Обговорення:Пропрієтарне програмне забезпечення

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Пропріетарне програмне забезпечення[ред. код]

Назва сумнівна. «Пропріетарний» — в словниках такого слова немає. «Власницький» не передає суті, та має негативні обертони. Мені здається «Комерційне програмне забезпечення» найбільш відповідає терміну «Proprietary software», хоч не є прямим перекладом. --Tigga 07:25, 26 січня 2008 (UTC)[відповісти]

досить непоганий відповідник. Але зараз же є словники з інформатики, права, там би справитись--A® 20:06, 27 січня 2008 (UTC)[відповісти]

Комерційне програмне забезпечення[ред. код]

Пропоную саме таке визначення замість вжитого "власницьке". Саме словом "комерційне" описують програмне забезпечення цього типу у популярній літературі. Тож пропоную перейменувати статтю, і всі посилання на неї DixonD 17:48, 17 березня 2009 (UTC)[відповісти]

Ну, особисто я не дуже проти такого перейменування самого по собі, але не вбачаю достатніх підстав для цього. По-перше, тому що прямий переклад з Proprietary Software (англійська вікіпедія, яку ви так полюбляєте) - це "пропрієтарне", власницьке ПЗ, а не комерційне. По-друге, той же Google видає дещо більше результатів на власницьке, ніж на комерційне. Загалом, хочу помітити, що кількість результатів десь від 200 до 400, що не досягає порогового значення для визнання перемоги будь-якого з кандидатів, тож давайте писати одразу так як правильно. І по-третє, будь-ласка, наведіть приклади "популярної літератури" на яку ви посилаєтесь.--Mormat 19:53, 17 березня 2009 (UTC)[відповісти]
Доречі, у самій статті є дуже цікавий рядок:

Часто помилково визначається як «комерційне програмне забезпечення», хоча власницьке програмне забезпечення також може бути доступним задармо.

--Mormat 20:00, 17 березня 2009 (UTC)[відповісти]

Як скажете!:) Не хочу сперечатися... DixonD 11:40, 18 березня 2009 (UTC)[відповісти]

Зустрічна пропозиція: змінити назву на "пропрієтарне" - як всесвітньо прийняте слово Alexx999 21:39, 11 лютого 2010 (UTC)[відповісти]

У нас не всесвітня Вікіпедія, а українська. Такого слова в словниках немає. --Tigga 03:54, 12 лютого 2010 (UTC)[відповісти]
Ну в нас ще багато слів немає у словниках, якщо це єдиний аргумент. --DixonD 08:16, 12 лютого 2010 (UTC)[відповісти]
Слів "комп'ютер", "процесор", "вінчестер", "монітор" і багатьох інших теж не було в словниках (я сумніваюся що вони і зараз є), що не робить ці слова менш загальноприйнятими... ніхто ж не називає комп'ютер "рахувальником" Alexx999 13:47, 12 лютого 2010 (UTC)[відповісти]
Після нетривалих пошуків було виявлено наступний проект Закону України: [1], де в визначенні термінів чітко написано: "Пропрієтарне (закрите) програмне забезпечення" Alexx999 14:03, 12 лютого 2010 (UTC)[відповісти]
Оскільки в деяких статтях заміняють термін "власницьке" на "пропрієтарне", мабуть, керуючись цим обговоренням, можливо, варто перейменувати статтю у "Пропрієтарне програмне забезпечення", а у статті термін "власницьке" вилучити або помістити у дужки? -- 93.75.51.195 22:46, 28 грудня 2010 (UTC)[відповісти]
Не робіть з мови суржик. Запозичувати слова потрібно уже в разі крайньої потреби. Вже нехай краще власницьке. Причина ще й в тому, що нові слова можуть бути незрозумілі загалу, терміни утворені на основі української мови переважно інтуїтивно зрозумілі навіть далеким від теми людям Volodimirg 08:52, 26 липня 2011 (UTC)[відповісти]

Запит цитат[ред. код]

Навіщо поставлено запит цитат на твердження, що пропрієтарне ПЗ може розповсюджуватися безкоштовно? Адже це загальновідомий факт. Можна навести приклади (Internet Explorer, Acrobat Reader), але наводити цитату, на мою думку, зайве. --Olvin 12:08, 31 грудня 2010 (UTC)[відповісти]

Так, це загальновідомий факт. Джерело ж треба вказати щодо порівняння його з комерційним ПЗ. --94.27.102.29 17:11, 31 грудня 2010 (UTC)[відповісти]

Оформлення цитування[ред. код]

1. Olvin, ви проставили виноски (тег <ref></ref>) перед знаками пунктуації. Нажаль, в українській довідці нема зразків оформлення цитування, але у англійській у всіх зразках теги виноски проставляються після знаків пунктуації.

Погляньте Довідка:Редагування#Використання виносок. Обговорення було тут. --Olvin 07:33, 1 січня 2011 (UTC)[відповісти]
Дякую, корисне посилання. Додав його до статті Вікіпедія:Посилання на джерела. --94.27.92.56 08:19, 1 січня 2011 (UTC)[відповісти]

2. Olvin, у цитаті КабМіну ви виділили фразу "програмне забезпечення" курсивом. Як на мене, вона повинна бути заключена у квадратні дужки ([]) через те, що в оригіналі зазначено "програмним забезпеченням", отже, хоча змінено лише відмінок, з боку вікіпедії є зміна фрази. --94.27.102.29 17:16, 31 грудня 2010 (UTC)[відповісти]

Даруйте, не знав, що вкладення у квадратні дужки позначає модифікацію цитати (до речі, а де про це можна почитати?), вважав, що це просто помилка типографіки. Взагалі, ж як на мене, цитата в лапках для тексту нормативного документу у такому контексті невиправдана. Варто викласти інформацію від третьої особи та подати звичайне посилання. --Olvin 07:33, 1 січня 2011 (UTC)[відповісти]
Неодноразово бачив таке використання квадратних дужок у друкованих виданнях. Спробую знайти приклади. --94.27.92.56 08:19, 1 січня 2011 (UTC)[відповісти]
От знайшов рекомендацію:
5. Пояснення, які розривають текст цитати, подаються у квадратних дужках – [].
Якраз наш випадок, оскільки змінена фраза оригінальної цитати стає "поясненням" --94.27.98.237 06:09, 2 січня 2011 (UTC)[відповісти]
Не згоден з Вами. У нашому випадку ніяких пояснень немає. Погляньте рекомендації далі: «Цитати, які є незавершеним реченням, граматично узгоджуються із авторським текстом.» Оце і є наш випадок. Квадратні дужки мені видаються зайвими. --Olvin 14:20, 23 січня 2011 (UTC)[відповісти]
Погодужуюся, аргумент прийнято. --94.27.79.106 21:10, 30 січня 2011 (UTC)[відповісти]

Використані джерела[ред. код]

1. Я проти використання Осипенко О.В.. «Вільне програмне забезпечення» в якості АД. В зв'язку з тим, що цей матеріал було написано на основі матеріалів (див. джерела у документі) неперевіреної версії статті у Вікіпедії Вільне програмне забезпечення (стаття без джерел), маємо самоцитування Вікіпедії. Порівняймо фразу з Вікіпедії (стаття Вільне програмне забезпечення):

Окрім того, терміни(абревіатура) «ВПЗ» та «безкоштовне програмне забезпечення» не є синонімами - безкоштовне програмне забезпечення може бути і власницьким.

із фразою в документі:

Окрім того, терміни «ВПЗ» та «безкоштовне програмне забезпечення» не є синонімами — безкоштовне програмне забезпечення може бути і власницьким.

--94.27.79.106 21:10, 30 січня 2011 (UTC)[відповісти]

Аргумент прийнято ). --Olvin 21:43, 30 січня 2011 (UTC) P.S. Ви б зареєструвалися. Співпрацювати було б простіше, а то Ваш IP постійно змінюється, незручно так вести дискусію.[відповісти]

Визначення[ред. код]

Оскільки у обговоренні про перейменування почали обговорюватися пропозиції про доопрацювання статті, я запропоную тут свій варіант преамбули. --Olvin 05:16, 26 січня 2011 (UTC)[відповісти]

Пропоную:
  • додати у дужки використаний в АД термін закрита програма, а також "від англ. proprietary software".
    Не бачу потреби у додаванні терміну «закрита програма». Так, у джерелі це є, але термін не надто вживаний, а у преабулі й так чотири синоніми. --Olvin 08:01, 31 січня 2011 (UTC)[відповісти]
  • додати виноскою АД 1[1] на використання власницьке ПЗ як синоніму proprietary software
    Green tickТак
  • вираз доволі часто замінити на може
    Не згоден. Саме «доволі часто». Наведено найбільш типові обмеження. Якщо Ви наполягаєте, можна надати числені посилання на конкретні ліцензії, наприклад EULA, але чи треба? --Olvin 08:01, 31 січня 2011 (UTC)[відповісти]
  • "розробники якого" замінити на "суб’єкт права якої (автор та (або) власник)", оскільки права можуть зберігатися не лише за розробником (автором), але й іншим правовласником.
    Зауваження змістовне, але так теж виходить трохи некоректно, бо немайнові права належать саме розробникам і лише їм. Дещо скоротив, погляньте. --Olvin 08:01, 31 січня 2011 (UTC)[відповісти]
  • у визначенні терміну замінити АД Плескача на 2[2], оскільки в ньому подано як визначення як закритого пз, так і закритої інтелектуальної власності.
    Не переконливо. По-перше, «Основні визначення» є похідним документом. Якщо конче потрібно визначення «закритої інтелектуальної власності», воно є у проекті закону[3] (п.8 Визначень). По-друге, я свідомо намагався уникати цього терміну - надто заплутано виходить. Якщо можна, поясніть навіщо. --Olvin 08:01, 31 січня 2011 (UTC)[відповісти]
  • додати секцію Правові обмеження, туди помістити текст починаючи з "Правові обмеження для з'ясування статусу ...".
    Green tickТак

--94.27.79.106 23:10, 30 січня 2011 (UTC)[відповісти]

Ви б все ж зареєструвалися. Хоча б для того, щоб брати участь у голосуваннях. --Olvin 08:01, 31 січня 2011 (UTC)[відповісти]

Закрите програмне забезпечення (закрите ПЗ, також власницьке ПЗ[1], пропрієтарне ПЗ від англ. proprietary software) – це програмне забезпечення, на яке зберігаються як немайнові, так і майнові авторські права[4]. Отримавши або придбавши таке програмне забезпечення, користувач отримує обмежені права користування ним: може бути заборонено або закрито доступ до коду (вивчення), внесення змін, тиражування, розповсюдження та перепродаж[3]. Програмне забезпечення вважається закритим, якщо наявне хоча б одне з перелічених обмежень.

Закрите програмне забезпечення та «комерційне програмне забезпечення» не є синонімами - закритим може бути і безкоштовне (тобто, некомерційне) програмне забезпечення.

Правові обмеження[ред. код]

Правові обмеження для з'ясування статусу програмного забезпечення є визначальними. Вони містяться у ліцензіях на його використання. Наприклад, доволі часто ліцензії на закрите ПЗ містять такі заборони:

  • встановлення ПЗ більш, ніж на одному комп'ютері (дозволяється лише створення однієї резервної копії на випадок втрати, пошкодження чи непридатності придбаного примірника[5]);
  • вивчення коду програмного забезпечення, зокрема, із використанням дизасемблера;
  • внесення змін до програмного забезпечення;
  • відтворення та розповсюдження окремих частин програмного забезпечення.

Технічні засоби обмежень[ред. код]

Досить часто правові обмеження доповнюються відповідними технічними засобами. Найбільш розповсюджене явище - відсутність початкового коду ПЗ, надання лише машинно-зчитуванних версій програм. Саме відсутність програмних кодів ПЗ здебільшого була визначальною рисою закритого ПЗ. Однак сучасне тлумачення терміну виходить не лише з наявності (чи відсутності) кодів, а враховує низку характеристик ПЗ для визначення його належності до категорії вільного чи закритого ПЗ[6][7].

Історія[ред. код]

Цей розділ потребує доповнення.

Посилання[ред. код]

  1. ↑ а б Міжнародний союз електрозв’язку; переклад - Юрій Пероганич (23 листопада 2006). Словник термінів. Всесвітній саміт з питань інформаційного суспільства. Підсумкові документи. с. 84. Процитовано 31 січня 2011.
  2. ↑ Yuri Radchenko (17 вересня 2005). Основні визначення нової (постіндустріальної) економіки програмного забезпечення. Ukrainian Association of developers and users of Free and Open Source Software. Процитовано 31 грудня 2010.
  3. ↑ а б Проект Закону про використання Відкритих і Вільних форм інтелектуальної власності, Відкритих форматів даних та Відкритого (Вільного) програмного забезпечення в державних установах і державному секторі економіки. Ukrainian Association of developers and users of Free and Open Source Software. 01.12.2005. Стаття 1. пп.8, 26. Процитовано 22 січня 2011.
  4. ↑ Плескач В. Л. (2008). Інтелектуальна власність як джерело капіталу підприємств (PDF). Наукові праці НДФІ. Збірник наукових праць. Випуск 2 (43) (2008). НДФІ; Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського. с. 142. Процитовано 31 грудня 2010.
  5. ↑ Колісник Артем Семенович. Цивільно-правовий захист комп'ютерного програмного забезпечення : дис... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Одеська національна юридична академія. — О., 2007. — 187арк. — Бібліогр.: арк. 149-179.
  6. ↑ Основні види ліцензій на програмне забезпечення (за класифікацією Open Software Foundation). Проект Закону про використання Відкритих і Вільних форм інтелектуальної власності, Відкритих форматів даних та Відкритого (Вільного) програмного забезпечення в державних установах і державному секторі економіки. Ukrainian Association of developers and users of Free and Open Source Software. 01.12.2005. додаток 1. Процитовано 26 січня 2011.
  7. ↑ Categories of Free and Non-Free Software (англійською) . Free Software Foundation. Процитовано 26 січня 2011.

Захищене правом власності ПЗ[ред. код]

Мені здається що така назва буде найбільш правильною, хоча і не дуже коротко. --Сергій Костюшкін 13:29, 22 лютого 2011 (UTC)[відповісти]

Наведіть джерела, де вживається такий термін (якщо це не Ваше власне визначення). --Olvin 18:05, 23 лютого 2011 (UTC)[відповісти]

Хто робив переклад? (вживши слово власницьке) невже Вам вухо не ріже? Гадаю, що або не носій мови, або носій радянізованого діалекту[ред. код]

Хто робив переклад? (вживши слово власницьке) невже Вам вухо не ріже? Гадаю, що або не носій мови, або носій радянізованого діалекту. Комерційне, приватне, пропріетарне - вживайте будь-яке - пропоную прийти до спільного рішення. Слово "власницьке" є у тлумачному словнику, але усі посилання мають негативний відтінок, який властивий радянським авторам, що засуджували капіталістичний устрій. Тому "власницьке ПЗ" звучить як "от капіталісти програмами торгують". Питання принципове, тому варто його вирішити До речі чи можна організувати голосування для користувачів які заходять нас статтю - скажімо протягом місяця, двох?

Чому росіяни не переклали собственническое ПО? тоді мало б звучати саме так...— Це написав, але не підписав, користувач Ancuck (обговорення • внесок).

Мені, наприклад, нормально звучить. Ставте на ВП:ПС --ASƨɐ 15:03, 9 березня 2012 (UTC)[відповісти]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Обговорення:Пропрієтарне_програмне_забезпечення&oldid=32721954