Нікіфоров Євген Валерійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нікіфоров Євген Валерійович
рос. Никифоров Евгений Валерьевич
Epaulets Lieutenant General Land Forces of the Russian Federation.png Генерал-лейтенант
Evgeniy Nikiforov (2018).jpg
Загальна інформація
Народження 10 вересня 1970(1970-09-10) (52 роки)
Читинська область, РРФСР, СРСР
Alma Mater Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації
Псевдо Тамбов
Військова служба
Приналежність СРСР СРСРРосія Росія
Війни / битви Війна на сході України
Командування
2017 — т.ч. 58 армія, командувач
2016 — 2017 20 армія, командувач
2005 — 2010 83 ОДШБр, командир
медаль ордена «За заслуги перед Вітчизною» II ступеня
CMNS: Нікіфоров Євген Валерійович у Вікісховищі

Євге́н Вале́рійович Нікі́форов (рос. Никифоров Евгений Валерьевич, нар. 10 вересня 1970) — російський військовик, генерал-лейтенант, командувач 58-ї загальновійськової армії Збройних сил Російської Федерації.

Учасник російської агресії проти України, один з командувачів проросійськими силами на Донбасі у 2014—2015. [⇨]

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 10 вересня 1970 року.[1]

В 1991 році закінчив Коломенське артилерійське училище. З 1991 до 2001 року служив у 83-й окремій десантно-штурмовій бригаді, де командував артилерійським взводом, протитанковою батареєю, парашутно-десантним батальйоном.[1][2]

У 2003 році закінчив Загальновійськову академію.[1] Достроково отримав звання майора і підполковника.[2]

З 2003 до 2010 служив у тій же 83-й окремій десантно-штурмовій бригаді, в якій з кінця березня 2005 року обійняв посаду командира.[1][2]

В 2012 році закінчив Військову академію Генерального штабу ЗСРФ.[1]

Станом на 2015 рік був заступником командувача 58-ї загальновійськової армії.[1][2] У серпні 2016 року призначений командиром 20-ї загальновійськової армії.[1] З січня 2017 року — командувач 58-ї загальновійськової армії[1].

08.05.2013 отримав звання генерал-майора[3], 12.12.2018 — генерал-лейтенанта[4].

Війна на сході України[ред. | ред. код]

За даними слідчих СБУ, оприлюдненими у 2019 році, саме Євген Нікіфоров віддав наказ Дмитру Уткіну з ПВК Вагнер на знищення 14 червня 2014 року українського транспортного літака Іл-76.[5][6][7]

В березні-квітні 2015 року Євген Нікіфоров прийшов на заміну генерал-майору Сергію Кузовльову як куратор Росії у Луганській області, і отримав від нього перехідний позивний — «Тамбов».[2]

22 серпня 2016 року включений Генеральною прокуратурою України до списку з 18 осіб, яким повідомлено про підозру у вчиненні особливо тяжких злочинів проти основ національної безпеки України, миру та міжнародного правопорядку.[8]

Євген Нікіфоров присутній у базі даних центру «Миротворець» серед осіб, що становлять загрозу національній безпеці України і міжнародному правопорядку.[9]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и У самой воюющей армии новый командующий. Известия (рос.). Процитовано 12 квітня 2017. 
  2. а б в г д Переходящий "Тамбов", или Рокировка российских генералов в "ЛНР" - Inform Napalm. Inform Napalm (ru-RU). 3 липня 2015. Процитовано 12 квітня 2017. 
  3. Військовий злочинець, генерал-майор ЗС РФ НІКІФОРОВ Євген Валерійович. ГУР МОУ. Архів оригіналу за 19 серпня 2021. 
  4. Указ Президента Российской Федерации от 12.12.2018 № 709 "О присвоении воинских званий высших офицеров и специальных званий высшего начальствующего состава". Архів оригіналу за 15 грудня 2018. 
  5. СБУ встановила причетність Кремля до збиття українського військово-транспортного літака ІЛ-76 :: Служба безпеки України. ssu.gov.ua. Процитовано 14 червня 2019. 
  6. СБУ ВСТАНОВИЛА ПРИЧЕТНІСТЬ КРЕМЛЯ ДО ЗБИТТЯ УКРАЇНСЬКОГО ВІЙСЬКОВО-ТРАНСПОРТНОГО ЛІТАКА ІЛ-76. defence-ua.com. Процитовано 14 червня 2019. 
  7. СБУ поіменно встановило вбивць українських десантників та льотчиків. MIL.IN.UA (укр.). 14 червня 2019. Процитовано 14 червня 2019. 
  8. Перелік військових службових осіб командного складу Збройних Сил та представників влади Російської Федерації, яким Головною військовою прокуратурою повідомлено про підозру (ФОТО). Генеральна прокуратура України. Процитовано 12 квітня 2017. 
  9. Никифоров Евгений Валерьевич - Myrotvorets.center. Myrotvorets.center (ru-RU). Процитовано 12 квітня 2017. 

Джерела[ред. | ред. код]