Індуктивність
Індуктивність (англ. Inductance) — фізична величина, що характеризує здатність провідника накопичувати енергію магнітного поля, коли в ньому протікає електричний струм.
Позначається здебільшого латинською літерою , у системі СІ вимірюється в Генрі.
Дорівнює відношенню магнітного потоку через контур, визначений електричним колом, до величини струму в колі, тобто
- .
Енергія магнітного поля, створеного електричним струмом у колі, визначається формулою
- .
Індуктивність залежить від форми контура.
Коефіцієнти індуктивності[ред. | ред. код]
У випадку кількох контурів зі струмом, як, наприклад, у випадку трансформатора, струм у кожному з кіл впливає на потік магнітного поля через інші контури.
- .
Коефіцієнти називаються коефіцієнтами індукції. Діагональні елементи суть індуктивності i-тих контурів, а недіагональні елементи , де мають назву коефіцієнтів взаємної індукції. Коефіцієнти взаємної індукції симетричні відносно перестановки індексів
- .
Це твердження носить назву теореми взаємності.
Див. також[ред. | ред. код]
- Котушка індуктивності
- Індуктивний елемент
- Паразитна індуктивність
- Закон електромагнітної індукції Фарадея
Література[ред. | ред. код]
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004—2013.
![]() |
Це незавершена стаття з фізики. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
|