Нікітченко Іван Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нікітченко Іван Миколайович
біл. Іван Мікалаевіч Нікітчанка
рос. Иван Николаевич Никитченко
Народився 10 січня 1939(1939-01-10)
Горіци (Погарський район)d, Погарський район, Орловська область, РРФСР, СРСР
Помер 20 листопада 2010(2010-11-20) (71 рік)
Молодечно, Мінська область, Білорусь
Поховання Північний цвинтар[d]
Країна  СРСР
 Білорусь
Діяльність науковець, політик, селекціонер
Alma mater Вітебська державна академія ветеринарної медицини (1960)
Галузь племінна справа
Заклад НДІ «Агронаука»
Посада депутат Верховної Ради БРСР 11-го скликанняd
Вчене звання член-кореспондент АН БРСРd і професор[d]
Науковий ступінь доктор сільськогосподарських наук (1979)
Членство Q124830897?
Партія Білоруський народний фронт
Нагороди
Державна премія СРСР премія Ради Міністрів СРСР

Іва́н Микола́йович Нікі́тченко (10 січня 1939, село Горіци, Погарський район, Орловська область — 20 листопада 2010, Молодечно) — білоруський учений у галузі селекції тварин. Член-кореспондент Національної академії наук Білорусі (1986), доктор сільськогосподарських наук (1979), професор (1981).

Біографія[ред. | ред. код]

Закінчив Вітебський ветеринарний інститут (1960). З 1968 року науковий співробітник, завідувач сектору, керівник селекційного центру Білоруського НДІ тваринництва. Лауреат державної премії СРСР (1982). З 1986 заступник голови Держагропрому БРСР, з 1991 — генеральний директор НДІ «Агронаука». З 1993 року — віце-президент Національного центру стратегічних досліджень. Депутат Верховної Ради БРСР (1985-1990).

19 листопада 2010 року о 14:45 на власному авто зіткнувся з вантажівкою «ЗІЛ», яка належить РУП «Ремонтно-будівельний трест» Управління справами президента Білорусі. Вченого доправили до лікарні міста Молодечно, де він помер о 2-й годині ночі на 20 листопада. Похований на Північному цвинтарі[be] в Мінську[1].

Суспільно-політична діяльність[ред. | ред. код]

Член партії БНФ. У першій половині 1990-х входив до складу тіньового кабінету опозиції БНФ у Верховній Раді ХІІ скликання.

Довгий час очолював оргкомітети з проведення «Чорнобильського шляху». Критикував плани будівництва в Білорусі атомної електростанції.

Під час президентської виборчої кампанії 2010 року увійшов до числа довірених осіб кандидата в президенти від партії «Білоруська християнська демократія» Віталія Римашевського. Цей крок пояснював тим, що саме В. Римашевський віддає найбільшу увагу питанням подолання наслідків Чорнобильської аварії[2].

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Досліджував генетико-математичні методи аналізу селекційної роботи та автоматизованих систем управління в племінному тваринництві. Розробив прогнозні індекси обміну речовин, методи прогнозування продуктивності та генетичної схильності тварин до захворювань та стресів.

Мав понад 280 наукових праць, у тому числі 6 монографій, 5 винаходів.

Основні роботи:

  • Системы ведения сельского хозяйства Белорусской ССР. Мн.: Урожай, 1986 (в соавт.).
  • Гетерозис в свиноводстве. Л..: Агропромиздат, 1987.
  • Адаптация, стрессы и продуктивность сельскохозяйственных животных. Мн.: Урожай, 1988 (в соавт.).
  • Энциклопедия сельского хозяина. Мн.: БелЭн, 1994.
  • Чернобыль: как это было. Мн., 1999.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Профессор Никитченко столкнулся с ЗИЛом предприятия Управделами президента | naviny.by
  2. ↑ У аўтакатастрофе пад Маладэчнам загінуў Іван Нікітчанка. svaboda.org (біл.). Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 28 травня 2016.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Нікітченко_Іван_Миколайович&oldid=39609156