Індуктивність

Індуктивність — фізична величина, що характеризує здатність провідника накопичувати енергію магнітного поля, коли в ньому протікає електричний струм.

Позначається здебільшого латинською літерою L, у системі СІ вимірюється в Генрі.

Дорівнює відношенню магнітного потоку Φ через контур, визначений електричним колом, до величини струму І в колі , тобто

$L = \Phi / I$.

Енергія магнітного поля, створеного електричним струмом у колі, визначається формулою

$E = \frac{1}{2}LI^2$.

Індуктивність залежить від форми контура.

Коефіцієнти індуктивності

У випадку кількох контурів зі струмом, як, наприклад, у випадку трансформатора, струм у кожному з кіл впливає на потік магнітного поля через інші контури.

$\Phi_i = \sum_{j} L_{ij} I_j \,$.

Коефіцієнти $L_{ij}$ називаються коефіцієнтами індукції. Діагональні елементи $L_{ii}$ суть індуктивності i-тих контурів, а недіагональні елементи $L_{ij}$, де $i \neq j$ мають назву коефіцієнтів взаємної індукції. Коефіцієнти взаємної індукції симетричні відносно перестановки індексів

$L_{ij} = L_{ji} \,$.

Це твердження носить назву теореми взаємності.

Див. також

• Котушка індуктивності

Дотичний термін

ІНДУКТИВНИЙ, (рос. индуктивный, англ. inductive, нім. induktiv) — оснований на індукції, той, що користується методом індукції.

Наприклад:

Індуктивний метод — засіб дослідження, при якому від спостереження окремих фактів і явищ переходять до встановлення загальних правил і законів.

Індуктивний зв'язок — зв'язок між електричними колами змінного струму, що виникає при взаємодії їхніх магнітних полів.

Індуктивна логіка — розділ логіки, що вивчає логічні процеси переходу від знання про одиничне й окреме до знання про загальне.

Це незавершена стаття з фізики. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

Література

• Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. — ISBN 966-7804-14-3.