Норов Андрій Олексійович
Андрій Норов Норов Андрій Олексійович | |
---|---|
![]() | |
Загальна інформація | |
Народження |
6 червня 1977 м. Кіровоград (нині —Кропивницький), Україна |
Смерть |
13 березня 2022 (44 роки) Київська область, Україна |
Військова служба | |
Приналежність |
![]() |
Вид ЗС |
![]() |
Рід військ |
![]() |
Формування | |
Війни / битви | Російсько-українська війна |
Нагороди та відзнаки | |
Андрі́й Олексі́йович Но́ров (6 червня 1977, Кіровоград (нині —Кропивницький) — 13 березня 2022) — офіцер Збройних Сил України, капітан, учасник російсько-української війни[1], Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно).
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 6 червня 1977 року у місті Кіровограді (нині — м. Кропивницький). Вчився у місцевій школі № 1. Здобув економічну освіту.
У 2002 році переїхав на проживання до м. Києва. Був активним учасником Помаранчевої Революції, Євромайдану, Революції гідності. В 2016 році відбув добровольцем до зони проведення АТО.
Російське вторгнення в Україну (2022)[ред. | ред. код]
На початку російського вторгнення в Україну 2022 року спланував та організував оборону Київської ГЕС. У березні завдяки його вмілим діям було завдано суттєвих уражень підрозділам противника на Київщині та зупинено його просування.
У ніч на 12 березня 2022 року для недопущення прориву та з метою зміцнення оборони підрозділів 72-ї окремої механізованої бригади було направлено посилений взвод мотопіхотного батальйону на чолі із Андрієм Норовим. Просування противника було зупинено, що змусило ворога застосувати РСЗВ «Град». Унаслідок цього підрозділ зазнав санітарних втрат. 13 березня під час евакуації потерпілих противник здійснив обстріл. Андрій Норов дістав поранення, несумісні з життям[2][3]. Похований 7 квітня в рідному місті на Кіровоградщині.
Нагороди[ред. | ред. код]
- звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (2022, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.
- Указом Президента України № 93/2020 від 18 березня 2020 року за «особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народу» нагороджений орденом За мужність III ступеня[4].
- медаль «За військову службу Україні» (січень 2019).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Зустріч героїчної 72-ї бригади в Білій Церкві: Порошенко пройшов з бійцями 2 км до частини. Архів оригіналу за 15 серпня 2019. Процитовано 15 червня 2020.
- ↑ Глава держави вручив нагороди військовим і членам родин загиблих захисників, яким присвоєно звання Героя України, а також першим кавалерам Хреста бойових заслуг // Офіс Президента України. — 2022. — 6 травня.
- ↑ «Він гідний цього». Брат загиблого бійця з Кропивницького про присвоєння йому звання Герой України
- ↑ Указ Президента України від 18 березня 2020 року № 93/2020 «Про відзначення державними нагородами України»
Джерела[ред. | ред. код]
- Коваленко, С. Капітан-Герой «Космос» завдав ворогу жахливих втрат // АрміяInform. — 2022. — 26 березня.
- Президент у Білій Церкві вручив державні нагороди воїнам 72-ї бригади ім. Чорних Запорожців [Архівовано 15 червня 2020 у Wayback Machine.]
- Указ Президента України від 19 березня 2022 року № 148/2022 «Про присвоєння звання Герой України»
|
|
![]() |
Це незавершена стаття про українського військовослужбовця чи військовослужбовицю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Капітани (Україна)
- Народились 6 червня
- Народились 1977
- Померли 13 березня
- Померли 2022
- Військовики 72-ї окремої механізованої бригади
- Герої України — кавалери ордена «Золота Зірка»
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Нагороджені медаллю «За військову службу Україні»
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Учасники боїв за Київ