Нік Перумов

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Микола Даниїлович Перумов
Николай Даниилович Перумов
Псевдонім Нік Перумов, Капітан Уртханг, Поль Вінлов
Народився 21 листопада 1963(1963-11-21) (60 років)
Ленінград, СРСР
Громадянство РФ
Місце проживання США[1]
Діяльність письменник
Сфера роботи фантастичний роман[2] і мікробіологія[2]
Alma mater Санкт-Петербурзький державний політехнічний університет Петра Великого
Мова творів російська
Роки активності 1989 — досі
Жанр фентезі
наукова фантастика
стімпанк
Премії 2004 — «Фантаст року» (Роскон-2004),
2004 — «Найкращий фантаст Європи» (Eurocon 2004),
1999 — «Мандрівник»,
2007 — «Фантаст року» (Роскон-2007),
2004, 2006, 2009 — «Світ фантастики»
Сайт: perumov.com
CMNS: Нік Перумов у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Нік Перумов (справжн. Микола Даниїлович Перумов, рос. Николай Даниилович Перумов) — російський письменник-фантаст. Став широко відомим після своєї першої публікації у 1993 році епопеї «Кільце Пітьми», дія якої відбувається у Середзем'ї Джона Толкіна.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 21 листопада 1963 року в Ленінграді, СРСР. Наразі Микола живе в Північній Кароліні, США, де пише свої книги, а також працює в науковому інституті за своїм основним фахом — біологом.

Цей розділ потребує доповнення. (січень 2014)

Бібліографія[ред. | ред. код]

Кільце Пітьми

  1. «Ельфійське лезо» (1993, написано у 1989)
  2. «Чорний спис» (1993, написано у 1989)
  3. «Адамант Генни» (1995)

Літописи Гйорварда

  1. «Загибель Богів» (1995)
  2. «Воїн Великої Пітьми» (1995)
  3. «Земля без радощів» (1995)
  4. «Загибель Богів 2: Пам'ять полум'я» (2012)
  5. «Загибель Богів 2: Утримуючи небо» (2012)
  6. «Тисяча років Грофту. Боргільдова Битва» (2013, невеличкий уривок був опублікований у 2005)
  7. «Тисяча років Грофту. Молодий маг Гедін» (2013)
  8. «Загибель Богів 2: Попіл Асгарду» (дата виходу невідома)
  9. «Загибель Богів 2: Гедін, ворог мій» (не завершено, у процесі написання)
  10. «Загибель Богів 2: Вічність, що минула» (не завершено, у процесі написання)
  11. «Загибель Богів 2: Орел та Дракон» (не завершено, у процесі написання)
  12. «Загибель Богів 2: Врятуйте наші душі» (не завершено, у процесі написання)
  13. «Загибель Богів 2: Гедін» (не завершено, у процесі написання)
  14. «Раб Неназиваємого» (не завершено, у процесі написання)
  15. «Біла кров світанку» (не завершено, у процесі написання)

Літописи Розлому

  1. «Алмазний меч, дерев'яний меч» (1998, у 2 томах)
  2. «Народження мага» (1999)
  3. «Подорожі мага» (2000, у 2 томах)
  4. «Самотність мага» (2001, у 2 томах)
  5. «Війна мага: Дебют» (2003)
  6. «Війна мага: Міттельшпіль» (2004)
  7. «Війна мага: Ендшпіль» (2006)
  8. «Війна мага: Завершення гри» (2006, у 2 томах)

Зачарований Ліс

  1. «Донька некроманта» (1999, роман)
  2. «Повернути патерицю» (1999, повість)
  3. «Леміш і борозна»(2013, повість). Раніше відома під назвою «Ельфійська варта»

Імперія понад усе

  1. «Череп на рукаві» (2002)
  2. «Череп у небесах» (2004)

Техномагія

  1. «Дозволене чаклунство» (1996)
  2. «Ворог невідомий» (1997)
  3. «Зона магів» (не завершено)

Сім Звірів Райлега

  1. «Тьорн» (2007)
  2. «Алієдора» (2009)
  3. «Ім'я Звіра» (2011) за рішенням видавництва вийшла у двох томах:

Викрадачі душ

  1. «Посередник» (1996, у співавторстві з Поліною Камінскою)
  2. «Один на один» (1997, у співавторстві з Поліною Камінскою)
  3. «Операція: Антиірод» (1997, автор — Поліна Камінская, Микола брав участь тільки у розробці сюжету)

Я, Всеслав

Поза серій:

Цитати[ред. | ред. код]

Бандерівсько-нацистський путч перейшов у вирішальну стадію. За ніч мирні протестувальники та ненасильницькі мітингувальники підвезли у Київ зброю, яку захопили в Галіції і вже майже взяли центр міста. <…> Не сьогодні-завтра в Одесі, Севастополі та Харкові з'являться летючі загони «Правого сектору», і озброєні вони будуть до зубів, автоматами, кулеметами і гранатометами, палицями та камінням дружин самооборони їх уже буде не спинити, оскільки ці гарні парубки будуть стріляти на ураження і без найменших вагань. — Перумов про події Євромайдану, 20.02.14[4]

Оригінальний текст (рос.)

Бандеровско-нацистский путч перешёл в решающую фазу. За ночь мирные протестувальники и ненасильственные митингувальники подвезли в Киев захваченное в Галиции боевое оружие и уже практически взяли центр города. "Власть" уже ничего не контролирует, "ливийский" сценарий с "переходом полиции на сторону народу" в полном разгаре.Не сегодня-завтра в Одессе, Севастополе и Харькове появятся летучие отряды "Правого сектора", и вооружены они будут до зубов, автоматами, пулеметами и гранатомётами, палками и камнями дружин самообороны их уже будет не остановить, потому как эти гарны парубки палить будут на поражение и без малейших колебаний. Не исключаю, что попрут дуром и на корабли Черноморского флота, пустив перед собой в качестве живого щита "анижедетей" и зомбированных женщин, в которых у мальчишек-срочников стрелять не поднимется рука.

У русских регионов, у Крыма, остался только один выход — немедленная сецессия. У России связаны руки договором 1994 года, только в ситуации идущего снизу процесса "балканизации" Украины Москва может хоть чем-то помочь.

Честное слово, у меня больше вопросы к политике Президента России. Но сейчас у Владимира Владимировича уникальный, один раз в жизни дающийся шанс заслужить себе золотой памятник при жизни — добиться хотя бы свободы и независимости, права говорить на родном языке для Крыма, Одессы, Донбасса, Харькова...

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ https://twitter.com/mkomsomolets/status/1755595612677149155
  2. ↑ а б Czech National Authority Database
  3. ↑ LIBRIS — 2015.
  4. ↑ Нік Перумов, LiveJournal, 2014-02-20 09:21:00. (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Нік Перумов



Письменник Це незавершена стаття про письменника.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Нік_Перумов&oldid=29723918