Обговорення:Індуктивність

Це сторінка обговорень та пропозицій для статті Індуктивність
Будь ласка, підписуйте свої коментарі (для цього наберіть ~~~~ або натисніть кнопку    над віконцем редагування) Нові теми починайте внизу сторінки (додати тему). Вперше у Вікіпедії? Ласкаво просимо! Часті запитання. Це сторінка для обговорення не предмета статті, а тільки цієї статті. Правила обговорень Будьте ввічливі Припускайте добрі наміри Не допускайте образ Не прискіпуйтеся до новачків

Ця стаття є частиною Проєкту:Фізика (рівень: 4, важливість: найвища)
	Мета проєкту — створення якісних та інформативних статей на теми, пов'язані фізики. Ви можете покращити цю статтю, відредагувавши її, а на сторінці проєкту вказано, чим ще можна допомогти. Учасники проєкту будуть вам вдячні.
IV (заготовка)	Ця стаття за шкалою оцінок статей Проєкту:Фізика має рівень «заготовка, стаття-стаб».
Найвища	Важливість цієї статті для проєкту Фізика: «найвища»
	Чим допомогти:

Статтю «Індуктивність» поліпшено в рамках конкурсу «Вікіпедія для школи» (1 грудня — 28 лютого 2022 року)

Очевидно, що параметр "індуктивність", як і "ємність" є всього лише параметри "геометрії 3Д- простору"...

Фундаментальною індуктивністю є тривіальний соленоїд, в якому ця величина пропорційна площі перерізу. Якщо нормувати індуктивність соленоїда на площу перерізу, то отримаємо т.з. "питому 2Д- індуктивність", котра помножена на "магнітний потенціал" дасть 2Д- густину "магнітних зарядів"...

Аналогічно ємність плоского конденсатора виконує ролю фундаментальної величини в електростатиці. Якщо її нормувати по площі пластин, то також отримаємо "питому 2Д- ємність", котра помножена на електричний потенціал дасть 2Д- густину "електричних зарядів"...

Обережно. Ще жодного "магнітного заряду" не вдалося надійно зареєструвати. Дядько Ігор 09:21, 30 квітня 2008 (UTC)

Я знаю, що монополі Дірака - чисто теоретична функція...

Тільки в цих зауваженнях я маю на увазі зовсім інше. Справа в тому, що у обох випадках первинними величинами є ІНДУКЦІЇ, а НЕ заряди! Електрична індукція - ДИВЕРГЕНТНА. Тому однорідне електричне поле легко отримується на плоскому конденсаторі. В загальному випадку плоский конденсатор (дві 2Д- площини з 1Д- вектором індукції) легко скривити до сфери. Потім одну "пластинку" спрямувати до нескінченності..., і отримаємо сферично симметричну індукцію електричного поля, що імітує металургійні електричні заряди!

У випадку магнітної індукції однорідне поле можна отримати тільки на соленоїді, який в кращому випадку можна замкнути на тор... Проте, на відміну від сферичного конденсатора, що складається із ДВОХ сфер, що НЕ мають області пересічення, тор є замкнута 2Д- поверхня, котру просто НЕ можливо розтягнути на нескінченність (НЕ та топологія!)... НЕможливість "роторних зарядів" витікає із тривіальної топології векторного 3Д- простору... Але первинні НЕ "заряди", а "індукції"!

В принципі "розрив" топології простору та НЕможливість існування "роторних зарядів" витікає із того факту, що топологія соленоїда - ЦИЛІНДРИЧНА, а її поперечний переріз НЕ належить до неї, оскільки він і є ПЕРЕРІЗ (площа кола!)... Але із експериментального факту відсутності "роторних зарядів", зовсім НЕ випливає, що також відсутні інші ефекти..., наприклад - "ефект електричного поля", та його квантовий варіант - "квантовий ефект поля"! Дійсно, рух електричних "квазізарядів" в магнітному полі породжує ефект Хола в класичному варіанті, та квантовий ефект Хола - в квантовому... Очевидно, що із факту існування класичного ефекту поля також повинен існувати і "квантовий ефект електричного поля" (хоч самих металургійних магнітних зарядів і НЕ існує!)...