Нікіфоров Євген Валерійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нікіфоров Євген Валерійович
рос. Никифоров Евгений Валерьевич
 Генерал-лейтенант
Загальна інформація
Народження 10 вересня 1970(1970-09-10) (53 роки)
Читинська область, РРФСР, СРСР
Громадянство СРСР СРСР → Росія Росія
Alma Mater Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації і Загальновійськова академія збройних сил Російської Федерації
Псевдо Тамбов
Військова служба
Приналежність СРСР СРСР → Росія Росія
Війни / битви Війна на сході України
Командування
2017 — т.ч. 58 армія, командувач
2016 — 2017 20 армія, командувач
2005 — 2010 83 ОДШБр, командир
Орден «За заслуги перед Вітчизною» 3-го класу з мечами Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня з мечами орден Олександра Невського Орден Кутузова орден «За військові заслуги» медаль ордена «За заслуги перед Вітчизною» II ступеня Медаль «За відзнаку у військовій службі» 1-го ступеня Медаль «За відзнаку у військовій службі» 2-го ступеня Медаль «За відзнаку у військовій службі» 3-го ступеня Медаль «За військову доблесть» 1-го ступеня Медаль «За військову доблесть» 2-го ступеня Медаль «Генерал армії Маргелов» Орден Дружби (Південна Осетія) Медаль «За участь у військовому параді в День Перемоги»
CMNS: Нікіфоров Євген Валерійович у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Нікіфоров.

Євге́н Вале́рійович Нікі́форов (рос. Никифоров Евгений Валерьевич, нар. 10 вересня 1970) — російський військовик, генерал-лейтенант, командувач 58-ї загальновійськової армії Збройних сил Російської Федерації.

Учасник російської агресії проти України, один з командувачів проросійськими силами на Донбасі у 2014—2015. [⇨]

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 10 вересня 1970 року.[1]

В 1991 році закінчив Коломенське артилерійське училище. З 1991 до 2001 року служив у 83-й окремій десантно-штурмовій бригаді, де командував артилерійським взводом, протитанковою батареєю, парашутно-десантним батальйоном.[1][2]

У 2003 році закінчив Загальновійськову академію.[1] Достроково отримав звання майора і підполковника.[2]

З 2003 до 2010 служив у тій же 83-й окремій десантно-штурмовій бригаді, в якій з кінця березня 2005 року обійняв посаду командира.[1][2]

В 2012 році закінчив Військову академію Генерального штабу ЗСРФ.[1]

Станом на 2015 рік був заступником командувача 58-ї загальновійськової армії.[1][2] У серпні 2016 року призначений командиром 20-ї загальновійськової армії.[1] З січня 2017 року — командувач 58-ї загальновійськової армії[1].

08.05.2013 отримав звання генерал-майора[3], 12.12.2018 — генерал-лейтенанта[4].

Війна на сході України[ред. | ред. код]

За даними слідчих СБУ, оприлюдненими у 2019 році, саме Євген Нікіфоров віддав наказ Дмитру Уткіну з ПВК Вагнер на знищення 14 червня 2014 року українського транспортного літака Іл-76.[5][6][7]

Докладніше: Збиття Іл-76 у Луганську

В березні-квітні 2015 року Євген Нікіфоров прийшов на заміну генерал-майору Сергію Кузовльову як куратор Росії у Луганській області, і отримав від нього перехідний позивний — «Тамбов».[2]

22 серпня 2016 року включений Генеральною прокуратурою України до списку з 18 осіб, яким повідомлено про підозру у вчиненні особливо тяжких злочинів проти основ національної безпеки України, миру та міжнародного правопорядку.[8]

Докладніше: Кримінальна справа України щодо збройної агресії РФ

Євген Нікіфоров присутній у базі даних центру «Миротворець» серед осіб, що становлять загрозу національній безпеці України і міжнародному правопорядку.[9]

Санкції[ред. | ред. код]

2 травня 2018 року доданий до санкційного списку України.[10]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г д е ж и У самой воюющей армии новый командующий. Известия (рос.). Процитовано 12 квітня 2017.
  2. ↑ а б в г д Переходящий "Тамбов", или Рокировка российских генералов в "ЛНР" - Inform Napalm. Inform Napalm (ru-RU) . 3 липня 2015. Процитовано 12 квітня 2017.
  3. ↑ Військовий злочинець, генерал-майор ЗС РФ НІКІФОРОВ Євген Валерійович. ГУР МОУ. Архів оригіналу за 19 серпня 2021.
  4. ↑ Указ Президента Российской Федерации от 12.12.2018 № 709 "О присвоении воинских званий высших офицеров и специальных званий высшего начальствующего состава". Архів оригіналу за 15 грудня 2018.
  5. ↑ СБУ встановила причетність Кремля до збиття українського військово-транспортного літака ІЛ-76 :: Служба безпеки України. ssu.gov.ua. Архів оригіналу за 14 червня 2019. Процитовано 14 червня 2019.
  6. ↑ СБУ ВСТАНОВИЛА ПРИЧЕТНІСТЬ КРЕМЛЯ ДО ЗБИТТЯ УКРАЇНСЬКОГО ВІЙСЬКОВО-ТРАНСПОРТНОГО ЛІТАКА ІЛ-76. defence-ua.com. Процитовано 14 червня 2019.
  7. ↑ СБУ поіменно встановило вбивць українських десантників та льотчиків. MIL.IN.UA (укр.). 14 червня 2019. Процитовано 14 червня 2019.
  8. ↑ Перелік військових службових осіб командного складу Збройних Сил та представників влади Російської Федерації, яким Головною військовою прокуратурою повідомлено про підозру (ФОТО). Генеральна прокуратура України. Процитовано 12 квітня 2017.
  9. ↑ Никифоров Евгений Валерьевич - Myrotvorets.center. Myrotvorets.center (ru-RU) . Процитовано 12 квітня 2017.
  10. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №126/2018 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 травня 2018 року «Про застосування та скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)».

Джерела[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Нікіфоров_Євген_Валерійович&oldid=41025450