Ніль-ідеал

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

У теорії кілець, лівий, правий або двосторонній ідеал I кільця R називається ніль-ідеалом якщо всі його елементи нільпотентними, тобто для кожного існує натуральне число n для якого Якщо всі елементи кільця є нільпотентними (це можливо лише для кілець без одиниці), то кільце називають ніль-кільцем.

Приклади[ред. | ред. код]

  • Будь-який нільпотентний ідеал є ніль-ідеалом.
  • Якщо a є нільпотентним елементом комутативного кільця, то головний ідеал (a) є ніль-ідеалом. Для некомутативних кілець у загальному випадку це не так.
  • Нільрадикал комутативного кільця є прикладом ніль-ідеалу. Він є максимальним ніль-ідеалом комутативного кільця і будь-який ідеал є ніль-ідеалом тоді і тільки тоді, коли він є підмножиною нільрадикалу. Натомість для некомутативних кілець множина нільпотентних елементів може не бути ідеалом.
  • Перетин простих двосторонніх ідеалів кільця (простий радикал або радикал Бера) є ніль-ідеалом.
  • Простий радикал кільця є ніль-ідеалом але не є нільпотентним ідеалом. Вказане кільце є комутативним тому простий радикал для нього є нільрадикалом і є множиною всіх нільпотентних елементів. Зокрема усі де в усі елементи добутку є рівними 0 окрім 2 на позиції n є нільпотентними (оскільки ) і належать нільрадикалу. Проте цей ідеал не є нільпотентним оскільки для довільного натурального n виконується

Властивості[ред. | ред. код]

  • Нехай — двосторонні ідеали кільця R. Якщо A є ніль-ідеалом кільця R, а B/A є ніль-ідеалом кільця R/A, то B є ніль-ідеалом кільця R.
Візьмемо довільний елемент Оскільки B/A є ніль-ідеалом, то існує натуральне число n для якого Але A є ніль-ідеалом, тож існує натуральне число m для якого Тому x є нільпотентним елементом.
  • Сума довільної сім'ї ніль-ідеалів є ніль-ідеалом.
Кожен елемент такої суми є сумою скінченної кількості елементів, тож достатньо довести твердження для скінченної кількості доданків і за індукцією лише для двох доданків. Нехай A і B — двосторонні ніль-ідеали. Тоді Ідеал є очевидно ніль-ідеалом, тому і є ніль-ідеалом. Зважаючи, що за умовою A є ніль-ідеалом, то з попередньої властивості випливає, що і сума A і B є ніль-ідеалом.
  • З попередньої властивості випливає, що сума усіх ніль-ідеалів кільця є максимальним ніль-ідеалом. Він називається верхнім нільрадикалом кільця.
  • Не відомо чи є сума двох односторонніх ніль-ідеалів ніль-ідеалом. Дане твердження називається гіпотезою Кете.
  • Довільний односторонній ніль-ідеал є підмножиною радикала Джекобсона.
Розглянемо доведення для кілець з одиницею. Якщо — нільпотентний елемент, то 1 -r є оборотним. Справді, якщо то
Якщо I є правим ніль-ідеалом, то для усіх елемент є нільпотентним і тому є оборотним. Тому i належить радикалу Джекобсона. Для лівих ідеалів доведення аналогічне.
  • Для будь-якого правого кільця Артіна довільний ніль-ідеал є нільпотентним ідеалом.
Ця властивість є наслідком попередньої і того факту, що для артинових кілець радикал Джекобсона є нільпотентним. Для простоти припустимо, що в кільці є одиничний елемент. Із властивості обриву спадних послідовностей, послідовність степенів радикала Джекобсона стабілізується. Нехай всі достатньо великі степені радикала Джекобсона рівні A. Припустимо, що Із властивості Артіна випливає, що існує мінімальний правий ідеал L для якого і відповідно для якого Правий ідеал задовольняє властивості і Із мінімальності L випливає, що Зокрема для деякого маємо Але A є підмножиною радикала Джекобсона і тому a -1 є оборотним елементом. Тож що призводить до суперечності. Тому A, який є степенем радикала Джекобсона є нульовим ідеалом, що завершує доведення.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Херштейн И.Н., Некоммутативные кольца, М.: Мир, 1972
  • Beachy, John A. (1999), Introductory Lectures on Rings and Modules, London Mathematical Society Student Texts, т. 47, Cambridge University Press, ISBN 9780521644075.
  • John Dauns (1994), Modules and rings, Cambridge University Press, ISBN 9780521462587
  • Goodearl, K. R.; Warfield, Robert B. (1989), An introduction to noncommutative noetherian rings, Cambridge University Press, ISBN 978-0-521-36925-1.
  • Michiel Hazewinkel; Nadiya Gubareni; Nadezhda Mikhaĭlovna Gubareni; Vladimir V. Kirichenko. (2004), Algebras, rings and modules, т. Vol. 1, Kluwer Academic Publishers, ISBN 1-4020-2690-0