Нільс Олаф

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нільс Олаф
Стать самець
Народження 1972
Edinburgh Zood, Единбург, Велика Британія
Рід занять military mascot
Проживання Edinburgh Zood[1]

Бригадир сер Нільс Олаф III (Brigadier Sir Nils Olav III) — королівський пінгвін, який мешкає в Единбурзькому зоопарку[en] (Шотландія). Він є талісманом[2][3][4] і головним полковником гвардії[en] короля Норвегії. Ім'я Нільс Олаф та пов'язані з ним звання передаються королівським пінгвінам з 1972 року — нинішній власник, Нільс Олаф III, є третім в історії.[5]

Роль у війську[ред. | ред. код]

Родина норвезького корабельного магната Крістіана Сальвесена[en] подарувала королівського пінгвіна Единбурзькому зоопарку на честь його відкриття у 1913 році.[2]

Коли гвардія норвезького короля взяла участь в Единбурзькому параді військових оркестрів[en] 1961 року,[6] лейтенант на ім'я Нільс Егелієн зацікавився колонією пінгвінів зоопарку. Коли Королівська гвардія повернулася в Единбург у 1972 році, Егельєн домовився про те, щоб полк прийняв у свої ряди пінгвіна. Пінгвіна назвали Нільс Олаф на честь Нільса Егелієна та короля Норвегії Олафа V.[2]

Сер Нільс оглядає війська королівської гвардії, головним полковником яких він є, після своєї церемонії посвячення в лицарі в 2008 році. Військові знаки прикріплені до його правого ласта.

Спочатку Нільсу Олафу в полку було присвоєно звання visekorporal (молодший капрал). Його підвищували кожного разу, коли Королівська гвардія поверталася до зоопарку. У 1982 році він отримав звання капрала, а в 1987 році — звання сержанта.[2] Нільс Олаф I помер незабаром після підвищення до сержанта в 1987 році, і його місце зайняв дворічний Нільс Олаф II. У 1993 році він отримав звання полкового сержант-майора[en], а в 2001 році отримав звання «почесного полкового сержант-майора». 18 серпня 2005 року його призначили почесним командиром цього ж полку.[7] Наступною відзнакою стало посвячення в лицарі, що сталося під час візиту солдатів з гвардії норвезького короля 15 серпня 2008 р.[8] Лицарство було затверджено королем Гаральдом V, а Нільс став першим пінгвіном, який отримав таку честь у норвезькій армії.[9] Під час церемонії натовп із кількох сотень людей спостерігав за 130 гвардійцями на параді в зоопарку; було зачитано звернення короля, в якому було сказано, що пінгвін Нільс «всіляко відповідає вимогам честі та гідності лицарства».[10]

Бронзова статуя Нільса Олафа

Під час візиту 2005 року Единбурзькому зоопарку подарували 1,2-метрову бронзову статую Нільса Олафа.[2] Напис на статуї згадує як королівську гвардію, так і парад військових оркестрів. Статую встановлено також і на базі Королівської гвардії Гусебі[en] в Осло.

Третій пінгвін, Нільс Олаф III, заступив на службу десь між 2008 і 2016 роками.[2] 22 серпня 2016 року його підвищено до бригадира на церемонії, в якій взяли участь понад 50 членів Королівської гвардії.[2][11] Зараз Нільс Олаф має вище звання, ніж Нільс Егелієн.[12]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. https://www.edinburghzoo.org.uk/sirnilsolav
  2. а б в г д е ж Sir Nils Olav. Edinburgh Zoo. Процитовано 21 лютого 2018.
  3. Panganiban, Roma (4 квітня 2013). Sir Nils Olav, Norway's Penguin Knight. mentalfloss.com. Процитовано 4 червня 2013.
  4. Military penguin becomes a 'sir'. BBC. 15 серпня 2008. Процитовано 4 червня 2013.
  5. Norwegian Knight. Scandinavian Press. Т. 15, № 4. Fall 2008. с. 9.
  6. The Edinburgh Military Tattoo Programme 1961. Архів оригіналу за 7 жовтня 2006. Процитовано 7 березня 2021.
  7. Norwegian Consulate in Edinburgh.
  8. «King penguin receives Norwegian knighthood». 15 August 2008. NBC News. Retrieved 13 June 2010. (Archived on 13 June 2010)
  9. Penguin power: Norwegian regiment honours pint-sized chief. Sydney: ABC News. 16 серпня 2008.
  10. Military penguin becomes a 'Sir'. BBC News. 15 серпня 2008. Процитовано 14 серпня 2008.
  11. Nils Olav the most famous king penguin in the world, parades his way to a new honour. Royal Zoological Society of Scotland. 22 серпня 2016. Процитовано 24 серпня 2016.
  12. Sir Nils Olav. Atlas Obscura. Процитовано 3 січня 2020.

Посилання[ред. | ред. код]