Кузовльов Сергій Юрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сергій Кузовльов
рос. Сергей Кузовлёв
RAF A F8ColGen after2010h.png Генерал-полковник
Sergey Kuzovlev.jpg
Загальна інформація
Народження 7 січня 1967(1967-01-07) (55 років)
Мічурінськ, Тамбовська область, РРФСР, СРСР
Alma Mater Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації і Рязанське повітряно-десантне командне училище
Псевдо Тамбов, Ігнатов
Військова служба
Приналежність СРСР СРСРРосія Росія
Війни / битви Перша російсько-чеченська війна; Друга чеченська війна; Війна на сході України
Командування
Серпень 2016 — 2017 Командир 58-ї армії ЗС РФ
2015 — ??? Командир 20-ї армії ЗС РФ
2014 — 2015 Нач. штабу 58-ї армії ЗС РФ
???? — 2014 Командир 18-ї омсбр ЗС РФ
2005 — 2008 Командир 15-ї омсбр ЗС РФ
орден «За військові заслуги» медаль ордена «За заслуги перед Вітчизною» I ступеня медаль ордена «За заслуги перед Вітчизною» II ступеня
CMNS: Кузовльов Сергій Юрійович у Вікісховищі

Сергі́й Ю́рійович Кузовльо́в (рос. Сергей Юрьевич Кузовлёв; нар. 7 січня 1967) — російський військовик, генерал-полковник (з 2021), колишній начальник штабу 58-ї армії Збройних сил Російської Федерації. Учасник війни на сході України. Підозрюваний у вчиненні особливо тяжких злочинів проти основ національної безпеки України, миру та міжнародного правопорядку[1][2].

Життєпис[ред. | ред. код]

Протягом 19741984 років відвідував школу № 21 міста Мічурінська (Тамбовська область). У 1990 році закінчив Рязанське вище повітряно-десантне командне училище[3].

З 1 лютого 2005 по липень 2008 року командував 15-ю окремою мотострілецькою бригадою миротворчих сил Приволзько-Уральського військового округу. У травні 2005 року Кузовльову було присвоєно військове звання «полковника»[4]. У 2008 році вступив до Академії Генерального штабу ЗС РФ[5]. По закінченню навчання був призначений на посаду командира 18-ї окремої мотострілецької бригади, місцем дислокації якої була Ханкала (Чечня).

На початку 2014 року (за даними «Известия» — з 2012 року[6]) переведений на посаду начальника штабу 58-ї армії ЗС РФ, а 22 лютого того ж року Сергію Кузовльову було присвоєне військове звання «генерал-майора»[7].

З липня 2015 до серпня 2016 року — командувач 20-ї загальновійськової армії.[6] З серпня 2016 до початку 2017 року був командувачем 58-ї загальновійськової армії. Із 2017 року — командувач 8-ї гвардійської армії. Із 2019 року — начальник штабу Південного військового округу. Генерал-лейтенант (2017), генерал-полковник (2021)[8][9].

Війна на сході України[ред. | ред. код]

6 січня 2015 року Служба безпеки України оприлюднила перехоплення телефонної розмови отамана Козачої національної гвардії Павла Дрьомова зі своїм підлеглим, з якої стало зрозуміло, що генерал-майор Кузовльов під псевдонімом Тамбов за вказівкою вищого керівництва займається координацією дій бійців ЛНР та забезпеченням їх зброєю та іншими необхідними засобами для ведення війни[10].

За даними групи ІнформНапалм позивний «Тамбов» — перехідний, і призначений для куратора Росії у Луганській області. Коли в березні-квітні 2015 року генерал-майор Кузовльов був відкликаний в Росію, йому на заміну прийшов заступник командувача 58-ю загальновійськовою армією генерал-майор Євген Нікіфоров[11].

22 серпня 2016 року включений Генеральною прокуратурою України до списку з 18 осіб, яким повідомлено про підозру у вчиненні особливо тяжких злочинів проти основ національної безпеки України, миру та міжнародного правопорядку.[12]

Див. також[ред. | ред. код]

Інші російські військові високопосадовці на сході України:

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Перелік військових службових осіб командного складу Збройних Сил та представників влади Російської Федерації, яким Головною військовою прокуратурою повідомлено про підозру (ФОТО). Управління зв’язків із громадськістю та ЗМІ Генеральної прокуратури України. 22.08.2016. Архів оригіналу за 8 вересня 2016. Процитовано 5 вересня 2016. 
  2. Кузовльов Сергій Юрійович [Архівовано 18 грудня 2018 у Wayback Machine.] «Myrotvorets.center»
  3. Выпускники генералы (рос.). Сайт РРВДКУ. Архів оригіналу за 23 квітня 2021. Процитовано 7 січня 2015. 
  4. История 243 гв. мсп (рос.). Форум 27 гв.мсд гсвг/згв. Архів оригіналу за 7 січня 2015. Процитовано 7 січня 2015. 
  5. Новый командир миротворческой бригады (рос.). «РИА Самара». Архів оригіналу за 7 січня 2015. Процитовано 7 січня 2015. 
  6. а б У самой воюющей армии новый командующий. Известия (рос.). Архів оригіналу за 13 квітня 2017. Процитовано 12 квітня 2017. 
  7. Указ о присвоении воинских званий и высших специальных званий (рос.). Офіційний сайт Президента Росії. Архів оригіналу за 7 січня 2015. Процитовано 7 січня 2015. 
  8. Назначен новый заместитель командующего Южного военного округа. Архів оригіналу за 22 грудня 2017. 
  9. Генерал Кузовлев — новый командующий 58-й Армии | Олег Марзоев. region15.ru (ru-RU). Архів оригіналу за 13 квітня 2017. Процитовано 12 квітня 2017. 
  10. Новый перехват СБУ: боевик Дремов отчитывается генералу из РФ. Лига Новости. 06.01.2015. Архів оригіналу за 26 квітня 2015. Процитовано 21 травня 2015. 
  11. Роман Бурко (3 липня 2015). Переходящий “Тамбов” или рокировка российских генералов в ЛНР. InformNapalm. Архів оригіналу за 4 липня 2015. Процитовано 3 липня 2015. 
  12. Перелік військових службових осіб командного складу Збройних Сил та представників влади Російської Федерації, яким Головною військовою прокуратурою повідомлено про підозру (ФОТО). Генеральна прокуратура України. Архів оригіналу за 8 вересня 2016. Процитовано 12 квітня 2017. 

Посилання[ред. | ред. код]