Нічо Ґеорґієв
| Нічо Ґеорґієв | |
|---|---|
| болг. Ничо Георгиев Георгиев | |
| Народження |
15 вересня 1895[1] Роман, Врачанська область, Болгарія |
| Смерть |
15 вересня 1895 Роман |
| Поховання | 21.04.1945 |
| Софія | |
| Країна |
 Болгарія |
| Освіта |
Військове училище (1916) Військова академія (1931) |
| Звання | генерал-майор |
| Війни / битви | Перша світова війна і Друга світова війна |
Нічо Ґеорґієв (болг. Ничо Георгиев Георгиев; 15 вересня 1895, Роман — 21 квітня 1945, Софія) — болгарський офіцер, генерал-майор. Дипломат. Командир 5-ї болгарської армії.
Жертва комуністичного терору.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 15 вересня 1895 року в селі Роман.
Закінчив Військове училище в 1916 і Військову академію в 1931. З 1930 був помічником начальника батальйону в штабі армії, а в наступному році став його начальником. Був військовим аташе в Анкарі та Афінах у 1932.
1935 призначений ад'ютантом Другої військової інспекції штабу.
З 1941 очолював 5-ту болгарську армію. 1942 р. призначений командувачем 10-ї піхотної дивізії. 1944 призначений начальником відділу постачання армії.
Звільнений з армії 13 вересня 1944 та згодом засуджений до смерті так званим Народним судом. Страчений 21 квітня 1945.
Військові звання[ред. | ред. код]
- Лейтенант (30 травня)
- Капітан (30 січня)
- Майор (1933)
- Підполковник (6 травня 1936)
- Полковник (6 травня 1940)
- Генерал-майор (6 травня 1944)
Джерела[ред. | ред. код]
- Ташев, Т., «Българската войска 1941—1945 — енциклопедичен справочник», София, 2008, «Военно издателство» ЕООД, с. 40
- Спомени от войната на Владимир Матев (61в.) и по Ташев, Т. Българската войска — 1941—1945. С., 2008, с. 40