Обговорення:Клячківський Дмитро Семенович

Ця стаття є частиною Проєкту:Українські національно-визвольні змагання 20 століття (рівень: II, важливість: висока)
	Мета проєкту — створення якісних та інформативних статей на теми, пов'язані з українськими національно-визвольними змаганнями 20 століття. Ви можете покращити цю статтю, відредагувавши її, а на сторінці проєкту вказано, чим ще можна допомогти. Учасники проєкту будуть вам вдячні.
II (розвинута)	Ця стаття за шкалою оцінок статей Проєкту:Українські національно-визвольні змагання 20 століття має рівень «розвинута стаття».
Висока	Важливість цієї статті для проєкту Українські національно-визвольні змагання 20 століття: «висока»
	Чим допомогти: Статті до створення та доопрацювання

Статистика відвідуваності сторінки «Клячківський Дмитро Семенович»

Volhynia

Why did you remove sentense about responsibility for massacre in Volhynia? I added it like translation from English version.

Волинська різня

Тобто чоловік робить ґеноцид поляків, а його нащадки навіть слова про це не можуть згадати? Чому Вікіпедія українофобська? Замовчувати подвиги своїх героїв...--Adûnâi (обговорення) 18:15, 19 квітня 2021 (UTC)

УПА – «Північ» про масове вбивство польського чоловічого населення віком від 16 до 60 років

3.018 / 5.000

Відповідальність за волинську бійню З його ініціативи відділи УПА розпочали Волинський бій. Хоча головною метою діяльності підпорядкованих йому частин Клачковський вважав боротьбу з німцями та совєтами, він також вважав за необхідне ліквідувати «небажані елементи, до яких в ОУН входили також поляки [27]. У червні 1943 р. він видав таємну директиву команди УПА – «Північ» про масове вбивство польського чоловічого населення віком від 16 до 60 років [14] [28]. (...) треба провести велику акцію ліквідації польського елементу. З відходом німецьких військ цей зручний момент слід використати для ліквідації всього чоловічого населення віком від 16 до 60 років (...) Ми не можемо програти цю боротьбу, і ми повинні за будь-яку ціну послабити польські сили. Лісові села та села, розташовані поруч із лісовими масивами, мають зникнути з лиця землі. Цей наказ Клачковський передав командирам УПА на території Західної Волині. Як свідчив Юрій Стельмащук після його захоплення НКВД: У червні 1943 року представник Проводу ОУН «Клем Савур» передав мені усно секретну директиву Проводу ОУН про загальне фізичне знищення всього польського населення, яке проживало в західних областях України [29] . Наказ, описаний Стельмащуком, явно відрізнявся від висновків 3-ї конференції ОУН-Б у лютому 1943 р., яка вимагала лише ліквідації окремих людей із польського середовища в поєднанні з широкомасштабною партизанською акцією. Ґжеґож Мотика вважає, що різницю між змістом цих рекомендацій і наказу «Kymi Sawur» можна пояснити двояко. З одного боку, наказ про ліквідацію польського населення Волині міг з’явитися на конференції, але не в її письмових документах. Другим варіантом була зміна тактики, яку обговорювали Клачеквський, Василь Івачів та Іван Литвинчук під впливом досвіду перших нападів на польські села (наприклад, на Паросло І 9 лютого 1943 р.) [30]. На думку Пйотра Зайонця, остаточне рішення, ймовірно, видав Клачковський, а його ініціаторами могли бути також Петро Олійник, Івачів і Литвинчук [31]. 18 травня 1943 р. «Kymi Sawur» виступив із зверненням до польського населення Волині, в якому звинуватив його у загостренні міжнаціональних відносин на Волині, зокрема вступом до німецької допоміжної поліції. У цьому зверненні він писав: поляки! Пам'ятайте про себе! Приходь додому. Ті, хто сьогодні служить і допомагає Німеччині, ще можуть повернути [з хибного шляху], але завтра буде надто пізно [32] У свою чергу, у червні того ж року він знову звернувся до українців, звинувативши поляків в активній антиукраїнській діяльності, допомозі радянським партизанам і співпраці з німцями. Він також стверджував, що у відповідь на ці дії можливий спалах нової Коліївщини [32]. Ці заклики були частиною тактики ОУН-Б, спрямованої на виправдання вбивства на Волині, і ці аргументи повторювалися в багатьох публікаціях після Другої світової війни --95.115.53.122 21:58, 15 липня 2022 (UTC)

Клячківський та Волинська Трагедія

Вважаю що додати цитати з джерел на які посилаються українські та польські історики щодо Клячківського і Волинської Трагедії справедливим. Українські історики Ільюшин і В'ятрович на яких я посилаюсь в своїх правках не заперечують їх автентичність. Спірним залишається наявність прямого загального наказу винищення польського населення (так званої "директиви Клячківського") і я про цю спірність теж пишу в своїх правках, але жодні історики не заперечують локальних наказів і наприклад В'ятрович використовує цитату з допиту Стельмащука як доказ того що наказу вбивати поляків від центрального проводу не було, а що це була локальна ініціатива Клячківського. --Draconyster (обговорення) 16:42, 30 липня 2024 (UTC)

@Goo3 Для того щоб уникнути редагувань туди-сюди відразу всієї секції пропоную спочатку внести зменшені зміни (без польської версії кількості жертв) але з цитатами з книг які я навів, без інтерпретацій цитат.

Якщо бажаєте можете додати якусь іншу інформацію, але мені здається все що я написав чітко передає те що спільне у Мотики, Ілюшина і Вятровича. --Draconyster (обговорення) 17:23, 30 липня 2024 (UTC)

@Goo3 Зробив кілька змін відповідно до коментарів, заьрав посилання на польске джерело про кількість жертв, вказав що читата Андрієнка отримана з допиту а також додав ще одну цитату Ілюшина де Клячківський покладає вину за загострення стосунків на поляків (щоб не бути однобоким).

Насправді я фактично просто навів всі цитати про Клячківського з тих 3х книг (Мотики, Ілюшина і В'ятровича). Давайте краще додавати цитат і інформації а не просто стирати зміни. Причетність Клячківського до Волинської Трагедії визнана і нашими істориками, головний спір в тому чи це була локальна ініціатива чи директива, Вятрович наприклад використовує цитати протистояння інших членів ОУН Клячківському як доказ того що провід ОУН був проти таких дій.

Я бачу що спроби додати інформацію про Волинську Трагедію до сторінки Клячківського вже були і їх теж просто видалили. Я вважаю правильним навести хоч частину цитат і досліджень а не просто написати про це одним реченням як було до того --Draconyster (обговорення) 17:45, 30 липня 2024 (UTC)

Повторюю: використана вами книга з навою "Від волинської різанини до операції" не є авторитетним джерелом. У книзі "За лаштунками "Волині-43", невідома польсько-українська війна" не вказано сторінку і перевірити ці дані ми не можемо, тож ці твердження явно повинні бути спершу перевіреними. Я прибираю ваші редагування, прошу врахувати сказане вище і не додавати неавторитетних джерел. --Goo3 (обговорення) 17:56, 30 липня 2024 (UTC)

Зверніть увагу на те, що "цитата", яку ви намагаєтеся додати, є вигаданою, ось джерело і пояснення:

Не менш цікавими для аналізу є "цитати" з другого зі згадуваних вище "документів" - спеціального листа Стельмащука до "Рубана" від 24 червня 1943 року. Як і у випадку з "таємною директивою" ці "цитати" уперше з’являються у тій же самій статті Наконечного "Мертві закликають живих". Йдеться у них про таке:

"Друже Рубан! Ставлю вас до відома, що в червні представник центрального проводу ОУН, командуючий УПА "Північ" Клим Савур передав мені усну й таємну директиву про поголовне повсемісне фізичне знищення всього польського населення, що проживає на території області… Для виконання цієї директиви, прошу ретельно підготуватись до цих акцій проти поляків і призначаю відповідальних: в прибузьких районах – курінного УПА "Лисого", по Турійському, Оваднівському, Озютичівському районах – "Сосенка", по Ковельському окрузі – "Голубенка". Слава Україні! 24 червня 1943 року, "ставка". Командир групи УПА "Турів" Рудий".

Надалі поширення та використання цих "цитат" здійснюється все тим же колом авторів: Філяром, Попеком, Прусом та самим Наконечним, до яких згодом долучаються Гжегож Мотика, Міхал Клімецький та український історик Ігор Ільюшин. --Goo3 (обговорення) 18:03, 30 липня 2024 (UTC)

Про те що ця цитата спірна я написав і залишив посилання на те ж джерело. Але оскільки ми говоримо про авторитетні джерела вважаю що відразу сказати що вона фальшивка через сторінку в інтернеті (яка ще й криво відкривається) трохи недобросовісно. Вказати те що вона спірна і послатись на цю інтерпретацію логічно, але також вважати що автор цієї статті незалежне джерело яка відразу перекриває ініших несправедливо. --Draconyster (обговорення) 18:12, 30 липня 2024 (UTC)

Мотика авторитарне джерело з польської сторони. На нього посилається і В'ятрович і Ілюшин. На Мотику також посилається спеціальний проект Української Правди про Волинь https://www.istpravda.com.ua/themes/volyn1943/, конкретно можете завантажити їх скорочену ПДФ версію тут: https://www.istpravda.com.ua/files/w/o/wolyn.pdf . В'ятрович критикує деякі інтерпретації Мотики але не заперечує його як джерела.

Я не розумію чому ви кажете що я не вказав сторінки, я використав макрос RP і справа від кожного посилання на джерело в тексті ви можете бачити номер сторінки. Цитата Адрієнка з 95 сторінки, на сторінці так і видно що посилання [14]:95, 95 це номер сторінки в тому макросі. Можливо ви хочете щоб я використав інший макрос? --Draconyster (обговорення) 18:05, 30 липня 2024 (UTC)

@Goo3, Зробив ще кілька змін, повністю прибрав цитату "Друже Рубан" оскільки вона спірна (хоча на мою думку слід таки про неї згадати як і про те що про неї думають дослідники, включно з тим що вона фальшивка). Ще раз перевірив що до кожного мого посилання на джерело вказана сторінка через макрос RP (сторінка появляється в квадратних дужках після посилання на джерело), це рекомендований підхід якщо посилант на ті самі джерела кілька.

Забрав секцію про 1945 рік.

Все що залишилось це цитати. Якщо ви хочете додати якісь зауваження до них то просто додайте свої джерела а не просто видаляйте все --Draconyster (обговорення) 18:33, 30 липня 2024 (UTC)

У цитаті йдеться, що за словами однієї людини він можливо був відповідальним за невелику частину вбивств. Натомість, ви пишете, що він взагалі був відповідальним за всю трагедію. Розділ не був дискусійним, поки ви не стали додавати до нього неправдиві дані. З доданих вами даних можна зробити висновок, що він був винен, але жодне з авторитетних джерел такого не стверджує. Тому ці ВП:ОД й прибрано. Якщо ви продовжуєте навмисно додавати неправдиві і перекуручені дані, вам може бути заборонено редагування статті. --Goo3 (обговорення) 14:32, 31 липня 2024 (UTC)

Цитата на те вона і цитата, я не проводжу аналіз тексту цитати, посилаюсь на неї бо на неї посилаються історики. Я не розумію чому ви можете фільтрувати яка цитата хороша а яка погана індивідуально?

До того секції про Волинську Трагедію просто не було, наьашато простіше мати недискусійну секцію якщо вона складається з одного речення і каже що "ті думають так а ті інакше". Я додаю деталі, хочете додайте свої, а не стирайте те що вам особисто не подобається. --Draconyster (обговорення) 17:34, 31 липня 2024 (UTC)

@Goo3 Ваша думка заангажована і ви не йдете ні на який компроміс, хіба відміняєте зміни які вам особисто не подобаються.

- Ви стирали бо казали що я не вказав сторінку, я вказав

- Стирали бо Мотика (який був одним з джерел) польський історик, я показав що на нього посилаються і Вятрович і Ілюшин і навіть той самий проект Української Правди про Волинську Трагедію на який ви самі посилаєтесь коли говорите що однеа з цитат фальсифікована.

- Цитати з книг Вятровича і Ілюшина теж не підходять, на цитатах як і в книгах я вказав що вони отримані з допитів.

- Натомість ви "криєте" сторінками з інтернету як от https://zbruc.eu/node/58135 - це навіть не книга а стаття про книгу, але головне зо цитати я наводжу з тієї є книжки.

Тепер ви звинувачуєте мене в оригінальних досілдженнях? Які вони оригінальні як я з 3-х книг цитати скопіював? Всі мої останні зміни фактично скопійовані і вставлені цитати. Ви не вдаєтесь в дискусію окремих речень чи параграфів а просто повертаєте все назад, от якраз ви займаєтесь https://en.wikipedia.org/wiki/Wikipedia:Status_quo_stonewalling

Будьте добросовісним редактором, якщо маєте інші джерела, цитати, вкажіть їх, якщо в вас проблеми з конкретними реченнями теж вкажіть. Те що ви для підкріплення своєї точки зору відкидаєте академічні книжки (зауважу ще раз українських істориків) сигнал недобросовісної поведінки --Draconyster (обговорення) 17:12, 31 липня 2024 (UTC)

@Анатолій 2000 щодо вашої останньої правки про причетність до репресій членів УПА є ще одна цитата з Мотики:

Навесні 1945 року керівництво ОУН звернулося з відозвою до населення: «Свідомо працюючий з НКДБ - собака. Собаці - собача смерть, зневага всієї нації та вічна ганьба». Служба Безпеки ОУН ліквідувала в 1945 році на Волині за звинуваченням у зраді майже 900 членів ОУН. Часто репресії поширювалися на всю сім’ю справжнього чи гаданого агента. «Клим Савур» наказував «п’яткувати» на Волині особливо неприхильні до націоналістів села, тобто, вбивати кожного п’ятого мешканця.

Мотика, Ґжеґож (2013). ід волинської різанини до операції "Вісла". Польсько-український конфлікт 1943‒1947 рр. 224 сторінка

Я не буду починати знову про авторитетність Мотики, але просто залишу тут --Draconyster (обговорення) 00:44, 1 серпня 2024 (UTC)

Я просто вирішив почитати, що про нього пише ЕСУ. І виявив там це твердження. І не знайшовши його в статті вирішив додати. Бо те, що ЕСУ - АД, ніхто не заперечить. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 10:28, 1 серпня 2024 (UTC)

Я подивився статтю та джерела, і бачу наступне.

Є приблизно три типи джерел:

• Енциклопедичні статті про Клячківського. Вони короткі, але зважено описують всю його біографію. Нейтральність цих джерел я зараз не обговорюю. Ось вони: [1], [2], [3], [4]
• Дуже детальна монографія про Клячківського, 170 сторінок. [5]
• Джерела, присвячені саме Волинській трагедії та ролі в ній Клячківського, наприклад [6], [7], [8], [9].

На базі цих джерел статтю принципово можна побудувати в один з двох способів, описаних нижче:

1. Зробити дуже детальну біографію Клячківського, розміром в 10-20 тис. знаків, збільшивши статтю в декілька разів, і за зваженістю покладатися на монографію. Вона дозволяє достатньо детально описувати кожен з періодів біографії Клячківського, як епізод з Волинською трагедією, так і інші. В такому разі виділяти "Волинську трагедію" якось окремо, за межами Життєпису, може не знадобитися.
2. Зробити біографію Клячківського набагато меншою, схожою за рівнем деталізації на поточний "Життєпис", згадати там Волинську трагедію в більш загальному контексті його діяльності, наголошуючи не на тому, в чому розходяться думки українських та польських істориків (хоча згадати це також можна), а на тому, в чому вони погоджуються; цей розділ можна написати саме по енциклопедичних статтях зі списку вище. А про Оцінку ролі Клячківського в Волинській трагедії зробити окремий розділ, який за розміром був би не більшим за життєпис (бажано меншим), і який засновувався б на найбільш авторитетних джерелах, присвячених цій темі, з обох боків. В монографії про це також написано (проте, як я розумію, вона не є повністю нейтральною, належачи "проукраїнській" стороні; можу помилятися), але є і інші джерела; і в цьому розділі дійсно можна буде написати про розбіжності в оцінці дій Клячківського та його ролі у В. т., намагаючись відобразити обидва погляди пропорційно їхній розповсюдженості, але не видаючи погляди жодної зі сторін за достеменний факт (якщо тільки у світовій спільноті немає консенсусу щодо оцінки його дій; але як я бачу, його там радше немає).

--Фіксер (обговорення) 14:09, 4 вересня 2024 (UTC)

Я щойно поредагував статтю перед тим як побачив ваш коментар тут (поредагував відповідно до коментаря який я залишив на сторінці кнайпі).

Мені здається що додавати контент атомарно по реченні і обговорювати маленькі частини тексту швидше приведе до консенсусу. Ваша ідея зробити дуже детальну сторінку мені здається неможливою за один раз, бо це багато роботи наперед, мені наприклад і так довелось прочитати майже повіністю дві великі книги тільки для того щоб написати те що я написав про оті два роки 1943-1944 і знайти сторінки і джерела, а тут треба весь життєпис написати а потім хтось просто відкіт зробить.

Якщо додавати по-реченні то можна принаймні сфокусувати дискусію.Можна додати хоча б ті речі де думку істориків ні українських ні польських ні нічиї в принципі не розходяться. НІхто не заперечує що він віддавав накази проводити антипольські акції. Спірні питання в тому чи там були секретні інструкції і кількість жертв, але я про це вже навіть не згадую. --Draconyster (обговорення) 17:55, 4 вересня 2024 (UTC)

Якщо формат додавати контент по реченні не підходить можете теж зробити відкіт, але не блокуйте мене. Я просто хотів подати нову опціє в тому як побудувати внесення змін інкрементально.

На рахунок того чи це має бути окрема секція, чи частина життєпису я думаю модна буде вирішити пізніше, в залежності від того скільки речень вдасться внести. --Draconyster (обговорення) 18:11, 4 вересня 2024 (UTC)

• Якщо консенсусу досягти важко, треба підняти рівень джерел, тоді багато питань зникне. Незгода тут лише щодо подій на Волині. Тож давайте опишемо це винятково за третинними джерелами.--Jerzy (обговорення) 14:43, 4 вересня 2024 (UTC)

  А що ви вважаєте третинними джерелами (чіткої межі між третинними та вторинними немає)? Суто енциклопедії, в яких по 2 абзаци тексту (статтю треба на 90% скоротити тоді). Чи великі наукові збірки, як ось Організація українських націоналістів і Українська повстанська армія: Історичні нариси / НАН України; Інститут історії України? Остання явно не на вашу користь.

  Фіксер, щодо п.1, про розширення вмісту статті, якщо у когось є бажання, він може розширити. Суті спору це не стосується.

  Зараз обговорюється лише проблема висвітлення участі чи не участі Клячківського у погромах. Так, теж думаю, що цьому має бути присвячений окремий розділ, в якому мають бути подані різні позиції, підкріплені джерелами, критика аргументів сторін (наприклад, слід згадати лист до Рубана, і тут же написати, що він вважається фальшивкою). І посилання на роботу Мотики обов'язкове, він надто помітна фігура в темі. Так само можна підібрати думки про те, що Клячківський не був організатором погромів. --Юровский Александр (обговорення) 17:47, 4 вересня 2024 (UTC)

  @J. Gradowski я не розумію в чому конкретно ви бачите суперечність в тому що я писав про Клячківського під час Волинської Трагедії. Якигось іших думок істориків просто немає, у В'ятровиче вже максимально помякшена версія.

  Якщо вам треба третинне джерело, то ось проект Історичної Правди про Волиньську Трагедію https://www.istpravda.com.ua/themes/volyn1943/ Ось брошурна версія від них https://www.istpravda.com.ua/files/w/o/wolyn.pdf

  @Юровский Александр питання щодо "участі чи не участі" загалом немає, не існує жодного джерела ( з тих що я бачив) яке б не вважало його відповідальним за антипольскі акції. Різниця лише в кількості жертв і які вбивства відбувались за його наказів а які ні, і наскільки масовими були його накази. Тобто "не участі" просто немає. Щоб уникнути суперечок про котрі конкретно накази там були і існування секретні інструкцій, я про це навіть не писав. --Draconyster (обговорення) 18:05, 4 вересня 2024 (UTC)

  Ну якщо хтось знайде авторитетне джерело про не участь, то може його додати. --Юровский Александр (обговорення) 18:14, 4 вересня 2024 (UTC)

Клячківський віддавав накази проводити антипольські акції.

@Фіксер @Юровский Александр @J. Gradowski

В останній зміні що я зробив я додав лише одне речення а саме: "У період Волинської Трагедії Дмитро Клячківський, будучи на чолі ОУН ПЗУЗ а згодом УПА, віддавав накази про проведення антипольських дій щодо місцевого населення". Я додав посилання на українських істориків де вони говорять про ці накази, також додав посилання на третинне джерело, від проекту Історичної Правди. Зауважте що це був не відкіт, це було скорочене переформулювання одним реченням, якого навіть не було в моїх оригінальних правках.

@J. Gradowski відкотив цю зміну без аргументів, на мій коментар вище про наведення якигось аргументів він не відповів. Я пропоную йому навести тут якісь докази того що це речення спірне або що існує якась інша авторитетна думка. Можемо обговорити цю тезу про його накази тут і якщо аргументів немає то я повернк речення назад в статтю.

Я створив цю секцію тут спеціально щоб сфокусуватися на обговоренні саме цього одного речення, можлив в такому форматі ми зможемо просунутись вперед. --Draconyster (обговорення) 18:53, 4 вересня 2024 (UTC)

@Shiro D. Neko @Mike.Khoroshun запрошую важ також долучитись до обговорення. --Draconyster (обговорення) 18:57, 4 вересня 2024 (UTC)

Я не думаю, що обговорювати статтю по одному реченню є продуктивним. Простіше взяти оті чотири-п'ять джерел, максимально наближених по енциклопедичних, і розділ "Життєпис" переписати по них. А потім виділити окремий розділ, в якому зважено подати обидва погляди — український та польський — на його роль в В. т.

Зважаючи на те, що за декілька тижнів перед цим нікому ця ідея не спала на думку, я пропоную вам просто не торкатися статті. Я її побачив вперше нещодавно, до цього не редагував. Дайте мені час до кінця тижня і я перепишу її по джерелах, зробивши певний базис, від якого ви зможете відштовхуватися надалі. Думаю, що гірше ніж зараз не буде (а якщо буде — ну повернете стару версію і продовжите воювати). --Фіксер (обговорення) 20:26, 4 вересня 2024 (UTC)

@Фіксер Дякую, я тільки за те щоб хтось інший це поредагував, я вже неодноразово пропонував це в інших гілках. Залишу посилання на книги (це не піратство бо вони на сайті інституту історії України):

• http://history.org.ua/LiberUA/966-02-2872-4/966-02-2872-4.pdf - Іллюшин
• http://history.org.ua/LiberUA/978-966-378-302-4/978-966-378-302-4.pdf - Мотика (польський)
• https://www.istpravda.com.ua/files/w/o/wolyn.pdf - брошура від Історична Правда, все їх дослідження https://www.istpravda.com.ua/themes/volyn1943/ (третинне джерело, але по брошурі текстовий пошук не працює)
• http://history.org.ua/LiberUA/966-600-130-6/966-600-130-6.pdf - Збірник матеріалів міжнародної наукової конференції “Українсько-польський конфлікт на Волині (я його не використовував але підтверджує думку)
• Сайт з матеріалами про Волинську Трагедію https://wolynskyjzloczyn.eu/zw3/history/194,file.html польського Інституту Національної Памяті (я не використовував його), містить статті різних істориків, а на сторінці яку я залишив пише про виданий наказ Клячківського.

Книгу В'ятровича я взяв з сайту https://chtyvo.org.ua/, у них багато української літератури але я не знаю що в них там з авторським правом і його книга відносно нова, тому вибір звідки її брати залишу вам. Мотика написав книгу "Тінь Клима Савура", але я її знайти не зміг.

Якщо будете робити швидкий пошук по книгах то зауважте що в деяких місцях Клячківського називають за його псевдо "Клим Савур", тому також подивіться там де використовується воно.

Також перегляньте джерела вікі статті про Волинську Трагедію, бо там роль Клячківського теж висвітлена і теж з посиланнями на джерела. --Draconyster (обговорення) 21:17, 4 вересня 2024 (UTC)

Я пройшовся трохи по розділу "Життєпис", порівняв його з узагальнюючими джерелами та трохи наблизив до зваженого вигляду. Зараз він містить 7 абзаців з рівномірним рівнем деталізації, приблизно 3 300 символів. Якщо туди і вносити додаткову інформацію, то в усі абзаци одразу, перетворюючи їх на підрозділи статті. Збільшувати розмір якогось одного абзацу - що про ранні роки, що про Волинську трагедію, що про смерть - я не бачу жодного сенсу, це погіршить статтю. Або писати коротко про все, або писати детально про все.

Зважаючи на контроверсійність ситуації із Вол. тр., про неї, на мою думку, можна створити один окремий розділ, розмістивши в ньому зважені оцінки його діяльності істориками. З того, що я бачив, Вол. тр. - це лише один з епізодів життя Клячківського, йому не варто приділяти забагато уваги. Я б рекомендував залишити не більше 1-2 тис. символів, це 3-4 абзаци тексту. Можна, наприклад, зробити один абзац узагальнений, один з т.з. української сторони і ще один - з т.з. польських істориків. З урахуванням цінності кожного слова і навіть символу, я б наполегливо рекомендував відмовитися від будь-яких цитат, переписуючи узагальнено основні думки зі вторинних, а краще третинних джерел своїми словами.

Якщо дотримуватися оцих обмежень — писати не більше 3-4 абзаців і не більше 1.5-2 тис. символів — дійти згоди щодо змісту розділу про Волинську трагедію буде набагато легше. Можна писати й більше, але за умови, що розширена буде вся стаття, включаючи життєпис (по монографії тощо). --Фіксер (обговорення) 11:59, 11 вересня 2024 (UTC)

Дякую! Внесу зміни пізніше дотримуючись обмежень в символах. Про польські джерела в 3-4 абзаци багато мабуть вставити не вийде, але якщо хоча б з українських авторів твердження не відкотять то вже буде добре.

Ще раз дякую за ті зміни що вже зроблено! --Draconyster (обговорення) 22:26, 12 вересня 2024 (UTC)

@Фіксер я вніс зміни в статтю, цього разу без цитат і без на думкуі взагалі без нічого спекулятивного, дані суто з українських джерел також. Прибрав такоє про таємну директиву, бо якщо вона спекулятивна то навіщо там її, і вона має відношення більше до масштабів його ролі ніж до того яка ця роль була. --Draconyster (обговорення) 22:42, 16 вересня 2024 (UTC)

@Draconyster Я змушений тимчасово скасувати ваші зміни, але не виключено, що їх можна буде повернути, якщо ми з усім розберемося.

Внесений вами текст містив наступний перший абзац: "Дмитро Клячківський, будучи на чолі ОУН ПЗУЗ, а згодом УПА, був ініціатором антипольських дій, які переросли в обопільні етнічні чистки, відомі як Волинська трагедія." Цей текст є однозначним: "ДК був ініціатором антипольских дій". Поданий без жодної атрибуції, без жодних альтернативних думок, він справляє враження достеменного факту, встановленого консенсусом істориків різних країн.

Мені здавалося, в оцінці дій Клячківського були певні розбіжності між різними істориками. Чи це так? Якщо так, сформулюйте в 1-2 речення, можна без посилань на авторитетні джерела, в чому полягають ці розбіжності, і як ці розбіжності відображені у доданому вами тексті, в тому числі у першому реченні? --Фіксер (обговорення) 07:27, 17 вересня 2024 (UTC)

Власне, в попередній версії був текст: "Деякі дослідники, зокрема, Ярослав Грицак, вважають Клячківського ініціатором Волинської трагедії 1943 року. Окремі історики, зокрема Наконечний, Філяр, Попек, Прус використовували фальсифікати для обґрунтування існування письмового «наказу» Клячківського про знищення польського населення." Цей текст також неідеальний (зокрема, "використовували фальсифікати" подано як факт), але в ньому принаймі щось ставиться під сумнів, наводяться різні точки зору. --Фіксер (обговорення) 07:31, 17 вересня 2024 (UTC)

Фіксер, пропоную не робити відкати, бо так ми ніколи не знайдемо компромісну редакцію. А правити версії. Пролоную взяти попередню версію Draconyster та обтісати її.

Щодо неукраїнських джерел - не бачу причин не використовувати закордонні джерела. Як мінімум Мотика має бути. Текст має бути короткий та узагальнюючий, але посилань можна зробити більше десятка, бо їх багато.

Для висвітлення компромісної версії мають бути наведені дані про наказ нищити поляків та про сумніви щодо його справжності. Це якраз головний аргумент на користь захисників репутації Клячківського, що його опоненти іноді долучались до фальсифікацій. А ось речення "Автор монографії «Командир УПА-Північ Дмитро Клячківський — „Клим Савур“» Ігор Марчук відзначає його значний вклад у створення УПА та ведення боїв із нацистами, радянськими партизанами та згодом з НКВС" має бути видалено, бо волинських подій воно не стосується (його поставив свого часу Долинський, щоб єдине речення про згадку цих подій було замасковано у тексті).

Draconyster, чисто естетично мені не подобається шаблон Шаблон:Rp, я більш звик, коли номери сторінок вказуються всередині посилання. Хоча то справа смаку. --Юровский Александр (обговорення) 09:45, 17 вересня 2024 (UTC)

Я погоджуюся щодо першого речення, і вилучив його.

Щодо компромісних редакцій, мій підхід є дуже простим: якщо нова версія краще за стару, залишаємо її та працюємо з нею; якщо гірше — повертаємо попередню. В цьому випадку нова версія мені здалася гіршою, ніж попередня, з описаних вище причин, саме тому я її скасував. Це не означає, що я збираюся скасовувати всі неідеальні версії. Якщо ви бачите, як поточну версію можна покращити — будь ласка, вносьте це в статтю з урахуванням зауважень вище. --Фіксер (обговорення) 11:02, 17 вересня 2024 (UTC)

@Фіксер @Юровский Александр Різниця між українськими і польськими джерелами щодо Клячківського маргінальна, тому я думав лише залишити те де і так є консенсус, фактично слід розділити "ініціатор дій" та "секретний наказ".

Ініціатор антипольських дій

"Цей текст є однозначним: "ДК був ініціатором антипольских дій"..." - конкретно це фактично і є однозначним, я навів сторінки українських джерел але можу продублювати конкретні речення тут:

"Стосовно антипольських акцій на цьому зборі вище йшлося. Отже, на нашу думку, слід вважати, що ініціаторами проведення широкої “деполонізаційної” акції на Волині в 1943 р. виступила ОУН-Б, яка у той період мала назву ОУН-СД і очолювалася не М.Лебедем, а РШухевичем, та командування УПА на чолі з Д. Клячківським." - І. Іллюшин http://history.org.ua/LiberUA/966-02-2872-4/966-02-2872-4.pdf

"Політичну лінію ОУН реалізував у цей час на Волині Дмитро Клячківський (Охрім, Кпим Савур). Підпорядковані йому відділи УПА проводили рішучу розправу з польським населенням на Волині. Можна чітко визначити, що власне Д. Клячківський, використовуючи свободу дій, розпочав на Волині масові вбивства поляків" - У пошукаї правди, збірник матеріалів міжнародної конференції... http://history.org.ua/LiberUA/966-600-130-6/966-600-130-6.pdf

"Саме за таких обставин Дмитро Клячківський, який перейняв на себе функції головного командира, приймав рішення про долучення відділів УПА до антипольських виступів. У своїх рішеннях він радше спирався на власне розуміння становища, ніж на вказівки центрального керівництва, яке, на його думку, не розуміло реальної ситуації." - В. Вятрович https://shron3.chtyvo.org.ua/Viatrovych_Volodymyr/Za_lashtunkamy_Volyni-43_Nevidoma_polsko-ukrainska_viina.pdf?

"..передав провідникам УПА в західних повітах Волині наказ про екстермінацію поляків у всьому Волинському воєводстві..." - https://www.istpravda.com.ua/files/w/o/wolyn.pdf - проект Історичної Правди, я на нього не посилався, бо можливо це мається на увазі той секретний наказ а не місцевий наказ.

Я чесно не бачив ніде щоб писали що він не ініціатор, розбіжності хіба в тому чи був отой наказ про масове знищення який поширювався на всю ОУН і УПА чи це були конкретно дії Клячківського. В минулих правках я пробував писати з атрибуцією в стилі "на думку І. Іллюшина", але мені теж сказали що так не добре. Можу написати знову в такому стилі. Так само я не знаю чи варто тоді якось окремо виділяти Я. Грицака.

Секретний наказ

З цим наказом я не знаю як краще повестись, бо різниця щодо ролі Клячківського загалом невелика і мені здається що воно тільки затуманює суть. Читаючи оригінальну версію виглядає наче той наказ це головне свідчення щодо причетності Клячківського і то що він міг бути фальшивка знімає з нього відповідальність. Але є конкретні антипольські дії які були скоєні під час його головування, також є видані за його керівництвом звернення до польського населення та свідченні з допитів інших членів ОУН про конкретні акції. Якраз цей ланцюг дій і є отим що стало початком Волинської Трегедії, а те чи був там наказ чи ні фактично більше про масштаб і про те наскільки ці дії були відомі і підтримані іншими членами ОУН. Тому я думав що краще використати обмежену кількість речень для того щоб висвітлити конкретні події а не спекулятивні речі.

Я бачу дві опції:

1. Не писати про той наказ, бо в кілька речень вставити двозначність і буде важко, швидше за все це хтось стре в майбутньому і так, і воно дуже акцентує увагу саме на наказі а не на подіях
2. Зробити окремий абзац про конкретно наказ, але мені здається що по розміру він буде досить великим якщо там все акуратно описати

--Draconyster (обговорення) 17:03, 17 вересня 2024 (UTC)

@Юровский Александр без шаблону RP як мені послатись на ту саму книгу на різні сторінки? виходить кожного разу дублювати книгу як джерело, автора, ISBN, ітд? --Draconyster (обговорення) 17:08, 17 вересня 2024 (UTC)

Я б сформулював не "був ініціатором антипольських дій", а "за думкою багатьох українських, польських та американських дослідників він був ініціатором антипольських дій". Майже те саме, але більш нейтрально. А потім можна дати численні посилання на роботи істориків. Оскільки далі слід сказати про фальсифікований таємний наказ, я б коротко перелічив аргументи істориків, як я це робив у ред. № 39347771 (спогади учасників подій, допити НКВС, матеріали ІІІ-й Надзвичайного збору, таємна директива). Це щоб не виглядало, що всі аргументи сфальсифіковані, а лише таємна директива. Ну і про допити НКВС опоненти зазвичай висловлюють думку, що їхні матеріали могли бути вибиті або вигадані. Ну а далі абзац про вищеозначені сумніви щодо аргументів. Тобто два абзаци, один про аргументи за, інший про критику цих аргументів.

Шаблон RP використовувати не заборонено, це чисто суб'єктивне зауваження. Без шаблону номери сторінок можна вказати в описі посилання, це дуже поширений варіант, як 3-е посилання у статті ваточник звичайний. Щоб не дублювати примітки, краще використовувати шаблон <ref name="***">(Шаблон:R). Приклад використання - друга примітка у статті Київ (Верменич, Я. В.; Шушківський, А. І. (2012)).--Юровский Александр (обговорення) 18:45, 17 вересня 2024 (UTC)

@Фіксер @Юровский Александр

Щойно побачив коментар але вже закінчив ще одну спробу відредагувати сторінку. Я забрав слово "ініціатор" а залишив лише факти перших атак. Номери сторінок я вказав в посиланні в розіділ сторінки через кому, тобто посилання одне а в я ньому кілька сторінок, можливо так краще, бо вони між собою повязані, можу замінити на той шаблон що ви вказали. Я спробував додати трохи контекст про те що той секретний наказ, але можу додати і деталі про допити теж (в мене теж були в минулих версіях але фактично те саме що в вашій редакції). --Draconyster (обговорення) 19:43, 17 вересня 2024 (UTC)

@Юровский Александр я трохи розширив секцію про той наказ. Але загалом там важко стисло писати щоб не заплутати. --Draconyster (обговорення) 22:29, 17 вересня 2024 (UTC)

@J. Gradowski:, в поточній версії на кожне речення по кілька приміток з посиланнями на джерела. ОД - це текст, який не посилається на джерела. Поясніть, навіщо ви поставили шаблон про ОД?--Юровский Александр (обговорення) 09:30, 18 вересня 2024 (UTC)

Бо там оригінальне дослідження. --J. (обговорення) 09:48, 18 вересня 2024 (UTC)

це не належна відповідь, ви маєте обгрунтувати або прибрати шаблон. Я знаю, що ви хорошо орієнтуєтесь у правилах, тому постарайтесь, будь ласка, пояснити. --Юровский Александр (обговорення) 10:31, 18 вересня 2024 (UTC)

Цей шаблон не потребує обґрунтування. Але будь ласка - вікіпедист робить висновки та інтерпретує факти. Як це називається? Оригінальне дослідження. --J. (обговорення) 10:37, 18 вересня 2024 (UTC)

@J. Gradowski @Юровский Александр @Фіксер

Все що я написав є майже прямою цитвтою з книг на які я послався (зі сторінками). По факту (там де ви виділили):

Провів перші масові антипольські акції (я вже вище писав кілька але продублюю)

"Стосовно антипольських акцій на цьому зборі вище йшлося. Отже, на нашу думку, слід вважати, що ініціаторами проведення широкої “деполонізаційної” акції на Волині в 1943 р. виступила ОУН-Б, яка у той період мала назву ОУН-СД і очолювалася не М.Лебедем, а РШухевичем, та командування УПА на чолі з Д. Клячківським." - І. Іллюшин http://history.org.ua/LiberUA/966-02-2872-4/966-02-2872-4.pdf

"Політичну лінію ОУН реалізував у цей час на Волині Дмитро Клячківський (Охрім, Кпим Савур). Підпорядковані йому відділи УПА проводили рішучу розправу з польським населенням на Волині. Можна чітко визначити, що власне Д. Клячківський, використовуючи свободу дій, розпочав на Волині масові вбивства поляків" - У пошукаї правди, збірник матеріалів міжнародної конференції... http://history.org.ua/LiberUA/966-600-130-6/966-600-130-6.pdf

"Стояти осторонь цих процесів місцевий керівник бандерівського підпілля не  міг, бо це загрожувало цілковитою втратою контролю. Рішенням Дмитра Клячківського стала спроба очолити процес, який він не міг зупинити, і скористатися ним для посилення власного впливу та розгортання підпорядкованих йому структур. Швидше за все, воно було сформульоване ним у червні 1943 р. (про це говорить Юрій Стельмащук), хоч в окремих місцевостях Волині антипольська операція УПА почалася значно пізніше, у серпні. Це теж важливий момент для розуміння ситуації, який показує, що Клячківський не мігзорганізувати негайного чи тим паче одномоментного виконання своїх наказів." - В. Вятрович

"..передав провідникам УПА в західних повітах Волині наказ про екстермінацію поляків у всьому Волинському воєводстві..." - https://www.istpravda.com.ua/files/w/o/wolyn.pdf - проект Історичної Правди, я на нього не посилався, бо можливо це мається на увазі той секретний наказ а не місцевий наказ.

"рішення завдати масового удару в польські скупчення на Західній Волині, де раніше масові вбивства майже не траплялися, прийняв уже самотужки Дмитро Клячківський «Клим Савур»". - Мотика http://history.org.ua/LiberUA/978-966-378-302-4/978-966-378-302-4.pdf

"У відозві до українців, оприлюдненій у червні 1943 року, «Клим Савур» визнав, що УПА «пустила з димом» польську колонію Гурби. Це мало стати «осторогою відплати» за пацифікацію польською поліцією села Дермані-Залужжя та покаранням за переховування радянських партизанів". - Мотика http://history.org.ua/LiberUA/978-966-378-302-4/978-966-378-302-4.pdf

"5 липня близько 11-ї години упівці розпочали бій із самообороною Пребражого. Село обстріляли мінометним вогнем. Сутички тривали До полудня. Загинули десять поляків, на українському боці поліг один упівець, а другий був важко поранений. Не виключено, що цією операцією особисто командував «Клим Савур»."- Мотика http://history.org.ua/LiberUA/978-966-378-302-4/978-966-378-302-4.pdf

На мою думку так як я написав в статті цілком підсумовує, можливо проблема в фразі "провів перші масові..." і це читається наче він особисто був пристуній?

Можу виправитити щоб більш точно передати те зо тут написано --Draconyster (обговорення) 17:44, 18 вересня 2024 (UTC)

...які переросли в обопільні етнічні чистки, відомі як Волинська трагедія...

Я не розумію в чому проблема цього речення, мені здається з тих ж джерел воно очевидне, і взагалі формулювання я взяв з того як написано в статті про Волинську Трагедію " обопільні етнічні чистки конфліктуючого польського та українського населення" --Draconyster (обговорення) 17:53, 18 вересня 2024 (UTC)

@Draconyster:, Юрко Градовський доводить тему до абсурду, йому не потрібні раціональні доводи. Я зараз спробую надати тут прямі цитати яких "немає у джерелі", якщо далі це продовжиться, треба лише сигналізувати до адміністраторів. --Юровский Александр (обговорення) 17:59, 18 вересня 2024 (UTC)

Сформулюйте будь ласка текст, який випливає зі вказаних чи будь яких інших авторитетних джерел на цю тему, який на вашу думку не буде ОД. --Фіксер (обговорення) 18:46, 18 вересня 2024 (UTC)

Де я можу знайти підтвердження тексту "на думку частини українських та польських істориків"? --J. (обговорення) 19:10, 18 вересня 2024 (UTC)

https://www.istpravda.com.ua/files/w/o/wolyn.pdf - брошура проект Ічторичної правди, автори українські і польські, це той самий проект на якому є стаття про фальсифікати, того воно досить нейтральне і ще й третинне джерело. Брошуру взяв звідси https://www.istpravda.com.ua/themes/volyn1943/, з розділу "про проект"

http://history.org.ua/LiberUA/966-600-130-6/966-600-130-6.pdf - Матеріали польсько-української конференції, знову ж таки я вважаю їх підтвердженням цього речення бо це збірна робоча група.

Я поредагував кінець того речення ще раз і там тепер "саме за керівництва Дмитра Клячківського загони ОУН та УПА провели перші масові антипольські акції, які переросли в обопільні етнічні чистки". З таким формулюванням мені здається немає що оспорювати, тому що те що він був на чолі в той період факт і те що саме ОУН/УПА зробили масові напади наприклад ті що 11-13 липня теж факт. Тут нема ніяких інтерпретацій щодо ініціаторства ітд, хоча таке формулювання теж є в джерелах.

Також є сайт польського Інститут Національної памяті https://wolynskyjzloczyn.eu/ там багато джерел, але конкретно підтвердження цій фразі можна взяти просто з календару подій https://wolynskyjzloczyn.eu/zw3/history/194,file.html --Draconyster (обговорення) 19:33, 18 вересня 2024 (UTC)

Мені здається що якщо щось переформульовувати то треба знайти якусь версію яка б протирічила цьому і написати щось поесередині. От про існування наказу ітд так і зробили.

Загальна ж роль Клячківського ніким не заперечується і мені здається що отак як написано цілком правильно --Draconyster (обговорення) 19:40, 18 вересня 2024 (UTC)

Я повторюю запитання. Якщо цей текст ви вважаєте недоречним, ОД тощо, будь ласка, запропонуйте свій. --Фіксер (обговорення) 20:16, 18 вересня 2024 (UTC)

Взагалі можна прибрати. Там у життєписі є речення з ЕСУ, ось його цілком достатньо. --J. (обговорення) 06:44, 19 вересня 2024 (UTC)

Мені здається після того я знайдено купу джерел прибирати замінивши на загальне речення "Причетний до необґрунтованих репресій щодо вояків УПА та цивільного (українського й польського) населення" не справедливо. У наведених джерелах він займає центральну роль і згадується більше ніж інші керівники ОУН і УПА. Мотика окрему книгу назвав "Тінь Клима Савура" (https://lubimyczytac.pl/ksiazka/204072/cien-klyma-sawura-polsko---ukrainski-konflikt-pamieci, я її самої не знайшов тому не згадував в джерелах). Тобто він явно не просто "причетний". Можна сперечатись про масштаби, які там були чи не були накази, ітд, але замінити поточне формулювання на "причетний" я не бачу жодних причин. --Draconyster (обговорення) 07:15, 19 вересня 2024 (UTC)

@J. Gradowski:, там є посилання на Ільюшина, Грицака, В'ятровича, Мотику, це українські та польські історики, і ви це чудово розумієте. А тут ви займаєтесь троллінгом, і якщо б у нас в вікіпедії був розвинутий адмін копус та нормальні традиції, вас вже давно б заблокували. --Юровский Александр (обговорення) 05:57, 19 вересня 2024 (UTC)

Читальний зал

J Gradowski проставив багато шаблонів "немає у джерелі". Привожу тут тексти, на які посилаються ці джерела:

8.Іллюшин, Ігор. Волинська трагедія 1943–1944 рр. Національна Академія Наук України. с. 158, 191, 198:

Оригінальний текст (укр.)

На Третьому надзвичайному великому зборі ОУН М. Лебедь засуджував політику, яку проводив на Волині «Клим Савур». Лєбєдь вважав, що дії створених «Савуром» загонів УПА є провокаційними, оскільки німці у відповідь на незначні дії цих загонів знищували цілі поселення. Тут відзначимо, що якщо Лєбєдь насправді таке казав, то він не дуже й помилявся, оскільки дійсно саме акти насильства загонів УПА супроти цивільної польської людності дали значною мірою німцям нагоду створити з кримінальних елементів польську жандармерію та надали їй свободу дій у репресіях стосовно українського мирного населення.

У 1943 р. М. Лебедь виступав проти озброєння членів ОУН. На його думку, тоді ще не було сприятливої ситуації для озброєння Організації і українського населення для боротьби проти німців, а згодом і проти Червоної армії. Він був прибічником глибокої нелегальної законспірованої роботи ОУН. У такий спосіб він хотів зберегти оунівські кадри для подальшої, більш активної боротьби проти «Совітів». Однак, Шухевич підтримав «Клима Савура» і переконав у необхідності це зробити і членів Центрального проводу ОУН [41, с. 78].

...

В цих свідченнях йдеться про отримання свого часу згаданими діячами від Крайового проводу ОУН-Б на ПЗУЗ таємних інструкцій та розпоряджень щодо «очищення терену Західної України від поляків та витіснення їх за Буг і Сян». Так, із слів Ю. Стельмащука («Рудий») випливає, що у виданій в червні 1943 р. таємній директиві командира УПА «Клима Савура» наказувалося: «...провести широкомасштабну акцію з ліквідації польського елементу...». І далі в ній же зазначалося: «...Тієї боротьби не можемо програти, і будь-якою ціною слід послабити польські сили. Села, розташовані у лісах, а також біля лісних масивів повинні зникнути з поверхні землі» [130, s. 38].

...

Про позицію Лебедя стосовно антипольських акцій на цьому зборі вище йшлося. Отже, на нашу думку, слід вважати, що ініціаторами проведення широкої «деполонізаційної» акції на Волині в 1943 р. виступила ОУН-Б, яка у той період мала назву ОУН-СД і очолювалася не М. Лебедем, а Р. Шухевичем, та командування УПА на чолі з Д. Клячківським. Причому, радше за все, рішення про проведення подібної акції не ухвалювалося ні на лютневій 1943 р. III-й конференції ОУН, ні пізніше.

9.Ярослав Грицак. Коротка історія насильства:

Оригінальний текст (укр.)

Влітку 1943 року Українська повстанська армія вирішила розв'язати це питання силою доконаного факту. У ніч на неділю 11 липня 1943 року загони УПА напали одночасно на кілька десятків польських сіл. Серед тих, хто дав наказ провести каральну акцію, був повстанський командир Клим Савур (Дмитро Клячківський). Стоячи на високій могилі у ніч акції, він спостерігав з задоволенням – як писав у своїх спогадах один із націоналістів – за загравою пожеж, в яких горіли навколишні польські села. Для Савура це було виявом «протесту всім зайдам-чужинцям, що посягають на українську волю і землю».

  Одна з найвідоміших антипольських акцій відбулася у с. Порицьку (Павлівці). Загін бандерівців ввійшов до костелу під час церковної служби. За півгодини вони знищили триста поляків без огляду на вік і стать, а тоді висадили костел у повітря. Покінчивши з населенням Порицька, вони рушили до сусіднього села та двох хуторів. Там вбили ще сто вісімдесят осіб – знову ж таки незалежно від віку й статі – і спалили всі будинки, пограбували майно та забрали худобу.  

В акціях брали участь українські селяни-сусіди. Про це говорить факт, що жертв вбивали не лише кулями, але й серпами, косами і сокирами. Часами тяжко провести чітку межу між селянами та повстанцями. УПА значною мірою була селянською армією, і українські повстанці вживали сокири як зброю. Ось приклад: коли вони виявили у своїх рядах аґента ґестапо, суд УПА засудив його на смерть через відрубування голови сокирою. Вирок виконав привселюдно польовий командир – один із тих, хто разом з Климом Савуром брав участь у знищенні польських сіл.

10. В'ятрович, Володимир (2016). За лаштунками Волині-43. Центр досліджень визвольного руху. с. 92, 95, 120, 155. :

Оригінальний текст (укр.)

голови ставки головної команди Андрієнком [19]. Савур дав мені наказ знищити всіх поляків Ковельської округи. Всі керівники Ковельщини, в тому числі і я, виступили проти цієї пропозиції, але Савур погрожував мені польовим судом. Становище було важким. Не виконати наказ я не мав права, а виконувати не дозволяли особисті переконання. Я звернувся до Андрієнка. Андрієнко сказав мені, що це вказівки не з центру, що це перекручування на місцях, але конкретного нічого не сказав». Далі йдеться про те, що Стельмащук намагався якомога довше не виконувати наказ, але все ж провів антипольські акції між 25 та 30 серпня. Очевидно, до слів підсудного треба ставитися з упередженням, як до спроби виправдати себе і полегшити свою провину. Проте надзвичайно важливим тут є твердження, що не було рішення керівництва підпілля про проведення антипольської акції, ішлося про місцеву «ініціативу». Очевидно, якби йшлося лише про самовиправдання, не було б сенсу акцентувати на цій деталі, навпаки, легше було б наголосити на необхідності виконання наказу, виданого найвищим керівництвом. Згодом саме ця «ініціатива» Дмитра Клячківського і стала приводом для розгляду його діяльності Проводом ОУН на Третьому Надзвичайному Великому зборі.

...

Додатковим фактором, який зумовлював зростання хаосу на Волині, стала загибель 13 травня 1943 р. Василя Івахіва, військового референта ОУН(б) на цьому терені і фактичного першого командира УПА. Саме на такому фоні стали можливими безконтрольні дії окремих повстанських командирів улітку 1943 р. на Волині. Саме за таких обставин Дмитро Клячківський, який перейняв на себе функції головного командира, приймав рішення про долучення відділів УПА до антипольських виступів. У своїх рішеннях він радше спирався на власне розуміння становища, ніж на вказівки центрального керівництва, яке, на його думку, не розуміло реальної ситуації. Успішне розгортання відділів УПА, розпочате ним фактично самостійно, додавало впевненості в правильності обраного шляху. Як у випадку з початком масової збройної боротьби повстанських відділів на Волині, так і у випадку їхнього долучення до польсько-українського конфлікту значно більший вплив на Клячківського як керівника підпілля в регіоні мало не його безпосереднє керівництво, представлене Проводом ОУН, а конкретна ситуація, у якій він опинився. Довкола наростало протистояння між українцями й поляками, активну участь у ньому взяли конкурентні сили Тараса Боровця, розростався ніким не контрольований селянський бунт. Стояти осторонь цих процесів місцевий керівник бандерівського підпілля не міг, бо це загрожувало цілковитою втратою контро­лю. Рішенням Дмитра Клячківського стала спроба очолити процес, який він не міг зупинити, і скористатися ним для посилення власного впливу та розгортання підпорядкованих йому структур. Швидше за все, воно було сформульоване ним у червні 1943 р. (про це говорить Юрій Стельмащук), хоч в окремих місцевостях Волині антипольська операція УПА почалася значно пізніше, у серпні. Це теж важливий момент для розуміння ситуації, який показує, що Клячківський не міг зорганізувати негайного чи тим паче одномоментного виконання своїх наказів.

Це перші 3 джерела, які ви позначили шаблоном "немає в джерелі". Очевидно, що зміст джерел відповідає тексту статті. За бажанням можу розмістити цитати наступних джерел, підданих сумніву, але краще не засмічувати обговорення великим обсягом. Всі книги доступні в інтернеті.