Ніколай Тодоров

Ніколай Тодоров Тодоров
болг. Николай Тодоров Тодоров
Нині на посаді
Народився	21 червня 1921(1921-06-21) Варна, Болгарія
Помер	27 серпня 2003(2003-08-27) (82 роки) Софія, Болгарія
Відомий як	дипломат, політик, історик
Місце роботи	Софійський університет Святого Климента Охридського і Афінський національний університет імені Каподистрії
Країна	Болгарія
Alma mater	Софійський університет Святого Климента Охридського
Політична партія	незалежний політик
Діти	Марія Тодороваd
Нагороди

Нікола́й То́доров То́доров (болг. Николай Тодоров Тодоров; 6 червня 1921, Варна — 27 серпня 2003, Софія) — болгарський державний діяч, президент Болгарії (1990), історик грецького походження.

Життєпис

Ніколай Тодоров Тодоров народився 6 червня 1921 року у Варні та, як він сам зазначав, він був грецького походження. Тодоров надихнувся піти в політику після судового процесу над Трайчо Костовим, з яким він ділив тюремну камеру під час Другої світової війни. Після видатної академічної кар'єри, яка включала посаду в Афінському національному університеті імені Каподістрії, він приєднався до Міністерства закордонних справ Болгарії. Пізніше він був представником Болгарії в ЮНЕСКО та послом Болгарії в Греції (1978—1983). Після відходу Болгарії від комуністичного режиму Тодоров став спікером Народних зборів Болгарії, що дозволило йому виконувати обов'язки президента.

Особисте життя

Тодоров був одружений, мав трьох дітей. Він батько Марії Тодорової.

Посилання

• Shashko, Philip (Літо 2004). Nikolai T. Todorov, 1921-2003 (PDF). Slavic Review. 63 (2): 456—457. doi:10.1017/S0037677900040419. JSTOR 3185796. Процитовано 5 жовтня 2018.
• Βοσκοπουλος, Γιωργος (2005). Ελληνικη εξωτερικη πολιτικη απο τον 20ο στον 21ο αιωνα (гр.). Ekdoseis Papazēsē. с. 238. ISBN 978-960-02-1945-6. Χαρακτηριστικό αυτής της αντίληψης είναι το παράδειγμα που έθεσε ο ιστορικός και πρέσβης της Βουλγαρίας στην Ελλάδα Todorov (ελληνικής καταγωγής σύμφωνα με τον ίδιο) στον πρέσβη της Ρουμανίας Ion Brad.
• Obituary: Nikolai Todorov, Bulgarian statesman who mixed good humour with an unshakeable faith in Marxism and the State. The Times (англ.). 2 жовтня 2003. Процитовано 3 вересня 2011. (необхідна підписка)