Вікіпедія:Перейменування статей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Вікіпедія:ПС)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тут користувачі зазначають сторінки, яким слід, на їхню думку, змінити назву.
Wikipedia-logo-v2.svg
Вікіпроєкти
 
Категорія КатегоріяКаталог
Скорочення
ВП:ПС

Користувачі самі можуть перейменовувати статті Вікіпедії, без допомоги адміністраторів, бажано так і робити. Для цього потрібно скористатися посиланням «Перейменувати» у верхній частині сторінки. Якщо перейменувати таким чином не вдається через те, що така сторінка вже існує (як правило, вона є редиректом), то на таку сторінку слід поставити шаблон {{db-move}} із зазначенням назви статті, що перейменовується. Після вилучення адміністратором статті-редиректа можна перейменовувати статтю звичним чином. Як правило, вилучаючи сторінку, адміністратор сам і здійснює перейменування.

Але якщо є сумніви у доцільності або правильності перейменування, то краще вказати статтю тут і пояснити причину перейменування. На статтю, яку пропонується перейменувати, ставиться шаблон {{Move|Нова назва статті}}.

Регламент перейменування: якщо перейменування не є технічним (наприклад, «згідно з правилами» або «допоможіть перейменувати») і вимагає обговорення — протягом тижня відбувається обговорення і після його закінчення будь-який досвідчений користувач (бажано той, який не брав участі в обговоренні) підводить підсумок. За взаємною згодою може бути здійснене швидке перейменування до закінчення тижневого терміну.

Якщо ви згодні з перейменуванням статті, поставте перед своїм коментарем шаблон {{За}}, якщо ні — {{Проти}}.

Важливо пам'ятати, що згідно з принципами Вікіпедії, на цій сторінці проводяться не голосування, а обговорення з перейменування статей. Тому аргументація, посилання на правила та принципи Вікіпедії є важливішими ніж шаблон «за» або «проти». Ваші неаргументовані голоси при підведенні підсумку можуть бути не враховані.

Щоб додати нову заявку[ред. код]

Перед тим, як подати заявку на цю сторінку, подумайте над обґрунтуванням, тобто надайте посилання на словники та авторитетні джерела. Ваша заявка має відповідати вимогам ВП:МОВА.

Щоб оформити нову заявку, потрібно зробити такі три кроки:

  • позначте сторінку, яку ви пропонуєте перейменувати, за допомогою шаблону {{Move|Нова назва}}
  • через наступну форму вводу введіть поточну назву статті замість Стара_назва, нову назву замість Нова_назва, натисніть «Створити». Далі заповніть заявку і збережіть.

  • Потім зазначте нову заявку нижче (тобто у списку на цій сторінці, Вікіпедія: Перейменування статей) у вигляді {{Rename|Стара назва|Нова назва}}. Нові заявки слід додавати зверху списку.

Поточні заявки[ред. код]

BaraBookaБараБука[ред. код]

Я перепрошую, але де аргументація? --Τǿλίκ 002 (обговорення) 12:31, 7 березня 2021 (UTC)

AstraZeneca (вакцина)Ковішелд[ред. код]

Відповідно до назви препарату, зареєстрованої в Україні. Назва статті про саму хворобу COVID-19 також вибрана не та, що більш поширена, а та, яка в наказах МОЗУ. --Анатолій (обг.) 21:48, 5 березня 2021 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти Назва статті має відповідати її вмісту (те саме кажуть рекомендації ВП:НАЗВА СТАТТІ). Майже уся стаття — про вакцину Oxford-AstraZeneca, її розробку, випробування та схвалення, і лише кілька абзаців у ній висвітлюють той факт, що Інститут сироватки крові Індії почав випускати вакцину під назвою Covishield, і ще кілька абзаців у ній — схваленню Covishield для використання в Україні.
Аргумент про поширену та світову назву не є переконливим з огляду на таке.
Якщо під «більш поширеною» розуміється COVID-19, то офіційна українська назва її теж містить — «коронавірусна хвороба (COVID-19)», «Коронавірусна хвороба (COVID-19)», «коронавірусна хвороба (COVID-19)». Словосполучення «коронавірусна хвороба» при цьому є перекладом COronaVIrus Disease. Тобто українська назва є перекладом «найбільш поширеної» (зі 154 назв статей на Вікіданих 71 містять COVID-19 або covid19, ще частина зветься «коронавірусна хвороба 2019» відповідними мовами).
Щодо відповідності назви статі її вмісту.
Препарат, зареєстрований в Україні під назвою CoviShield:
  • з'явився після випуску вакцини Oxford-AstraZeneca
  • є вакциною Oxford-AstraZeneca, виробленою в Індії
  • саме Oxford-AstraZeneca відома як CoviShield, а не навпаки
Як повідомляють про вакцину ЗМІ та офіційні джерела:
Пропонується перейменування статті назвою часткового (CoviShield як інша назва Oxford-AstraZeneca) замість загального (попередня назва статті Oxford-AstraZeneca (вакцина)), хоча більша частина статті описує саме Oxford-AstraZeneca — розроблялася, тестувалася та випускалася саме Oxford-AstraZeneca, а не CoviShield.
Якщо в українській Вікіпедії і має існувати окрема стаття з назвою Ковішелд, то її вміст має відповідати назві, і це буде стаття про торгівельну назву вакцини Oxford-AstraZeneca, що виробляється по ліцензії, закуповується країнами, в Україні погоджена тоді-то наказами такими то. Поки такої статті не існує, для інформування відвідувачів достатньо перенапаравлення на Oxford-AstraZeneca (вакцина), де вказано, що CoviShield — це торгівельна назва вакцини що виробляється в Індії. -- Rino ap Codkelden (обговорення) 00:21, 6 березня 2021 (UTC)
Так а які назви у вакцин бразильського та нідерландського виробництва? Щодо розроблялася, тестувалася та випускалася саме Oxford-AstraZeneca, а не CoviShield — коли вона розроблялася, вона ще не була офіційно затвердженою вакциною і не мала офіційної назви, а коли почалося масове виробництво, то отримала назву.--Анатолій (обг.) 17:17, 6 березня 2021 (UTC)
То давайте назвемо статтю AZD1222, і всі назви опишемо у самій статті? Назва має відповідати предмету, а ви виступаєте за те, щоб локальною назвою назвати більш широке явище, лише на основі реєстрації МОЗ. Нижче я наводив приклад Сибазон <=> Діазепам — у нас обидві назви зареєстровані, то яку за вашою логікою треба узяти? -- Rino ap Codkelden (обговорення) 19:12, 6 березня 2021 (UTC)
Але ж у статті написано, що AZD1222 — це назва лише на першій фазі випробування (або я не правильно розумію, що там написано). І ви не відповіли про бразильську на нідерландську версії. Щодо діазепаму, якщо зареєстровані обидві, тоді цей приклад не підходить. У нашому випадку зареєстрована лише одна назва.--Анатолій (обг.) 20:56, 6 березня 2021 (UTC)

Таким чином - АстраЗенека виготовляє локальні вакцини, отже назва статті, що є зараз вказує на Багатозначність. За кількістю дядька гугля: Oxford-AstraZeneca 72,4 млн, AstraZeneca - 101 млн, CoviShield - 9,88 млн; Oxford-AstraZeneca vaccine - 45,6 млн, AstraZeneca vaccine - 108 млн, CoviShield vaccine- 9,770 млн). Ситуація неоднозначна, AstraZeneca (вакцина) за популярністю, AZD122 - за фармприципом, Oxford-AstraZeneca (вакцина)Symbol support vote.svg За - за історичним розвитком подій конкретно цього проекту вакцини. З повагою -Всевидяче Око (обговорення) 21:00, 6 березня 2021 (UTC)

  • Є принцип називати препарати не за комерційною назвою, а за діючою речовиною. Утім у випадку з вакциною її склад є надто комплексним для однозначного опису. Тому треба обрати між торговою маркою чи атрибуцією компанії. Вибір складний. Поки аргументи за перейменування непереконливі. --Brunei (обговорення) 21:12, 6 березня 2021 (UTC)
    А як щодо міжнародного непатентованого найменування? Доволі нейтрально наче та універсально. -- Rino ap Codkelden (обговорення) 21:25, 6 березня 2021 (UTC)
    Oxford–AstraZeneca COVID-19 vaccine - англомовний варіант є логічним, хоч і без джерел. З повагою -Всевидяче Око (обговорення) 21:37, 6 березня 2021 (UTC)
  • Pictogram voting comment.svg Коментар Вакцина розроблена Оксфордським університетом та компанією «AstraZeneca» як «Oxford–AstraZeneca COVID-19». Натомість індійський Інститут сироватки крові взявся виробляти її під назвою «CoviShield» (назва препарату). Умовна фармкомпанія «Дарниця» могла б виробляти її під назвою «CoviHealth» чи якось інакше. Український уряд замовив вакцину «Oxford–AstraZeneca COVID-19» в індійського виробника, в якого вона має назву «CoviShield». Якби купували в іншого виробника, то вона могла б називатися інакше, однак це була б та сама «Oxford–AstraZeneca COVID-19». Жодної реклами, а просто зрозумілий приклад, але якби уряд замовляв у «Дарниці» препарат «Цитрамон-Дарниця», то нам потрібно було б перейменовувати статтю Цитрамон на Цитрамон-Дарниця?--Кучер Олексій (обговорення) 07:30, 7 березня 2021 (UTC)
    @Кучер Олексій: Знову не дуже вдалий приклад. Цитрамони зареєстровані 5 різних виробників під різними назвами. Вакцина ж Астразенеки наразі одна. От якби наш уряд закупив цю ж вакцину, вироблену в Нідерландах чи Бразилії, і зареєстрував під іншою назвою, тоді була б ситуація, аналогічна вашому прикладу.--Анатолій (обг.) 11:41, 7 березня 2021 (UTC)
    @Ahonc: От Ви ж і зрозуміли про що я. Якщо якийсь «Баєр» розпочне виробляти цю ж вакцину під назвою «NeinCoFAUid» і наш уряд завершуватиме вакцинацію закупівлею її у німців, то як назвемо статтю? «CoviShield» — маркетингова назва препарату, який виробляється одним виробником. І так, вакцина «AstraZeneca» наразі одна і буде вона тією ж «Oxford–AstraZeneca COVID-19», якби її не підписували на упаковках різні виробники.--Кучер Олексій (обговорення) 11:54, 7 березня 2021 (UTC)
    Іще раз поясню свою позицію: якщо зареєстрованих назв кілька, то вибираємо одну (як і з тим же Анальгіном, Цитрамоном чи Сибазоном), якщо ж вона одна, тоді нема з чого вибирати.--Анатолій (обг.) 12:36, 7 березня 2021 (UTC)
    Ну от у цьому випадку потрібно обрати щось одне із «Oxford–AstraZeneca COVID-19» та «AZD1222».--Кучер Олексій (обговорення) 12:40, 7 березня 2021 (UTC)
Symbol oppose vote.svg Проти По-перше - назва вакцини індійського виробництва не «Ковішелд». В наказі МОЗ написано так - ВАКЦИНА CHADOX1 NCOV19 CORONA VIRUS (РЕКОМБІНАНТН А), КОВІШЕЛД / CHADOX1 NCOV19 CORONA VIRUS VACCINE (RECOMBINANT) , COVISHIELD. Це повна назва і не зрозуміло, чому одне з слов вибрано як пропоновану назву статті.
По-друге - слово Covishield ™ - це торговельна марка зареєстрована в Індії для вакцини розробленої Oxford/AstraZeneca. В інших країнах та ж сама вакцина може мати іншу торговельну марку, ало не мати ніякої. Наприклад на флаконі виробленої в Кореї вакцини написано - «COVID-19 Vaccine AstraZeneca», «COVID-19 Vaccine ChAdOx1-S [recombinant]». Якщо ви бажаєте мати окрему статтю стосовно вакцини індійського виробництва, то мало б сенс якось відрізняти від інших, але не для статті про вакцину що розроблена Oxford/AstraZeneca.
До речі - слово Ковішелд - це перекручене вимовляння Covishield, яке звучить як Ковішилд в усіх варіантах англійської мови. Не зрозуміло, чи то одрук, або невігластво у МОЗ. Tigga (обговорення) 11:58, 7 березня 2021 (UTC)

ДияконесаДиякониса[ред. код]

В ілюстративній частині нової редакції правопису помилка: в літературі домінує диякониса, а в грецькому оригіналі немає Е - Διακόνισσα.

АД:

+ Ще статті з історії церкви + ULIF--ЮеАртеміс (обговорення) 11:24, 5 березня 2021 (UTC)

ФіггофенФігофен[ред. код]

Назва Viehhofen - комбінація двох слів Vieh=худоба, Hofen=двори. Слово Vieh читається як Фі, без жодного г чи х в кінці. Номінація та обґрунтування від користувача Mykola Swarnyk--Andriy.v (обговорення) 20:07, 3 березня 2021 (UTC)

Варіант Фіггофен теж слід вказати. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 15:21, 4 березня 2021 (UTC)

Symbol support vote.svg ЗаТак, має бути просто Фігофен, ніякий Фіггофен тут вийти не може. Всілякі рекламі та туристичні фірми тут не АД, вони і не таке понаписують. Щось схоже на АД: ost-arbeiter.com--Divega (обговорення) 13:17, 5 березня 2021 (UTC)

Шерлок ХолмсШерлок Голмс[ред. код]

Агрументація[ред. код]

  1. @Леонід Олійник: перейменував Холмс на Голмс, мотивуючи це § 122-4 Правопису 2019. Хоча це ж правило передбачає використання "х" за традицією. Персонаж Холмса досить віддавна відомий, тому я дуже сумніваюсь в цьому перейменуванні. --Kanzat (обговорення) 21:22, 28 лютого 2021 (UTC)
    @Kanzat: А чому Ви виправили «Гоуп» («Етюд в багряних тонах»)? Саме так вказано у виданні 2010 року (видавництво «Веселка» і «Навчальна книга Богдан»).--Bella Harmon (обговорення) 07:20, 1 березня 2021 (UTC)
    З тієї ж причини. У класичних перекладах Хоуп, у новіших Гоуп. --Kanzat (обговорення) 14:15, 1 березня 2021 (UTC)
  2. (див. мою аргументацію Вікіпедія:Кнайпа_(мовна_консультація)#Шерлок_Холмс_чи_Шерлок_Голмс?). --Τǿλίκ 002 (обговорення) 07:38, 1 березня 2021 (UTC)
  3. @Леонід Олійник:, @Kanzat:, @Bella Harmon: шановні колеги дивіться Вікіпедія:Кнайпа_(мовна_консультація)#Шерлок_Холмс_чи_Шерлок_Голмс?. Пропоную обговорити там. Бо там вже є посилання на джерела та аргументації. А рішення після підбиття підсумку перенести сюди. --GPV (обговорення) 07:24, 1 березня 2021 (UTC)
    Пропоную залишити Шерлок Холмс, більше вживане. Також багато аргументів привів користувач Анатолій 2000. Також в обговореннях @Yakudza: висловлював думку, що діє пріоритет першого написання або суттєвої переробки статті. --GPV (обговорення) 07:54, 1 березня 2021 (UTC)
    пріоритет першого написання не діє для перейменувань. На ВП:ПС аналізуються джерела. --Gouseru Обг. 19:00, 1 березня 2021 (UTC)
    Дякую. Зрозумів. Джерел поки також привели досить багато. --GPV (обговорення) 20:00, 1 березня 2021 (UTC)
  4. Існує довга традиція.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:53, 1 березня 2021 (UTC)
    • Артур Конан-Дойль «Вибрані твори» том 1: Пригоди Шерлока Холмса. Пес Баскервілів. 1928 рік. Харків: Державне видавництво України (ДВУ). Примітка: у 1 томі пан Іванов не вказаний як перекладач.
    • Артур Конан-Дойль «Вибрані твори» том 2: Пригоди Шерлока Холмса. 1928 рік. Харків: Державне видавництво України (ДВУ).
    Див. Іванов Микола Олексійович.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:35, 1 березня 2021 (UTC)
    До слова, holme (острівець) є когнатом російського холма.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:40, 1 березня 2021 (UTC)
  5. § 122-4 Правопису 2019 передбачає в нашому випадку використання "г" але залишає можливість використання "х" за традицією. Об'єктивно склалась довга традиція використання саме "х". Якщо вона зміниться (почнуть виходити великими накладами нові публікації з "г", наприклад), тоді будуть доречні і навіть необхідні відповідні зміни і в укрвікі. --Dmytro Tarnavsky (обговорення) 13:44, 1 березня 2021 (UTC)
  • Symbol neutral vote.svg Утримуюсь:

Міс Конгеніальність_2:_Озброєна_і_легендарнаМіс Конгеніальність 2: Неперевершена і небезпечна[ред. код]

Різні канали використовувалі різні офіційні переклади фільму: Новий Канал - знайшов лише скорочену назву [2] ICTV - Неперевершена і небезпечна [3] [4] ТРК Україна - Чарівна та небезпечна [5]. Однак є в телегідах і Прекрасна і небезпечна [6], хоча можливо це просто помилка TV1000 - Озброєна і легендарна [7] Мегого - Озброєна і небезпечна [8] (фактично лише вони використовують цей переклад) Я вважаю, що краще перейменувати на назву від ICTV дубляж від студії Так Треба Продакшн. Перекладати fabulous як "легендарна" це дуже.... дивно, тип паче переклад наче піратський. Я вважаю доцільним почути думки інших користувачів, бо назв дуже багато, і різні БД теж пишуть по-різному, тим паче я не знайшов повну офіційну назву від нового каналу.--Gouseru Обг. 15:43, 23 лютого 2021 (UTC)

Pictogram voting comment.svg КоментарПерекладати fabulous як "легендарна" це дуже.... дивно“ ― Чому? Ось наприклад у Великому англо-українському словнику 2011 р. (Є.І. Гороть, Л.М. Коцюк, Л.К. Малімон, А.Б. Павлюк) зазначається: „fabulous .. 1. міфічний, легендарний; казковий; 2. нечуваний; неймовірний;“. У іншому словнику зазначають ще „2) що вра́жає, разю́чий, надзвича́йний; неймові́рний; 3) розм. чудо́вий, відмі́нний“. Схоже й тут (див. переклад на українську): „fabulous ... 1. ... нечуваний; неймовірний 2. ... міфічний; казковий“. Гуглперекладач теж дає легендарний, міфічний, приголомшливий.--Τǿλίκ 002 (обговорення) 16:18, 23 лютого 2021 (UTC)
бо цей переклад не за сенсом цього фільму. fabulous як легендарний може використовуватися лише тоді, де є сенс так перекладати, наприклад, легендарний меч Ескалібург fabulous sword, Excalibur. У назві фільму такого сенсу немає.--Gouseru Обг. 17:31, 23 лютого 2021 (UTC)
У назві фільму такого сенсу немає“ ―, а який тоді є? --Τǿλίκ 002 (обговорення) 17:35, 23 лютого 2021 (UTC)
  • Оскільки російською ru:Мисс Конгениальность 2: Прекрасна и опасна, маю підозру, що варіанти «Неперевершена і небезпечна» та «Чарівна та небезпечна» саме звідти. Це фільм 2005 року, тоді ще не було офіційного українського дублювання, тож скоріш за все це кальки з російської (які обрали милозвучну назву російською, яка українською ну зовсім не милозвучна). Я б обрав якусь авторитетну українську кінобазу та спирався б на назву в ній — NickK (обг.) 19:43, 25 лютого 2021 (UTC)

Скагул ТостСкоглар Тосте[ред. код]

неправильно вказане ім'я. — Це написав, але не підписав користувач StalkerPetro (обговореннявнесок) 11:21, 20 лютого 2021‎ (UTC).

@StalkerPetro: Тобто Ви хочете сказати, що українська транслітерація скандинавських імен відрізняється від російської? --Рассилон 05:37, 22 лютого 2021 (UTC)

Кам'янська міська_громада_(Дніпропетровська_область)Кам'янська міська громада (Кам'янський район)[ред. код]

За аналогією із сільськими радами, котрі в нас, традиційно, уточнені за районом. Підсумок тут буде чинним для уточнення назв решти громад з метою уніфікації--Юрко (обговорення) 21:19, 20 лютого 2021 (UTC)

  • Symbol oppose vote.svg Проти Точно не для цієї. Кам'янська міська громада (Кам'янський район) — жахливе уточнення. Воно більше заплутує, ніж допомагає: раніше черкаська Кам'янська міська рада була в Кам'янському районі, а тепер дніпровська Кам'янська міська громада в Кам'янському районі — гірше комбінації й вигадати не можна. Щодо решти не знаю, в принципі однойменних громад не так і багато, треба передусім дивитися, яке уточнення більш зрозуміле. Не виключаю, що є й інші комбінації, де уточнення за районом не допомагатиме — NickK (обг.) 00:45, 22 лютого 2021 (UTC)
    Тобто, у випадку громад уточнення не уніфікуємо, а розглядаємо кожен випадок окремо?--Юрко (обговорення) 07:58, 22 лютого 2021 (UTC)
    Я б скоріше уніфікував міські громади областями:
    Щодо решти громад я не досліджував, як краще, але з міськими райони виглядають скоріше поганим, ніж гарним уточненням — NickK (обг.) 10:07, 22 лютого 2021 (UTC)
    Незвично, я б сказав, але поганого не бачу. Отже, Ваша пропозиція - уточнювати областями? Маємо уніфікувати, позаяк попереднє обговорення цього питання завершилось нічим.--Юрко (обговорення) 10:32, 22 лютого 2021 (UTC)
    Все ж погане, бо Кам’янська міська об’єднана територіальна громада, Кам’янського району. Кам'янська міська громада на Черкащині утворена раніше та встигла побути в Кам'янському районі, тож уточнення неінтуїтивне. Років через 10, можливо, вже буде звичним, але зараз воно не є таким. Проблема в тому, що саме міські громади шукатимуть більше (вони більш населені), тож якщо ми робимо там плутанину, це поганий початок. Але я не знаю, як із сільськими громадами, і чи є там пари однойменних громад в одній області — NickK (обг.) 15:23, 22 лютого 2021 (UTC)
    Змушений погодитись. Тоді уніфікуємо до уточнення за областю, за районом треба творити перенаправлення. Сільських громад з однаковою назвою в одній області на 98% немає; якщо й будуть, можна уточнити областю й районом. Не наполягаю на перейменуванні, можете закрити обговорення. Дякую, перепрошую за змарнований час. --Юрко (обговорення) 18:35, 22 лютого 2021 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти Це правило діє лише для населених пунктів, не для громад. 98% громад можна уточнити за областю. Ті чотири, які не можна, є винятком.--Анатолій (обг.) 21:06, 6 березня 2021 (UTC)

Лінійні кораблі типу «Норт Керолайна»Лінійні кораблі типу «Північна Кароліна»[ред. код]

Щодо перекладу «North» ще є питання, але «Carolina» — в будь-якому разі «Кароліна», але аж ніяк не «Керолайна» --Kisnaak Обг.Внесок 14:44, 12 лютого 2021 (UTC)

Symbol support vote.svg За: як перекладати, то обидва слова. Також не заперечую проти назви «Північна Кароліна (тип кораблів)». Або взагалі, «… (кораблі)». --Рассилон 15:23, 12 лютого 2021 (UTC)
Symbol oppose vote.svg Проти. Для іменування зброї було розроблене відповідне правило, за яким такі назви слід передавати за допомогою транслітерації, а не перекладу--V Ryabish (обговорення) 19:34, 12 лютого 2021 (UTC)
@V Ryabish: В будь-якому разі повинно бути «Кароліна», а не «Керолайна» --Kisnaak Обг.Внесок 20:39, 12 лютого 2021 (UTC)
Чому має бути «Кароліна» ??? «Carolina» передається як [ˌkærə'laɪnə] (Collins English Dictionary) або [ˌkarəˈlīnə] (Oxford American Dictionary ).
Те, що ми переклали назву цих 2 штатів, не дає підстави перекладати інші подібні назви. В т.ч. назви кораблів, готелі, власні імена тощо --V Ryabish (обговорення) 20:59, 12 лютого 2021 (UTC)
По-перше, не тільки «назви цих 2 штатів», подивиться дизамбіг «Кароліна» та й взагалі на Українській Вікіпедії використовується виключно варіант «Кароліна», за виключенням згадувань статті про цей тип кораблів. По-друге, можете скористатися інтернет-пошуком, наприклад Google, в якому варіант «Керолайна» використовується тільки як ім'я — «Керолайн». Припускаю, що в інших пошук-сервісах ситуація не різниться. Ця назва вже давно набула статус усталеної. --Kisnaak Обг.Внесок 21:20, 12 лютого 2021 (UTC)
По-перше, у наведеній статті-дизамбігу, крім 2 штатів, є лише 2 географічні об'єкти у США, які подаються яка «Кароліна», причому у статтях немає україномовних джерел. Бо іспанське слово «Carolina» дійсно читається як «Кароліна», на відміну, від англійської мови. а польське «Karolina» - це взагалі інша історія.
По-друге, я Вам наведу таку аналогію. Штат - Техас, але «Текскес Інстрамент», Ямайка, але Джамайка тощо.
По-третє, запропонована Вами модель потягне за собою грандіозні зміни в найменуванні багатьох статей. В тому числі тих, які походять з інших мов. Як буде правильно / усталено: Рома чи «Рим»? «Ожел» чи «Орел» ? Змай чи «Змій»? Лінійні кораблі типу «Нормандія» чи «Норманді» ? і таких запитань безліч.
І це тільки статті про зброю чи військову техніку. Я вже не кажу про міста (Ожел-Білий), футбольні команди (Рома, Наполі) тощо.
А ще є, наприклад, до створення, стаття Лінійні кораблі типу «Саут Керолайна». Або як назвати статтю про лінійні кораблі «Classe République» - «Республіка» чи «Републік» ? Тому я би запропонував Вам ініціювати зміни до вищенаведеного правила, навівши АД, а не починати з однієї окремої статті. --V Ryabish (обговорення) 21:55, 12 лютого 2021 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти Поточний варіант відповідає принципам іменування військової техніки, і на нього є джерела (наприклад, таке). Те, що штат усталений інакше, не означає, що саме так передаватиметься корабель — NickK (обг.) 19:57, 16 лютого 2021 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За. Погоджуюсь з Рассилоном. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 15:45, 25 лютого 2021 (UTC)
    @Анатолій 2000: @V Ryabish навів відповідне правило вже після коментаря @Рассилон. Цілком можливо, що він не знав про його існування. Можна трохи розширити ваш коментар? По-друге, це вибрана стаття — вона пройшла дві номінації і там вже піднімалося це питання. --Roman333 (обговорення) 07:19, 26 лютого 2021 (UTC)
    Я за назву Північна Кароліна. Також не заперечую проти назви «Північна Кароліна (тип кораблів)». --Τǿλίκ 002 (обговорення) 08:01, 26 лютого 2021 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти як зазначив V Ryabish -- є правило, тож спершу варто змінити або його, або пояснити, чому це має бути виключенням. По-друге, це власна назва, яка, як на мене, не може перекладатись, як і торгові марки, а має транслітуватись.--Divega (обговорення) 06:58, 26 лютого 2021 (UTC)
    @Divega: Як я вказав у номінації, «щодо перекладу “North” ще є питання, але “Carolina” — в будь-якому разі “Кароліна”, але аж ніяк не “Керолайна”». --Kisnaak Обг.Внесок 11:58, 1 березня 2021 (UTC)
    @Kisnaak: Тобто є питання? Я вище навів джерело на «Норт Керолайна». Чи є хоч одне джерело на «Норт Кароліна»? — NickK (обг.) 23:19, 1 березня 2021 (UTC)
    Чим перша частина назви відрізняється від другої? Не потрібно плодити покручів, де половину перекладаємо, а половину лишаємо, як є. Окрім того -- тут є однозначне правило.--Divega (обговорення) 13:05, 5 березня 2021 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти Рідко згоджуюсь із п. V Ryabish, але справді, правило іменування видів зброї виписане довлі гладко: у даному випадку - транслітерація (Норт-Керолайна). Mykola Swarnyk (обговорення) 05:54, 1 березня 2021 (UTC)

Водій ритму_серцяСиноатріальний вузол[ред. код]

Впізнаваніша назва: [9], [10]. Також не заперечую проти назви Синусовий вузол.--Рассилон 15:53, 31 січня 2021 (UTC)

ГрибыГриби (гурт)[ред. код]

Не знайшов винятків для музичних гуртів - бачу тільки для ЗМІ. Тим паче, створене в Україні, описане в українському розділови. Гурт "Гриби" змінив назву та презентував перший кліп після дворічної перерви. Відео, Гурт "Гриби" випустив новий кліп, Гурт "Гриби" заявив про припинення концертної діяльності--Юрко (обговорення) 14:38, 27 грудня 2020 (UTC) Щодо ВП:ЛАТ, то там так: Оригінальні назви латинкою слід передавати в незмінному вигляді в таких випадках:...назви музичних гуртів, лейблів, музичних альбомів (або відповідні абревіатури)... Ні про які иньші абетки щодо назв гуртів там не згадується.--Юрко (обговорення) 17:07, 27 грудня 2020 (UTC)

Ого. Ну нічого собі. Скільки перечитував, але цього не бачив. Нормальне таке відкриття. Ну тут значить вже можна займатися буквоїдством. Значить назви журналів та газет перекладати не потрібно, а гуртів потрібно. Значить латинська англійська не мусить транскрибуватися на українську кирилицю, а російська кирилиця мусить, бо це ж російська. Ок. І байдуже, що підрозділ має назву Латинська, українська та іншомовні абетки. Аби дишло у свій бік повернути.--Кучер Олексій (обговорення) 17:17, 27 грудня 2020 (UTC)

Pictogram voting comment.svg Коментар. Є такий гурт Время и Стекло (теж створений в Україні) і він не перекладений на Час і Скло, бо це буде нонсенс. Те саме і з цим гуртом. Користувач Ivasykus правий, бо назви музичних гуртів ми не перекладали за неписаною традицією. П.С. Якщо гурт змінив назву на Grebz, то стаття так і повинна іменуватися Grebz (статті треба об'єднати). --Flavius (обговорення) 16:41, 27 грудня 2020 (UTC)

Оскаржений підсумок[ред. код]

ВП:ЛАТ стосується переважно щодо латиники, правил щодо перекладу музичних гуртів записаних іншомовною кирилицею на українську не існує. З огляду на традицію передачі українських гуртів, і відсутності консенсусу не перейменовано.--Gouseru Обг. 09:52, 26 січня 2021 (UTC)

@AlexKozur:, ВП:ЛАТ описує приклади, коли залишаємо оригінальну назву кирилицею, музичних гуртів там не має. Також, чи була проведена Вами оцінка джерел? --Юрко (обговорення) 15:14, 26 січня 2021 (UTC)
ВП:ЛАТ має лише питання щодо латинських назв, пізніше сформували консенсус щодо назв газет. Щодо музичних гуртів чи якраз перекладу кирилиці консенсусу не було. Елементарно ж переважають в джерелах "Грибы" від УНІАН Український тиждень Суспільне до Village і ТСН. Але не потрібно й забувати розглянути щодо Grebz, якщо вони себе позиціонують не як новий гурт, а як ребрединг старого. Хоча схоже, що просто новий гурт, який навіть не є значимий для Вікіпедії.--Gouseru Обг. 16:31, 26 січня 2021 (UTC)
Не сказав би, що елементарно: УНІАН, НАШ, 24, ЗН.УА.--Юрко (обговорення) 17:50, 26 січня 2021 (UTC)
У мене зазначено від-до, тобто від джерел які займають найвищі позиції за моніторингом центру [11] до ТСН. Як Ви перевірили, що Гриби переважають над Грибы - невідомо. Аргументуйте. Хоча, згоден, є важкість пошуку через термін гриби. Однак, якщо Ви робили аналіз, то повинні були й знати про це ЗН.УА. 24, видання Наш не розглянуто, у них всеодно через гугл.--Gouseru Обг. 08:18, 28 січня 2021 (UTC)
  • Перепрошую, але не можу згодитись тут з причини відсутности аналізу джерел, навіть не беручи під увагу ВП:ЛАТ. Є назва в авторитетних джерелах «Гриби», приклади я навів. Переваги АД з «и» російським я не бачу.--Юрко (обговорення) 20:38, 27 січня 2021 (UTC)

Нова Українка_(Україна)Нова Українка[ред. код]

Відповідно до пп. 4.1, 4.6 ВП:ТОП: вищий статус, вище адміністративне значення. Повернути головне значення--Юрко (обговорення) 18:47, 26 січня 2021 (UTC)

Перейменовувати потрібно. У мене два варіанти: 1) без уточнення; 2) більш конкретне уточнення — (Рівненський район). --Roman333 (обговорення) 18:51, 5 лютого 2021 (UTC)
І те, і те - сільські населенні пункти. Практично однаковий статус, через те, що і село, і дєрєвня (присілок) в РФ - це сільське поселення. Вважаю, що обидва мають бути з уточненнями. От якби наша Українка була хоч би смт, а краще місто, то й питань не було би.--Flavius (обговорення) 19:22, 7 лютого 2021 (UTC)

Тайлер АндерсонGeek Journal[ред. код]

У статті йдеться не про особу (до речі. біографічні дані або з неавторитетних джерел, або без джерел, що порушує БЖЛ), а про канал, який загалом може мати значимість. Пропоную перейменувати на назву каналу. Відомість отримав канал і через нього його автор.--Kharkivian (обг.) 13:29, 24 січня 2021 (UTC)

Symbol support vote.svg За Пропонував відновити стару видалену сторінку, але не її місці створили нову. Краще перейменувати і зробити статтю про канал. --ivasykus (обговорення) 13:32, 24 січня 2021 (UTC)

Symbol support vote.svg За Про це зазначив в описі редагування ред.№ 30606060. Але і значущість самого каналу під питанням. 49% статті описують поточну подію зі скандалом, як і наведені джерела; інші 49% про інші канали автора та статистику (взагалі без джерел, оригінальне дослідження). Можливо інформація про скандал варта додавання до статті про канал 1+1 окремим розділом, ніж на окрему статтю. 130 тис підписників і 6 млн переглядів не дуже вагома значущість. Значна кількість відео україномовного ютуба набирають стільки за декілька днів на одному відео. --Artem Lashmanov (обговорення) 13:46, 24 січня 2021 (UTC)

@Artem Lashmanov: загалом. вже ні. Срібна кнопка ютюбу, номер один у своїй категорії (огляди про кіно і подібний контент) серед україномовних каналів, є висвітлення, плюс скандал. Для світового ютубі, звісно, це не тойво, але загалом по мінімальних КЗ має пройти. --Kharkivian (обг.) 14:02, 24 січня 2021 (UTC)
@Kharkivian: та хай проходить, я ж не проти. Ми ж тут обговорюємо перейменування, а не вилучення. Просто висловив свої думки. А щодо перейменування я цілком згоден з вашими аргументами, про що й сам зазначив в редагуванні. Про особу в статті 0. Висвітлення каналу є. --Artem Lashmanov (обговорення) 14:07, 24 січня 2021 (UTC)

Symbol opinion vote.svg Особлива думка. Не знаю, ВП:БЮРО чи ні: спочатку слід підбити підсумок апеляції ВП:ВВС § Geek Journal, у якій зокрема вирішити питання щодо значимості самого каналу, адже у випадку позитивних підсумків тут і на ВП:ВВС станеться колізія. --Рассилон 09:59, 25 січня 2021 (UTC)

Закусочна БобаБургери Боба[ред. код]

Згідно з офіційною українською локалізацією. ―NachtReisender (обговорення) 23:18, 22 січня 2021 (UTC)

Symbol support vote.svg Підтримую В дубляжі від студії «1+1» (та і, при точному перекладі назви мультсеріалу) перекладено саме як «Бургери Боба». Якби було лише озвучення від «Ru Music», то керувалися б їхнім перекладом. Тож, згоден з пропозицією. Богдан Панчук (обговорення) 16:39, 23 січня 2021 (UTC)
Але все-таки в джерелах найчастіше трапляється Закусочна. --Flavius (обговорення) 13:53, 5 лютого 2021 (UTC)

Анексія Криму (2014)Окупація Криму Росією (з 2014)[ред. код]

Відповідно до закону України — це окупація. Щоб уникнути інсинуацій про те, що окупація нібито полягає у встановленні військової адміністрації і не передбачає офіційного включення території до складу країни, наводжу приклад: Окупація балтійських країн (як і в англовікі en:Occupation of the Baltic states) — у цей період, як відомо, країни Балтії офіційно входили до складу СРСР — Devlet Geray (обговорення) 20:13, 5 листопада 2019 (UTC)

Devlet Geray, ви читали фінал нижченаведеної гілки?
--VoidWanderer (обговорення) 20:23, 5 листопада 2019 (UTC)
  • ні, не читав, але бачу, що там не згадувалися країни Балтії. Хоча це дуже дивно, адже приклад аналогічний, і чомусь ніхто не кричить, що називати статтю "окупація країн Балтії" - це трибуна.--Devlet Geray (обговорення) 20:32, 5 листопада 2019 (UTC)
Даремно що не читали, бо там чимало питань розглянуто. В тому числі й озвучене вами (хоч країни Балтії там прямо і не згадувалися). Якщо коротко: стаття Кримська криза (з 2014)/Окупація Криму Росією (з 2014) теж має існувати, ба більше — вже існує паралельно. Просто вона ніяк своїм існуванням не виключає існування статті Анексія Криму (2014).
Щодо цієї номінації — якщо ви не спростували тези, озвучені за тим посиланням вище, вважаю, що створення чергового обговорення суперечить ВП:НДА, оскільки відсутні істотні нові аргументи, нерозглянуті раніше. --VoidWanderer (обговорення) 20:41, 5 листопада 2019 (UTC)
ПС. Додав Кримська криза (з 2014), зважаючи на вашу війну редагувань у перенаправленні. --VoidWanderer (обговорення) 20:49, 5 листопада 2019 (UTC)
до вашої війни правок з проштовхуванням своєї POV перенаправлення Окупація Криму якраз вело на статтю анексія --Devlet Geray (обговорення) 20:53, 5 листопада 2019 (UTC)
  • ні, не суперечить, бо я навів новий аргумент, який не розглядався в попередньому обговоренні --Devlet Geray (обговорення) 20:43, 5 листопада 2019 (UTC)
Ваш аргумент ніяк не суперечить попередньому обговоренню. Бо там прямо про це говорилося — окупація є поняттям, яке ніхто не заперечує. --VoidWanderer (обговорення) 20:45, 5 листопада 2019 (UTC)
  • тоді я, крім цього, пропоную об'єднати статтю Анексія Криму зі статтею Кримська криза в єдину — окупація --Devlet Geray (обговорення) 20:49, 5 листопада 2019 (UTC)
Devlet Geray, якою є процедура запиту на об'єднання ви знаєте? --VoidWanderer (обговорення) 09:44, 6 листопада 2019 (UTC)
  • я можливо щось не зрозумів, однак червень-вересень 1940 радянська армія вторгається і окуповує Балтику, першим здалась Естонія, підписавши 18 вересня угоду, тим самим втративши свій нейтралітет. Так була анексована Естонія, потім Литва і Латвія. Стаття Радянська окупація балтійських країн (1940) якраз про окупацію і її наслідки. Дана ж стаття пише переважно про Анексію Криму, про окупацію слід створити нові статтю. Про що вже неодноразово говорилося. Чи Ви справді вважаєте, що окупація Криму почалася в 2014? Приблизно те ж пишеться і тут - [12]. Спочатку окупація, потім референдум і анексія. Вибачте, якщо я щось не так зрозумів. --Fosufofiraito Обг. 00:52, 6 листопада 2019 (UTC)
  • Я вам ось що скажу, шановні. Підсумок Вікіпедія:Перейменування статей/Анексія Криму Росією (2014) → Окупація Криму Росією (з 2014) підбитий валюнтаристські — зроблений нашвидкоруч, грунтується лише на дилетантських умовиводах NickK і явно пропагандистських тезах Севастополец, а також особистому баченні підбивача (VoidWanderer нехай не ображається, але насправді Ваші «чіткі логічні викладки» здаються такими тільки вам самому). І не базується на професійних наукових аргументах, які містять міжнародно-правову кваліфікацію події. Уважно почитайте преамбулу до статті — понятійна каша, якою вона рясніє — наслідок саме спроби замаскувати реальне визначення явища. Чому? Колись, коли я тільки вийшов з Криму, а було це у червні 2014, мене запросили в Центр інформації і документації НАТО на зустріч з помічником Генерального секретаря НАТО з публічної дипломатії. Так от, під час бесіди, європейські дипломати вперто «закривали вуха» на усі факти, що свідчили про військове вторгнення, твердячи як папуги одне Crimean crisis, сrimean crisis... і що усе розрулиться за пару тижнів. А про те, що росіяни уже й на Донбасі і чути не хотіли... Звідси виник пропагандистський Crimean crisis (до слова в англійській вікіпедії це вже давно не Crimean crisis, а en:Political status of Crimea). З часом, коли стало зрозуміло, що не розсосеться, і хочеш не хочеш треба робити міжнародно-правову кваліфікацію події, популярним стало дипломатичне Annexation of Crimea by the Russian Federation. Як пояснив таку страусячу позицію один високопоставлений європейський дипломат, «це ми робимо виключно задля вашої <української> користі: "окупація" ставить Путіна в глухий кут, а "анексія" дає простір для переговорів». Чим усе закінчилося усім відомо. А «вікіпедія відображає не реальність, а те як її описують». Тож і існують тепер в ній en:Annexation of Crimea by the Russian Federation і ru:Присоединение Крыма к Российской Федерации. Як має називатись стаття в Українській вікіпедії про окупацію Криму? Не думаю, що політкоректно (політкоректно по відношенню до кого?). До слова, хвалена вікіпедійна нейтральність нічого спільного з політкоректністю не має: це тільки відображення в тексті статті всіх існуючих точок зору. --93.126.95.15 06:42, 6 листопада 2019 (UTC)
Ви б краще аргументували по суті, відповідно до правил Вікі. Проте ви в черговий раз апелюєте до випадкових фактів, явищ і міркувань. --VoidWanderer (обговорення) 09:43, 6 листопада 2019 (UTC)
Не смішіть, VoidWanderer! Той факт, що «підсумок» попередньої номінації був підведений без обговорення по суті, на основі хибних тверджень — це вже не аргумент? Питання до вас, чи визнаний суверенітет ерефії над Кримом? Чи ГА ООН визнає суверенітет і територіальну цілісність іншої держави? Це міжнародно-правовий аргумент. Чи визнає анексію Криму Україна? Чи вона вважає захоплення півострова зеленими бурятами окупацією частини своєї території? Це внутрішньополітичний аргумент. Дискутувати на рівні вікіпедистів не збираюсь: ВП:АД наведені Yasnodark були Вами тупо проігноровані, я в такі ігри не граю. З повагою, --93.75.20.173 11:05, 6 листопада 2019 (UTC)
Ви спотворюєте ситуацію, вивертаючи її навиворіт. Дозвольте зацитую частину підсумку і обговорення:
Хочу нагадати, що Україна на законодавчому рівні визнала Крим окупованим ще в квітні 2014 року, тому доводити, що Крим окупований не має сенсу.
Не перейменовано за відсутності чітко наведених аргументів на користь перейменування. Анексія є точним терміном по відношенню до Криму в 2014 році — насильницьке приєднання державою всієї або частини території іншої держави в односторонньому порядку. Подібний термін підкріплений численними джерелами, і жодним чином не заперечує те, що Росія здійснює незаконну окупацію півострова.
Наведена купа посилань не відповідають на питання, яке користувачеві було поставлено гранично чітко: будь-ласка, наведіть конкретні джерела, що вказують на зміну підходу України та ПАРЄ до цієї теми, і тези через які цей підхід змінився. --VoidWanderer (обговорення) 11:10, 6 листопада 2019 (UTC)
VoidWanderer, Ви дасте відповіді на поставлені запитання? Це важливо якщо Ви розумієте відмінності між поняттями окупація і анексія --93.75.20.173 13:15, 6 листопада 2019 (UTC) P.S. І не водіть по колу ;)
Я дав відповіді тут: Обговорення:Анексія Криму (2014) § Ні — капітулянтам в укрвікі!. Анексія не має нічого спільного з міжнародним визнанням. Ви виходите із хибних припущень, ігноруючи при цьому справді надійні джерела. Яка ж з цього дискусія вийде, якщо ходите по колу саме ви? --VoidWanderer (обговорення) 13:23, 6 листопада 2019 (UTC)
Відповідь Ви не дали. Судячи з коментаря — сідайте, двійка --93.75.20.173 13:57, 6 листопада 2019 (UTC)
Шкода, що ви відмовляєтеся дискутувати конструктивно. Бо за наведеним посиланням я дав одну з найбільш розгорнутих відповідей в рамках цієї дискусії. Там дуже багато питань розглянуто, під різними кутами. Ваша ж аргументація у відповідь: сідайте, двійка. --VoidWanderer (обговорення) 14:50, 6 листопада 2019 (UTC)
Для академічного (Вам подобається це поняття, так) дискурсу необхідною умовою є базові знання сторонами про предмет обговорення. В іншому випадку це «розмова сліпого з глухим». Пікирування вирваними з контексту нагугленими цитатами без розуміння їх суті і аналізу обставин не є шляхом досягнення наукового консенсусу. Не вважаю таку роботу гідною мого часу --93.75.20.173 15:33, 8 листопада 2019 (UTC) P.S. А перед Юрій Владиславович раджу вибачитися. Образливі випади в бік визнаного академічною спільнотою науковця і, врешті решт, старшої за віком людини, хоча і є нормою для «урядовців» Вікіпедії, де (виявляється) адміністратори НАД законом, але не є прийнятним в цивілізованому суспільстві.
Для вирішення таких питань, дискусія у Вікіпедії має точитися навколо джерел. Це раз. Це, до речі, одна з причин, чому аргумент користувача Юрій Владиславович я назвав абсурдним.
А якщо відійти від джерел, і почати просто дискутувати на тему, то ви свій рівень базових знань вже продемонстрували ред.№ 26319359:
Невизнана анексія, згідно з нормами міжнародного права, — окупація
Хто відкрив хоч пару джерел, зможе оцінити рівень подібної заяви. --VoidWanderer (обговорення) 15:55, 8 листопада 2019 (UTC)
  • Оскільки мене тут згадали, мені цікаво зрозуміти з посиланнями на джерела:
    • Чи є різниця в статусі ОРДЛО та Криму?
    • Чи є коректними формулювання окуповані ОРДЛО та анексований Крим?
    • Чи є коректним визначення в статті Анексія?
    Дякую — NickK (обг.) 10:55, 6 листопада 2019 (UTC)
@NickK: Стаття анексія настільки примітивна і нефахова, що її, можливо, варто вилучити. Шкідливо читати навіть у дитячому садочку. Вкотре повторюю, читайте фахову статтю Крим: анексований чи окупований? Ви змушуєте мене витрачати час на повторення десятки разів, див. (13:15, 27 жовтня) Ні — капітулянтам в укрвікі! Хочеться на півроку залишити Українську Вікіпедію, але не маю права кидати напризволяще! Зараз останній раз додаткові нові аргументи, потім місяць відпустки, все! Дістали! — Iurius Galileo 12:36, 6 листопада 2019 (UTC).
@Юрій Владиславович: То перепишіть, будь ласка, статтю Анексія на основі якісних джерел. Якщо не можете, хоча б надайте тут ці джерела. Ви намагаєтеся показати, що події в Криму не відповідали визначенню анексії, однак ні ви, ні текст вилучений не надаєте джерел на це. Замість того ви вдаєтеся до політичних гасел, що є деструктивно — NickK (обг.) 13:40, 6 листопада 2019 (UTC)

Див. додатково ВП:АД у статтях. Жодна з балтійських країн не дозволить у своїй мовній вікі називати окупацію 1940, 1941 чи 1944 року анексією! Заблокують негайно.

процес військового захоплення Естонії, Латвії та Литви, який спершу здійснив СРСР, включивши їх до свого складу згідно з домовленостями 1939 року за пактом Молотова — Ріббентропа з нацистською Німеччиною, пізніше — Третій Рейх у 1941—1944, та знову Радянський Союз із 1944 по 1991 рік[2][3][4][5][6][7]

Iurius Galileo 12:36, 6 листопада 2019 (UTC).

Юрій Владиславович, я не знаю що змушує вас писати (образа вилучена) замість вагомих аргументів. До прикладу, доповідь на конференції, що відбувалася у Ризі під егідою The Occupation of Latvia Research Society, спокійно оперує поняттям «анексія»:
Але ж не це головне. Головне те, що ви не намагаєтеся не те що спростувати — навіть розглянути аргументи, наведені мною у попередніх обговореннях. Натомість, ви хапаєтеся за сумнівні соломинки, які ніяк не спростовують вже наведених аргументів, і оголошуєте їх якоюсь цінністю. Як можна охарактеризувати цей тип поведінки? --VoidWanderer (обговорення) 13:23, 6 листопада 2019 (UTC)
Жодна з балтійських країн не дозволить у своїй мовній вікі називати окупацію 1940, 1941 чи 1944 року анексією! Заблокують негайно. Серйозно?
Це, виходить, найбільш антикомуністичні музеї цих країн мають бути заблоковані негайно? — NickK (обг.) 13:40, 6 листопада 2019 (UTC)
  • NickK, це маніпуляція? Вам кажуть, що "жодна з балтійських країн не дозволить у своїй мовній вікі називати окупацію 1940, 1941 чи 1944 року анексією", а ви наводите приклад інформації з сайтів музеїв --Devlet Geray (обговорення) 13:56, 6 листопада 2019 (UTC)
    @Devlet Geray: Добре, тримайте вікі. Я навів джерела, явно авторитетніші за Вікіпедію, але якщо треба саме Вікіпедію, то будь ласка:
    • et:Anneksioon: Molotovi-Ribbentropi pakti salaprotokollide alusel jagasid Saksamaa ja Nõukogude Liit Poola ning Nõukogude Liit sai võimaluse 1940. aastal okupeerida ja annekteerida Balti riigid Eesti, Leedu ja Läti.
    • lv:Aneksija: Kā vienu no okupācijas un aneksijas piemēriem, lai gan tas attiecas uz periodu pirms augstāk minēto starptautisko tiesību dokumentu pieņemšanas, var minēt vardarbīgu PSRS agresiju pret Baltijas valstīm, tai skaitā arī Latviju, to okupāciju un aneksiju 1940. gadā[1], kā arī Besarābiju, Ziemeļu Bukovinu un daļu Rumānijas teritorijas.
    • lt:Aneksija: Aneksija (lot. annexio – prijungimas) – vienašališkas ir neteisėtas svetimos valstybės teritorijos ar jos dalies prijungimas prie savosios (pvz., Lietuvos prijungimas 1940 m. rugpjūčio 3 d. prie SSRS arba didelės Meksikos teritorijos prijungimas 1848 m. vasario 2 d. prie JAV).
      3 з 3. Їх усіх блокувати треба? — NickK (обг.) 14:23, 6 листопада 2019 (UTC)
Тут наведено достатньо джерел, що вказуть на окупацію, документів відповідного рівня ООН, ПАРЕ та України, що ствреджують про анексію, немає, до того ж є позиція МЗС. Кажучи про анексію ми підспівуємо РФ. Різниця між окупованими територіями виключно у тому, що в одному випадку - це безпосередньо Росія і вона визнає факт "приєднання" Криму та Севастополя, а в другому випадку — на Донбасі — території ОРДЛО окуповані ніби "невідомо ким", бо РФ не визнає факту окупації, так само і не визнає поки де-юре існування "маріонеткових республік", хоча до цього все іде. Проте відмінність ситуації не скасовує факту окупації усіх 4-х територій. Саме термін окупація і спроба анексії відбито в документах міжнародних структур та України.--Yasnodark (обговорення) 13:52, 6 листопада 2019 (UTC)
Спроба анексії — це як? Дайте визначення, будь ласка — NickK (обг.) 14:23, 6 листопада 2019 (UTC)
Нам головне не визначення, а офіційні рекомендації вживати цей термін (навіть якщо рекомендатори про це іне подбали):

"Більшість положень вже було викладено у попередніх резолюціях ПАРЄ. А серед нововведень – привітання схвалення Закону України № 7163 та засудження переслідувань кримською окупаційною владаю українців та кримських татар. Крім того, за пропозицією української делегації вперше з’явився термін «окупація та спроба анексії Криму Російською Федерацією», замість поширеного поняття «анексії Криму». Міністерство закордонних справ України привітало ухвалення цього документа, підкресливши, що він охоплює всі побажання, висловлені українською делегацією."

в умовах санкцій і блокади в 2014 – 2016 роках (не анексований)

Наведіть актуальні елементи українського чи міжнародного закодавства, де використано термін "анексія" замість окупації, а не знаходьте будь-ласка зачіпки зберігти нелігимну назву. Ми - не макрони, що з путіними в засос цілуються. Може ви вважаєте своїм президентом, та у нас "який не який", а інший з прізвищем на Зе. І він, Президент України, так само оперує цими термінами https://www.youtube.com/watch?v=6AHU4muXab4 .--Yasnodark (обговорення) 17:44, 6 листопада 2019 (UTC)

  • Yakudza прошу висловитися, чи згодні ви що в укрвікі ігнорується офіційна термінологія українського та міжнародного законодавства та ігноруються терміни, вживані і рекомендовані до вживання іншими дипломатами ПАРЕ і МЗС України, громадянами якої ми є, та США, законодавство яких в пріоритеті для вікіспільноти?--Yasnodark (обговорення) 17:44, 6 листопада 2019 (UTC)
  • Пригадав давнє таке ж гаряче обговорення. Прошу подивитися, може цей досвід рейтингової таблиці допоможе: Можливе перейменування статті Радянська анексія західноукраїнських земель, 1939–1940. Я за шість років багато чого взнав, зараз, безперечно, був би за назву Радянська окупація західноукраїнських земель. Out. — Iurius Galileo 15:01, 6 листопада 2019 (UTC).
    • Щодо Західної України я б так просто все не рахував, адже Польща сама окупувала ті землі ЗУНР (союзником якої була УРСР під час польсько-радянської війни) чи Російської республіки (це як дивитися). Або приєднала на умовах З УНР, які потім не виконала жодним чином (адже жодної територіальної чи навіть культурної автномії надано не було, самі репресії і повстання з терактами у відповідь). Тож ситуації схожі, проте не ідентичні. Бо З Кримом у нас в юридичному плані все було бездоганно і в радянські часи (зокрема під час приєднання) і в пострадянські. Всі документи кажуть, що він з 1954 року до окупації 2014 року був українським і це було визнано міжнародною спільнотою і обома сторонами (а ще було визнання українськості Криму у 1918-1919 країнами Четверного союзу та ще кількома державами). Тож там більш складне питання щодо легітимності приналежності до обох країн, а тут усу ітко і ясно.--Yasnodark (обговорення) 17:44, 6 листопада 2019 (UTC)
  • Назва періоду та статті - окупація. Під час окупації було поневолення, у США півстоліття відзначався тиждень поневолених народів. Так, можна вжити термін анексія, як скорочення для "спроба анексії", "невизнанана анексія". Але спробуйте статтю про період 1944-1990 роки всерйоз перейменувати на "анексія", це я мав на увазі. Дуже прошу не відволікати мене спробами образити та війнами з цього приводу, я не маю права тут бути, мене немає! — Iurius Galileo 15:41, 6 листопада 2019 (UTC).
  • Ця стаття про окупацію (як факт привласнення), а ви кажете про період окупації. Це інше поняття для іншої статті Окупація Криму Росією (з 2014). До речі, (лайка вилучена) її перейменовано на лажовий трампо-меркель-макроно-путінський варіант? Яка (лайка вилучена) криза? То для них — занепокоєних (лайка вилучена) — криза, а для нас чистої води окупація.--Yasnodark (обговорення) 17:44, 6 листопада 2019 (UTC)
@Юрій25031994: з вами ніколи не стикалися, тому прошу ваш юридичний коментар як цілком незаангажованого користувача щодо цього та наступного вилучення. --Yasnodark (обговорення) 15:46, 7 листопада 2019 (UTC)
І як тоді мені почуватися щоденно бачучи статтю про пісеньку дніпровських фантатів? На відміну від мене, що ображався цензурними словами на проросійський характер назви статті, там у самій назві просто страшне коїться — ображається конкретна «вельми шанована у світі» жива людина. Ще й десятками мов світу, там - без цензури, а тут дитсадковий етикет. І де логіка?--Yasnodark (обговорення) 15:46, 7 листопада 2019 (UTC)
А також Юрію, прошу прокоментувати і основний предмет дискусії з професійної точки зору.--Yasnodark (обговорення) 15:49, 7 листопада 2019 (UTC)
Юрій Дзядик, Mykola Swarnyk, Білецький В.С., АВШ, Леонід Панасюк (питаю людей шанованих, з чималим досвідом редагувань), чи бува моє ставлення до чудового терміну Кримська криза для статті про період окупації українських земель можна достатньо лайливим та таким, що порушує цноту етикету нашої вікі і чи не вважаєте ви цензурою вилучення моїх реплік?--Yasnodark (обговорення) 17:22, 8 листопада 2019 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За, звісно. Тут все пояснено [13]. Анексія (простою українською — «приєднання») — це міжнародно-визнана річ, узаконене приєднання після окупації. Допоки приєднання не визнали у світі — це просто окупація («захоплення»). Серед прикладів анексій державами держав: приєднання Криму Росією в 1783, приєднання Гаваїв США в 1898, чи приєднання Кореї Японською імперією в 1910 тощо. В усіх випадках такі приєднання легітимізувалися іншими провідними гравцями світу. У нас випадок анексія частини держави іншою — як з сирійськими Голанськими висотами, коли їх окупував Ізраїль і приєднав у односторонньому порядку в 1981. Для Ізраїлю і його симпатиків — це анексія, але світ цієї «анексії» досі не визнає. Теж само з нашим Кримом. Приєднання Криму до Росії в 2014 визнали хіба-що Абхазії-Осєтії, ну і звісно вата. Це «анексія» лише у російських документах і матеріалах проросійських діячів. Навіщо українцям мавпувати стиль мовлення своїх ворогів і танцювати під їхню дудку? --2001:268:C0A3:79D4:C5D1:1510:9040:DFA1 02:42, 7 листопада 2019 (UTC)
    Ні для кого не є таємницею, що для Британіки та Нью-Йорк Таймз пишуть російські агенти, яскраві русофіли та українофоби.--Yasnodark (обговорення) 15:46, 7 листопада 2019 (UTC)

Може просто українською - захоплення/загарбання? --ЮеАртеміс (обговорення) 11:33, 7 листопада 2019 (UTC)

  • Підтримую «загарбання». Сердито, зрозуміло, автентично.--Yasnodark (обговорення) 15:49, 7 листопада 2019 (UTC)
Symbol support vote.svg За Підтримую варіант повернення слова "Росією" у будь якому варіанті (окупація/анексія). Принагідно, анексія — акт проголошення частини території своєю[14]. Окупація — зайняття території. Конкретно тут — непрошеним військовим контингентом, тому, більш правильно казати "військова окупація". Поняття у різних визначеннях різних джерел взаємо переплітаються[15], ввиду поправку на законність/незаконність і різне тлумачення "законності". Можливо, більш правильним буде термін анексія, але для мене не принципово. VoidWanderer, принагідно попереджаю вас, що вся ця каша заварена вашим попереднім "підсумком", якщо від вас буде спроба підбити його тут знову у будь-якому контексті у цьому обговоренні — буду вас номіновувати на позбавлення такої функції, успішно/безуспішно — мене не хвилює, але так це не пройде. — Alex Khimich 20:26, 8 листопада 2019 (UTC)
Щодо порядку слів:
Себто має бути "російська окупація".--ЮеАртеміс (обговорення) 08:24, 9 листопада 2019 (UTC)
Alex Khimich, зазирати у майбутнє не буду, але якщо номінація повторюватиме долю попередньої, яка висіла 10 місяців, то вважатиму своїм обов'язком її закрити. --VoidWanderer (обговорення) 21:57, 9 листопада 2019 (UTC)
  • імовірно варто українізувати терміни. Анексія - якось відсторонено і безлико. Загарбання. --Л. Панасюк (обговорення) 08:54, 9 листопада 2019 (UTC)
  • потрібно, щоб, крім всього, відповідало АД. "Загарбання" нема в АД, тоді як окупація є --Devlet Geray (обговорення) 14:53, 9 листопада 2019 (UTC)
  • Зважаючи на те, що номінація де-факто триває, наведу короткий розбір ситуації.
По-перше, анексія Криму, яка відбулася у 2014 році — це унікальне для післявоєнної Європи явище: вперше за 70 років одна держава проголосила частину території іншої держави своєю. Тобто, здійснила анексію. Це стало надзвичайно складним викликом для системи міжнародної безпеки, створеної із закінченням Другої світової війни через заснування ООН і розробку сучасної системи міжнародного права. На відміну від анексії, різного роду невизнані державні утворення й окупації в Європі не були новинкою — були і захоплення Північного Кіпру Туреччиною, і Республіка Сербська Країна на території Хорватії, і створення Придністров'я російською 14-ю армією.
Саме через унікальність ситуації, на тему анексії Криму існує значний пласт наукових праць, згадок і референцій. Напевне, це найбільш висвітлений у науковому світі аспект російсько-української війни. І у цих працях це так і називається — анексія. Джерела — у самій Вікі-статті, у електронному пошуку, а також деякі згадані у розборі Обговорення:Анексія Криму (2014) § Розділ 1
Який сенс українській Вікіпедії перейменовувати статтю, назва якої підкріплена просто численними надійними джерелами, рішуче не можу зрозуміти. Щоб у електронному пошуку рідше видавало українську статтю для читачів, які шукатимуть про анексію? Це такий специфічний спосіб вистрілити собі в ногу?
По-друге, щодо термінів «спроба анексії», «незаконна анексія» — терміни вживають здебільшого політики. Вони або є своєрідним оксимороном (позбавлені сенсу), або є маслом масляним. Приблизно як «тимчасова окупація»: окупація або є, або її немає, а тимчасове в цьому світі — все. Надійні фахові джерела цим практично не оперують.
І, нарешті, щодо аргументів прихильників перейменування.
  1. так названі Вікі-статті про період окупації країн Балтії — по-перше, статті говорять саме про період окупації. У нас також існує стаття на цю тему, яка потребує доопрацювання — Кримська криза (з 2014)/Окупація Криму Росією (з 2014). По-друге, статті Вікіпедії не можуть вважатися джерелом високої якості для вирішення питання іменування іншої статті. Корисно брати до уваги в якому форматі називають ті чи інші статті, проте це має важити не більше ніж «взято до уваги». Бо кожна ситуація — унікальна, може бути по-різному висвітлена в надійних джерелах, і саме на основі надійних джерел варто підбирати назву.
  2. анексія — це визнана окупація — твердження навіть близько не відповідає стану речей в сучасному міжнародному праві. Детальніше — Обговорення:Анексія Криму (2014) § Розділ 2. Колись, звісно, можна було загарбати країну, оголосити своєю, і це вважалося в порядку речей. Проте сучасне міжнародне право військову агресію засуджує, а надбані внаслідок агресії території не змінюють міжнародного статусу.
  3. є значний пласт джерел, які говорять про окупацію — анексія не виключає окупацію. Крим — справді окупований. Але він також є й анексованим, що є істотно важчим порушенням міжнародного права.
  4. тільки проросійські джерела наполягають на терміні «анексія» — нічого подібного. Російські джерела наполягають на «легітимності» референдуму, проголошенні «незалежної» Республіки Крим і укладенні «двостороннього договору» з РФ. Тобто, російські джерела просувають те, що нібито відбулася «сецесія» Криму, а потім ця «незалежна держава» увійшла до складу РФ. Тому й називають це «приєднанням», en:Accession.
  5. була стаття МЗС — найбільш вагомий аргумент з перелічених, але навіть він нікчемний у порівнянні з рештою надійних джерел. Аргумент згадувався тут: Обговорення:Анексія Криму (2014) § Розділ 2, але коротко доповню: за правилами Вікіпедії, це джерело не є джерелом найвищої якості. Воно — дуже слабке через свою залежність, ангажованість. Позиція держави, яка зазнала агресії, не може вважатися незалежною — прямо навпаки. Твердження держави, яка веде оборонну війну, не може бути незалежним за визначенням. Гірша ситуація у плані незалежності — тільки позиція країни-агресора, яка не тільки бере участь у війні, але й змушена свою агресію приховувати на дипломатичному, юридичному й інформаційному полі. Слабшою за агресора у плані незалежності є тільки позиція маріонеток агресора.
Жоден з цих аргументів не видається навіть мінімально вагомим у порівнянні із вагою незалежних, вторинних, компетентних джерел, які оперують поняттям «анексія». А зважаючи на правило Вікіпедія:Іменування статей

Доречність — відповідність назви статті її вмісту; при пошуку за ключовим словом — відповідність того, що шукали загальному вмісту статті.

При виборі назви слід керуватись таким:

  • 1) Назва має бути за можливості найкоротшою, але достатньою для однозначної ідентифікації теми статті, напр. Музей Лесі Українки (Київ), Аббасиди (династія) тощо.
  • 2) Чимало користувачів використовують академічні джерела (книги, статті, реферативні видання), що висвітлюють певну(і) тему(и). Цими джерелами можна скористатися для підшукання назви як власне статті, так і відповідних посилань (зокрема, майбутніх).
стаття має носити назву саме Анексія. Більш того, найкоротшою, але достатньою для однозначної ідентифікації є форма Анексія Криму (2014). --VoidWanderer (обговорення) 21:51, 9 листопада 2019 (UTC)
VoidWanderer, вам навели чимало вторинних джерел, але ви ними нехтуєте. Accession не вживається у законодавстві Росії, ні у міжнародних спорах. Статті з сумнозвісної «Української» правди не є статтями МЗС апріорі. За визначенням, «Анексія» передбачає зміну правового статусу (суверенітету) анексованої землі. Тому те, що в Криму відбулася «анексія» (зміна суверенітету), — це точка зору агресора-Росії, а не потерпілої-України. Для українців Крим — це Україна. Схожа ситуація: en:Indonesian invasion of East Timor — названо не «анексія», а «вторгнення», хоча акт анексії з боку Індонезії був. Виходить, що ви відстоюєте в українській вікіпедії російський погляд на проблему (хай і з джерелами; тут їх навалом). Якби ви були адміном китайської вікіпедії вам би ніхто слова не сказав би. Але в українській вікіпедії ваша позиція виглядає надиво «ватною». --2001:268:C0A4:B43:198D:DF4F:87EC:C7B3 11:20, 10 листопада 2019 (UTC)
Мені навели вторинних джерел на що саме? Розпишіть про це детальніше. Якщо не складно — наведіть якесь одне найбільш якісне з них, обговоримо.
За визначенням, «Анексія» передбачає зміну правового статусу (суверенітету) анексованої землі. — певне, ви своє визначення берете із ненадійного джерела. Бо анексія не дає наслідком зміну суверенітету. Хочете про це почитати у експерта з міжнародного права, виданому в одному з найбільш впливових військових закладів США — Воєнний коледж ВМС США? Читайте:

Whereas under classical international law conquest and annexation were still regarded as valid derivative titles of territorial acquisition,[32] it is beyond any doubt that under modern international law forcible acquisitions of territory are prohibited.[33] Even under classical international law — the typical examples cited in this context are the Austro-Hungarian Empire’s annexation of Bosnia-Herzegovina in 1908 and the Italian annexation of Ethiopia in 1936, neither of which was recognized by the major powers of the time[36] — it was doubtful whether a victorious State could unilaterally acquire sovereignty over enemy territory simply by virtue of annexation, i.e., merely through factual seizure of the territory in question.[37]

Схоже, це ви вище навели приклад Британіки, але не дочитали, що анексія засуджується міжнародним правом, і що сама Британіка говорить про анексію Криму.
це точка зору агресора-Росії — це не так. Див мій попередній допис.
в українській вікіпедії ваша позиція виглядає надиво «ватною» — шкода, що ви не читали ВП:НЕТРИБУНА. Там добре написано для чого Вікіпедію не варто використовувати. Ще гірше те, що здоровий глузд і слідування правилам у ваших очах є ознакою «ватності». Таким чином ви «ватності» надаєте невиправдану і незаслужену позитивну конотацію, не робіть так. --VoidWanderer (обговорення) 11:59, 10 листопада 2019 (UTC)
Практично повністю підтримую користувача VoidWanderer. Хотів б ще додати що питання правильності вживання термінів анексія/окупація повинні судити майбутні історики, коли і якщо ситуація з Кримом буде розвязана (на користь України звичайно ж), а не МЗС чи журналісти, оскільки вони якби ми цього не хотіли є в певній мірі ненейтральними у цьому питанні. Але хотів б зауважити що варто залишити "Росія/Російська Федерація" у назві статті, оскільки в статтях про різні війни, конфлікти і т п прийнято позначати сторони чи агресора, ця стаття не повинна бути винятком. --August (обговорення) 04:33, 11 листопада 2019 (UTC)

Pictogram voting comment.svg Коментар раджу поглянути на ситуацію через призму нещодавнього визнання Сполученими Штатами Америки анексії Голанських висот. зараз багато є аналітики з цього приводу --93.126.95.15 21:39, 18 листопада 2019 (UTC)

Вітання усім, коли починав читати обговорення то був за назву "Анексія", як більш точну термінологічно, а коли дочитав до кінця то змінив думку за термін "Окупація Криму Росією", оскільки дійсно абсурдно писати термінологію з точки зору законодавства агресора, це як в тебе сусід за допомогою гопників та чорних нотаріусів забрав пів квартири, а ти замість того, щоб пояснити родичам, що сусід негідник-бандит захопив частину квартири кажеш, що він нотаріально приєднав до себе, то типу щож тут поробиш... Отож, Крим дарувати країні-злочинцю ніхто не збирається, процес незакінчений, а значить це окупація, а потім буде деокупація... P.S. все ж такі як корисно читати обговорення, дякую усім дискутантам... — Зоретворець (обговорення) 15:50, 23 листопада 2019 (UTC)

Symbol support vote.svg За перейменування статті на: Окупація Криму Росією (з 2014). Анексія це лише приєднання, а Окупація була первинною та відповідає суті події що відбулася і відбувається більш точно. --Iskatelb (обговорення) 19:57, 23 листопада 2019 (UTC)

  • Тут ще один правовий нюанс. Якщо Крим окупований, то Росія має дотримуватися міжнародних законів щодо окупованих територій. Зокрема, має звільнити полонених моряків. Якщо Крим анексований, то Росія що хоче, то і робить. Тоді наші 24 моряки це злочинці, які порушили кордон Росії. Про це не раз пояснено. — Юрій Владиславович в) 20:31, 23 листопада 2019 (UTC).
Юрій Владиславович, нормативні акти країни-агресора ніяк не змінюють міжнародного статусу території. Для міжнародних судів це не має значення.
Також, окупант на окупованій території завжди що хоче, те й робить. Росія відкриває кримінальні справи проти наших офіцерів і генералів за дії на Донбасі. Що це має значити? Що Донбас був анексований?
Тому всі ці ваші умовиводи про моряків — хибні. А за посиланням, яке ви навели, нічого не йдеться про окупацію і анексію. --VoidWanderer (обговорення) 21:06, 23 листопада 2019 (UTC)
« Согласно поступившим сведениям, ситуация на территории Крыма и Севастополя равнозначна международному вооруженному конфликту между Украиной и Российской Федерацией. Данный международный вооруженный конфликт начался не позднее 26 февраля, когда Российская Федерация задействовала личный состав своих вооруженных сил для получения контроля над частями территории Украины без согласия правительства Украины. Право международных вооруженных конфликтов применимо и после 18 марта 2014 г. в той мере, в которой ситуация на территории Крыма и Севастополя будет равнозначна продолжающемуся состоянию оккупации. «
« Для целей Римского статута вооруженный конфликт может быть международным по своей сути, если одно или более государств частично или полностью оккупируют территорию другого государства вне зависимости от того, сопровождается ли оккупация вооруженным сопротивлением «

--Devlet Geray (обговорення) 19:34, 24 листопада 2019 (UTC)

Очевидно, що термін "Анексія Криму" неприйнятний, бо спирається на законодавство країни-злочинця, тобто виходить, якщо Росія окуповану нею територію України не ввела законодавчо в свою конституцію то це окупація, а якщо ввела то анексія. Такий підхід неприйнятний, Україні не має справи до того як країна-злочинець маркує вкрадені території, так само як СРСР не було справи до того як Третій Райх юридично маркував окуповані території, тож якщо Львів входив до генерал-губернаторства то він був анексований Райхом, а Рівне столиця Райхкомісаріата, то вона була окупована. Це неприйнятна залежність термінології від законодавства країни-злочинця. Отже цілком і повністю підтримую перейменування статті на "Окупація Криму Росією (з 2014)". - Зоретворець (обговорення) 20:14, 25 листопада 2019 (UTC)
Нові джерела
У МЗС України глибоко стурбовані повідомленнями ЗМІ про висловлювання президента Казахстану Касим-Жомарта Токаєва щодо заперечення анексії Криму Росією. Казахстанській стороні будуть зроблені відповідні демарші.
"Те, що сталося, те сталося. Анексія - це занадто важке слово стосовно Криму... Від початку ми вірили в мудрість, порядність російського керівництва", - сказав президент Казахстану.
компанія Apple почала показувати анексований Крим як частину Росії в додатку «Погода», але тільки з території Росії.
Компанія запровадила зміни відповідно до стандартів про спірні території, згідно з якими приналежність відображається відповідно до політики країни. Тому, якщо зайти в сервіси Apple з України, то Крим відображається як частина української території. За аналогічним принципом працює сервіс Google Maps.
Apple має намір переглянути свою політику щодо позначення спірних територій на картах та в додатках. Про це в п'ятницю, 29 листопада, в інтерв'ю Reuters заявила прессекретарка Apple Труді Мюллер
"Дозвольте мені пояснити у ваших термінах, Apple. Ось уявіть, як ви кричите, що ваш дизайн й ідеї, роки роботи і частина вашого серця вкрадені вашим найлютішим ворогом, і водночас когось абсолютно не хвилює ваш біль. Ось які відчуття бувають, коли ви називаєте Крим російською землею", - написав у середу, 27 листопада, у Twitter глава МЗС України Вадим Пристайко. Посольство України в США звернулося до керівництва Apple та Державного департаменту США щодо інциденту

Це, безперечно, АД.

Почекаємо до 9 грудня, кілька днів лишилося. — Yuriy V Dz в) 16:39, 16:48, 5 грудня 2019 (UTC).

Дякую! International Criminal Court, Report, 5 December 2019. У пп. 268-273, стор. 69-70, 6 разів, лише (ongoing) occupation of Crimea. — Yuriy V Dz в) 19:59, 5 грудня 2019 (UTC).

Хоча після 25 листопада немає заперечень проти аргументів за перейменування на Окупація Криму, але з'явилися свіжі джерела. Крім того, серйозні аргументи з джерелами надав NickK (14:23, 6 листопада).

Під час обговорення не було жодного заперечення проти того, що термін "анексія Криму" дуже небезпечний, усі погоджується, що цей термін у значеннях "визнана анексія" та "доконаний факт" взагалі неприйнятний.

Шановні учасники дискусії @Devlet Geray, VoidWanderer, 93.126.95.15, NickK та Yasnodark: (вибачте, якщо кого пропустив). Пропоную тут тимчасово припинити дискусію, і на ВП:К-П#Організація заходів безпеки при наближенні до «червоної лінії» спробувати застосувати загальні безпекові політики до цього небезпечного терміну.

Як я сподіваюся, це має наблизити позиції до консенсусу.

Yuriy V Dz в) 21:29, 5 грудня 2019 (UTC).

Dzyadyk, ви хибно оцінюєте ситуацію. Ви не хочете бачити що вам кажуть співрозмовники у цьому обговоренні — з чим вони погоджуються, а з чим ні, які аргументи наводять і якими міркуваннями керуються. --VoidWanderer (обговорення) 21:47, 5 грудня 2019 (UTC)
Я вважаю твердження термін "анексія Криму" дуже небезпечний та Організація заходів безпеки при наближенні до «червоної лінії» неприйнятними у Вікіпедії в цілому. Перше не клеїться з ВП:ОД (небезпечність терміну має підтверджуватися джерелами), друге йде в розріз з ВП:НТЗ. Вікіпедія базується на джерелах, а не на емоціях. Емоції не можуть наблизити до консенсусу, лише віддаляють — NickK (обг.) 23:46, 5 грудня 2019 (UTC)
Я такі АД неодноразово надавав в обговореннях, так само, як і рекомедації МЗС, посилання на українське законодавство, резолюції ООН та ПАРЄ, де також на прохання України використовується термін "ОКУПАЦІЯ". А термін «анексія» виключно у словосполученнях «спроба анексії» та «незаконна анексія».--Yasnodark (обговорення) 14:09, 6 грудня 2019 (UTC)
От хоча б ця стаття політичного директора МЗС Олексія Макеєва Крим: анексований чи окупований? — 22 серпня 2019..--Yasnodark (обговорення) 14:09, 6 грудня 2019 (UTC)
Шановні!)

Подивіться будь ласка ще раз на ту ж саму статтю Вікі з визначенням "Анексії"

Щоб там не казали у Балтийських країнах - але була і окупація, і анексія - тобто офіційне включення до складу СРСР

Приклад з 1939: серпень - вересень 1939 - окупація Польщі Німеччиною. І тільки у жовтні 1939 західну Польщу офіційно законодавчим актом було включено до складу Німеччини, тобто - АНЕКСОВАНО.

У 1941 - 43 роках Німенчиина встигла ОКУПУВАТИ значну територію СРСР - але АНЕКСІЙ ніяких не було!!!

Анексія - це АКТ, разовий офіційний захід - який МОЖЕ бути наслідком окупації, а ОКУПАЦІЯ - це явище, яке завжди є ТРИВАЛИМ у часі і розподіляється саме на ПРОЦЕС (наприклад у Данії у 1940 сам процес формально тривав 1 годину - від вторгнення до капітуляції)

і на СТАН (у тій же Данії він тривав з 1940 по 1945 р.)

Що нам ближче - Абхазія і Пд.Осетія були ОКУПОВАНІ Росією - самі ПОДІЇ відбулися в певні часи, СТАН фактичної окупації (під вивісками фейкових "держав") існує і донині - але у Вікі немає статей про АНЕКСІЮ цих територій - тому що окупація була і є, а анексії формальної - не було!

АНЕКСІЯ - це юридичний факт на основі певних законодавчих актів АГРЕСОРА!

ОКУПАЦІЯ - це фактичні пов'язані ПРОЦЕС+СТАН

АНЕКСІЯ Криму - це події, які фактично охоплюють період 18-20 березня 2014 р! (Тобто і стаття з такою назвою має бути ЛИШЕ про ці події, інші - це передумови і наслідки!!!)

ОКУПАЦІЯ Криму - розпочалася 20 або 26/27 лютого 2017 - і це процес встановлення в Криму російської окупаційної влади, який, як ПРОЦЕС тривав фактично до 25 березня (захоплення останнього українського корабля в криму), а як СТАН - супроводжув анексію і триває донині (поки Україна не визнала Крим російським)!!!!

Отже - ОКУПАЦІЯ і АНЕКСІЯ - це пов'язані, але різні поняття - і статті мають бути різні (з відповідним вмістом)

Роман Днепр (обговорення) 10:20, 9 грудня 2019 (UTC)

  • Повністю підтримую аргументи Роман Днепр. Як їх імплементувати? IMHO, розділити статтю на дві. 1. «Невизнана анексія» (події 18-20 березня 2014 та їх передумови й підготовка з 1990, а також визнання/невизнання/санкції), та 2. «Окупація» (з 20 лютого 2014 по цей час, правові наслідки для Росії). Але не хочу нав'язувати своє бачення, прошу інші думки та пропозиції. — Yuriy V Dz в) 11:15, 9 грудня 2019 (UTC).
    Уже не раз писали, що потрібні дві статті, навіть три. Анексія Криму і Окупація Криму. --Fosufofiraito Обг. 11:33, 9 грудня 2019 (UTC)
  • оця наявна стаття - вона і є 90% саме про процес ОКУПАЦІЇ) Про АНЕКСІЮ там пару речень. Можливо, ще про СТАН ОКУПАЦІЇ (окупаційний режим) треба дописати (або окрему статтю, як Ви пропонуєте)

Роман Днепр (обговорення) 13:18, 9 грудня 2019 (UTC)

Оскаржений підсумок[ред. код]

На жаль, це обговорення дещо заполітизоване, а сама дискусія вийшла за рамки правил і настанов Вікіпедії, тому я очікую можливого оскарження цього підсумку. Як ми знаємо, у 2014 році стаття була створена на тлі швидкоплинних подій і тодішня назва "анексія" була виправданою, оскільки події надто швидко розгорталися (і не тільки в Криму), а чіткого юридичного пояснення не було, стаття, в тому числі і назва, були заручниками обмеженої кількості авторитетної інформації. Ситуація кардинально змінилася, коли з'явилася аналітика, почали зявлятися надійні джерела.

Оскільки дискусія у політичній площині, то й підсумок частково буде в цьому контексті. Отож, вже станом на сьогодні є чітка позиція України, Європи та більшості країн світу стосовно Криму, а саме що: у 2014 році відбулось вторгнення до України і захоплення її частини території збройними силами Російської Федерації. Це є окупація і це є офіційною політичною позицією України, ООН, ЄС, ПАСЕ, ОБСЄ, НАТО й інших між- чи над- державних організацій, утворень, а також водночас і юридичною позицією на міжнародному рівні, бо це відображено у доповідях Міжнародного кримінального суду. Терміни окупація і анексія стосовно Криму тісно повязані між собою і практично усюди згадуються в одному й тому ж контексті, а саме: засуджується окупація Криму Росією і не визнається її анексія (чи її спроба анексії). Ось саме в такому приблизному контексті. Першоголовне - окупація. І вони визначають, що анексія (чи її спроба) вже відбулися (одноразовий акт), а от окупація, як явище й досі триває. Анексія Криму є складовою частиною Окупації Криму.

Тепер до правил і настанов. Відповідно до правил ВП:АД усі статті Вікіпедії повинні ґрунтуватися на опублікованих надійних (авторитетних) джерелах. Такими в першу чергу є резолюції ООН [16], [17], [18], [19], [20], ПАСЕ [21], [22], ОБСЄ [23], МКС [24], [25], а вже потім тисячи інших наукових, аналітичних, популярних, і в тому числі й тих, що вже згадані в двох обговореннях. Немає потреби тут їх виставляти, бо наявність таких джерел це не заперечують учасники обговорення.

Проте, я зауважу, що для Української Вікіпедії і для цієїї статті, яка беззаперечно має прямий стосунок до України, авторитетними джерелами були і залишаються нормативно-правові акти і цієї держави, тобто України: [26], [27], за якими Крим є окупованим й досі таким залишається.

Саме через це, і враховуючи все вищенаведене, статтю треба перейменувати на Окупація Криму Росією (з 2014). --Flavius1 (обговорення) 12:34, 10 лютого 2020 (UTC)

Flavius1, підбиваючи підсумок складного обговорення, варто наводити аналіз аргументів сторін: сильні і слабкі моменти у їх аргументації, тощо. Відкладаючи поки що розбір вашого підсумку, наведіть, будьте ласкаві, подібний аналіз у цій ситуації. --VoidWanderer (обговорення) 13:22, 10 лютого 2020 (UTC)
Уся проблема Вікіпедії була і є в одному - забалакування будь-чого і відволікання від головного. Ось і зараз це повторюється, і замість того, аби уважно прочитати підсумок, проаналізувати його, ви намагаєтеся його забалакати. Даруйте, але розбір, який ви відклали, зможете зробити вже без моєї участі. Допомагати в цьому не буду вам. --Flavius1 (обговорення) 13:45, 10 лютого 2020 (UTC)
Забалакування — одна з проблем. Неякісна аргументація, яка спирається не на правила, а на чиїсь відчуття — інша проблема. А критично низький відсоток людей у спільноті, які мають здібності та бажання припинити забалакування, виділяючи з обговорення валідні аргументи і відсікаючи слабкі аргументи — найбільша з усіх. Я прочитав ваш підсумок, у ньому ви практично ніяк не оцінили аргументи сторін, тому я й звернувся до вас по цю оцінку. --VoidWanderer (обговорення) 14:00, 10 лютого 2020 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За Браво

Роман Днепр (обговорення) 17:35, 17 лютого 2020 (UTC)

  • Думав, що варто було дати Flavius1 час на обґрунтування свого підсумку, але час показав, що користувач відмовився це робити, тому оскаржую формально.
Вважаю за необхідне додати кілька слів для ясності, в якому контексті відбувається це обговорення. Номінатор створив два паралельні обговорення для вирішення долі двох статей:
  1. Стаття Анексія Криму (2014) — в цьому обговоренні (Вікіпедія:Перейменування статей/Анексія Криму (2014) → Окупація Криму Росією (з 2014)), пропонується перейменувати.
  2. Стаття Кримська криза (з 2014) — в обговоренні Вікіпедія:Статті-кандидати на вилучення/5 листопада 2019#Кримська криза (з 2014), пропонується вилучити.
У обох обговореннях вирішується по суті одне питання: чи варто два окремі аспекти щодо Криму і російської агресії тримати в рамках однієї статті, чи доречнішим було б мати дві статті. Підсумок в одному обговоренні впливатиме на інший, і навпаки. Тобто, вирішується як будуть організовані статті, і пропонованих варіантів два:
  1. Залишити тільки одну статтю і назвати її Окупація Криму Росією (з 2014), де викладати всі події від 20 лютого 2014 до сьогодні.
  2. Залишити дві статті, одну під іменем Анексія Криму (2014), де висвітлити лише тему анексії, яка відбулася навесні 2014 року, а другу — під іменем Окупація Криму Росією (з 2014) (перейменувавши Кримська криза (з 2014) відповідно), і там висвітлювати всі дії РФ в Криму як держави-окупанта до тих пір, поки триває окупація.
Як можна помітити, обидва варіанти передбачають необхідність існування статті Окупація Криму Росією (з 2014). Це є спільним баченням усіх учасників обговорення, і цей момент не викликає ні в кого заперечень.
Тому, підбиваючи підсумок в цьому обговоренні, повинно прозвучати дуже чітке обґрунтування, яке могло б починатися приблизно з таких слів:
Ні, тема анексії Криму не є достатньо значимою для Української Вікіпедії і не заслуговує на окрему статтю, тому що ..
Так, тема анексії Криму є достатньо значимою для Української Вікіпедії і заслуговує на окрему статтю, тому що ..
Про це все я писав вище у номінації, а також в попередньому обговоренні Обговорення:Анексія Криму (2014) § Розділ 1.
Наостанок, наведу тільки одну цитату:
Анексія Криму Росією у березні 2014 року стала поворотною точкою в європейській історії: вперше з часів Другої світової війни європейська країна порушила недоторканість міжнародних кордонів і привласнила частину території сусідньої країни.
— перше речення вступу книги: Pål Kolstø, Helge Blakkisrud. Russia Before and After Crimea: Nationalism and Identity, 2010–17. — Edinburgh University Press, 2018. — 232 с. — ISBN 978-1-4744-3387-7.
--VoidWanderer (обговорення) 20:01, 17 лютого 2020 (UTC)

Pictogram voting comment.svg Коментар Тема анексії авжеж важлива, але стаття, яку пропонується перейменувати, висвітлює саме ОКУПАЦІЮ. Від 20 лютого 2014 по наші часи, саме тому пропонується перейменувати її в "Окупація Криму...", також окремо потрібно створити НОВУ (а не вилучати інформацію з цієї статті) не дуже велику статтю, де буде висвітлюватися тільки анексія (одноразова подія, а не процес). Кримську кризу вилучити, бо вона зайва. Сподіваюсь, це зрозуміло --Devlet Geray (обговорення) 10:24, 18 лютого 2020 (UTC)

Symbol support vote.svg За ПідтримуюРоман Днепр (обговорення) 11:14, 18 лютого 2020 (UTC)

Devlet Geray,

  • стаття Анексія Криму (2014) була створена 8 березня 2014‎ і майже увесь час існувала з подібною назвою. Має в історії сотні правок від десятків дописувачів.
  • стаття Кримська криза (з 2014) була створена 28 лютого 2014‎ року, також має в історії сотні правок від десятків дописувачів.

Ви можете мені пояснити в чому полягає глибокий сенс, як ви пропонуєте, вилучити статтю Кримська криза (з 2014), а також перейменувати Анексія Криму (2014), щоб потім на її місці створити вже іншу статтю Анексія Криму (2014)? Яку мету переслідують ці перестановки? Яка користь від них з'явиться?

Обидві наявні на сьогодні статті висвітлюють окупацію в тій чи іншій мірі. Це виправляється мінімальними зусиллями — зі статті Анексія Криму (2014) увесь необхідний матеріал, якого не так і багато, до речі, переноситься до Окупація Криму Росією (з 2014). Все дуже просто. --VoidWanderer (обговорення) 12:47, 18 лютого 2020 (UTC)

...Отже, маємо 2 статті - "Криза" і "Анексія" - увага - з майже однаковим змістом! Звертаю увагу: "Криза" з'явилась 28.02.2014, коли процес окупації тільки розпочався і тільки путіну було зрозуміло куде це кінець кінцем призведе. А криза за 3 тиждні перетворилась на окупацію з анексією. Отже "Криза"- така назва була коректна і актуальна у період максимум до 18 березня 2014, на теперішній час законодавством України визначено статус Криму як окупованої території, а Росії - як приєднаної - і ніхто вже не визначає ситуацію як "кризу". (До речі, статей "Донецька" або "Луганська" криза щось немає))

Щодо "Анексії". Анексія - складова (до речі необов'язкова) ОКУПАЦІЇ (захоплення). Окупація може бути без анексії, але анексія без окупації - ні. Таким чином, маємо 2 ідентичні статті, одна із застарілим формулюванням, а інша (судячи з назви) описує Анексію - складову частину більш масштабного поняття "Окупація", однак у самій статті "Анексія" тема саме анексії займає маншу частину, а загалом йдеться все ж таки про процес захоплення Криму у лютому-березні 2014.

Враховуючи зазначене, вважаю доречним:

  • статтю "Кримська криза" у зв'язку з втратою актуальності такого формулювання перейменувати на "Окупація Криму Росією (з 2014)" і доробити трохи її з урахуванням розкриття тем і по попереднім подіям (умовній "кризі"), і процесу захоплення, і процесам, що тривають на півострові, якій перебуває у стані окупації. (До речі - в англо-вікі вона зветься зовсім інакше: Political status of Crimea, у росіян - Проблема принадлежности Крыма)
  • статтю "Анексія Криму (2014)" з урахуванням що анексія - це складова частина окупації, дещо скоротити (особливо в частині висвітлення процесу захоплення, так як це - тільки передумова анексії), але акцент змістити саме на факт "Анексії" - тобто юридичного включення до складу країни -окупанта. Ну і плюс міжнародна реакція - і бажано саме на "анексію", а не на "окупацію": обурення цивілізованих країн викликав не стільки факт окупації, скільки факт анексії.

З повагою, Роман Днепр (обговорення) 18:51, 18 лютого 2020 (UTC)

Альтернативна пропозиція

Мають бути три щонайменше три статті

  • "Анексія Криму Росією (2014)"
  • "Окупація Криму Росією (з 2014)"
  • "Кримська криза", подібна до статей "Суецька криза", "Карибська криза", про кризу міжнародних відносин, усього світопорядку, внаслідок анексії Криму Росією, повторю цитату
Анексія Криму Росією у березні 2014 року стала поворотною точкою в європейській історії

Як з двох статей створити три, зі збереженням історії, то наступне питання, не так важливе. Пропоную, але не наполягаю

  • статтю "Анексія Криму (2014)", враховуючи, що 9/10 статті саме про окупацію, перейменувати на "Окупація Криму Росією (з 2014)"
  • статтю "Кримська криза" розділити на дві, 3/4 "Анексія Криму Росією (2014)", та власне "Кримська криза"

Згідно ВП:НТЗ, нейтралізовувати у статтях пропаганду. Не вилучати, а саме нейтралізовувати.

Yuri V. в) 12:02, 19 лютого 2020 (UTC).

Yuri V., за чотири дні до цього допису ви цитували на сторінці користувача Обговорення користувача:93.126.95.15 його допис, вочевидь, погоджуючись з написаним і вважаючи написане у вищій степені важливим. Той допис містив таке:

.. під час бесіди, європейські дипломати вперто «закривали вуха» на усі факти, що свідчили про військове вторгнення, твердячи як папуги одне Crimean crisis, сrimean crisis... і що усе розрулиться за пару тижнів. А про те, що росіяни уже й на Донбасі і чути не хотіли... Звідси виник пропагандистський Crimean crisis (до слова в англійській вікіпедії це вже давно не Crimean crisis, а en:Political status of Crimea).
— Користувач:93.126.95.15

Маю до вас, пане Yuri V., запитання: в який момент ви змінили свою точку зору на цілковито протилежну? Ви зараз обстоюєте ідею доречності існування окремої повноцінної статті Кримська криза? В чому полягає цінність існування цього у вищій степені розмитого, вихолощеного політкоректністю терміну у якості заголовка статті? Анексія Криму потягла суттєві наслідки у міжнародних відносинах, загостривши суперечки через цинічну зневагу до міжнародного права — я це стверджував увесь час в обговореннях. Але до чого тут штучний, дезинформаційний термін «Кримська криза»? Його справді доречно згадати у одній із статей, вказавши на те, що західний світ деякий час оперував цим обережним терміном, але на більше висвітлення він не заслуговує. Немає ніякої кризи як окремої теми, що заслуговує на висвітлення: є військова операція у Криму, окупація Криму, що досі триває, і анексія. Остання — найбільш резонансна з усіх. --VoidWanderer (обговорення) 12:44, 21 лютого 2020 (UTC)
Підтримую пропозиції вище про доцільність двох окремих статей: однієї про власне хід анексії Криму в 2014 році та іншої про ситуацію в Криму та навколо нього за часів російської окупації — NickK (обг.) 08:40, 21 лютого 2020 (UTC)

Symbol support vote.svg За, стаття про окупацію Криму Росією. --Юрко (обговорення) 16:37, 31 травня 2020 (UTC)

Хтось напише підсумок? Очевидно що мають бути дві статті, одна про анексію, а друга про окупацію що триває. --Zotur (обговорення) 14:35, 29 травня 2020 (UTC)

@Kozubenko:, я бачу, що ви перейменували статтю, але не бачу де ваш підсумок стосовно цього обговорення. --Flavius (обговорення) 09:25, 15 липня 2020 (UTC)

За використання терміну "окупація" у назві.--Yasnodark (обговорення) 16:18, 20 листопада 2020 (UTC)
Теж за "окупація" + обов'язково додати, що "Росією". У нас не "та сторона" а конкретний ворог, який це зробив і ім'я йому "Росія". — Alex Khimich 19:22, 20 листопада 2020 (UTC)
Згоден з доповненням.--Yasnodark (обговорення) 15:11, 23 листопада 2020 (UTC)

Проти окупації але Symbol support vote.svg За таку назву --Л. Панасюк (обговорення) 06:31, 21 листопада 2020 (UTC)

  • Symbol support vote.svg За Оскільки МінТОТ вніс ясність у це питання. В 2014 Росія окупувала Крим. Створювати ще одну статтю непотрібно, окупація продовжується з 2014 року. --Salween (обговорення) 06:59, 21 листопада 2020 (UTC)
  • @AlexKozur та NickK: спеціально для вас підсвітив зеленим кольором ↑ посилання на термінологічні джерела (тобто ті, які роз'яснюють який термін правильно як назву події застосовувати; у нас же тут дискусія як стаття має називатись, чи не так?) А усі ваші роздуми і умовиводи у вікіпедії називаються ОД — це так звані «оригінальні дослідження». І ви, адміністратори, самі знаєте що з ними слід робити. Щодо «анексії»: 1) в преамбілу вона може бути вказана як альтернативна назва подій (як і «кримський конфлікт», «кримську кризу» і прочу лабуду, якщо, звісно, з відповідними посиланнями) — це передбачено правилами; крім того, можете написати окремий розділ про трактування — ніхто не заважатиме. І 2), головне, якщо вам дуже важливо мати окрему статтю про анексію — вона вже є. Називається «Договір про прийняття Криму до складу Росії». Це юридично правильна назва. Дуже важливо називати речі справжніми іменами. Тоді не будете плутатись в показаннях ;) --93.126.77.128 11:44, 21 листопада 2020 (UTC)
    видно, що не очевидно. Перечитуйте поки не зрозумієте. І термінологічні джерела це словники термінологічні... вище просто АД. Я лише вважаю, що повинні бути дві статті. Але... скільки пройшло часу, люди? За цей час можна було вилизати статті. 93.126.77.128 якщо кортить поговорити, то є стаття, пишіть. Хоч радий, що є джерело, яке пояснює, що між окупацією і тимчасовою окупацією різниці ніякої.--Gouseru Обг. 14:30, 21 листопада 2020 (UTC)

    «видно, що не очевидно.... Перечитуйте поки не зрозумієте...»Gouseru

    @AlexKozur: бовдуру хоч клин на горові теши!!! Хлопче, я на цьому питанні собаку з'їв! І доводити щось погоджусь колегам, які мають достатній фаховий рівень, а не якимось вікіпедистам. Переконувати в своїй правоті двох-трьох ерудитів-недоучок — принижувати свою професійну гідність! Подобається вводити людей в оману — ви на правильному шляху! Статті, і ви це разом з Brunei добре знаєте, у вікіпедію я більше не пишу (досить!) і НЕ БУДУ — це така форма покарання. Усі діяння мають бути взаємні, як орел і решка... --93.126.77.128 15:55, 21 листопада 2020 (UTC)
    Мені це видається більше психологічним аргументом, ніж юридичним.
    • Я відкидав психологічну частину аргументації, але прочитавши окремі коментарі, зрозумів, що анексія психологічно може сприйматися як щось мирне й таке, з чим можна змиритися (мовляв, їх анексували, і в них нормалізується життя), в той час як окупація (зокрема, завдяки Другій світовій та всій радянській пропаганді про окупантів) сприймається як щось агресивно-військове, з чим потрібно боротися. З такої психологічної позиції можна зрозуміти, чому слід надавати перевагу окупації
    • З юридичної точки зору ж все складніше. Росія здійснила три міжнародні злочині проти України: спочатку збройну агресію шляхом введення військ (у Криму та на Донбасі), потім окупацію (збройно захопивши Крим та частину Донбасу), і потім анексію Криму (всупереч міжнародному праву включивши Крим до свого складу). Формально, не згадуючи анексію, ми замовчуємо важливий міжнародний злочин Росії, за який її теж можна притягувати до відповідальності і в ООН, і в Гаазі. З іншого боку, дипломатично є тенденція до простішого визнання анексій (уже приєднали та інтегрували до країни, лишилося лише кордон на мапі перемалювати), ніж до окупацій (одразу вимога вивести війська та все таке), тож можна зрозуміти, чому Україна зайвий раз не наголошує на анексії, але це не змінить того, що Росія здійснила анексію.
    Тому психологічно так, аргумент сприймається. Практично — так собі. Залишається проблема того, що в нас сам зміст статей неякісний: стаття Анексія Криму (2014) дуже поверхнево описує процеси, які відбуваються в Криму при окупації (натомість більше фокусуючись на ході власне процесу 2014 року), а стаття Кримська криза (з 2014) саме й описує процеси окупації, які, втім, не мають реального стосунку до «кризи»... — NickK (обг.) 16:57, 21 листопада 2020 (UTC)
  • Symbol neutral vote.svg Утримуюсь Технічно окупація - це стан, а анексія - подія. Однак сьогодні бачив заяву МінТОТ. Чи слід відступити від суворої логіки з політико-ідеологічних мотивів? Не знаю.--ЮеАртеміс (обговорення) 17:07, 21 листопада 2020 (UTC)
    Подивився статтю. Вона зараз "гібридна" - і про подію, і по стан речей по ній. Хм... Тим паче не знаю тепер, як назвати. До слова, існують же синоніми: загарбання, захоплення тощо.--ЮеАртеміс (обговорення) 17:13, 21 листопада 2020 (UTC)
  • Ambox important.svg @VoidWanderer, AlexKozur, NickK, UeArtemis, Devlet Geray, Yasnodark, Роман Днепр, Flavius1, Alex Khimich, Augustus-ua, Yuri V, Юрко Градовський, Piznajko, Kozubenko, Леонід Панасюк та Brunei: і всі інші зацікавлені учасники. Ознайомтесь будь ласка із ухваленою резолюцією ООН від 16.12.2020 р. де зокрема зазначено, як на міжнародному рівні слід іменувати РФ в Криму.
    Генасамблея ООН ухвалила посилену резолюцію щодо дій Росії в окупованому Криму // Українська правда Резолюція чітко визначає нелегітимність органів і посадових осіб РФ в Криму у контексті посилення міжнародної політики невизнання спроби анексії Криму. На рівні ООН вперше зафіксовано, що такі посадові особи повинні розглядатися лише як «окупаційна влада Російської Федерації»
    Заява МЗС України
    Резолюція ООН — С. 2/10 (20-14430).
    Condemning the ongoing temporary occupation of part of the territory of Ukraine – the Autonomous Republic of Crimea and the city of Sevastopol (hereinafter “Crimea”) – by the Russian Federation, and reaffirming the non-recognition of its annexation,
    Recalling that organs and officials of the Russian Federation established in the temporarily occupied Crimea are illegitimate and should be referred to as “occupying authorities of the Russian Federation
    Concerned that applicable international human rights obligations and treaties, to which Ukraine is a party, are not fully respected by the occupying Power in Crimea, thus significantly decreasing the level of human rights in Crimea since its temporary occupation by the Russian Federation, --Iskatelb (обговорення) 19:46, 20 грудня 2020 (UTC)
    @Iskatelb: Так це все підтверджує точно те, що я писав вище:
    • Анексія (annexation) — не визнається (non-recognition)
    • Тимчасова окупація (temporary occupation) — констатується, але засуджується (Condemning)
    • Російська влада визнається окупаційною (occupying authorities).
    ООН живе в реальному світі, вони констатують, що Росія анексувала Крим, але не визнають цієї анексії (тобто не вважають Крим частиною Росії), констатують окупацію (визнають, що російські окупаційні перебувають у Криму) і визнають Росію окупантом.
    Мотивація цього перейменування полягає в тому, що анексії не було, була лише спроба анексії. Тут ООН пише, що анексія була. Українською переклали спроба анексії, ООН же прямо пише, що це не спроба, а анексія (annexation) — NickK (обг.) 20:17, 20 грудня 2020 (UTC)
    Там сказано: !reaffirming the non-recognition of its annexation! !підтверджуючи невизнання його анексії! Ось ще один абзац який каже про саме окупацію Supporting the commitment by Ukraine to adhering to international law in its efforts to put an end to the Russian occupation of Crimea, and welcoming the commitments by Ukraine to protecting the human rights and fundamental freedoms of all its citizens and its cooperation with human rights treaty bodies and international institutions, --Iskatelb (обговорення) 20:27, 20 грудня 2020 (UTC)
    @NickK: Russian occupation of Crimea — так й пропонується у перейменуванні Окупація Криму Росією. --Iskatelb (обговорення) 20:33, 20 грудня 2020 (UTC)
    @Iskatelb: По колу йдемо. Я про це писав ще в лютому: доцільність двох окремих статей: однієї про власне хід анексії Криму в 2014 році та іншої про ситуацію в Криму та навколо нього за часів російської окупації. Ви продовжуєте стверджувати, що стаття про хід анексії не потрібна, бо анексії не було, була лише якась спроба — NickK (обг.) 21:13, 20 грудня 2020 (UTC)
    @NickK: резолюція ООН, МЗС (в тому числі МінТОТ) каже, що підтверджується невизнання анексії Криму та визнається окупація Криму РФ, а у нас стаття й далі буде називатися Анексія Криму... Тобто із теперешнього найменування статті виходить, що в Укр. Вікіпедії навпаки визнають анексію Криму Facepalm2.svg --Iskatelb (обговорення) 21:34, 20 грудня 2020 (UTC)
    @Iskatelb: У нас є стаття Донецька народна республіка, хоча Україна не визнає ДНР. У нас є стаття Смертна кара, хоча в Україні заборонена смертна кара. У нас є стаття ВКонтакті, хоча в Україні цей сайт заблокований. У нас є стаття Пласка Земля, хоча Земля не пласка. При цьому в кожній з цих статей у вступі написано, яка є реальність, але це не заважає називати статтю за явищем. Не [[Маячня про пласку Землю]], не [[Заблокований ВКонтакті]], а фактична назва явища.
    Коли одна країна проголошує включення частини іншої країни до свого складу, це явище називається анексією, і так само це явище називає ООН. Перечитайте ще раз, що пише ООН в оригіналі, і як переклали це українською. Я розумію психологічні аргументи, але, гадаю, в нас достатньо грамотні читачі, щоб прочитати статтю далі назви — NickK (обг.) 22:21, 20 грудня 2020 (UTC)
    @NickK: Міжнародна спільнота ООН визначає даний акт окупації як спробу анексії. Також на додачу спростування ваших аргументації щодо наче не "спроби" від Yuri V. Уточню лише сторінку докумета A/C.3/75/L.32 — С. 6/10 Condemns all attempts by the Russian Federation to legitimize or normalize its attempted annexation of Crimea, including the automatic imposition of Russian citizenship, illegal election campaigns and voting, change of the demographic structure of the population of Crimea and suppression of national identity; Також на тій же сторінці Further condemns the unlawful imposition of laws, jurisdiction and administration in the occupied Crimea by the Russian Federation, and demands that the Russian Federation respect obligations under international law with regard to respecting the laws in force in Crimea prior to occupation;.

Разом з тим додаток від Yuri V * Russia’s attempted annexation of Ukraine’s Crimean peninsula

Press Statement Michael R. Pompeo, Secretary Of State February 26, 2020 February 27 will mark the sixth anniversary of Russia’s attempted annexation of Ukraine’s Crimean peninsula, and the United States reaffirms: Crimea is Ukraine
“We will never accept Russia’s attempted annexation of Crimea,” the embassy stressed

Це спростовує аргумент НікКа (20:17, 20 грудня). Якщо випадково один раз annexation, то з контексту ніяк не можна робити висновок: "констатують, що Росія анексувала Крим", як це робить НікК. Абсолютно навпаки. Визнається лише спроба анексації. Так, дійсно, "анексії не було, була лише спроба анексії", яка за межами Росії та кількох її сателітів, а також декого в укрвікі, вважається абсолютно провальною. --Iskatelb (обговорення) 23:06, 20 грудня 2020 (UTC)

То подивіться, що називають спробою анексії в історичних джерелах.
Спроба анексії Тузли, спроба анексії Криму була ще в 2006 році, спроба анексії Білорусії та Литви Московією в 1650-х, спроба анексії з боку гортіївської Угорщини Карпатської України, спроба анексії Криму та привласнення Чорноморського флоту 1990 року, Спроба анексії Кувейту. Їх усі об'єднує те, що вони очевидно не відбулися. Росія не змогла наблизитися до Тузли, в 2006 антинатівські протести не призвели до анексії Криму, анексії Литви й частини Білорусі придушила Швеція, Карпатську Україну Угорщина не змогла анексувати через брак підтримки Гітлера, у 1990 Крим вдалося втримати, анексію Кувейту швидко придушила міжнародна коаліція.
Ви справді хочете сказати, що спроба анексії Криму так само невдала, як і спроба анексії Тузли в 2003 році? Це справді логічно? — NickK (обг.) 23:20, 20 грудня 2020 (UTC)
  • Symbol opinion vote.svg Особлива думка Анекісія (приєднання) і окупація (насильницьке утримування) — це різні терміни, які вказують на різні явища-події. Анексія — це дія, військово-політична операція; вона готувалася до 2014 року і сталася в 2014 році. Окупація — це стан, політично-праве положення анексованих територій після завоювання чи анексії; вона сталася в 2014 році й триває досі. Можна окупацію тлумачити як дію, коли під нею розуміється військове «зайняття» території (але це так само не «анексія» (приєднання), і не окупація (утримування) в широкому розумінні). І анексію, і окупацію можна описати в одній статті. А можна описати у 2 різних (як Аншлюс Австрії і Нацистська Австрія). Гадаю, що змінювати назву статті про «анексію» на «окупацію» — термінологічна помилка. -- (обговорення) 23:31, 20 грудня 2020 (UTC)
  • @NickK та 𐌰𐌹𐍂𐌼𐌹𐌽𐌰𐍂𐌴𐌹𐌺𐍃: Я бачу тут зібралися специ юристи-міжнародники, які краще розуміються на "діях та станах" щодо Криму, ніж МінТОТ, МЗС України та ООН разом узятих...) Не займайтеся ОД, а спирайтесь на Авторитетні джерела у цій проблематиці. --Iskatelb (обговорення) 05:28, 21 грудня 2020 (UTC)
    • Якщо ви хочете, щоби вас чули, не вдавайтеся до аргументів ad hominem. Я історик, а не юрист, і знаю про анексії різних часів. На сторінці ООН, яку ви навели, вказано: Condemning the ongoing temporary occupation of part of the territory of Ukraine – the Autonomous Republic of Crimea and the city of Sevastopol (hereinafter “Crimea”) – by the Russian Federation, and reaffirming the non-recognition of its annexation,. Це речення, як раз і підтверджує мої слова вище: анексія (дія; насильницьке приєднання) відбулася де-факто; окупація (стан; насильницьке утримання) триває де-факто. Анексію не визнають де-юре (само собою, бо досі йде війна). На тій самі сторінці є фраза attempted annexation of Crimea, що підкреслює про невизнання анексії країнами. Зрозуміло, що Україна не визнає анексії. Але анексія і не передбачає визнання країни чи спільноти, у якої відібрали територію. Тим більше, коли ця країна чи спільнота веде війну з «анексатором».
    • PS. Якщо не подобається «анексія», напишіть синоніми — «приєднання», «загарбання», «завоювання», але це все рівно не буде «окупація». Бо дія (приєднання) не тотожна стану (утримуванню). Іншими словами, поточна пропозиція перейменування статті алогічна.
    • PPS. А на рахунок «російських наративів», які згадує на МЗС, то український публічний простір ними забитий. Починаючи від того, що Московію називають «Росією», війну — «російсько-українською» (а не навпаки) чи АТО, московські війська — «проросійськими силами» чи «сепаратистами», убитих і поранених — «200-й», «300-й» і так далі. Тій психологічно-термінологічній залежності українців від Москви краю не видно. Не з точкових замін «анексій» починати треба, а з докорінної реформи освіти (насамперед гуманітарної сфери, яка формує сенси). Але то інша тема. -- (обговорення) 01:59, 22 грудня 2020 (UTC)
Раз ви мене тут пінганули, то вставлю 5 копійок, хоча тут одне і те саме вже по 5 колу обговорюється. У загальному підтримую тези Ніка та Армінеруса, вони все правильно і чітко розписали. Щодо тих повідомлень з сайтів МЗС і т. д. то таке враження що вони воюють з вітряками, або не компетентні. Що таке анексія? Які її особливості? Не буду тут цитувати вікі чи джерела, можете самі глянути. Особливість явища анексії, яка відрізняє її від окупації в тому що при анексії держава яка її здійснює включає анексовані землі в свій склад, вводить там свої закони і адміністрацію, в той час як при окупації можуть створювати як якісь маріонеткові режими так і просто військову адміністрацію. Так от Росія включила Крим в свій склад, тобто здійснила анексію, це факт, як те що трава зелена чи небо голубе. Але крім того вонаа і окупувала Крим, ми ж цього не заперечуєм. Ну одним словом варто лишити назву яка є. --August (обговорення) 15:02, 22 грудня 2020 (UTC)
Якщо коротко - Прибалтика була "окупована" осінню 1939 а анексована літом 1940, про що йдеться у статті. Та й то термін "окупація білтійських країн" фактично появився лише після розпаду СРСР, до того весь світ визнавав це явище цілком законним. Щодо судет, то тут проблема якраз укрвікі, у більшості інших вікіпедій стаття названа судетська криза, в рувікі - анексія. --August (обговорення) 19:05, 22 грудня 2020 (UTC)
  • це складно для вас, тому що про це вже казалося і були дані пояснення--Devlet Geray (обговорення) 10:48, 26 грудня 2020 (UTC)
  • статті Кримська криза вже, можно сказати, не існує. Є рішення, згідно якому стаття Кримська криза повинна бути вилучена через місяць, якщо вона не буде змінена (місяць минув). Її зміст було практично повністю скопійовано зі статті Анексія Криму учасником VoidWanderer, тобто ніякого об'єднання бути не може --Devlet Geray (обговорення) 10:48, 26 грудня 2020 (UTC)
  • Он воно як... Тобто, тут ще й «внутрішньо-вікіпедійна» видова боротьба! Ну тоді без ясної голови, прав адміна і твердої волі питання зависне на роки. Якщо те, що ви пишете правда (а я щиросердо припускаю ваші добрі наміри), то слід просто обєднанти статті, взявши за основу ту, яка була створена раніше, або та, яка повніше (тут слід дивитися на правила, що до чого). Якщо після обєднання залишиться лише Анексія Криму (2014), яка стане головною тематичною статтею, то її можна перейменувати на окупацію чи ще щось. Але я певен, що після того зявиться людина, яка напише окрему статтю про операцію захоплення москвинами Криму в 2014 році, бо це окрема історична подія. І в підсумку буде 2 статті: загальна — про окупацію (перейменована Анексія Криму (2014)), і конкретна — про операцію (нова стаття проо завоювання і власне «анексію»). Іншими словами, буде те, що є зараз... -- (обговорення) 03:23, 27 грудня 2020 (UTC)
  • Тут уже стільки прикладів наведено — як офіційної позиції української держави, так і офіційної позиції міжнародної спільноти, — що аж навіть соромно, що статтю досі не перейменували після року обговорення. От іще одне: «анексія передбачає зміну суверенітету, тобто правового статусу; окупація є тимчасовим явищем, яке не передбачає зміни суверенітету» — МінТОТ. Невідкладно перейменувати і не підігравати російській пропаганді. --ivasykus (обговорення) 17:36, 6 січня 2021 (UTC)
  • @Perohanych:, ви перейменували статтю, а де підсумок від вас? Тут, як бачите, йде обговорення. --Flavius (обговорення) 12:49, 9 січня 2021 (UTC)
  • О, дякую, що звернули увагу, сподіваюся що моя дія стане компромісною. Особливо з огляду на найавторитетнішу позицію української держави в цьому питанні. --Perohanych (обговорення) 14:02, 9 січня 2021 (UTC)
  • Бачу що NickK взявся відкочувати мої правки, тобто він не вважає, що відбулася спроба анексії, а вважає, що відбулася анексія. Закони України йому не писані. Піддавати сумніву, навивати некомпетентними акти ООН, найвищих державних інституцій України, де працюють дипломовані фахівці з міжнародного права і міжнародних відносин — це лити воду на млин ворога. --Perohanych (обговорення) 17:41, 9 січня 2021 (UTC)
  • @Perohanych:, мені здається, що ви при перейменуванні статті не моги не помітити шаблон, який сповіщає про пропозицію перейменувати цю статтю на Окупація. Так склалося, що статтю до підбиття підсумку на ВП:ПС не перейменовують, лише навпаки (спочатку підсумок, а потім перейменування). Я тому до вас звернувся і спитав "а де ваш підсумок в цьому обговоренні?". Досі його не бачу. Тому логічно, що цій статті були повернули попередню назву (статус-кво), оскільки перейменування було здійснено без підсумку з ігноруванням цього обговорення. --Flavius (обговорення) 17:52, 9 січня 2021 (UTC)
  • Якщо вже переводите питання в формально-бюрократичну площину, то тут йшлося в перейменування статті «Анексія Криму (2014)» у статтю «Окупація Криму Росією (з 2014)». Перейменувавання статті «Анексія Криму (2014)» у статтю «Окупація Криму Росією (з 2014)» ніхто не робив. Стаття була перейменувана в іншу статтю. Обговорення перейменування статті «Анексія Криму (2014)» у статтю «Спроба анексії Криму (2014)» не було. --Perohanych (обговорення) 17:59, 9 січня 2021 (UTC)
  • @Perohanych:. Перейменувавання статті «Анексія Криму (2014)» у статтю «Окупація Криму Росією (з 2014) було за підсумком, який був потім оскаржений (читайте усе обговорення, якщо є час вільний). Відтоді обговорення продовжилося і очікує нового підсумку. Ваше перейменування взагалі незрозуміло звідки взялося при діючому (!) обговоренні, яке досі очікує підсумок. Як мінімум, якщо у вас з'явився ще варіант для назви статті, то, мабуть, ви повинні були його повідомити спільноті в цьому обговоренні. --Flavius (обговорення) 18:07, 9 січня 2021 (UTC)
  • Чому в цьому обговорені, а не в окремому? Чи для кожного перейменування статті треба починати обговорення? Чи лише для тих, які вже пропонуються для обговорення? Чи є таке правило?
  • Щодо конкретно цієї статті, то виходжу з такого. Ми пишемо україномовну вікіпедію, яку на 90% пишуть українські громадяни і 90% переглядають в Україні. Тому вважаю, що українські закони, позиція центральних органів влади мають мати перевагу в усьому, що стосується контенту україномовної вікіпедії в чутливих політичних питаннях, в яких навіть теоретично неможливо знайти консенсусу.
  • І так, я Symbol support vote.svg За перейменування в Окупація Криму Росією (з 2014). Назву ж Спроба анексії Криму (2014) вибрав як компромісну --Perohanych (обговорення) 19:14, 9 січня 2021 (UTC)
  • Не можна відкривати різні обговорення для однієї й тієї самої статті. Для того, щоб відкрити нове обговорення, потрібно, щоб завершилося старе (це). Воно не завершилося. Завершиться тоді, коли тут буде підсумок. П.С. правило вказане у шапці ВП:ПС ...відбувається обговорення і після його закінчення будь-який досвідчений користувач (бажано той, який не брав участі в обговоренні) підводить підсумок...--Flavius (обговорення) 19:21, 9 січня 2021 (UTC)
  • Схоже тут є прогалина в правилах. Адже перейменовувати статті з невірними назвами можна і без обговорення. Є правило про те, що не можна давати статті нову назву, якщо щодо тієї нової назви триває обговорення. А будь-яку іншу назву можна давати, звісно опираючись на джерела. --Perohanych (обговорення) 19:57, 9 січня 2021 (UTC)
  • Ніякої прогалини немає. Користувач А висунув пропозицію перейменувати статтю і створив заявку тут на ВП:ПС. Небайдужі користувачі висловлюють свої думки, йде обговорення. По закінченню обговорення з'являється підсумок (перейменувати або залишити поточну назву). Користувач Б, який має свій (третій) варіант для назви або долучається до цього обговорення, яке започаткував Користувач А, пропонуючи свій варіант, або чекає його закінчення, і вже після цього діє. А у вас виходить користувачу можна обійти дійсне обговорення, тобто зігнорувати його і спокійно перейменувати статтю на те, що хочеться. Ні, це так не працює. --Flavius (обговорення) 09:22, 10 січня 2021 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти Мають бути дві окремі статті: одна - як анексія як факт приєднання, а друга - окупація.. (але оскільки вона не доопрацьована. то її вилучили). Тому треба писати окрему статтю про окупацію, а не гратися в безглузді перейменування. --Kharkivian (обг.) 20:05, 9 січня 2021 (UTC)
    @Kharkivian: чи правильно розумію, що ви визнаєте спробу анексії як факт анексії? Ба, навіть приєднання! Цілком у дусі риторики Російської Федерації! --Perohanych (обговорення) 20:59, 9 січня 2021 (UTC)
    @Perohanych: це і була анексія. І це поняття зафіксоване у міжнародних документах, у т.ч. резолюції Генасамблеї ООН. Як історик скажу, що спроба анексії - це те саме, що бути трішки вагітною. Погодьтеся, не можна бути трішки вагітною: є або вагітність, або її немає. Так само і тут: або є анексія, або її немає. Тобто спроба анексії закінчується невдачею і подібні речі називаються інакше. А от анексія завжди має наслідком приєднання (напр., Австро-Угорщина 1908 року анексувала Боснію, але вже 1909 анексовану територію визнано за частину імперії і анексія стала узаконеною). Власне, анексія - це сам акт самого приєднання (тобто у випадку з Кримом анексія в результаті певних дій завершилася 21 березня 2014 нормативним актом у Московії, після чого ми вивели свої війська з Криму). А от для нас ці території з 21 березня 2014 - знаходяться під окупацією, причому це поточний стан цих територій (сподіваюсь різниця між актом / дією (action) стан (condition/situation) - Вам зрозуміло і це не потрібно додатково). пояснювати). --Kharkivian (обг.) 12:23, 10 січня 2021 (UTC)

Пропоную обговорити таке:

Оскільки Стаття Анексія Криму (2014) фактично описує фази окупації, то перейменувати її в Тимчасова окупація криму Росією (з 2014)

Статтю Анексія Криму (2014) переворити в перенаправлення на статтю Договір про прийняття Криму до складу Росії.

Тоді й вовки будуть ситі і кози цілі. --Perohanych (обговорення) 17:34, 11 січня 2021 (UTC)


Symbol support vote.svg За перейменування на: Окупація Криму Росією (з 2014) --ntonyahu(τaλk) (EET/KYVT)

  • Ще раз повторюю, що у міжнародному праві поняття анексія та окупація - абсолютно різні. Вони не змішувані в принципі. Можлива окупація без анексії (тобто без формального приєднання до своєї території частини іншої держави) - саме ця форма на Донбасі, де створено окупаційні адміністрації, які керуються з Москви, але вони не є адміністративно частиною Росії. А можливий інший варіант: анексія + окупація (тобто анексія як акт приєднання території Криму до Росії, який відбувся протягом 20 лютого - 21 березня 2014 року) та окупація, яка почалася 20 лютого 2014 року і триває по сьогоднішній день. Не вірите мені - почитайте статтю фахового юриста з цього питання АНЕКСІЯ І ОКУПАЦІЯ В МІЖНАРОДНОМУ ПРАВУ: СПІВІСНУВАННЯ ТА ПРОТИСТАВЛЕННЯ або його монографію Анексія Криму Російською Федерацією як злочин агресії проти України : міжнародно-правові аспекти. З Вашого дозволу зроблю цитату зі статті: "З точки зору міжнародного права, будь-яка територія, яка стала об’єктом анексії, вважається окупованою територію, на якій однозначно зберігається окупаційний режим з усіма гарантіями, наданими міжнародним гуманітарним правом населенню цієї території, що підтверджується ст. 47 Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни 1949 р."

    Анексія може бути із визнанням з боку інших держав (як це сталося у Боснійському випадку) і без визнання (як це є в нашому випадку). У першому випадку міжнародне співтовариство визнає анексовану і окуповану територію як частину держави, що її анексувала та окупувала. І тоді візи видає Відень, а не Белград. У другому випадку світове співтовариство визначило акт агресії як анексію (тобто незаконне приєднання території), але не визнало цю територію (Крим) законною частиною Росії. Відповідно, завдяки анексії - там ходять поїзди, якось працюють банки і тому подібне, є адміністрація, карти etc, але за візами (щоби їх визнали інші країни потрібно їхати у Київ). Ви розумієте, що це різні правові аспекти? Анексія - це акт, який відбувся у лютому - березні 2014 року. Він має визначені часові проміжки. Спроба анексії завершується невдачею - і в тому разі зараз у Криму був би не російський прапор, а український. І він був би українським і в березні, і в квітні 2014 - і увесь час до цього часу.

    Якщо просто, то може бути або окупація (тобто як Донбас), або анексія+окупація (Крим). Власне, щодо понять: американці використовуються attempted annexation of Crimea (спроба анексії), європейці illigal annexation (незаконна анексія). Можна хоч так, хоч так, хоча в науковій літературі всі використовують annexation чи illigal annexation (можете почитати монографію Олександра Марусяка). Насправді, це різні традиції вживання понять як American Engish та European Engish (Roman Rule).

    Це означає, що має бути дві окремі статті: анексія Криму Росією та Окупація Криму Росією. У першій статті має йтися про події 20 лютого - 21 березня 2014 року, у другій - про події з 21 березня 2014 року до сьогоднішнього дня з бекграундом подій анексії. Про що у цій статті? Про події, які завершуються 21 березня. Власне, у статті описуються події анексії. Який вихід? Залишити статтю у спокої - і писати по нормальному статтю про окупацію Криму Росією. І не вигадувати велосипед. Всі воюють за назви, а хоч би хто взяв і поліпшив статтю. --Kharkivian (обг.) 15:50, 12 січня 2021 (UTC)
    Ну, візьміть та й поліпшіть. А то всі воюють за назви, і знаходячи час написати тут великі коментарі, але не знаходять час поліпшити статтю. --Flavius (обговорення) 16:03, 12 січня 2021 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти Ця стаття про анексію, то хай і буде анексією, а про окупацію окрему статтю створити.--Анатолій (обг.) 23:59, 12 січня 2021 (UTC)

  • статті про факт самої анексії і її хронології є в Вікіпедії. А ця стаття, як і та, що була перенесана в особистий простір Листопада, про триваючу окупацію з інформацією про анексію.--Flavius (обговорення) 09:27, 13 січня 2021 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти Анексія та окупація це зовсім різні поняття і їх не можливо змішувати. Якщо ми будемо підміняти один термін на інший, то тільки зробимо гірше. Ми почнемо дурити людей. --Venzz (обговорення) 08:44, 13 січня 2021 (UTC)

  • окупація і анексія це різні поняття, але у випадку з Кримом взаємопов'язані. Анексія трапилася під час і після окупації. Цей акт уже відбувся, а окупація триває. Стаття описує окупацію і має інформацію про анексію. Вона не повна, але це не до питання назви.--Flavius (обговорення) 08:56, 13 січня 2021 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За Відбулась окупація, анексії ніхто не визнав, крім маріонеткових країн Московії. Українські АД подають це як тимчасова окупація. --Юрко (обговорення) 17:57, 15 січня 2021 (UTC)
  • це правда, анексії ніхто не визнав. Анексія відбулася тільки в очах Москви --Devlet Geray (обговорення) 18:58, 15 січня 2021 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти Не вважаю висловлені аргументи за перейменування переконливими. Якби це не були два різні, хоч в цьому випадку і пов'язані між собою, поняттями, то я б ще зрозуміла. Навіть якби таке палке обговорення сталося щодо статті Кримська криза також зрозуміла б, але не тут. Перейменовувати статтю заради перейменування? (Це єдиний висновок, що можна було зробити прочитавши обговорення). Хто заважає створити окрему статтю про окупацію і висвітли там хід окупації? Ніхто. З повагою --EleNte (обговорення) 17:02, 16 січня 2021 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За Ще на самому початку США допомогли нам з цією термінологією, коли тут всі кричали "анексія, анексія". "Якщо розглядати анексію у вузькому значенні як незаконне юридичне оформлення приєднання окупованої території окупаційною державою (контроль де-юре і де-факто), то вона буде чітко протиставлятися окупації, оскільки остання не передбачає зміну правового статусу (титулу) окупованої території." [28] Окупація - це реальний стан речей, але натомість анексії як дійсного юридичного факту ми не визнаємо (значить, і не пишемо). "Велика Британія анексувала Фолклендські острови", наприклад, це визнана анексія.--Dgho (обговорення) 22:52, 24 січня 2021 (UTC)

Джон Мак-ІвенДжон Мак-Юан[ред. код]

McEwan — англ. вимова: [məˈkjuːən] (див. Oxford English Dictionary; Ewen). Pictogram voting comment.svg Коментар Щодо Юан чи Юен. У §135 мова йде про [ə:], де звертають увагу на буквосполучення er, ir, or, ur, yr, ear, які пропонують передавати ер. Натомість у §134 — про [æ], який пропонують передавати буквою А. Чому я звернув увагу на [æ]. У Cambridge Dictionary для an подають таку транксрипцію: [æn], якщо сильний наголос і [ən], якщо слабкий. Тобто в обох випадках ми б передавали an як ан (а [ən] в McEwan не під наголосом). І це не вперше: Mc [mək] Мак; Julian [ˈdʒuːlɪən] Джуліан; Mahon [məˈhɒn] Магон (§146: Мак-Магон); Adele [əˈdɛl] Адель. Але, якщо буде аргументовано, що треба Юен, нема питань. Я не наполягаю. — QAtlantic.mn (обговорення) 23:43, 12 січня 2021 (UTC)

  • Існує усталена традиція передавати це прізвище як Мак'юен. Правопису це також не суперечить. --yakudza 02:06, 13 січня 2021 (UTC)
    Ви ще скажіть, що Фейєрбах це теж традиція, і Феєрбах нам не потрібен. §128 дозволяє тільки одну традицію написання Mc, Mac разом: Подвоєння кк зберігаємо у власних назвах кельтського походження, де формант Mac, Mc поєднується з основою, що починається на [k], в тих випадках, коли за традицією їх пишемо як одне слово: Макка́ртні, Макке́нзі, Макке́нна, Маккінлі... — QAtlantic.mn (обговорення) 13:50, 13 січня 2021 (UTC)
    Ви навели приклад щодо Ієна Мак'юена. Цікаво, що в інтернеті практично крім нього ні про кого не пишуть. Але ж у світі не один McEwan. Крім того, в інтернеті подекуди самі не знають, як його писати: Мак-Юен (Мак-Юен), Ієн Мак'юен / Мак'юєн, Іен Мак'юен, Іан Мак-Еван / Мак'юан, Філ Мак'юан (це вже не про Ієна), рос. Мак-Юан, Ян Мак'юн. — QAtlantic.mn (обговорення) 14:15, 13 січня 2021 (UTC)
    Власне, якщо народ зійдеться на Мак'юені, хай так. Аби не Маківен/Мак-Івен. — QAtlantic.mn (обговорення) 14:18, 13 січня 2021 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За -Юан. Шва не тотожна Е. У старих настановах її завжди передавали за літерою.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:53, 15 січня 2021 (UTC)
  • Не певен точно щодо Юен чи Юан, але точно повинен бути дефіс, оскільки за правописом (пар. 146) Мак-, що передує прізвищу (Мак-МагонMac Mahon) або становить його невід'ємну частину (Мак-КлюрMcClure), обов'язково пишемо з дефісом. Тому я Symbol support vote.svg За перейменування McEwan або на Мак-Юен, або Мак-Юан. --Flavius (обговорення) 15:37, 5 лютого 2021 (UTC)

Велика Тернівка_(річка)Тернівка (річка)[ред. код]

або

Велика Тернівка (річка)Тернівка (притока Самари)

Відповідно до профільного видання Географічна енциклопедія України - Тернівка. Також у Каталозі річок маємо Тернівка і Мала Тернівка [29]. Великої немає. На будь-якій мапі [30], [31] - Тернівка. В той час, як Мала Тернівка дійсно на картах присутня як Мала [32]. УРЕ подає одночасно через кому після Тернівка - Велика Тернівка [33], але це універсальне видання, та й навіть у ньому гасло Тернівка, а у нас стаття навпаки і Тернівка через кому після варіанта Велика. П.С. можливо мені дорікнуть в ОД, але подумайте самі: ЕСУ має статтю Мала Тернівка [34] і немає статті про Велику (!), хоча том на літеру В вийшов давно, і пропустити таку річку було неможливо. В той час, як у статті Близнюківський район [35] згадується Тернівка, бо саме в цьому районі ця річка тече. Здоровий глузд підказує, що коли вийде том на літеру Т, то звичайно буде окрема стаття про річку Тернівка, але, мабуть, зі згадкою, як і в УРЕ варіанта Велика. Проте цей коментар до роздумів. Я акцентую увагу саме на профільному виданні ГЕУ.--Flavius (обговорення) 21:08, 10 січня 2021 (UTC)

  • Уточнення Відповідно до 3.4 ВП:ТОП має бути Тернівка (права притока Самари). Є 10 річок Тернівок і з них дві - притоки Самари. --Юрко (обговорення) 21:30, 10 січня 2021 (UTC)
    Погоджуюсь з цим варіантом (але можна і без слова "права"). Дякую за уточнення. --Flavius (обговорення) 21:35, 10 січня 2021 (UTC)
    Нєстети, не можна, бо є ліва.--Юрко (обговорення) 21:44, 10 січня 2021 (UTC)
    Є Тернівка (ліва притока Самари)? Flavius (обговорення) 21:46, 10 січня 2021 (UTC)
    Саме так.--Юрко (обговорення) 21:48, 10 січня 2021 (UTC)
    В жодному довідковому виданні немає про це інформації. Поділитесь джерелом, що є Тернівка ліва притока Самари? --Flavius (обговорення) 21:51, 10 січня 2021 (UTC)
    Так подає Словник гідронімів України на с. 560.--Юрко (обговорення) 21:57, 10 січня 2021 (UTC)
    Але у Самари немає ніякої лівої притоки під назвою Тернівка. Від слова зовсім. Лише права. Та й словник 1979 р. застарілий у порівнянні з ГЕУ 1993 р. --Flavius (обговорення) 22:04, 10 січня 2021 (UTC)
    Pictogram voting comment.svg Коментар А хіба, відповідно до того, як ми визначаємо правобережну та лівобережну України, Тернівка не є саме лівою притокою? Якщо дивитися на карту, що присутня в статті, Тернівка Мала й Велика -- обидві ліві притоки.--QAtlantic.mn (обговорення) 14:07, 11 січня 2021 (UTC)
    Я помилився. Вибачте. Трохи сплутав річку Самару на карті.--QAtlantic.mn (обговорення) 14:11, 11 січня 2021 (UTC)
    Тут, до речі, просто Тернівка і Мала Тернівка, що є правими притоками. Серед лівих Тернівки не бачу.--QAtlantic.mn (обговорення) 14:13, 11 січня 2021 (UTC)
    Ну, я ж про те і кажу - звідки взялась інформація у мовознавчому словнику, що є ще й ліва притока Тернівка. Профільна географічна енциклопедія, як і старий профільний Каталог річок, про ліву притоку не знали і не знають. --Flavius (обговорення) 14:16, 11 січня 2021 (UTC)
    Профільна географічна енциклопедія щось знає про цю Тернівка (притока Случі) річку? А про ці Великий Лукавець, Малий Лукавець, Лукавець (притока Бистриці Надвірнянської), Лукавець (притока Церему)? Відсутність чогось в енциклопедії не означає відсутности в природі. Очевидно, що ця енциклопедія згадує лише найбільші об'єкти. Щодо назви, то можна й Тернівка (притока Самари), бо иньшої статті однак не маємо, незалежно від існування/відсутности річки.--Юрко (обговорення) 18:34, 11 січня 2021 (UTC)
    Та відкрийте ж ви географічну карту України. І подивіться самі. Банальна помилка. 0 інформації про Тернівку як ліву притоку Самари. Візьміть інші довідники, які лише про малі річки описують і подивіться - не знайдете про Тернівку як ліву притоку Самари. Бо не існує у природі такої (можливо у фантазіях укладачів мовознавчої праці чи в іншому вимірі - так, але не в реальному житті). Повторюю - нуль. Також не забувайте, що це мовознавча праця. Такі праці можуть слугувати джерелом у питаннях іменування статті, назви річки. Але мовознавці не вивчають, не описують і не досліджують водних об'єктів. Цим займаються виключно вчені у галузі гідрології, руслознавці, тобто географи. Не мовознавець буде визначати з якої сторони протока, місце впадіння річки, початок, довжину, і площу тощо, а виключно спеціаліст в цій області. Тому лише джерела профільні повинні братися до уваги. Наголошую, що географи не згадували про Тернівку як ліву притоку Самари. Тому я Symbol support vote.svg За варіант Тернівка (притока Самари) відповідно до джерел без уточнення слова "права". --Flavius (обговорення) 18:43, 11 січня 2021 (UTC)
    Та мовознавча праця має посиляння на джерела (мапи). Та й наявність Лукавців ми встановлювали саме за тією мовознавчою працею. Я не впевнений в існуванні, як невпевнений і в неіснувані, бо, очевидно, що Самара має безліч малих потічків, що впадають до неї. Можливо, цієї річки вже не існує. Щодо мап, то вони також не вказують всих малих річок. Крім того, є можливою й помилка, бо й Самар вказують декілька. Тому є не був би таким категоричним, новітня історія знала випадки. Назву ж я не заперечую, написав вище - Тернівка (притока Самари).--Юрко (обговорення) 19:39, 11 січня 2021 (UTC)
    Хіба що вона так швидко висохла і так про неї забули (чи навіть я б сказав би не знали), окрім укладачів словника і мап, що слугували джерелами для них. Мої мапи не показують мені такого. Я перешукав багато джерел одразу після того, як ви сказали, що наче є ліва. Але нічого не знайшов, бодай хоч щось, що підтвердило би хоча би існування такої колись. --Flavius (обговорення) 19:52, 11 січня 2021 (UTC)
    А мені ось відомі проблеми з річками Іршиця, Крапля, Глибочок і т.п. Словник посилається й на старі мапи.--Юрко (обговорення) 20:33, 11 січня 2021 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За перейменування на Тернівка (притока Самари) або Тернівка (права притока Самари) відповідно до джерел.--QAtlantic.mn (обговорення) 14:25, 11 січня 2021 (UTC)

Л'Успіталет-да-ЛюбрагатОспіталет[ред. код]

Згідно джерел. Узвичаєна назва. Можливі сучасні варіанти з уточненням. Топонім з артиклем в україномовних джерелах відсутній, окрім вебдванольних та вікіпохідних сайтів. --Dim Grits 14:20, 3 січня 2021 (UTC)

Pictogram voting comment.svg Коментар. В старій УРЕ (1-е видання) згадується Оспіталет. Через 60 років УМІФ теж подає Оспіталет [36]. --Flavius (обговорення) 19:53, 10 січня 2021 (UTC)

  • Symbol support vote.svg За--ЮеАртеміс (обговорення) 08:36, 11 січня 2021 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти Місто було перейменоване, за даними іспанської Вікіпедії у 1982 році. На підтвердження: у демографії іспанською за 1981 рік Hospitalet, у демографії іспанською за 1999 рік Hospitalet de Llobregat (L'). Не знаю, що саме подає УЛІФ (напевно він не слідкує за перейменуваннями міст), але якщо місто змінило назву у 1980-х, ми й маємо це відображати. Наприклад, у нас стаття Ферроль (місто перейменоване в 1984, до цього називалося Ель-Ферроль-дель-Каудільйо, в УРЕ політично скорочений до Ель-Ферроль), тобто постфранкістські перейменування в нас відображені, в УРЕ ж, очевидно, ще ні. Попри свій розмір місто є по суті передмістям Барселони, тож джерел на нього обмаль, і аж ніяк не можна говорити, що місто в Україні усталилося під старою назвою (в УРЕ навіть не згадка в тексті, а просто позначка на мапі). З авторитетного сучасного україномовного знайшов лише Л'Оспіталет-де-Льобрегат у Верховного суду, він же в рішенні суду, підтримую перейменування на такий варіант: Л'Оспіталет-де-ЛьобрегатNickK (обг.) 10:39, 11 січня 2021 (UTC)
    у джерелах є і простіша для написання назва Оспіталет-де-Льобрегат [37], [38], [39] без Л'. --Flavius (обговорення) 14:50, 11 січня 2021 (UTC)
    У першому навіть є наша назва, Л`Успіталет-да-Любрагат (явно з Вікіпедії копіювали).
    Взагалі ж тут різниця між мовами. Каталонською він з артиклем кат. l'Hospitalet de Llobregat, іспанською ж він без артикля ісп. Hospitalet de Llobregat. З точки зору ВП:ІГО ми мали б надати перевагу найбільш уживаній там мові, і в принципі для цього міста це й може виявитися іспанська (лише 47% уродженців Каталонії, лише 55% вміють говорити каталанською, лише 40% вміють писати каталанською) — NickK (обг.) 17:47, 11 січня 2021 (UTC)
    А хто вам сказав, що УЛІФ має вживати саме останню назву? УЛІФ — це не довідник з географії, а орфографічний словник. Від того, що місто перейменували, стара назва не зникла з мови, тому вона може бути у словниках. В УЛІФі ж є також Ленінград, Царицин, Цілиноград.--Анатолій (обг.) 12:19, 13 січня 2021 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За Оспіталет-де-Льобрегат. Свого часу прихильники незалежності Каталонї у нас все каталонське перейменували каталонською. Пора повернути статус-кво. Офіційна мова в Іспанії іспанська. Ні сепаратизму.. --Анатолій (обг.) 00:04, 13 січня 2021 (UTC)
    @Ahonc: Це насправді не так. В Каталонії після повалення Франко відбувалася каталонізація офіційних назв (навіть футбольний клуб Еспаньйол — противники незалежності Каталонії — у 1995 перейменувався з іспанського Español на каталонізоване Espanyol). У демографічних збірниках іспанською мовою: за 1981 Hospitalet, за 1999 уже Hospitalet de Llobregat (L'). Сама іспанська Вікіпедія пише, що офіційною назвою (в тому числі іспанською мовою) є l'Hospitalet de Llobregat. Тобто по суті в нас такі три назви:
    • Hospitalet — офіційна назва часів Франко (і видання УРЕ)
    • l'Hospitalet de Llobregat — сучасна офіційна назва, оригінально каталонською, офіційна також у джерелах іспанською
    • Hospitalet de Llobregat — переклад цієї офіційної назви за правилами іспанської мови.
    Тобто реальність така, що це прихильники незалежності Каталонії знаходяться при владі в Каталонії та перейменовують населені пункти — NickK (обг.) 11:09, 13 січня 2021 (UTC)
    Але в них міняється одна літера по факту, в нас же практично все слово. Оспіталет на Успіталет ніхто ж не перейменовував офіційно, це просто назви, точніш навіть по факту одна назва, транслітерована з різних мов (притому за транскрипцією з каталонської там мав би бути навіть Луврагат).--Анатолій (обг.) 11:19, 13 січня 2021 (UTC)
    У Каталонії була в 1980-ті й 1990-ті кампанія з затвердження каталонізованих назв офіційними, в тому числі й офіційними в іспанській мові. Та сама іспанська демографія є свідченням того: назва міста іспанською змінилася з Hospitalet на l'Hospitalet de Llobregat.
    А от щодо зміни всього слова, схоже, українською передають каталонські назви транслітеровано, а не транскрибовано. Не знаю чому так, але виглядає саме так — NickK (обг.) 14:54, 17 січня 2021 (UTC)

Тернівка (місто)Тернівка[ред. код]

Відповідно до пп 1.5, 4.1, 4.2, 4.6: вищий статус, вище адміністративне значення. Надати головного значення, як то, для прикладу, в англійській чи білоруській вікіпедії.--Юрко (обговорення) 13:11, 10 січня 2021 (UTC)

  • Pictogram voting comment.svg Коментар. Відповідно до п. 3.1 ВП:ТОП у разі існування омонімів, один з яких є гідрологічним слід вживати уточнення в дужках (а у нас дуже багато річок під назвою Тернівка, щонайменше 4 з яких розташовані в інших країнах, проте я веду мову саме про головну для нас Тернівку (Велику). Тернівка її реальна назва. Уточнення Велика там зайве, бо всім відома саме як просто Тернівка, навіть на картах так і позначається як Тернівка річка (без Велика) [40], а Мала дійсно називається Мала [41], також в географічній енциклопедії [42] мова йде про цю річку Тернівку, потім вже йдуть статті про місто Тернівка і смт Тернівка, яке зараз вже є частиною міста). Отже, оскільки багато геооб'єктів мають омонімічну назву Тернівка, частина з яких гідрологічні і розташовані в різних країнах, то всі повинні мати уточнення, а стаття Тернівка - сторінку багатозначності. --Flavius (обговорення) 18:43, 10 січня 2021 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти per Flavius.--Кучер Олексій (обговорення) 18:51, 10 січня 2021 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти per Flavius.--QAtlantic.mn (обговорення) 23:49, 12 січня 2021 (UTC)

КурфюрстендаммКурфюрстен-дам[ред. код]

Symbol support vote.svg За Згідно з правописом (2019) § 50. п. 5. загальні складові назв вулиць чи площ, приєднуються дефісом, наприклад: Унтер-ден-Лінден-штрасе, Якоб-Кайзер-плац. Damm можна перекласти як авеню, а Kurfürstendamm — Курфюрстівське авеню. --Sehrg (обговорення) 20:23, 6 січня 2021 (UTC)

  • Це як "гатка" стала раптом "Авеню"? Як на мене складова -дамм тут втратила своє значення, як вид вулиці (яким воно ніколи і не було, скоріше вид стежки), застосування правила тут недоречне. Якщо вже брати Унтер-ден-Лінден-штрасе, яка у німецькій мові не має складової -штрасе (вона просто Unter den Linden), то можна було б говорити про Курфюрстендамм-штрасе. Але у джерелах є лише Курфюрстендам(м). Оскільки це власна назва, а не загальна, то подвоєння має лишитись. Отже Symbol oppose vote.svg Проти--Divega (обговорення) 07:54, 7 січня 2021 (UTC)
    гатка — первісне значення, а зокрема, Kurfürstendamm це "головна торгова вулиця в берлінському районі Шарлоттенбург-Вілмерсдорф", а слово damm означає певний тип вулиці. --Sehrg (обговорення) 11:34, 7 січня 2021 (UTC)
    Немає такого "виду вулиці", є такий вид шляху, що означає "гатка", "гребля", "насип" (німецьке слово Straße тільки у вузькому сенсі перекладається, загалом це шлях, наприклад, Fernstraße -- автомобільний шлях, Straßenbau - будівництво доріг). В загальному значенні Damm -- це саме дамба або насип (крім берлінського вжитку, де це стосується проїжджої частини або частини дороги з твердим покриттям). Авеню так і називається "Avenue" або "Prachtstraße". У випадку Берліну -- це просто місцеве позначення вузької вулиці з зеленими насадженнями. Якщо ви подивитесь на визначення "Unter den Linden", то це "найвідоміший бульвар Берліна", але в правописі "Унтер-ден-Лінден-штрасе". Але головне тут, що це відома вулиця і назва подається у джерелах без додатку та разом.--Divega (обговорення) 12:46, 7 січня 2021 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти Правопис узагалі не про те, що ви описали — у зазначеному параграфі описане використання малої та великої літер. До того ж, у правописі не зазначено те, що назви, які німецькою пишуться одним словом, напр. Bismarckplatz, мають передаватися як Бісмарк-плац; це тільки стосується таких назв, що мовою оригіналу складаються з декількох слів. --  Gzhegozh обг. 15:20, 12 січня 2021 (UTC)
    Про це для "-штрасе" пише параграф 154 пункт 3 "З дефісом пишемо" підпункт 4 "із кінцевими назвотворчими частинами -ривер, -сіті, -сквер, -стріт, -фіорд". Параграф 50 доповнює про складники, що увійшли до української мови як загальна родова назва.--Divega (обговорення) 07:52, 13 січня 2021 (UTC)
    Для -штрасе і цей параграф нічого не пише. Там у переліку тільки ці, вищезазначені вами назви, а жодне німецьке позначення вулиці там відсутнє. Тому це абсолютно не значить, що треба й -штрасе писати через дефіс (чи -дамм). Загооом їхнє окреме написання йде всупереч адекватній передачі німецької українською (по-перше), сталій традиції (по-друге), і здоровому глузду (по-третє). --  Gzhegozh обг. 13:46, 13 січня 2021 (UTC)
    Стосовно того, що таке написання нелогічне -- я згоден. Хоча, як на мене, тулити дефіс всюди, де його немає -- то зайве (як Unter den Linden). Але це не щось нове, так само писав і старий правопис (§114 пункт 3г географічні назви (переважно населених пунктів) з першими складовими частинами соль-, спас-, усть- та іншомовними вест-, іст-, нью-, сан-, санкт-, сант-, санта-, сен-, сент- і под., а також із кінцевими назвотворчими частинами -ривер, -сіті, -сквер, -стрит, -фіорд і похідні від них прикметники пишуться через дефіс, а у §38 пункт 8 є "Лібкнехт-штрасе", яка точно Liebknechtstraße). Саме слово у §154 не згадано, наведені виключно англійське та норвезькі приклади. Але оскільки воно наведено у прикладі в §50, що точна копія (за змістом) старого правопису, то тут ще треба обґрунтувати, чому має бути проігнорований правопис (для Курфюрстендамм є , наприклад, вжиток та частин -дамм не є типовою)--Divega (обговорення) 16:18, 13 січня 2021 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти. По-перше, за правописом у будь-якому випадку подвоєння треба зберегти. По-друге, тут давнима-давно відбулася лексикалізація і це усталене написання назви бульвару, щонайменше 70 років (а може й більше) [43]. Купа сучасних джерел [44], [45], [46], [47], [48]. --Flavius (обговорення) 18:00, 14 січня 2021 (UTC)

Дев'ятдесятникиДев'яностики[ред. код]

Логічно ж, адже роки дев'яності, а не дев'ятдесяті. АД з джерел статті:

Дев'яностики // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 260. --ЮеАртеміс (обговорення) 12:03, 5 січня 2021 (UTC)
По-перше звертаю увагу на цю статтю: Винятком будуть дев'яностники. Зокрема заключний абзац
"у наступному виданні «Українського правопису» дев’яностники подати серед слів-винятків, у яких літера т у групі приголосних -стн- зберігається. Отже, із трьох уживаних тепер назв найвдалішою вважаємо дев’яностники." (ще раз це питання автор піднімала у книзі Українське слово у вимірах сьогодення, але в мене немає доступу до книги)
Параграф 28 чинного правопису (про -ждн-, -здн-, -стн-, -стл-): "Але в словах зап’я́стний, кістля́вий, пестли́вий, хвастли́вий, хвастну́ти, шістна́дцять, дев’яно́стники букву т зберігаємо." і сторонні джерела: перше, друге (це від доктора філологічних наук), третє
Ваша пропозиція прямо суперечить правопису.
Тепер стосовно строї назви. Є багато АД на стару назву. Наприклад Мотив мандрів у ліриці дев’ятдесятників або Екстермінація і концептологія літературного дискурсу 1990-х років. Є навіть книга з такою назвою: Дев'ятдесятники: авторська антологія нової української поезії. Наявність джерел на "дев'яностики" не заперечую, це часто є іншим синонімом, на кшталт "«дев'ятдесятники» («дев'яностики», «дев'яностівці»)" у Сучасний літературний процес та метакритичний дискурс: проблеми класифікації стильової ідентифікації та стратегій інтерпретацій.
Отже наступні варіанти:
дев'ятдесятники - АД та орфографічний словник Українського мовно-інформаційного фонду НАН України
дев’яностики - АД
дев'яностівці - АД (дуже мало)
дев’яносники - ще менше згадок в АД, ніж попередній
дев’яностники - правопис та АД
Як на мене "дев'ятдесятники" (поточна назва) є панівною у літературі і переважає у вжитку у роботах дев’яностики. Правопис відносно новий, але його варіант (дев’яностники) теж застосовується. Тому Symbol support vote.svg За правописне дев’яностники, як основне, Symbol oppose vote.svg Проти запропонованого дев’яностики. У преамбулі слід згадати "дев'ятдесятники" та "дев’яностики", як широко поширені варіанти--Divega (обговорення) 08:43, 7 січня 2021 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти. Назва Дев'ятдесятники, по-перше, найпоширеніша в джерелах, в тому числі в енциклопедіях [49], [50], по-друге, вона теж нормативна, словникова (дев'ятдеся́тництво, дев'ятдеся́тник), а, по-третє, так вчать й досі у вузах (дисципліна «Історія української літератури»). Таку назву будуть найперше шукати. Варіанти дев’яностники, девʼяностівці, дев’яностики подати у розділі назва. З часом, якщо тенденція піде до вживання дев'яностники, то можна повернутися до цього питання. --Flavius (обговорення) 09:42, 12 січня 2021 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти Дев'ятдесят ― цілком собі український числівник, який закономірно вписується в ряд п'ятдесят, шістдесят, сімдесят, вісімдесят, дев'ятдесят. Так є і в решті слов'янських мов. Окрім того, як уже слушно зазначали, така назва є широко поширеною, зокрема її фіксує Мовно-інформаційний фонд України. Перейменування вважаю невиправданим, водночас погоджуюся з Флавіюсом щодо того, що всі засвідчені в надійних джерелах назви слід подати окремим розділом. ―NachtReisender (обговорення) 17:53, 24 січня 2021 (UTC)

Примітки[ред. код]

  1. Дев’ятдесятники — Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua. Процитовано 2021-01-08. 
  2. Дев'ятдесятники — ВУЕ. vue.gov.ua. Процитовано 2021-01-08. 
  3. Олена Романенко. Покоління: читач vs письменник. ЛітАкцент (uk). 2019-04-25. Процитовано 2021-01-08. 
  4. Городенська, К. (2010). Винятком будуть дев’яностники (uk). ISSN 1682-3540. Процитовано 2021-01-08. 
  5. Борисюк, Ірина (2018). Вісімдесятники/дев'яностники: особливості ідеологічної трансформації (на прикладі творчості Мар'яни Савки) (uk). ISSN 2078-5534. Процитовано 2021-01-08. 
  6. Наука Онлайн » Позначки » дев’яностники. Процитовано 2021-01-08. 
  7. Дядченко, Ганна Вікторівна (2019). Українські поетичні покоління другої половини ХХ століття: мовно-естетичний аналіз (uk). Процитовано 2021-01-08. 
  8. Центр культури української мови: Винятком стали дев’яностники. Центр культури української мови. четвер, 15 жовтня 2020 р. Процитовано 2021-01-08. 

Добронега ВолодимирівнаДоброніга Володимирівна[ред. код]

Це ім'я руської княжни, дочки Володимира Великого. Її ім'я, як і імена інших руських князів повинне писатися українською. Оскільки в оригіналі ім'я містило ять: Добронѣга, ie: Dobroniega в польській мові, що відповідає сучасному українському /і/. Сам корінь -ніг- є у словах ніга, ніжність. Ім'я пишеться через "і" в великій кількості джерел, попри велику кількість написань на російський та польський лад. Написання Доброніга можна знайти навіть на марковому аркуші 2016 року «Київські князівни на престолах Європи» на марці № 1508 «Доброніга (Доброгніва)-Марія. 1012-1087». Ось посилання на деякі сайти з написанням через "і": https://uk.rodovid.org/wk/%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81:33115 https://uk.rodovid.org/wk/%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81:33115 https://st-sophia.org.ua/uk/muzeyi/sofijskij-muzej/istorichna-dolya/ http://ukrlit.org/zahrebelnyi_pavlo_arhypovych/dyvo/196 http://hrushevsky.nbuv.gov.ua/cgi-bin/Hrushevsky/person.exe?C21COM=2&I21DBN=ELIB&P21DBN=ELIB&Z21ID=&Image_file_name=DOC%2F0002700.pdf&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1 Як можна побачити, написання "Доброніга" використовується українськими державними установами, музеями, істориками, саме таке написання відповідає нормам української мови.--Maximilian Bobko (обговорення) 12:56, 29 грудня 2020 (UTC)

  • Symbol oppose vote.svg Проти Історичні статті слід писати спираючись на праці істориків, а не марки. У історіографії (Войтовича і ЕІУ) через е-є: Добронега. Тому хай буде як є. Ять справді перейшов у І, але в історичних назвах подекуди зберігається Е. Наприклад: Андрей Шептицький. -- (обговорення) 13:04, 29 грудня 2020 (UTC)
    • Ви не розбираєтеся в питанні, у слові Андрей ніколи не було ятя, який в усіх випадках перейшов в "і". Історики не є авторитетами в питанні мови. Щодо істориків, то читайте, як писав Грушевський: http://hrushevsky.nbuv.gov.ua/cgi-bin/Hrushevsky/person.exe?C21COM=2&I21DBN=ELIB&P21DBN=ELIB&Z21ID=&Image_file_name=DOC%2F0002700.pdf&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1 Maximilian Bobko (обговорення) 13:33, 29 грудня 2020 (UTC)
      • Ять був, розвився. У давньоруській і церковнослов'янській яті подекуди не збігаються. Наприклад, ц.-с. мав ять у словах типу древній (в давньоруській натомість тут розвився не ять, а повноголосся).--ЮеАртеміс (обговорення) 13:38, 29 грудня 2020 (UTC)
        Там розвився не ять, а новий ять, це різні речі, в давньоруській мові його не було, проте це не стосується питання. В імені Добронѣга був ять. --Maximilian Bobko (обговорення) 13:57, 29 грудня 2020 (UTC)
        Сенс не у назвах, а в тому, що за ц.-с. не завжди можна перевірити ікавізм, а церковний Андрей тут не в тему.--ЮеАртеміс (обговорення) 14:43, 29 грудня 2020 (UTC)
    • Я вже пояснював, що -ей у церковників прямо з ц.-с. Коли в західноруській було -ѣй, як і в рос. дореформ.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:25, 29 грудня 2020 (UTC)
      • Та звісно, авторитетами у питаннях мови, історії, фонетики та всіх інших наук у вікіпедії є «марки» і «вікіпедисти». Я це вже не перший день спостерігаю ))) )) -- (обговорення) 13:39, 29 грудня 2020 (UTC)
        Авторитетом є доктор філологічних наук, професор Павло Чучка, який писав саме так. --Maximilian Bobko (обговорення) 14:18, 29 грудня 2020 (UTC)
  • Symbol neutral vote.svg Утримуюсь Ех, і знов маємо читання "з російським акцентом". Пенязь, Пелагея тощо. Я-то "за", але практика на Вікі протилежна.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:18, 29 грудня 2020 (UTC)
    • Ну то зверніться до істориків: до Інституту історії України, до Войтовича, до інших. Хай скажуть своє слово, бо посилатися на марки чи rodovid.org — це несерйозно. Якби було щось притомне з історіографії, я б теж підтримав би ДобронІгу, або ДоброгнІву )))-- (обговорення) 13:24, 29 грудня 2020 (UTC)
      • Щодо імені є словник. А з історіографії оце - "притомне"?--ЮеАртеміс (обговорення) 13:31, 29 грудня 2020 (UTC)
        Ще трохи: [51], [52], [53], [54] --ЮеАртеміс (обговорення) 13:33, 29 грудня 2020 (UTC)
        • Це трохи не те: застаре і не зовсім фахове. Я говорив про сучасні праці генеалогів чи дослідників-спеціалістів цього періоду. Якщо вони пишуть через І, я буду Symbol support vote.svg За. Оскільки я не спеціаліст з цього періоду, тому покладаюся на авторитет Войтовича (хоча може і він вже застарий)); в нього — через Е, тому, даруйте, поки Symbol oppose vote.svg Проти. Я погоджуюся з думками філологів (навіть інколи з пані Фаріон))), але історична ономастика то не зовсім їх царина: вони часто вдаються до анахронізмів, накидаючи сучасні назви об'єктам минулого, які називалися інакше (Запоріжжя-Запорожжя; Переяславль-Переяслав тощо)-- (обговорення) 13:34, 2 січня 2021 (UTC)
          • Читання ятя як Е - не анахронізм. Екання виникає, коли не впізнають ять при запозиченні з польської чи російської.--ЮеАртеміс (обговорення) 19:24, 3 січня 2021 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За Представлено достатньо авторитетних джерел зі згадками імени особи.--Юрко (обговорення) 13:10, 30 грудня 2020 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти Доброніга, Symbol support vote.svg За Добронєга, оскільки так подає ЕІУ [55]. Саме це авторитетне джерело стосовно цієї історичної постаті має найбільшу вагу. А вже потім все інше (і в "інших" АД ми теж маємо Добронєга [56], [57]). У преамбулі статті можна подати варіанти Доброгнєва, Добронега, Доброніга, оскільки вони також уживані в АД. Й все на тому. --Flavius (обговорення) 09:15, 9 січня 2021 (UTC)

Діоцезії Католицької_церквиДієцезії Католицької церкви[ред. код]

Друкований орфографічний словник фіксує обидва варіанти (УЛІФ теж [58]), в той час, як СУМ-20 має лише слово діоцез [59], але у статті "глава" вживається приклад з дієцезією [60]. Втім, всі відомі енциклопедії подають виключно дієцезія [61], [62], [63], [64], [65], [66], [67]. Головна сторінка у Вікі теж Дієцезія. УГКЦ вживає дієцезія [68], РКЦ в Україні теж [69]. Не бачу жодної підстави для того, аби лише кубинські, іспанські, португальські відрізнялися від всіх інших [70].--Flavius (обговорення) 06:59, 29 грудня 2020 (UTC)

  • Symbol oppose vote.svg Проти бо слово з грецької-латини, а там однозначно dio-. die- — то «зіпсований телефон» з польської. Навіщо виправляти правильне на зіпсуте, якщо у джерелах і побуті вживаються обидва варіанти? -- (обговорення) 07:27, 29 грудня 2020 (UTC)
    у джерелах і побуті вживають дієцезія, про що свідчать енциклопедії та РКЦ в Україні разом з УГКЦ. --Flavius (обговорення) 07:33, 29 грудня 2020 (UTC)
    Правильно! Але діоцезія теж вживають у побуті і джерелах (які ви ж самі навели) ))) Кому що ближче: римляни чи поляки))) -- (обговорення) 07:41, 29 грудня 2020 (UTC)
    Питання не у тому, кому що ближче, а у тому, як це слово усталилося в Україні. Ми вже виправити це не зможемо. І Вікіпедія не те місце. РКЦ в Україні та УГКЦ НЕ ВЖИВАЮТЬ діоцезія. Виключно дієцезія. Ось це і є побут. А ви їм нав'язати хочете діоцезію? А джерела, які я навів, мають дієцезія. Те, що я навів на О, це лише варіант у орфословнику та слово діоцез в СУМ-20, який одночасно згадує дієцезію. Ось і все. Це перейменування для узгодженості між усіма статтями про дієцезії. У нас головна стаття Дієцезія, у нас сотні дієцезій разом з десятками діоцезій. Не може бути такого, що лише португальські, кубинські, іспанські будуть іменуватися діоцезіями, в той час як всі інші, в тому числі українські, дієцезіями. Всі повинні бути однаковими, а не вперемішку. --Flavius (обговорення) 07:46, 29 грудня 2020 (UTC)
    Так, повинні. Але під правильним варіантом ))) Діоцез, діоцезія — слова греко-римського походження, тому є люди які пишуть діо-. Є й інші люди, які пишуть як поляки: діє- (бо так у поляків))) Тобто, є дві традиції написання, а не одна. На яку з них приставати (вважати правильною), кожен обирає сам. Мені світ на Варшаві й Москві не зійшовся, тому я обираю оригінальну «греко-римську» версію. Ad fontes, як кажуть)))-- (обговорення) 07:56, 29 грудня 2020 (UTC)
    Ваше право. --Flavius (обговорення) 07:59, 29 грудня 2020 (UTC)
    Як на те пішло, то адміністративний центр РКЦ у місті «Рома», а не «Рим» (як ми запозичили у тих же поляків). Але ж ми не замінюємо назву міста на «правильний» варіант :) --V Ryabish (обговорення) 17:46, 29 грудня 2020 (UTC)
    Форма «діоцезія», «діоцез» — поширена в українських академічних джерелах, на відміну від «Роми», тому ваш приклад мимо цілі) З іншого боку, не людям, які вимагали від всіх англійських агенцій міняти усталене Kiev на Kyiv, розповідати про «Рому» )) Обирайте, що хочете, але аргументуйте хоча б правильно ;). -- (обговорення) 12:54, 2 січня 2021 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти За форму, ближчу до латинського оригіналу.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:30, 29 грудня 2020 (UTC)
    Я правильно розумію, що статті про дієцезії УГКЦ та РКЦ в Україні ви хочете насильно перейменувати на діоцезії (бо, мабуть, там помилилися і не знали, що ближче до оригіналу треба через О....от дурні вони, да?)? Чи може перейменуємо всюди на діоцезії, а лише українські залишаться дієцезіями? Чи як? Як ви пропонуєте узгодити це? Чи хай лишається все, як є - там дієцезії, а там діоцезії, а там просто перекладемо на єпархії. Та й на тмоу все. --Flavius (обговорення) 08:36, 29 грудня 2020 (UTC)
    Пересічна людина читає енциклопедії, бачить там дієцезії, а потім йде у вікі і... читає про діоцезії. І потім думає: чи це в НАНУ такі розумні, чи у Вікіпедії. Для довідки: дієцезію шукали за рік 2689 разів [71]. Діоцезію шукали 553 рази [72]. Неважливо яка форма ближче до оригіналу. Важливо яка усталилася в АД і в побуті. А це очевидно. І питання винесене для узгодженості між всіма, бо не може одна статть про дієцезію, а інша про діоцезію. Це абсурд. --Flavius (обговорення) 09:02, 29 грудня 2020 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За Оскільки мова про до сьогодні існуючу організацію, що має офіційні представництва в Україні (наприклад, Львівська архідієцезія), то назва має буті "дієцезія". Ми ж назви фірм синонімами чи варіантами написання слова не заміняємо.--Divega (обговорення) 10:59, 29 грудня 2020 (UTC)

Йоан ҐріффітЙоан Гріффідд[ред. код]

Прізвище Gruffudd ([ˈɡrɪfɪð] ( прослухати)) — валлійське. У правописі є інфо тільки про звук [ð] для слів з англійської: «Англійське th на позначення звука [ð] передаємо звичайно через з: Ре́зерфорд, Ве́зербі, Са́зерленд, рідше через т: Со́тбі, Са́уті або с: Голсуо́рсі», — про валлійську мову ні слова (Хочу зауважити, що звук [ð] також є в іспанській та грецькій мовах, проте ми його передаємо буквою Д). Тому я спираюсь на статтю «IPA for Welsh», з якої виходить, що подвійне ff пишуть, щоб передати на письмі звук [f], а одна f (за певними винятками) має звук [v]. Те саме й щодо [ð] — на письмі позначають двома буквами dd, тоді як одна d має звук [d]. Я хочу обговорити два варіанти — Ґріфіз та Ґріффізз, адже в правописі зазначено, що «подвоєння букв на позначення приголосних переважно зберігаємо у власних назвах: Бе́тті, Джо́нні, Мю́ллер, Руссо́». Тобто переважно, але можуть бути винятки. — QAtlantic.mn, (обг.), 17:48, 2 грудня 2020 (+2 UTC)

Чому не Йоан Гріффідд? Взагалі, літерою U валлійці позначають И, але, на жаль, нема традиції передавати їхні слова через И.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:44, 28 грудня 2020 (UTC)
Можна і Гріффідд або Гріфід. Просто не зрозуміло, якої традиції дотримуватися: передавати [ð] через З, як в англійській, або через Д, як у грецькій, іспанській, ісландській. — QAtlantic.mn, (обг.), 14:53, 28 грудня 2020 (UTC)
Виправив пропозицію на Гріффідд. — QAtlantic.mn, (обг.), 20:54, 31 грудня 2020 (UTC)
  • @QAtlantic.mn: Я правильно розумію, що цим ви хочете відкликати номінацію? @UeArtemis:, як єдиний інший учасник обговорення, чи згодні ви з цим? — NickK (обг.) 21:38, 4 лютого 2021 (UTC)
    Нащо? Поточна назва ж ні на чому не ґрунтована. Краще її змінити.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:42, 5 лютого 2021 (UTC)
@NickK: Я номінував на вилучення, бо ніхто не обговорює це питання. Отже, воно нікого не цікавить. — QAtlantic.mn, (обг.), 16:08, 5 лютого 2021
@QAtlantic.mn: На жаль, таке буває час від часу на ВП:ПС. Це не означає, що ваша пропозиція погана — NickK (обг.) 09:48, 9 лютого 2021 (UTC)

ПадальСтерво[ред. код]

Логічно ж, що стервоїдні (зокрема стерв'ятники) їдять стерво.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:18, 25 січня 2018 (UTC)

А не падло? Мені здавалося, що падло — це дохлятина взагалі, стверво — конкретний труп. На жаль, словники в нас такі собі, не роз'яснюють це, а що в корпусі, що IRL обидва слова здебільшого як лайка йдуть. artem.komisarenko (обговорення) 09:35, 25 січня 2018 (UTC)
Як на мене, повні синоніми. Пропоную просто заради системності.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:04, 25 січня 2018 (UTC)
  • Проти, так як це далеко не наукова термінологія а місцеві діалектизми (1), а також, слова стерва та падло є банальною руганиною (2) стаття робить більше приводів поглумитись над інформацією, ніж її прочитати (3). — Alex Khimich 00:27, 26 січня 2018 (UTC)
    Так всі ці слова зі зрозумілої причини є лайкою. Єдине що падаль ще й суржик. Словники не-СУМ-ної доби вважали, що його слід перекладати з російської. artem.komisarenko (обговорення) 07:45, 26 січня 2018 (UTC)
    У словнику немає позначки щодо основного значення - воно нейтральне за стилем та загальноукраїнське.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:49, 26 січня 2018 (UTC)
Я так і знав, що ви згадаєте російську/суржик. Ні, не суржик!!! Запозичене у російську слово із грецької/старослов'янської (падіння, впасти, пасти, пав (Хто пав: Галиць чи режим)), також, див[73]. Російська там і близько не стояла як мова походження. Я не розумію політики, коли звичні побутові слова для української мови заміняються діалектизмами, з метою, аби їх не було у відповідниках з російської мови, тому, я Symbol oppose vote.svg ПротиAlex Khimich 13:34, 26 січня 2018 (UTC)
Корінь зрозуміло, що наш. А оце з -аль всі словники крім СУМ перекладають. В Шевченка, між іншим, тільки падло є. artem.komisarenko (обговорення) 13:45, 26 січня 2018 (UTC)
Технічно це слово відповідає ВП:МОВА. Воно є в УЛІФ, є в СУМ-11 з посиланням на Панаса Мирного. Проте і падло, і стерво подані словниками як стилістично нейтральні. І це НЕ діалектизми.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:57, 26 січня 2018 (UTC)

────────────────────────────────────────────────────────────────────────────────────────────────────Я теж за НТЗ і МОВА, ідея мого переіменування була у тому, що стерво сприймається як клична форма негідної особи, власне, ілюструю[74], тоді як падаль[75] іллюструє однозначно предмет статті, такої однозначності вимагає ВП:ІС. Якщо і не діалектизм, але статистично — менш вживане: стерво[76] падаль[77]Alex Khimich 18:39, 26 січня 2018 (UTC)

Не вийде порівнювати через гугль-тренд оскільки падаль є також і в російській мові. Також всі ці слова мають дуже мало хітів до того ж приблизно однакову. artem.komisarenko (обговорення) 19:10, 26 січня 2018 (UTC)
Я вказав там регіон. — Alex Khimich 16:25, 27 січня 2018 (UTC)
  • Чому не мертвечина? А взагалі у цьому випадку краще дивитися біологічні підручники.--くろねこ Обг. 21:17, 31 січня 2018 (UTC)
  • Per Alex Khimich. Symbol oppose vote.svg Проти стерв і падл. Symbol support vote.svg За падаль або мертвеччина. --Flavius (обговорення) 09:40, 13 березня 2018 (UTC)
    Падаль — це московізм. В допогромних словниках це слово перекладають з російської. Мертвеччина — взагалі такого слова немає, це якійсь примосковлений покруч, судячи з наростка, в українській воно — мертвечи́на.artem.komisarenko (обговорення) 18:58, 13 березня 2018 (UTC)
    Artem.komisarenko, це наше слово (його корінь), до і післяпогромне. Також, хотілось би мати якість АД. — Alex Khimich 23:06, 13 березня 2018 (UTC)
    Все ще чекаю на приклад допогромного використання artem.komisarenko (обговорення) 23:50, 13 березня 2018 (UTC)
    Як це взагалі такого слова немає? мертвеччина Словник української мови. Томи 1-8, але не суть. Я буду згоден і на мертвечину. Ось джерело на падаль [78], [79]. На відміну від стерво, яке асоціюється насамперед з руганиною, падаль більш нейтральне в цьому плані.--Користувач:Flavius1 17:08, 26 березня 2018 (UTC)*
  • Symbol support vote.svg За однозначно більш вживаніший термін (тобіш "Стерво" у рази вживаніший) Принаймні у Полтавському регіоні, звідки я родом. А, ну і термін однозначно не діалектичний (як деякі тут закидали) а є звичайним словом літературної української мови. Центральноукраїнський нарід мене зрозуміє.--Piznajko (обговорення) 02:37, 3 квітня 2018 (UTC)

У статті АД: Стерво // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1850. — 1000 екз. --ЮеАртеміс (обговорення) 21:02, 3 листопада 2019 (UTC)

Оскаржений Підсумок[ред. код]

Обговорення вже має більше двох років і думаю його вже можна закрити мавіть просто через срок давності. Як поточний так і запропонований варіант мають багато АД, і справді стає складно визанчити який з двох варіантів має перевагу, навіть через те, що "стерво" використовується й як лайка. Дивлячись у сучасний словник СУМ-20 — там є тільки "мертвеччина", яка не є добрим варіантом іменування сторінки через малу вживаність слова та через те, що СУМ-20 ще не дойшов до літери П (отже не може мати значень "стерво" та "падаль"). Втім у словнику подається як синонім "падаль" до "мертвеччина", що вже надає невеличку перевагу у бік поточної назви. Рішення: не перейменовано через недоведену перевагу запропонованого варіанту назви над поточним.--Andriy.v (обговорення) 11:55, 20 липня 2020 (UTC)

Терміни у книгах до деукраїнізації 1933…? років[ред. код]

Десять (можу й додати) АД до 1933 року з використанням слова падло у значенні „трупи тварин“: --Sehrg (обговорення) 21:03, 22 грудня 2020 (UTC)

  • У книзі Барабаша-Никифорова використовується лише термін стерво[1]
  • У підручнику зі зоології Верхрадського — Мельника вживається термін стерво[2]
  • рос. падаль — укр. шкадло, стерво, падло, мерша[3]
  • рос. падаль — укр. падло, стерво[4]
  • рос. падаль — укр. стерво, падло[5]
  • рос. падаль — укр. па́дло, па́длина, сте́рво, стервя́ка[6]
  • рос. падаль — укр. па́далина[7]
  • У підручнику з зоології перекладу Полянського вживається термін падлечина[8]
  • рос. падаль — укр. па́дло, па́длина, сте́рво[9]
  • У підручнику з зоології Раковського вживається термін стерво[10]
І ми будемо іменувати статті в енциклопедії за книгами 1910-1930-х? Орфословник має: 1. падаль, 2. падло (з уточненням, що це про 1. падаль, оскільки це слово також 3. означає підлу людину), 4. мертвечину та 5. мертвеччину, 6. стерво (з уточненням, що це про 1. падаль, оскільки це слово також 7. і про людину) і ви, оскаржуючи, перейменовуєте на варіант (падло), який неоднозначний, і в той час, коли всі сучасні джерела говорять про ПАДАЛЬ, навіть СУМ-20 [80]. Є ще з сучасних словник синонімів Полюги [81]. --Flavius (обговорення) 17:05, 26 грудня 2020 (UTC)
По-перше, падло у значенні „погана людина“ — переносне значення слова, себто похідне значення — це не може бути перепоною (є немало кільказначних слів; то що ними не користуватись?). По-друге, падаль це російський фонетичний варіант слова падло, введений у процесі русифікації. У вас просто радянські мізки, Flavius. Приклади використання терміну падло в сучасних наукових статтях і книгах: --Sehrg (обговорення) 18:48, 26 грудня 2020 (UTC)
  • Слово падло у значенні „погана людина“ наводиться як елемент розмовно-просторічної лексики (є ще подібні статті, але в цьому обговоренні обговорюється природничий термін, а не щось інше): [11]
  • Десять (можу й додати) АД після 2000 року з використанням слова падло у значенні „трупи тварин“: [12], [13], [14], [15], [16], [17], [18], [19], [20], [21].
    А після 2000 року слова "падаль" та "мертвечина" у значенні "трупи тварин" хіба не зустрічались вам? --Flavius (обговорення) 19:04, 26 грудня 2020 (UTC)
    "мертвечина" траплялася пару раз виключно в статтях про мусульман. "падаль" траплялася — якщо пошукати теж, мабуть, можна знайти десяток статей, але важко шукати через велику кількість російського слова "падаль", бо воно і є російським. --Sehrg (обговорення) 19:40, 26 грудня 2020 (UTC)
    Так, через те, що і російською пишеться так само, у загальному пошуку виокремити важкувато, але можливо, щоби побачити, що воно дійсно достатньо вживане і у сучасний час. Мені саме падаль українською мовою зустрічалась дуже багато разів (не лише словники, але й різні статті, посібники, і таких буде не 10-20). На мою думку це і є найкращий варіант для назви статті, оскільки мертвечина менш популярна, а падло і стерво також мають інші значення. Причому ви ж розумієте, що і використовуються ці слова саме за тим другим значенням найчастіше. Я би запропонував компроміс - скоро вийде черговий том СУМ-20 на літеру П і якщо там основним буде падло, а падаль перенаправлятиме, або буде стилістично маркованим (рідковживаним, чи застарілим), то до цього питання можна було би повернутися і перейменувати статтю навіть без обговорення одразу. Але до того момента краще, щоби стаття іменувалася терміном не за джерелами 1930-х і не тим, який має більш вживані подвійні значення (руганину). Flavius (обговорення) 20:08, 26 грудня 2020 (UTC)

Примітки[ред. код]

  1. Барабаш-Никифоров І. І. Нариси фавни степової Наддніпрянщини. — Київ : Державне видавництво України, 1928. — С. 91.
  2. Верхратський І. (переробив Мельник). Зоольогія на низші кляси середних шкіл. — Львів : Українська книгарня і антикварня, 1922.
  3. Дубровський В. Г. Словник московсько-український. — Київ : Рідна мова, 1918. — С. 289.
  4. Іваницький С., Шумлянський. Ф. Російсько-український словник. — Вінниця : Видання відділу народньої освіти Подільської Губерніяльної Народньої Управи, 1919. — Т. 2.
  5. Ізюмов О. Російсько-український словник. — Харків, Київ : Державне видавництво України, 1930.
  6. Кримський А. (гол. ред.).  — Харків : Червоний шлях, 1924.
  7. Паночіні С. Словник біологічної термінології. — Харків : Радянська школа, 1931.
  8. Покорный А. (пер. Полянський М.). Зоологія. — Прага : Книгопечатня Богеміи, 1874.
  9. Сабалдир Г. Практичний російсько-український словник. — Київ : Час, 1926.
  10. Раковський І. Зоольоґія. — Київ — Львів — Відень : Вернигора, 1919.
  11. Бузько С. А. Розмовно-просторічна лексика в текстах української постмодерної прози // Філологічні студії. — 2008. — Вип. 2. — С. 72–77.
  12. Роженко, М. Живлення деяких хижих ссавців у антропогенному ландшафті Причорномор'я // Праці Теріологічної Школи. — 2006. — Вип. 8. — С. 191–200.
  13. Годованець Б. Й. Сучасний стан популяції беркута (Aquila chrysaetos) в Українських Карпатах // Vestnik zoologii. — 2003. — Вип. 37. — № 2. — С. 41–50.
  14. Домашевський С. В. Підорлик великий // Червона книга України. Тваринний світ. — 2009. — С. 428.
  15. Атамась, Н. Використання пелеток птахів родини Laridae під час вивчення мікротеріофауни // Вісник Львівського університету. Серія біологічна. — 2002. — Вип. 30. — С. 3–8.
  16. Слюсаренко, Н. В. Праця як засіб ґендерної соціалізації дівчат: від витоків до сьогодення // Педагогічний альманах. — 2007. — Вип. 2. — С. 233–240.
  17. Popov G. V. Трофічні зв'язки мух-сигнальниць (Diptera: Platystomatidae) світової фауни // Problems of Modern Entomology. — 2016. — С. 73.
  18. Бикова Т. Б. Ставлення радянської влади до кримських татар під час голоду 1921–1923 рр. // Сторінки історії. — 2018. — Вип. 47. — С. 125–159.
  19. Скільський І. В. & Клітін О. М. Особливості живлення звичайного канюка на Буковині // Беркут. — 2002. — Вип. 11. — № 2. — С. 266–268.
  20. Назарук М. М. Людина як творець конструкту у довкіллі. — 2019. — Вип. Міждисциплінарні інтеграційні процеси у системі географічної та екологічної науки : матеріали міжнародної наук.-практ. конф.. — С. 40–44.
  21. Василюк О. В. Микола Шарлемань: напровесні заповідної справи. — Київ : ПВТП «LAT&K», 2017. — 420 с.

ІнтерсексуальністьІнтерсексність[ред. код]

Перенесено із Вікіпедія:Статті-кандидати на вилучення/19 грудня 2020#Інтерсéксність

Ініціатива не моя, а @Марк Крикун:. Його аргументація:

Інтерсексуальність є некоректним терміном. Так, він вживається активніше, проте це не означає, що він є правильним. Я досліджував цю тему та не раз дискутував з самими представниками інтерсекс-спільноти: термін інтерсексуальність є некоректним. Це явище — не сексуальність (тобто, сексуальна орієнтація, як-от гетеросексуальність, гомосексуальність тощо), це — стать (англ. sex), і ця стать позначається як інтерсекс. Стосовно самих представників спільноти, про яку йдеться, вживається термін "інтерсекс-персони (особи, люди)", а не "інтерсексуали". Тут ситуація, подібна до трансгендерності, яку іноді некоректно називають транссексуальністю, хоча тут іде мова про гендерну ідентичність, а не сексуальність. Тому: гомосексуал — гомосексуальність; трансгендерна людина — трансгендерність; інтерсекс-персона — інтерсексність. Інтерсексність є коректним, нейтральним терміном, що логічно називає речі своїми іменами, не зачіпляє почуттів представників інтерсекс-спільноти.
  • Мій (NickK) аргумент проти перейменування такий: Інтерсексуальність виглядає вживанішою, включаючи ЛГБТ-джерела.
  • M. Humeniuk брав участь в обговоренні та пропонує прийняти рішення з огляду на правильність і частоту вживання тієї чи іншої назви

Технічно переніс сюди — NickK (обг.) 17:44, 21 грудня 2020 (UTC)

@NickK:, тут, мабуть, помилка у назві заявки, бо пропонується перейменувати Інтерсексуальність на → Інтерсексуальність. --Flavius (обговорення) 18:12, 21 грудня 2020 (UTC)
@Flavius1: Дякую, виправив — NickK (обг.) 18:26, 21 грудня 2020 (UTC)
  • Дійсно, термін інтерсексуальність викликає хибні асоціації з орієнтацією і є неправильним, бо йдеться не про орієнтацію, а про стать. Хоча в той же час саме цей термін є найбільш вживаним у джерелах. Тут мало би бути інтерсекс (англ. Intersex). Як не дивно, але АД фіксують варіант інтерсекс (словники орфо та сум, медична енц. Червяк, 2012, і ці ж АД зазначають, що інтерсексуальність див. гермафродитизм,), навідміну від пропонованого інтерсексність. Більше того, термін інтерсекс єдиний, який, закріплений в нормативно-правових актах України [82]. І його також ЛГБТ-спільнота використовує [83] (інтерсекс-особи, а не інтерсексуали). Погоджуючись з користувачкою Катериною, я Symbol support vote.svg Підтримую перейменування на правильний і вживаний в АД термін - Інтерсекс. --Flavius (обговорення) 15:39, 28 грудня 2020 (UTC)

Мартін ван БюренМартін ван Б'юрен[ред. код]

§ 138 чинного правопису: «Апостроф у словах іншомовного походження та похідних пишемо перед я, ю, є, ї, які позначають сполучення звука [j] з наступним голосним» Серед прикладів, а також у Мовному фонді, знаходимо прізвище іншого президента США, Б'юкенена. Як на мене, тут випадок тотожний. Ужиток в надійних джерелах:

Symbol support vote.svg За АД на "Мартін ван Бюрен" не знайшов. Прохання до NachtReisender -- будь ласка, надавайте сторінку, де згадано термін, щоб не вишуковувати.--217.239.165.186 06:50, 14 грудня 2020 (UTC)

Наче ж навів три посилання, чи що ви маєте на увазі? —NachtReisender (обговорення) 14:08, 14 грудня 2020 (UTC)
У третьому джерелі пошук працює через раз. Тому сторінку мати б не завадило.--2003:F4:BF24:2644:A08A:38B7:FE7D:DE6E 05:04, 15 грудня 2020 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти, бо правописне правило не підходить до цього випадку. У голландському імені Бюрен, що походить від однойменного голландського міста, немає звуку [j]: там є пом'якшений /bʲ/ + /u/, як в українських словах бюро чи бюрократ. Не знаючи броду, не лізь у воду...--126.177.72.3 05:27, 15 грудня 2020 (UTC)
    Там ще джерела наведені на підтримку "Б'юрен", тож просто посилання на інший пункт правопису недостатньо. P.S. 2003:F4:BF24:2644:A08A:38B7:FE7D:DE6E|2003:F4:BF24:2644:A08A:38B7:FE7D:DE6E це я ж, просто для уникнення питання можливого ботоводства--217.239.165.186 06:29, 15 грудня 2020 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти. є посібники [84], [85], [86], є і наукові статті [87], [88], [89], [90]. І у ВНЗ вчать про Бюрена [91], як співзасновника Демпартії США. Про інші всілякі, типу ЗМІ, мовчу. То хто каже, що немає АД? --Flavius (обговорення) 17:32, 18 грудня 2020 (UTC)
    Зараз ім'я президента напівнідерландське, напівзанглійщене. Якщо вже пишемо Мартін ван, а не Мартен фан, то було б логічно писати й Б'юрен, з огляду на англійську вимову та АД. NachtReisender (обговорення) 20:01, 18 грудня 2020 (UTC)
    Передача нідерландського традиційно "van" - "ван", як у "ван Гог" (там звук десь посередині)--217.239.165.186 06:44, 21 грудня 2020 (UTC)
    Я казав, що не знайшов через засилля джерел російською мовою або це були явно не АД (наприклад оце [92] -- це не АД, хоча і від поважної організації. Це як тези доповідей для ІЕЕЕ -- там половина робіт просто сором, на відміну від статей у журналах від тої ж організації). Але загалом добре, що є джерела, дякую за пошук. Тепер питання, які є правильніші (авторитетніші).--217.239.165.186 06:44, 21 грудня 2020 (UTC)
    У будь-якому разі у преамбулі треба буде зазначити обидва варіанти. --Flavius (обговорення) 12:57, 21 грудня 2020 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти Написання без апострофа не суперечить Правопису. Чого варті лише слова "бюро", "пюре".... Апостроф ми ставимо лише тоді, коли там між губним і голосним є звук "й". У даному випадку, як зазначив один з учасників, цього звука нема (бо нема його в мові оригіналі)--Unikalinho (обговорення) 10:06, 22 грудня 2020 (UTC)

Прийоми приготування їжіКулінарні прийоми[ред. код]

Наразі за частотою ужитку в гуглі назви майже паритетні (1850/1740), але:

  1. приготування їжі це кулінарія, отже за правилами іменування статей бажано обрати коротшу назву;
  2. наявна назва трохи пахтить канцеляритом, принаймні мені здається, що в побуті друга лексична конструкція звучить частіше;
  3. до кулінарних прийомів можна віднести і карвінг як оформлення готових продуктів, а от в прийоми приготування їжі його вже не включиш, бо там власне про готування не йдеться.

Від підсумку залежить і доля пов'язаних сторінок: Шаблон:Прийоми приготування їжі, Категорія: Обробка продуктів харчування, Категорія:Приготування їжі (перейменувати, видалити як дублі?) --Nina Shenturk (обговорення) 22:24, 9 грудня 2020 (UTC).

  • Symbol opinion vote.svg Особлива думка Нормальною мовою це звучить — Як готувати їжу? Простіше — приготування їжі. Навіщо ті «приймоми» — невідомо. Якесь карате з кастрюлями...-- (обговорення) 02:14, 13 грудня 2020 (UTC)
Підтримую, Symbol support vote.svg За «Приготування їжі». --  Gzhegozh обг. 11:54, 26 грудня 2020 (UTC)
  • Технологія приготування їжі включає різні способи і прийоми кулінарної обробки продуктів, приготування напівфабрикатів, страв та кулінарних виробів. Мені видається назва Технологія приготування їжі більш доречною і однозначною, і стаття описує саме це. Пропонована назва мене збила з пантелику, бо мені одразу подумалося про кулінарні прийоми як про якісь кулінарні хитрощі, а не про нудні етапи приготування. --Flavius (обговорення) 17:44, 25 грудня 2020 (UTC)

РепозитарійРепозиторій[ред. код]

Чи принаймні додати обидва варіанти в статтю (можливо, це як транзакція і трансакція — у різних галузях прийняті різні транслітерації).

Англ. repository. У житті я чув, що «репозитарій — це поширена помилка», але це, звісно, неавторитетне джерело. У ГРАК, Google Books і Google Scholar кількості траплянь цих варіантів мають один порядок (у ГРАК переважає репозиторій, у решті — репозитарій). Словники, наскільки я знаю, поки не фіксують жодного варіанта (точніше «Російсько-український словник ділової мови» 1930 року фіксує репозиторій, але в застарілому значенні). Sasha1024 (обговорення) 09:23, 3 грудня 2020 (UTC)

Про затвердження Регламенту роботи Національного репозитарію академічних текстів, фіксує репозиторій й англо-український словник (їх і ДСТУ краще передивитися) 1996 року [93], там медичний, але суті не міняє. --Gouseru Обг. 09:44, 3 грудня 2020 (UTC)
Я не заперечую можливість існування слова репозитарій. Але слово репозиторій так само існує і теж згадується в законахзагалом на gov.ua). (Те, що він медичний, якраз може бути важливо, бо в різних галузях можуть бути різні традиції; наприклад, у IT — 100% репозиторій, але це цілком може бути не аргумент.) Sasha1024 (обговорення) 10:34, 3 грудня 2020 (UTC)
вибачте, забув додати слово...--Gouseru Обг. 10:43, 3 грудня 2020 (UTC)
  • Переконливо. Symbol support vote.svg За --ЮеАртеміс (обговорення) 11:01, 3 грудня 2020 (UTC)
  • Pictogram voting comment.svg Коментар. Поверхово, якщо глянути джерела, то варіант "репозитарій" переважає. Можливо це зумовлено впливом слова депозитарій. Така собі гармонія. Щодо нормативних актів, то "репозитарій" там це те, що нині значиться у нас у статті, а от репозиторій - це термін з фінансів і економіки (все про торговий репозиторій, до речі статті у нас ще немає про це). Глянув, дуже цікава ситуація у російських джерелах. У них все навпаки, навіть у рувікі: у них "Репозиторий" - це наш репозитарій,а от "репозитарий" - це наш торговий репозиторій. Тобто і у нас два різних терміни. Мені здається не треба перейменовувати цю статтю хоча би через те, що це перейменування потягне за собою перейменування низки дотичних статей, типу Інституційний репозитарій, Національний репозитарій академічних текстів і т.д., на які є саме АД (ті ж накази МОН чи постанова КМУ) та інші. --Flavius (обговорення) 21:16, 17 грудня 2020 (UTC)
Власне, цього разу, на відміну від більшості попередніх, я виніс на перейменування не тому, що впевнений, що слід перейменовувати, а радше просто щоб обговорити. Тобто, іншими словами, я сам непевен, чи треба перейменовувати. Але з іншого боку я вважаю доречним додати обидва варіанти в цю статтю (і більшість інших). Зокрема щоб був спільний disambig (замість намагання розділити значення суто однією літерою). Sasha1024 (обговорення) 19:23, 28 грудня 2020 (UTC)

Бет ГартБет Харт[ред. код]

Пропоную повернути прізвищу літеру Х, адже транслітерація «Харт» відносно данної виконавиці є нагабато більше вживаною. Ось деякі джерела, які пишуть з Х:

  1. [94]
  2. [95] + [96]
  3. [97]
  4. [98]
  5. [99]
  6. [100]
  7. [101]
  8. [102]

vs. ті, що пишуть Г:

  1. [103]
  2. [104]

--JTs (обговорення) 14:47, 30 листопада 2020 (UTC)

  • Symbol support vote.svg За Зі зміною літери по суті відбулася зміна власної назви, що є неприпустимим. Окрім цього в українській мові є відповідник цьому прізвищу і це Харт, а не Гарт. Але якщо розбиратися глибше, то варто звернутися до її походження. В українській мові німецьке, англійське, данське, ісландське, норвезьке, шведське, фінське, угорське, польське, чеське і словацьке «h» передається через "г", проте винятками є традиційні, насамперед англійські найменування. Прізвище співачки явно англійського походження, тому не бачу проблеми у перейменуванні. --EleNte (обговорення) 21:23, 30 листопада 2020 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти "Н" це "Г". Звісно, джерел на "х" буде більше - довгий етап русифікації не минає безслідно.--Юрко (обговорення) 14:55, 30 листопада 2020 (UTC)
  • Якась суцільна негативна тенденція зкацапізувати нанівець Українську Вікіпедію. Symbol oppose vote.svg Проти, бо правописом «Звук [h] переважно передаємо буквою г» (§ 122). --ZxcvU (обговорення) 15:00, 30 листопада 2020 (UTC)
  • Symbol opinion vote.svg Особлива думка кацапізація і зросійщення тут ні до чого. Вимови: британські, американські, австралійські. Існує думка (яку, особисто, мій слух підтримує) що цей англійський звук, принаймні, не ближчий до г, ніж до х. За правописом - г, з уточненням "переважно". Питання в тому, що може підпадати під не "переважно"? --Ілля (обговорення) 20:48, 30 листопада 2020 (UTC)
    Бажання писати не за українською традицією спостерігаю лише щодо назв, які в московській традиції пишуться по-иншому. Московити раніше також передавали h через г (й не дивно, бо ще Герберштайн писав, що освідченні московити вимовляли г з придихом мов чехи), але мова не стоїть на місці й вони змінили у 1-й половині 20 ст. свою транскрипцію на нинішню, бо сучасна московська г не дорівнює українській г. Гіпотеза, Генріх, Магомет, Гітлер тощо — передача через h через г і навпаки традиційна в українській мові. --ZxcvU (обговорення) 21:47, 30 листопада 2020 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти з тієї ж причини, з якої Джон Герт, а не Джон Херт. --Рассилон 15:08, 30 листопада 2020 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти Англійський [h] передається через г, х тільки в поодиноких винятках. Прізвище Гарт уміщує УМІФ, до того ж, маємо безліч статей, де вживано літеру г: Кевін Гарт, Джозеф Колман Гарт, Дженні Гарт. З якої рації там має бути г, а сям х, якщо це одне й те саме прізвище? Перейменування не виправдане. —NachtReisender (обговорення) 23:45, 30 листопада 2020 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За Шановні Г-каючі громадяни. Одного разу ми, україномовні люди, ще (образа вилучена) навіть тут, в укрвікі. Начувайтесь.--Звірі (обговорення) 10:18, 1 грудня 2020 (UTC)
    Не любиш українську мову, то не мучся. Ти не перший. Он скільки по Україні перевертнів-медведчуків. Є кацапська віка, там хекай і (образа вилучена) скільки влізе. --ZxcvU (обговорення) 10:34, 1 грудня 2020 (UTC)
    @ZxcvU: це не ти раптом 45.134.22.10? Звернутись до чек'юзерів? --JTs (обговорення) 11:51, 1 грудня 2020 (UTC)
    Не знаю з чого зроблений такий висновок, але звісно, звернись, я не проти. --ZxcvU (обговорення) 12:00, 1 грудня 2020 (UTC)
    JTs а) такі порівняння етично не доречні й адміни знаюсь хто це, і діють відповідно до правил. б) це узагалі не тема для обговорення тут, для беззаперечних фактів є ВП:ЗЧ, ВП:ЗП, ВП:ЗА. Тему закрито.--Gouseru Обг. 14:37, 1 грудня 2020 (UTC)
    @AlexKozur: а, хоча б, попередження за НПК та НО зроблене?--Юрко (обговорення) 17:28, 1 грудня 2020 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти. Треба заборонити англійцям Г-екати. Потім міняти транскрипцію--Citizen (обговорення) 16:51, 1 грудня 2020 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За Транслітерація «Харт» відносно данної виконавиці є нагабато більше вживаною. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 11:29, 2 грудня 2020 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За. Джерел більше на Бет Харт. І правопис не забороняє х. --Flavius (обговорення) 19:41, 24 грудня 2020 (UTC)
    Правопис каже віддавати перевагу г, джерела є (1, 2, 3, 4) + ми маємо ВП:МОВА п. 1 (Гарт, прізвище // «Словники України» online) —NachtReisender (обговорення) 19:49, 24 грудня 2020 (UTC)
    Ви неуважно читаєте мій коментар-позицію. Я не згадував, що на Гарт немає джерел, тому показувати мені не треба. Я маю доступ і встиг самостійно пересвідчитися. А щодо правопису, то він ніколи (ні старий, ні новий) не забороняв Х. --Flavius (обговорення) 20:10, 24 грудня 2020 (UTC)
    Флавіюсе, ну я ж не провидець, звідки я знаю, що Вам відомо, а що ні. Не сприймайте мій коментар як дорікання, я просто розвиваю дискусію. А те, що правопис не забороняє х, мені відомо, я ж тому й зазначав, що правопис каже віддавати перевагу г, а не говорить про її виняткове право відтворювати чужий [h] —NachtReisender (обговорення) 20:22, 24 грудня 2020 (UTC)
    Коли реальна перевага в українських джерелах на Х, то за правописною "перевагою" писати тут Г - якось неправильно й штучно. В тому то й суть, що правопис пише про переважне, але не про постійне. --Flavius (обговорення) 20:37, 24 грудня 2020 (UTC)
    Я зрозумів ваш погляд, дякую. Я його поважаю, хоч маю иншу позицію, яку я вже розкрив у попередніх репліках. —NachtReisender (обговорення) 20:46, 24 грудня 2020 (UTC)
    Я завжди стояв на тому (може помилково), що Вікіпедія повинна відображати дійсність. Тобто не так, як ми хочемо, аби було, а так, як є воно насправді, ззовні. Якщо в дійсності переважає в джерелах та Бет Харт, то ми мусимо це віддзеркалити, подати нейтрально. Але це моя думка. Дякую за розуміння. --Flavius (обговорення) 21:01, 24 грудня 2020 (UTC)
    Я вважаю, що українська мова зараз перебуває у нестабільному стані після тривалого обмеження прав і штучного зближення з иншою мовою. Внаслідок цього поширилося багато мовних тенденцій, які суперечать природі української, як-от нехтування кличного відмінка й букви ґ, непритаманна вимова українських звуків, невмотивовані запозичення тощо. Становище нашої мови, понад усякий сумнів, нестандартне, тому я переконаний, що вона потребує посиленого захисту, принаймні тимчасового, поки ми відновлюємо національне обличчя української мови. Поширене ≠ доречне. Дякую і Вам за розуміння моєї позиції. —NachtReisender (обговорення) 21:47, 24 грудня 2020 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За. Видно, що для більшості учасників дискусії наявність численних вторинних АД є пустим місцем і правильність/неправильність транскрипції є основним суб'єктивним фактором.--Кучер Олексій (обговорення) 20:51, 24 грудня 2020 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти. Ситуація з цим правилом нагадує мені ситуацію з мовою в Україні до прийняття мовного закону, коли мова ніби й державна, але на практиці це її нічим не захищає. От і тут те ж саме. Правопис каже «г», але дехто завзято намагається на все підряд сказати: «це виняток!» Годі плодити винятки. h = ɦ. --ivasykus (обговорення) 19:17, 28 грудня 2020 (UTC)

Меделін МеріМедлін Мері[ред. код]

Імена Madelyn, Madelyn (іноді Madeleine) потрібно привести до спільного знаменника. В основному вони передаються як Медлін, але у Вікіпедії зустрічається варіант Меделін, який менше відповідає оригіналу (ˈmædəlɪn). Kozubenko (обговорення) 19:02, 17 листопада 2020 (UTC)

  • Symbol oppose vote.svg Проти Якраз більше. Подивіться на кількість складів: ме-де-лін.--ЮеАртеміс (обговорення) 14:19, 20 листопада 2020 (UTC)
    До слова, нова редакція вимагає акання. Треба перевірити, чи не вживана Маделін.--ЮеАртеміс (обговорення) 14:20, 20 листопада 2020 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти уніфікації. В залежності від регіону (США, Британія, Канада) може бути різна вимова, на кшталт [madlɪn]. --2003:F4:BF24:2674:B97D:5857:9D94:43EA 09:16, 21 листопада 2020 (UTC)

Symbol support vote.svg За Оригінальний франкомовний варіант — Мадле́н, похідний англомовний — Ме́длін, іспаномовний — Ме́делін (тут не впевнений). Kozubenko (обговорення) 08:43, 24 листопада 2020 (UTC)

А американську англійську з вимовою Маделін/Меделін викидаємо?--217.239.165.186 11:15, 26 листопада 2020 (UTC)
Нічого викидати не треба, кожен діалект може вимовляти як йому зручніше. Обговорення починалося з пропозиції привести до спільного знаменника написання імен українською мовою. Kozubenko (обговорення) 13:28, 26 листопада 2020 (UTC)
У тому й справа, що його немає, бо та сама англійська має 2 панівні вимови (а не одну, як у вас). А ще є Канада, що може й франкомовну вимову використовувати. Тобто кожен раз потрібно шукати АД.--217.239.165.186 08:16, 27 листопада 2020 (UTC)
Мова йде не про вимову, а про написання. За наявності різної вимови імені серед носіїв, є більш-менш уніфіковане написання — Madelyn. Українською теж не потрібно передавати всі можливі вимови імені англомовного світу. Kozubenko (обговорення) 16:06, 27 листопада 2020 (UTC)
В англійській мові мова іде саме про вимову. Основне правило - не можна сказати, як звучить слово, поки не побачиш його транскрипцію. Ось є місто Гіллінгем, що пишеться Gillingham (en:Gillingham, Dorset), а є місто Джиллінгем, що пишеться Gillingham (en:Gillingham, Kent). Як ви це хочете уніфікувати?--217.239.165.186 16:45, 1 грудня 2020 (UTC)
Уніфікувати написання українською мовою. Тобто всі імена Madelyn передавати, наприклад, Медлін, незалежно від їхньої вимови в різних діалектах. Kozubenko (обговорення) 17:09, 1 грудня 2020 (UTC)
Так я і кажу -- незалежно від вимови передавати Джиллінгем як Гіллінгем. Чим викидання однієї літери відрізняється від заміни "дж" на "г"?--217.239.165.186 12:03, 2 грудня 2020 (UTC)
а може краще пошукаєте подібні випадки в україномовних джерелах як це радить ВП:МОВА?--Gouseru Обг. 12:27, 2 грудня 2020 (UTC)
У тому то й справа -- по джерелам є різні варіанти.
Madeleine - Маделін, Меделін, Мадлен
Madeline - Маделін, Меделін, Медлін
Medlin - Медлін
Мadelyn - Меделін
Madelin - Маделін
Madalyn - Маделін
І це все особи з США/Британії в АД.--217.239.165.186 09:47, 10 грудня 2020 (UTC)

Тім ЛідерКерівник команди[ред. код]

З поточної назви складається враження, що стаття про особу на ім'я «Тім» та прізвище «Лідер», що насправді не так.

ВП:АД на англ. leaderукр. керівник[105]. Також я не заперечуватиму проти таких назв, як «Керівник групи», «Очільник команди», або, насамкінець, «Лідер команди».

P.S. Принаймні, чоловіче ім'я Q1369663: Тім я вважаю абсолютно неприйнятним для застосування як частину україномовної назви даної статті. Як перенаправлення — ще можливо, але аж ніяк не основна назва.--Рассилон 07:48, 6 листопада 2020 (UTC)

  • Наведені словники наводять переклад для банків, науковців, військових, але не для IT. Краще "Тімлідер", по аналогії з чирлідинг (дослівно "керівник схвальних вигуків"). Тімлідер або тімлід, використовуються людьми. --Kanzat (обговорення) 08:57, 6 листопада 2020 (UTC)
Це сторінка української вікіпедії чомусь описує цю посаду як притаманну тільки ІТ, але в інших вікіпедіях (en:Team leader) ІТ це не обмежується. --ZxcvU (обговорення) 09:04, 6 листопада 2020 (UTC)
Бо в англійській "Team leader" стосується різних галузей. Це вже питання специфіки соціолінгвістичного аспекту мови--Unikalinho (обговорення) 10:20, 6 листопада 2020 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За «керівник команди». Немає сенсу використовувати чужомовні слова, коли є питомо українські відповідники. --ZxcvU (обговорення) 09:02, 6 листопада 2020 (UTC)
    "Керівник команди" має широке значення (стосується не тільки IT), тому ця назва неприйнятна для даної статті. В той же час чинна назва елементарно суперечить правопису (зокрема те, що друге слово з великої букви). В Правописі конкретно це слово не прописане, але є аналогічні слова, з яких видно принцип: писати подібні слова разом. Тому я за Тімлідер--Unikalinho (обговорення) 10:18, 6 листопада 2020 (UTC)
    Тобто пропонуєте створити дві окремі окремі статті — про керівника команди (у людей) і тимлідера (в український галерників)? І за правописом повинно бути «тимлідер» (§ 129: «III. И пишемо: 1. У загальних назвах після приголосних д, т, з (дз), с, ц, ж (дж), ч, ш, р перед наступним приголосним (крім й)»). --ZxcvU (обговорення) 11:20, 6 листопада 2020 (UTC)
    Тобто пропоную не доводити до абсурду. Ні з точки зору самого терміна, ні з точки зору його написання (Дрім Тім, а не Дрим Тим)--Unikalinho (обговорення) 21:02, 7 листопада 2020 (UTC)
    Ви ж самі написали «"Керівник команди" має широке значення (стосується не тільки IT), тому ця назва неприйнятна для даної статті». Тобто якщо «керівник команди» це «назва неприйнятна для даної статті» (бо стосується тільки IT?), то повинна бути така стаття, для якої назва «керівник команди» прийнятна (тобто стосується не тільки IT). Український правопис для вас абсурд? «Dream Team» — власна назва, не загальна. --ZxcvU (обговорення) 21:32, 7 листопада 2020 (UTC)
    Dream Team» — власна назва, не загальна." -- Якраз загальна. Ось доказ. А стосовно такої статті, для якої назва "керівник команди" прийнятна, то Ви можете створити таку статтю. Статтю, в якій описуватиметься статус керівника команди в загальному. Як, наприклад, існує стаття Голова поряд зі статтею Глава держави--Unikalinho (обговорення) 21:42, 9 листопада 2020 (UTC)

Symbol opinion vote.svg Особлива думка перейменувати на будь-що, бо суперечить правопису.--ЮеАртеміс (обговорення) 18:51, 8 листопада 2020 (UTC)

  • Symbol support vote.svg За. Великий англо-український словник 2011 (Є.І. Гороть, Л.М. Коцюк, Л.К. Малімон, А.Б. Павлюк.): leader 1. лідер; керівник; вождь; глава; командир[1]; team 1. спортивна команда; 2. бригада, артіль (робітників); 3. група[2]. Тому назва може бути така: «Лідер команди», «Керівник команди», «Глава команди» або «Лідер групи», «Керівник групи», «Глава групи». -- Τǿλίκ 002 (обговорення) 07:38, 9 листопада 2020 (UTC)
    Мова зараз іде про спеціальний термін, тому вся ця теорія/хрестоматія тут ні до чого--Unikalinho (обговорення) 21:32, 9 листопада 2020 (UTC)
    А я вважаю мою аргументацію доцільною. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 13:48, 14 листопада 2020 (UTC)
    Ну та було б дивно, якби Ви свою аргументацію вважали недоцільною...--Unikalinho (обговорення) 14:58, 14 листопада 2020 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За цілком логічний відповідник «керівник команди» Якщо транскрибувати, то має бути тимлідер. —NachtReisender (обговорення) 20:13, 13 листопада 2020 (UTC)
    Англійське team традиційно передається на українську як "тім". А загалом, то Ваші аргументи, і контраргументи до них, вже прозвучали вище. В нас не голосування--Unikalinho (обговорення) 08:23, 14 листопада 2020 (UTC)
    Наведіть, будь ласка, джерело щодо традиційного передавання. —NachtReisender (обговорення) 10:15, 14 листопада 2020 (UTC)
    Я вище про "Дрім Тім" писав. Саме "дрім тім", а не "дрим тим". А "дрим тим" Ви ніде не знайдете--Unikalinho (обговорення) 10:44, 14 листопада 2020 (UTC)
    "Ніде не знайдете" це не АД. Є правописні правила, ось, що точно. —NachtReisender (обговорення) 11:59, 14 листопада 2020 (UTC)
    А є ОД, яке Ви й пропонуєте. Бо все, що "ніде не знайдемо" -- це і є ОД--Unikalinho (обговорення) 14:55, 14 листопада 2020 (UTC)
    Це прямий переклад, добродію. Назви книг і фільмів, що не мають офіційного українського перекладу, ми тут теж адаптуємо. Як не подобається, то транскрибуємо за правописом — тимлідер. —NachtReisender (обговорення) 15:24, 14 листопада 2020 (UTC)
    Ще раз. Варіант прямого перекладу обговорювався вище. А варіант транскрибування "за правописом" -- ОД. При наявності стількох випадків вжитку "тім" і жодного "тим" ми й маємо традицію team→тім. (вочевидь, team→тім ще просто не прийшло до нас на момент складання Правопису, тому й не підпадає під правила цього правопису... це лише версія пояснення причини, чому така традиція, але тим не менш маємо факт: team традиційно передається як "тім")--Unikalinho (обговорення) 16:24, 14 листопада 2020 (UTC)
    По-перше, широке значення ніколи не було бідою, достатньо лиш зазначити «ІТ» у дужках. По-друге, за такою логікою, передача будь-якого іншомовного антропоніма, топоніма тощо це також оригінальне дослідження. Нісенітниця. Ваша думка про те, що ми маємо традицію team/тім це ваше особисте переконання. Доки це не буде засвідчено в авторитетних джерелах, подібні твердження залишаються оригінальними дослідженнями. —NachtReisender (обговорення) 16:39, 14 листопада 2020 (UTC)
    Аналогічно й щодо Вашого твердження щодо "тим". Ні, якщо хочете, у своєму блозі чи ще чомусь особистому можете писати і "дрим тим", і Тим Трофі, і "дрим транс". Але у вікіпедії в основному просторі потрібно писати так, як вживається в якщо не авторитетних, то хоча б просто джерелах--Unikalinho (обговорення) 12:38, 15 листопада 2020 (UTC)
    Коли авторитетних джерел немає, мусимо зважати на правопис, а не шукати, що надряпано на першому-ліпшому паркані (бо надряпати можуть усяке). У правописі чітко сказано:
« И пишемо у загальних назвах після приголосних д, т, з (дз), с, ц, ж (дж), ч, ш, р перед наступним приголосним (крім й) «

Саме тому пишемо дрифтер, даун-тик (англ. dawn tick), тимберс (англ. timbers), а не дріфтер, даун-тік, тімберс. А власних правил, очевидно, творити не можна. Dura lex, sed lex. —NachtReisender (обговорення) 13:33, 15 листопада 2020 (UTC)

  • у новинах новинах: Дрім Тім, Дрім транс, дрім хауз[3][4]. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 15:34, 14 листопада 2020 (UTC)
    Пошук у ґуґлі це не авторитетне джерело. Там якісь самі резюме на сайтах з пошуку роботи. —NachtReisender (обговорення) 15:46, 14 листопада 2020 (UTC)
    Було неправильне посилання. Подивіться знов. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 15:54, 14 листопада 2020 (UTC)
    У будь-якому разі новинні сайти не є АД з ортографії. —NachtReisender (обговорення) 16:07, 14 листопада 2020 (UTC)
    Але вони є показником вжитку--Unikalinho (обговорення) 16:27, 14 листопада 2020 (UTC)
    ТАК! --Τǿλίκ 002 (обговорення) 16:28, 14 листопада 2020 (UTC)
    Ужитку — так, правильности — ні. Вікіпедія пишеться літературною мовою. —NachtReisender (обговорення) 16:41, 14 листопада 2020 (UTC)
    Скажіть це на СО ВП:ОД і добийтеся відміни цього правила--Unikalinho (обговорення) 12:31, 15 листопада 2020 (UTC)
    ВП:ОД тут абсолютно ні до чого. Правило каже про перевірність інформації, а новинний сайт, у якому те чи те слово вжите мимохідь, не може слугувати за вірогідне джерело з ортографії. Завдання новинного сайту — висвітлювати різні події; де-не-де журналісти можуть відступити від правил. А надійними джерелами з написання слів є рекомендовані МОН словники та підручники, правопис. —NachtReisender (обговорення) 13:42, 15 листопада 2020 (UTC)
    Ну а де Ви знайдете вірогідне джерело з ортографії де слово вжите не мимохідь? Ми пропонуємо хоч якісь джерела, де є таке вживання. А Ви? --Τǿλίκ 002 (обговорення) 13:49, 15 листопада 2020 (UTC)
    Я вже перелічив вірогідні джерела, Анатолію. Одним із них є правопис, цитату наводив вище. «Хоч якесь» джерело ≠ варте довіри джерело. Серед «хоч якихось» джерел я можу навести праці відомого псевдонауковця Бебика, але ж ви розумієте, яка ціна таким працям. —NachtReisender (обговорення) 14:02, 15 листопада 2020 (UTC)
    ... . Пропоную просто дочекатися підсумку й не витрачати час на ці балачки, бо врешті-решт усі залишуться при своїй думці. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 15:15, 15 листопада 2020 (UTC)
  • Поточна назва Тім Лідер явно неприйнятна і справді асоціюється з будь-чим крім справжньої теми статті. Керівник команди точна й питома, але не впізнавана. Скоріше підтримую тімлід: добре впізнавано; знаю, що порушує дев'ятку, але на цей варіант є навіть мовознавчі джерела (раз, два). З усіх інших варіантів є ще якісь джерела на тім-лідер, з варіантами з И зовсім погано з джерелами — NickK (обг.) 02:11, 20 листопада 2020 (UTC)
  • Symbol opinion vote.svg Особлива думка. Тім лідер — негарно, бо порушує правопис і звучить неприємно. Керівник комаднди — трохи смішно, бо нагадує любімую жєнщіну замість коханої (адже є слова командир, капітан, голова). Лідер групи, керівник групи... Ну або групенфюрер ))))...-- (обговорення) 02:40, 20 листопада 2020 (UTC)

Провідний спеціаліст — керівна посада на підприємстві, в науково-дослідному інституті тощо (про інженера, економіста і т. ін.).

Провідний // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.

Схоже, що це те саме, що Провідний спеціаліст.--ЮеАртеміс (обговорення) 14:33, 20 листопада 2020 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти перейменування на Лідер/Керівник команди/групи. Це запозичення в джерелах вже давно зустрічається [106], [107], [108], [109], [110], [111] і його подають або як тімлідер, або як тім-лідер. Тому я Symbol support vote.svg За варіант ті(и)млідер. --Flavius (обговорення) 17:24, 25 грудня 2020 (UTC)

  • Керівник проєктів з ІТ-технологій. Як варіант. --Roman333 (обговорення) 08:26, 3 січня 2021 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти «Керівник команди» виглядає занадто багатозначно. З тімлідером більш зрозуміло з якої це опери. Окрім того, лідер ≠ керівник.--Кучер Олексій (обговорення) 19:05, 10 січня 2021 (UTC)
    Замість «керівник» може бути «(о)чільник». --Рассилон 22:28, 10 січня 2021 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За керівник групи. широко використовується і це лише і айті. Хоча в міжнародних компаніях більше почуєте тімлідер, або просто лідер чи керівник, рідше менеджер. Очільник групи\команди абсолютно не використовується. У будь-якому випадку це всеодно Керівник--Gouseru Обг. 09:27, 11 січня 2021 (UTC)

Примітки[ред. код]

  1. leader | Англійсько-українські словники. e2u.org.ua. Процитовано 2020-11-09. 
  2. team | Англійсько-українські словники. e2u.org.ua. Процитовано 2020-11-09. 
  3. Помер музикант і діджей Роберт Майлз. www.ukrinform.ua (uk). Процитовано 2020-11-14. «Музикант, чиє справжнє ім'я Роберто Кончіна, працював у різних стилях електронної музики, його називають родоначальником жанру "дрім хауз" або "дрім транс" - одного з найбільш ранніх піджанрів трансу.» 
  4. Роберт Майлз помер на 48-му році життя на Ібіці (відео). Club-tourist (en-US). Процитовано 2020-11-14. 

Колегія виборниківВиборщики / Колегія виборщиків[ред. код]

Також номіную Колегія виборників США.--ЮеАртеміс (обговорення) 20:11, 4 листопада 2020 (UTC)
Виборщик // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.

Поточна форма є гіперкорекцією. Виборниця — пара до виборця. Правильно виборщиця і виборщик.--ЮеАртеміс (обговорення) 20:04, 4 листопада 2020 (UTC)

АД: Демократія: Україна і світовий вимір, Буковина в державно-правовій системі Австрії, Юридична енциклопедія, Історія українських політичних партій, Національний рух українців Буковини другої половини i XI-початку XX ст.--ЮеАртеміс (обговорення) 20:11, 4 листопада 2020 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти, бо правильно «виборники» (ВИ́БОРНИК // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2020.). --ZxcvU (обговорення) 20:21, 4 листопада 2020 (UTC)

Виборщик // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2020. --ЮеАртеміс (обговорення) 08:23, 9 листопада 2020 (UTC)
Архаїзм, і словник це зазначає. —NachtReisender (обговорення) 17:54, 24 листопада 2020 (UTC)
  • Видавець — видавниця, виборець — виборниця тощо. Нагадую, що нова редакція дозволяє фемінітиви, а значить необхідне чітке розрізнення простих виборців-жінок і електорів-жінок. Механічна заміна щ на н шкідлива. Тут ситуація подібна до тої, що маємо з паяльником і паяльщиком — їх не можна мішати, адже контекст їх не розводить.--ЮеАртеміс (обговорення) 20:27, 4 листопада 2020 (UTC)
  • Ці статті до сьогодні так і називалися. Це знову Adam Darque зі своїми перейменуваннями тут ходить. --Нікалай Обг. 20:28, 4 листопада 2020 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти, бо є ВИ́БОРНИК // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2020. «У російській мові в системі найменувань професій -щик із своїми варіантами і похідними зайняв майже монопольну позицію. Поширений суфікс -щик і в білоруській мові. Українській мові -щик найменш властивий» [112] (Катерина Ленець, захистила кандидатську дисертацію «Суфіксальний словотвір іменників в українській літературній мові»); «Суфікс -щик (-чик) не належить до словотворчих засобів власне української мови, а запозичений з російської» [113] (Олена Безпояско). --Friend (обг.) 20:49, 4 листопада 2020 (UTC)
    По-перше, це брехня: у 19 столітті були лірщики, бандурщики тощо. Суфікс вилучають адміністративним способом. По-друге, виборників немає в ULIF.-ЮеАртеміс (обговорення) 06:00, 5 листопада 2020 (UTC)
  • Виборщик // «Словники України» online
    До слова, Суфікси -чик, -щик як бідні родичі.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:42, 9 листопада 2020 (UTC)

У 1970-х ця посада називалась "Виборщик", бо так було у Історії УРСР від 1953 року. У новому СУМ-20 це "виборник" і "колегія виборників". Роздуми, як правильніше і що гіперкорекція краще лишити мовознавцям, бо є АД. Стосовно колегія та просто однини - тут мова саме про організацію, а не окремих її представників. Чи Колегія кардиналів теж на просто "кардинала" перейменуємо? Точно Symbol oppose vote.svg Проти.--217.239.165.186 08:17, 5 листопада 2020 (UTC)

Думаю, Ви знайомі з критикою СУМ-20. Вони навіть не вказали звідки ілюстрація.--ЮеАртеміс (обговорення) 17:54, 5 листопада 2020 (UTC)
А це вже тема не для цього обговорення, а десь на ВП:МОВА треба вимагати, щоб СУМ-20 не враховувався. --217.239.165.186 06:50, 6 листопада 2020 (UTC)
У ВП:МОВА згадується УЛІФ, а не СУМ-20. Я сказав, як у УЛІФ.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:24, 9 листопада 2020 (UTC)
Я там тлумачення слова не бачу. Тому релевантність цього слова до теми ще довести варто. СУМ-20 теж знаходиться на сайті УЛІФ, а саме за адресою services.ulif.org.ua.--217.239.165.186 09:29, 9 листопада 2020 (UTC)
"Усі слова, які є в орфографічному словнику Українського мовно-інформаційного фонду НАН України, слід писати згідно зі словником". СУМ-20 це тлумачний словник.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:42, 9 листопада 2020 (UTC)
Так, це я прогледів, визнаю. Тоді лишилось відповісти на першу частину мого коментаря, оскільки тема не про правильне написання слова, а про значення.--217.239.165.186 11:58, 9 листопада 2020 (UTC)
Цілком сучасне джерело. Тим паче галузеве.
Виборщики // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол. Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — ISBN 966-749-200-1.
А статтю треба трохи переписати. Вона має не про орган розповідати, а про саму концепцію посередників у волевиявленні.--ЮеАртеміс (обговорення) 18:03, 5 листопада 2020 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти виборщик застаріле слово. СУМ-20 заглядайте, існує не лише СУМ-11--Gouseru Обг. 23:31, 5 листопада 2020 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти Досить цієї московщизни тут. В Україні завжди були лірники.--Юрко (обговорення) 08:10, 6 листопада 2020 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти цілком погоджуюся з аргументами інших учасників обговорення. --Kisnaak Обг.Внесок 09:11, 6 листопада 2020 (UTC)
Я посилаюся не лише на сумнівний СУМ-20 із ілюстрацією невідомого походження чи на старенький СУМ-11, але на УЛІФ, галузеву енциклопедію і кілька сучасних публікацій. Я пояснив проблемність форми -ник. А щодо лірщиків - досліджуйте тему.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:12, 6 листопада 2020 (UTC)


Я залишу це тут: "Під впливом російської мови до словотвірних зразків з суфіксом -ник зрідка вживалися варіанти з афіксом -щик: артільник - артільщик, виборник - виборщик" Дисертація Коць Т.А. "Публіцистичний стиль в українській літературній мові кінця ХІХ - початку ХХ ст.: нормативно-аксіологічний аспект".--217.239.165.186 14:20, 6 листопада 2020 (UTC)
Я ж звертаю увагу, що цей суфікс вживають для запобігання омонімії: паяльник-паяльщик, холодильник-холодильщик. Виборщиця - не виборниця. --ЮеАртеміс (обговорення) 11:07, 7 листопада 2020 (UTC)


Перечитайте текст вище уважніше. Там про нову редакцію правопису, фемінітиви і колізію. Як буде виборник-жінка і виборець-жінка? І хто ж є виборниця? Нова редакція актуалізує фемінітиви, а значить і розрізнення конкретно цих понять у жіночому роді. Щодо лірщика я Вам уже відповів у блогу. А про суфікс Ви й самі навели критику (зокрема блог тримача сайтів «Ізборник» і «Літопис»).--ЮеАртеміс (обговорення) 14:34, 16 листопада 2020 (UTC)

Ще АД (науково-практичний коментар до законів) - з визначенням виборщика. Колегія виборЩиків у Гугль-Академії--ЮеАртеміс (обговорення) 13:54, 9 листопада 2020 (UTC)

Наприклад, подивіться Левчук М.В. Еволюція виборчого права в США в кінці ХVІІІ - ХІХ ст. Це стаття кандидата юридичних наук від 2015 року.--ЮеАртеміс (обговорення) 14:00, 9 листопада 2020 (UTC)
"стаття кандидата юридичних наук" - а це хіба не мовне питання? Я пам'ятаю, що в розділі українською мовою ті ж самі ДСТУ не є аргументом у написанні слова, бо їх створюють не спеціалісти з мови, а технічні спеціалісти. Чому раптом стаття кандидата юридичних наук може стати аргументом? Він же не філолог.--217.239.165.186 07:39, 10 листопада 2020 (UTC)
А чому це сумнівний СУМ-20 з ілюстрацією без джерела перекриває решту словників, Юр. енциклопедію та живу практику?--ЮеАртеміс (обговорення) 07:51, 10 листопада 2020 (UTC)
Чого раптом дисертація, де походження слова розглядається, стає СУМ-20? Я бачу вже мінімум 2 джерела, що саме за тлумачення відповідають.--217.239.165.186 16:18, 10 листопада 2020 (UTC)
ДСТУ це плід малограмотного чиновництва. То окрема розмова.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:52, 10 листопада 2020 (UTC)
Ви вже вибачте, але якщо ви не знаєте, як створюються ДСТУ, то краще не пишіть. У технічних галузях інженери та викладачі технічних університетів беруть участь. Тобто спеціалісти у техніці, але не мові. Так само і тут. Вам варто слідкувати за якістю джерел від початку, а не докидати, коли зауваження надходять.--217.239.165.186 16:18, 10 листопада 2020 (UTC)

Ок, мовознавче: «У творення термінів-іменників відбувається при­єднанням до твірної основи суфіксів -ець, -ниц, -щик на позначення осіб, напр.: виборець, обра­нець, виборниця, виборщик „особа, що за непря­мої виборчої системи обирається виборцями для виборів вищих представників влади“» - ОСОБЛИВОСТІ СЛОВОТВІРНОЇ НОМІНАЦІЇ В ТЕРМШОЛОГІЇ ВИБОРЧОГО ПРОЦЕСУ Й ВИБОРЧИХ ПРОЦЕДУР АНГЛІЙСЬКОЇ ТА УКРАЇНСЬКОЇ МОВ, О.А. Старченко, канд. філол. наук, 2015.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:58, 10 листопада 2020 (UTC)

В цього ж автора у "Словотвірні та синтаксичні терміногнізда як вияв системності термінології виборчого процесу й виборчих процедур англійської мови" за 2015 рік elector «виборець», а не виборщик, так само як і voter. В той же час у вас цитата неповна, в оригіналі виборець, обранець, виборниця, виборщик «особа, що за непрямої виборчої системи обирається виборцями для виборів вищих представників влади». Тож чому не "виборець" чи "обранець"?--217.239.165.186 16:18, 10 листопада 2020 (UTC)
Перечитайте.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:22, 11 листопада 2020 (UTC)
Перечитав. Мав на увазі, що виділена не вся цитата. Тож чому останнє, а не перше значення?--217.239.165.186 11:03, 11 листопада 2020 (UTC)
Ще раз перечитайте. Ряд не пропоновані альтернативні переклади, а ілюстрація застосування суфіксів.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:59, 11 листопада 2020 (UTC)
Я ж надав посилання на іншу статтю цього ж автора, де саме це і є варіантом перекладу (elector - виборець). Тобто "виборщик" - то останній з усіх варіантів, що застосовує цей автор. --217.239.165.186 16:12, 11 листопада 2020 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти Можливо, в деяких випадках в Украинській мові й можна застосувати Кримськотатарський суф'фикс -çı/-çi чи Німецький -ier[en], але ніякої проблеми зі словом "виборник" нема щоби його терміново слід було замінювати на "вибірщик". PS "Усі слова, які є в орфографічному словнику Українського мовно-інформаційного фонду НАН України, слід писати згідно зі словником" Які є195.114.148.34 19:52, 15 листопада 2020 (UTC) PPS Впринципі оскільки слово "виборщик" є в словниках та в практиці можна просто в ста͡тті його вказати без здііня͡ття ґвалту про "ре'пресовані клятими националистами та ворогами всього сталинського а значить -- і р****ського, суф'фикси"(тм)
    Виборщик і виборник — це певним чином і орфографічне питання.--ЮеАртеміс (обговорення) 14:41, 16 листопада 2020 (UTC)

Непрямі вибори проводяться парламентом (Латвія, Словаччина, Угорщина), парламентом та іншими представницькими органами (ФРН, Італія, Швейцарія), колегією виборщиків (США, Фінляндія до 1994 р.).

М. Ф. Москалюк. Інститут президентства в сучасних політичних системах: конституційно-правові, статусно-рольові та владно-функціональні характеристики

По-перше, було скасовано виборчі цензи, зокрема й майновий ценз, тобто вибори стають загальними. По-друге, скасовується інститут виборщиків у Франції, Германіїї, Бельгії та інших державах. Отже, вибори стають прямими.

Чемсак В. Ю. Становлення та розвиток інституту голосування: історично-правовий аспект

Правові основи австрійського парламентаризму, закладені у 1848–1849 рр. встановлювали таку виборчу процедуру. На першому етапі виборів обиралися виборщики.

Монолатій І. С. Правові аспекти ґендерної політики в Габсбурзькій монархії: фактор політичної та громадянської участі

У першій і другій куріях вибори гласних до повітових земських зібрань були прямими. У третій курії вибори були триступеневими: спочатку сільські громади обирали представників на волосний схід, на якому вибирали виборщиків на повітовий з'їзд виборщиків. Потім цей з'їзд обирав гласних до повітового земського зібрання.

Конспект лекцій з дисципліни «Нормативне забезпечення місцевого самоврядування» ( для студентів 3 курсу денної і заочної форм навчання напряму підготовки бакалавра (0502 “Менеджмент”) 0306 Менеджмент і адміністрування, спеціальностей «Менеджмент організацій місцевого самоврядування» і «Менеджмент організацій міського господарства») / Авт.: Харитонов О.В.- Харків: ХНАМГ, 2009.-136 с.

Натомість згідно з законом від 21 травня 1917 р. виборці мали безпосередньо, прямо, обирати представників в волосне земство, а не виборщиків, котрі із свого середовища обирали б представників до них.

Матвієнко Т.О. Підготовка до виборів у Волосні земства в Україні (травень – серпень 1917 р.)

У такій ситуації «представниками народу» виявлялися виборщики магістрату під керівництвом війтів, яких постійно супроводжували суперечки з воєводською адміністрацією та козацькою старшиною. Магістрат згодом поступився повноваженнями, окрім міщанського суду, до відміни магдебурзького права, на користь загальноміської думи на чолі з міським головою, які обиралися колом виборців зі станів мешканців під поліцейським наглядом.

ВОЛОДИМИР НАУМЕНКО. Державне та місцеве адміністративне управління розвитком Києва ХVІІІ–поч. ХХ ст.

Колегія виборщиків. Особливий інститут непрямих виборів, якому виборці делегують своє право на обрання відповідних представників чи посадової особи. Існує в США й здійснює обрання президента та віце-президента країни. Виборщиків висувають політичні партії в межах штатів і обирають у день виборів президента США, які й проводять остаточне обрання кандидата від імені усіх виборців. У Колегії виборщиків входить 538 чоловік. Кожен штат має стільки голосів, скільки має членів Конгресу плюс три члени від округу Колумбія. Щоб бути обраним, кандидату треба набрати 270 електоральних голосів. Можливою є й ситуація, коли Колегія виборщиківвизнає переможцем кандидата, який отримав меншу підтримку виборців.

Шведа Ю. Р. Вибори та виборчі системи. Європейські стандарти та досвід для утвердження демократії в Україні. – Львів, 2010.

Тощо.--ЮеАртеміс (обговорення) 16:33, 16 листопада 2020 (UTC)

Ви принципово джерела в одну сторону шукаєте? Тут виборники у книзі "Американський президенціалізм: інститут глави держави в США у персоналіях від зародження до сьогодення", тут на Дойче Велле, а тут на ВВС--2003:F4:BF24:2660:C885:7A49:DA60:43CB 05:26, 17 листопада 2020 (UTC)
Два останніх Ваші посилання — ж ЗМІ. Вони мають набагато меншу вагу. До слова, в СУМ-20 ілюстрація теж із неназваного ЗМІ.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:38, 17 листопада 2020 (UTC)
Ось те ЗМІ: стаття на Захід.нет від 2008 року. Чому у мене пошук не викликає таких проблем? P.S. Щоб уникнути звинувачень у ботоводстві або накрутці голосів: 2003:F4:BF24:2660:C885:7A49:DA60:43CB|2003:F4:BF24:2660:C885:7A49:DA60:43CB це я--217.239.165.186 06:49, 17 листопада 2020 (UTC)
Я шукав в обидва боки. Про колегію виборНиків знайшов аж 7 наукових статей. Про колегію виборЩиків - втомився виписувати з 11 сторінок видачі пошуку в Гугль-Академії.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:40, 17 листопада 2020 (UTC)
Тобто навести ви це аж ніяк не могли? Всього 7 джерел же. Це залишаючи поза розглядом сам факт, що це мало бути зробленим 4 листопада, якщо ви звісно зацікавлені у енциклопедичному розгляді питання, а не просуванні варіанту, що більше до вподоби--217.239.165.186 06:49, 17 листопада 2020 (UTC)
Мене ж дивує, що ми протиставляємо "Захід.net" Юридичній енциклопедії і той перемагає. P.S. Редагування Губаєва відкинув, так як він почав кидати посилання на імітації вікіарбітражів, а це не стосується теми обговорення.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:02, 17 листопада 2020 (UTC)
Ми протиставляємо СУМ-20 Юридичній енциклопедії. У СУМ-11 цитати теж не автори самі видумували. П.С. Користувач:Mykola7, будь ласка, коли видаляєте шматки тексту, звертайте увагу на авторство. Я відновив два моїх та один УеАртеміса коментар. Не знаю, чи ще якісь пропустив.--217.239.165.186 11:41, 19 листопада 2020 (UTC)
Так, перепрошую. Коментар UeArtemis випадково під виділення тексту потрапив, а ваші, мабуть, біля нього були, через що також. Дякую. --Нікалай Обг. 12:05, 19 листопада 2020 (UTC)
  • По-перше, це брехня: у 19 столітті були лірщики, бандурщики тощо. Суфікс вилучають адміністративним способом. По-друге, виборників немає в ULIF.-ЮеАртеміс (обговорення) 06:00, 5 листопада 2020 (UTC)

Вас не цікавить предмет обговорення - лише сама суперечка. Саме тому вдаєте, наче досі не знаєте про лірщиків і бандурщиків. Я Вам уже казав про такі джерела:

  • Старцівство: мандрівні співці-музиканти в Україні, ХІХ-поч. ХХ ст.
  • Професіональні народні співці і музиканти на Україні
І це не таємні слова лебійської мови, як Вам би хотілося трактувати. На цьому завершу. Не музик обговорюємо.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:35, 17 листопада 2020 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти, Натянута спроба привнести совітську термінологію, котра мала за ціль наблизити до Московської — відки наросток «щик» пішов і найуживаніший, непотрібна. Як і сам СУМ-11, котрий теж сумнівний, теж не треба притягувати. Вжив там «виборниця», як пара до «виборець» — яскравий приклад непарности, бо до «виборець» мусе бути «вибориця», звідки тут вставне «н»? Порівняйте: самець — самиця, вдовець — вдовиця, старець — стариця тощо. Те саме про «лірщиків» і «бандурщиків», корпуси, як і в часовому вимірі, і сьогодення явно надають перевагу за «ник». — 🌳 💬 09:30, 17 листопада 2020 (UTC)
    Насправді ні - не вибориця. Творення -ниця доволі послідовне: видавець-видавниця, промовець-промовниця. У словниках 19 століття й текстах рубежу ХІХ-ХХ ст. трапляється продавниця як пара до продавця. Тощо. Але я не хочу починати довго розповідати про хаос у сучасному словотворенні, бо він зачіпає майже всі суфікси для творення жіночих форм.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:59, 17 листопада 2020 (UTC)
    Коли згадали корпус: 42 виборники проти 167 виборщиків у ГРАКу.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:05, 17 листопада 2020 (UTC)
    Не є доводом. Там слово багато разів згадують в творах, тобто один автор, а саме, що показово, в
    • «Російський націоналізм як соціально-політичний феномен у виборчому процесі Правобережної України (1906–1912 рр.)»,
    • «Депутати від українських губерній та міст у Державних думах Російської імперії: динаміка етносоціального та політичного складу (1906–1917 рр.)»,
    • «Українсько-російські взаємини 1657-1659 рр. в умовах цивілізаційного розмежування на сході Європи»
    • тощо.
    Лише підтвердюєте, же то слово Московського впливу. Якщо обрати новітні часи (1991—2020), не про Московщину і рахувати за творами (обрати «1-е в документі»), то буде менше 10 виборщиків, але 10 виборників, а також 2 вибірника. «Вибірщика», звісно, немає — не дуже звучить Московською, еге.
    Якщо рахувати просто кількість слів, як ви, то виставлю корпус Ляйпціґа.
    Як видно, тут перевага за «ник», причому з ікавизмом. Словники цього слова знають: СУМ-11, СУМ-20. Жіноча пара очевидна: СУМ-11, СУМ-20. Правда, корпуси показують не просто робітника, а особу. Тому хіба що підтримаю заміну «Колегія виборників» на «Колегія вибірників» — але тут мова не про цього. — 🌳 💬 16:13, 17 листопада 2020 (UTC)
    Вибірник/вибірниця за означенням обох СУМів абсолютно інша особа (працюють на шахті, порцеляновій фабриці тощо). Тому виходить 220 виборщиків проти 68 виборників. І хочу звернути увагу, що видача лейпцизького корпусу - самі журналістські замітки. Статті з історії виборчого права, які Вам не сподобались, мають більшу вагу.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:16, 18 листопада 2020 (UTC)
    Брехня, бо повторю: „Правда, корпуси показують не просто робітника, а особу”. І не мають вагу, бо уже навів: „Лише підтвердюєте, же то слово Московського вплив”. — 🌳 💬 15:29, 26 листопада 2020 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти Виборник // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2020., навіть в ілюстрації згадується американська система, зокрема колегія виборників; виборниця, зі свого боку, є жіночою формою і до виборця, і до виборника. Наросток -щик- в українській мові рідковживаний, тому слід віддати перевагу притаманному нам наросткові -ник-. —NachtReisender (обговорення) 13:36, 20 листопада 2020 (UTC)
    Звертаю увагу, що СУМ-20 посилається на журналістську статтю з мережі. У наукових статтях більш вживаним є виборщик. Надто саме виборщик у фаховій енциклопедії. Про все це вже говорилося вище. Не розумію, як можна ігнорувати згадані нюанси.--ЮеАртеміс (обговорення) 14:01, 20 листопада 2020 (UTC)
    Яка різниця, на що посилається СУМ-20? Він посилається на що хочеш: публіцистику, художню літературу, наукові тексти… Бо ж головне завдання тут проілюструвати, як уживається слово. У наукових статтях автори можуть дозволяти собі деякі вільнощі, тож зважати треба на найновіший академічний словник. —NachtReisender (обговорення) 17:59, 24 листопада 2020 (UTC)
    Велика. І пошук у корпусах це продемонстрував. СУМ-20 - це низькоякісне джерело. Автори просто обрали першу ліпшу форму, яку побачили, зовсім не проводячи дослідження. Те саме в новій редакції правопису, куди, наприклад, потрапила дияконЕса, коли дияконИсу < Διακόνισσα в українських текстах використовують навіть протестанти.--ЮеАртеміс (обговорення) 18:03, 24 листопада 2020 (UTC)
    Маєте право критикувати словник, але провадити оригінальні дослідження й нав'язувати свій погляд — ні. Dura lex, sed lex. —NachtReisender (обговорення) 18:11, 24 листопада 2020 (UTC)

@Yakudza: Ви нещодавно виказували свою думку щодо СУМ-20. Можливо, у Вас є що сказати по цій темі.--ЮеАртеміс (обговорення) 17:58, 24 листопада 2020 (UTC)

До підсумку[ред. код]

Відомо, що при підведенні підсумку рахуються не голоси, а аргументи, основані на аналізі різних авторитетних джерел, який ми традиційно робимо підбиваючи підсумки обговорень.

Аргументи за "виборник"
  • наявність у СУМ-20 позначки "застаріле" біля слова "виборщик"
Аргументи за "виборщик"
  • Значна перевага у авторитетних джерелах, в тому числі і сучасних слова "виборщик". Сюди включаються такі авторитетні у галузі джерела як "Юридична енциклопедія" (1998 рік), Науково-практичний коментар до Закону про вибори народних депутатів України (2002 рік), Історія українських політичних партій (2004 рік), лінгвістичні студії (2004), Історія держави і права України (2002), "Основи конституційного права України", Історія України у 3-х томах (2005). Загалом більше 200 посилань на книги, переважно підручники, наукові збірники, енциклопедії, видані за період з 1991 по 2020 роки. Термін "виборник" дає в аналогічних умовах у 5 разів менше посилань, серед яких практично нема АД рівня наведених для "виборщик". Деякі словники неможливо перевірити, тому я не брав їх до уваги. Я планував по цій темі підвести підсумок, але так як мене тегнули і попрохали висловитись, то це виглядатиме некоректно і як упередження до певного джерела. Але навіть якщо не брати до уваги чисельні застороги до СУМ-20, то помилки бувають всюди, навіть у такому ретельно вивіреному джерелі як СУМ-11 переплутана наукова назва чайки і мартина. Наведений вище аналіз новітніх україномовних