Вікіпедія:Перейменування статей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Вікіпедія:ПС)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тут користувачі зазначають сторінки, яким слід, на їхню думку, змінити назву.
Wikipedia-logo-v2.svg
Вікіпроєкти
Категорія КатегоріяКаталог
Скорочення
ВП:ПС

Користувачі самі можуть перейменовувати статті Вікіпедії, без допомоги адміністраторів, бажано так і робити. Для цього потрібно скористатися посиланням «Перейменувати» у верхній частині сторінки. Якщо перейменувати таким чином не вдається через те, що така сторінка вже існує (як правило, вона є редиректом), то на таку сторінку слід поставити шаблон {{db-move}} із зазначенням назви статті, що перейменовується. Після вилучення адміністратором статті-редиректа можна перейменовувати статтю звичним чином. Як правило, вилучаючи сторінку, адміністратор сам і здійснює перейменування.

Але якщо є сумніви у доцільності або правильності перейменування, то краще вказати статтю тут і пояснити причину перейменування. На статтю, яку пропонується перейменувати, ставиться шаблон {{Move|Нова назва статті}}.

Регламент перейменування: якщо перейменування не є технічним (наприклад, «згідно з правилами» або «допоможіть перейменувати») і вимагає обговорення — протягом тижня відбувається обговорення і після його закінчення будь-який досвідчений користувач (бажано той, хто не брав участі в обговоренні) підводить підсумок. За взаємною згодою може бути здійснене швидке перейменування до закінчення тижневого терміну.

Якщо ви згодні з перейменуванням статті, поставте перед своїм коментарем шаблон {{За}}, якщо ні — {{Проти}}.

Важливо пам'ятати, що згідно з принципами Вікіпедії, на цій сторінці проводяться не голосування, а обговорення з перейменування статей. Тому аргументація, посилання на правила та принципи Вікіпедії є важливішими ніж шаблон «за» або «проти». Ваші неаргументовані голоси при підведенні підсумку можуть бути не враховані.

Щоб додати нову заявку[ред. код]

Перед тим, як подати заявку на цю сторінку, подумайте над обґрунтуванням, тобто надайте посилання на словники та авторитетні джерела. Ваша заявка має відповідати вимогам ВП:МОВА.

Щоб оформити нову заявку, потрібно зробити такі три кроки:

  • позначте сторінку, яку ви пропонуєте перейменувати, за допомогою шаблону {{Move|Нова назва}}
  • через наступну форму вводу введіть поточну назву статті замість Стара_назва, нову назву замість Нова_назва, натисніть «Створити». Далі заповніть заявку і збережіть.

  • Потім зазначте нову заявку нижче (тобто у списку на цій сторінці, Вікіпедія: Перейменування статей) у вигляді {{Rename|Стара назва|Нова назва}}. Нові заявки слід додавати зверху списку.

Поточні заявки[ред. код]

Вбивця Луїзи ЕллісВбивство Луїзи Елліс[ред. код]

Наскільки я розумію, цим редагуванням пан Вар Трубій оскаржує моє попереднє перейменування.

На мою думку, якщо вбивця відомий, то коректніше називати статтю про нього за правилом ВП:ІС-П — тобто за його іменем, ба більше, що такий спосіб нейтральніший. Інакше, стаття Порошенко Петро Олексійович називалася б «П'ятий президент України», Томас Джефферсон — «Третій президент США», і т.д.

Якщо ж убивця невідомий, то тим паче некоректно писати статтю про нього, окрему від статті про саме вбивство. Тобто, дану та подібні статті слід називати не «Вбивця…», а «Вбивство…», бо стаття описує подію вбивства й особу-вбивцю в контексті цієї події, а не навпаки.--Рассилон 11:17, 15 червня 2022 (UTC)[відповісти]

Symbol support vote.svg За Убивство Луїзи Елліс. Murder = убивство; murderer = убивця.--白猫しろ ねこОбг. 12:02, 15 червня 2022 (UTC)[відповісти]

Symbol support vote.svg За Наскільки правильно зрозумів було дві статті-дубліката, котрі об'єднались під одною назвою... в статті описується подія, тож на мою думку логічніше назвати статтю саме як подія, а не персоналія... --अ म रा (обговорення) 14:23, 15 червня 2022 (UTC)[відповісти]

@अ म रा: Це не зовсім так: спочатку я перейменував «Вбивця…» на «Вбивство… аналогічно до Спеціальна:Покажчик за початком назви/Вбивство. Після цього Вар Трубій відновив статтю за старою назвою шляхом копіювання вмісту. Це змусило мене об'єднати історії під первинною (доконфліктною) назвою та започаткувати всезагальне обговорення. --Рассилон 09:24, 16 червня 2022 (UTC)[відповісти]

Суспільне мовленняСуспільне телерадіомовлення[ред. код]

Перейменування необхідне у зв'язку з перейменуванням статті Національна суспільна телерадіокомпанія України на Суспільне Мовлення (дивитися нижче). Назву Суспільне телерадіомовлення використовують чимало Вікіпедій, тому вважаю такий варіант найоптимальнішим. Block Baby (обговорення) 18:51, 12 червня 2022 (UTC)[відповісти]

Ще додивився. Стаття з таким самим змістом про українське суспільне мовлення (як інститут) має назву Суспільне телебачення і радіомовлення України. Вважаю це ще одним аргументом для перейменування. Як наслідок, є два, на мою думку, логічні варіанти перейменування:
1. Перейменувати Суспільне мовлення на Суспільне телерадіомовлення, а Суспільне телебачення і радіомовлення України на Суспільне телерадіомовлення України.
2. Перейменувати Суспільне мовлення на Суспільне телебачення і радіомовлення, а Суспільне телебачення і радіомовлення України залишити без змін.
Долучайтеся до обговорення, будь ласка:) --Block Baby (обговорення) 19:04, 12 червня 2022 (UTC)[відповісти]

Оскаржений підсумок[ред. код]

Перейменування є очевидним, оскільки є стаття «телерадіомовлення», відповідно слово «телерадіомовлення» підходить більше, ніж просто «мовлення». Також перейменування потрібне у зв'язку з перейменуванням статті Національна суспільна телерадіокомпанія України на Суспільне Мовлення. Block Baby (обговорення) 12:51, 14 червня 2022 (UTC)[відповісти]

Підсумок фактично оскаржений оскільки статті повернуто первинну назву з формулюванням "Порушення процедури перейменування", особисто утримуюсь... -- अ म रा (обговорення) 19:40, 14 червня 2022 (UTC)[відповісти]

Борис ДжонсонБоріс Джонсон[ред. код]

Вважаю необхідним обговорити перейменування і дійти згоди спільноті. Згідно § 144 п.1 перекладаються імена лише російські і білоруські. Якшо не помиляюсь, колись в нас було правило перекладати усі отакі імена. Джонсон точно не слов'янин і, гадаю, варто вживати в написанні варіант вимови його імені англійською ("Боріс" з наголосом на "о").

Завчасно хочу відповісти на очевидний аргумент: посилатися на українські ЗМІ чи інші інтернет-майданчики не правильно, бо вони орієнтуються, насамперед, на Вікі. Ми задаємо тон.

Прошу долучитися до обговорення учасників перейменувань (@St. Alex: і @Rar:) і висловити свої аргументи. --Seva Seva (обговорення) 13:56, 8 червня 2022 (UTC)[відповісти]

Symbol oppose vote.svg Проти На Офіційному вебсайті уряду Великої Британії скрізь пишуть Борис Джонсон, наприклад: Звернення Прем'єр-міністра до нації з приводу російського вторгнення в Україну: 24 лютого 2022 р., Розмова Прем’єр-міністра з Президентом Зеленським: 19 травня 2022 року --Sehrg (обговорення) 15:55, 8 червня 2022 (UTC)[відповісти]
Symbol oppose vote.svg Проти Те, що ЗМІ орієнтуються, насамперед, на Вікі є перебільшенням, а офіційні джерела й поготів. Борис є усталеним варіантом, треба залишити.--Rar (обговорення) 19:03, 8 червня 2022 (UTC)[відповісти]
Щодо наголосу, то увага слушна, можна в статті всі наголоси проставити.--Rar (обговорення) 19:08, 8 червня 2022 (UTC)[відповісти]
@Rar: На мою думку, "усталеність" - це суб'єктивний показник. Якщо довести до абсурду, то укртвіттері є усталений варіант "Боріс Джонсонюк", бо раніше його акаунт називався borisjohnsonuk. Чи є критерії "усталеності" в правилах найменування біографічних статей? --Seva Seva (обговорення) 03:09, 9 червня 2022 (UTC)[відповісти]
Symbol oppose vote.svg Проти Окрім вжитку, це ще й етимологічно правильно, сам Джонсон каже, що його ім'я російського походженняNickK (обг.) 19:23, 8 червня 2022 (UTC)[відповісти]
@NickK: Ім'я Міши Коллінза також російського походження, але це не привід його перекладати на "Михайло". Окрім того звук И (ЬІ російський) в імені не використовується. Є правила транслітерації і, якщо я не помиляюсь, звук "І" передається буквою "І", а звук "И" передається в англійську "У" (якщо ми кажемо про букву між двома приголосними). Це правило, працює і у зворотньому випадку. --Seva Seva (обговорення) 03:09, 9 червня 2022 (UTC)[відповісти]
@Seva Seva: Там саме звук И: [ˈbɒrɪs ˈd͡ʒɒnsən] (МФА ɪ відповідає нашому И). Оскільки це і фонетично виправдано (звісно, ми не всі англійські И передаємо українськими И), і етимологічно, та ще й домінує в джерелах (включно з офіційними, причому він змінив, бо як міністр закордонних справ він був Боріс), не бачу причин надавати перевагу іншому варіанту — NickK (обг.) 08:29, 9 червня 2022 (UTC)[відповісти]
Symbol oppose vote.svg Проти згоден з NickK'ом --Jphwra (обговорення) 19:25, 8 червня 2022 (UTC)[відповісти]
Symbol support vote.svg За У всьому світі його звуть Бо́ріс Джонсон а в Україні Борис. Чому саме Борис? Це що, переклад? Якщо ми кажемо що це "усталений варіант" тоді хай буде вказано в статті "прем'єр Бо́ріс Джонсон, в Україні усталений варіант Бори́с Джонсон". Але все ж, панове, чесно кажучи незрозуміло чому, у такому випадку, не кажемо "Георгій Буш". Ім'я не російське, що підлягає перекладу так як він не є громадянином росії, незважаючи на те що він каже (маємо пам'ятати що цей політик в загальному популіст, крімо того що він підтримує Україну, сьогодні каже одне а завтра може казати абсолютно інше). Якщо в Китаї буде якесь ім'я схоже на Василь ми його будемо перекладити чи транслітеруємо? Переклад імен характерний тільки авторитарним режимам (росія, фашистська Італія, можливо нацистська Німеччина). Чому футболіст Павел Недвед а не Павло? Тому що, як вказано зверху, іноземні імена не перекладаються. На обкладинці книжки "Фактор Черчилля" Боріса Джонсона написано саме Боріс Джонсон. Все, до крапки, узгоджується з автором коли його видання виходить на іншій мові. Мені здається що вікіпедія це енциклопедія, тобто все має пояснюватись, а не довідка усталених варіантів. --St. Alex (обговорення) 20:24, 8 червня 2022 (UTC)[відповісти]
Symbol support vote.svg За Вважаю неправильним тотальний переклад імен слов'янського походження на український лад, бо в правописі чітко сказано: російські та білоруські. Англійських там нема. Окрім того, не вважаю, що ми маємо керуватися такими ж "перекладачами" у ЗМІ чи деяких інших джерелах бо більшість з них орієнтується на Вікіпедію (з початку року щоденно сторінку відвідують 710 осіб). Ми самі відповідальні за такий варіант написання імені містера Джонсонюка =) . Загалом - вважаю слід перейменувати статтю для правильного відображення вимови імені "Бо́ріс" (Boris). --Seva Seva (обговорення) 03:09, 9 червня 2022 (UTC)[відповісти]
Маленьке зауваження для Seva Seva -- ви користуєтесь застарілою версією правопису, нова -- це файл з 393 сторінками і місцями значними відмінностями (в вашій "ґуґл", в новішій -- "гугл" в параграфі 54). Лінк тут: Український правопис 2019 року#Публікації затвердженого варіанту правопису. Стосовно власне Борис-Боріс -- походження може і російського, але загалом розглядати його варто, як іноземне (воно було адаптоване). А тут діє параграф 145, що відсилає до загального правопису іноземних слів, де все ж є таке, як Грімм. Тому за правописом Боріс, але є джерела тільки на Борис, тож має лишатись Борис, тобто Symbol oppose vote.svg Проти.--Divega (обговорення) 04:45, 9 червня 2022 (UTC)[відповісти]
книга Боріса Джонсона видана в Україні не є джерелом? --St. Alex (обговорення) 09:35, 9 червня 2022 (UTC)[відповісти]
Ви праві, є 2 джерела, що передають ім'я, як Боріс -- це переклади його книжок (в статті чогось спочатку було наведено через "И"). Перевага все одно лишається за Борис, але згадати Боріс в преамбулі варто.--Divega (обговорення) 05:48, 13 червня 2022 (UTC)[відповісти]
Symbol oppose vote.svg Проти джерел безліч на Борис. П.С. у Джонсонів велика родословна, що не дивно, що його назвали Борис. Родословна й зі слов'янським корінням. Тож є він слов'янином чи ні, це потрібно питати у нього, а не самим вирішувати його ідентифікацію. --白猫しろ ねこОбг. 12:05, 9 червня 2022 (UTC)[відповісти]
Symbol oppose vote.svg Проти У вікіпедії вже давно пошла пошесь писать українською абеткою російську транскрипцію, як Александр, Боріс, Владімір, завтра будуть Крістіна, Алексєй, Свєтлана та Ліманад... отож є усталене українське написання подібних імен/назв, до того ж урядовий портал Великої Британії переклав ім'я українською як Борис, тож бо сам офіційний орган Британії вважає правильним написанням імені прем'єра українською як Борис... --अ म रा (обговорення) 09:49, 10 червня 2022 (UTC)[відповісти]
На обкладинці книжки "Фактор Черчилля" Боріса Джонсона написано саме Боріс Джонсон. —St. Alex (обговорення) 08:41, 12 червня 2022 (UTC)[відповісти]

Національна суспільна телерадіокомпанія УкраїниСуспільне Мовлення[ред. код]

Вважаю за необхідне перейменувати статтю НСТУ на Суспільне Мовлення. Саме така назва використовується останнім часом, у тому числі на сайті компанії. Така назва є простішою для сприйняття, адже саме вона фігурує на логотипі. Спрощення назви важливе, бо суспільний мовник входить до так званих «білих медіа», а тому такі статті потрібно популяризувати. Єдина перепона - вже є стаття під назвою Суспільне мовлення, але її можна перейменувати також, тим більше, що стаття є набагато менш популярною. Тільки, якщо так, то виникає питання як пере назвати другу статтю. Можна додати дужки (наприклад: Суспільне мовлення (послуги) або щось у цьому дусі (це потрібно детально обговорити). — Це написав, але не підписав користувач Block Baby (обговореннявнесок) 22:12, 7 червня 2022‎ (UTC).[відповісти]

@Block Baby: Поточна назва статті відповідає повній офіційній назві підприємства без уточнення за формою власності [1]. А що таке «Суспільне Мовлення»? Підрозділ? Телеканал? --Рассилон 08:25, 8 червня 2022 (UTC)[відповісти]
По суті НСТУ та Суспільне Мовлення це синоніми. Просто другий більш спрощений для розуміння варіант. Якщо вдасться перейменувати, то перше речення статті буде типу цього: Суспільне Мовлення (повна назва: Національна суспільна телерадіокомпанія України; скорочено НСТУ)... --Block Baby (обговорення) 10:19, 8 червня 2022 (UTC)[відповісти]
Припускаю, що Ви не зовсім зрозуміли моє запитання, тому перефразую: що саме позначає пропонований Вами термін «Суспільне Мовлення»: безпосередньо вищезгадане підприємство (як юридичну особу), чи все ж, щось інше, хоч і доволі тісно пов'язане з цим підприємством? Наприклад, єдиний телеканал або телепередачу цього підприємства, чи загалом явище суспільного мовлення в Україні, (майже) повністю представлене цим підприємством? --Рассилон 10:39, 8 червня 2022 (UTC)[відповісти]
Підприємство --Block Baby (обговорення) 11:37, 8 червня 2022 (UTC)[відповісти]

Найбільш показовим прикладом того, що назва Суспільне Мовлення - відповідніша є новина про ребрендинг компанії (https://corp.suspilne.media/newsdetails/5036). Там жодного разу не згадано абревіатуру НСТУ та тим більше її розшифрування. Це говорить про напрямок компанії асоціюватися саме з назвою Суспільне Мовлення, а не НСТУ. Визначення компанії теж записане Суспільне Мовлення - це... Та й без того на сайті компанії постійно використовується назва Суспільне Мовлення, а не НСТУ. Я не кажу, що НСТУ треба повністю прибрати, але ця назва має бути другорядною (перше речення статті має бути типу цього: Суспільне Мовлення (повна назва: Національна суспільна телерадіокомпанія України; скорочено НСТУ)...) Block Baby (обговорення) 12:42, 8 червня 2022 (UTC)[відповісти]

По-перше, новина — про ребрендинг проєктів компанії, і я б не ототожнював це з перейменуванням самої компанії як юридичної особи. По-друге, таке джерело є первинним, тоді як назва статті, як правило, має визначатися вторинними джерелами. --Рассилон 13:10, 8 червня 2022 (UTC)[відповісти]
Стосовно першого: ребрендингу зазнала вся компанія, а не лише окремі проєкти. Вона змінила логотип (до того була просто призма та надпис «Суспільне». Стосовно другого: про таке правило вперше чую. Тим не менш, я знайшов джерела, де також вживається назва Суспільне Мовлення, а не НСТУ: https://m.facebook.com/suspilne.media/ (зверніть увагу на опис), сайти Детектор Медіа та ДМ Суспільного (там частіше вживається Суспільне або Суспільне Мовлення, ніж НСТУ), Укрінформ https://www.ukrinform.ua/amp/rubric-culture/3479786-suspilne-zapustilo-novij-sajt-evrobacenna.html , УП https://www.pravda.com.ua/news/2022/05/18/7346994/index.amp . --Block Baby (обговорення) 13:53, 8 червня 2022 (UTC)[відповісти]
Я згоден з вами, що така зміна назви та ребрендинг не означає перейменування юридичної особи. Але статті про організації й не зобов'язані мати назву, яка співпадає з назвою юридичної особи, яка може зустрічатись, наприклад, лише в "футері". Я також згоден з вами, що треба дивитись на вторинні джерела. Я їх не аналізував дуже детально, проте там, куди дивився, дійсно компанію вже почали називати "Суспільним"; хоча в деяких місцях залишається НСТУ, а в деяких джерелах використовують обидві назви. --Good Will Hunting (обговорення) 15:50, 14 червня 2022 (UTC)[відповісти]

Оскаржений підсумок[ред. код]

Згідно з правилами Вікі, обговорення триває тиждень. Оскільки не виникло заперечень, статтю можна перейменовувати. Block Baby (обговорення) 12:43, 14 червня 2022 (UTC)[відповісти]

Block Baby, згідно з правилами вікі, підсумок мав би підбити користувач, котрий не брав участь в обговоренні, позаяк заперечення якраз тут присутні. Просив би Вас відмінити цей підсумок як помилковий. --Юрко (обговорення) 14:33, 14 червня 2022 (UTC)[відповісти]
@Block Baby: - повторний пінг через помилку.--Юрко (обговорення) 14:36, 14 червня 2022 (UTC)[відповісти]
Регламент перейменування: якщо перейменування не є технічним (наприклад, «згідно з правилами» або «допоможіть перейменувати») і вимагає обговорення — протягом тижня відбувається обговорення і після його закінчення будь-який досвідчений користувач (бажано той, хто не брав участі в обговоренні) підводить підсумок. Погоджуюся, що рекомендується робити так, як кажете ви, але це не означає, що не можна перейменовувати, скажімо, мені. Я бачив, як довго підводять підсумки сторонні глядачі, тому не хочу, щоб таке повторювалося у випадку з цим перейменуванням. --Block Baby (обговорення) 14:41, 14 червня 2022 (UTC)[відповісти]
Саме бажано той, хто не брав, у цьому конкретному випадкови і мав би підвести підсумок через присутність тут заперечень. Такий сформувався консенсус спільноти. Я би погодився з Вашим підсумком, якби тут була одностайність. --Юрко (обговорення) 14:56, 14 червня 2022 (UTC)[відповісти]
Ми не шукаємо одностайності на цій сторінці, ми шукаємо консенсус та аргументи. Я аргументовано довів необхідність перейменування та не побачив жодних заперечень за цей тиждень. --Block Baby (обговорення) 15:18, 14 червня 2022 (UTC)[відповісти]
Тоді я не розумію, для чого Ви виносили це перейменування на обговорення - могли би просто перейменувати. На Вашу думку, Рассилон згоджується з Вами чи ні? --Юрко (обговорення) 15:32, 14 червня 2022 (UTC)[відповісти]
Звісно, щоб побачити, чи будуть вагомі аргументи проти перейменування... --Good Will Hunting (обговорення) 15:46, 14 червня 2022 (UTC)[відповісти]
Побачив, зневажив, перейменував. Сенс? --Юрко (обговорення) 15:55, 14 червня 2022 (UTC)[відповісти]
Я не вважаю, що "зневажив". У Рассилона були питання, номінатор на них відповів, і жодних додаткових питань не виникало майже тиждень. Тому він принаймні міг вважати, що дав всі необхідні пояснення і заперечень немає. --Good Will Hunting (обговорення) 16:20, 14 червня 2022 (UTC)[відповісти]
А я вважаю. Бо инакше б не перейменовував. Рассилон арґументував власну позицію та й чекав на підсумок третьої особи. --Юрко (обговорення) 16:44, 14 червня 2022 (UTC)[відповісти]
@Юрко Градовський: Я не зневажаю правила чи користувачів Вікіпедії, не верзіть брехню, це наклеп.
Стосовно чому я перейменував: я ознайомився з правилами та регламентом перейменування на цій сторінці, який звучав ось так: Регламент перейменування: якщо перейменування не є технічним (наприклад, «згідно з правилами» або «допоможіть перейменувати») і вимагає обговорення — протягом тижня відбувається обговорення і після його закінчення будь-який досвідчений користувач (бажано той, хто не брав участі в обговоренні) підводить підсумок. Я не знав, і, насправді, досі не знаю про якийсь консенсус, про який ви сказали (Саме бажано той, хто не брав, у цьому конкретному випадкови і мав би підвести підсумок через присутність тут заперечень. Такий сформувався консенсус спільноти), бо такого твердження немає в регламенті зверху Вікіпедія:Перейменування статей.
Стосовно користувача Рассилон: я не бачу заперечень стосовно перейменування, бачу запитання користувача, на які я відповів, а також заперечення моєї другої тези, на яке теж відповів. Але не бачу заперечень пропозиції.
Стосовно чому я взагалі виніс це перейменування на обговорення: бо я поважаю правила та користувачів Вікіпедії та хочу лише найкращого Суспільному Мовленню, не мати суперечок та війн редагувань на статті, бо вони їй зашкодять. Я прийшов обговорити чи доцільне перейменування, яке я пропоную. Заперечень пропозиції я не побачив, що свідчить про консенсус у цій справі.
Консенсус — відсутність у сторін, що домовляються, заперечень проти пропозицій, висунутих під час переговорів.[1] --Block Baby (обговорення) 16:39, 14 червня 2022 (UTC)[відповісти]
Я скоріше підтримую перейменування per ред.№ 36182425 --Good Will Hunting (обговорення) 15:47, 14 червня 2022 (UTC)[відповісти]
Symbol support vote.svg За назву «Суспільне мовлення (…)» (щодо уточнення не певен, але воно потрібне для розрізнення підприємства й загального поняття) як таку, що більше відповідає §54, п. 4 чинного правопису та вживається Укрінформом. --Рассилон 16:14, 14 червня 2022 (UTC)[відповісти]
Стосовно якого саме уточнення ви не певні? --Block Baby (обговорення) 16:44, 14 червня 2022 (UTC)[відповісти]
Уточнення після нової назви статті про підприємство, для розрізнення від статті про загальне поняття суспільне мовлення (англ. public broadcasting). --Рассилон 17:37, 14 червня 2022 (UTC)[відповісти]
Підприємство та загальне поняття розрізняються:
Суспільне Мовлення - підприємство
Суспільне телерадіомовлення (буде перейменовано з суспільне мовлення) - загальне поняття, яке походить від Телерадіомовлення
Суспільне телебачення і радіомовлення України - публічний інститут, який походить від Закону України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» --Block Baby (обговорення) 17:53, 14 червня 2022 (UTC)[відповісти]
Там йдеться про вид мовлення чи телерадіокомпанію? --Юрко (обговорення) 16:48, 14 червня 2022 (UTC)[відповісти]
Вони себе називають "Суспільне Мовлення". Якщо вже йти проти правопису, то йти до кінця. --Юрко (обговорення) 16:51, 14 червня 2022 (UTC)[відповісти]

Symbol neutral vote.svg Утримуюсь На їхньому сайті урл складається з одного слова Suspilne, в назві сайту слова написані через пряму риску, як Суспільне|Мовлення, англійська версія статті вже азивається Suspilne Movlennia, але як з'ясувалось це саме номінатор і перейменував, єдине що зрозуміло, що компанія декілька разів змінювала назву формально, але чи було це офіційно за документами незрозуміло... -- अ म रा (обговорення) 17:31, 14 червня 2022 (UTC)[відповісти]

Написання Суспільне|Мовлення через пряму риску - це частина попереднього дизайну (щось типу, як Суспільне Новини на зображенні тут, там і шрифт старий: https://zahid.espreso.tv/sayt-suspilnogo-atakuvali-vin-timchasovo-ne-pratsyue). Але після ребрендингу в актуальних новинах риска вже не використовується, впевнений, що її з назви сайту незабаром приберуть. За документами компанія називається АТ «Національна Суспільна телерадіомпанія України». Але стаття не мусить мати юридичну назву, а таку, яку найчастіше використовують. Зараз компанія сама себе називає Суспільне Мовлення (новини компанії на сайті, фб сторінка:https://m.facebook.com/suspilne.media/). Та й не тільки сама компанія, а й сайти Детектор Медіа та ДМ Суспільного (там частіше вживається Суспільне або Суспільне Мовлення, ніж НСТУ), Укрінформ https://www.ukrinform.ua/amp/rubric-culture/3479786-suspilne-zapustilo-novij-sajt-evrobacenna.html , УП https://www.pravda.com.ua/news/2022/05/18/7346994/index.amp . Безумовно, не завжди і не всюди, але тенденція до зміни назви на Суспільне Мовлення росте й буде рости, в тому числі через недавній ребрендинг. --Block Baby (обговорення) 17:50, 14 червня 2022 (UTC)[відповісти]
Скоріш за все, через пряму риску йде назва розділу: Суспільне|Мовлення, Суспільне|Культура, Суспільне|Про нас тощо. Самі ж вони організацію називають просто "Суспільне". --Юрко (обговорення) 19:20, 14 червня 2022 (UTC)[відповісти]
  • Symbol oppose vote.svg Проти Наразі немає достатньої кількості незалежних вторинних авторитетних джерел, аби сформувати якусь назву. Зустрічається різне : "Суспільне", "Суспільна служба мовлення", "Суспільний мовник" тощо, тобто, тут не йдеться про назву організації, а про вид змі. На оф. сайті, про що було вище - "Суспільне|Мовлення". Тому зараз варто залишити офіційну назву, котра переважає в джерелах. Можна скоротити - "Національна телерадіокомпанія України", або "Національна ТРК України", або "Національна суспільна ТРК України", якщо хтось так бажає коротшої назви.--Юрко (обговорення) 17:58, 14 червня 2022 (UTC)[відповісти]
  • Symbol oppose vote.svg Проти Назва "Суспільне мовлення" передбачає явище, наприклад, «піонерське радіо», «аматорське радіомовлення», тим більше, вже буде плутатнина із «Суспільне мовлення», де у статті описане явище. Пропонована назва помилкова і перейменування недоречне, адже це вводитиме читача у оману. Це компанія, яку контролюють і яка контрольована. У статті йде мова про компанію, а не про явище, а компанія зареєстрована як АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО НАЦІОНАЛЬНА СУСПІЛЬНА ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ УКРАЇНИ[2], оскільки у ВП:ІС ми форму власності не пишемо, залишаємо поточну назву яка відповідає дійсності. Підсумок слід прибрати і пропозицію перейменування забрати як таку, яка взагалі подана без розуміння предметної сфери. — Alex Khimich 18:58, 14 червня 2022 (UTC)[відповісти]
  • Symbol oppose vote.svg Проти Саме так, не плутати з Суспільне мовлення та Суспільне телебачення і радіомовлення України.--Dgho (обговорення) 10:17, 17 червня 2022 (UTC)[відповісти]
Примітки[ред. код]
  1. 1. http://www.lingvo.ua/uk/Search/uk-uk/Консенсус[недоступне посилання з липня 2019] у Великому тлумачному словнику сучасної української мови.

Ніколас ТульпНіколас Тюльп[ред. код]

Пропоную перейменувати з тУльпа в тЮльпа. Аргументи:

  1. за правилами з нідерландської українською мовою літери, літеросполуки, дифтонги u, uu після приголосних - ю.
  2. Закордонне джерело, яке можна вважати авторитетним. Доктор Маартен Прак - професор соціальної та економічної історії на кафедрі історії та історії мистецтв Утрехтського університету, експерт з історії раннього Нового часу, національної історії Нідерландів, порівняльної історії Європи та світової історії, мистецтва золотої доби Нідерландів, член правління ALLEA (Королівська Нідерландська академія мистецтв і наук). У його книзі "The Dutch Republic in the Seventeenth Century: The Golden Age" йдеться про те, що прізвище Tulp походить від Tulip, що було звичним явищем в часи тюльпаноманії. Таким чином прізвище Tulp з нідерландської на українську перекладається як тюльпан;
  3. Український учений в області психіатрії та медичної психології, завідувач кафедри медичної психології, психосоматичної медицини та психотерапії медико-психологічного факультету Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця, Доктор медичних наук. Академік Академії Наук Вищої Освіти України Чабан Олег Созонтович, а також аспірантка на кафедрі медичної психології, психосоматичної медицини та психотерапії НМУ ім. А.А. Богомольця Сальникова Аліна Олександрівна у свої статті "Burn out: українські реалії (на прикладах деяких лікарських професій)" говорять наступне: "«Світячи іншим згораю сам» - так колись сказав у ХVII ст. голландський лікар Ніколас ван Тюльп, який зробив цей вислів - девізом лікарів, а символом лікаря – палаючу свічку. Достатньо символічно, що Ніколас ван Тюльп ввів символ роботи лікаря – «згорання». За надійне україномовне джерело зійде.
  4. БУЛИК РОМАН ЄВГЕНОВИЧ Завідувач кафедри медичної біології, генетики та фармацевтичної ботаніки БДМУ, завідувач відділу докторантури, аспірантури, магістратури та клінічної ординатури БДМУ, доктор медичних наук на сайті Буковинського державного медичного університету розповідає: "«Світячи іншим, згораю» – ці слова відомий голландський медик Ніколас ван Тюльп (1593-1674) запропонував зробити девізом лікарів, які віддали своє життя випробуванню на собі збудників смертельних хвороб, а палаючу свічку – їх гербом, символом. До таких людей повною мірою можна віднести  І.І. Мечникова". Це аж ніяк не джерело, однак демонструє, що в спільноті медиків є практика використання написання саме тЮльп.
  5. Тамара Альохіна письменниця й драматург у своїй книзі "Повернення" також вживає саме форму тЮльп.

Таким чином у професійному медичному середовищі та серед письменництва форма написання тЮльп не є незвичною чи чужою. Саме тому за наведеними фактами прошу підтримати перейменування. --Artem Ponomarenko (обговорення) 20:45, 6 червня 2022 (UTC)[відповісти]

Symbol support vote.svg За Прізвище Тюльп походить від назви квітки Тюльпан -- अ म रा (обговорення) 06:34, 7 червня 2022 (UTC)[відповісти]
Symbol support vote.svg За Не знаюсь на нідерландській, але аргументи переконливі. Та й, загалом, я за дерусифікацію. --Seva Seva (обговорення) 03:13, 9 червня 2022 (UTC)[відповісти]

Море БандаБанда (море)[ред. код]

Слово "море" тут не є частиною назви, а тому, згідно з ВП:ТОЧНО, не підпадає під випадки з природним уточненням, а підпадає під випадки зі штучним--Unikalinho (обговорення) 12:54, 5 червня 2022 (UTC)[відповісти]

  • Symbol support vote.svg За у цьому випадку море є родовим словом так же як і річка, і може існувати без нього, на відміну від Чорного чи Жовтого морів.--白猫しろ ねこОбг. 13:21, 5 червня 2022 (UTC)[відповісти]
  • У нас є купа морів (наприклад, всі моря Південного океану), які називаються «Море Таке-то». Треба спитати когось, хто знається на географічній номенклатурі, чи це не є усталеним виразом.--Brunei (обговорення) 14:37, 5 червня 2022 (UTC)[відповісти]
    Море Дюрвіля / Море Дюрвіль. Перше не може бути без уточнення (море Банда в наз. відмінку). Хоча навіть у таких випадках деякі енциклопедії використовують зворотній стиль як наприклад ВУЕ [3]. Хоча знайти без уточнення море, будь-яке море, я думаю це неможливо, навіть на англійських мапах (і якщо я правильно пам'ятаю, ні слово море, ні sea ніколи не скорочується). --白猫しろ ねこОбг. 16:15, 5 червня 2022 (UTC)[відповісти]

Symbol oppose vote.svg Проти Причому там родовий відмінок? Він не визначальний. Банда то стрічка, шукайте етимологію топоніму. Банда не прикметник, який щось описує і не вчений в честь якого щось назвали — це іменник-топонім — стрічка, ланцюг (островів). Море Стрічка, якщо буквально перекласти; Море Вареника — якщо попередня аналогія не заходить — у зворотньому порядку ніяк не звучить. Море тут попереду, так як слово не є характеристикою моря (що є з чорним, жовтим, льодовиковим, середземним, арабським, червоним, мертвим і тд тп.). Азовське неправильно назване у нас, адже немає такої характеристики як "азовськість", отже Море Азова має бути в ідеалі (фортеця і місто такі були там), але як склалось, так склалось, англійською воно правильно назване: en:The Sea of Azov а не Azovian Sea, тоді як en:Black Sea у іншій послідовності, благо у той розділ ви ще не добрались. Банда - їхній топонім, який носить не один географічний об'єкт того регіону у честь тектонічної плити. За цим принципом йдуть моря, названі в честь людей, всяких там Лаптєвих і т.п. Цілком комічна номінація неофітів реформаторів. Резюме: де є характеристика, "море" позаду, де є назва у честь чогось/когось, "море" попереду. Відповідати не буду, мені шкода на вашу освіту свій вихідний втрачати. — Alex Khimich 18:38, 5 червня 2022 (UTC)[відповісти]

А хто говорить про родовий відмінок? Мова про те, що назвою моря є "Банда", а не "Море Банда"--Unikalinho (обговорення) 07:31, 6 червня 2022 (UTC)[відповісти]
банда це один з діалектів en:Banda language (Maluku). Море Вареника це родовий відмінок, Море Банда - це називний відмінок. Це назва народу, який були пізніше вигнані голандськими колоністами. Тож Ви етимологію слова не знайшли ніяк. До чого тут англіська мова до української? На Вашу думку ВУЕ теж коміки? Тим паче давати визначення перекладу з яванського діалекту, який має декілька визначень не є коректною узагалі. Узагалі, якщо етимологічно, то можна припустити, що це означає групу різних-сусідів племен, що пов'язані між собою. Бо слова мають давнє значення як пов'язувати, зв'язувати, зв'язок (якщо аналізувати різні переклади цього слова за різними мовами). Цілком може бути логічно для Океанії. --白猫しろ ねこОбг. 13:17, 7 червня 2022 (UTC)[відповісти]
  • Symbol oppose vote.svg Проти Дійсно індонезійське слово "Банда" це шось типу "Смуга", тож Море Банда, Острови Банда, Архіпелаг Банда звучить більш природно, ніж Банда (острови), Банда (море), до тогож слово Банда є і в українській мові на означення кримінального угруповання, тож не знаю як за правилами, а чисто стилістично назва Море Банда краща... -- अ म रा (обговорення) 19:01, 6 червня 2022 (UTC)[відповісти]
    Наявність слова "банда", навіть з негативним значенням, не є приводом для уникнення омонімії в назві статей. Правило ВП:ТОЧНО нічого не говорить про семантику основного слова як вплив на вибір уточнення до нього. Щодо "стилістично краще", то Місто Дніпро чи Стадіон «Україна» теж "стилістично краще", аніж Дніпро (місто) чи Україна (стадіон), але правило нічого не говорить також і про "стилістичну кращість". Воно говорить лише про наявність чи відсутність нерозривного зв'язку (на рівні вжитку) між власне назвою і родовим поняттям. Бо якщо назвою моря є "Банда", то логічно, що людина, шукаючи статтю про нього, буде шукати на букву "Б", а не на "М" --Unikalinho (обговорення) 05:25, 7 червня 2022 (UTC)[відповісти]
  • Symbol support vote.svg За підтримую арґументи перейменування, висловлені вище.--Юрко (обговорення) 19:00, 12 червня 2022 (UTC)[відповісти]

Lumos OrchestraLUMOS Orchestra[ред. код]

Оскільки офіційною назвою оркестру є виключно LUMOS Orchestra, що вказано як у статті (бо це акронім), так і на всіх офіційних джерелах оркестру. В сторонніх статтях можуть бути помилки, бо не всі журналісти уважно стежать за нюансами написання або знають про те що назва є акронімом. --Wldfaclon (обговорення) 12:25, 27 травня 2022 (UTC)[відповісти]

Symbol neutral vote.svg Утримуюсь На логотипах в них усюди LUMOS ORCHESTRA, тож бо обидва слова написані великими латинськими літерами, а в назвах в тексті дійсно майже повсюдно LUMOS Orchestra... -- अ म रा (обговорення) 19:06, 6 червня 2022 (UTC)[відповісти]

Symbol oppose vote.svg Проти Привернення уваги за рахунок маніпуляції з назвою - поширена практика серед музикантів. Вони могли назватися хоч LuMoS oRcHeStRa. Приклад - гурт KoЯn, в таких випадках колеги з англвікі пишуть: Korn (stylized as KoЯn, or occasionally KoRn). З іншої сторони: якшо ми ставимося до "Lumos" як до акроніма, а не як до оригінальної частки назви, то виходить масло масляне (Lviv Unique and Magical Orchestra of Soundtracks Orchestra). Логічно було б вже перейменувати просто на LUMOS. Тому, чесно кажучи, думаю так: варто залишить як є (хай придумають нормальні назви, а то понавчаться отому "Лондон кепітал оф зе Грейт Брітан", а ти потім думай =) ). --Seva Seva (обговорення) 03:29, 9 червня 2022 (UTC)[відповісти]
Як одному з учасників обговорюваного гурту, мені звісно надзвичайно цікаво ознайомитись із чиїмись приватними поглядами на неймінг колективів, проте яке це відношення взагалі має до енциклопедичності, і до Вікіпедії зокрема?
"LUMOS Orchestra" є повною власною текстовою назвою колективу, і вживається на всіх офіційних джерелах колективу (вказаних у посиланнях до обговорюваної статті) виключно в такій формі.
І оскільки це власна назва, то не має ніякого значення її логічність чи те що у назві є тавтологія, якщо розкривати аббревіатуру. Аналогічна тавтологія є у повних назвах великої кількості колективів (зокрема як приклад "INSO-Lviv" Symphony Orchestra).
Вираз "хай придумують нормальні назви" я взагалі не знаю до чого відноситься, до кого адресовано і як стосується принципів вікі-спільноти. --Wldfaclon (обговорення) 18:19, 22 червня 2022 (UTC)[відповісти]

ЦисяньциньЦісяньцінь[ред. код]

Відповідно до запиту аноніма. Згідно з правилами транслітерації українською з піньїня, має бути так, але наскільки ці правила застосовні до загальних іменників, не знаю.--В.Галушко (обговорення) 23:57, 21 травня 2022 (UTC)[відповісти]

Symbol oppose vote.svg Проти Згідно з правописом, після ц в іншомовних словах завжди пишеться и. На підтвердження ― слова Цинхай і Циньхуаньдао, теж з китайської мови. ―NachtReisender (обговорення) 14:35, 31 травня 2022 (UTC)[відповісти]
Symbol oppose vote.svg Проти Згідно з поточною транслітерацією -- Цісяньцінь або Цісяньцинь. Але судячи з пошуку, слово вже було вжито у формі цисяньцинь в джерелах: Цинь (цисяньцинь) на стор. 55 у підручнику рекомендованому МОН, Цисяньцинь за Словником-довідником музичних термінів, згадка у дисертації на сторінці 134 та Цисяньцинь на сайті eschool.dn.ua.--Divega (обговорення) 05:41, 1 червня 2022 (UTC)[відповісти]

Клуб Сімейного ДозвілляКлуб сімейного дозвілля[ред. код]

Оскаржую дане перейменування, згідно з п. 4 §54 чинного правопису (див. mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/05062019-onovl-pravo.pdf, с. 61).

До обговорення запрошується пан Гетман як автор вищезгаданого перейменування. Зокрема, прошу аргументувати «нехтування» правописом під час здійснення свого перейменування.--Рассилон 09:38, 15 травня 2022 (UTC)[відповісти]

Symbol support vote.svg За: згідно з правописом--Словолюб (обговорення) 10:15, 15 травня 2022 (UTC)[відповісти]

  • Symbol oppose vote.svg Проти. А відколи ми нехтуємо джерелами? Офіцсайт.--Кучер Олексій (обговорення) 10:29, 15 травня 2022 (UTC)[відповісти]
    Ну джерела далеко не завжди правопису дотримуються.--Анатолій (обг.) 10:36, 15 травня 2022 (UTC)[відповісти]
    Але реальність відображають саме джерела. Так компанія сама себе назвала. Як захотіли, так і назвали. Навіть всупереч правопису. Це їх право. У такому випадку Клуб Сімейного Дозвілля і Клуб сімейного дозвілля можуть бути зовсім різними предметами.--Кучер Олексій (обговорення) 10:43, 15 травня 2022 (UTC)[відповісти]
    Тим не менш усілякі там ПЦУ, УПЦ, ЗСУ ми пишемо за правописом, а не за самоназвами.--Анатолій (обг.) 10:47, 15 травня 2022 (UTC)[відповісти]
    А хіба це самоназви? От саме ці три, що Ви назвали--Unikalinho (обговорення) 08:28, 23 травня 2022 (UTC)[відповісти]
    @Кучер Олексій: Тобто, якби компанія стилізувала би свою назву, скажімо, як «кЛуб сімейнОго дОзвіЛля», то саме так і тільки так мала б називатися стаття? --Рассилон 12:30, 15 травня 2022 (UTC)[відповісти]
    Тут все знову ж навпаки. Ця стилізація якраз пішла від абревіатури КлубСімейногоДозвілля. Найбільш впізнаваною є саме абревіатура КСД. Уявіть, що ці слова не мають жодного змісту, а просто набором слів.--Кучер Олексій (обговорення) 17:11, 15 травня 2022 (UTC)[відповісти]
    Рассилон, а чом би й ні? За аналогією гидотного покруча "Тріо Маренич", котре відстоюють нижче, як самоназву.--Юрко (обговорення) 11:53, 27 травня 2022 (UTC)[відповісти]
  • Symbol oppose vote.svg Проти Якщо уважно прочитати п.4 §54 чинного правопису, то з великої букви має починатися перше слово взятої в лапки символічної (умовної) назви, але немає заборони на використання великої букви в інших словах. --Submajstro (обговорення) 16:28, 15 травня 2022 (UTC)[відповісти]
    @Submajstro: Так само можна сказати, що п. 5 §53 не забороняє писати «Українська Православна Церква» (всі три слова з великої літери). Але ж ми так не пишемо, чи не так? --Рассилон 16:51, 15 травня 2022 (UTC)[відповісти]
    Ця назва не береться в лапки і крім того для нього є окремий пункт. А чи потрібно перейменовувати, наприклад, Піккардійська Терція, Друга Ріка? --Submajstro (обговорення) 17:14, 15 травня 2022 (UTC)[відповісти]
    Не бачу підстав писати друге слово згаданих Вами гуртів з великої літери. В разі чого, не заперечуватиму проти відповідного перейменування. До речі, аналогічно до слова «майдан» у назві гурту ТНМК. --Рассилон 17:31, 15 травня 2022 (UTC)[відповісти]

А Крила Рад? В джерелах фігурує тільки таке написання, хоч за правописом це й неправильно. Якщо організація чи компанія себе так назвала і саме такий варіант зафіксований у незалежних джерелах, то й у нас так має бути. Навіть якщо б це було «кЛуб сімейнОго дОзвіЛля» (хоча в цьому випадку ми б першу букву першого слова могли б зробити великою просто тому що назви вікістатей мають так починатися). Просто останній варіант -- це з серії "а якби в роті виросли гриби"--Unikalinho (обговорення) 08:23, 23 травня 2022 (UTC)[відповісти]

є шаблони, які це можуть змінити. Але так, ідентифікатор статті буде завжди з великої --白猫しろ ねこОбг. 05:50, 28 травня 2022 (UTC)[відповісти]
  • Symbol oppose vote.svg Проти Якщо інтернет-магазин має таку назву, це його власна назва, тобто це не клуб сімейного дозвілля в прямосу сенсі, а назва магазину Клуб Сімейного Дозвілля, то так воно і має бути, як приклад є магазин "Помаранчева лелека", звісно повинно бути "Помаранчевий лелека", та така назва, що поробиш... -- अ म रा (обговорення) 19:13, 6 червня 2022 (UTC)[відповісти]

Кримський ханатКримське ханство[ред. код]

Доброго дня.

Користувач Igor Balashov перейменував сторінку Кримське ханство на Кримський ханат, аргументуючи це тим, що буцімм-то :"Кримське ханство" - це калька з російської, в основних україномовних джерелах "Кримський ханат", що відповідає міжнародній назв «Кримське ханство».

Між тим він жодним чином не аргументував це твердження і не привів аналіз джерел. Оскільки існують обидва варіанти назви, то я вирішив не перейменовувати на1зад, а обговорити це питання.

  • По-перше, назви державного устрою із суфіксом «-ств-» поширені в українській мові (князівство, королівство, царство, єпископство, герцогство, капітанство, те ж ханство тощо). Суфікс «-ат» теж вживається, але значно рідше (каганат/ханат, деспотат, султанат). Тобто мова не йде про ніяку кальку.
  • По-друге, побіжний аналіз АД показує перевагу варіанту саме «Кримське ханство». Від Агатангела Кримського в його «Історії Туреччини» і до теперішнього часу ([4], [5], [6], [7], [8], [9] тощо) (це я за 2-3 хв знайшов академічні видання. Різні журналістські статті чи реферати до уваги не брав. Ясно, що таких джерел можна знайти набагато більше).

Тому, щоб уникнути війни перейменувань, виношу номінацію на перейменування за результатами обговорення. З повагою, --V Ryabish (обговорення) 16:08, 22 квітня 2022 (UTC)[відповісти]

  • Вважаю що лінгвістична дискусія тут недоречна і спиратися потрібно тільки на те в яких джерелах яка назва використовується. І ось ці джерела є набагато авторитетнішими і актуальнішими саме у відношенні того яка назва має використовуватися як основна [10][11], бо це офіційні енциклопедії державних установ, а не просто якісь статті чи інтерв'ю - Енциклопедія історії України та Велика українська енциклопедія. Ханат також відповідає міжнародній назві (див. інтервікі).--Igor Balashov (обговорення) 17:01, 22 квітня 2022 (UTC)[відповісти]
Ну тому я і не навів науково-популярні статті чи інтерв'ю - лише академічні та наукові видання. --V Ryabish (обговорення) 18:01, 22 квітня 2022 (UTC)[відповісти]
Ви навели книжку у видавництві "Твім інтер", інтерв'ю, три статті у мурзілках де можуть надрукувати що завгодно і підручник провінційного непрофільного вишу з видавництва Алерта, а я навів офіційне видання провідного в державі профільного наукового закладу, Інститут історії України НАН України, надруковане в Наукова думка, а також енциклопедію зроблену Енциклопедичне видавництво. Це те що я мав на увазі під "набагато авторитетнішими" джерелами.--Igor Balashov (обговорення) 19:21, 22 квітня 2022 (UTC)[відповісти]
- Книга Крисаченка - навчальний посібник, рекомендований МОН. Тобто цілком собі АД.
- "Історія Туреччини" А.Кримського - думаю, сумнівів в авторитетності не викликає. (Лінк я не наводив, книгу легко можна знайти в інтернеті самому.). До речі, в цій книзі Кримський лише 2 рази використовує слово «ханат», а у решті випадків - саме «ханство». Що вже дає певну інформацію для роздумів, чому саме так.
- Далі є посилання на статті у виданнях, зареєстрованих у Crossref (про це свідчить наявність DOI). Так що це далеко не мурзілка, до речі, на відміну від ВУЕ.
- Далі, інтерв'ю не просте. Там же написано: «Гульнара Абдулаєва, історик, автор книг про Кримське ханство».
Ну і наостанок - я ж написав, що знайшов ці посилання за декілька хвилин пошуку. Глибокого дослідження та аналізу я не робив. Але і з наведеного можу зробити 2 висновки
1. В науковій літературі вживаються обидва слова
2. Варіант «Кримське ханство» вживається частіше, ніж «Кримський ханат». Тому я пропоную назвати статтю «Кримське ханство», а «Кримський ханат» зробити перенаправленням.
З повагою, --V Ryabish (обговорення) 19:44, 22 квітня 2022 (UTC)[відповісти]
Я розумію аргумент що саме кримські татари використовували таку назву, але А. Кримський робив це 100 років тому, як він чи Грушевський це робили не є актуальним для того як писати зараз, може ще з Самійлом Величком звіритися? А пані Гульнара Абдулаєва, з усією до неї повагою, хоча історик за освітою, не є науковцем і в яких видавництвах книжки видала теж може викликати питання щодо того чи було там серйозне рецензування і редагування. В ЕІУ статтю написав Галенко Олександр Іванович, що є фахівцем саме у цьому напрямку, енциклопедія там пройшла через рецензування і затвердження на рівні Інституту історії, а потім з нею ще працювали редактори-грамарнаці з Наукової думки, це абсолютно інший рівень. Щодо того, що будь-що, що має doi не є мурзілкою, а ВУЕ - є, то навіть не коментуватиму, не маєте базового розуміння теми.--Igor Balashov (обговорення) 20:28, 22 квітня 2022 (UTC)[відповісти]
Ви берете одне джерело, хоча й авторитетне, але заперечуєте всі інші. Я ж намагаюсь цим обговоренням провести аналіз поширеності обох назв.
Стосовно DOI я в курсі. Моя робота пов'язана з ними у певній мірі. Я не перевірив, чи це журнали категорії А, чи Б, але у будь-якому випадку це не реферати чи науково-популярні статті. І вже точно підпадають під критерії АД.
З повагою, --V Ryabish (обговорення) 21:03, 22 квітня 2022 (UTC)[відповісти]
А чому саме поширеніший має бути варіант? За весь час звісно буде більше з ханство, але за такою логікою наприклад в англійській вікіпедії має бути "Kiev", а не "Kyiv", але все ж вдалося переконати назвати "Kyiv" завдяки тому, що це офіційна назва. Тут так само офіційність досягається через використання як основної назви в офіційних державних виданнях, якими є ЕІУ та ВУЕ (я згоден що з останньою є проблеми, але тим не менше). Ось Вам ще понад двісті наукових і довколанаукових джерел з "Кримський ханат", але переважна більшість з них так само не достатньо авторитетні для з'ясування цього питання.--Igor Balashov (обговорення) 22:44, 22 квітня 2022 (UTC)[відповісти]
Ну це дивне запитання - навіщо для назви статті у Вікіпедії вибирати більш поширений варіант. Зустрічне питання буде - чому слід вживати менш поширений ?
Якби мова йшла про зміни в правописі чи ще про щось подібне, то можна було би погодитись (аналогія - «Чилі», а не «Чілі». Або назви статей про хімічні елементи відповідно до змін у їхній номенклатурі у 1990-х роках - наприклад, «Манган», а не «Марганець»). Але стосовно варіантів «Кримське ханство» і «Кримський ханат» - різні історики, різні джерела вживають обидва варіанти (причому як зараз, так і 100 років тому - я наводив приклад, що Кримський вживає ці 2 назви в одній праці, проте надає перевагу варіанту «Кримське ханство»). Це питання стилю чи особистих уподобань.
Стосовно джерел - той же Google scholar дає десь півтори тисячі посилань на "Кримське ханство" порівняно із 250 на "Кримський ханат". Тому логічно вибрати більш поширений. При цьому менш поширений теж треба вказати у преамбулі статті та зробити перенаправлення.
Стосовно офіційності - порівняння недоречне. Київ - столиця існуючої держави, між тим Кримське ханство припинило своє існування 250 років тому, і через це ми не можемо взяти його офіційну назву, як з іншими державами, зі сайту МЗС. --V Ryabish (обговорення) 08:38, 23 квітня 2022 (UTC)[відповісти]
Це абсолютно хибний підхід рахувати те що хтось десь нафлудив у порівнянні з тим де провідні фахівці написали в офіційних державних виданнях. От наприклад коли Яковенко Наталя Миколаївна використовувала "Кримьский ханат" у себе в Нарис історії України - ось це авторитетно, державні видання - це авторитетно. А Ви навіть жодного прикладу використання у виданнях такого рівня за останні 10 років не навели.--Igor Balashov (обговорення) 09:02, 23 квітня 2022 (UTC)[відповісти]
Ну Ви самі запропонували дивитись google scholar (а не просто google), а тепер кажете, що це флуд. Ви вперто бачите лише те, що Вам подобається. Між тим, наприклад, перше ж посилання в google scholar дає ось це.
Даві, Ви чомусь вперто вживаєте термін «офіційне державне видання». Між тим, «офіційне державне видання» - це "трохи" не те. Так, Ви наводите АД, але вони не єдині, більш того, не є найпоширенішими.
Я ж стверджую, що вживаними є обидва терміни, причому віддавна і донині, але варіант «Кримське ханство» суттєво переважає. І немає жодних чи то змін правопису, чи інших причин вважати цей варіант застарілим. --V Ryabish (обговорення) 09:44, 23 квітня 2022 (UTC)[відповісти]
Ну да, Вісті з України - офіційне державне видання, а наприклад Червона книга України - ні, бо так вказано у категорії на вікіпедії, чергова демонстрація відсутності розуміння авторитетності джерел, як тут сперечатися.--Igor Balashov (обговорення) 10:01, 23 квітня 2022 (UTC)[відповісти]
Колись давно мудрі люди пропонували на початку дискусії домовитись про терміни. І я просто хотів вказати, що Ви плутаєте терміни "Авторитетне джерело" і "Офіційне державне видання".
Офіційне державне видання встановлюється нормативним юридичним актом (закон, постанова КМУ, наказ відомства і т.д.), а не категорією у Вікіпедії. І служать вони для публікації нормативних документів, а не наукових досліджень. Тому Червона книга - це офіційний документ. А "Голос України", наприклад - офіційне видання.
Наведені Вами і мною джерела - так, авторитетні, частина з них - академічні. Але це не "офіційні державні" і тим більше не видання. --V Ryabish (обговорення) 10:50, 23 квітня 2022 (UTC)[відповісти]
А чому саме поширеніший має бути варіант? Якщо щось має декілька варіантів, то для уникнення конфліктів як нинішніх так і майбутніх використовується такий підхід, якщо немає вагомих аргументів, що інші назви є неправильними як Чілі. Просто через те, що стаття може мати лише одну назву й, найімовірніше, читачі будуть шукати найпоширеніший варіант назви. Будь-ласка сконцентруйте увагу на аналізі джерел, та сформулюйте чіткий аргумент, бо нині Ваше обговорення цілковито може перейти на флуд, що може ускладнити підсумок. --白猫しろ ねこОбг. 09:52, 23 квітня 2022 (UTC)[відповісти]

Symbol support vote.svg За Ханство термін більш поширений і більш милозвучний... -- अ म रा (обговорення) 19:17, 6 червня 2022 (UTC)[відповісти]

Тропічний шторм Ана (2022)Ана (тропічний шторм, 2022)[ред. код]

Відповідно до вимог ВП:ІС та ВП:ТОЧНО. На основі підсумків привести до одного знаменника всі шторми, урагани, віхоли тощо.--Юрко (обговорення) 12:29, 19 квітня 2022 (UTC)[відповісти]

Symbol support vote.svg За на мою думку, поставлення на перше місце імені предмета є правильним там де це є можливим. --白猫しろ ねこОбг. 15:01, 19 квітня 2022 (UTC)[відповісти]
Так воно і мало би бути, але один з користувачів скрізь прибирає уточнення, не знаю, з якої причини. Потім виходять такі абракадабри, бо, за правописом, це "Ана" має бути в лапках у такому сполученні. Є правила іменування, є консенсус - ні, однак не хочу уточнень і все тут. --Юрко (обговорення) 15:55, 19 квітня 2022 (UTC)[відповісти]
у нас увійшло в традицію англійський варіант назви штормів, тож це не один користувач. Добре мати для таких масових перейменувань більше відгуку від спільноти. Узагалі варто подумати над створенням настанови щодо уточнень. І напевно, що ні, в лапках не пишемо, метеорологія частина фізичної географії, тому озеро Велике, ураган Ана без лапок (пар. 50 п.1). Хоча в правописі прямої відповіді як писати метеорологічні явища я не знайшов.--白猫しろ ねこОбг. 19:15, 22 квітня 2022 (UTC)[відповісти]
Схоже, Ви маєте рацію - найближче тут було б з п. 11 § 50 «…течій морських та ін.…» приклад «течія Куросіо». Однак варто за основну брати символічну назву (в цьому випадкови Ана), а родове означення (тут - тропічний шторм) - як уточнення.--Юрко (обговорення) 09:20, 24 квітня 2022 (UTC)[відповісти]

Symbol support vote.svg За Згідно з ВП:ТОЧНО, родову назву ставимо природним уточненням лише якщо воно є сталим, тобто якщо назва предмета не вживається без цього уточнення. В іншому ж випадку ставимо штучне уточнення в дужках. Наш випадок явно підпадає під другий варіант--Unikalinho (обговорення) 08:12, 23 травня 2022 (UTC)[відповісти]

Оскаржений підсумок[ред. код]

Є консенсус щодо запропонованої назви. Перейменовано.--Andriy.v (обговорення) 21:46, 30 травня 2022 (UTC)[відповісти]

Не погоджуюсь та оскаржую підсумок. ВП:ТОЧНО передбачає лише такі уточнення для неприродніх (штучних) мовних фраз. Всюди в новинах, літературі, іншомовних джерелах, у купі статтей іменованих таким чином давно склалась практика написання Ураган/шторм Ім'я. У тому ж правилі, на яке опираються ці аргументи є приклад Море Банда, а не Банда (море). Рівень "штучності" диспутний. Дужки завжди зупиняють погляд і заважають читанню, уточненя у дужках має сенс при алфавітних списках у словниках, тут не словник, а уточнення у дужках бажано уникати, де це можна. Оскільки по цьому результату буде перейменовано більше сотні статтей і створена тенденція на майбутнє, потрібен ширший консенсус, а не скромне обговорення трьох користувачів. — Alex Khimich 23:07, 1 червня 2022 (UTC)[відповісти]
Юрко Градовський, стривайте з масовим перейменуванням, можливо, краще започаткувати обговорення у кнайпі і по результатам вже слід внести в ВП:ІС щоб до цього не повертатись у майбутньому? Тут суть у тому, що ці імена вичерпуватимуться, і дужки будуть, з другої сторони, те що я писав вище. — Alex Khimich 23:29, 1 червня 2022 (UTC)[відповісти]
І Море Лаптєвих також. І Вам добре відомо чому. --Юрко (обговорення) 05:56, 2 червня 2022 (UTC)[відповісти]
Море Банда, Сиваш (озеро). Чому? Схоже, у рекомендаціях помилка. Коректним зазначенням повинно бути Жовте море‎. Банда (море) не спотворює суті терміна, та є термінологічно тотожним, бо родове слово не є частиною терміна. --白猫しろ ねこОбг. 09:18, 2 червня 2022 (UTC)[відповісти]
Але це ВП:ТОЧНО є лише есеєм і немає жодного впливу на це обговорення, це, навіть, не настанова. Пропонував би відкинути оскарження як неарґументоване та доведення до абсурду. Обговорення відбулося з дотриманням чинних правил і не важливо, скільки взяло участь осіб - проста солідарність, немає нових арґументів, то немає й потреби писати иньшим користувачам, бо тут обговорення, а не голосування. --Юрко (обговорення) 09:25, 2 червня 2022 (UTC)[відповісти]
@Alex Khimich: Ваше твердження "ВП:ТОЧНО передбачає лише такі уточнення для неприродніх (штучних) мовних фраз" -- це лише Ваша особиста думка, в правилі такого немає. Натомість там сказано про природні уточнення: "Природне уточнення є бажаним, якщо воно не спотворює суті терміна, тобто термінологічно вони є тотожними синонімами. Слід також пам'ятати, що існують назви, які у природному написанні мають уточнений вигляд. Наприклад: Море Банда, а не Банда (море). В даному випадку слово «море» є невід'ємною частиною назви, а не уточненням. Більшість уточнених назв у реальному вживанні мають природну форму. Причому читач у такому випадку навіть і не замислюється над тим що назва статті містить у собі уточнення, тому що зовні воно виглядає як одне ціле з основною частиною назви".
Тобто: Жовте море та іже з ним -- це повна назва моря. Воно називається "Жовте море", а не "Жовте". Так само "Море Банда", "Чорне море" -- вони називаються саме так, а не "Банда", "Чорне" відповідно. І т.ін. А от річка під назвою Москва в нас називається Москва (річка), а не Річка Москва. Тому у випадку з вищезгаданими морями ми не можемо розривати назву, і якраз це є усталена нерозривна конструкція. А тут назва шторму є "Ана", а не "Шторм Ана". Тож випадок аналогічний з річкою Москва чи крейсером Аврора: родове поняття не входить до самої назви, назва вживається і без цього родового поняття, тож останнє -- в дужках як штучне уточнення --Unikalinho (обговорення) 10:09, 4 червня 2022 (UTC)[відповісти]
@AlexKozur та Unikalinho:, назва статті має максимально точно відтворювати її вміст — першочергова вимога, з цим не диспутуємо. Далі, коли стаття починається з якогось людського імені, то маємо натяк, що це точно не стаття про ураган, а радше про якийсь бренд чи торгову назву. Давайте не будемо все що можна називати людськими іменами називати їх цими іменами у першу чергу, а називати речі своїми іменами. По моїм міркуванням має бути наступний шаблон і дуже бажано без дужок: Тропічний шторм/ураган Ім'я, 20XX. Також необхідно винести на ширше обговорення, адже мова йде не про одну статтю, а про майбутні тенденції. Якщо їх вирішено змінити, має висловитись більше дописувачів. — Alex Khimich 16:41, 4 червня 2022 (UTC)[відповісти]
А що тоді з Лена (річка)? Теж починається з людського імені. Пропонуєте перейменувати на Річка Лена, тільки тому що назва річки співзвучна з людським ім'ям? Ні, шановний Alex Khimich, Ваші міркування не мають нічого спільного ані з буквою правил, ані з їх духом (а "натяк на бренд чи торгову назву" -- це взагалі Ваше суб'єктивне... в когось може бути натяк на станцію метро, на місто, на кафе, на ще щось... а в когось саме на шторм/ураган... і що?). Як і хибне Ваше міркування, що даний шторм називається якось інакше, ніж Ана (як і інші урагани -- аналогічно... а ще річки, озера, міста... он є Ярослав (місто)... ну то його назва Ярослав, і неправильним було б перейменовувати на Місто Ярослав тільки тому, що то людське ім'я... є також фільми типу Катруся (фільм), літературні твори типу Роксоляна (повість)-- теж перейменовувати чи що?). Правило ВП:ТОЧНО нічого не говорить про "людські імена" з цієї точки зору. Давайте будемо дотримуватись правил, а не особистих фантазій--Unikalinho (обговорення) 17:42, 4 червня 2022 (UTC)[відповісти]
Після вашої фрази "Правило ВП:ТОЧНО", коли ми визначено, що це не є правило, я більше нічого вам не хочу доводити. Я вам про індики, а ви мені про кури дикі, так в Україні кажуть. — Alex Khimich 18:47, 5 червня 2022 (UTC)[відповісти]
Як то кажуть: "Правила існують для того, щоб їх порушувати". А ще "у кожного своя правда". Тепер я розумію, чому Ви називаєте правило ВП:ТОЧНО не правилом. Але якщо це не правило, то тоді вікіпедія приречена на постійні перейменування статей кожним учасником згідно з його баченням--Unikalinho (обговорення) 07:25, 6 червня 2022 (UTC)[відповісти]
А якщо піти за Вашою логікою і перейменувати Ярослав (місто) на Місто Ярослав, то тоді доведеться або перейменовувати всі інші міста, в т.ч., наприклад, Дніпро (місто) на Місто Дніпро, або ж мати різнобій у назвах однотипних статей (бо чому Дніпро (місто), але Місто Ярослав?), чого за означенням просто не повинно бути в енциклопедії. Якщо ж хочете обговорення для зміни правила ВП:ТОЧНО, то тоді треба зараз перейменувати дану статтю згідно з чинною його версією, а вже потім поставити питання про зміну правила на таку версію, як Вам хочеться--Unikalinho (обговорення) 17:49, 4 червня 2022 (UTC)[відповісти]
До речі, один користувач рувікі свого часу хотів перейменувати всі категорії, в яких ідеться про місто Дніпро, як-от "Уродженці Дніпра" чи там "Померли в Дніпрі", чи "Спорт у Дніпрі" на "Уродженці міста Дніпра", "Спорт у місті Дніпрі" тощо. Мовляв, щоб не було плутанини з річкою Дніпро. Перейменувати не вдалося, бо це справді абсурд був би. Але трохи схоже з тим, що зараз відбувається, в частині отої "уявної плутанини"--Unikalinho (обговорення) 18:07, 4 червня 2022 (UTC)[відповісти]
Не всі співпадіння однаково вживаються у повній формі, не рівняйте все під одну лінійку — перелутались люди, коні. Якщо б "Ярослав" був би обласним центром у нас, мав би окрему назву без уточнень, а так це Польща, маленьке містечко. ВП:ТОЧНО відкидаємо, не правило. Також, доводи в Google легко перевірити на частоту вжитку — давайте з топонімами які ви дали, шукаємо в лапках мовою оригіналу, тільки, госпаді, не "Лєна", і дивимось кількість результатів: "Река Лена", "Лена Река", "Лена (река)" і т.д. Повернемось до суті і давайте не відходити: тут Ми говоримо лише про шторми та урагани. У ЗМІ, першоджерелах, у різноманітних текстах у них назви такі, як я вже писав і вони сталі, вони в заголовках так вживаються, а уточнення для цілей енциклопедії потребує лише рік. Нагадую аргументи: не погоджуюсь, що сюди туляться алфавітно-словникові форми запису подій. Це енциклопедія, і такого засилля дужок, які важко читаються, немає у аналогічних мовних розділах, окрім рувікі звідки тутешні діячі намагаються мавпувати. — Alex Khimich 22:53, 4 червня 2022 (UTC)[відповісти]
бо у вікіпедії це абсолютно не зручно шукати, і такий запис є нормальним для України. Знов ж таки питання уніфікації назв необхідне щоби більшість шаблонів працювали найкраще, а не щоби для кожного придумувати особливості його іменування. Тому консенсусний приклад із річками й тут дієвий. Немає сенсу виділять щось одне. якийсь бренд чи торгову назву - це ваші уявлення; про мавпування з рувікі теж Ваші уявлення. Давайте думати не на основі "повинно бути не як в рувікі". Якщо вважаєте інакше, то це вже загальне обговорення. Алфавітно-словникові форми запису використовує й ЕСУ й ВУЕ. У Вас є докази, що якраз для подій це не використовується? --白猫しろ ねこОбг. 11:28, 5 червня 2022 (UTC)[відповісти]
Зазначу, що нещодавно ми, без широкого загального обговорення, "порусичили" всі польські ґміни, хоча й не говоримо ми Кобежиці (гміна), Іновроцлав (гміна), а ґміна Кобежиці, ґміна Іновроцлав тощо. Тому заперечення не є неарґументованими у відповідности до правил вікіпедії, схожі на вікінігілізм. Обговорення відбулося в межах чинних правил. --Юрко (обговорення) 11:52, 5 червня 2022 (UTC)[відповісти]
Ми говоримо не тільки "ґміна Кобежиці", а й просто "Кобежиці" (маючи на увазі ґміну). От якби ми не вживали другого варіанту, отоді б треба було ставити Ґміна Кобежиці. В цьому й суть правила ВП:ТОЧНО--Unikalinho (обговорення) 14:19, 5 червня 2022 (UTC)[відповісти]
@Alex Khimich: А чому Ви вирішили, що саме урагани треба іменувати ось так? А якщо хтось вирішить, що урагани треба іменувати зі штучним уточненням, а стадіони з природним? Що тоді? Далі. З чого Ви взяли, що для маленьких міст правило ВП:ТОЧНО треба відкидати? По-третє: якби Ярослав був, як Ви кажете, обласним центром у нас, то до нього все одно треба було б уточнення, адже основне значення Ярослав -- це ім'я. Чи Ви маєте на увазі, що тоді було б Місто Ярослав? Але тоді чому Дніпро (місто), а не Місто Дніпро? Чи, по-Вашому, тут правило порушене?--Unikalinho (обговорення) 12:44, 5 червня 2022 (UTC)[відповісти]
@Unikalinho Банда називається якраз Банда, море є родовим словом так же як і річка, і може існувати без нього, на відміну від Чорного чи Жовтого морів. --白猫しろ ねこОбг. 11:30, 5 червня 2022 (UTC)[відповісти]
Хм... схоже, Ви праві. Схоже, в правилі ВП:ТОЧНО наведено хибний приклад, бо там якраз написано, що в цьому випадку слово "море" є частиною назви, а не уточненням. Мабуть, варто замінити приклад--Unikalinho (обговорення) 12:47, 5 червня 2022 (UTC)[відповісти]
Замінив приклад на "Море Лаптєвих" і подав Море Банда на перейменування, згідно з правилом--Unikalinho (обговорення) 12:52, 5 червня 2022 (UTC)[відповісти]
Яким правилом? -- — Alex Khimich 20:38, 5 червня 2022 (UTC)[відповісти]
ВП:ТОЧНО. Вибачте, але якщо Ви цього правила не розумієте навіть після цього обговорення, то це Ваші проблеми. Раджу постаратися його зрозуміти--Unikalinho (обговорення) 07:20, 6 червня 2022 (UTC)[відповісти]

Ураган ЛораЛора (ураган)[ред. код]

Відповідно до вимог ВП:ІС та ВП: ТОЧНО.--Юрко (обговорення) 12:25, 19 квітня 2022 (UTC) Доповнено. На основі підсумку привести до одного знаменника всі шторми, урагани, віхоли тощо.--Юрко (обговорення) 17:25, 19 квітня 2022 (UTC)[відповісти]

Оскаржений підсумок[ред. код]

Тут хибне розуміння ВП:ТОЧНО. Про гру «Мафія» можна сказати без уточнення і без втрати контексту — «я грав у „Мафію“». Урагани і циклони назвати одним словом без уточнення неможливо, оскільки їхні назви ніколи не бувають унікальними, а завжди даються за довільно вибраним іменем, що починається на певну букву алфавіту, отже сказати «я на власні очі бачив Лору», так, щоб було зрозуміло, що йдеться про ураган, а не про жінку, неможливо. Тому цю статтю, як і всі їй подібні не перейменовано.--Nina Shenturk (обговорення) 17:23, 6 червня 2022 (UTC)[відповісти]

А статті з родовим означенням "тропічний шторм" перейменовано відповідно до цих самих правил. Ураган є родовою назвою, головною ж є "Лора", котра може використовуватися без "ураган". Оскаржую.--Юрко (обговорення) 17:26, 6 червня 2022 (UTC)[відповісти]
Перейменування, на яке ви посилаєтесь, оскаржено. І цілком слушно, бо родове означення в різних випадках може бути як природним, так і штучним уточненням. Стосовно ураганів і циклонів таке уточнення є однозначно природним, бо в повсякденному мовленні їхня назва (основне слово) ніколи не вживається окремо від родового. --Nina Shenturk (обговорення) 17:38, 6 червня 2022 (UTC)[відповісти]
А міста Володимир та Ярослав? Та ж річка Лєна, всі польські ґміни. --Юрко (обговорення) 17:59, 6 червня 2022 (UTC)[відповісти]
@Nina Shenturk: за такою з логікою «я на власні очі бачив Вікторію». Про що це? Водопад? Озеро? Ім'я?--白猫しろ ねこОбг. 12:17, 9 червня 2022 (UTC)[відповісти]

Циклон БатсірайБатсірай (циклон)[ред. код]

Відповідно до вимог ВП:ІС та ВП: ТОЧНО.--Юрко (обговорення) 12:21, 19 квітня 2022 (UTC) Доповнено. На основі підсумку привести до одного знаменника всі шторми, урагани, віхоли тощо.--Юрко (обговорення) 17:27, 19 квітня 2022 (UTC)[відповісти]

Оскаржений підсумок[ред. код]

Тут хибне розуміння ВП:ТОЧНО. Урагани і циклони назвати одним словом без уточнення неможливо, оскільки їхні назви ніколи не бувають унікальними, а завжди даються за довільно вибраним іменем, що починається на певну букву алфавіту. Тому за аналогією з ураганом Лора не перейменовано.--Nina Shenturk (обговорення) 17:27, 6 червня 2022 (UTC)[відповісти]

Статті про тропічні шторми перейменовані за таким самим обґрунтуванням, польські ґміни також назвати без уточнення неможливо. Оскаржую.--Юрко (обговорення) 17:39, 6 червня 2022 (UTC)[відповісти]

Блокада МаріуполяОблога Маріуполя[ред. код]

Пропоную перейменувати, оскільки нова назва є більш точною. Див. статтю «Облога». --MMH (обговорення) 10:11, 2 квітня 2022 (UTC)[відповісти]

Мені теж здається, що краще перейменувати цю статтю відповідно до норм української мови. --TheHistoryOFEUROPE (обговорення) 17:18, 7 квітня 2022 (UTC)[відповісти]
Є думка, що облога (англ. siege) — частковий випадок блокади (англ. blockade). Англійці «визнали» облогу, тому Symbol support vote.svg не заперечую. --Рассилон 21:31, 10 квітня 2022 (UTC)[відповісти]
Я дивлюся на час створення статей. Яка була раніше створена — до тієї й приєднувати. --VoidWanderer (обговорення) 16:38, 11 квітня 2022 (UTC)[відповісти]
Підтримую: перейменувати на «Облога Маріуполя» і приєднати до неї статтю «Бої за Маріуполь (2022)». Тим більше, що вже існує стаття «Бої під Маріуполем (2014—2022)». --MMH (обговорення) 10:05, 12 квітня 2022 (UTC)[відповісти]

Під цією назвою варто і об'єднати. До речі, чому немає узагальнюючих статей на зразок Битва за Київ (наразі завершено першу фазу) та про інші театри воєнних дій — Битва за Харків (триває), Битва за Південь (триває), Битва за Донбас (триває з 2014-го), а лише статті про локальні бої. У статті Битва за Київ мають бути усі події в 5-х північних та північно-східних областях, натомість та єдина стаття, що є, відповідає саме назві "Бої за Київ", бо там практично нема подій на Житомирщині, Чернігівщині, Сумщині, Полтавщині, що були частиною цієї битви. Навіть подій у Фастові, Білій Церкві чи Броварах нема. Тобто назву там змінили, залишивши локальну сутність.--Yasnodark (обговорення) 12:58, 3 червня 2022 (UTC)[відповісти]

Проблема Північних територійПроблема південних Курильських островів[ред. код]

Японська назва конфлікту, "Проблема Північних територій", не дає можливості людям, які ще не знайомі з конфліктом, зрозуміти про конфлікт щодо яких саме територій ця стаття. Пропоную додати до назви, що мова йде про південні Курильські острови. Як, наприклад, в англійській вікі, де стаття має назву "Kuril Islands dispute", а назва "Northern Territories dispute" позначена як така, що використовується в Японії. --Sandsgami (обговорення) 18:06, 21 березня 2022 (UTC)[відповісти]

  • Навіщо використовувати термінологію ворога? Люди, які незнайомі з конфліктом, не можуть прочитати преамбулу? Рускій карабль, іді на ххх!
    • А є якісь в назві "Проблема південних Курильських островів" натяки на правильність позиції росії з цього питання? Я не бачу, тут просто названа конкретніше територія.--Sandsgami (обговорення) 19:13, 1 квітня 2022 (UTC)[відповісти]
  • якщо прям з японської, то перекладається як Територіальні претензії щодо володіння Північними територіями, бо ja:領土問題 = територіальний спір \ претензії. Слово «Проблема» виглядає досить дико (хоча має джерела), бо проблема (чия?) північних територій є не логічним і є неоднозначною конструкцією. Територіальні претензії - дає чітку відповідь. --白猫しろ ねこОбг. 05:38, 25 квітня 2022 (UTC)[відповісти]
  • Територіальні претензії щодо володіння Північними територіями є логічною назвою з погляду Японії. У нас назва Територіальні претензії щодо Курильських островів є більш описовою. — Alex Khimich 23:10, 6 травня 2022 (UTC)[відповісти]

Удзумакі НарутоУзумакі Наруто[ред. код]

Немає в українському перекладі літери "д" у прізвищі головного героя. — Це написав, але не підписав користувач Maxim 12104 (обговореннявнесок).

Арон ПолліцАрон Поллітц[ред. код]

Немає правила (ні в німецькій фонетиці, ні в нашому Правописі), яке б викидало букву "т" перед наступним "ц" в передачі німецькомовних антропонімів--Unikalinho (обговорення) 14:48, 1 березня 2022 (UTC)[відповісти]

Непослідовно якось виходить, щоб у Фріц, Аушвіц — викидали, а в «Поллітц» — залишали. --Рассилон 15:36, 1 березня 2022 (UTC)[відповісти]
Там усталений вжиток у джерелах україномовних. Тут ні--Unikalinho (обговорення) 16:09, 1 березня 2022 (UTC)[відповісти]
А про німецьку фонетику -- це звідки? tz це [​t͡s], глухий ясенний африкат. Там одне й те саме в Zaun [t͡sa͡ʊn] і в Katze [ˈkat͡sə]. Тобто там ніякого -тц, а просто -ц. Та ж сама вікі німецькою каже в de:Stimmlose alveolare Affrikate "Im Deutschen erscheint die stimmlose alveolare Affrikate im Anlaut der Wörter Zahl, Zelle, Zug, im Inlaut von heizen, spreizen, Weizen und im Auslaut von Fez, Glanz, Holz. Die stimmlose alveolare Affrikate kommt im Deutschen damit in allen Wortpositionen vor; sie wird entweder mit dem einfachen Buchstaben z oder mit den Buchstabenkombinationen ts („Rätsel“) oder tz („Hetze“) schriftlich wiedergegeben." ("В німецькій мові глухий ясенний африкат зустрічається на початку слів Zahl, Zelle, Zug, в середині слів heizen, spreizen, Weizen та в кінці слів Fez, Glanz, Holz. Таким чином глухий ясенний африкат зустрічається в усіх позиціях у словах; звук позначається у письмі або літерою z або комбінацією літер ts („Rätsel“) або tz („Hetze“)"). Тобто tz = ц.--Divega (обговорення) 07:24, 4 березня 2022 (UTC)[відповісти]

Ганс ПульверГанс Пульфер[ред. код]

При відсутності україномовних джерел слід керуватися німецькою транскрипцією (оскільки гравець німецькомовний). А згідно з нею, v вимовляється як "ф"--Unikalinho (обговорення) 14:41, 1 березня 2022 (UTC)[відповісти]

Symbol oppose vote.svg ПротиЗгідно з Дуден [ˈpʊlvɐ] основна вимова, а [ˈpʊlfɐ] -- друга за частотою (джерело). Також у Товаристві німецької мови зазначається, що загалом запозичені слова мають радше через В, ніж Ф, вимовлятись, а слово pulver запозичене з латинської (джерело). Окремі слова можуть так та інакше вимовлятись, але імена, то октема тема. Там окремо зазначається, що Valentin через В, але митець Karl Valentin (тут це прізвище), наполягав, що у цьому випадку має бути Ф. Тож тут потрібен доказ, що людина себе через Ф називати хоче, інакше має лишатись Пульвер.--Divega (обговорення) 07:39, 4 березня 2022 (UTC)[відповісти]
Щодо Дудена, то там подані обидві форми, без згадки про те, що якась із них основна. Щодо джерела, яке Ви наводите на підтвердження тези, що слово pulver запозичене з латинської, то наведіть будь ласка відповідну цитату. Бо там у тексті навіть пошук браузера не знаходить слова pulver--Unikalinho (обговорення) 17:24, 11 березня 2022 (UTC)[відповісти]
У джерелі (товариство німецької мови) мова загалом про запозичені слова з латини, це я трохи неправильно сформулював, саме походження написано на сторінці в Дудені: mittelhochdeutsch pulver < mittellateinisch pulver < lateinisch pulvis (Genitiv: pulveris). Дуден надає всі варіанти за порядком від рекомендованого або частішого до рідкіших (наприклад). Зокрема тут в обговоренні німці кажуть, що є регіональні особливості (скоріше за все десь є межа, як у цьому прикладі, але я не знайшов досліджень саме по вимові літери V)--Divega (обговорення) 11:50, 16 березня 2022 (UTC)[відповісти]

Ґлен ҐрантГлен Грант[ред. код]

Аналогічно до Улісс Грант і Глен Даррент. Міг би й сам перейменувати, якби не це перенаправлення, «самовільне» обернення якого, на мою думку, може розцінюватися як початок ВП:ВР.--Рассилон 19:53, 29 січня 2022 (UTC)[відповісти]

А що, в українському мовному розділі є якась заборона на літеру «Ґ» чи вимога уніфікації? Бачимо напр. Гарсія Лорка (УРЕ) і Ґарсіа Лорка (УСЕ), Санрей Ґардінер (УСЕ, Шевченківська Енцикл.Т2) і Гардінер (прізвище) - кому це заважає? Щодо цього конкретно британського експерта, то в єдиному знайденому українському включенні з Еспресо TV (яке й спонукало мене до створення статті) - через два Ґ. В чому проблема? А от на Глен Даррент взагалі українських джерел не видно. Може він насправді Ґлен? BataGoran (обговорення) 05:13, 30 січня 2022 (UTC)[відповісти]

Pictogram voting comment.svg Коментар Якщо це спроба уніфікації, то ми зазвичай у таких випадках розглядаємо схожі прізвища чи імена окремо. Бували такі випадки, коли на десятки однаково написаних, наприклад, імен з джерелами знаходили одне написане інакше, на яке було умовні сотні джерел. Тому, обережно з уніфікацією. --Salween (обговорення) 06:09, 30 січня 2022 (UTC)[відповісти]

Symbol support vote.svg За В жодному українському паспорті не бачив твердої ге з гичкою, тож якщо полковник Glen Grant прийме українське громадянство то отримає паспорт на ім'я Глен Грант... -- अ म रा (обговорення) 18:49, 30 січня 2022 (UTC)[відповісти]

Ви посилаєтесь на уявний паспорт, а тимчасом навіть дійсні паспорти можна вважати лише первинним джерелом зі спірною авторитетністю для ВП. Із вторинних джерел (які лише й повинні тут зважуватись) в даному ввипадку є лише переклад журналістів Еспресо. Якщо хтось наведе інші публікації про цю особу - будь ласка, але "уявний паспорт" щось не дуже переконує. BataGoran (обговорення) 20:01, 30 січня 2022 (UTC)[відповісти]
@BataGoran первинні джерела цілком можуть бути авторитетними, але не авторитетні для значимості статті, бо стаття ґрунтується на вторинних джерелах --白猫しろ ねこОбг. 00:26, 31 січня 2022 (UTC)[відповісти]
Навіть якщо ці «джереал» існують лише в уяві дописувача? Як, на вашу думку, вони б мали виглядати в списку літератури? Прозорим шрифтом? BataGoran (обговорення) 01:09, 31 січня 2022 (UTC)[відповісти]
я пояснював лише щодо первинних джерел, а не уяви дописувачів. --白猫しろ ねこОбг. 03:12, 31 січня 2022 (UTC)[відповісти]
До речі, дописувач अ म रा помиляється і щодо механізму "паспортної транскрипції". Якщо особа при оформленні паспорта має бажання записати своє ім'я чи прізвище в тій чи іншій транскрипції, їй досить записати цю транскрипцію у відповідній графі і підписатись (адже є варіанти не лише щодо г/ґ, але й інші, напр. Зореслава/Зористава, Олена/Аліна/Альона та інші). Знаю це з практики. Не з "уяви". І ще, можу навести скріншот з Еспресо - не знаю, чи це необхідно. BataGoran (обговорення) 18:14, 2 лютого 2022 (UTC)[відповісти]

Symbol oppose vote.svg Проти Даруйте, та це (образа вилучена). Передача g через ґ закріплена в правописі як варіативна норма, необхідність «уніфікації» ― надумана, незакріплена в жодній вікіпедійній настанові. Якщо уніфіковувати, то чому через г, а не через ґ? Слід випустити пару й не міняти шило на швайку, влаштовуючи нісенітні війни редагувань: за правописом можливі написання і через г, і через ґ. Полишімо статті, де g передане через ґ, і де воно передане через г. У рідкісних випадках, на моє переконання, можливі дискусії, але це не один з них. —NachtReisender (обговорення) 22:20, 30 січня 2022 (UTC)[відповісти]

@NachtReisender: аргумент цілком такий може бути, але згоден з Вами, що всетаки найкраще б отримати пояснення від укладачів правопису, чи НАН України чи інших мовознавців, щоб мати ґрунт для номінації. З іншим Вашими тезами, не згоден, бо зайві емоції.--白猫しろ ねこОбг. 00:30, 31 січня 2022 (UTC)[відповісти]
Я не думаю, що слово «безглуздя» образливе. Але хай би там як, якщо ця лексема скривдила номінатора, він може сам поставити шаблон і я, за потреби, перепрошу. —NachtReisender (обговорення) 16:25, 31 січня 2022 (UTC)[відповісти]
@NachtReisender: це була мікроадміндія відповідно до ВП:Е. І я не бажав видавати Вам попередження за етикет на СО. Такі лексеми за діловим етикетом безперечно недопустимі. --白猫しろ ねこОбг. 23:12, 31 січня 2022 (UTC)[відповісти]
@AlexKozur: Гаразд, як завважите за потрібне. —NachtReisender (обговорення) 23:14, 31 січня 2022 (UTC)[відповісти]

Symbol oppose vote.svg Проти Ім'я написано згідно українського правопису. --Seva Seva (обговорення) 13:18, 8 червня 2022 (UTC)[відповісти]

Глен Грант теж написаний згідно українського правопису --白猫しろ ねこОбг. 17:08, 9 червня 2022 (UTC)[відповісти]

Symbol support vote.svg За Ґефікація УкрВікі далеко пішла. У нас скоро Г та Х просто зникнуть через надмірність перейменувань. --Jphwra (обговорення) 17:13, 9 червня 2022 (UTC)[відповісти]

Категорія:Політикині XX століттяКатегорія:Жінки-політики XX століття[ред. код]

слово політикиня відсутнє в словниках, суперечить ВП:МОВА та використовується переважно в публіцистиці--白猫しろ ねこОбг. 16:11, 15 січня 2022 (UTC)[відповісти]

Symbol opinion vote.svg Особлива думка Пропоную взагалі ліквідувати цю категорію, і жінки-політики і чоловіки-політики повинні бути в одній категорії Політики, а поділ за гендерною ознакою політиків зайвий, бо тоді підуть категорії політики-трансгендери, політики-гомосексуалісти чи ще що небудь, політик то вже діагноз... -- अ म रा (обговорення) 20:52, 15 січня 2022 (UTC)[відповісти]

узагалі це питання не щодо перейменування. І Категорія:ЛГБТ-політики хоча нині триває дискусія щодо ЛГБТ-категорій на ВП:Обговорення категорій. Моя коротка думка, за гендером цілком можлива категоризація та матиме логічну ціль чіткий пошук за одним об'єктом пошуку для поліпшення і розвитку статей про ЛГБТ-осіб, хоча нинішня гілка категорії йде до Категорія:Стать. --白猫しろ ねこОбг. 21:20, 15 січня 2022 (UTC)[відповісти]
Підтримую думку щодо загальної категорії Політики ХХ століття, бо ця множина включає в себе як винятково чоловіків, так і чоловіків і жінок разом узятих. Якщо в ході обговорення вирішать залишити наявну назву, то її треба змінити на Політкині ХХ століття, бо новоутворення політикиня неправильне, має бути політкиня (як і фізик — фізкиня, хімік — хімкиня). Щодо категорій ЛГБТ-політики, Політикині-лесбійки (знову звертаю увагу на неправильну форму) і т. д. — а коли будуть категорії політики за групою крові, за кольором волосся / шкіри, за зростом, за жанрами музики (хто які жанри слухає) і т. д.? Тому не бачу сенсу в цьому поділі. --QAtlantic.mn (обговорення) 12:34, 18 січня 2022 (UTC)[відповісти]
Якась маячня з точки зору морфології. И не буває випадним. Закономірними формами є медичка, хімічка тощо, але вони вульгарні.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:07, 18 січня 2022 (UTC)[відповісти]
Слово медичка присутнє в академічному словнику (1924-33) та словнику ділової мови (1930). Гадаєте, в ділове мовлення ввели б вульгарне слово? (питання риторичне) Стосовно випадного звука. У нашій мові є такі приклади: турок — туркиня (не турокиня/туриня), німець — німкиня (не німекиня/німиня), ми(с)тець — мисткиня (не мистекиня/мистиня). Тому за аналогією: політик — політкиня (не політикиня/політиня), фізик — фізкиня (не фізикиня/фізиня), хімік — хімкиня (не хімікиня/хіминя). Можливо Ви мали на увазі, що саме суфікс -иня не підходить до цих слів — тоді це інша розмова. Але до -ик підходить не тільки -ичк- (медик — медичка), але й, наприклад, -иц- (бублейник — бублейниця). --QAtlantic.mn (обговорення) 12:37, 19 січня 2022 (UTC)[відповісти]
s:Норми української літературної мови/§ 13: о, е — і: Випадним буває е, а не и. турок - випадне о, митець, німець - випадна е. Дет. Випадні звуки. Далі будь-ласка з джерелами і словниками, все-таки заявка на перейменування. --白猫しろ ねこОбг. 13:05, 19 січня 2022 (UTC)[відповісти]
Гаразд. У § 32 п. 4 чинного правопису (2019) зазначено, що «за допомогою суфіксів -к-, -иц-(я), -ин-(я), -ес- та ін. від іменників чоловічого роду утворюємо іменники на означення осіб жіночої статі». Якщо зважати винятково на це правило і додати суфікс до іменника ч. р. (основи), маємо таке: політик (корінь політ + суфікс -ик) + -ин(я) = політикиня. Але немає жодного усталеного слова з -ик- + -ин(я). Натомість в академічному словнику (1924-33) є слово історичка, утворене від історик. Це повертає нас до повідомлення користувача ЮеАртеміс щодо хімічка. Я ж утворив іменник на означення особи жіночої статі не від чоловічої форми, а від кореня: політ + -к- + -ин(я) = політкиня, тому тут немає випадного и. У будь-якому випадку я виступаю за загальну категорію Політики ХХ століття, без поділу за статтю та іншими ознаками. --QAtlantic.mn (обговорення) 15:35, 19 січня 2022 (UTC)[відповісти]
Не існує суфікса -киня. Суфікс просто -иня. "Поширення сфери вживання суфікса -ка в іменниках жіночого роду на означення осіб ішло також шляхом витіснення давніх суфіксів -ыни, -ыня, -иня". І про проблему правила з нової редакції.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:12, 20 січня 2022 (UTC)[відповісти]
Німкеня (<німкиня), до речі, є прикладом вирівнювання (з туркенею та грекинею). Німець > німка > німкиня. Тут дійсно два суфікси, як у членкині (<członkini < członek). Але це не наслідок "депалаталізації". Це суто механічний збій, випадкове накопичення суфіксів.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:23, 20 січня 2022 (UTC)[відповісти]
Суфікса -киня не існує, а суфікси -к-, -ин-(я) — існують. Вище є витяг з § 32. Те, як Ви до них ставитесь — інша справа. Я хотів би, щоб мовознавці уклали якийсь довідник наявних професій, де були б подані чоловічі форми і жіночі відповідники до них: як усталені (вчитель — вчителька), так і рекомендовані до вживання (для тих, хто хоче вживати, аби це були правильно утворені форми). Але вони «кинули» наростки суспільству і тепер хто до чого здатен (див. Вебсловник жіночих назв української мови (2022)). На жаль, поки Інститут мовознавства зволікає, неправильні новоутворення можуть увійти в обіг, а відтак потрапити до словників. І потім складно буде довести, що певні варіанти помилкові (це як з проект — проєкт). --QAtlantic.mn (обговорення) 15:48, 21 січня 2022 (UTC)[відповісти]
от тому для фемінітивів і необхідні академічні словники. Загальна категорія це наповнення категорій, яке повинно обговорюватися на ВП:Обговорення категорій. На ВП:ПС лише перейменовують з однієї назви на іншу. Ми не можемо тут вирішити об'єднання категорій, бо недоцільна сторінка щодо цього. Це як на ВП:ВИЛ вирішувати перейменування статті. Зазначити Ви можете, але ця думки не буде врахована в підсумку на ВП:ПС. Та й це заціпає загальну категоризацію жінки за фахом та категоризацію за статтю / гендером, що безперечно необхідне обговорення не на ВП:ПС. --白猫しろ ねこОбг. 16:06, 19 січня 2022 (UTC)[відповісти]
Я Вас зрозумів. Тоді я Symbol support vote.svg За перейменування сторінки на запропонований варіант. --QAtlantic.mn (обговорення) 16:19, 19 січня 2022 (UTC)[відповісти]

Pictogram voting comment.svg Коментар уточнююча прикладка має йти після: Категорія:Політики-жінки XX століття.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:03, 17 січня 2022 (UTC)[відповісти]

жінки (які?) політики - уточнююча наче політики, і це не лише одна категорія - Категорія:Жінки за фахом --白猫しろ ねこОбг. 09:55, 17 січня 2022 (UTC)[відповісти]
Тоді фах вторинний, що не відповідає сенсу групування. Ми ж об'єднуємо в категорію політиків, а потім виокремлюємо жінок.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:37, 18 січня 2022 (UTC)[відповісти]
Не проти, але тоді бажано поперейменовувати й інші. Хоча складно про це сказати, бо за пошуком переважає Жінки-політики, і якось не звучить політики-ЛГБТ. Категорії групуються за двома критеріями: фахом і статтю. Все-таки це граф, а отже його елементи є різнозначними.--白猫しろ ねこОбг. 13:06, 19 січня 2022 (UTC)[відповісти]

Symbol support vote.svg За перейменування. Так само й пропозиція вилучити категорію видається мені слушною, хоч я й не впевнений. Я вже перейменував Категорія:Політикині XXI століття на Категорія:Жінки-політики XXI століття. Потрібно також перейменувати й решту подібних категорій. То чи можна вже перейменовувати? Atumanian (обговорення) 17:52, 17 лютого 2022 (UTC)[відповісти]

Symbol support vote.svg За Фемінітиви від "-ик", "-ік" синтеитчні та не відтворюють реальну картину мови яка є наразі, може потім це буде доречним. Наразі, генетикинь, політикинь, хімікинь точно не повинно бути. — Alex Khimich 22:42, 6 травня 2022 (UTC)[відповісти]

Едвард ҐерекЕдвард Герек[ред. код]

(пол. Edward Gierek)
1. У чинній редакції правопису (2019) є розділ IV. Правопис власних назв, що містить у собі §144. Слов'янські прізвища та імена та §145. Неслов'янські прізвища та імена. У §145 зазначено, що "про правопис неслов'янських прізвищ та імен див. III розділ «Правопис слів іншомовного походження» (§ 121—140)". Саме в §122. Звуки [g], [h] зазначено, що "допускається передавання звука [g] двома способами". Це стосується §145. У §144 такого нема. Крім того, як вам відомо, російські імена та прізвища, де в оригіналі звук [g] ми не передаємо буквою Ґ.
2. Користувач @Andriy.v: посилається на Універсальний словник-енциклопедія. Я переглянув УСЕ. Справа в тому, що вона укладена в 1999—2006 рр., і розділ під буквою Ґ містить багато слів, що суперечать не тільки теперішній редакції паравопису, але й попередній. Це стосується не тільки імен та прізвищ, які раніше передавали через Г (бо Ґ дозволили писати як альтернативу тільки з 2019 року): ҐЕББЕЛЬС (Gebbels), але й географічних назв: ҐДИНЯ, ҐДАНСЬКЕ ПОМОР'Я, ҐЕНУЯ. Тим паче, у самій статті про цю енциклопедію зазначено, що "у статтях про іншомовні власні назви та імена застосовано фонетичний принцип відтворення «на слух», який не відповідав як чинному на момент видання правопису, так і проєкту правопису 1999 року" (і подані джерела). З огляду на все це, УСЕ не може бути авторитетним джерелом щодо написання іноземних власних назв в українській мові. --QAtlantic.mn (обговорення) 10:25, 11 січня 2022 (UTC)[відповісти]

Symbol support vote.svg За Усі російські назви та імена у нас через м'яку українську "Г", як то Григорій Распутін, а не ҐріҐорій, і це правильно, хоча в оригіналі повинно й бути "Ґ"... з польською мовою повинно бути те саме, розміжність в абетках кирилиця/латиниця для польської мови не повинна мати значеня... тож росіянин Богдан буде українською Богдан, тож з якого дива поляк Bogdan повинен бути БоҐдан... до того ж стаття первісно називалась Едвард Герек і була перейменована вірогідно без обговорення... -- अ म रा (обговорення) 15:18, 11 січня 2022 (UTC)[відповісти]

Там також існує подвійне написання: Bogdan lub Bohdan, до речі. --Юрко (обговорення) 22:59, 11 січня 2022 (UTC)[відповісти]

Камені ВічностіСамоцвіти Вічності[ред. код]

Пропоную розрізняти Infinity Gems як Самоцвіти Вічности з Marvel Comics, а Infinity Stones як Камені Вічности з КВМ.--Jafaz (обговорення) 23:05, 4 січня 2022‎ (UTC)[відповісти]

Symbol support vote.svg За: вочевидь, gem і stone — різні слова, то й у нас вони повинні перекладатися по-різному. --Рассилон 09:12, 5 січня 2022 (UTC)[відповісти]
Pictogram voting comment.svg Коментар Якщо це одне й те саме що в коміксах*, що у фільмах — чому вони мають іменуватися по-різному?
* Я комікси не читав, це моє припущення. --QAtlantic.mn (обговорення) 11:36, 24 січня 2022 (UTC)[відповісти]

До речі, звідки взялася вічність, коли англ. infinity — нескінченність / безмежність (див. словники)? --Рассилон 09:12, 5 січня 2022 (UTC)[відповісти]

в обох варіантах Вічності через І. Бо елементарно, Війна нескінченності теж через І. За комікс узагалі прямо пишуть вічності через І, у коміксі Рукавиця Нескінченності (хоча теж не розумію чому Infinity переклали і вічність і нескінченість в одному коміксі). Але все-таки хочеться бачити АД--白猫しろ ねこОбг. 09:42, 5 січня 2022 (UTC)[відповісти]
"§95. Однина. Іменники на -ть після приголосного, а також слова кров, любо́в, о́сінь, сіль, Русь, Білору́сь у родовому відмінку однини можуть набувати як варіант закінчення -и: гід́ности, незале́жности, ра́дости, сме́рти, че́сти, хоро́брости". Немає в тому нічого поганого, точніше навпаки, закінчення -и дає змогу відрізняти родовий відмінок від давального й місцевого, так писали наші класики, і так ці слова подано в словнику за редакцією Бориса Грінченка. Хоча дискусія не стосується тієї статті, яку ви маєте зараз на увазі. Навіть, якби я хотів там написати "і", не можу через назву цієї статті, про яку зараз мовиться.--Jafaz (обговорення) 13:15, 5 січня 2022 (UTC)[відповісти]
Неочевидна потреба в розрізненні.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:43, 5 січня 2022 (UTC)[відповісти]
Друзі, "Infinity" як "вічність" переклав український дубляж,[3] і звідси користувачі почали так записувати все, що пов'язане з цими артефактами. Дискусія полягає в розрізненні артикул за назвами: Infinity Gems з Marvel Comics та Infinity Stones з КВМ.--Jafaz (обговорення) 13:15, 5 січня 2022 (UTC)[відповісти]
@Jafaz що тоді робити з українськими перекладами коміксів Рукавиця Нескінченності // MAL’OPUS? Чи є інші переклади? --白猫しろ ねこОбг. 22:56, 24 січня 2022 (UTC)[відповісти]

Примітки[ред. код]

  1. Помер колишній комуністичний лідер Польщі Едвард Герек. Радіо Свобода (укр). 30 липня 2001, 10:07. 
  2. Шваб, Леся (2016). Соціально-економічна та політична криза в Польщі 1970 року (укр). Науковий вісник Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. с. 107–113. «..Едвард Герек – Перший секретар Воєводського комітету партії..» 
  3. Месники: Війна Нескінченності. Офіційний трейлер 2 (український)

Стеллан СкашгордСтеллан Скарсгард[ред. код]

Пропоную перейменувати статтю про американсько-шведського актора відомого по багатьом фільмам і серіалам, зокрема Німфоманка, Тор, Чорнобиль і недавня Дюна та його синів - Ґустаф Скашгорд (Вікінги), Александр Скашґорд (Морський бій, Годзіла проти Конга), Білл Скашгорд (Воно).

Передісторія

  • 2012 року анонімом створена стаття про старшого (Александра) - як Олександр Скарсгорд; 10:16, 10 червня 2013‎ Little Toy Gun перейменувала сторінку з Олександр Скарсгорд на Александр Скошґорд, потім ще кілька раз перейменовувалася без обговорення
  • Стаття про наймолодшого, Білла - 19:23, 8 червня 2013‎ Little Toy Gun як Білл Скарсгорд та одразу перейменована Білл Скошґорд (чому?).
  • 2014 р - створена стаття про батька 12:24, 31 березня 2014‎ Walter Conner обговорення внесок‎ 1440 байтів +1440‎ Створена сторінка: {{Кінематографіст |ім'я = Стеллан Скошгорд; 2015 року Nickispeaki уточнив назву - Стеллан Скашгорд
  • 01:02, 17 грудня 2018‎ Alex Blokha створив статтю Густаф Скарсгорд, через кілька днів 15:35, 24 грудня 2018‎ Ivasykus перейменував на Скашгорд

Аргументи 1) До 2013 в україномовних джерелах варіантів Скашгорд аж два, "Скарсгард" кілька десятків, "Скарсгорд" - один (лінки кидати не буду, якшо хочете поміняйте 2 букви в попередньому і самі побачите). Якшо брати джерела за весь час до сьогодні то там більш-менш рівномірно представлені різні варіанти у ЗМІ і кіноафішах. Проте як бачимо до 2013 року використовувався фактично тільки варіант "Скарсгард", а коли у 2012-14 роках у вікі появились статті з оригінальним написанням, то, на мою думку цілком логічно що вони саме з вікіпедії перекочували у АД, і якби у вікі не було статтей у такому варіанті то і в АД продовжували б писати "Скарсгард"

2) У всіх вікі статті про Скарсгарда батька написані саме в такій формі (про синів думаю теж) за винятком болгарської, де кирилицею "Скарсгорд" та латвійської вікі де "Skašgords" (не знаю точно але думаю близько до нашого варіанту по вимові)

3) Актор(и) відомий за участю саме в голівудських (і британських) фільмах де його прізвище (напевно) писали і читали за нормами англійської мови, тому саме англійську форму можна вважати основною.

4) Форма "Скарсгард" впізнавана - крім того що це пряма транслітерація з англійської яку напевно побачать чи почують у титрах, саме цю форму напевно чують і бачать в російській озвучці фільмів, які піратять більшість українців. Форма "Скарсгард" тотально переважає серед пошукових запитів - [12].

Таким чином вважаю що статті про акторів варто перейменувати на найбільш поширену і впізнавану форму Скарсгард (хоча щодо г/ґ та о/а (другого) ще можна подискутувати іншим разом) оскільки крім цього форма "Скашгорд" суцільне ОД як не грунтується на джерелах а на довільному прочитанні шведського прізвища.

Також пінгою користувачів які долучались до перейменувань раніше і ще активні у вікі @Ivasykus: @Alex Blokha: @Nickispeaki: --August (обговорення) 01:46, 31 грудня 2021 (UTC)[відповісти]

Щодо п.2. про яку форму йдеться? Щодо п.3. я вважаю, що таки правильно читати за нормами його батьківщини, але це не принципово. п.4 у росіян дивні традиції перекладу, то ж я б на них не орієнтувався, хоча аргумент зрозумілий. Мені все одно як воно буде писатися, але хотілося б одноманітності. п.5 він схоже таки Скарсгард. --Alex Blokha (обговорення) 01:59, 31 грудня 2021 (UTC)[відповісти]
Alex Blokha "Щодо п.2. про яку форму йдеться?" У всіх вікіпедіях на латині крім латвійської прізвище актора записують так само як воно пишеться в оригіналі - "Skarsgård", а не як "звучить". --August (обговорення) 00:38, 2 січня 2022 (UTC)[відповісти]
Поясніть, будь-ласка, ще раз Вашу позицію. Ви ж знаєте, як читається «å», чи не так? --Yuriz (обговорення) 21:26, 10 квітня 2022 (UTC)[відповісти]
Чесно кажучи, навіть не пригадаю свій внесок. Єдине, що можу сказати, що треба, щоб було одне призвіще у всіх. Прямо зараз от в статті бачив дві версії назви німецького міста... Так не має бути. Принаймні, без пояснень.--Nickispeaki (обговорення) 21:54, 31 грудня 2021 (UTC)[відповісти]

Symbol oppose vote.svg Проти -гард Symbol support vote.svg За -горд (Skarsgård — де å = о). Детальніше тут i тут.--QAtlantic.mn (обговорення) 11:02, 11 січня 2022 (UTC)[відповісти]

Symbol oppose vote.svg Проти Категорично проти. Це спотворення фонетичного передавання шведського прізвища. Московські намісники свого часу не вивчили шведської мови і писали Або, хоча місто називається Обу. Не повторюймо таких помилок. --Yuriz (обговорення) 21:09, 10 квітня 2022 (UTC)[відповісти]

Нитичук Людмила СергіївнаМіла Нітіч[ред. код]

Міла Нітіч відома під своїм псевдонімом і в усіх джерелах її згадують лише як Міла. В інших мовних розділах вказана як Mila Nitich (тобто саме на псевдонім). --Нестеренко Оля (обговорення) 15:50, 14 грудня 2021 (UTC)[відповісти]

  • Symbol support vote.svg За Зі слів самої співачки вона за паспортом зараз Нітіч Міла Сергіївна, враховуючі, що в державі вже в документах відмовляються від "по-Батькові", та й загалом стаття про співака Фреді Меркурі не називається Фарух Бульсара, той нехай Міла Нітіч -- अ म रा (обговорення) 15:56, 20 грудня 2021 (UTC)[відповісти]
    За правописом мала б бути Мила Нітич/Нитич. А відмова від роду-племені й батька — то особиста справа. У більшості досі є патронім.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:11, 22 грудня 2021 (UTC)[відповісти]
    Та це ж голохвастови...--Юрко (обговорення) 13:21, 22 грудня 2021 (UTC)[відповісти]
    Symbol oppose vote.svg Проти Або перефразовуючи Добкіна: «псевдонім по-дібільному написаний». --Sehrg (обговорення) 20:06, 22 грудня 2021 (UTC)[відповісти]
    який правопис? Вона українка. Якщо за паспортом вона Міла Нітіч, то це її вибір. В Україні можна перейменуватися хоч на Сєрґєй, країна демократична. Хоча анаграма зрозуміла Люд-мила Нитич-ук--Gouseru Обг. 21:25, 22 грудня 2021 (UTC)[відповісти]
  • Symbol support vote.svg За Нітіч Міла Сергіївна (причина — зміна ПІБ, авторитетне джерело). Приклад із Фредді Мерк'юрі недоречний, бо його псевдо відрізняється від імені та прізвища, а Мілине ні.--QAtlantic.mn (обговорення) 11:22, 11 січня 2022 (UTC)[відповісти]
    офтопік en:Freddie Mercury: At about the same time, he legally changed his surname, Bulsara, to Mercury. П.С. Фредді не жартував. --Gouseru Обг. 12:58, 11 січня 2022 (UTC)[відповісти]

Зигмунд ФрейдЗиґмунд Фройд[ред. код]

Близько 10-и років тому вже була подібна пропозиція (Вікіпедія:Перейменування_статей/Зигмунд_Фрейд_→_Зигмунд_Фройд). Хоча і з іншим ім'ям, але про це пізніше. Основним аргументом проти тоді була невідповідність варіанту Фройд правопису. За цей час ситуація змінилась, і чинний правопис допускає таке написання (Правопис-2019, §136). Насправді, не просто допускає, а вказує як єдине правильне. На відміну від еі, яке може традиційно передаватись як ей, eu завжди передається як ой.

Майже ніхто не сперечався, що Фройд є більш розповсюдженим варіантом, але для вагомості я використав корпус ГРАК-14.

  • Фройд (пошук за лемою) - 1661
  • Фрейд (пошук за лемою) - 1298

Якщо ж шукати по сучасним (останні п'ять років) джерелам, то виходить:

  • Фройд - 441
  • Фрейд - 179

З іменем цікавіше, і я сам не був впевнений який варіант краще використовувати, тому пішов тим самим шляхом. Найрозповсюдженіші варіанти в корпусі:

  • Зигмунд Фройд - 33
  • Зігмунд Фройд - 19
  • Зиґмунд Фройд - 77
  • Зіґмунд Фройд - 42

Тому моя пропозиція - Зиґмунд Фройд, прошу всіх бажаючих висловитись і давайте закриємо вже цю епопею. — Це написав, але не підписав користувач Saulot89 (обговореннявнесок) 01:46, 3 грудня 2021‎ (UTC).[відповісти]

Зиґмунд Фрейд - 29
Зигмунд Фрейд - 59
правопис-2019 має слово фрейдизм. І це не велика перевага за узусом. --Gouseru Обг. 09:48, 3 грудня 2021 (UTC)[відповісти]
Хм, справді дивно. Але все ж пряма норма eu->ой без варіативності залишається, а варіант Фрейд все ще прямо суперечить правопису.
А щодо Зигмунд/Зиґмунд я не наполягаю, але все ж якщо виходити з того, що Фройд - єдиний не помилковий варіант, то Зиґмунд все ж має перевагу, а другим після нього йде навіть не Зигмунд а Зіґмунд. --Saulot89 (обговорення) 10:18, 3 грудня 2021 (UTC)[відповісти]

Symbol oppose vote.svg Проти Чув, що якраз Фрейд правильно, оскільки це їдишне прізвище.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:16, 3 грудня 2021 (UTC)[відповісти]

Адже йдеться про сім’ю, рідною для якої була зовсім не німецька, а мова ідиш. За нормами цієї мови дане прізвище має вимовлятися саме як Фрейд, а не Фройд.

Ціла наукова замітка про це

Symbol oppose vote.svg Проти Слова та назви, що вже прижилися і мають похідні слова (Фрейд/Фрейдизм/Обмовка по Фрейду) не варто змінювати, і що робити коли кабмін завтра видасть закон про ще один новий правопис і Freud буде читатись як Фреюд, відносно імені "Зигмунд", власне якщо передавати точно звучання то "Зіґмунд", проте зразу відчувається чужерідність звучання як "Барон Лімон", тож для наближення звучання до слів української мови після "З" пишемо "и", з то ї ж причини і звук "Ґ" перетворюється на "Г", як приклад, російський персонаж Григорій Распутін не пишеться українською як Ґріґорій Распутін, подвійні стандарти то погано, тож Зигмунд Фрейд... --अ म रा (обговорення) 08:14, 4 грудня 2021 (UTC)[відповісти]

Традиції традиціями, а правопис треба виконувати! Йдеться про ставлення, про законослухняність, інакше не виніть тоді суспільство, що інші закони воно нехтує. Аргумент про Фреюд це взагалі несерйозна дискусія. До того ж ви навели русизм «обмовка по Фрейду», а слід у крайньому разі казати хоча б «...за Фрейдом». Всі можуть помилятися, але я за те, що наведення усталеного у нашій мові русизму не є аргументом у даній дискусії.--Словолюб (обговорення) 10:19, 4 грудня 2021 (UTC)[відповісти]
Такі так, ЗА точно краще ніж ПО, таке риторичне питання, що робити зі словом Прусія, що німецькою пишеться Preußen, те саме EU, якщо правопис вимагає EU читати як ОЙ тож тоді Прусію доведеться перейменувати на Пройсію, а Фрейда можна ще й перекласти не лише як Фройд, а й Фруд... шо я хотів цим сказати, що традиція усталених назв не завжди логічна й узгоджена між собою -- अ म रा (обговорення) 19:31, 1 січня 2022 (UTC)[відповісти]

Symbol support vote.svg За варіант Зигмунд Фройд.--Словолюб (обговорення) 10:13, 4 грудня 2021 (UTC)[відповісти]

Symbol oppose vote.svg Проти. Фрейд як був усталений варіант, так і залишився. Нічого не станеться, якщо правопис зігноруємо. У старому колись Сант-Яго було правописним написанням, але ніхто не посмів перейменувати тоді "за правописом". Тож винятки існують. І якщо новий правопис подає фрейдизм, то значить Фрейд є винятком з правил. --Flavius (обговорення) 22:13, 5 грудня 2021 (UTC)[відповісти]

Але ж він хоч і усталений, але менш розповсюджений. І завжди був відносно менш розповсюдженим, а останніми роками - в рази. Ну нелогічно назву статті тримати у вигляді, який не є найпопулярнішим. І це ніхто не оскаржував, єдиним аргументом проти завжди була невідповідність правопису. Навіть якщо припустити, що "Фрейд" все ще прийнятний варіант, він все одно не є основним ні за якими критеріями. --Saulot89 (обговорення) 03:02, 6 грудня 2021 (UTC)[відповісти]
Він саме і є основним, адже орфографічний словник як фіксував, так і фіксує лише Фрейд. Навіть формально за вікіправилом ВП:МОВА (п.1) стаття і повинна іменуватися Фрейд. Він (цей варіант) не є менш розповсюдженим. Скоріше за все ми з вами по-різному перевіряємо вжиток. --Flavius (обговорення) 08:26, 15 грудня 2021 (UTC)[відповісти]
Ну, власне, орфографічний словник завжди вказував Фрейд саме через конфлікт реальності зі старим правописом. Просто чекати ще близько 6-и років, поки СУМ дійде до літери Ф - безумство. Я не думаю що хтось при своєму розумі буде стверджувати, що варіант Фройд неправильний, і його не буде у СУМ-20. Ну і як я перевіряв вжиток я вказав, до кращих даних в мене доступу немає. Тому так і кажу: завжди була відносна перевага Фройд, а останні роки - абсолютна перевага. --Saulot89 (обговорення) 01:21, 17 грудня 2021 (UTC)[відповісти]
На жаль, абсолютної переваги я так і не побачив. І мова не про сум, а про УЛІФ. Після виходу нової редакції правопису у тій орфографічній базі відбулися зміни, і 6 років не чекали ми, як вони швиденько дійшли до літери Ф і за правописом виправили з Фейєрбах на Феєрбах, однак Фрейд не чіпали, бо ж кажу - усталене написання. СУМ - це тлумачний словник. А мова про орфографічний. Тлумачний тут взагалі ні до чого. --Flavius (обговорення) 20:20, 6 січня 2022 (UTC)[відповісти]
Я просто тоді не знаю, що робити щоб продемонструвати перевагу, якщо мій приклад з корпусу вам не підходить. Добре, давайте тоді так - менш надійний метод, але все ж:
запити в гуглі за доменами edu.ua + gov.ua:
(Фройд site:edu.ua + Фройд site:gov.ua) 33 400 + 5 470 = 38 870
(Фрейд site:edu.ua + Фрейд site:gov.ua) 16 400 + 10 100 = 26 500
Зрозуміло, державний домен більш інерційний(і можливо менш грамотний, ІМХО) ніж освітньо-науковий, але сума вжитку явно на користь "Фройд".
Можливо, вкажіть які докази переваги були б для вас прийнятними? Тому що якщо пересторогу щодо словників я ще бачу, то вашу позицію по узусу я просто не розумію. --Saulot89 (обговорення) 11:52, 7 січня 2022 (UTC)[відповісти]
це не найкращий метод, бо варто визначитися, що ми перейменуємо, Зигмунда Фрейда, чи прізвище Фрейд. По-друге, обидва пошукових запити завершуються на 27 сторінці та 23 сторінці відповідно, що дещо не є гармонійним з цифрами (тобто в одному посиланні можуть написати не один раз Фройда чи Фрейда, і це теж рахується, як я розумію). Отже, у цьому випадку вони знову за узусом використовуються практично однаково. --白猫しろ ねこОбг. 14:13, 7 січня 2022 (UTC)[відповісти]
+ обрана українська мова
Фройд site:edu.ua + Фройд site:gov.ua = 6 130 + 5 440 = 11 570
Фрейд site:edu.ua + Фрейд site:gov.ua = 15 600 + 8 990 = 24 590
+ ще й з 2016 року
Фройд site:edu.ua + Фройд site:gov.ua = 841 + 196 = 1 037
Фрейд site:edu.ua + Фрейд site:gov.ua = 2 050 + 452 = 2 502
Не завжди гуглпошук є точним, і найкраще все-таки, хоча би робити поглиблений тест-пошук. --白猫しろ ねこОбг. 14:29, 7 січня 2022 (UTC)[відповісти]

Symbol support vote.svg За Зигмунд Фройд. По-перше, з часом змінився вжиток, як показано вище. По друге, стосовно усталеності: "§ 129 Німецьке еu треба писати ой: Нойман, Ойтінґ ..., також Фоєрбах ,але неврастенія, невтральний тощо." Це цитата з "Норми української літературної мови", Синявський, 1941 рік. Оскільки Фройд жив 1856-1939, то його ім'я аж ніяк не давнє запозичення, тож ще питання, що є усталеною передачею імені. Стосовно "фрейдизму" в чинному правописі -- чи не є це поняття на сьогодні відокремленим від прізвища, як гаус або дизель?--Divega (обговорення) 13:09, 14 грудня 2021 (UTC)[відповісти]

Стосовно усталеності, то орфографічний словник подавав і подає завжди Фрейд і ніяк інакше. Те саме і з Феєрбахом. Ніякого Фоєрбаха орфографічний словник не знає (раніше навіть УЛІФ фіксував Фейєрбах, але змінили з йє на є за правописом, але не змінили на о з є. От і задайтеся питанням "чому?"). Вжиток Фрейд на сайтах edu.ua та gov.ua перевіряли у порівнянні з вжитком на Фройд? --Flavius (обговорення) 08:18, 15 грудня 2021 (UTC)[відповісти]
Розглядав тільки джерела з бібліотеки Вернадського -- там паритет за україномовними джерелами. А так на заході усталеним було Фройд, на сході, під впливом Росії -- Фрейд. Вже ніби 30 років незалежні, а досі ігнорується наукова література ХХ сторіччя.--Divega (обговорення) 09:23, 15 грудня 2021 (UTC)[відповісти]

Symbol support vote.svg За відповідно до оригінального звучання та вжитку в надійних джерелах. Останніми роками також виходить чимало книг Фройда в українському перекладі, і в них його прізвище передано саме через -ой- (от зокрема: 1, 2, 3, 4). ―NachtReisender (обговорення) 00:33, 11 січня 2022 (UTC)[відповісти]

Symbol support vote.svg За згідно правил транслітерації і здорового глузду. Давно пора навести лад і позбутись радянського спадку в україномовній Вікіпедії.--Alice Redhotroof (обговорення) 16:47, 16 січня 2022 (UTC)[відповісти]

Symbol oppose vote.svg Проти Підтримую усталений варіант. Вище наводилися посилання на те, як треба передавати "німецьке". Але він народився у єврейській родині, що говорила на ідіш, відповідно до норм якої прізвище вимовляється Фрейд. Його взагалі-то батьки назвали за єврейською традицією Сигізмунд Шломо. Із цим, думаю, згодні всі - українською варіант має звучати максимально ближче до звучання мовою оригіналу. Німецьке прізвище Freud дійсно вимовлялося б Фройд. Але німецька мова тут не є мовою оригіналу, оскільки це еврей, який народився на території нинішньої Чехії, його батьки взагалі-то з українських євреїв (батько і мати походять із Львівщини та Івано-Франквівщини УКРАЇНСЬКІ КОРЕНІ ЗИГМУНДА ФРЕЙДА) Відповідно, не треба слідувати німецькому зразку, а передавати ближче до мови оригіналу - ідішу - тобто Фрейд. --UALiberty (обговорення) 23:43, 8 лютого 2022 (UTC)[відповісти]

Symbol oppose vote.svg Проти. За аргументами користувачів UALiberty, Flavius, ЮеАртеміс. --MMH (обговорення) 21:03, 19 квітня 2022 (UTC)[відповісти]

Пантера плямистаЛеопард[ред. код]

Загальновживана назва тварини. Пантера - це назва депігментованого (чорного) леопарда. --August (обговорення) 15:20, 3 листопада 2021 (UTC) Також дизамбіг "Леопард" варто перейменувати на "Леопард (значення)" --August (обговорення) 15:21, 3 листопада 2021 (UTC)[відповісти]

  • Symbol oppose vote.svg Проти Пантера (Panthera) — це рід ссавців з ряду хижих. Пантера плямиста це пряма відповідність української назви науковій назві, оскільки пантера = Panthera, pardus — означає «плямистий». --Sehrg (обговорення) 15:34, 3 листопада 2021 (UTC)[відповісти]
  • Symbol support vote.svg За є значна кількість статей, де назва — не біномінальна а загальновживана: горностай, нутрія, тур, вобла, тараня, оцелот, білуха, косатка, кашалот, нарвал, дюгонь, морська корова, качкодзьоб, арні, конгоні (і мабуть ще багацько, бо я не всі родини продивився, звісно). Леопард здається абсолютно вливається у цей ряд. --BogdanShevchenko (обговорення) 16:35, 3 листопада 2021 (UTC)[відповісти]
    Обговорюється не право на існування уніномінальних назв видів. Зовсім не так. Обговорюється назва конкретно одного виду. --Sehrg (обговорення) 11:20, 11 грудня 2021 (UTC)[відповісти]
  • Symbol neutral vote.svg Утримуюсь ближче до Symbol oppose vote.svg Проти Якщо перейменувати то доведеться чимало статей узгоджувати з цим перейменуванням, бо вони писались з науково-біологічної точки зору, тож бо Леопард (рід) (англ. Leopardus, рос. Південно-американські кішки), жодним чином не пов'язаний з Пантерою плямистою (англ. Leopard, рос. Леопард), а рід Пантера включає тигрів, ягуарів, снігових барсів, та пантеру плямисту (по народному Леопарда), в дизамбінгу Леопард написано, що це ненаукова назва одного з видів Пантер... багацько цих статей власне писав вірогідно професійний біолог користувач Sehrg, тож без його згоди таке перейменування робити не варто, бо хто буде в інших статтях узгоджувати ці назви, а якщо не узгоджувати, а просто перейменувати, то будуть анекдотичні посилання в реченнях, як то "Рід Лепардів не має нічого спільного з [плямистою пантерою], і цеж посилання буде вести на назву Леопард"... --अ म रा (обговорення) 12:07, 14 листопада 2021 (UTC)[відповісти]
  • Symbol support vote.svg За. Леопард — є леопард. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 08:40, 22 листопада 2021 (UTC)[відповісти]
  • Symbol oppose vote.svg Проти. Ми хіба не в енциклопедії? Panthera pardus — Пантера плямиста, чи то пак Плямиста пантера. Про загальновживану назву доречно вказати в статті. --GC 007 (обговорення) 13:58, 23 листопада 2021 (UTC)[відповісти]
    З вашої репліки складається таке враження що "пардус" (грецьке і латинське слово) означає "плямистий" хоча це не так. І вікі універсальна енциклопедія а не якась вузькобіологічна де було б прийнято писати назви видів суто латиною (хоча в нашому випадку це не переклад з латини а якесь ноу-хау, видумка самих вікіпедистів). --August (обговорення) 20:18, 23 листопада 2021 (UTC)[відповісти]
    До речі, якшо вже йти за логікою тих хто хоче зберегти цю назву, може підемо і дальше - статтю "тигр" перейменуємо в "пантера полосата" а лев в "пантера гриваста (чи оранжева це вже в кого який смак)"? (Так я розумію що це доведення до абсурду але така назва є не менш абсурдною ніж сої приклади. --August (обговорення) 20:25, 23 листопада 2021 (UTC)[відповісти]
    Не існує ніц абсурдного в цьому світі. Все має право на існування. Стосовно «Тигр» — пропонуйте зміни, якщо є таке бажання. Обговоримо доцільність й цієї зміни. --GC 007 (обговорення) 05:20, 24 листопада 2021 (UTC)[відповісти]
    @Augustus-ua: „полосата“ — це московізм; за вашою фразою видно який ви знавець української мови. Для тигра є дві назви: пантера тигр і тигрАД), для лева є дві назви: пантера лев і лев (є АД). Перейменовувати немає необхідності. Для пантери плямистої зафіксованих назв шість (є АД). Тут обговорюється титульна назва, решту треба подати синонімами. Щоб не було плутанини з цілим родом американських котів Leopardusлеопард доцільно щоб титульна назва була не леопард. --Sehrg (обговорення) 11:01, 11 грудня 2021 (UTC)[відповісти]
    Якщо ви вирішили прискіпуватись до слів то смугаста. А щодо "плутанини" то в англійській вікі, наприклад, вона не виникає, там статтю про леопардів названа leopard. --August (обговорення) 19:29, 11 грудня 2021 (UTC)[відповісти]

ЗастосунокПрикладне програмне забезпечення[ред. код]

у більшості джерелах від ДСТУ ISO/IEC 14598-5:2005 Інформаційні технології. Оцінювання програмного продукту. Частина 5, можливо також є в новому ДСТУ ISO/IEC 2382:2017, бо у старому ДСТУ 2938-94 Системи оброблення інформації. Основні поняття. Терміни та визначення це є. Також це є й виданих від НАН України підручників як шкільних [13] так і для вузів [14] тощо. Що фактично за джерелами ділить Програмне забезпечення на Системне ПЗ, Інструментальне ПЗ, Прикладне ПЗ. --Gouseru Обг. 11:49, 31 жовтня 2021 (UTC)[відповісти]

  • Symbol oppose vote.svg Проти: застосунок це конкретна комп'ютерна програма, а прикладне програмне забезпечення це ширше збірне поняття. Застосунок це те, що дуже часто помилково називають додатком. Про це повинна бути окрема стаття, як в усіх інших мовах.--Словолюб (обговорення) 14:31, 31 жовтня 2021 (UTC)[відповісти]
    це і є стаття про ширше збірне поняття. --Gouseru Обг. 14:46, 31 жовтня 2021 (UTC)[відповісти]
  • Symbol support vote.svg За «Застосунок» — хибна калька. Application program — прикладна програма.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:51, 2 листопада 2021 (UTC)[відповісти]
    Звісно, кожному відомо, що apply — це «прикладати», а не «застосовувати», «використовувати». :) --Friend (обг.) 22:25, 2 листопада 2021 (UTC)[відповісти]
    en:Applied mathematics - "застосовна" математика? Ні, Прикладна математика. Переклад залежить від контексту.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:14, 3 листопада 2021 (UTC)[відповісти]
  • Symbol support vote.svg За погоджуюсь з UeArtemis. --RomaKogut {💬 📋} 10:13, 1 лютого 2022 (UTC)[відповісти]
  • Додаток є вже досить усталеною українською назвою для подібних речей. Слова "програмне забезпечення" пора вже викидати, ясно що не матеріальне забезпечення. Додаток до системи, який розширює функції — звучить природно. Додаток може бути програмний (архіватор, напр.) або апаратний (додаткова мережева карта, напр.) або веб-додаток — доступний віддалено, але тоді це вже не зовсім додаток, а радше сервіс, але коли він закешований локально, на сервіс-воркерах — це цілком собі додаток. Можна Програмний пакет — це коли маємо кілька додатків, наприклад офіс, чи якісь графічні пакети. Програмне забезпечення — не зовсім те саме, це збірне поняття, наприклад, "широкий вибір програмного забезпечення" говорить, що платформа широко підтримується різними розробниками. Застосунок — це калька з utility/приложеніє. В росмові взагалі воно на правах англіцизму влізло — утилита. В англійській utility як і facility мають більш широкі значення, для нас воно звучить чужорідно. PS. Не цитуйте вчительок інформатики і їх підручники, там порою страшна жесть написана, від якої плакати хочеться. — Alex Khimich 23:25, 6 травня 2022 (UTC)[відповісти]

Сйон (письменник)Сьйон (письменник)[ред. код]

ВП:МОВА: Правила вжитку м'якого знака і апострофа. В українській мові існує асиміляція за м'якістю.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:13, 28 жовтня 2021 (UTC)[відповісти]

Symbol oppose vote.svg Проти Сйон/Сьйон, Symbol support vote.svg За Сьйоун (ісл. Sjón) Сігюрйоун Біргір Сігюрдссон (ісл. Sigurjón Birgir Sigurðsson) — я свого часу перейменував на цей варіант, бо брав до уваги ісландську фонетику (при цьому треба розуміти, що давньоісландська фонетика трохи інша), користуючись «Инструкция по русской передаче географических названий Исландии» (1971), Icelandic phonology, а також статею про Ісландію в УРЕ, де є приклади вживання прізвищ та географічних назв українською мовою. Згідно з ісл. фонетикою ó — [ou]. Прізвища Аурнасон (Árnason), Йоунсдоуттір (Jónsdóttir), Оулафссон (Ólafsson) вказують на те, що ó треба передавати оу. Щодо u, серед прикладів маємо Сігурдссон (Sigurðsson) — варіант з у бачимо тільки тут (не знаю, чому), в інших випадках — ю (див. карту): Гейкадалюр (Haukadalur), Коупавогюр (Kópavogur). Крім того правопис дозволяє вживання ю після г: Гюго (Hugo). --QAtlantic.mn (обговорення) 17:19, 29 жовтня 2021 (UTC)[відповісти]
Підтримую.--ЮеАртеміс (обговорення) 05:38, 30 жовтня 2021 (UTC)[відповісти]

Symbol oppose vote.svg Проти На Сйон є джерела (два перших зі статті): Мистецький Арсенал, Видавництво «Видавництво» Новина Мінкульту ,Новина ДУС (обидві про фестиваль в Мистецькому Арсеналі), Інша новина на сайті Дрогобицької міської ради, Українське радіо (хоча вони пишуть і Сьйон)

На Сьйон одне: Українське радіо (поруч зі Сйон)
На Сьйоун два, але такі собі: Субота Інтернет-видання, Wonderzinе
Має лишатись Сйон поки.--Divega (обговорення) 14:11, 3 листопада 2021 (UTC)[відповісти]
Ви наводите новинні статті, де пишуть "грамотні" люди. Може вони якраз і взяли Сйон з Вікіпедії, де написано неправильно. Не мені Вам пояснювати як поширюють помилки. Єдине пригодне з наведених джерел це книга із зазначенням автора. Хоч мені незрозуміло, якими джерелами треба було користуватися, щоб написати Сйон. --QAtlantic.mn (обговорення) 12:26, 8 листопада 2021 (UTC)[відповісти]
Джерела вже які є. Головне -- на Сйон їх більше і так пише те джерело, що не викликає у вас зауважень (книга). Тож не потрібні ОД, залишається як є. Коли вийде наступна книга з іншою передачею імені -- можна буде почати обговорення.--Divega (обговорення) 07:30, 5 січня 2022 (UTC)[відповісти]

Попередній підсумок[ред. код]

Оскільки ісландсько-української практичної транскрипції не існує, а чинний правопис не регулює написання ісландських назв, перевага у написанні тієї чи іншої назви віддається авторитетним українським джерелам. В українських АД письменник найчастіше згадується саме як Сйон. Крім тих, що вже вказали в обговоренні, можна доповнити ще такими [15], С. 193, С. 9, [16]. Врешті, існує і переклад українською мовою його книги. Саме через цей переклад є і будуть надалі з'являтися джерела зі згадкою письменника у цьому написанні. І Вікіпедія нічого не зможе зробити, бо Вікіпедія не задає правило написання назв, а є дзеркалом, яке відображає написання тієї чи іншої назви за авторитетними джерелами, ще й керуючись своїми правилами. Отже, поточне написання не суперечить правопису і ВП:МОВА і підкріплено авторитетними джерелами, а тому перейменовувати статтю немає причин. Втім, доцільно вказати у преамбулі інші варіанти, на які зустрічаються поодиноко джерела. --Flavius (обговорення) 13:47, 10 листопада 2021 (UTC)[відповісти]

@Flavius1: Цього правила нема в новій редакції?--ЮеАртеміс (обговорення) 14:01, 10 листопада 2021 (UTC)[відповісти]

§ 93. Ь
1. Знак м’якшення (ь) у словах іншомовного походження пишеться після приголосних д, т, з, с, л, н: /124/
а) перед я, ю, є, ї, йо: адью, кондотьєр, конферансьє, монпансьє, ательє, марсельєза, мільярд, бульйон, віньєтка, каньйон; В’єнтьян, Фетьйо, Кордильєри, Севілья; Готьє, Лавуазьє, Жусьє, Мольєр, Ньютон, Реньє, Віньї;

і? там сказано, що треба у прізвищі Sjón ставити м'який знак? То може і у Björn - орфографічний словник помилився і треба Бьйорн, а не Бйорн, як він подає? Назва Сйон не суперечить правопису. І повторюю ще раз - ісландсько-української практичної транскрипції НЕ ІСНУЄ. До уваги російську я не беру. Все інше - ОД. --Flavius (обговорення) 14:09, 10 листопада 2021 (UTC)[відповісти]
UPD. Таки суперечить. Я спочатку звернув увагу на примітку в правописі Про вживання ь в словах іншомовного походження див. § 139. у прізвищах — § 144, у географічних назвах — § 151., оскільки у нас власна назва, але параграф 144 стосується виключно слов'янських імен та прізвищ, в той час, як 145-й (саме для неслов'янських) адресує назад до параграфів 121—140. Тобто за 139-м тут дійсно вимагається знак м'якшення. Змінив підсумок на попередній. Особисто вважаю, що попри це ми повинні йти за авторитетними джерелами, які подають без ь. Але хай хтось інший підведе. Flavius (обговорення) 15:45, 10 листопада 2021 (UTC)[відповісти]
А йменування географічних та власних назв укр. мовою в УРЕ не джерело? Там, звісно, немає Sjón, але там є інші прізвища, що вказують на те, що ó — оу. Це вже, якщо хочете, не про Sjón, а про Sigurjón — Сігюрйоун (звертаю увагу також на Ю замість У). --QAtlantic.mn (обговорення) 13:59, 11 листопада 2021 (UTC)[відповісти]
@QAtlantic.mn: Ну, по-перше, це вже на межі ОД. А, по-друге, як можна вважати УРЕ фаховим джерелом у передачі ісландської, коли одна стаття цієї УРЕ подає написання ісландського прізвища Þórðarson як Тоурдарссон (стосовно Þórbergur Þórðarson) [17], а вже інша стаття цієї ж УРЕ подає Тордарсон (стосовно Sturla Þórðarson) [18]? Тому таке до уваги точно брати не можна. У цьому випадку я довіряю лише українським джерелам, які прямо подають Сйон. Втім, враховуючи, що правопис таки вимагає Ь, з написанням Сьйон ще можна погодитися, всупереч АД на Сйон, але точно не зі Сйоун з посиланням на російську передачу і непослідовну УРЕ. --Flavius (обговорення) 15:42, 11 листопада 2021 (UTC)[відповісти]
Тобто (§131) буквосполучення au, ou на позначення звукосполучень [au] [ou] передаємо через ау, оу: аутса́йдер [ˌaʊtˈsaɪ.dər], (§133) англійські дифтонги [au], [ei], [ou] звичайно передаємо, імітуючи їхнє звучання в мові оригіналу, через ау, ей, оу: сно́уборд [ˈsnəʊ.bɔːd], а аналогічне передавання ісландських дифтонгів [au], [ou] через ау, оу: álar [auː.lar̥], sólar [sou:.lar̥]) — це російська передача? --QAtlantic.mn (обговорення) 10:24, 12 листопада 2021 (UTC)[відповісти]
А де тут (Sjón) буквосполучення ou на позначення звукосполучення ou? А з приводу англійських дифтонгів, то правопис (133 пар.) чітко й недвозначно зазначає про "дифтонги у словах англійського походження" і ніяких більше. От того я особисто слідую УКРАЇНСЬКИМ існуючим джерелам, а не додумуванням, придумуванням, аналогією і т.п. --Flavius (обговорення) 11:22, 12 листопада 2021 (UTC)[відповісти]
Дочитайте моє повідомлення до кінця — там все написано. Не з приводу конкретно Sjón, а з приводу ісландських дифтонгів, зокрема [ou] (ó), який є в Sjón. --QAtlantic.mn (обговорення) 11:32, 12 листопада 2021 (UTC)[відповісти]
Я вже вище писав, єдине придатне наведене джерело — це перекладена книжка, де вказано Сйон. Але ми вже з'ясували, що воно суперечить правопису через відсутність Ь. Ви ж все одно хапаєтеся за нього, як за правильний варіант. В ісландській мові є о [ɔ], а є ó [ou], то чому ми маємо все записувати через о? --QAtlantic.mn (обговорення) 11:39, 12 листопада 2021 (UTC)[відповісти]
Читайте уважно вище. Я зазначив фразою з написанням Сьйон ще можна погодитися, всупереч АД на Сйон. Ви зараз же мову ведете взагалі за іншу назву - за Сьйоун, керуючись ОД. Я не хапаюся, як ви висловилися, до речі, неетично по відношенню до мене, за будь-що, а я слідую основоположному правилу Вікіпедії, за яким статті пишуться ВИКЛЮЧНО за авторитетними джерелами (і крім книги такі джерела Є), а також правилами і точно не на основі умовиводів чи аналогій. --Flavius (обговорення) 12:04, 12 листопада 2021 (UTC)[відповісти]
І я дочитав ваше повідомлення до кінця. Тепер прошу прочитати ще раз моє вам, яке адресувалося після, бо ви, мабуть, незрозуміли ні фразу з приводу "буквосполучення на позначення звукосполучення", ні те, що за правописом параграфа 133 чітко зазначено англійського походження. У мене все. По колу ходити не буду. --Flavius (обговорення) 12:08, 12 листопада 2021 (UTC)[відповісти]
Це буде моє останнє Вам повідомлення. Далі не бачу сенсу вести цю дискусію. Я зрозумів, що з написанням Сьйон ще можна погодитися, всупереч АД на Сйон. Тільки Ви вважаєте відсутність Ь помилкою, а написання О (замість ОУ) правильним. Не ясно тільки, чому перекладачі не могли помилитися і в цьому, що Ви так яро це відстоютете? І мені цікаво, які АД використували ці перекладачі, коли писали Сйон? Бо питання Ь не реалія 2019 року. То чому ця транслітерація правильна, бо книжку видали з таким записом? І, до речі, я вже вів дискусію не стільки про псевдонім, скільки про ім'я Sigurjón, яке пропонував записувати як Сігюрйоун. Але я зрозумів, що Вас не переконати в тому, що ó це оу. Удачі. --QAtlantic.mn (обговорення) 14:07, 12 листопада 2021 (UTC)[відповісти]
Ви правильно зрозуміли. Мене не переконати умовиводами, роздумами, аналогіями, відсутністю джерел, або джерелами, які непослідовні. Мене в цьому питанні можна переконати лише правописом (це зробив UeArtemis, який вказав після підсумку, а я знову перевірив і пересвідчився, що там потрібен дійсно знак ь), авторитетними джерелами, які прямо подають написання (а джерела на 99% подають навпаки без Ь, а тому моя позиція, виключно моя особиста ( подобається вам вона чи ні), через що я і змінив підсумок на попередній - слідувати за авторитетними джерелами, бо я послідовний у цьому питанні на ВП:ПС і всюди, і першочергово віддаю перевагу авторитетним джерелам, бо Вікіпедія і була задумана ПИСАТИ ЛИШЕ ЗА ДЖЕРЕЛАМИ, а не вигадками, роздумами, припущеннями, аналогіями і т.д.), і третє, що мене переконало би - це ісландсько-українська практична транскрипція (не російська, не румунська, а саме українська!), але її не існує, тому ваше бажання мати там ОУ - я щиро не розумію виходячи з практики іменування/перейменування статей відповідно до основоположних правил Вікіпедії. І вам успіхів! Flavius (обговорення) 14:28, 12 листопада 2021 (UTC)[відповісти]
Я знайшов ще одне джерело. Воно не стосується Sjón, але стосується іншого ісландського автора — Stefán Jónsson. Тепер у нас їх два: Стефаун Йоунсон "Сага про малого Х'ялті" (1980) в перекладі О. Сенюк і Сйон "Дитя Землі" (2018) в перекладі В. Кривоноса. Цікаво їх порівняти. У перекладі Сенюк бачимо відтворення дифтонгів: Оулафур (Ólafur), Доура (Dóra), а в Кривоноса вони відсутні: Фрідьонссон (Friðjónsson), Хальвдан (Hálfdán). Цікаво, що в Кривоноса є речення, у якому він уникає дифтонга в Jónsdóttir, але вживає його в Jón: ...по батькові Йонсдоттір "Йоунова" дочка. Також я звернув увагу на Енґлабрьотснеф (Önglabrjótsnef), Форньот (Fornjótr). Це викликає питання щодо відтворення автором після приголосних. Чому тоді Сйон, а не Сьон? І це не єдина невідповідність його перекладу нормам правопису як старої, так і нової редакції. Але з ь ми вже визначились, залишилось визначитись із дифтонгами. --QAtlantic.mn (обговорення) 21:46, 22 січня 2022 (UTC)[відповісти]

Symbol neutral vote.svg Утримуюсь ближче до Symbol oppose vote.svg Проти Гугл-рушій читає ісландською слово Ísland як ІсланТ, а Sjón як Шьоон, тож бо і Ісландія, і Сйон, і Сьйон однаково далекі від того як це слово звучить ісландською, отож бо мабуть буде правильним в такому випадку використовувати переклад котрий використаний видавництвами, в гуглі знайшов декілька обкладинок книжок цього письменника, усі з іменем Сйон, звісно якесь інше видавництво може перекласти по своєму як Сьйон, а Ісл(а/я)ндію як ІсланТія та поки такого начебто немає... -- अ म रा (обговорення) 16:47, 10 січня 2022 (UTC)[відповісти]

ЙилдизЇлдиз[ред. код]

Відповідно до побажань трудящих Вікіпедії. --В.Галушко (обговорення) 15:17, 21 жовтня 2021 (UTC)[відповісти]

2. Правописне і та ї вимовляються близько до и (йи) в таких випадках, коли вони в певних закінченнях, аналогічних до закінчень із и:


а) у всіх м'яких прикметниках відповідно до твердих закінчень: синій, безкраїми... (вимовляються «синьий», «безкрайими» – див § 52)
б) у наростках -їна, -їха, -їще, -їсько, -їк, -їн, -їкий, їнський, -їстий: Україна (вимовл. «Украйина»), Солов'їха, гноїще, боїсько, покоїк, Маріїн, солов'їний, український, троїстий... (порівн. долина, багнище, столик, Ганнин, качиний, танцюристий...)
в) у дієслівних закінченнях без наголосу: стоїмо (вимовл. «стойимо»), го́їти, озбро́ївся... (але під наголосом стоїть, напоїти... з йі).

Олекса Синявський, «Норми української літературної мови» (Харків, 1931).

Вимова звуків і й и не завсіди відповідає правописним і й и, а до того обидва ці звуки визначаються ще й літерою ї.

Олекса Синявський, «Норми української літературної мови» (Харків, 1931).

Дещо відмінна ситуація склалася з транслітерацією фонетичного сполучення [y+ı] — [йи]. Відсутність в українській графіці аналогічної букви, яка би позначала на початку слова звуки [j] та [y], ставить питання буквального відображення комбінацією двох букв або адаптації до української звукової системи і застосування букви ї. З мотивів доцільності ощадного використання графічних засобів вважаємо останнє більш доречним у транслітерації власних назв та імен типу Їлмаз (Yılmaz), Їлдиз (Yıldız), Їлдирим (Yıldım) тощо.

«До питання транслітерації власних назв та імен у практиці турецько-українського перекладу», Омер Дерменджі, канд. філол. наук, доц.

Щоправда ці аргументи проігнорували під час обговорення імені Їлдирим.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:18, 28 жовтня 2021 (UTC)[відповісти]

Ото біда, що в правописі тільки правила для європейських мов, а для інших нічого. І потім починається мовна срачка. --QAtlantic.mn (обговорення) 16:10, 29 жовтня 2021 (UTC)[відповісти]
  • Pictogram voting comment.svg Коментар про це писав тюрколог Омер Дерменджі у ст. 9. Також є в Інструкції для Картографії, що не суперечить ні правопису, ні тюркологу Омеру Дерменджі щодо написання . В УЛІФ слів на Йи узагалі не знайшов, можливо є в друкованому не знаю. Поки це всі джерела, що я знайшов.--Gouseru Обг. 16:36, 31 жовтня 2021 (UTC)[відповісти]
    Омер пише, що «...доречною буде раціоналізація транслітерації українською власних назв та імен турецької мови, які починаються з поєднання фонем [y+a], [y+u], [y+i], [y+e] через я, ю, ї, є – Єніїлдиз (Yenildız)...», а також «з мотивів доцільності ощадного використання графічних засобів вважаємо останнє більш доречним у транслітерації власних назв та імен типу Їлмаз (lmaz), Їлдиз (ldız), Їлдирим (ldırım) тощо». А в наведеній інструкції вказано, що yı — йи: Йилдизим (ldızım), Чайирган (Çarhan). Крім того в правописі ні слова про йи. То як інструкція не суперечить ні правопису, ні тюркологу Омеру Дерменджі щодо написання ?
    До того ж, схожих інструкцій багато, і в кожній із них є суперечливість із чинним правописом. Наприклад, у географічних назвах Франції всюди Ґ. Я не знаю, за яким принципом їх складали, бо вони суперечать не тільки чинній редакції, але й редакції 1993 року. --QAtlantic.mn (обговорення) 08:30, 1 листопада 2021 (UTC)[відповісти]
Symbol support vote.svg За. Пропоную ознайомитися з цими трьома джерелами, де звук, передаваний літерою «ї», зазначено як «йи». Це засвідчує використання та розуміння літери «ї» не тільки в ролі «йі», а також і в ролі «йи». Варто зазначити, що відмінність вимови «йи» та «йі» на слух підмітити доволі важко, а тенденція до вимови «ї» в той чи інший спосіб відрізняється від мовця/діалекта. Окремо додам, що ця проблема стосується не тільки цієї назви, і навіть не обмежується передачею турецької мови (див. естонське Йиґевамаа). Переконаний, що це рішення має стати прецедентом і призвести до остаточного упорядкування передачі «yı» та «jõ» в рамках української Вікіпедії, які є у МФА позначаються однаково. --  Gzhegozh обг. 16:20, 1 листопада 2021 (UTC)[відповісти]
P.S. Я щойно обговорив цю проблематику із турком — спершу попросив його вимовити це слово, і його вимова більше походила на «йі», ніж «йи». Потім він сам навів декілька інших прикладів застосування yı в інших словах, і вже там воно звучало більше як «йи» та навіть «йе», після чого він пояснив, що вимова трохи відрізняється залежно від конкретного слова. Я підводжу до того, що у будь-якій правописній системі передача іншомовних слів ускладнюється відмінностями у фонетиці та майже ніколи не в змозі точно не передати оригінальну вимову. У цій ситуації, коли наша мова має якомога найбільше наближену літеру до турецького yı, не можна нехтувати таким поцінним активом, як літера Ї, яка до того ж передає ідіолектне та діалектне «йи» в нашій мові. --  Gzhegozh обг. 16:40, 1 листопада 2021 (UTC)[відповісти]

Дякую. Я хибно вказав авторство. Це був автор наступної статті. Виправив.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:01, 2 листопада 2021 (UTC)[відповісти]

Кабінет курйозівКабінет дивовиж[ред. код]

За словником української мови, "Курйоз" -- Дивний, недоладний або безглуздий випадок, подія, ситуація. Тобто, зовсім не те, що є темою статті. Інші варіанти: кімната диковинок, кімната дивовиж.--Smarty(talk). 09:54, 4 жовтня 2021 (UTC)[відповісти]

@Smarty: «Кабінет курйозів» — то усталене сполучення. А Ваш варіант схожий на впровадження новотвору. --В.Галушко (обговорення) 17:10, 4 жовтня 2021 (UTC)[відповісти]
@В.Галушко:Якщо усталене, наведіть приклади усталеності в АД. Бо гугл видає лише посилання на вікіпедію і ще декілька сайтів, які передрукували. Тоді це такий самий неологізм та ще й такий, що вводить в оману --Smarty(talk). 15:42, 5 жовтня 2021 (UTC)[відповісти]

За словником української мови Кунштюк — витівка, фокус. Звідки й відповідна назва таких кабінетів — Кунсткамери. Що не так з курйозом? Як кортить перейменовувати, то вже на словникове, а не плодити неологізми.--Dim Grits 17:43, 4 жовтня 2021 (UTC)[відповісти]

Знайдіть в словнику укр мови визначення курйоз, порівняйте з тим, що збирали в тих кабінетах/кімнатах, і зрозумієте, що не так. Погоджуюсь, що кунсткамера навіть буде більш логічною назвою статті --Smarty(talk). 15:43, 5 жовтня 2021 (UTC)[відповісти]
То може перейменувати на Кунсткамера (кабінет). --Τǿλίκ 002 (обговорення) 08:56, 22 листопада 2021 (UTC)[відповісти]

Ґарґантюа та ПантаґрюельГаргантюа і Пантагрюель[ред. код]

Пропоную перейменувати на найпоширенішу назву в українських джерелах - Гаргантюа і Пантагрюель (яка і була до цього, але чомусь без пояснень перейменована у 2017 Гаргантюа і Пантагрюель). Саме ця назва відображена в останніх друкованих перекладах [19], [20], саме за ця назва вказана в чинній програмі МОН [21] (і в усіх попередніх), саме ця назва присутня у більшості підручників [22], [23], [24], [25], [26], [27], [28], [29] (хоча в деяких підручниках можна зустріти також сполучники "та", "й").

Для довідки:
  • в УРЕ, УЛЕ та ЛЕ ― згадується Гаргантюа і Пантагрюель
  • в енциклопедіях Українська мова та ВУЕГаргантюа й Пантагрюель
  • в ЕСУ та УСЕҐарґантюа і Пантаґрюель.
  • У загальних джерелах у більшості сполучник І та літера Г.

--Flavius (обговорення) 08:25, 13 вересня 2021 (UTC)[відповісти]

Запрошую до обговорення користувача Piznajko як автора дії 7356579. --Рассилон 10:21, 13 вересня 2021 (UTC)[відповісти]
  • Symbol support vote.svg За У прижиттєвих для перекладача виданнях українською було Г.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:18, 14 вересня 2021 (UTC)[відповісти]
  • Symbol oppose vote.svg Проти У найновіший українськомовних перекладах (~з 2010 й новіші) переважно перекладають саме як Ґарґантюа та Пантаґрюель або Ґарґантюа і Пантаґрюель (використання укрмовниї сполучників та/й/і не є надважливим тут, хоча та/й більш підходять тут у зв'язку з мелодійністю). Крім цього згідно з ВП:МОВА ми маємо дотримуватися мовних стандартів української мови в укрвікі у відповідності з чинним правописом, а чинним правописом станом на 2021 рік є Правопис української мови 2019 року, який говорить що транскрибування/транкрипція з англійської латинки та українську кирилицю має відбуватися саме так: G -> Ґ, H ->Г. --piznajko 17:54, 15 вересня 2021 (UTC)[відповісти]
    Чогось мені здається, що ви 122-й параграф нового правопису поганенько знаєте (або знаєте, але щось упустили, дуже й дуже важливе). Може його вам тут повністю навести? І, до речі, найновіші переклади зазначені в цьому обговоренні знаходяться в посиланнях під номерами 1 та 2. Найновіших за ці найновіші, на жаль, немає. --Flavius (обговорення) 19:50, 15 вересня 2021 (UTC)[відповісти]
    Ті посилання що ви надали під номерами 1 та 2 не є перекладами роману Ґарґантюа та Пантаґрюель - це скорочений переказ на ~200 сторінок (увесь роман друкувався українською лише у перекладі Перепаді й зазвичав мав ~600 сторінок; останній раз цей переклад друкувався у 2012 році видавництвом Фоліо. --piznajko 22:05, 15 вересня 2021 (UTC)[відповісти]
    І що з того, що це скорочені переклади? Це неважливо аж ніяк. Ніхто повний переклад, наприклад, при вивченні згідно програми МОН, ніколи не використовує і не буде використовувати. Більше того, після виходу того повного перекладу нічого суттєвого в джерелах з різних сфер не змінилося, і як була перевага з Г, так і нині залишається. --Flavius (обговорення) 01:12, 16 вересня 2021 (UTC)[відповісти]
    @Флавіус якщо брати до уваги й українськомовні скорочені перекази (що дивно, бо все ж перевагу маємо надавати саме повному перекладу, а не скороченим переказам) то маємо ось що Ґарґантюа_та_Пантаґрюель#Переклади українською:
    • Два переклади/перекази використали Ґарґантюа та Пантаґрюель: єдиний повний переклад Перепаді (2004) та скорочений переказ Думанської (2011).
    • Три переклади/перекази використали Гаргантюа / Гаргантюа і Пантагрюель: скорочений переказ Іванова (1929) скорочений переказ Сидоренко (1984) та скорочений переказ Кононовича (2016)
    Але зазначу що переклад Перепаді вже 3-чи передруковували тож якщо рахувати й передруки то Ґарґантюа та Пантаґрюель частіше використовується у виданнях (6 видань, якщо рахувати що вперше переклад перепаді вийшов двома окремими томами у 2004 році) супроти Гаргантюа / Гаргантюа і Пантагрюель (5 видань). --piznajko 03:58, 16 вересня 2021 (UTC)[відповісти]
    @piznajko А тепер гляньте яка назва найчастіше використовується в українських джерелах (тільки не робіть вигляду, що ви цього не бачите), навіть враховуючи, що є повний переклад з Ґ. Підказка: цю назву ви і перейменували. Я не проти літери Ґ. Я проти того, що назву статті перейменували всупереч існуючим джерелам, і всупереч правопису (122 пар.), першу половину правила якого ви чогось нехтуєте. Хотіли перейменувати на Ґ через повний переклад, то треба було запропонувати таке перейменування, аби спільнота вирішила змінити назву, яка повністю відповідала всім правилам. А не так, що перейменувати, бо просто захотіли Ґ замість Г (так воно виглядає). --Flavius (обговорення) 04:10, 16 вересня 2021 (UTC)[відповісти]
  • Symbol support vote.svg За Ну нащо той правопис, коли орієнтуватись треба на вживання у джерелах. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 15:14, 18 вересня 2021 (UTC)[відповісти]
    В тому то й справа,що за правописом Г так само дозволено, як і Ґ. Джерела в більшості на Г, і стаття так і іменувалася. --Flavius (обговорення) 03:55, 19 вересня 2021 (UTC)[відповісти]
    Я це зрозумів, але його прибічники часто згадують лише "ґ". --Τǿλίκ 002 (обговорення) 10:36, 19 вересня 2021 (UTC)[