Вікіпедія:Перейменування статей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Вікіпедія:ПС)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тут користувачі зазначають сторінки, яким слід, на їхню думку, змінити назву.
Wikipedia-logo-v2.svg
Вікіпроекти
 
Категорія КатегоріяКаталог
Скорочення
ВП:ПС

Користувачі самі можуть перейменовувати статті Вікіпедії, без допомоги адміністраторів, бажано так і робити. Для цього потрібно скористатися посиланням «Перейменувати» у верхній частині сторінки. Якщо перейменувати таким чином не вдається через те, що така сторінка вже існує (як правило, вона є редиректом), то на таку сторінку слід поставити шаблон {{db-move}} із зазначенням назви статті, що перейменовується. Після вилучення адміністратором статті-редиректа можна перейменовувати статтю звичним чином. Як правило, вилучаючи сторінку, адміністратор сам і здійснює перейменування.

Але якщо є сумніви у доцільності або правильності перейменування, то краще вказати статтю тут і пояснити причину перейменування. На статтю, яку пропонується перейменувати, ставиться шаблон {{Move|Нова назва статті}}.

Регламент перейменування: якщо перейменування не є технічним (наприклад, «згідно з правилами» або «допоможіть перейменувати») і вимагає обговорення — протягом тижня відбувається обговорення і після його закінчення будь-який досвідчений користувач (бажано той, який не брав участі в обговоренні) підводить підсумок. За взаємною згодою може бути здійснене швидке перейменування до закінчення тижневого терміну.

Якщо ви згодні з перейменуванням статті, поставте перед своїм коментарем шаблон {{За}}, якщо ні — {{Проти}}.

Важливо пам'ятати, що згідно з принципами Вікіпедії, на цій сторінці проводяться не голосування, а обговорення з перейменування статей. Тому аргументація, посилання на правила та принципи Вікіпедії є важливішими ніж шаблон «за» або «проти». Ваші неаргументовані голоси при підведенні підсумку можуть бути не враховані.

Зміст

Щоб додати нову заявку[ред. код]

Перед тим, як подати заявку на цю сторінку, подумайте над обґрунтуванням, тобто надайте посилання на словники та авторитетні джерела. Ваша заявка має відповідати вимогам ВП:МОВА.

Щоб оформити нову заявку, потрібно зробити такі три кроки:

  • позначте сторінку, яку ви пропонуєте перейменувати, за допомогою шаблону {{Move|Нова назва}}
  • через наступну форму вводу введіть поточну назву статті замість Стара_назва, нову назву замість Нова_назва, натисніть «Створити». Далі заповніть заявку і збережіть.

  • Потім зазначте нову заявку нижче (тобто у списку на цій сторінці, Вікіпедія: Перейменування статей) у вигляді {{Rename|Стара назва|Нова назва}}.

Поточні заявки[ред. код]

Реєстратор розрахункових операційКасовий апарат в Україні[ред. код]

Можливо, статтю треба переписати/перейменувати з юридичної мови на енциклопедичну. Стаття має бути про історію та критичний огляд затосування касових апаратів в Україні, а не про поточний стан законодавства в цій сфері. --Vanuan (обговорення) 21:19, 5 жовтня 2019 (UTC)

U311 «Черкаси» (фільм)Черкаси (фільм)[ред. код]

Робоча й прокатна назва.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:55, 2 жовтня 2019 (UTC)

  • Категорично Symbol oppose vote.svg Проти. Цей фільм має 2 назви - «U311 „Черкаси“» (фестивальна назва) та «Черкаси» (кінопрокатна назва). Про це сказано у численних АД і це є фактом. Також є фактом що фільм було створено як фестивальна стрічка і його впершу чергу позиціонують на кінофестивалях (зокрема прем'єра у 2019 на OIFF, WFF тощо), і вже у другорядному сенсі як кінопрокатне кіно (прем'єра якого буде аж у першій половині 2020 року).--piznajko 22:08, 4 жовтня 2019 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За перейменування. Оскільки, як і каже piznajko, варіант «Черкаси» — такий самий офіційний, як і варіант «U311 „Черкаси“», то тут на допомогу прийде ВП:ІС: «1) Назва має бути за можливості найкоротшою, але достатньою для однозначної ідентифікації теми статті». Назва статті «Черкаси (фільм)» явно достатня для однозначної ідентифікації теми статті, і точно найкоротша. І взагалі, на моє переконання, у назвах статей слід завжди уникати лапок: лапки-ялинки банально ніхто в пошуку не вводитиме. --ivasykus (обговорення) 19:31, 5 жовтня 2019 (UTC)

Ернест ХемінгуейЕрнест Гемінґвей[ред. код]

Коли цю тему обговорювали минулого разу, головним аргументом за надання поточної назви був параграф 87 чинного на той момент правопису, де прізвище «Хемінгуей» подавалося як виняток із правил. У новозатвердженому правописі цього винятку нема. Новітні видання виходять під прізвищем «Гемінґвей», у шкільному підручнику з зарубіжної літератури подано Гемінґвей, найбільші українські книгарні вказують «Гемінґвей» (1, 2), у медіях також цей варіант давно вже поширений і усталений (1, 2, 3 тощо), таке ж написання є у численних наукових роботах (наприклад, у ґуґл сколар за 2019 рік варіант Гемінґвей трапляється майже вдвічі частіше за Хемінгуей, що яскраво свідчить про зміну динаміки). Настав час зафіксувати це і у Вікіпедії.--ivasykus (обговорення) 07:40, 10 вересня 2019 (UTC)

  • Symbol neutral vote.svg Утримуюсь. Угу, технічно тепер немає перешкод для цього Ореста Гімновія. Але бажано оцінити вжиток (не за один рік).--ЮеАртеміс (обговорення) 11:41, 10 вересня 2019 (UTC)
У мене питання: як ця свіжа сторінка потрапила мені в список спостереження? Ви підмінили стару?--ЮеАртеміс (обговорення) 11:43, 10 вересня 2019 (UTC)
Не знаю, як так сталося. Може, така сторінка існувала, а тоді її видалили? Так чи сяк, я нічого не підміняв, це ж в історії навіть видно. --ivasykus (обговорення) 12:16, 10 вересня 2019 (UTC)
@UeArtemis: Ви були створили цю сторінку, щоб Бучач-Львів навів на ній свої аргументи, ця сторінка була швидко вилучена — NickK (обг.) 20:44, 16 вересня 2019 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За: згоден з аргументами Ivasykus'а.--Словолюб (обговорення) 12:03, 10 вересня 2019 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За per Ivasykus--piznajko 21:31, 14 вересня 2019 (UTC)
    • Ще перед перейменуванням непогано би було навести статистику відвідування української Вікіпедії перед і після запровадження нового кривопису. Чисто так, для інформації. Щоб потім не робити круглі очі --V Ryabish (обговорення) 17:14, 15 вересня 2019 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти Мало впізнаване й важко вимовне. --Iskatelb (обговорення) 13:03, 19 вересня 2019 (UTC)
    І недоброзвучне. Гемінь...--ЮеАртеміс (обговорення) 07:57, 21 вересня 2019 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За: абсолютно згоден з аргументами Ivasykus'а. Не розумію, як ще хтось українською може говорити «Хемінгуей». Radoslav Ivan (обговорення) 01:18, 21 вересня 2019 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За — слово вже наче усталилось у такому написанні — я сам маю кілька книжок Гемінґвея саме з таким написанням прізвища.--Piramidion 15:32, 21 вересня 2019 (UTC)

Оскаржений підсумок[ред. код]

Запропонована назва більше не суперечить правопису і виходить має велику популярність серед сучасних видань. Також слід замітити про велику прихильність щодо перейменування та відсутність обґрунтованих аргументів проти в обговоренні. Перейменовано.--Andriy.v (обговорення) 07:51, 22 вересня 2019 (UTC)

Нічого не маю проти Гемінґвея, і навіть за, але важливо, щоб ми дотримувались єдиних стандартів при підході до всіх найменувань. У підсумку не були враховані аргументи з попереднього обговорення: Вікіпедія:Перейменування статей/Ернест Гемінґвей → Ернест Хемінгуей. Їх було три (правопис, словники і вжиток в АД) і всі вони вкладаються у загальну концепцію найменувань статей в українській Вікіпедії. З того часу дещо змінився лише правопис і тепер він дозволяє варіативність. Тому, при виборі найменування термінів, які дозволяють варіативність, ми використовуємо наші традиційні підходи: вжиток у словниках і у авторитетних джерелах. Як було показано в обговоренні в останні роки назва Гемінґвей вживається доволі часто, тим не менше, не було спростовано аргумент, що Хемінгуей вживається в АД набагато частіше. --yakudza 13:25, 22 вересня 2019 (UTC)
@Yakudza: Ось пару сучасних найавторитетніших АД УСЕ, ЕСУ + Гемінґвей більше відповідає сучасному правопису, оскільки "англійське w на позначення звука [w] передаємо звичайно через в", і "звук [h] переважно передаємо буквою г". Наостанок, Yakudza, якщо Ви нічого не маєте проти Гемінґвея то чому оскаржуєте підсумок? Я міг би зрозуміти якщо на ВП:ПС було б багато користувачів, які займаються підсумками, це б було досить легітивно чіпатися до формальностей та недоліків підсумку, але підбивачів тут справді мало і зараз це обговорення після Вашого оскарження ймовірно не захоче підбити жоден інший користувач впродовж наступних місяців (можливо навіть року). Це Ви рахуєте корисною дією для проекту?--Andriy.v (обговорення) 08:21, 23 вересня 2019 (UTC)
УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія) має власний правопис (застосовано фонетичний принцип відтворення «на слух», який суперечить як чинному правопису, так і проекту 1999 року), тому не є АД, щодо цього в укрвікі вже давно існує консенсус. Переклад ing як інґ (вимова [iŋ], немає й натяку на ґ), суперечить усім без винятку спорідненим словам: Меровінги, Каролінги, лемінг, булінг, боулінг, Бекінгем, Букінгемський палац, Бакінгемшир тощо, тому суперечить пункту ВП:МОВА, слова, яких немає в УМІФ, пишуться так, як споріднені з ними. — Юрій Владиславович в) 10:02, 23 вересня 2019 (UTC).
  • Зауваження. Бажано, щоб підсумок зі складного і суперечливого мовного питання було викладено літературною українською мовою. Тут діалектна (чіпатися) та розмовна лексика (замітити, виходить 17), є орфографічна помилка (легітивно], відсутні коми. — Юрій Владиславович в) 10:29, 23 вересня 2019 (UTC).
  • Pictogram voting comment.svg Коментар: хочу зауважити, що логічним було б або Е́рнест Ге́мінґвей, або Ерне́ст Хемінгуе́й. Себто або традиція, або точніше перезапозичення. Слід обговорити і наголос до купи.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:47, 27 вересня 2019 (UTC)
Суфікс -інґ- суперечить ВП:МОВА (10:02, 23 вересня). — Юрій Владиславович в) 17:53, 27 вересня 2019 (UTC).
Хіба цей суфікс окремо описаний в новій редакції правопису?--ЮеАртеміс (обговорення) 15:53, 29 вересня 2019 (UTC)

Проект підсумку[ред. код]

англ. Hemingway МФА[ˈhɛmɪŋweɪ], — як амер, так і брит.

Варіант Гемінґвей містить суфікс -інґ-, і суперечить усім без винятку спорідненим словам, тому, згідно ВП:МОВА, є хибним. Не мають помилок варіанти Гемінгвей та Гемінгуей, але вони відсутні у вжитку.

Не перейменовано, залишається варіант Хемінгуей.

Складне обговорення, тиждень на апробацію.

Юрій Владиславович в) 17:53, 27 вересня 2019 (UTC).

Знову підсумок підбитий згідно власних аргументів Дзядика, та без аналізу аргументів представлених в обговоренні. Категорично проти такого.--Andriy.v (обговорення) 07:44, 28 вересня 2019 (UTC)
Нагадування

Andriy.v, див. на СО статті

За 12 років усі аргументи за Гемінґвей по декілька разів спростовано. Ще раз повторювати? чергове коло? Нових аргументів немає, отже гра з правилами.

Юрій Владиславович в) 09:56, 29 вересня 2019 (UTC).

А Ви ще раз прочитайте обговорення на цій сторінці. Тут додано 1 новий аргумент: зростаюча вживаність + спростовано 1 важливий аргумент, який використовувався у попередніх обговореннях на користь назви Хемінгуей: правопис. Тепер назва Гемінґвей більше відповідає поточному правопису ніж Хемінгуей (аргументи у моєму підсумку).--Andriy.v (обговорення) 15:16, 29 вересня 2019 (UTC)
Ви не чуєте? Обговорення вже вкотре пішло по колу. — Юрій Владиславович в) 18:56, 29 вересня 2019 (UTC).

Проект підсумку для двох чи більше адміністраторів[ред. код]

@NickK та Yakudza: прошу підтвердити, і назавжди закрити гру з правилами.

Правопис 2019, на який посилається Andriy.v, в дійсності не дозволяє, а ВП:МОВА прямо забороняє Гемінґвей

  1. Жоден український правопис (желешівка, ..., харківський, радянський, 1993, проєкт 1999, 2019) не дозволяє передавати звук [ŋ] сполученням літер [нґ].
    Так, правопис 2019 (1, 2) розглядає вживання літери ґ двічі:
    § 6. Буква Ґ (стор. 7)
    § 122. Звуки [g], [h], пункти 1-3 (стор. 124-125)
    Літера ґ може передавати лише звук [g], і то не завжди. Все. Дозволу передавати звук [ŋ] сполученням літер [нґ] немає.
    В жодному словнику за більш ніж 100 років немає сполученням літер [нґ] для передачі звука [ŋ]. Тому ВП:МОВА прямо забороняє -інґ- для перекладу прізвища Hemingway, МФА [ˈhɛmɪŋweɪ].
  2. Правопис 2019. Про передачу звука [h] говорить той же § 122, стор. 125:

          4. Звук [h] переважно передаємо буквою г: гандбо́л, герба́рій, гі́нді, гіпо́теза, горизо́нт, го́спіс, го́спіталь, гу́мус; Га́рвард, Ге́льсінкі, Гіндуста́н, Ганніба́л, Ге́йне, Гора́цій, Люфтга́нза. За традицією в окремих словах, запозичених з європейських та деяких східних мов [h], і фонетично близькі до нього звуки передаємо буквою х: хо́бі, хоке́й, хол, хо́лдинг, брахма́н, джиха́д, моджахе́д, хану́м, харакі́рі, хіджа́б, шахі́д, Алла́х, Ахме́д, Муха́ммед, Сухро́б, Хакі́м, Хаммура́пі і т. ін.

          § 124. Букви w, th у словах англійського походження

          Англійське w на позначення звука [w] передаємо звичайно через в: віке́нд, Вашингто́н, Ве́бстер, Веллінгто́н, Ві́льсон, Вінніпе́г та ін.; у деяких словах за традицією через у: Уе́льс, уайт-спірит та ін.

    Отже, дозволено Гемінгвей, Хемінгуей тощо.
    Дивимося словник УМІФ та інші словники, у яких лише Хемінгуей.

Отже, ВП:МОВА прямо забороняє не лише Гемінґвей, а й будь-яку дискусію: однозначно Хемінгуей.

  1. Усі слова, які є в орфографічному словнику Українського мовно-інформаційного фонду НАН України, слід писати згідно зі словником.
  2. Нові слова ..., яких немає у словнику, пишуться за аналогією зі спорідненими словами, якщо такі у словнику є, відповідно до правил чинного українського правопису.
  3. (не стосується)
  4. Дискусії на тему правильного написання допускаються лише щодо слів, яких нема у словнику, або якщо словник пропонує кілька альтернативних варіантів.

Доповнюю новими пунктами (н) підсумок 25 червня 2017.

З номінації та обговорення.

  • Правопис 1993, §87: «в окремих словах англійського походження h передається літерою х: хобі, хокей, хол; Хемінгуей та ін.», прізвище прямо подане у правописі як приклад.
  • (н) Жоден український правопис не дозволяє передавати звук [ŋ] сполученням літер [нґ]
  • Орфографічні словники подають Хемінгуей.
  • (н) Правопис 2019, 2, цитовані вище § 122 та § 124 дозволяють Гемінгвей, Гемінгуей, Хемінгвей, Хемінгуей
  • Доповнено, дані 2019 (дані 2017). Звичайний ужиток в джерелах засвідчує перевагу Хемінгуей: Гемінґвей 23 700 (13 800) / Гемінгвей 6 140 (3 000) / Хемінгуей 49 400 (49 600)
  • (н) ВП:МОВА прямо забороняє Гемінґвей та навіть дискусію щодо цього терміну.

У Вікіпедії заборонено новації, які суперечать правопису, або словнику, або реальному вживанню. Тут Гемінґвей суперечить всьому: і правопису, і словникам, і реальному вживанню.

Надалі будь-яка дискусія щодо Гемінґвей буде вилучатися, а її повернення припинятися блокуванням як деструктивна поведінка, спроба впровадження забороненого ВП:МОВА суфіксу -інґ-.

Дискусія щодо варіантів Гемінгвей, Гемінгуей, Хемінгвей можлива після того, як вживання якогось з цих варіантів стабільно, протягом трьох років, не менше ніж удвічі перевищить вживання варіанту Хемінгуей, і цей новий варіант буде в словнику УМІФ.

Юрій Владиславович в) 18:56, 29 вересня 2019 (UTC).

(персональний випад приховано) «Гемінґвей», зрозуміло, суперечить словникам, які укладалися ще за чинности попереднього правопису, але аж ніяк не суперечить ані новому правопису, ані тим паче вжитку (сучасні видання, як я й вказав у номінації, виходять саме під таким ім'ям; навіть у наведеному вами обліку посилань яскраво видно динаміку: «Гемінґвей» за два роки зріс на 10000 згадок, «Хемінгуей» — на 200). Понад те, ви наполегливо ігноруєте той факт, що «Гемінґвей» уже увійшов до шкільного підручника із зарубіжної літератури, тобто саме такий варіант правильним вважає МОН. Те, що ви називаєте «грою з правилами», назавжди закриється тільки тоді, коли Вікіпедія припинить ігнорувати реальний світ і залишить цій статті назву «Ернест Гемінґвей». --ivasykus (обговорення) 19:42, 29 вересня 2019 (UTC)
Не бачу жодної маніпуляції з боку пана Юрія. Його підсумок від 2017 року містив досить зважену, і я б сказав вичерпну аргументацію. За цей час змінилось лише те, що з нового правопису зник приклад Хемінгуей. Ви навели декілька окремих прикладів вжитку Гемінґвей але тут теж нічого нового нема, що це слово вживалось час від часу в Україні ще з початку 90-х. Тим не менше, наведені паном Юрієм приклади показують, що Гемінґвей аж ніяк не став домінувати навіть за останній рік. Це при тому, що ми при аналізі вживання в авторитетних джерелах робимо набагато більш повний аналіз, ніж один рік. Тобто такої переваги нема ні в друкованих виданнях, ні навіть у звичайному гугл-пошуку. Якщо для прикладу взяти пошук за науковою літературою за 2018-19 роки, то "Хемінгуей" вживається 46 раз, а ""Гемінґвей"" - 5. --yakudza 21:07, 29 вересня 2019 (UTC)
Ви й самі тут (персональний випад приховано) помилились. Адже 5 згадок з 2018 року не у Гемінґвея, а Гемінгвея. У Гемінґвея — 23. І, що важливіше, у 2019 році, коли набув чинности новий правопис, Гемінґвея вже більше, ніж Хемінгуея — 17 проти 12. Про це я теж писав у номінації. У наукових виданнях після ухвалення нового правопису варіант Гемінґвей переважає - це теж аргумент на користь такого використання у Вікі. --ivasykus (обговорення) 10:12, 30 вересня 2019 (UTC)
  • Pictogram voting comment.svg Коментар: видавець, до речі, просуваючи нову форму, повівся не зовсім чесно: свіжа публікація "Старого й моря" є перевиданням радянського перекладу, посмертним для перекладача. Себто вони поміняли прізвище в старому тексті.--ЮеАртеміс (обговорення) 22:15, 29 вересня 2019 (UTC)

Хоч я противник пропонованої форми, але для чесності зазначу, що вона таки НЕ суперечить ВП:МОВА, адже

У прізвищах та іменах людей допускається передавання звука [g] двома способами: шляхом адаптації до звукового ладу української мови — буквою г (Вергі́лій, Гарсі́я, Ге́гель, Гео́рг, Ге́те, Грегуа́р, Гулліве́р) і шляхом імітації іншомовного [g] — буквою ґ (Верґі́лій, Ґарсі́я, Ге́ґель, Ґео́рґ, Ґе́те, Ґреґуа́р, Ґулліве́р і т. ін.)

§ 122, пн. 3

--ЮеАртеміс (обговорення) 22:20, 29 вересня 2019 (UTC)

  • @UeArtemis: Відповідь є неодноразово вище, нагадую. 1. МФА[ˈhɛmɪŋweɪ] не містить звука [g]. 2. «Літера ґ може передавати лише звук [g], і то не завжди. Все. Дозволу передавати звук [ŋ] сполученням літер [нґ] немає». 3. «В жодному словнику за більш ніж 100 років немає сполученням літер [нґ] для передачі звука [ŋ]. Тому ВП:МОВА прямо забороняє [нґ]». 4. Зазвичай [ŋ] передається як [нг], напр. Флемінг. — Юрій Владиславович в) 04:04, 30 вересня 2019 (UTC).

Два зауваження -- згідно з МФА ŋ - м'якопіднебінний носовий приголосний, що знаходиться у таблиці над ɡ (дзвінкий м'якопіднебінний проривний) і відрізняється на одну характеристику. В той же час ɦ (дзвінкий гортанний фрикативний) або h (глухий гортанний фрикативний) відрізняються на 2 характеристики. Тож аргументація з посиланнями на МФА досить ненадійна у цьому випадку і радше свідчить про правильність підходу з ґ( раніше я був виключно за передачу, як "-нг", але тепер маю сумніви). Стосовно вжитку -- ivasykus зазначив, що мова йде про тенденцію, а не загальну кількість слів у вжитку. Звісно, що за пошуком перевага буде за старою назвою.--95.91.26.149 08:34, 30 вересня 2019 (UTC)

Підхід з -нг гарний тим, що -ng часто спрощується до -n', а наше кінцеве г теж здатне німіти: четвер, спасибі тощо.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:12, 1 жовтня 2019 (UTC)
Ну, і англійці наше г звуть breathy-voiced glottal transition. У мене легко виходить його вимовляти в оточенні приголосних, наче це напівголосна.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:28, 1 жовтня 2019 (UTC)
А німці кличуть цей звук як "stimmhafter glottaler Frikativ". Головним є міжнародне визначення за МФА, додаткові характеристики не факт, що є прийнятними іншими мовами. P.S. А як яка "напів"голосна з "г" виходить? --95.91.26.149 12:00, 1 жовтня 2019 (UTC)
ru:Аппроксиманты: они занимают промежуточное положение между гласными и другими согласными. en:Approximant consonant: breathy-voiced glottal approximant [ɦ]. Напевне через це мені легше сказати -нгве-, ніж -нґве-.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:29, 3 жовтня 2019 (UTC)
А тепер подивіться АД, а не вікіпедію: таблицю приголосних від МФА. Там видно, що "ɦ" та "h" не відносяться до апроксимантів. Також сірим позначено частини таблиці, які вважаються неможливими для вимови людиною.--95.91.26.149 09:48, 7 жовтня 2019 (UTC)

Не згоден з підсумком глобально, оскільки вжиток може змінитися, але можу погодитися точково.

  • Точково виглядає, що Хемінгуей наразі (ще?) домінує. Якщо подивитися Google Trends, добре видно, що багато шукають Хемінгуея, менше Гемінгвея і зовсім нема Гемінґвея. Перевага в Google Scholar дуже хитка: в родовому відмінку 15 Гемінґвея проти 23 "Хемінгуея: судячи з усього, для такої переваги достатньо кілька поширених цитувань джерел. Відповідно, вжиток Гемінґвея очевидно збільшується, але не можна ще стверджувати, що він витиснув Хемінгуея.
  • Статус передачі англійського -ng, який позначає звук /ŋ/, правопис чітко не визначає. У правописі наявні приклади з передачею цього звуку літерою Г, але відсутні приклади з передачею літерою Ґ. Можна зробити висновок про нормативність -нг-, однак для підтвердження нормативності -нґ- потрібні додаткові джерела, наприклад, словник за новим правописом (якого ще немає).
  • У середньостроковій перспективі ситуація цілком може змінитися, і поява першого підручника з Гемінґвеєм може бути першою ознакою цього. Відповідно, не можу погодитися з тим, що будь-яка подальша номінація має швидко закриватися: у нас є підстави вважати, що протягом найближчих років вжиток може змінитися, тож за наявності нових якісних аргументів нова номінація цілком аргументована.
  • Загалом нам варто обговорити й розробити глобальну систему переходу на новий правопис, бо зараз це робиться хаотично

NickK (обг.) 12:29, 30 вересня 2019 (UTC)

Кордова (місто, Іспанія)Кордова[ред. код]

  • В українських джерелах (історичних, зокрема) слово «Кордова» найчастіше вживають щодо іспанського міста.
  • Інші Кордови — переважно, похідні від іспанського міста.
  • Історичний центр і пам'ятки іспанської Кордови — світова спадщина ЮНЕСКО; інші Кордови менш значимі. --N.Português (обговорення) 11:04, 30 серпня 2018 (UTC)
    Населення іспанського міста - 300 000, аргентинського - 1 500 000. --Roman333 (обговорення) 15:33, 30 серпня 2018 (UTC)
    Ви праві. Але, скажімо, у венесуельській Валенсії теж мешканців більше ніж в іспанській Валенсії. Тим не менш, основне значення «Валенсії» — іспанське місто. Тобто, цінність міста не за населенням чи площею вираховується, а за історико-культурним внеском. Аргентинська Кордова за цим критерієм явно поступається іспанській. Більш того, названа на честь останньої... --N.Português (обговорення) 16:05, 30 серпня 2018 (UTC)
    Не зовсім переконав приклад Валенсії (півтора рази різниця з Венесуелою і п'ять з Аргентиною). Але по аналогії можна зробити. Ще приклад: Одеса, Одеса (Делавер), Одеса (Міннесота) і тд. Symbol support vote.svg За --Roman333 (обговорення) 14:36, 1 вересня 2018 (UTC)
  • Скоріше Symbol oppose vote.svg Проти, але щонайменше уточнення (місто) я прибрав би: Кордова (Іспанія). Але не вважаю, що іспанське місто аж настільки значиміше за аргентинське. За відвідуваністю іспанське місто переважає трохи більше ніж удвічі, за історичною значимістю беззаперечно важливіше іспанське, а от за населенням та економічним значенням суттєво переважає аргентинське (друге місто країни та великий економічний центр міжнародного значення), ще й українська громада в аргентинському відоміша. Зрештою, в самих іспанців es:Córdoba є неоднозначністю, в той час як вищезгадана es:Valencia має основною статею іспанське місто. Ймовірно, різниця в тому, що у випадку Валенсій співрозмірні агломерації (1,6 млн для іспанської та 2,1 для венесуельської), але в Кордов вони зовсім неспіврозмірні (360 тисяч в іспанської та 1,5 мільйони в аргентинської), але загалом у цьому випадку іспанська Вікіпедія виглядає гарним орієнтиром — NickK (обг.) 06:52, 19 вересня 2018 (UTC)
    • Зрештою, в самих іспанців... — то не іспанці, а іспаномовні (в тому числі аргентинці, мексиканці та інші).--N.Português (обговорення) 06:58, 19 вересня 2018 (UTC)
      • Так, хибне узагальнення, перепрошую — NickK (обг.) 22:58, 19 вересня 2018 (UTC)
        • Саме тому у них Кордова неоднозначність, бо пишуть не лише іспанці. Тому іспанська вікіпедія не орієнтир в цьому питанні.--N.Português (обговорення) 00:03, 20 вересня 2018 (UTC)
          • Не розумію аргументу. Українську Вікіпедію теж пишуть не лише іспанці. Мені здається гарним орієнтиром те, що для носіїв іспанської мови Кордова — більше неоднозначність, а Валенсія — передусім іспанське місто — NickK (обг.) 00:41, 21 вересня 2018 (UTC)
            • 1. Носіїв іспанської поза Іспанією більше ніж в самій Іспанії. Носіїв же української поза межами в Україні дуже мало. Ваше порівняння хибне.
            • 2. В українських джерелах Іспанія описана набагато краще ніж іспаномовні країни. Саме тому немає сенсу рівняти україномовний узус і вікіпедію іспанською у питані найменування Кордови.
            • 3. Кордова у зв'язці з Кордовським халіфатом зустрічається в українських підручниках для середньої школи (такого типу). Тобто, слід орієнтуватися не на «іспанську вікіпедію». --N.Português (обговорення) 04:13, 21 вересня 2018 (UTC)
              1. Україномовні з України загалом не мають тісних зв'язків ні з іспанською, ні з аргентинською Кордовою. Кордова не є популярним напрямком туризму з України, хоча й можна знайти рекламу екскурсій дуже ламаною українською. З іншого боку, україномовні з Аргентини мають доволі тісні зв'язки з аргентинською Кордовою (друге місто країни, є українська громада).
              2. Різниця описаності країн компенсується важливістю міст: умовно кажучи, українські джерела опишуть двадцять іспанських міст та п'ять аргентинських, але як друге місто країни аргентинська Кордова буде в майже всіх описах Аргентини. Наприклад, в УРЕ є статті про обидві Кордови: іспанська, аргентинська, в УСЕ теж є статті про обидві Кордови.
              3. Аргентинська Кордова теж є в українських підручниках для середньої школи, але з географії, оскільки є одним із найбільших економічних центрів Південної Америки (курс географії 10 класу: підручник стандарту, профільний підручник, матеріали). Тобто випускник школи, який не прогулював уроків, мав би знати про обидві Кордови — і іспанську з уроків історії, і аргентинську з уроків географії.
              Відповідно, тут маємо п. 1.6 ВП:ТОП: у жодної Кордови нема переваги за історичним та адміністративним значенням, бо іспанська переважає за історичним, а аргентинська — за адміністративним, і обидві мають іти з уточненнями — NickK (обг.) 13:00, 7 жовтня 2018 (UTC)
              • Діти в Україні вчать раніше про іспанську Кордову і Кордовський халіфат. І шукатимуть саме її. Порівняйте навчальні роки. Плюс — на уроках географії також вчать про іспанську Кордову. --N.Português (обговорення) 03:16, 9 жовтня 2018 (UTC)
                • Діти, які вчать про Кордовський халіфат, будуть шукати у вікіпедії саме Кордовський халіфат, а не місто Кордова, бо воно окремо від халіфату у підручниках ніяк не згадується. --UNICORN 20:09, 9 жовтня 2018 (UTC)
                  • Ви неуважно дивилися підручники. Будь-яка розумна дитина буде шукати Кордову, знаючи про Кордовський халіфат. Це залежні терміни як РимРимська імперія, КиївКиївська Русь, ВенеціяВенеційська республіка і т. п.--N.Português (обговорення) 03:40, 10 жовтня 2018 (UTC)
                    • Мені здається, що ви ті підручники взагалі не дивилися, бо вся ця історія з Кордовським халіфатом там вміщується у три з половиною речення. Власне кажучи, усе, що у шкільному курсі розповідають про Кордовський халіфат, це те, що він був на певній території у певний період часу, а потім перестав існувати. Ніяких деталей, бо це шкільний курс і там все дуже оглядово, про все розповідати нема часу яким би значимим воно не було. Про аргентинську Кордову там теж згадають лише побіжно, що вона є і це один з центрів економіки. Тобто пересічний школяр, на мою думку, не буде шукати у вікіпедії ні про ту ні про іншу Кордову, бо за програмою це не вимагається, тому мені здається, що досить вже тулити сюди тих школярів. Розумна ж дитина може шукати що завгодно і, якщо вона справді розумна, то перейти на потрібну сторінку з дизамбігу для неї буде не надто складно.--UNICORN 20:06, 10 жовтня 2018 (UTC)
                      • Ви знову вдаєтеся до нечесного стилю ведення дискусії: підміна тези. Я наводив зразок підручника. Там не «три речення». --N.Português (обговорення) 01:08, 11 жовтня 2018 (UTC)
                        • Це не зразок підручника, а мабуть єдиний існуючий підручник, у якому так багато написано про Кордову. А загальний тренд якраз три з половиною речення. Подивимося на прикладах. №1, с.104 - півречення про Кордову (точніше навіть не про місто, а про мечеть); №2, с.47 - єдине, що написане про Кордову, це те, що вона була столицею халіфату; №3, с.149 - про Кордову нічого не написано, є лише фото мечеті у ній; №4, с.52 - Кордова присутня лише на мапі; №5, с.158 - написано лише, що Кордова була столицею; №6, с.142 - ні Кордова ні Кордовський халіфат не називаються; №7, с.157 - про Кордову одне речення. І зауважте, що у жодному підручнику немає окремого розділу чи параграфу про Кордовський халіфат, він згадується лише побіжно.--UNICORN 20:10, 11 жовтня 2018 (UTC)
                          • Ваші припущення знову помилкові. Ось ще книги [1], [2], які спростовують тезу про «мабуть єдиний існуючий підручник». Нагадаю, що окрім підручників існують вчителі, які дітям розповідають матеріал. Тож, перша згадка Кордови в українській школі — іспанське місто, один із центр середньовічного ісламу, халіфату і т. п. Інші «Кордови» — похідні від неї, і саме вони згадуються побіжно, як звичайні економіко-адміністративні центри (в тому числі аргентинська [3]). Я розумію, що Аргентина вам дорога, але підміняти факти не варто. --N.Português (обговорення) 01:17, 12 жовтня 2018 (UTC)
                Аргумент Діти в Україні вчать раніше про іспанську Кордову формально правильний, оскільки Кордовський халіфат йде в програмі з всесвітньої історії для 7 класу, а Кордова аргентинська — в програмі з географії для 10 класу. Однак як із цього випливає, що шукатимуть саме її? Для мене зовсім неочевидно, що в 7-му класі шукають настільки істотно більше або частіше, ніж у 10-му, щоб зробити назву основним значенням. Більше того, взагалі неочевидно, що іспанська Кордова взагалі має цей шкільний пік: якщо порівняти, наприклад, з пов'язаною статею Реконкіста, то у Реконкісти виразний шкільний пік у лютому-березні, в іспанської Кордови його немає. Так само нема шкільного піку в аргентинської Кордови: Економіка Аргентини має виразно шкільний пік у квітні-травні, в аргентинської Кордови його немає. Особисто моя інтерпретація така: і іспанська, і аргентинська Кордови згадуються в шкільній програмі, а отже відомі освіченому читачеві, але недостатньо висвітлені, щоб отримати цілеспрямований пік відвідуваності — NickK (обг.) 16:23, 5 листопада 2018 (UTC)
                • При чому тут «пік відвідуваності»? Знову туман замість аргументів. --N.Português (обговорення) 01:08, 6 листопада 2018 (UTC)
                  Дивна відповідь. Я розбираю саме ваш аргумент про те, що тему зі шкільної програми 7-го класу шукатимуть, а тему зі шкільної програми 10-го класу не шукатимуть. Саме до цього твердження я можу аргументовано написати «туман замість аргументів», оскільки факти спростовують його.
                  А факти такі: якщо тему шукають у контексті шкільної програми, вона має пік у певному місяці року, оскільки всі школи України вивчають цю тему приблизно в один і той самий час з різницею в кілька тижнів. Більш загальні статті Реконкіста та Економіка Аргентини (теми зі шкільної програми, в рамках яких вивчають іспанську й аргентинську Кордови відповідно) такий профіль відвідуваності з піком мають, отже, їх масово шукають школярі. Обидві Кордови мають рівний профіль, отже, їх не шукають масово в контексті шкільної програми — NickK (обг.) 07:22, 6 листопада 2018 (UTC)
                  • Та немає ніякого «рівного профілю». Ви знову вдаєтеся до підміни тез: Я розбираю саме ваш аргумент про те, що тему зі шкільної програми 7-го класу шукатимуть, а тему зі шкільної програми 10-го класу не шукатимуть.. Туман туманом... --N.Português (обговорення) 07:53, 6 листопада 2018 (UTC)
                    @N.Português: Перепрошую, але, схоже, ви не розумієте концепції шкільної відвідуваності.
                    В українській Вікіпедії значна кількість статей мають значне зростання відвідуваності в моменти, коли певна тема вивчається в рамках шкільної програми. По-перше, цей пік має коротку тривалість, зазвичай кілька тижнів, максимум два місяці (оскільки в різних школах різний ритм, деякі випереджають програму, інші відстають). По-друге, цей пік має дуже характерний розподіл по днях: мінімум у суботу (ніхто не йде до школи і не готує домашні завдання), зростання з неділі (готують домашні завдання на понеділок), максимуми з понеділка по четвер (дивляться як у школі, так і готують домашні завдання) та спад з п'ятниці (лише ефект перегляду на уроках).
                    З іншого боку, є піки від одиничних згадок. Це може бути чи то через згадку на Головній сторінці, чи то через якусь новину, чи то просто через те, що по телевізору показали. Такі піки зазвичай тривають один-два дня, і відвідуваність дуже швидко повертається до норми. Приклад піку для іспанської Кордови: 18 грудня 2016 її показали в популярній програмі Орел і решка, рекорд відвідуваності статті.
                    У порівнянні між Кордовою іспанською та Реконкістою видно, що піки Реконкісти відповідають вивченню в школі. У Реконкісти пік з неділі 11 лютого по п'ятницю 16 лютого з максимумом у четвер 15 лютого: саме той час, коли в програмі з історії вивчають цю тему. У Кордови в день піку Реконкісти дуже рівна відвідуваність, тобто школярі про Кордову не читали. Натомість у міста Кордови пік 4 січня, коли школярі ще на канікулах — може, якась новина там відбулася чи по телевізору показали. Аналогічно порівняння між Кордовою аргентинською й економікою Аргентини: пік економіки Аргентини з неділі 13 травня по п'ятницю 18 травня з максимумом у середу 16 травня: знову ж час, коли в програмі з географії вивчають цю тему. У Кордови ж у цей період знову ж рівна відвідуваність.
                    Тобто з цього очевидний висновок: жодна з двох Кордов не забирає шкільної відвідуваності тем, у яких вони згадуються. Відповідно, ваша теза «Діти в Україні вчать раніше про іспанську Кордову і Кордовський халіфат. І шукатимуть саме її.» неправильна: діти, які вчать в школі про іспанську Кордову, не шукають її. Іспанську Кордову шукають з інших причин (побачив у новинах, десь чув і хочу прочитати більше, хочу поїхати), але до школи це стосунку не має — NickK (обг.) 20:07, 18 листопада 2018 (UTC)
                        • Ваш аналіз задовольнить хіба що вас самого. У засновку ви сплутали «шукатимуть» і «шукають». Ну а далі знову підміна тез... Вам не набридло? Я не знаю, які упередження чи недоліки в освіті треба мати, щоб прирівнювати слона до мухи: іспанську Кордову (відому з античності, один із центрів християнської й ісламської цивілізації, батьківщину Сенеки і Аверроса) до аргентинської Кородови (один із регіональних центрів країни). --N.Português (обговорення) 07:27, 19 листопада 2018 (UTC)
                          У такому разі незрозуміло, який стосунок ваше «шукатимуть» має до дітей, які вчаться в Україні. Ніякого причинно-наслідкового зв'язку немає, принаймні ви його не доводите. Тобто теза «Діти в Україні вчать раніше про іспанську Кордову і Кордовський халіфат.» правильна, але теза «І шукатимуть саме її.» з неї не випливає і ніяк не доведена.
                          Стосовно слона й мухи — аргентинська Кордова за українськими мірками відповідає Харкову: Харків теж «один із регіональних центрів країни», але передусім друге за розміром місто країни, потужний економічний та науковий центр з найстарішим безперервно діючим університетом країни (все це стосується і Харкова, і Кордови аргентинської). Це і є те саме адміністративне значення, про яке пише ВП:ТОПNickK (обг.) 23:51, 19 листопада 2018 (UTC)
                          • Вчимося читати.
                            Вчимося думати. --N.Português (обговорення) 01:14, 20 листопада 2018 (UTC)
                            Дякую, принаймні зрозуміло, що більше аргументів від вас годі й очікувати — NickK (обг.) 07:28, 20 листопада 2018 (UTC)
                            • Аргументи? Усі аргументи на поверхні. Тим не менш ви тричі вдавалися до підміни тез, забалакуючи обговорення. Навіть не можете визначити важливість міста — цивілізаційного центру від регіонального. Про що далі з вами говорити? --N.Português (обговорення) 09:16, 20 листопада 2018 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти Іспанська Кордова значима в контексті історії Європи, аргентинська Кордова значима в контексті історії Південної Америки. Все ж таки аргентинська Кордова була заснована аж 1573 року, там було створено один з перший університетів в Америці, її центр також є об'єктом Світової спадщини ЮНЕСКО. Не бачу, чому вона має бути менш значимою для української вікіпедії.--UNICORN 19:36, 6 жовтня 2018 (UTC)
    • У вас хибна оптика. Іспанська Кордова значима саме в контексті історії світу, а не тільки Європи. Це один із найбільших центрів середньовічного ісламу; тобто, це невід'ємна частина історії Північної Африки і Близького Сходу. Сам факт, що місто в Південній Америці назване на честь іспанської Кордови, свідчить, що її історія і вплив не обмежується Європою.--N.Português (обговорення) 03:16, 9 жовтня 2018 (UTC)
      • Мені здається, що це у вас хибна оптика. От ви пишете, що іспанська Кордова - "невід'ємна частина історії Північної Африки і Близького Сходу", тому вона важлива в контексті історії світу, але аргентинська Кордова, яка також невід'ємна частина історії Південної Америки, чомусь для вас не важлива у контексті історії світу. Я не розумію цієї логіки. Сам факт, що місто в Південній Америці назване на честь іспанської Кордови, ні про що не свідчить, бо конкістадори часто називали міста не за заслуги, а наприклад, на честь рідного села або власним прізвищем. У випадку аргентинської Кордови її засновник назвав місто на честь іспанського тому, що звідти походила його дружина, а не тому, що вважав його таким вже значимим в історії світу. --UNICORN 19:25, 9 жовтня 2018 (UTC)
        • Ви не зрозуміли логіки, бо не зрозуміли основної думки. Я вів мову про масштаб. Історія Південної Америки — також всесвітня історія. Але з точки зору планетного масштабу іспанська Кордова вагоміша за інші, бо впливала на історію багатьох світів, а не одного. Вона значима не лише в контексті історії Європи, а й історії ісламського світу, і тієї ж Латинської Америки. І, до речі, називання чогось на честь батьківщини дружини — це теж вплив (названо, на честь батьківщини дружини, а не імені дружини, правда ж? А буває навіть імена походять від значимих місцевостей, від тієї ж Кордови...). P.S. Я ніде не твердив, що конкістадори були свідомими значення Кордови у світі. Приписування опонентам тез, які вони не висловлюють, з метою спростування цих тез —логічна хиба: підміна тези. Прошу цього не робити. --N.Português (обговорення) 03:27, 10 жовтня 2018 (UTC)
  • Проти. У найбільш запеклого прихильника чомусь іспанська Вікіпедія не взірець. Натомість коли була мова про Бенфіку, то все було навпаки. Дивно дуже дивно. --Jphwra (обговорення) 08:58, 22 вересня 2019 (UTC)

Оскаржений підсумок[ред. код]

Думаю, варіант з перенаправленням усіх влаштує. Стаття лишає назву, а сторінка багатозначності отримає уточнення. Просто Кордова буде вести на місто.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:41, 16 вересня 2019 (UTC)

Дуже дивний і нелогічний підсумок. Лише один учасник обговорення виступав за перейменування і за те, що саме іспанська Кордова має бути основним значенням. Решта були проти. Але ви чомусь вирішили саме на його користь. --UNICORN 18:56, 16 вересня 2019 (UTC)
@UeArtemis: Як цей підсумок узгоджується з ВП:ТОП? Тут або Кордова дизамбіг, або Кордова стаття, третього не передбачено — NickK (обг.) 15:09, 21 вересня 2019 (UTC)
Оскільки 1 ночі, спитаю, який саме пункт читати?--ЮеАртеміс (обговорення) 21:59, 21 вересня 2019 (UTC)
@UeArtemis: Гм, справді нема формальної заборони робити так, як ви зробили — замість перейменування просто переспрямовувати основне значення. Тоді поставлю питання інакше: ви ввважаєте, що підсумком тут є те, що іспанське місто Кордова є основним значенням за ВП:ТОП, чи те, що за ВП:ТОП тут немає основного значення? — NickK (обг.) 09:46, 22 вересня 2019 (UTC)
У конкретно цьому випадку Кордова іспанська очевидно первинне й основне значення. Однак це була спроба компромісу. Вважаю подібні номінації щодо уточнень беззмістовними. У нас і так перевантаження з номінаціями на перейменування, тому, як на мере, доречним є швидке вирішення таких питань. Якщо користувачі не вважають це компромісом, то хай номінація продовжується.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:24, 22 вересня 2019 (UTC)
@UeArtemis: Гаразд, тобто ви вважаєте, що це обговорення показало, що згідно з ВП:ТОП іспанське місто Кордова має бути основним значенням? Якщо так, чи можете ви обґрунтувати це детальніше з посиланням на наведені в обговоренні аргументи? Дякую — NickK (обг.) 19:08, 22 вересня 2019 (UTC)
@UeArtemis: Тут у мене до Вас те саме прохання що й у Вікіпедія:Перейменування статей/Королівство Італія (1861—1946) → Королівство Італія. Змініть підсумок, або змушений буду оскаржувати.--Andriy.v (обговорення) 08:43, 22 вересня 2019 (UTC)
Приєднуюсь до запиту Andriy.v --Jphwra (обговорення) 08:58, 22 вересня 2019 (UTC)

Королівство_Італія_(1861—1946)Королівство Італія[ред. код]

Вважаю це зайвим перенаправленням. Саме ця держава відома як "королівство", саме сюди посилаються основні перенаправлення (за логікою та аналогом з Королівство Франція та Угорське королівство).--Andrei Kurbiko (обговорення) 03:02, 24 березня 2019 (UTC)
Symbol support vote.svg За, номінант має рацію. --August (обговорення) 13:31, 24 березня 2019 (UTC)

  • Symbol oppose vote.svg Проти, бо не логічно і не послідовно. Французька імперія — це, насамперед, імперія Наполеона. Але ви створили дизамбіг. Коли дійшло де Італії, ви чомусь вимагаєте перенаправлення на Савойське королівство ХІХ ст. Алгоритм створення дизамбігів і перенаправлень у таких ситуаціях не зрозумілий. --N.Português (обговорення) 09:50, 25 березня 2019 (UTC)
  • Французька імперія — це, насамперед, імперія Наполеона - та ні, чому ви так вважаєте? Друге імперія взагалі існувала довше за першу, то чому вона має мати значно менший пріоритет? --August (обговорення) 17:14, 25 березня 2019 (UTC)
  • Королівство Італія у складі Священної Римської імперії також існувало довше за інші «королівства Італії». Ваш аргумент б'є вас самого.
  • Яка Французька імперія важливіше — Перша (наполеонівська), чи Друга (її подоба)? Що вагоміше «оригінал» чи «копія»? Сусідні аналогії: Річ ПосполитаДруга Річ Посполита, РусьМосковська Русь...
  • Питання взагалі стосується логіки створення подібних сторінок-неоднозначностей. Запропонуйте нормальний, зрозумілий алгоритм. Аргумент з кількістю перенаправленнями — не об'єктивний: їх кількість залежить від ступеню розробки теми користувачами вікіпедії, а не від кількості згадок у історичних дослідженнях. --N.Português (обговорення) 07:29, 26 березня 2019 (UTC)

Оскаржений підсумок[ред. код]

Доречно зробити перенаправлення на останнє королівство, а список перейменувати у "значення". Цим закриваю номінацію.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:59, 16 вересня 2019 (UTC)

@UeArtemis:Я не розумію сенс такого підсумку. Навіщо робити перенаправлення з назви без уточнення на ту саму назву з уточненням. Тут обговорення було щодо того чи потрібно уточнення чи ні, тобто підсумок мав озвучувати один з наступних варіантів:
  • Дати статті назву без уточнення (Королівство Італія) і додати до назви сторінки неоднозначності уточнення "значення" (Королівство Італія (значення))
  • Залиштити все як є. Тобто стаття з уточненням (Королівство Італія (1861—1946)) і сторінка неоднозначності без (Королівство Італія).
Ви ж вибрали варіант про який і мови не було в обговоренні. Прошу переглянути підсумок, або я буду змушений оскаржити його.--Andriy.v (обговорення) 15:03, 21 вересня 2019 (UTC)
Це спроба компромісного рішення. Оскільки останнє королівство точно не є первинним, однак є доволі популярним запитом.--ЮеАртеміс (обговорення) 21:58, 21 вересня 2019 (UTC)
@UeArtemis: Вважаю, що такий компроміс не має сенсу, оскільки, як я вже казав, для мене виглядає абсурдом робити перенаправлення з назви без уточнення на ту саму назву з уточненням. Я не маю бажання оскаржувати підсумок, оскільки знаю, що потім обговорення буде довго висіти на ВП:ПС, отже прошу Вас переглянути його і підбити на один з двох варіантів, які обговорювалися в обговоренні.--Andriy.v (обговорення) 07:04, 22 вересня 2019 (UTC)
Якщо не вважаєте рішення компромісним, можете поновити номінацію.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:28, 22 вересня 2019 (UTC)
Гаразд, тоді змушений оскаржити підсумок.--Andriy.v (обговорення) 14:43, 22 вересня 2019 (UTC)

ГінтингГінтинґ[ред. код]

привіт! з прикрістю зауважив що стаття, до написання якої колись був долучився, має химерну назву з двома однаковими буквами на місці різних звуків -г- та -ґ- (перевірочне слово hinting). це як на мене дещо тупо й вводить нових мовців що научаються цього терміну в оману. чинний правопис наче б толерує паралельне написання -ґ. оскільки термін для української мови новий, важливо правильно його записувати. якщо ж так уже залежить на совіцьких нормах, користайтесь підросійською формою «Хінтинг» — Це написав, але не підписав користувач Andrijtype (обговореннявнесок) 10:29, 10 липня 2017; підписано 07:15, 18 вересня 2019.

Symbol support vote.svg За. У чинному правописі про це нічого не написано. Однак при транслітерації нових (не усталених, про які іде мова у правописі) англійських слів g передається як ґ, а h як г, тому Гінтинґ.--Demetrios (обговорення) 20:16, 11 липня 2017 (UTC)
Це Ви самі придумали?--V Ryabish (обговорення) 20:39, 11 липня 2017 (UTC)
Я професійний перекладач із 12-річним досвідом роботи, і в жодній компанії, де я працював, англійське g не транслітерувалося і не транскрибувалося як г, тільки як ґ або дж. Може, мені щастило, що я не працював у російських компаніях. Мабуть, вперше бачу, що хтось всерйоз відстоює передачу питомо англійської g у нових словах як г. [4] [5]--Demetrios (обговорення) 21:28, 11 липня 2017 (UTC)
Ви, напевно, не повірите, але Правопис якраз каже вживати «г», а не «ґ». Крім того, якщо Ви будете стверджувати, що суфікс «ing» має передаватись як «інґ» (в той час, коли він звучить «ɪŋ»), то це дасть привид засумніватись у Вашій компетенції як перекладача--V Ryabish (обговорення) 07:32, 12 липня 2017 (UTC)
Я знаю правопис і там цього немає. Але є у багатьох інших нормативних документах. Утім, не дивуюся, бо Вікіпедія завжди була прихистком для аматорів, які полюблять висмикувати звідкись щось і трактувати це як їм заманеться, плюючи на науку і правописні норми.--Demetrios (обговорення) 13:40, 12 липня 2017 (UTC)
Ну так саме Правопис регулює правописні норми (разом з авторитетними словниками, звичайно), а не нормативні документи. Тим більше повно прикладів повної безграмотності наших "законотворців"--V Ryabish (обговорення) 14:19, 12 липня 2017 (UTC)
До речі, один із документів, який Ви навели - це дуже спрощений варіант вимови вказаних букв. Тобто, як треба вимовляти англійські назви, розмовляючи англійською мовою. Така собі спрощена транскрипція, але з використанням не МФА, а букв українського алфавіту. Ну і таке часом потрібне. Тим часом, в даному обговоренні мова йде про те, ЯК передати назву українською мовою.--V Ryabish (обговорення) 14:24, 12 липня 2017 (UTC)
Symbol support vote.svg За Цілком доречна пропозиція. До речі, п. Demetrios, я бачу ви ще не знайомі з присутнім тут, і навіть, на жаль, характерним для кількох тутешніх закутків, рівнем аргументації, маніпуляцій, жовчності звертань, індоктринованості поглядів. У цій атмосфері "мало яка птиця долетить до середині Дніпра..." Тому, якщо плануєте якийсь тривалий внесок, раджу вам уникати саме цієї сторінки та ще кількох, ви самі їх побачите. Mykola Swarnyk (обговорення) 23:12, 14 липня 2017 (UTC)
Ой, ні, перепрошую. Бачу що ви знайомі. Mykola Swarnyk (обговорення) 23:15, 14 липня 2017 (UTC)
Symbol oppose vote.svg Проти. Те, що в якійсь мові дві різні букви - це не привід і нам обов'язково їх робити. В кожній мові свої букви і не вони не можуть повністю передати іншу мову. До того ж «w» i «v» ми також однією «в» передаємо і нічого, все працює. Так і тут: «h» i «g» передається однією буквою «г», крім особливих випадків, коли ставимо ту іншу літеру.--YarikUkraine (обговорення) 23:22, 10 липня 2017 (UTC)
Symbol oppose vote.svg Проти. ВП:МОВА. Ґ вживається лише в кількох давніх запозиченнях і питомих словах.--ЮеАртеміс (обговорення) 05:17, 11 липня 2017 (UTC)
"Літера ґ передає на письмі задньоязиковий зімкнений приголосний як в українських словах, так і в давнозапозичених і зукраїнізованих" - це зукраїнізоване слово (є три групи слів - українські, давньозапозичені та [нові] зукраїнізовані), бо підібрані відповідники, а не точні фонетичні звуки, той чому б не використати ґ?--Divega (обговорення) 06:05, 12 липня 2017 (UTC)
Тому що звук, який позначає буква ґ, є нехарактерним для української мови, і вона протягом багатьох століть послідовно і систематично замінює його на інші, більш їй притаманні. Так, цей звук є в українській мові, більше того, в деяких словах із зміною ґ на г змінюється зміст. Але тим не менше, вживання ґ в українській мові дуже обмежене. Напевно саме тому, в тому числі через цю особливість, українська мова вважається однією з наймелодійніших у світі. Але є у нас прихильники ґелґотіння, які хочуть зробити з нею подобу чи то німецької, чи то російської. Правда, невідомо - навіщо --V Ryabish (обговорення) 07:32, 12 липня 2017 (UTC)
Саме у цьому випадку має бути гінтинг, бо в кінці ing-ове закінчення, як ви правильно відмітили вище (тобто я Symbol oppose vote.svg Проти перейменування). Але вибіркове цитування окремих параграфів правопису (ще й в неповному обсязі, і, що головне, взагалі не той, що треба) - це не найкраща ідея, що часто призводит до зациклення обговорень. Про "вважається однією з наймелодійніших" - то казка, поширена у 90-і. Таку саму казку мають іспанці, італійці та португалці (як з'ясувалось під час розмов на тему "мова" з іншими студентами). P.S.Літера Ґ не настільки погана, дозволяє відтворити адекватнішу вимову назв.--Divega (обговорення) 07:53, 12 липня 2017 (UTC)
Ну, про мелодійність - це так, до слова. Але факт, що українська мова систематично, послідовно та протягом тривалого часу уникає цього звуку. Варто порівняти Словник Грінченка (виданий до епохи історичного матеріалізму) чи сучасні (СУМ, Великий тлумачний і т.д.) і порахувати скільки слів мають цю букву. --V Ryabish (обговорення) 08:10, 12 липня 2017 (UTC)
Тут мова не про сучасні запозичення, а про старі зукраїнізовані слова такі, як ґніт (від knot). До речі, неправильно шукати мінімальні пари ґ/г - більшість слів не мають пар ґ/к: крати, кречний, кава (птах).--ЮеАртеміс (обговорення) 19:38, 12 липня 2017 (UTC)
В правилі сказано наступне: Ґ позначає ... звук у в українських словах..., в давнозапозичених і зукраїнізованих. Тобто перелік А, Б та В, а не А та Б, що є також В.--Divega (обговорення) 19:22, 13 липня 2017 (UTC)
Де ознака українізації в цьому слові? В ґноті чергування і/о, непритаманне простим запозиченням.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:57, 15 липня 2017 (UTC)
Використання літери И після Т замість І. Використання сполучення НГ в передачі -ng.--Divega (обговорення) 13:06, 16 липня 2017 (UTC)
Це не є чимось притаманним питомій лексиці, але непритаманним запозиченням, аби бути українізацією. Коли слово не варваризм, це не значить що воно українізоване.--ЮеАртеміс (обговорення) 05:06, 17 липня 2017 (UTC)
Використання літери И після Т замість І - саме українізація, бо замість вимови, наближеної до мови-оригіналу відбувається заміна літер для отрамання вимови, характернішої для української мови.--Divega (обговорення) 06:20, 17 липня 2017 (UTC)
Незгоден. Українізацією є поява ознак з питомої лексики, як чергування І/О. Це має бути річ непритаманна решті запозичень.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:34, 17 липня 2017 (UTC)
Тобто якщо є два запозичені слова з чергуванням І/О, то вони вже не зукраїнізовані? А якщо у слові немає літер О або І або іншого чергування (як крейда або кнайпа), то вони в принципі не стають зукраїнізованими і ніколи стати не зможуть? Чи може все ж стають, наприклад, використанням правила дев'ятки або літери є після е?--Divega (обговорення) 04:18, 18 липня 2017 (UTC)
Ну, наприклад, якщо відбувається оддзвінчення k→ґ, як в ґратах. В Kneipe українізується закінчення. Має бути щось, що виходить за межі правил передачі іншомовних слів.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:10, 18 липня 2017 (UTC)
Так і в гінтингу відмінюється закінчення. Той же ґрунт не має змін за межами звичайної транслітерації.--Divega (обговорення) 09:01, 18 липня 2017 (UTC)
Я не про відмінюваність, а про заміну. А ґрунт належить просто до давніх запозичень. До речі, нащо ґикнули невідомо. Той же гвинт не ґикнули, хоча в Грінченка він теж був у двох варіантах.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:55, 18 липня 2017 (UTC)
Так і тут є заміна літери Н літерою Г. Причина та сама - слово кнайпа жіночого роду в німецькій мові і тому непритаманне нашій мові Е було замінено на А. "ґикнули" - бо так у німецькій мові фонетично.--Divega (обговорення) 08:33, 19 липня 2017 (UTC)
h-г це не заміна, а стандартна передача. Заміна (в моєму сенсі) це, наприклад, коли на місці гіпотетичного ятя ставлять український ікавізм, а не передають за правилами передачі: ofiara -> офіра. Оце українізація. Бачу, для Вас це затонкі сутності... До речі, передавати з англійських слів через Х дозволено.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:09, 19 липня 2017 (UTC)
Тобто заміна "гіпотетичного ятя ...[на] український ікавізм" - це українізація (і чого власне ofiara -> офіра, а не офѢра -> офіра?). А ось заміна літери І на И після Т - вже ні. Хоча в обох випадках заміна однієї літери на іншу, близьку за звучанням (в залежності від позиції).щодо затонких сутностей - зверніть увагу на моє редагування ваших реплік, бо ви одну товсту сутність вже мінімум півтори роки збагнути не можете.--Divega (обговорення) 18:33, 19 липня 2017 (UTC)
Бо це "чехізм". З ятем в українській мові ніколи не існувало слово. Яке близьке звучання польського Я до нашого І??? І передача іншомовного І нашою И не "заміна". Різницю Ви так і не збагнули.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:30, 20 липня 2017 (UTC)
Слово латинського походження - чехізм. Логічно. P.S. Вам складно двокрапки порахувати дли побудови гілок по-людськи?--Divega (обговорення) 12:50, 20 липня 2017 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти має бути хінтинг. Аналогічно до хостингу і холдингу.--Анатолій (обг.) 14:19, 15 липня 2017 (UTC)

Логічно, але у загальних словниках не зафіксований жоден варіант, так що навряд чи пройде--V Ryabish (обговорення) 20:55, 15 липня 2017 (UTC)
Згоден. Загалу відомий хінт, а не гінт.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:36, 17 липня 2017 (UTC)
Не згоден. "Хінт" рідний лише суржикомовним та тим, які орієнтуються на російську в щоденному вжитку. Такому "загалу" вистачає радіо "Шансон", а не Вікіпедія. Mykola Swarnyk (обговорення) 20:30, 17 липня 2017 (UTC)

Колеги! Взагалі-то хінтування без -інг!

--ЮеАртеміс (обговорення) 06:16, 18 липня 2017 (UTC)

Пане ЮеАртеміс, це все добре, але спочатку варто б довести, що це слово належить до переліку "В окремих словах англійського походження h передається літерою х:" (тобто до виключень з правила). Фактично тут ВП:МОВА зобов'язує нас дотримуватись правопису з Г на початку. Між орфографічно неграмотним джерелом і правописом маємо обирати правопис. Неграмотні джерела є авторитетними в плані фактажу, але ж не орфографії.--Divega (обговорення) 08:33, 19 липня 2017 (UTC)
Це слово англійського походження. Наявність вжитку в науковій літературі через Х вже доводить, що виняток.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:10, 19 липня 2017 (UTC)
Та власне зважаючи на використання в російськомовній літературі слова "хинтование" нічого це не доводить, навпаки, підтверджує можливість неграмотності джерела (наприклад). Хоча якщо для вас важливіше просунення власної думки, бо "так мені зручніше" - може одразу напишете, час зекономити можна буде?--Divega (обговорення) 18:33, 19 липня 2017 (UTC)
Взагалі я не став би «-інг» міняти на «-інґ», бо однаково не дає уявлення про вимову оригіналу. З погляду фонетики точніше навіть не передавати прикінцевого g («гінтин»), але правопис не дає підстав для цього. Природно, є прихильники «ґ»: цей звук поширений у західних діалектах, а може, таким чином написання починає відрізнюватися від російського (втім, як не дивно, вимова починає збігатися). Без сумніву, літера «ґ» зручна для точнішого передавання деяких особових назв, але чи варто в усіх випадках передавати [g] як «ґ»? Навіть у російській мові є тенденція до заміни «э» в запозиченнях на «е». --В.Галушко (обговорення) 21:59, 4 серпня 2017 (UTC)
"-інг" то зрозуміло. Питання про хінтування-гінтування-гінтинг.--Divega (обговорення) 06:18, 15 серпня 2017 (UTC)

Попередній підсумок[ред. код]

Перейменувати на Хінтування відповідно до наведених джерел.--ЮеАртеміс (обговорення) 16:46, 27 листопада 2017 (UTC)

Ваше "Хінтування" - це, дуже ймовірно, груба калька звідси: [6]. Mykola Swarnyk (обговорення) 04:44, 28 листопада 2017 (UTC)
Не гадайте на кавовій гущі.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:39, 28 листопада 2017 (UTC)

Новий аргумент[ред. код]

Якщо не лінуватись, а погуглити в протилежний бік, також знайдуться публікації, напр. Єщенко О.А. Основи САПР // Єщенко О.А., Р.Л. Якобчук, Змієвський Ю.Г. – К.: НУХТ, 2014. – 205 с. ([library.nuft.edu.ua/ebook/file/38.15.pdf])

« У векторних шрифтах TrueType є досить складні коди гінтинґу, що дозволяють позбутися від пропущених (і, навпаки, надмірно товстих) ліній. (Гінтинґ – метод прив’язки форми векторної літери шрифту до сітки (наприклад пікселі екрану), щоб уникнути ймовірних деформацій. »

, і це вам не аспірантські тези, це навчальний ресурс, яким студенти користуються щодня. Отже, прохання повернути статті назву "Гінтинґ", якою вона була до безпідставного втручання Nick. Mykola Swarnyk (обговорення) 04:39, 28 листопада 2017 (UTC)

Суперечить букві правопису та, відповідно, політиці ВП:МОВА. Не належить до давніх запозичень.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:38, 28 листопада 2017 (UTC)
Та й джерела наведені мною, ІМХО, тоді поважніші за методичку.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:41, 28 листопада 2017 (UTC)
Вам же й кажуть усі крім Рябіша, що Х суперечить Правопису. Але вас же ж не перепреш. Є методичка, схвалена вченою радою. А є тези доповіді, прийняті секретаркою. Що суттєвіше? Mykola Swarnyk (обговорення) 09:17, 28 листопада 2017 (UTC)
Ви неправильно зрозуміли мою позицію загалом. Я проти автоматичної та абсолютної передачі англійської H через Г. Як і через Х, до речі (тобто, я не сприйматиму ні Хаваї, ні Голмс). У кожному випадку треба розбиратись окремо. І ні правопису, ні сучасним словникам це не суперечить.
А в даному обговоренні зокрема я взагалі не говорив про «Г/Х», а про те, що «-ing» аж ніяк не може передаватись як «-инґ» (бо [-ɪŋ])--V Ryabish (обговорення) 14:54, 28 листопада 2017 (UTC)
Лівою п'яткою схвалена, нашкрябана студентами. А статті опубліковані в міжнародному журналі (Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, III(36), Issue: 74, 2015). Х не суперечить правопису. В англ. мові допустиме Х: хокей, хобі тощо.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:40, 28 листопада 2017 (UTC)
Ви уважніше на своє "міжнародне" джерело подивіться. Вихідні дані відсутні. В pdf-і горох з капустою. Формат тез не уніфікований, у змісті відсутні половина назв доповідей, хоч у тексті вони є, всі різним шрифтом і форматом, майже напочатку забабашений якийсь павер-пойнт замість тез. Місця роботи, посади в половини вказані, в половини ні. Троє з Донецька і один з Москви - це якась шпіонська стрєлка, а не конгрес. Це не публікація взагалі. Бачте, і пан Рябіш не підтримує безоглядно ваші узагальнення щодо Правопису, лише ви один. Mykola Swarnyk (обговорення) 18:12, 28 листопада 2017 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За хінтінг. Є авторитетні джерела стр. 17, стр. 82, с.119. Symbol oppose vote.svg Проти гінтингу (джерел немає), гінтинґу (методичка), хінтування (тези доповіді). --Flavius (обговорення) 12:53, 20 березня 2018 (UTC)
    @Flavius1: А якже дев'ятка?--Анатолій (обг.) 13:01, 20 березня 2018 (UTC)
    Розумію, але тут або за АД йти, або виключно за правописом (гінтинг). Не можна правописне правило наполовину застосувати до нового слова, аби було г вкінці, але х на початку хінтинг. --Flavius (обговорення) 13:11, 20 березня 2018 (UTC)
    Щоправда є АД на слово хінти [7].--Flavius (обговорення) 13:23, 20 березня 2018 (UTC)
    Правопис не забороняє там х.--Анатолій (обг.) 13:25, 20 березня 2018 (UTC)
    хінтинг [8]--Чорний Кіт Обг. 03:19, 21 березня 2018 (UTC)
    Насправді воно звідси [9] (завантажте і подивіться). Це не словник у тому розумінні.--Flavius (обговорення) 07:19, 21 березня 2018 (UTC)
    English-Ukrainian Technical Dictionary. Copyright (c) 2001-2005 Ukrainization Group (www.linux.org.ua).--ЮеАртеміс (обговорення) 17:15, 16 вересня 2019 (UTC)

Проект підсумку[ред. код]

Перейменовую на хінтинг за трьома наведеними АД.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:49, 16 вересня 2019 (UTC)

Як це так вийшло, 3 АД на хінтінг, а перейменовано на хінтинг?--95.91.26.149 14:26, 16 вересня 2019 (UTC)
І з урахуванням вимог орфографії. І Ви прогледіли, що серед джерел є "Англо-український словник технічних термінів", де через И.--ЮеАртеміс (обговорення) 17:07, 16 вересня 2019 (UTC)
До речі, скажіть, Вам заборонено редагувати сторінки? Чому Ви не використовуєте свій акаунт?--ЮеАртеміс (обговорення) 17:08, 16 вересня 2019 (UTC)
Ми вже про це говорили -- ні, не заборонено і ні, я не заблокований (ви це навіть перевіряли в запиті на перевірку користувачів). В акаунт мені ліньки логинитись, бо часто викидає, а без доступу до кирилічної клавіатури заново логінитись та ще пригода.--95.91.26.149 06:52, 17 вересня 2019 (UTC)
Це перший підсумок, тож можете оскаржити, якщо є бажання.--ЮеАртеміс (обговорення) 17:17, 16 вересня 2019 (UTC)
Звісно я оскаржую, бо тут аргументація така: є 3 джерела з хінтінг, 1 - з хінтинг, але звідкілясь взялось три АД на хінтинг. Тут явно проблеми з ліком та аргументацією.--95.91.26.149 06:52, 17 вересня 2019 (UTC)
Доречі, ви, як сторона обговорення, не мали б підводити підсумок, а попросити 3-ю сторону.--95.91.26.149 06:54, 17 вересня 2019 (UTC)
Ок, хай ще рік-два висить номінація. Я намагався розгребти "мертві" номінації.--ЮеАртеміс (обговорення) 05:20, 18 вересня 2019 (UTC)
Тому ви вирішили зробити це напряму, знехтувавши рекомендацією з підведення підсумків? Вже були прецеденти і тоді досить нормально виглядає підхід користувача Юрій Дзядик -- зробити пропозицію, ескіз рішення і якщо за тиждень немає заперечень -- власноруч закрити. А так просто самовільне бажання проштовхнути власні погляди та знову таки -- гра з правилами.--95.91.26.149 06:10, 18 вересня 2019 (UTC)
Диво: "проштовхнув" не свій варіант (хінтування). Ні, це не гра з правилами. Те, що учасник обговорення сам підбив підсумок, це лише наслідок загальної байдужості. Коли нікому, то доводиться самому. Я вже робив попередній підсумок у цьому обговоренні. Новий попередній провисів би ще кілька років і без результату. Бо, як бачите, до обговорення залучались лише Ви - мій переслідувач.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:57, 18 вересня 2019 (UTC)
Ви проштовхуєте будь-який варіант, що вам більше до смаку, навіть всупереч обговорень та настанов Вікі.--95.91.26.149 16:16, 26 вересня 2019 (UTC)

Тоді викажу думку щодо пропонованих хінтІнг та гінтинҐ - Symbol oppose vote.svg Проти, обидва варіанти не відповідають ВП:МОВА.--ЮеАртеміс (обговорення) 05:25, 18 вересня 2019 (UTC)

Юрій Дзядик, як може бути проектом грубе нехтування банального підрахнуку кількості голосів та неповна аргументація? Є 3 джерела на хінтінг, одне на хінтинг, а не як у підсумку написано. Окрім того, як вище зазначав Flavius на інші варіанти просто немає АД. Проект мав би мати наступний вигляд (я Symbol support vote.svg За хінтінг, тож і висновок у цьому напримку, але нейтральна сторона може його переробити на власний смак): --95.91.26.149 16:16, 26 вересня 2019 (UTC)
Формально, це проект, який зараз обговорюється. — Юрій Владиславович в) 20:34, 26 вересня 2019 (UTC).
Проект має хоча б у фактичій частині з підрахунку джерел та їх упорядкуванні бути чітким. Цього бракує, бо просто пораховано не так, як є насправді (немає 3 джерел на хінтинг).--95.91.26.149 08:55, 30 вересня 2019 (UTC)
Відповідно до наведених джерел у професійній літературі переважає слово "хінтінг". Відповідно до ВП:МОВА слово має писатись за найближчими відповідниками, якщо воно не наведене у словниках. Зокрема, згідно з чинним правописом, -інгове закінчення після т передається як -инг, окрім власних назв. Але оскільки з наведених вище джерел одне було створене "старшим викладачем кафедри ділової іноземної мови та перекладу" (джерело), то це може слугувати підтвердженнями правильності терміну "хінтінг".--95.91.26.149 16:16, 26 вересня 2019 (UTC)
Згідно ВП:МОВА, потрібно шукати аналоги. Чи є у мові винятки з -тинг-? Напр. Капетинги (але Меровінги, Каролінги). Нуну Михайлівна має електронну пошту. Можливо, це неуважність вичитки гранок, або типографський одрук у статті. Інші два джерела з "хінтінг" мають очевидні мовні помилки: у двох абзацах, починаючи з "Через цих недоліків" 7 помилок, тут не перекладено "разработка". — Юрій Владиславович в) 20:34, 20:53, 26 вересня 2019 (UTC).
До чого Каролінг до правила дев'ятки? "-тінг" зустрічається у правописі (Вертінг), це те, що я згадував. Про аналоги згідно ВП:МОВА я теж писав (там слово "відповідник" вжито). Ви уважно мій текст прочитали? Чи якщо його повторити іншими словами, то щось зміниться?--95.91.26.149 08:55, 30 вересня 2019 (UTC)
Дійсно, -тінг має безліч прикладів: Геттінген, Гетті, Геттісберг (Пенсильванія), Геттісбург, Геттін, Вертінген, Веттінген (футбольний клуб). — Юрій Владиславович в) 14:26, 30 вересня 2019 (UTC).
Лише -тінг-: Геттінген, Геттінгенський університет; Гантінгтон: Замок Гантінгтон, Самуель Гантінгтон; Вертінген, Веттінген (футбольний клуб) etc. — Юрій Владиславович в) 05:03, 1 жовтня 2019 (UTC).

Оскаржений проект підсумку[ред. код]

Перейменовується на хінтінг, згідно з аргументами вище.

Тиждень на обговорення, потім розгорнутий підсумок, з повною аргументацією.

Юрій Владиславович в) 06:57, 5 жовтня 2019 (UTC).

@Dzyadyk: Оскаржую проект підсумку через невідповідність пропозиції правопису (ВП:МОВА). Ні правопис-93, ні правопис-2019 не скасовує правила дев'ятки, за яким у загальних назвах пишеться -тинг, а не -тінг. Новий правопис містить приклади із правилом дев'ятки, зокрема на -тинг: маркетинг, стортинг, а також на -динг: бодибілдинг, холдинг, та й в орфографічних словниках (зокрема, УМІФ) таких прикладів більш ніж достатньо. Порівняння з власними назвами вище є хибним аргументом, і ні з точки зору логіки (для власних і загальних назв різні правила), ні з точки зору правил (ви, Dzyadyk, підбиваєте підсумок переважно на основі власного аргументу) не є прийнятним. Відповідно, заміна -тинг на -тінг не може бути обґрунтована — NickK (обг.) 12:05, 6 жовтня 2019 (UTC)

@NickK: Так, правило дев'ятки не містить винятків щодо традиційного написання літери і, напр. § 90 5 в) Правопис 1993. Але ВП:МОВА та ВП:ОД забороняють застосовувати Правопис, якщо слово хінтінг є у статті лінгвіста, яка спеціалізується на перекладі термінів поліграфічно-видавничої спрямованості.

Якщо є сумніви, потрібно писати до неї запит на кафедру ділової іноземної мови та перекладу ХПІ

  • кафедра ДІМП ХПІ <tihonravov@kpi.kharkov.ua>.

Потрібно також дивитися словник, автори у Києві, див. Видавничо-поліграфічний інститут НТУУ «КПІ»

  • Український тлумачний словник видавничо-поліграфічної справи / уклад. П. О. Киричок, О. М. Величко, С. Ф. Гавенко, О. В. Зоренко, Т. Ю. Киричок, Т. В. Розум; передмова П. О. Киричка. — К.: НТУУ «КПІ», 2010. — 896 с. — ISBN 978-966-622-390-9

Юрій Владиславович в) 18:11, 7 жовтня 2019 (UTC).

@Dzyadyk: ВП:МОВА надає перевагу спочатку власне слову в академічних словниках, потім аналогії з подібними словами в академічному словнику та правописі, і лише далі решті. Тут подібне слово маркетинг успішно проходить тест словником і правописом, тож до видань ХПІ не має дійти — NickK (обг.) 20:48, 7 жовтня 2019 (UTC)
Якщо слова в словнику немає, а джерела з цим словом не навіюють довіри, маємо обрати звичайну транслітерацію. Оскільки офіційних правил передачі в нас досі не випрацювали, а різні автори використовують свої системи, пропоную просто перезаписати вимову [ˈhɪntɪŋ] засобами української графіки — «гинтин». Іншого способу зупинити цю малокорисну і безсенсову дискусію я не бачу. --В.Галушко (обговорення) 23:15, 7 жовтня 2019 (UTC)
@В.Галушко: Ось цей гинтин і буде власне ОД. Є джерела на майже всі комбінації з [гх]інт([иі]н[гґ]|ування), не треба вигадувати ще нові варіанти — NickK (обг.) 08:13, 8 жовтня 2019 (UTC)

АріельАрієль[ред. код]

Відповідно до Правопису слів іншомовного походження § 91 2. «...після апострофа, є, і, й, ь пишеться є, а не е: бар’єр, п’єдестал, конвеєр, реєстр, феєрверк, абітурієнт, пацієнт; В’єнна, В’єтнам, Ов'єдо, Трієст, Сьєрра-Леоне; Вандрієс, Дієго, Фейєрбах, Готьє. Але після префіксів і споріднених з ними елементів пишеться е: діелектрик, поліедр, реевакуація, рееміграція тощо.» --Olvin 11:24, 8 червня 2010 (UTC)

  • Symbol support vote.svg За --AnatolyPm 11:29, 8 червня 2010 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти Подібне слово Габріель більш поширене ніж Габрієль. Хай Арієль залишається супутником Урана, в інших випадках Аріель, як вимовляють іноземці --Didivan 16:10, 10 червня 2010 (UTC)
  • Дещо дивно виглядає пропозиція перейменувати сторінку-дізамбіг, яка містить посилання на слова різного походження. Треба пройтися по всім словам окремо.--Deineka 03:55, 16 червня 2010 (UTC)
    Підтримую. --Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 05:15, 17 червня 2010 (UTC)
    Всі слова, зазначені на сторінці, мають іншомовне походження. Префікса (чи спорідненого елемента) перед е (є) у них нема. Щодо таких слів чинний правопис не передбачає яких-небудь інших варіантів. Тому не бачу причин розглядати їх окремо. --Olvin 07:50, 16 червня 2010 (UTC)
  • Це навіть не потрібно обговорювати - слово «Аріель» є в орфографічному словнику Українського мовно-інформаційного фонду НАН України, і це згідно ВП:МОВА є достатнім для писання саме «Аріель». --Tigga 08:09, 16 червня 2010 (UTC)
    Там лише чоловіче ім’я. --Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 05:15, 17 червня 2010 (UTC)
  • Підсумок пропозиція відхилена--Deineka 05:24, 17 червня 2010 (UTC)

Поновлюю обговорення. Ім'я прямо згадане у новому правописі.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:20, 16 вересня 2019 (UTC)

  • Symbol support vote.svg За у нас немає рішення щодо нового правопису, і не було ще виправлення ВП:МОВА, тому масові заміни наразі навряд чи доречні, але ось такі точкові виправлення я вважаю цілком виправданими. Також пропоную перейменувати інші сторінки, які використовують це слово, наприклад — Аріель Шарон.--Piramidion 07:24, 17 вересня 2019 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За але проти перейменування русалки, якщо немає офіційного перекладу. П.С.: створюйте краще новий запит для обговорення, бо відображення перейменувань зазначається на СО сторінки і вони у такому вигляді є досить недоречним. --『  』 Обг. 07:58, 17 вересня 2019 (UTC)
    Однак старий правопис теж вимагав йотацію іє.--ЮеАртеміс (обговорення) 05:27, 18 вересня 2019 (UTC)
    назви персонажів, лише згідно з офіційного перекладу. Та би мовити "я перекладач, я так бачу". Як приклад, я можу дати Гру престолів, яка своїм перекладом досить незвично відрізняється від серіалу і оригіналу. П.С.: Русалочка скоро буде на широких екранах, тож не знаю як так з перекладом. Її краще розглядати окремо. --『  』Обг. 06:07, 18 вересня 2019 (UTC)
    Зрозумів, Ви хочете вирівняти мультик по кіно.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:02, 18 вересня 2019 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За per Правопис 2019 року--piznajko 03:29, 18 вересня 2019 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти per Didivan. --Iskatelb (обговорення) 13:19, 19 вересня 2019 (UTC)
    Аргумент «так вимовляють іноземці» не стосується української мови (див. Вашингтон, Париж, Відень, Мадрид, Пекін, Скандинавія, Цицерон — українські назви вимовляються не так, як їх вимовляють іноземці).
    Тай узагалі, вимова не визначає написання (див. хоча б правило дев'ятки). --Olvin (обговорення) 14:40, 19 вересня 2019 (UTC)

Оскаржений підсумок[ред. код]

Термін Арієль присутній у редакції нового правопису, єдиний аргумент проти не достатньо обґрунтований щоб мати перевагу над правописом. Сторінку перейменовано.

P.S. Перейменування не поширюється на Русалонька Аріель оскільки були слушні зауваження.--Andriy.v (обговорення) 17:54, 4 жовтня 2019 (UTC)

  • Термін "проєкт" також присутній у редакції нового правопису, тим не менш заборонений у Вікіпедії. Українці вимовляють "проект", "Аріель". Крапка. Правила, зокрема ВП:МОВА, не дозволяють дочасно впроваджувати норми правопису, яких ще немає у мові. Насилля над мовою до добра не приводить. — Юрій Владиславович в) 06:19, 5 жовтня 2019 (UTC).
  • Коментар 1. Згідно ВП:НТЗ, Вікіпедія не може бути полем впровадження рекомендацій одного агресивного, за визначенням академіка Русанівського, напряму у мовознавстві, це порушення ВП:НГП, інакше Вікіпедії загрожуватиме переспектива з часом перетворитися на інструмент деструктивної секти на зразок ВКП(б). — Юрій Владиславович в) 06:20, 5 жовтня 2019 (UTC).
  • Коментар 2. Підсумок містить неприпустиму орфографічну помилку ("не достатньо"). Оскільки неграмотність і ангажованість мовних підсумків стає системою, потрібно поставити на Кнайпі (ВП:К-П чи ВП:К-М) питання про мовну безпеку, зокрема про заборону мовних підсумків з граматичними помилками чи русизмами. Як правило, такі підсумки містять помилки, бо їх роблять користувачі, які не знають мову, не плекають і не бережуть її, готові по-більшовицьки впроваджувати будь-що супроти волі мільйонів носіїв мови, насильно. — Юрій Владиславович в) 06:28, 5 жовтня 2019 (UTC).
    Якщо ви зважаєте на орфографічні/граматичні помилки, то і самі їх не вживайте, а то коли ви пишете з помилками про помилки, це виглядає дивно (після прийменника згідно вживається орудний відмінок).--Анатолій (обг.) 09:20, 5 жовтня 2019 (UTC)
    @Ahonc: Диф? — Юрій Владиславович в) 06:54, 8 жовтня 2019 (UTC).
    Нащо диф, див коментар вище. Що ж то підсумку, то там ще кілька ком пропущено.--Анатолій (обг.) 22:38, 8 жовтня 2019 (UTC)

Symbol support vote.svg За Як на мене, то ми маємо або дотримуватися нового правопису цілком, або не дотримуватися його взагалі. Називати частину статей за новим правописом (Гемінґвей, Пардубиці), а частину за старим (Аріель) — неправильно.--Анатолій (обг.) 09:18, 5 жовтня 2019 (UTC)

ВП:ОД та ВП:МАРГ.

Symbol oppose vote.svg Проти Жодних "Арієлей", тільки Аріель. --Анатолій (обговорення) 17:28, 8 жовтня 2019 (UTC)

СіетлСієттл[ред. код]

За буквою нового правопису. Ну, або Сієтл.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:20, 15 вересня 2019 (UTC)

Технічно може бути навіть Сіаттл, бо нова редакція запроваджує акання у англійській.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:26, 15 вересня 2019 (UTC)
Чи є джерела, відповідні ВП:ІГО, на якийсь із цих варіантів? — NickK (обг.) 10:09, 15 вересня 2019 (UTC)
В УЛІФ є Сієтл.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:07, 15 вересня 2019 (UTC)

Думаю варто запросити Unikalinho, бо він тоді брав активну участь в обговоренні. Цікаво, що тут реально дежа вю: ланцюг аргументів схожий на старий (початок) і далі, вочевидь, буде вказано що УЛІФ має обидва варіанти (добре, це я вказую) і, можливо, буде наведено аналіз вживання (на мою думку тут має бути аналіз тенденції, як роблено у номінації Хемінгуей → Гемінґвей). І навіть пункт правопису стосовно -іє не змінився. Якщо тут не буде нових аргументів наведено, то слід закривати обговорення, як таке, що випробовує правила на міцність.--95.91.26.149 08:26, 16 вересня 2019 (UTC)

Змінився. Розширили його (додали навіть Арієль). Власне, це ж одна з головних фішок реформи. І реформа робить АД певною мірою застарілими. Ми ж не пишемо Чілі, посилаючись на УРЕ.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:14, 16 вересня 2019 (UTC)
Саме у цьому випадку не змінився. Стара редакція: "Також після апострофа, е, і, й, ь пишеться є, а не е", нова редакція: "Після букв на позначення голосних, ь і апострофа в загальних і власних назвах звичайно вживається буква є". Ці дві множини (після апострофа, е, і, й, ь та голосних, ь і апострофа) у випадку міста перетинаються. Тож аналіз вжитку та тенденцій є обовязковим, бо інакше це просто грубе порушення правил. Також зазначу, що нижче у Хемінгуей → Гемінґвей ви самі пропонувили огляд джерел "не за один рік" (це ваша спроба дискредитації процедури обговорення, пропонувити тут протилежне?). Але на відміну від вашої пропозиції тут номінатор у Хемінгуей → Гемінґвей провів пошук стосовно тенденції, що набагато важливіше. Якщо ви можете так само довести зсув у вжитку, то нічого суперечливого у перейменуванні немає, якщо ж ні -- це гра з правилами.--95.91.26.149 14:09, 16 вересня 2019 (UTC)
От не розумію, як можна просто ігнорувати пряме правило правопису, що нового, що старого. Див. мою останню репліку попереднього обговорення. Попередній підсумок був підбитий без логіки, ІМХО. Тоді не оскаржив через "завантаженість".--ЮеАртеміс (обговорення) 17:22, 16 вересня 2019 (UTC)
Це ви вирішили вигадати, щоб було чим виправдатись? Ви ж написали навіть відповідь на підсумок 19 квітня (підсумок був від 15 квітня) і відмовились від оскарження. Тепер вирішили з тими ж аргументами почати знову?--95.91.26.149 06:43, 17 вересня 2019 (UTC)
Ні, я вирішив більше не відповідати аноніму-переслідувачу. Наступного разу пишіть мені відповідь з акаунта.--ЮеАртеміс (обговорення) 05:32, 18 вересня 2019 (UTC)
Ну ніде не написано в правилах такого, щоб лише з акаунту брати участь в обговореннях. Тому те, що Ви вирішили не відповідати аноніму -- це Ваше право, але це не робить Ваші аргументи більш вагомими, ніж його, і Ваша відсутність відповіді аноніму є рівнозначною відсутності відповіді аккаунтові--Unikalinho (обговорення) 06:20, 18 вересня 2019 (UTC)
Я правильно розумію, що аргументи у мене правильні і це явне порушення правил, а ваша відповідь можлива лише із застосуванням argumentum ad Hominem? Тоді ось він я, відповідайте.--Divega (обговорення) 06:24, 18 вересня 2019 (UTC)
Неправильно. Ви мене переслідуєте (ось це порушення), тож робіть це хоча б не анонімно. Змінився правопис, а значить, доречно обговорити знов некоректно закриту номінацію. Чому некоректно? Бо без логіки. Старий правопис ВИМАГАВ йотації, а у вжитку було дві форми. З огляду на ВП:МОВА було логічним обрати вживану форму, що узгоджується з правилами орфографії. Керуватися лише поширеністю це ігнорувати одну з політик Вікіпедії, ще очевидно неправильно.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:43, 18 вересня 2019 (UTC)
А я вам ще раз повторюю -- у цьому пункті правопис не змінився, тож наразі маємо відсутність аргументів. А про переслідування -- я останнім часом майже виключно активний на перейменуванні сторінок. І якщо ви подивитесь, то побичите, що я також і ваші пропозиції підтримував, надавав джерела без підтримки будь-якої з позицій і також брав участь у обговореннях, де вас не було.--Divega (обговорення) 06:36, 19 вересня 2019 (UTC)
@95.91.26.149: Зараз немає часу щось шукати на цю тему, тому не можу сказати нічого конкретного. Але скажу, що якщо вжиток обох варіантів за ці 3 роки не змінився, то й перейменовувати цю статтю не слід. Бо оцей пункт Правопису насправді не такий однозначний з огляду на те, що в мові-оригіналі оте іе/іє може бути або одним складом, або двома різними, і в другому випадку йотування в українській суперечить фонетиці (в нашому випадку є якраз другий варіант). Тому я вважаю, що Сіетл/Сієтл не підпадає під цей пункт, і треба дивитися на вжиток--Unikalinho (обговорення) 17:53, 17 вересня 2019 (UTC)
Навпаки йотація іє та Vї це вимога нашої мови. Лише межі морфем (а саме коренів та префіксів) є перепоною для йотації.--ЮеАртеміс (обговорення) 05:29, 18 вересня 2019 (UTC)
Навіть якщо так, то все одно в цьому випадку ми маємо зважати на вжиток у джерелах. Паралель з Чилі/Чілі, яка тут наведена, є некоректною, бо варіант "Чилі", не зафіксований в УРЕ, має суттєву перевагу у вжитку над "Чілі". Тут ситуація інша наразі--Unikalinho (обговорення) 06:17, 18 вересня 2019 (UTC)
Він отримав перевагу не одразу.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:48, 18 вересня 2019 (UTC)
Ну так на тій стадії, поки він ту перевагу отримував, і Віпіпедії ще не було ) . А якби була, то статтю б перейменовували лише коли б та перевага була б отримана--Unikalinho (обговорення) 05:54, 19 вересня 2019 (UTC)

Російська_православна_церква_закордоном_(Агафангела)Російська православна церква за кордоном (Агафангела)[ред. код]

Груба помилка в назві: «закордоном» — це орудний відмінок слова «закордон», який у цьому контексті не має сенсу. Я бачив, що в попередньому обговоренні сперечалися навколо того, чи дотримуватися «офіційної» назви, і вирішили таки віддати перевагу джерелам. Тому, оскільки ця назва не є офіційною — пропоную виправити в ній грубу правописну помилку, але згадати цю альтернативну назву у вступі з відповідною приміткою. Те ж саме стосується й статті Російська православна церква закордоном.--Piramidion 15:15, 1 вересня 2019 (UTC)

В оригіналі та сама помилка. Думаю, тут доречніше буде "у/на закордоні".--ЮеАртеміс (обговорення) 18:09, 1 вересня 2019 (UTC)
Або закордону (Російська православна церква закордону (Агафангела)).--ЮеАртеміс (обговорення) 18:17, 1 вересня 2019 (UTC)
Може бути й так, просто аби усунути помилку. Ще один компромісний варіант — не перейменовувати, але дати чітку примітку про те, що така назва містить помилку, але я вважаю, що варто, все ж, розглянути доцільність перейменування статті.--Piramidion 18:34, 1 вересня 2019 (UTC)

Загуглив. Таки це офіційна назва: РЕЛІГІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ ЄПАРХІАЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ ОДЕСЬКОЇ ЄПАРХІЇ РУСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ ЗАКОРДОНОМ (Код ЄДРПОУ: 25126096; дата реєстрації: 31.03.2004).--ЮеАртеміс (обговорення) 18:28, 1 вересня 2019 (UTC)

Так, цей аргумент наводили в попередньому обговоренні, але статтю все одно перейменували.--Piramidion 18:34, 1 вересня 2019 (UTC)
Хай там як, поточна назва не є ані самоназвою, ані правильним перекладом. Або руська закордоном, або російська закордону, ІМХО.--ЮеАртеміс (обговорення) 18:39, 1 вересня 2019 (UTC)
Закордон у словниках позначено як розмовне, тож краще не придумувати, а написати за кордоном, хоча згоден з UeArtemis, що краще лишити офіційну назву: Руська … закордоном.--Анатолій (обг.) 21:44, 1 вересня 2019 (UTC)
краще не придумувати і писати за незалежними джерелами, і попереднє обговорення також мало підсумок, що ґрунтувався на незалежних джерелах. Це все-таки назва організації, а назвати організацію можуть і, наприклад, як "Кракоділ Гєна". --『  』 Обг. 20:40, 2 вересня 2019 (UTC)

ПолуденьПівдень (час доби)[ред. код]

Щоб не було умисного спотворення джерел. Аргументи за на сторінці обговорення.

Symbol oppose vote.svg Проти Словникові джерела наведені. Є ще шкільні підручники з природознавства.--Dim Grits 20:15, 9 серпня 2019 (UTC)

Різноманітні підручники фіксують південь ( точніше опівдні, від слова південь ;) ): [1], [2] (на кількох сторінках, 23, 41, 42, 43, 142), [3], [4], ↓...↓ --Анатолій (обговорення) 06:45, 27 серпня 2019 (UTC)
Пономарів про це (@В.Галушко: — погляньте-но!)

Symbol support vote.svg За Енциклопедичне літературне слово. Не те що Полудень підозріло схожий на російський Полдень. --Анатолій (обговорення) 17:19, 10 серпня 2019 (UTC) ↓...↓

  • Pictogram voting comment.svg Коментар @Анатолій 2000: Ви не бажаєте висловитися з цього приводу? З одного боку помітно прагнення до уніфікації (північ-північ, південь-південь), з другого є дані словників, за якими «полудень» основна назва. --В.Галушко (обговорення) 17:00, 10 серпня 2019 (UTC)
    Які джерела, на те, що «полудень» скальковане слово? У який час відбулося калькування? --В.Галушко (обговорення) 17:26, 10 серпня 2019 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти Південь — сторона світу, а полудень — час доби.--Анатолій (обг.) 21:34, 26 серпня 2019 (UTC)
Словники фіксують кілька значень солова Південь (сторона світу і час доби), тому Ваш аргумент не дуже переконливий.. --Анатолій (обговорення) 06:16, 27 серпня 2019 (UTC)

Pictogram voting comment.svg Коментар Я навів купу джерел, словники, коментар Пономаріва, в мене два питання 1) Чого Ви такі вперті? і 2) У Вас совість є? --Анатолій (обговорення) 13:22, 29 серпня 2019 (UTC)

Пономарів фрикувата особа. Це велика трагедія для українського мовознавства, що в нього є авторитет. До речі, його замітка не про іменники південь чи полудень, а про прислівники. Це "дві великі різниці". --ЮеАртеміс (обговорення) 05:44, 30 серпня 2019 (UTC)
Нехай з тим Пономарівим (до речі, я такої ж як і Ви про нього думки )), але словники й купа джерел?! --Анатолій (обговорення) 08:34, 30 серпня 2019 (UTC)

Обґрунтування перейменування:

↓...↓

ось цей словник ([5]), слово Полудень засвідчує, як застаріле, поетичне, [6], РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКИЙ СЛОВНИК О. ІЗЮМОВА за 1926: (рос.) Полдень – (укр.) пі́вдень, -дня, полу́день, -дня.[7], подає переклад Південь, як основний, Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські): (рос.) Полдень — (укр.) пі́вдень, -дня.[8], подає переклад Південь, як єдиний, Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.): По́лдень = 1. пі́вдень, по́лу́день (С. З.). — Въ по́лдень = о півдня́, о пі́вднї, в півднї, о по́луднї. – Сонце стоїть над головою тільки в півдні. Де-що про Сьв. Б. — О полуднї гребли сїно і в валочки клали щильно. н. пр. — Прийшов о півдня. , подає переклад Південь, як основний. --Анатолій (обговорення) 10:09, 13 вересня 2019 (UTC)

Пропозиція: Зараз у Вікіпедії є дві статті антоніми полудень та північ (час доби). Я вважаю, що було б добре якщо би ми уніфікували назви статей та називали їх або полудень-полуніч або південь-північ. Хочу почути думку користувачів, що взяли участь в обговоренні чи згідні вони з пропозицією уніфікації та (у разі згоди з уніфікацією) який варіант іменування вони вважають кращим. @Анатолій 2000, Dim Grits, В.Галушко, Ahonc, UeArtemis та Slovolyub:--Andriy.v (обговорення) 11:46, 14 вересня 2019 (UTC)

Уніфікувати можна тільки за другим варіантом, бо «полуніч» подається в словнику з позначкою «рідкісне». У СУМ-11 «полудень» і «південь» у цьому значенні наведені як рівноправні. Я не знаю, чи потрібна взагалі ця уніфікація. Маємо дивитися на частотність вжитку. --В.Галушко (обговорення) 11:58, 14 вересня 2019 (UTC)
Гарна пропозиція, пане Andriy.v! Я за варіант Південь - Північ, по-перше) більш наукові, енциклопедичні назви, по-друге)є джерела (словники, підручники). Прошу підтримати мою позицію! --Анатолій (обговорення) 12:00, 14 вересня 2019 (UTC)
@Анатолій 2000: на жаль, більшість джерел застарі. Бажано показати сучасний вжиток. --В.Галушко (обговорення) 12:39, 14 вересня 2019 (UTC)
[9], [10] --Анатолій (обговорення) 13:11, 14 вересня 2019 (UTC)
@В.Галушко: Є сучасне АД, де показані два приклади, але Південь у пріоритеті за поясненням: Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник / С. 451 — Південь = Полудень // Інститут мовознавства ім. О.О.Потебні — К.: Довіра, 2006. ISBN 966-507-195-5. (Також там багато прикладів Опівдні) --Iskatelb (обговорення) 19:49, 19 вересня 2019 (UTC)
Не розумію, навіщо нам штучна уніфікація? Кому вона життєво важлива? Слова «полуніч» я практично не чую, а «полудень» знаю змалку. Цілком уживане слово. Мова живий організм і не завжди антонімічні пари ідентичні за будовою.--Словолюб (обговорення) 16:21, 14 вересня 2019 (UTC)
Саме так слова "полудень" і "полуніч" поширені в розмовах і віршах, в наукових працях вважаю поширеніше південь і північ (в значенні час доби). --Анатолій (обговорення) 16:28, 14 вересня 2019 (UTC)
Уніфіковують на Володимирській і на Грушевського в Києві. У Вікіпедії є правила про оригінальні дослідження й авторитетність джерел.--Dim Grits 17:29, 14 вересня 2019 (UTC)

Проти уніфікації. Не відповідає основному вжиткові.--ЮеАртеміс (обговорення) 20:06, 14 вересня 2019 (UTC)

Якому основноу вжитку?! Ми в енциклопедії, а не на вулиці, основним вжитком мають бути наукові праці, а не Ваші власні спостереження. --Анатолій (обговорення) 08:55, 15 вересня 2019 (UTC)

Приміточки[ред. код]

  1. Будна, Наталя; Гладюк, Микола; Гладюк, Тетяна. Природознавство. Конспекти уроків 3 клас (uk). bohdanbooksco. ISBN 9789661038614. «... У яку пору дня Сонце (най)дужче гріє? (Опівдні) ...» 
  2. Наталя, Будна; Тетяна, Гладюк; Микола, Гладюк. Природознавство. Конспекти уроківю. 4 клас (uk). bohdanbooksco. ISBN 9789661041539. 
  3. Грецьких, В. М. Готуємось до уроків «Я і Україна». 3 клас (ru). Ranok Publishing House Ltd. ISBN 9789666725069. 
  4. Оксана, Кікінеджі; Наталя, Шост; Ірина, Шульга. Основи здоров’я. Конспекти уроків. 4 клас (uk). bohdanbooksco. ISBN 9789661041591. 
  5. Buri︠a︡chok, Andriĭ Andriĭovych; Boĭko, I͡U I.; Potebni, Instytut movoznavstva im O. O.; Ukraïny), Instytut ukraïnsʹkoï movy (Nat︠s︡ionalʹna akademii︠a︡ nauk (1999). А - Н (uk). Наукова Думка. ISBN 9789660004214. «... ПОЛУДЕНЬ заст., поет.; ...» 
  6. Що таке ПІВДЕНЬ - Літературне слововживання - Словники - Словопедія. slovopedia.org.ua. Процитовано 2019-08-27. «... -дня. Час найвищого стояння сонця над горизонтом, який відповідає дванадцятій годині дня; середина дня. Сонечко з півдня звернуло, а милого немає (І.Нечуй-Левицький). ...» 
  7. Російсько-український словник. О.Ізюмов. Російсько-українські словники (uk). 2009-10-28. Процитовано 2019-08-27. 
  8. Російсько-український словник військової термінології. Російсько-українські словники (uk). 2012-01-07. Процитовано 2019-08-27. 
  9. Що таке ПІВДЕНЬ - Літературне слововживання - Словники - Словопедія. slovopedia.org.ua. Процитовано 2019-09-14. 
  10. Що таке ПІВДЕНЬ - Українсько-російський словник - Словники - Словопедія. slovopedia.org.ua. Процитовано 2019-09-14. 

ГайваньҐайвань[ред. код]

  • Як зазначено у ВП:Китайсько-українська практична транскрипція, перевагу надаємо системі Кірносової, а за нею gai (піньїнь) слід передавати як ґай. Перейменував би сам, проте пан Yozh вкрай полюбляє ігнорувати чужі ініціятиви й стояти горою на своєму. Виношу на ВП:Перейменування аби запобігти війні редагувань. —NachtReisender (обговорення) 13:32, 23 серпня 2019 (UTC)
    то не правило, потрібно шукати АД. Та й система вже застаріла, об є Система Кірносової—Цісар і не має великої вживаності так як нова. Щодо правопису, то можливо як «г» так і «ґ». --『  』 Обг. 19:21, 23 серпня 2019 (UTC)
    Для китайської мови Г недоречне, бо там k=[kh], g=[k]. Тому там ґ як у ґречний, ґніт (ґ < k).--ЮеАртеміс (обговорення) 09:18, 29 серпня 2019 (UTC)
  • На цій сторінці написано, що вона призначена для того, щоб корегувати вживання мовних одиниць китайського походження в українській Вікіпедії. Якщо це не інструкція, то з якою метою вона взагалі існує? До того ж, там йде мова про те, що перевага надається саме кірносівці, ще й написано, що «Вікіпедія потребує стандартизації відповідного матеріалу в українському вживанні». Тут уже треба визначатись, якої системи притримується українська Вікіпедія, бо згідно з ВП:КУПТ у виграші система Кірносової. Система Кірносової—Цісар, про яку ви писали, наразі тільки проєкт, проте й там g передається виключно через ґ —NachtReisender (обговорення) 11:11, 25 серпня 2019 (UTC)
    усі правила й настанови помічені шаблонами. Теоретично хотіли зробити довідку як в англвікі, проте у нас довгий час вкорінялося піньїнь і радянська система. Це лише рекомендації і ваги для ВП:МОВА немає, якщо є АД. Ви також повинні розуміти, що це обговорення може створити ланцюжок перейменувань. А отже краще думати як затвердити ВП:КУПТ, однак потрібно показати її вживаність, особливо в "ґ". П.С.: я не висловлював ні думки за, ні думки проти. Лише зауважив деякі факти.--『  』 Обг. 11:45, 25 серпня 2019 (UTC)
  • Я чесно кажучи проти такого повального засилля літери Ґ. Я все розумію що її реабілітували але все повинно відбуватися в рамках розумного. А то бачу скоро вже літеру Г тут репресують. --Jphwra (обговорення) 09:21, 29 серпня 2019 (UTC)
  • Symbol neutral vote.svg Утримуюсь Посібник щодо нової передачі вийде лише під кінець осені.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:29, 29 серпня 2019 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти Українське «Г» й так в ужитку м'яке. --Iskatelb (обговорення) 13:06, 19 вересня 2019 (UTC)

Та, що танцює у темрявіТанцююча в темряві[ред. код]

Так звуть стрічку у Vogue, НВ, Громадському, Обозрєвателі тощо.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:39, 13 вересня 2019 (UTC)

є ще Танцюристка в темряві --『  』 Обг. 02:05, 14 вересня 2019 (UTC)
Так, бачив. Вживають якісь поважні медії?--ЮеАртеміс (обговорення) 20:12, 14 вересня 2019 (UTC)

Той, що танцює з вовкамиТанці з вовками[ред. код]

Українського прокату стрічка не мала. Оригінальна назва "Dances with Wolves".--ЮеАртеміс (обговорення) 07:27, 30 серпня 2019 (UTC)

Згадки такої назви: [10], [11], [12], [13], [14], [15], [16] тощо.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:35, 30 серпня 2019 (UTC)

Або Танцюючий з вовками (Танцюючий у словнику). Згадки: [17], [18], [19], [20], [21], [22], [23].--ЮеАртеміс (обговорення) 09:50, 30 серпня 2019 (UTC)

Я не проти перейменування, але лише якщо воно відповідає настановам Довідка:Рекомендації щодо іменування статей про іншомовні твори мистецтва--piznajko 01:56, 31 серпня 2019 (UTC)

А ви фільм раптом не дивились, перш ніж висувати пропозиції? Можна глянути в англомовний розділ, та що там англійську, можна українську почитати -- це його індіанське ім'я, тож там "танці" у множині взагалі помилка за змістом. Доречі, чому не провести пошук на Танцюючий з вовками/Танці з вовками до номінації? У вас перегони з кимось чи план по редагуванням? Якщо "Той, що танцює з вовками" дуже сильно муляє очі та, можливо, неправильний (аналіз вживання існуючої назви у вас бракує, як завжди), то вже друга пропозиція -- Танцюючий з вовками за змістом красше пасує.--95.91.26.149 12:31, 13 вересня 2019 (UTC)

Я знаю, що ім'я, однак мені було не очевидно, що його ім'я не може бути "Танці". Потім спитав у людини, яка знає індіанські мови, і вона мені підтвердила, що оригінальне ім'я індіанською значить "Танцює з вовками". Себто просто дієслово, а не дієприкметник чи іменник. Тож обидва варіанти є адаптаціями.--ЮеАртеміс (обговорення) 20:17, 14 вересня 2019 (UTC)
Чого раніше не спитати? Чи хоча б вікі почитати? Це у статті про мову лакота написано. Стосовно танці/танцює -- а ви знаєте, що dances -- це не тільки множина, але й третя форма однини від dance (він танцює - he dances)?--95.91.26.149 14:20, 16 вересня 2019 (UTC)
Знаю. Однак стаття називається не "Танцює...", а "Той, що танцює". В його імені немає "того". Тож усі варіанти є адаптаціями, а не буквальними перекладами.--ЮеАртеміс (обговорення) 16:32, 16 вересня 2019 (UTC)
Це тому, що подібна гра слів та конструкція не завжди може бути передана іншими мовами (окрема історія -- знання мов перекладачами). Німці також вжили "Той", бо така конструкція ближча за змістом до оригіналу і зрозуміла граматично.--95.91.26.149 07:05, 17 вересня 2019 (UTC)

Ті, що сплятьСплячі[ред. код]

Немає потреби в такій граматичній конструкції.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:23, 21 серпня 2019 (UTC)

Пошуковий запит "Сплячі фільм 1996".--ЮеАртеміс (обговорення) 10:08, 22 серпня 2019 (UTC)
І де тут аналіз обох назв? Ну я напишу Пошуковий запит "Ті, що сплять 1996". Мені видало окрім торентів Біографію Дастін Гоффман, ваш пошук видає тільки торенти, окремі з назвою "Ті, що сплять/Сплячі" (саме в такому порядку).--95.91.26.149 05:46, 23 серпня 2019 (UTC)
Біографію Піта не помітили? «У 1996 році Бред Пітт знявся в дуже серйозній картині „Сплячі“, що розповідає про вихователя, який гвалтував підлітків (фільм заснований на реальних подіях)» — [24]. І ця [25]--ЮеАртеміс (обговорення) 09:28, 30 серпня 2019 (UTC)
У сусідньому обговорені Ви ж самі посилалися на Кіноріум ) Там "Сплячі"--ЮеАртеміс (обговорення) 06:09, 27 серпня 2019 (UTC)
Я ще раз напишу, бо ви тільки закиди про відсутність робите: де аналіз? Друге питання: ви посилання, що надаєте, самі дивитесь? Там постер з написом "Ті, що сплять" (лінк на amazonaws)--95.91.26.149 09:06, 30 серпня 2019 (UTC)
Мені закидаєте, а самі не аналізуєте. Ви шрифт "постера" бачили? Я зараз десять таких зробити можу для Вас. Це ж фанатський твір.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:20, 30 серпня 2019 (UTC)
Цей постер на тому самому сайті поруч з назвою "Сплячі". Тож ресурс сам надає дві назви, що знову таки ваша вибірковість (лише зручні елементи вибирати, а те що суперечить -- ігнорувати). Отже є дві назви, що поширені на україномовних сайтах і тепер головне питання: чому назва має бути змінена? І де ваш аналіз обох назв та відповідні АД? Наразі я бачу малообґрунтовану номінацію, якщо не сказати більше.--95.91.26.149 08:09, 2 вересня 2019 (UTC)
Чому? Бо це точніший переклад.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:38, 2 вересня 2019 (UTC)
АД?--95.91.26.149 11:26, 5 вересня 2019 (UTC)

Ті, що вижили → Вижилі[ред. код]

Лаконічний дієприкметник, що використовується здавна.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:42, 21 серпня 2019 (UTC)

А чого ви не почекали закінчення перекладу статті про роман? Там навіть стоїть шаблон про це. Або з автором перекладу не обговорили?--95.91.26.149 13:27, 21 серпня 2019 (UTC)
Мені здалося, що автор просто забув шаблони прибрати.--ЮеАртеміс (обговорення) 05:47, 22 серпня 2019 (UTC)
І далі ви нічого робити не збираєтесь? Чи просто хочете глянути, яка з ваших вигадок та ОД прокатить?--95.91.26.149 06:15, 22 серпня 2019 (UTC)
Себто кривий переклад без українських джерел то АД, а у мене ОД, ага, ага.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:35, 22 серпня 2019 (UTC)
Назва "Ті, що зійшли з небес" зустрічається в інтернеті та ЕСУ, а от ваша вигадка "Зійшлі з небес" -- ні.
"Ті, що йдуть по хвосту тигра" зустрічається так само часто, як і запропонований варіант. Чому має бути перейменовано? Бо у вас власна думка про кривість перекладу? Але це ОД.
Та сама ситуація "Ті, що сплять"/"Сплячі" -- з усіх аргументів "немає такої потреби". А де пошук по джерелим (і не однобокий, лише на ваш варіант, як ви звикли, а на обидва варіанти)?
А таке ваше відношення до роботи інших -- це свинство та проста неповага, яку ви демонструєте вже далеко не вперше.--95.91.26.149 07:33, 22 серпня 2019 (UTC)
Неповагу маю виключно до Вас, аноніме-сталкере. Якщо є згадка в ЕСУ, то наводьте, і та номінація буде вичерпана. По тигру окремо на відповідній сторінці відповім.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:25, 22 серпня 2019 (UTC)
Я звертаю увагу на ваші правки, бо ви займаєтесь виключно проштовхуванням власних ідей і при цьому шкодите проекту, бо коли джерела не відповідають вашим уявленням ви про них різко забуваєте. Причому ігноруючи рішення навіть обговорень з цієї сторінку у яких ви брали участь (я про це редагування, коли ви вирішили череіз рік після обговорення повандалити всупереч підсумку). І це ваше зауваження -- ваше банальне невміння виконувати пошук, тобто провести аналіз того, що ви самі пропонуєте. В ЕСУ у статті Меленевський Олег Борисович є наступний фрагмент: "у кіно – Гриша («Ті, що зійшли з небес», 1986, реж. Н. Трощенко, «Ленфільм»)". --95.91.26.149 05:38, 23 серпня 2019 (UTC)
Знов у Вас проблеми з логікою. Ту статтю було перейменовано на Хюг Мінгареллі. Прибрав тоді другу назву, як таку, що суперечить ВП:МОВА. Але зараз це неактуальне редагування, оскільки орфографія змінилася.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:01, 27 серпня 2019 (UTC)
Порядок там такий: рішенням обговорення основна назва "Хюг Мінгареллі", але оскільки є джерело на "Хюґ Мінґареллі", то його лишають. Ви видалаєте, на що вам робиться зауваження, що так робити не варто (можете на СО сторінки глянути). Через рік ви робите те саме, сподіваючись, що тепер вашу правку ніхто не помітить. Де тут проблеми з логікою? --95.91.26.149 09:02, 30 серпня 2019 (UTC)
це немає відношення до даної сторінки, якщо є якісь заперечення в діях, то краще їх викласти на інших сторінках. Будь-ласка обговорюйте лише об'єкт даного запиту. Усе інше тут зайве. --『  』 Обг. 15:38, 30 серпня 2019 (UTC)

Ті, що летять крізь нічНочеліт (телесеріал)[ред. код]

Піратський переклад не є офіційним. Є назва офіційного перекладу книжки - це Ночеліт. В ідеалі взагалі має бути "Ночольоти".--ЮеАртеміс (обговорення) 06:44, 25 квітня 2019 (UTC)

  • Symbol oppose vote.svg Проти Мені не подобається, що в студії обрали саме таку назву, але буду послідовним. Озвучення (навіть піратське) — достатня підстава для вживання назви. --ivasykus (обговорення) 13:28, 25 квітня 2019 (UTC)
    @Ivasykus: Наскільки це піратське озвучення поширене? Чи воно десь транслювалося, або ж відоме лише купці фанатів? — NickK (обг.) 19:50, 6 травня 2019 (UTC)
    як я знаю, то ніде не транслювалось, поширене десь на такому рівні [26] --『  』 Обг. 20:21, 6 травня 2019 (UTC)
    @AlexKozur: Мені більше здається, що це переклад з російською, а не піратська озвучка. Бо подібні джерела й мають явні російські кальки на кшталт трейлер серіалу "Летючі крізь ніч"NickK (обг.) 20:13, 16 травня 2019 (UTC)

Без інформації про перекладачів важко сказати, наскільки авторитетним є переклад. В принципі Symbol support vote.svg За "Ночеліт", як усталена назва книги.--95.91.26.149 04:27, 21 травня 2019 (UTC)

«Ті, що летять крізь ніч» - це адекватний переклад оригіналу, нащо повторювати ці викрутаси книжкових перекладачів.--Yasnodark (обговорення) 16:59, 14 серпня 2019 (UTC)
Адекватний? ) "Nightflyers", not "Those that fly through the night". Це "надмозковий" трафарет.
  • The Thorn Birds (Тернові пташки) > Поющие в терновнике > Ті, що співають у терні;
  • Blade Runner (Бігун по лезу > Ходок по бритві) > Бегущий по лезвию > Той, хто біжить по лезу;
  • The Maze Runner (Бігун у лабіринті / Бігун по лабіринту) > Бегущий в лабиринте > Той, що біжить лабіринтом;
  • Nightflyers (Ночольоти) > Летящие сквозь ночь > Ті, що летять крізь ніч.
Зросійщення достатньо проілюстрував? Перетворити іменник на дієприкметник, а потім через штучне табу на активні дієприкметники замінити його складною конструкцією - це не адекватний переклад.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:30, 15 серпня 2019 (UTC)
Це не зросійщення, а реальний, а не дослівний переклад. Хочеться вам того чи ні, та в української та російської мов в рази більш спільного, ніж в української та англійської і не треба збіднювати нашу мову, бо вона є образною і не треба нам її паплюжити невластивим англійських скуппим прагматизмом з нулем відтінків. Я читав і повість і роман, і по сюжету там не було жодних ночельотів (Це у «Гавані вітрів» дійсно є літуни - тип героїв, а тут такого і близько нема), річ йде просто про тих, хто летить зорельотом в ночі (останнє - скоріше для красного словця). Серіал не дививився та він за книгою. Усі ваші приклади дивився і більшість читав і всі назви є логічними або покращеними (як з твором Маккалоу). І російською не те, що в написали.--Yasnodark (обговорення) 12:45, 15 серпня 2019 (UTC)
Неологізм не завжди позначає якесь нове поняття. Тут він описовий.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:32, 16 серпня 2019 (UTC)

Еліес ГабельЕліес Ґабель[ред. код]

Літера G українською транскрибується як Ґ.--Venzz (обговорення) 05:53, 19 серпня 2019 (UTC)

  • Звідки Ви це придумали?--V Ryabish (обговорення) 05:56, 19 серпня 2019 (UTC)
    Це не я придумав. «у неслов’янських антропонімах, а також у новіших загальних назвах розрізняємо h та g, що передаються відповідно через г та ґ: Hegel — Геґель, Copenhagen — Копенгаґен» О. Пономарів. Фонеми Г та Ґ. Словник і коментар. Київ 1997, с. 12-13.--Venzz (обговорення) 06:54, 19 серпня 2019 (UTC)
    Це не правопис. Навпаки, це суперечить нормі. Навіть новій, у якій дозволили ґекати в прізвищах.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:17, 19 серпня 2019 (UTC)
    • Ну, це Пономарів придумав. У нього багато ідей як зробити українську мову «правильнішою». А взагалі звук, який позначається буквою «Ґ» - нехарактерний для української мови, і вона його протягом багатьох століть заміняла на «Г». Новий правопис допускає використання «Ґ» в іншомовних власних назвах, але основним варіантом вказує фонетичну передачу через «Г»--V Ryabish (обговорення) 07:00, 19 серпня 2019 (UTC)
  • Якщо за новим правописом, то Елієс Ґабель. За старим Елієс Габель.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:13, 19 серпня 2019 (UTC)
    • Це не зовсім так. Новий правопис дозволяє 2 варіанти (§122. Звуки [g], [h] )
3. У  прізвищах  та  іменах  людей  допускається  передавання  звука  [g] двома способами: шляхом адаптації до звукового ладу української мови —буквою г(Вергі́лій, Гарсі́я, Ге́гель,Гео́рг,Ге́те,Грегуа́р,Гулліве́р) і шляхом імітації  іншомовного  [g] —буквою ґ (Верґі́лій,Ґарсі́я, Ге́ґель,Ґео́рґ,Ґе́те,Ґреґуа́р,Ґулліве́рі т. ін.).
Я притримуюсь варіанту адаптації до звукового ладу української мови, а не імітації іноземних.--V Ryabish (обговорення) 11:42, 19 серпня 2019 (UTC)
Добре, але для мене шлях імітації більш прийнятний.--Venzz (обговорення) 12:19, 19 серпня 2019 (UTC)
Таким чином Ви спотворюєте звучання української мови (яка протягом століть максимально уникає звуку «Ґ») і робите її подібною до тієї ж російської чи німецької.--V Ryabish (обговорення) 13:02, 19 серпня 2019 (UTC)
Я проти спотворення слів іншомовного походження українською мовою. А Ваші слова досить дивні, бо Ґ є в українському алфавіті. Як мова може уникати звук, якщо буква, що його передає є в алфавіті?--Venzz (обговорення) 18:51, 19 серпня 2019 (UTC)
Буква є. Вона потрібна. Але у дуже невеликій кількості слів.Порівняйте кількість слів на Ґ наприклад, у словнику Грінченка і сучасних (Великий тлумачний, наприклад) - коли буква Ґ ще і вже була в алфавіті. Їх дуже незначна кількість- менше 200.
Та от хоча б стаття про букву Ґ, де наведена цитата Огієнка
Ознакою української мови є тільки г (h), чому й чужі слова з [ґ] ми українізуємо, цебто вимовляємо інтелігенція, гімназія, агітувати...
...Вимова г як [h] єсть наша характерна споконвічна ознака, руйнувати яку було б непотрібним нехтуванням своєї старої культури
Стосовно спотворення - українська мова не є повністю фонетичною, а фонетично-морфологічною. Ми, на відміну, наприклад, від сербів, не пишемо так, як чуємо. А в певних моментах пристосовуємо звучання.написання слів до реалій української мови (правило дев'ятки, «и» після «р» в географічних назвах тошо). Та взяти хоча от заміну «е» на «є» у назві цієї статті, як було вказано вище.--V Ryabish (обговорення) 19:17, 19 серпня 2019 (UTC)
  • джерела? використання? вживання? --『  』 Обг. 05:30, 20 серпня 2019 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти Українське «Г» й так в ужитку м'яке. --Iskatelb (обговорення) 13:08, 19 вересня 2019 (UTC)

In hoc signo vincesСим побідиш[ред. код]

Українська форма цієї фрази походить з церковнослов'янської. Діяння небожителів (див. стр. 251), Католицкий всхід, Іван Франко: Протистояння, Зоря.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:19, 2 серпня 2019 (UTC)

Саме в такій формі вислів вживається в українській мові. Приклад:--ЮеАртеміс (обговорення) 08:23, 2 серпня 2019 (UTC)

« Потім, коли оті пробоєві еліти створять стрижень нової думки і тип нової людини, до них прийде більшість — з подиву, з побоювання чи зі

снобізму, тоді й маса переконається, що „сим побідиш”. Наразі, ні...

»

— Дмитро Донцов [27]

Symbol support vote.svg За: завжди обстоюю питому форму. Але краще б цю статтю хтось вичитав.--Словолюб (обговорення) 11:10, 2 серпня 2019 (UTC)

Очільники ЛьвоваМіські голови Львова[ред. код]

Слово очільник не засвідчене в академічних словниках, це недавній розмовний новотвір. Краще замінити на щось традиційне.--В.Галушко (обговорення) 21:14, 1 серпня 2019 (UTC)

ну... можна й без запиту. Всеодно уніфікація назв. Теж і до інших очільників.--『  』 Обг. 21:45, 1 серпня 2019 (UTC)
Symbol oppose vote.svg Проти Очільниками Львова з 1300 по 1786 був війт (райця, лавник), одночасно з 1368 бурмістри, з 1870 по 1939 президент Львова, до 1990 голова міськради та перший секретар міськккому КПУ, і лише з 1990 міський голова. — Юрій Дзядик в) 22:03, 5 серпня 2019 (UTC).
@Dzyadyk: я Вас нині не розумію. В одних номінаціях Ви виступати проти новотворів, а нині за новотвори? --『  』 Обг. 22:21, 5 серпня 2019 (UTC)
та й узагалі міський голова дуже таки уніварсальний, бо здавна існували як сільські голови так і міські голови, лише назви їх були різними. Війт, лаврики, бурмістри вони усі є за узагальненим визначенням головами. --『  』 Обг. 22:25, 5 серпня 2019 (UTC)
Не завжди так. З недавніх часів. Голова міськради це міський голова, одночасно очільник, хоча влада обмежена. А перший секретар міськккому КПУ не був головою, лише де факто очільник. За німців міг бути війт та бургомістр. Реальним очільником був штадтгауптман Лемберга. — Юрій Дзядик в) 22:47, 5 серпня 2019 (UTC).
«міський голова, одночасно очільник» - Ви знаєте що це усе синонімічні слова, які означають одне і теж? Голова = новотвір очільник = керівник. Просто часові мітки їх розмістили різними назвами. --『  』 Обг. 17:02, 6 серпня 2019 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти , як один з авторів, що долучився до цієї статті. Термін "міський голова" - пострадянський новотвір, а значна частина статті - про зовсім інші епохи. Lemberger 28 (обговорення) 13:07, 8 серпня 2019 (UTC)
@Lemberger 28: Насправді ні. Це дореволюційне. Див. ru:Городской головаДолж­ность городского головы вве­де­на ма­ни­фе­стом императрицы Ека­те­ри­ны II от 14(25) декабря 1766 года»). Для прикладу перший відомий міський голова Харкова заступив на пост аж у 1767 році.--ЮеАртеміс (обговорення) 22:06, 14 вересня 2019 (UTC)
@UeArtemis: Дякую, ви мене переконали, що використовувати термін "міський голова" не можна за жодних обставин, бо термін походить з Російської імперії, до якої Львів ніколи не належав. Відтак мені термін "міський голова" не подобаєтья ще більше. Тому або "очільник", або "мер". Lemberger 28 (обговорення) 11:47, 20 вересня 2019 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти Керівники Львова в різні роки називалися по-різному. Міський голова для цього міста лише сучасна назва.--ЮеАртеміс (обговорення) 22:08, 14 вересня 2019 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За «очільник» — це нове простонародне слово. «Голова» — краще. --N.Português (обговорення) 03:08, 6 серпня 2019 (UTC)
    Керівник?--ЮеАртеміс (обговорення) 22:14, 14 вересня 2019 (UTC)
    керівниками можуть бути й заступники, тобто ті хто є Керівним апаратом--『  』 Обг. 05:49, 15 вересня 2019 (UTC)
Ну тоді хай вже буде "мер". Принаймні, це є нейтральне слово. Lemberger 28 (обговорення) 11:49, 20 вересня 2019 (UTC)

Очільники_Києво-Печерської_лавриНамісники Києво-Печерської лаври[ред. код]

Слово очільник не засвідчене в академічних словниках, це недавній розмовний новотвір. Краще замінити на щось традиційне.--В.Галушко (обговорення) 21:13, 1 серпня 2019 (UTC)

Друге дежавю поспіль. Хіба не було такого обговорення? Щодо суті номінації: не проти, але слід розглянути і варіант "Керівники".--ЮеАртеміс (обговорення) 22:22, 14 вересня 2019 (UTC)

Слов'янська колонізація фіно-угорських земельСлов'янська колонізація Північно-Східної Русі[ред. код]

Поточна назва неточна. Західна частина сучасної європейської Росії (Смоленська, Тверська, Калузька області) була заселена тоді балтами, а не фінами. Запропонована назва є тимчасовою, можна обрати й інший, доречніший варіант.--В.Галушко (обговорення) 00:07, 30 липня 2019 (UTC)

До речі, стаття і була створена під такою назвою. Тільки в 2013 році Androiq перейменував її без обговорення. Внесок у нього дуже малий, він давно неактивний. У 2015 році запропонував зворотне перейменування Adûnâi. --В.Галушко (обговорення) 00:11, 30 липня 2019 (UTC)

По суті обидва варіанти погані, але старий дуже поганий, бо фіно-угорських земель багато і не зрозуміло про що йдеться, а новий поганий бо Русь почала існувати в ІХ-Х ст., а слов'яни почали колонізувати ці терени трохи раніше. Хоча якщо ви чи хтось інший візьметься трохи структурувати цю статтю, так щоб йшлось саме про колонізацію в період ХІ-ХІІІ ст., то тоді я Symbol support vote.svg За запропоновану вами назву. --August (обговорення) 02:55, 30 липня 2019 (UTC)

  • Symbol support vote.svg За, бо фіно-угорські землі це й Лапландія, наприклад. Точніша назва.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:41, 30 липня 2019 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За "Фіно-угорські землі" - термін неточний і випадковий (arbitrary). Мені здається, він не уснує взагалі (чи об'єднав хто-небудь Угорщину з Фінландією в одну зону коли-небудь? Народи - так, але землі?). Тоді як Північно-Східна Русь непогано окреслює "Волжско-Окский бассейн".--Adûnâi (обговорення) 19:03, 30 липня 2019 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти, Північно-Східна Русь це взагалі не Русь, ординський та імперський термін, перенаправлення на Владимиро-Суздальське князівство. Владимиро-Суздальське князівство не існувало, коли починалася колонізація. Це як Історія Сибіру назвати "Історія Східної частини РФ". Symbol support vote.svg За перейменування на «Слов'янська колонізація Волго-Окського межиріччя». — Юрій Дзядик в) 06:59, 2 серпня 2019 (UTC).
    @Dzyadyk: здається, термін «Північно-Східна Русь» дещо ширший, ніж «Волго-Окське межиріччя». --В.Галушко (обговорення) 18:51, 2 серпня 2019 (UTC)
@В.Галушко: так, термін «Північно-Східна Русь» дещо ширший. Але тема статті — колонізація лише Низовської землі, (цитую) «процес заселення слов'янами земель Волго-Окського межиріччя, що почався в IX столітті та продовжився кілька сторіч». Нічого немає про колонізацію фіно-угорських земель поза межами Низовської землі (Владимиро-Суздальського князівства, Волго-Окського межиріччя). Нічого про Новгородську колонізацію. А це фіно-угорські землі від Карелії до Урала. Часові рамки теж обмежені до ХІІІ ст. — Юрій Дзядик в) 06:54, 4 серпня 2019 (UTC).
термін «Північно-Східна Русь»

Хотя термин «(древне) русский Северо-Восток» и тождественный ему термин «Северо-Восточная Русь» употребляются в литературе по истории нашей страны уже много десятков лет, географически они до сих пор точно не определены.

Обычно под Северо-Восточной Русью понимают территорию Волго-Окского междуречья. Такое понимание правильно для древнейшего периода, но тогда к этому району не прилагалось понятие «Русь». Последнее вошло в употребление только после монголо-татарского завоевания. См.: Шахматов А. А. Разыскания о древнейших русских летописных сводах. — ЛЗАК. СПб., 1908, вып.20, с.328-329. А к тому времени государственная территория здесь вышла далеко за пределы Волго-Окского междуречья.

Muscovy 1300-1462.png

Следовательно, под термином «Северо-Восточная Русь» в разные периоды должны пониматься различные, хотя и частично совпадающие по территории, географические регионы. Характерной чертой этих регионов была их принадлежность одной определенной династии древнерусских князей, именно Юрию Долгорукому и его потомкам. Поэтому под «Северо-Восточной Русью» следует понимать ту конкретную сравнительно компактную территорию с центром в Волго-Окском междуречье, которой владели в определенные хронологические периоды Юрий Долгорукий или его потомство.

Примечание 1 на с. 3. книги: Кучкин В. А.[ru] Формирование государственной территории Северо-Восточной Руси в X—XIV вв.[ru] / Отв. ред. академик Б. А. Рыбаков. — М.: Наука, 1984. — 353 с.

Юрій Дзядик в) 08:44, 4 серпня 2019 (UTC).

  • Отже, з наведених аргументів, «Слов'янська колонізація Волго-Окського межиріччя», або ж «Слов'янська колонізація Низовської землі». — Юрій Дзядик в) 12:24, 4 серпня 2019 (UTC).
    тут аналізуються джерела, а не проводиться ОД. --『  』 Обг. 13:51, 4 серпня 2019 (UTC)
Так, тут аналізуються джерела, щоб знайти назву однієї або кількох статей української Вікіпедії, які стосуються цієї теми. Причому назва повинна відповідати науковій українській, російській та світовій історіографії. Є частина історіографії, яка не відповідає критеріям науковості. Наприклад, обслуговує інтереси політики ("історія є політика, обернена у минуле", Покровський). Або некритично викладає погляди певної ідеології чи партії. Дивно, що в уквікі немає сторнки оцінювання джерел, en:WP:RSN, ru:ВП:КОИ. — Юрій Дзядик в) 10:52, 5 серпня 2019 (UTC).
за одним джерелом? для аналізу використовуються усі джерела з будь-якою назвою. Включаючи наукові іноземні. А тут я бачу вище виписку з одного джерела російського історика. --『  』 Обг. 12:24, 5 серпня 2019 (UTC)
Північно-Східна Русь (терминологія)[ru], 32 посилання на біля 20 джерел. — Юрій Дзядик в) 17:39, 5 серпня 2019 (UTC).
«Северо-Восточная Русь — основной научный термин для обозначения данного исторического региона. Имеет политико-географическое содержание. Наиболее часто используется для периода с середины XII до рубежа XV/XVI веков и обозначает совокупность всех русских княжеств». Колонізація відбулася з 9 століття, Владимиро-Суздальське князівство засноване 12 століття і куди відпривили Ви ті міста, що були засновані до 12 століття? І в росвікі статті немає 32 джерел для підтвердження Ваших думок, половина з них підтвердження хронології. За те Ви лише підтвердили думки щодо термінології «Владимиро-Суздальское княжество - Термин был популярен в советской историографии. В современной литературе используется сравнительно редко». --『  』 Обг. 18:01, 5 серпня 2019 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти «Північно-Східна Русь» — це російський політично-кабінетний термін, анахронізм для ІХ—ХІІІ ст., часу коли відбувалася ця колонізація. До ІХ ст. Русі не було, а до ХІІІ ст. Руссю, судячи з наших літописів і досліджень, називали лише Руську землю. Тільки згодом, через сторіччя після падіння Києва в 1240 році, «руськими» поставали усі сусіди цієї землі, аж до Болгарії, Румунії. Розумним українцям не варто калькувати російську політичну термінологію. Цікаво, що в інших вікіпедіях тема відсутня; є лише у росіян, болгарів і японців. У росіян — «політична» назва, у болгарів — нейтральна «географічна» назва, у японців — списана з російської вікіпедії тамтешнім москвофілом. Гадаю, краще це називати або Слов'янська колонізація Волго-Окського межиріччя, як пропонує пан Дзядик, або Слов'янська колонізація (Європейської/Північно-Західної) Росії (що так само є анахронізмом, але без політичних натяків на руський спадок). У літературі вживаються різні терміни «колонізація», «переселення», «розселення» а також різні назви на означення регіону (межиріччя Волги-Оки, Волги-Клязьми; Центр., Пвн.-Зах. Росія; Сх. Європа тощо). Наприклад: Росіяни, наполягав Грушевський, утворилися в результаті слов'янської колонізації Волго-Окського межиріччя шляхом метисації із фіно-угорськими автохтонами. // Україна і Росія в історичній ретроспективі, Інститут історії НАНУ. 2004; Швидка колонізація та часткова асиміляція різнонац. племен призвели до постання окраїнних груп рос. населення ... (великоруська) народність склалася щойно в 14-15 вв. в р-ні В. Новгорода і Волго-Окського межиріччя // Енциклопедія Українознавства, 7:2610; С 10 в. в междуречье Волги и Клязьмы начинается массовое расселение славян. Этот процесс связан с укреплением Киевской раннефеодальной державы // Археологическая карта России, 1994:47. і т. д. В ЕІУ окрема стаття на цю тему відсутня. --N.Português (обговорення) 02:56, 6 серпня 2019 (UTC)
N.Português дякую за хороший аналіз джерел. Теж спочатку думав що термін Волго-Окське межиріччя був б кращим, хоча він і трохи "громіздкий", та ви мене переконали в тому що він краще підходить для цієї статті. Правда є один нюанс - географічно територія ПСР та ВОМ не тотожні до ВОМ наприклад крім ростово-суздальських земель входить і частина Смоленщини, Муромо-Рязанського та Чернігівського князівств, і в цей ж час не входять деякі райони суздальщини - наприклад Білозеро, Галич-Мерський, Вологда і т. д. Як з цим бути?--August (обговорення) 14:17, 6 серпня 2019 (UTC)

Шезлонг_(кушетка)Отоманка[ред. код]

Шезлонг у цьому вжитку недоречний англіцизм. Українські словники не фіксують подібного вжитку.--В.Галушко (обговорення) 01:38, 19 липня 2019 (UTC)

Стаття з назвою «отоманка» вже існує. Але цю потрібно чи об'єднати з іншою, чи вилучити, бо в наявному вигляді вона являє собою неадаптований переклад з англійської. --В.Галушко (обговорення) 01:43, 19 липня 2019 (UTC)
На мою думку, наразі стаття Шезлонг_(кушетка), за суттю це мікс статтей: Отоманка + Шезлонг + Кушетка. Напевно, тут треба доповнити змістом згадані три статті з поточної Шезлонг_(кушетка), щоб не загубилась корисна інфа й потім Шезлонг_(кушетка) видалити. --Iskatelb (обговорення) 10:59, 26 липня 2019 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За. Думаю, доречно, бо шезлонгом наживають виключно пляжний лежак.--ЮеАртеміс (обговорення) 05:53, 24 липня 2019 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти В словнику це 2 різних терміни: Шезлонг та Отоманка. Тут про перейменування мови не може бути, хіба ще до переписання статей, але таке потрібно обговорювати на СО статей, а не тут.--Andriy.v (обговорення) 18:12, 1 серпня 2019 (UTC)
Стаття Шезлонг вже існує. Йдеться не про наявність чи відсутність слова в українській мові, але про його застосовність до якоїсь реалії. --В.Галушко (обговорення) 21:47, 1 серпня 2019 (UTC)
Є стаття Пляжний лежак, без інтервікі. --В.Галушко (обговорення) 21:52, 27 вересня 2019 (UTC)

Каталіна_ВерґараКаталіна Вергара[ред. код]

Відповідно до оригінальної іспанської вимови (g читається як ґ тільки на початку слова і після n).--В.Галушко (обговорення) 13:15, 7 липня 2019 (UTC)

будь-ласка можете навести АД зі україно-іспанською кирилізацією, що говорить про це? --『  』 Обг. 13:54, 7 липня 2019 (UTC)
Аналогічно Софія Вергара. На жаль, системи україно-іспанської кирилізації мені невідоме, у правописах тільки російсько-українська транслітерація. З іншого боку україномовне джерело містить «Верґара», але наскільки воно авторитетне в цьому плані, не знаю. --В.Галушко (обговорення) 17:55, 7 липня 2019 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти Що за маразм про "Відповідно до оригінальної іспанської вимови (g читається як ґ тільки на початку слова і після n)"? Джерела на підтвердження "g читається як ґ тільки на початку слова і після n" в студію!--Unikalinho (обговорення) 20:10, 7 липня 2019 (UTC)

Ось лише одне з безлічі джерел, які кажуть, що g читається як х перед i, e, і як ґ у решті випадків--Unikalinho (обговорення) 20:15, 7 липня 2019 (UTC)
en:Spanish orthography.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:29, 8 липня 2019 (UTC)
Процитуйте те, що хочете цим сказати--Unikalinho (обговорення) 16:45, 8 липня 2019 (UTC)
g - before ⟨e⟩ or ⟨i⟩ - [x] or [h] - general
g - not before ⟨e⟩ or ⟨i⟩, and either word-initial after a pause, or after ⟨n⟩ - [ɡ] - gato; grande; vengo
g - not before ⟨e⟩ or ⟨i⟩, and not in the above contexts - [ɣ] - trigo; amargo; signo; mi gato
З посиланням на Martínez-Celdrán, Fernández-Planas & Carrera-Sabaté 2003:257–8.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:30, 10 липня 2019 (UTC)
Ясно. Нижче вже є мій коментар на це--Unikalinho (обговорення) 05:32, 13 липня 2019 (UTC)
Іспанське АД. Див. таб. Думаю, "ресто де контекстос" перекладу не потребує.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:57, 8 липня 2019 (UTC)
І що? Грецьке γ відповідає англійському g, що фонетично передається як "ґ". Просто це більш плавний звук, ніж класичне g--Unikalinho (обговорення) 16:48, 8 липня 2019 (UTC)
Сучасне грецьке Г не тотожне англійському G. В англійських грецизмах G завдяки латині, що мала справу з античною грецькою вимовою.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:27, 10 липня 2019 (UTC)
Але передається все одно буквою g. Бо це є звук, що за місцем творення ідентичний "ґ", а не "г"--Unikalinho (обговорення) 05:33, 13 липня 2019 (UTC)
Це білоруське Г. Дзвінкий м'якопіднебінний фрикативний.--ЮеАртеміс (обговорення) 20:02, 13 липня 2019 (UTC)
І також грецьке Γ. Передається через g--Unikalinho (обговорення) 18:33, 3 серпня 2019 (UTC)
До речі, вище там є буква d -- вона теж дає два варіанти -- d і ð... але ð все одно передається через "д" (просто більш плавне, ніж класичне d). А ще вище -- аналогічно з буквою b (b і ß) Так само й тут--Unikalinho (обговорення) 16:52, 8 липня 2019 (UTC)
@Unikalinho: непогане джерело. Але є зауваження. Цитую дивне речення: «У всіх решта випадків» (замість «у решті випадків»). Це перше. Друге: читання літери w наведене на прикладі англійського w, хоча для україномовного природно порівнювати звук з в наприкінці слів і перед приголосними. Може, це адаптація російського посібника? У літературній російській нема аналогу українському /г/, там протиставляються /ґ/ і /х/, так само, як в цій статті. Взагалі, це джерело потребує перевірки. --В.Галушко (обговорення) 08:00, 8 липня 2019 (UTC)
Звісно, що російського, бо ані слова про [w] (hu, gü).--ЮеАртеміс (обговорення) 08:07, 8 липня 2019 (UTC)
@В.Галушко: Де Ваші джерела? Ви на підтвердження своєї заяви не надали жодного. Ваше припущення, що надане мною джерело є адаптацією рос. підручника, ніяк не доводить, що іспанське g читається саме як "г", а не як "ґ" (в укр. мові є обидва ці звуки)--Unikalinho (обговорення) 16:41, 8 липня 2019 (UTC)
Як я казав, видає відсутність опису [w], що записується зокрема диграфом hu. Росіяни ігнорують такі нюанси, оскільки у них все одно [w] передається голосною У. Тому для них hu це у з німою літерою h, хоча насправді це [w]. huevo = уэво = вево.--ЮеАртеміс (обговорення) 20:04, 13 липня 2019 (UTC)
Ви скажіть носію іспанської мови, що huevo вимовляється "вево". Засміють. Бо там вимовляється якраз "уево"--Unikalinho (обговорення) 18:41, 3 серпня 2019 (UTC)

Symbol support vote.svg За. Взагалі, Ґ в іспанській недоречна. Вони ґекають лише на початку речення та при N.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:26, 8 липня 2019 (UTC)

А в решті випадків "гекають"? Джерела в студію на підтвердження... Бо в іспанській мові взагалі нема звука "г"--Unikalinho (обговорення) 16:41, 8 липня 2019 (UTC)
Звук /ɣ/ там у будь-якому випадку існує, а він ближче до /г/, ніж до /ґ/. --В.Галушко (обговорення) 12:02, 9 липня 2019 (UTC)
Звук /ɣ/ це білоруське Г. Воно близьке до українського. АД на гекання в переважній більшості позицій надав вище.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:05, 10 липня 2019 (UTC)
"Звук /ɣ/ це білоруське Г" -- Джерела на це будь ласка--Unikalinho (обговорення) 05:33, 13 липня 2019 (UTC)
Так важко подивитися статтю про білоруську фонологію? en:Belarusian phonology.--ЮеАртеміс (обговорення) 20:07, 13 липня 2019 (UTC)
en:Modern Greek phonology. Я так само стверджую, що це грецький звук. І точно так само як ð передається через "д", а не "з", так само і ɣ передається через "ґ", а не "г" (я про оте іспанське АД)--Unikalinho (обговорення) 18:33, 3 серпня 2019 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти. Справді слабі твердження щодо "g читається як ґ тільки на початку слова і після n" або "Вони ґекають лише на початку речення та при N". Є джерела що взагалі не визнають вживання фонеми /ɣ/ [28]. Більшість все-таки визнає існування фонеми /ɣ/ в іспанський мові, але тільки як альтернатива до звуку /g/ і тільки між голосними, цитую: "El fonema oclusivo /g/ en diga se realiza en su variante fricativa /ɣ/ al ir en posiciòn intervocàlica"[29]. Це також написано у іспанські статті es:Fricativa velar sonora (хоть і немає джерел): "Este fonema existe en muchas de las lenguas más habladas del mundo, entre ellas el español y el catalán, en las cuales se presenta como alófono de [ɡ] cuando se encuentra entre vocales, por ej. <haga> ['a.ɣa]." У статті про літеру G теж наведено приклад використання /ɣ/ у слові між голосними: "La manera más común de pronunciar G es la aproximante /ɣ/ (mago)."--Andriy.v (обговорення) 11:44, 9 липня 2019 (UTC)
    @Andriy.v: навіть якщо цей звук не повноцінна фонема, а лише алофон /g/, написання «Вергара» ближче до оригінальної вимови, ніж «Верґара». --В.Галушко (обговорення) 12:02, 9 липня 2019 (UTC)
    Це алофон тільки якщо g між голосними. Тут g не є між голосними, отже у такому випадку вживання г не виправдане.--Andriy.v (обговорення) 12:42, 9 липня 2019 (UTC)
    Хто чий алофон це умовність. Радше /g/ є алофоном. Гекають не тільки в інтервокальній позиції: largo /′larƔo/ [30].--ЮеАртеміс (обговорення) 13:19, 10 липня 2019 (UTC)
    Можна ще згадати ідальго [iˈðalɣo], якого деякі українській перекладачі колись помилково писали як гідальґо.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:24, 10 липня 2019 (UTC)
    Ідальго -- це загальна назва, на яку поширюється правило, що g передається буквою "г". От і все--Unikalinho (обговорення) 05:37, 13 липня 2019 (UTC)
    Мова про запис іспанської вимови МФА у словниках.--ЮеАртеміс (обговорення) 20:00, 13 липня 2019 (UTC)
Symbol support vote.svg За Так, всередині слова g в іспаньскій читається як г. @Andriy.v: Навряд чи всі тут знають іспанську. --Володимир Ганджук 13:26, 10 липня 2019 (UTC)
Якщо вже мова про передачу власних назв з іспанської, то має бути розуміння іспанської (тка вже сталося, що, зазвичай, найкращі статті про живу мову цією ж мовою і написані). P.S. Тут були і раніше наведені джерела іспанською та англіською, чого раптом саме цей коментар критикується?--95.91.26.149 05:06, 11 липня 2019 (UTC)
Володимир Ваше твердження десь зафіксоване в АД?--Unikalinho (обговорення) 05:36, 13 липня 2019 (UTC)

@В.Галушко та UeArtemis: Навіщо всі ці викрутаси? Та скажіть просто, що ви не хочете бачити у вікіпедії букви "ґ" в іншомовних іменах-прізвищах. Так чесніше буде. І спільнота підтримає...--Unikalinho (обговорення) 05:40, 13 липня 2019 (UTC)

У цьому випадку я проти русифікації. Коли в джерелі не ґекають, ґекати нам - це русизм, ІМХО.--ЮеАртеміс (обговорення) 19:57, 13 липня 2019 (UTC)
Але в джерелі й не "гекають"... А звук оцей, як я вже й зазначав вище, передається через g = ґ--Unikalinho (обговорення) 18:37, 3 серпня 2019 (UTC)
@Unikalinho: я проти ґ в іншомовних іменах-прізвищах? Див. мій коментар Вікіпедія:Перейменування статей/Аріана Ґранде → Аріана Гранде. Я за точне відображення фонетичного образу слова. --В.Галушко (обговорення) 20:14, 13 липня 2019 (UTC)
А ми абсолютно точно не відобразимо. Бо тоді Адольф Гітлер доведеться перейменовувати на Адольф Хітлєа (саме так вимовляють німці). Тому треба керуватись міжнародною транскрипцією. А вона каже, що ɣ передається так само, як і g -- буквою g (ґ)--Unikalinho (обговорення) 18:37, 3 серпня 2019 (UTC)
@Unikalinho: у Вас є офіційна іспано-українська практична транскрипція? Чому тоді Ви зразу не сказали? Тоді пишімо як приписують ці правила. --В.Галушко (обговорення) 19:46, 3 серпня 2019 (UTC)

Остання_неділяОстання станція (фільм, 2009)[ред. код]

Оскільки гру слів в українському перекладі зберегти неможливо, пропоную переклад оригінальної назви--В.Галушко (обговорення) 13:09, 7 липня 2019 (UTC)

ПроектПроєкт[ред. код]

  • Пан @Dimon2711: продовжує редагувати сторінку прибираючи стандарти нового правопису, у яких правильним правописом цього слова є лише один варіант — "проєкт", а не "проект" (на відмінно від "авдиторіх", де можна вживати, як "авдиторія", так і "аудиторія"). Звісно дії цього користувача схожі вже на вандалізм, бо він не раз скасовував мої редагування з "проєкт", на старі з "проект". І найголовніша проблема, що він це робив без коментарів та не виходить у обговорення, тому я і вважаю його дії вандалізмом та нехтуванням найофіційнішим джерелом — чинний український правопис. Але тут суть не у його діях. А те, що стоірнку треба перейменувати, і для цього спочатку видалити сторінку-перенаправлення "Проєкт". Та потім якось захистити сторінку, щоб ніхто не перейменував назад, по суті, просто з минулого варіанту ("Проект") зробити сторінку-перенаправлення на сторінку "Проєкт". --Sourlemoning (обговорення) 14:51, 4 липня 2019 (UTC)
    правопису існує скільки днів? Швидкість для вікіпедії в моментах унормування правописних питань зайве. Потрібно почекати щоб знайти джерела, словники. Перехід не повинен відбуватися так швидко. Ну і в кнайпі це також обговорювалось. Тож за цей короткий термін є усталеність слова у вжитку в українських джерел? --『  』 Обг. 17:56, 4 липня 2019 (UTC)
  • Я б не поспішав з впровадженням реформи. Її можуть оскаржити та скасувати. Мін’юст визнав новий правопис незаконним.--ЮеАртеміс (обговорення) 05:26, 5 липня 2019 (UTC)
    Наразі новий правопис чинний. Якщо раптом скасують, перейменуємо назад.--Анатолій (обг.) 22:53, 6 липня 2019 (UTC)
  • Я підтримаю варіант "не поспішати". Саме це правило може бути дещо іншим після всіх баталій, а чіплятися за "чинність" моментально - не гарно, людям потрібно більше часу для звикання. А так, ми просто провокуємо таким чином війну редагувань. --Shroud~ukwiki (обговорення) 13:06, 10 липня 2019 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За Згідно з чинним правописом. --丂ㄖㄥㄖ山卂ㄚ ȱѣȓ 15:43, 10 липня 2019 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За згідно з правописом. Щодо не поспішати, то цей підсумок і так підіб'ють через декілька місяців, знаючи нашу гіперактивну спільноту--DiMon2711 15:44, 13 липня 2019 (UTC)
    ну взагалі, було б добре побачити в підсумку аналіз вживаності після запроваждження правопису, щоб зрозуміти чи ввійшла нова "назва" у вжиток --『  』 Обг. 07:57, 22 липня 2019 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти не було обговорення спільнотою, в якому було ухвалено рішення про перехід на новий правопис. Чинне ВП:МОВА приймалося на основі старого правопису. Відповідно, слід спочатку уточнити загальне правило ВП:МОВА, вказавши, що використовується новий правопис, а потім міняти конкретні «проєкти». --N.Português (обговорення) 02:28, 26 липня 2019 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти бо передчасно. Я не проти написання, запропонованого новим правописом, тим більш що це має відповідати живій вимові. Але у Вікіпедії потрібен розумний консерватизм. --В.Галушко (обговорення) 22:16, 16 серпня 2019 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За Товариство, та скільки можна вижидати? Чинним визнано цьогорічний правопис, тож користуватися маємо ним. Щиро не розумію загадування на тему «а раптом його скасують, краще не квапитися». А раптом свині полетять? А раптом будівля офісу президента трансформується у величезного робота й піде винищувати Київ? Нумо жити сьогоднішнім днем; брати до уваги треба правопис чинний. Як скасують — уже тоді поведемо розмову. —NachtReisender (обговорення) 13:42, 23 серпня 2019 (UTC)
    Ось якраз «жити сьогоднішнім днем» — девіз гіпстерів та інших безвідповідальних людей. Треба прораховувати вперед і уявляти наслідки. --В.Галушко (обговорення) 16:02, 23 серпня 2019 (UTC)
    1). Правопис, що набув чинности. 2). Безваріянтне написання. Яка в чорта-біса безвідповідальність? —NachtReisender (обговорення) 12:54, 7 вересня 2019 (UTC)
Я теж не розумію такої вичікувальної позиції. Раз правопис запровадили, то його треба виконувати, подобається це комусь чи ні!--Словолюб (обговорення) 08:16, 5 жовтня 2019 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти Спочатку "проект" через "є", потім "о" вимовлятимемо як "а", напевно скоро російська стане другою державною? --Анатолій (обговорення) 17:37, 8 жовтня 2019 (UTC)

Іоанн_IV_ПостникІоан IV Посник[ред. код]

Тому що рос. постник = укр. посник від постный = пісний (спрощення стн). Пор з білор. Іаан IV Поснік, та й грецьке ім`я свідчить, що йдеться про епітет-прізвисько на зразок "Благочестивий", "Містик". Є 2 джерела: 1, 2. І ще, до речі, в нас є стаття про українського печерського святого Святий Йоан Посник. Mykola Swarnyk (обговорення) 02:04, 20 червня 2019 (UTC)

А чи не Пісник? [33], [34] --ЮеАртеміс (обговорення) 11:31, 20 червня 2019 (UTC)
Можливо, можливо. Моя пропозиція і джерела на грецького святого. Ваші на печерського. Ну, і чергування і/о - як там правильніше буде, де там наголоси і т.ін.? Mykola Swarnyk (обговорення) 02:11, 21 червня 2019 (UTC)
В нас тут взагалі різнобій з іменем «Ιωάννης» у константинопольських патріархів. Є Йоанн (Йоанн VIII Ксифілін, Йоанн XIII Гликіс), є Іван, є Іоан, ну і номінант - Іоанн. Напевно, є сенс визначитись з одним базовим варіантом і навести лад. Я би схилився до варіантів «Іоанн» (з двома -н-, як у грецькому оригіналі), або «Іван» (за аналогією з римськими папами) --V Ryabish (обговорення) 18:11, 21 червня 2019 (UTC)
Ще для інформації.У книзі «Загальна церковна історія» архиєпископа Ігоря Ісіченка (Архиєпископ Ігор Ісіченко. Загальна церковна історія. - Х. Акта, 2001,-608 с. ISBN 966-7021-74-2) поданий список константинопольських архиєпископів, де автор подає варіант «Іоан IV Нестевт» (тобто, без перекладу. Загалом у нього немає послідовності - деякі імена теж подані без перекладу, хоча для низки інших патріархів він дає переклад: Миколай I Містик, Григорій I Богослов, Іоан VII Граматик і т.д.)--V Ryabish (обговорення) 08:41, 22 червня 2019 (UTC)

Український правопис 1928 рокуХарківський правопис[ред. код]

Статтю було перейменовано за підсумками обговорення Вікіпедія:Перейменування статей/Харківський правопис → Скрипниківський правопис, в якому спільнота переважно відкинула назву Скрипниківський правопис. Більшість аргументів того обговорення були висловлені восени/взимку 2018/19.

Відтоді сталася суттєва зміна: в травні/червні 2019 побачив світ новий правопис, який суттєво змінив ситуацію, дав нове, свіже й глибоке висвітлення в джерелах та підтвердив, що найбільш точною та впізнаваною назвою (якою маємо користуватися за ВП:ІС) є саме Харківський правопис.

По-перше, в обговоренні не була врахована суттєва проблема: цей правопис асоціюється не лише з 1928 року (коли його затвердив Скрипник), а й 1927 року (коли його ухвалила Всеукраїнська правописна конференція), а також 1929 року (коли його ухвалила академія наук і він власне набув чинності):

Як наслідок, уточнення 1928 роком не є точним, оскільки уточнення 1927 і 1929 роками так само вживані (і технічно він був опублікований саме 1929 року)

По-друге, найбільш упізнаваною назвою є саме Харківський правопис, а не будь-яке інше уточнення

  • Новий правопис 2019 року відсилає до правопису, прийнятого 1927/28/29 року, щоразу називаючи його саме харківським. При першій згадці йде рік (Від імені держави 6 вересня 1928 року цей Український правопис, який отримав неофіційну назву «харківський»), а надалі його називають виключно харківським (наприклад, Поділяючи думку про злочинний характер репресивних дій тоталітарного режиму щодо «харківського» правопису і його творців, кодифікатори мови не можуть знехтувати тим, що мову народу творить його історія). Це вагома ознака впізнаваності назви Харківський правопис: у такому офіційному документі як власне правопис ця назва домінує.
  • Тема правопису була істотно висвітлена ЗМІ, і в ЗМІ домінує варіант Харківський правопис без уточнення або «Харківський правопис» з уточненням року (1927, 1928 або 1929). Варіант «правопис 1927/28/29» без уточнення «Харківський» або з іншими уточненнями (наприклад, «Скрипниківський») не виявлено. Приклади статей на Харківський правопис без року:

Українська правда, BBC, Всвіті тощо.

Як наслідок, назва Харківський правопис є підтверджена джерелами, впізнавана та широко вживана

Відповідно, пропоную повернути попередню назву статті — Харківський правописNickK (обг.) 14:53, 14 червня 2019 (UTC)

  • Symbol opinion vote.svg Особлива думка
  • 1. Слід орієнтуватися лише на ВП:АД (наукову літературу, енциклопедії), тому «ЗМІ, блоги» та інші сумнівні джерела слід відкинути.
  • 2. Якщо у новому правописі 2019 року написано Від імені держави 6 вересня 1928 року цей Український правопис, який отримав неофіційну назву «харківський», то це явний аргумент Symbol support vote.svg За поточну назву «Український правопис (1928)», а не за «Харківський правопис».
  • 3. Слово «харківський» взято у лапки (тобто, так званий харківський) і названо «неофіційною назвою». І наступна наведена цитата з правопису це підтверджує: Поділяючи думку про злочинний характер репресивних дій тоталітарного режиму щодо «харківського» правопису і його творців, кодифікатори мови не можуть знехтувати тим, що мову народу творить його історія. Навіщо міняти офіційне на неофіційне? Чому тоді не «Харківський» правопис? --N.Português (обговорення) 06:41, 17 червня 2019 (UTC)
    @N.Português: А який критерій визначення дати правопису? Український правопис 1993 року подається за датою набуття чинності, а не за датою затвердження (1992). Український правопис 2019 року подається за датою набуття чинності, а не за датою укладання (2018). Чому це правопис 1928 року (за датою затвердження), а не за датою укладання (1927) чи за датою набуття чинності (1929)? Стосовно ж назв, то ми обираємо найбільш упізнавану назву, і в цьому випадку це народна назва (і цей правопис такий не єдиний, є ще, наприклад, Панькевичівка або Драгоманівка) — NickK (обг.) 13:53, 17 червня 2019 (UTC)
    1. А який критерій визначення дати правопису? — не знаю. Знаю, що коли у новому правописі написано Від імені держави 6 вересня 1928 року цей Український правопис, який отримав неофіційну назву «харківський», то це явний аргумент Symbol support vote.svg За поточну назву «Український правопис (1928)» (з цією датою), а не за «Харківський правопис».
    2. Була «народна» назва Скрипниківка. Обрали офіційну: «Український правопис (1928)». Тому що послідовні?
    3. Якби була людина в проекті, професійний філолог, що займався темою правописів і розробляв ці статті, був би сенс щось міняти під його систему (назв, оформлення тощо) задля уніфікації. А так, «давайте змінемо, бо так я прочитав на Бі-Бі-Сі» — це, на мою думку, броунівський рух. --N.Português (обговорення) 00:24, 18 червня 2019 (UTC)
    @N.Português: Я вище навів значну кількість джерел різного роду, а не лише Бі-Бі-Сі. Там є Огієнко, Синявський, Єрмоленко, Ажнюк, Фаріон — мовознавці на будь-який смак. Якщо обирати уточнення саме за роком, то може бути одне з трьох:
    Стосовно фахових мовознавців, то цю статтю редагували кілька дописувачів-мовознавців за фахом, всі в той час, коли вона називалася Харківський правопис, жодних зауважень щодо цієї назви я не побачив. Якщо вам цікава їх думка, можемо пінгнути їх тут — NickK (обг.) 09:26, 18 червня 2019 (UTC)
    1. Я говорив не про дописування і думки взагалі, а системну роботу за темою у вікі. Тобто, хто розробляє тему по всіх правописах, той хай і визначає. Бо думок, дописувачів і мовознавців є на всі смаки. А нормальної статті у вікіпедії немає (і, гадаю, не буде).
    2. Якби була «харківська мова», логічно було б назвати «Харківський правопис». А так мова українська, тож — Український правопис, чи «харківський» правопис.
    3. Якщо у новому правописі 2019 року написали Від імені держави 6 вересня 1928 року цей Український правопис, який отримав неофіційну назву «харківський», то хай буде «1928 року». Навіщо «підводні камені» шукати у датах? Як на мене, це горе з розуму. --N.Português (обговорення) 12:32, 18 червня 2019 (UTC)
    1. Над цією темою працюють десятки авторів, хтось фахівці, хтось любителі. Стаття з моменту створення називалася Харківський правопис, особливого супротиву не було. Була пропозиція від одного з авторів додати прізвище Скрипника, цього фактично ніхто не підтримав. Якщо вас цікавить думка авторів статей про правописи — запросіть їх сюди.
    2. Так, це народна назва, але традиційно у Вікіпедії в таких випадках лапки не ставляться в назвах статей. Наприклад, Ярижка, а не «Ярижка», Желехівка, а не «Желехівка» тощо
    3. Тоді потрібно перейменовувати інші статті, наприклад, Український правопис 1993 року на Український правопис 1992 року. Проблема: так його ніхто не називає. Але таке впорядкування, щоб статті називалися за однаковою схемою — саме та системна робота, про яку ви говорите — NickK (обг.) 14:07, 18 червня 2019 (UTC)
    1. Не підтримали ідею імені Скрипника через "Декомунізацію" творця репресій--109.87.192.15 12:29, 23 липня 2019 (UTC)
      Скрипника ж вилучили зі списків декомунізації. Його погруддя досі стоїть у Харкові. Зарахований до діячів культури, бо провідник українізації.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:40, 16 вересня 2019 (UTC)

Pictogram voting comment.svg Коментар Не подобається назва Харківський, оскільки в тому правописі нічого від слобідських говірок, а великий його шмат то галицька традиція лякання-ґекання.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:43, 16 вересня 2019 (UTC)

Магнат_(Японія)Даймьо[ред. код]

Причини для перейменування:

  1. Найвживаніша в українськомовних джерелах назва:
    1. В українськомовних джерелах вони згадуються як «даймьо», «дайміо», «дайме», «даймйо», «магнати», «князі», «великі землевласники», «феодали-чиновники», «лорди», «регіональні володарі», «феодали». «Даймьо» найчастіше використовується українськими істориками та в низці інших українськомовних АД, після нього — «князь» і «дайме».
    2. У словниках:
  2. Відповідає усім українським системам транскрипції японських слів.
  3. Найкоротша назва, яка однозначно ідентифікує тему статті (ВП:НАЗВА СТАТТІ п. 1).
  4. В усіх іншомовних версіях Вікіпедії — даймьо, а не «magnat», «lord» тощо.--ZxcvU (обговорення) 14:11, 5 червня 2019 (UTC)
  • не можу не сказати Symbol support vote.svg За. Хоча мені вистачило б і місячника «Всесвіт» [49] --『  』 Обг. 17:09, 5 червня 2019 (UTC)
    зауваження до Словник.ua. Він не може буди АД, бо пишеться ентузіастами як і Вікіпедія. Хороший онлайн-словник, але краще дивитися словники видані спеціалістами. --『  』 Обг. 02:10, 6 червня 2019 (UTC)
    Дякую, надалі буду уникати його використання як джерела. --ZxcvU (обговорення) 14:17, 6 червня 2019 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти
  1. Запис «мьо» суперечить правопису (Правила вживання м'якого знака в українській мові), тому за можливості краще уникати цього слова.
  2. У наведеному списку вище лише 2 профільні джерела, 2 історики-японісти, спеціалісти з самурайської тематики: Рубель і Коваленко. Обидва вживають термін «маганати» як синонім «даймьо». Якщо є синонім і можливість не порушувати правопис, чому б цим не скористатися?
  3. Розділ У словниках лише доводить, що термін «даймьо» — неусталений в українській мові і фіксується в різних формах: даймьо, дайме, дайміо, даймйо. Зайвий доказ не використовувати японського варваризму.
  4. Іноземні терміни для позначення предметів і явищ, які мають прямі українські відповідники, записують українською. В Японії імператора називають «тенно», міністра — «дайджін», князя — «ко», зайців — «усагі», а жінок — «онна»... Який сенс це транскрибувати японською, коли можна записати звичайною українською? З магнатами-даймьо — те саме. --N.Português (обговорення) 01:20, 6 червня 2019 (UTC)
    магнати використовуються і як синоніми феодалам [50]. Бондаренко також спеціалст, бо мовознавець, опускати його також не слід, а Капранов взагалі японознавець... І магнат це латинська назва, український відповідник землевласник. Як варіант може бути дайміо, з огляду на словники. Це наче не розглядалось. П.С.: номінація повинна була б бути Даймьо → Магнат (Японія)--『  』 Обг. 02:02, 6 червня 2019 (UTC)
    1. У Японії феодалізму як такого (західноєвропейського типу) не було. Про це див. загаданий тут підручник Рубеля. Тому, очевидно, «феодал» не підходить.
    2. Бондаренко — японознавець-мовник. Капранов — японознавець-релігієзнавець. Вони не історики. Тема магнатів-даймьо явно не їхня.
    3. І так, і ні. В українському контексті «магнати» — це найзаможніша шляхта XIV—XVIII ст. (див. Магнати // ЕІУ.) Тут вражаючі аналогії з японською самурайською магнатерією. Збіги і в назві (великий = магнус, велике імя = даймьо), і в часі (пізнє середньовіччя-модрен), і в суті (заможні землевласники + полководці + не завжди «князі»)... Якщо вас цікавлять деталі з українського боку, раджу Наталії Яковенко «Українська шляхта». Дуже гарна книга. --N.Português (обговорення) 02:47, 6 червня 2019 (UTC)
    1) магнати також не підходять як такі. Це більш загальний термін, а не спеціалізований. У Китаї це хоу, але ніхто цю сторінку й не перейменовує. А якщо пройтися ще іншими країнами, то можна знайти ще більше. В Ефіопії, наприклад, шум. Але це так вже пусті балакчи без джерел. А те, що їх узагальнююче називають магнатами, то князів, панів, маркізів і тощо також називали магнатами. 2) історики знавці з морфології? 3) я писав про те як прийшло до нас слово. Тож я вважаю, що це слово увійшло у нашу мову як і біологія. --『  』 Обг. 04:19, 6 червня 2019 (UTC)
    1) Ви не дивилися ЕІУ? Князь, маркіз — це титули. А магнати-даймьо — це клас (загальний термін). То й же магнат-даймьо міг мати титул князя (ко), а міг і не мати. Зрештою, Рубель і Коваленко пишуть «магнати». Кому я повинен довіряти: історикам-японістам чи вікі-адміну?
    2) Ви десь бачили дослідження про морфологію слова даймьо Бондаренка? Навіщо забалакувати гілку?
    3) Все-рівно, звідки. «Магнат» давно усталене, на відміну від «даймьо», яке порушує правопис і не усталене (різні форми у словниках). --N.Português (обговорення) 04:49, 6 червня 2019 (UTC)
    Ваші аргументи зводяться лише до Ваших слів без надання джерел.--『  』 Обг. 12:18, 6 червня 2019 (UTC)
    Я вам навів правопис і два джерела. Ви вкотре демонструєте дивовижне невміння читати і аналізувати те, що вам пишуть. --N.Português (обговорення) 11:47, 9 червня 2019 (UTC)
    які два джерела? ЕІУ і Яковенко? Чому в Річ Посполиті існують "пани", а не магнати (Польща)? це ж навіть не титули. І не переходьте на особистості...--『  』 Обг. 03:31, 11 червня 2019 (UTC)
1. Написання відповідає усім українським системам транскрипції, які в цьому питані є авторитетнішими за правопис (якщо вже обмежуємося японістами).
2. «Лише 2 профільні джерела» — це в «магнатів». По «даймьо» список не повний, додав ще джерел.
3. Не варваризм, а екзотизм.
4. На відмінну від «тенно», традиції називати «даймьо» «магнатами» не спостерігається. Лише в Ковеланка і декілька разів у Рубеля, але в останнього, наприклад, і «сьоґун» згадується як «Верховний Воєначальник» (Історія середньовічного Сходу. – К., Либідь, 2002. — с. 189.). --ZxcvU (обговорення) 14:17, 6 червня 2019 (UTC)
1. Так. Погоджуюся. Більш того і Рубель, і Коваленко так само вживають «даймьо». Але у вікіпедії чинне ВП:МОВА і правила правопису; вони вищі за усі українські системи транскрипції (які досі за правило не прийняті). За правописом «даймьо» писати не можна (Правила вживання м'якого знака в українській мові). З цим зрозуміло?
2. Мова не про список. Мова була про ВП:АД, а не будь-які джерела, де згадують слово. Тема історична, тож ВП:АД — це праці українських істориків-японістів, або українські словники з історії Японії чи просто Японії. Останнього немає, тому залишаються «історики». Тут щось не ясно?
3. Не суттєво. Екзотизми, зазвичай, синонімів не мають. Втім, все рівно. Слово «даймьо» просто не зрозуміле простому українцю.
4. Немає традиції. Для її появи потрібна японістична історична школа, декілька поколінь вчених (до речі, Коваленко — учень Рубеля, тож тут певна «школа» є і тут більш-менш зрозуміло, за ким він вживає слово «магнат»). Але справа не в цьому. Певно, ви сплутали традицію і тенденцію. Якщо ж дивитися на останню, то справді, більшість джерел (і профільні, і непрофільні) вживають «даймьо». Але вони не зважають ні на правопис, ні на правила вікіпедії.
В підсумку я бачу дилему так: (1) або ми дотримуємося правопису, правил вікіпедії (МОВА + АД) і вживаємо синонім «магнати»; (2) або ми нехтуємо правописом, правилами вікіпедії і, на підставі великої кількості згадок у літературі (робимо вигляд, що це АД), вживаємо «даймьо». Є ще (3)-й варіант: затвердити нове ВП:Я (що перекриває МОВА, або є рівносильним) і на його підставі писати «даймьо». --N.Português (обговорення) 11:47, 9 червня 2019 (UTC)
узагалі-то діє й старе ВП:Я --『  』 Обг. 15:19, 9 червня 2019 (UTC)
Діє. То пишемо даймё, за системою Поліванова, як вимагає чинне ВП:Я? Навіщо ви знову пишете не подумавши? --N.Português (обговорення) 07:30, 10 червня 2019 (UTC)
....роками писали. Може я пишу для того щоб люди задумались за чим пишуть терміни? За стільки років декілька розділів у кнайпі кануло в лету і декілька користувачів пішли через це. --『  』 Обг. 03:31, 11 червня 2019 (UTC)

Написання через мьо не узгоджується ні зі старим, ні з новим правописом. Тому з огляду на ВП:МОВА пропоную таки дотримуватися наступних джерел:

  • Коваленко О. Самурайські хроніки. Ода Нобунаґа. — К.: Дух і Літера, 2013. — С. 19.
  • Дайміо // Універсальний словник-енциклопедія. — 1-е видання. — К. : Ірина, 1999.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:37, 6 червня 2019 (UTC)
    у розділі "ь не вживається" (пар. 17 у старому) про мьо нічого не вказано, тож повної заборони немає. Також є транскрипція [51]. Потрібно ретельно проаналізувати вжиток даного слова. Не виключаю можливість і "дайміо".--『  』 Обг. 12:18, 6 червня 2019 (UTC)
    Див. § 139. М’який знак (ь) нової редакції або § 93. Ь старої редакції. Там вичерпний перелік приголосних, після яких можна писати Ь у іншомовних словах.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:49, 10 червня 2019 (UTC)
    от тільки заборони не існує в пар. 17 (стара редакція). І в наведених Вами параграфи я читав і винятки також, як Горький тощо. Тож тут більше слово за словниками, чим за правописом. Ми не можемо регламентувати новотвори якщо їх немає в словниках. У даному випадку це лише Перун і Мельничук, але останній аж 1974 року, до появи українських систем.--『  』 Обг. 03:31, 11 червня 2019 (UTC)
    Горький прямо згаданий у відповідному розділі. Нова редакція не благословила ті недосистеми. Тож не маємо відступати від букви правил.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:15, 11 червня 2019 (UTC)
    Коли говорять про букву правил, то мається на увазі якийсь конкретний пункт цих правил. Відповідно до правопису "мьо" можливе в принципі (Семьоркін з §104 старого правопису або §144 нового). Отже за буквою правли таке буквосполучення є допустимим. Оскільки переважна кількість джерел та всі системи пропонують саме "Даймьо", тож Symbol support vote.svg За "Даймьо".--95.91.26.149 11:03, 11 червня 2019 (UTC)
    недосистеми? Сильний аргумент... Винятки фіксують словники, а не правопис. Усі винятки правопис не вмістить. --『  』 Обг. 04:41, 12 червня 2019 (UTC)
    Семьоркін це в пункті передачі слов'янських прізвищ, а саме передачі російського Ё. Суржикова фонетика для російського прізвища. Себто визнаємо, що даймё через російське посередництво до нас завітав?--ЮеАртеміс (обговорення) 10:11, 12 червня 2019 (UTC)
    Ні, просто це свідчить про можливість "мьо", що суперечить вашому "Написання через мьо не узгоджується ні зі старим, ні з новим правописом". А "Суржикова фонетика для російського прізвища" -- це вже ОД.--95.91.26.149 11:38, 12 червня 2019 (UTC)

Вікіпедія:Статті-кандидати на вилученняВікіпедія:Запити на вилучення[ред. код]

Причини дві: 1) коротша назва і 2) на ВП:ВИЛ не лише статті, а й шаблони, категорії і т.п.--DiMon2711 17:26, 1 червня 2019 (UTC)

багато чого потрібно буде змінити, включаючи крипти і бота. А якщо й перейменовувати, то минулі сторінки залишити такими як є. А нові створювати вже з новою назвою. Інакше буде багато мороки з перейменуваннями стількох сторінок за скільки років. --『  』 Обг. 20:35, 4 червня 2019 (UTC)
а хіба так важко бота запустити? Це за декілька годин, гадаю, при хорошому інтернеті можна буде зробити--DiMon2711 20:38, 4 червня 2019 (UTC)
Обговорення Вікіпедії:Статті-кандидати на вилучення#Запити на вилучення, простір назв. Ще є довше обговорення, але лінь шукати) --『  』 Обг. 01:26, 5 червня 2019 (UTC)
На мою думку зайвий клопіт, переважна більшість номінацій саме статті, якщо інколи трапляється шаблон чи категорія — не бачу проблеми. Залишити так як є.--Олексій Мажуга (обговорення) 23:43, 6 червня 2019 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти. Нема сенсу, зайвий клопіт. У нас уже понад десять років такий формат, тисячі чотири підсторінок, купа скриптів і шаблонів. Нова назва не має аж такої переваги над старою, щоб витрачати купу ресурсів на перейменування — NickK (обг.) 09:36, 7 червня 2019 (UTC)
    @NickK: можете показати на моїй СО цю купу шаблонів, бо Категорія:Шаблони вилучення лише 3? =) --『  』 Обг. 22:32, 8 червня 2019 (UTC)
    і перейменовувати Архіви підсторінок щодо вилучення не потрібно. Вони вже архіви, просто нова назва буде використовуватися для нових запитів, наприклад, з 1 липня, а старі так і залишаться. Більше питання щодо сприптів, шаблонів і ботів. --『  』 Обг. 22:39, 8 червня 2019 (UTC)
    там навпаки мороки жах як небагато. Скрипт там здається один, а підсторінки легко перейменовуються, якщо поставити галочку біля відповідного місця--DiMon2711 05:11, 9 червня 2019 (UTC)
    @Dimon2711: Галочка працює для максимум 100 підсторінок, тут же їх (станом на сьогодні) 4077.
    Стосовно архівів, то виникає проблема сумісності. Було б добре, щоб сторінки 1 липня 2018 і 1 липня 2019 були в однаковому форматі, інакше шаблони не працюватимуть коректно. Відповідно, або шаблони потрібно дублювати на старий і новий формати (навігація, {{залишено}}, попередження про вилучення), або ж забезпечувати сумісність шляхом створення перенаправлень. Плюс посилання з описів вилучення означають, що перенаправлення вилучати ніяк не можна, бо журнал вилучень не редагується.
    Так, усе це можна вирішити, але для цього треба гарна причина. Я не вважаю поточну назву аж настільки поганою, щоб її заміна була вартою тих зусиль, які потрібні на це — NickK (обг.) 18:04, 9 червня 2019 (UTC)
    Значить треба всього 41 раз перейменувати туди й назад (туди з галочкою, назад без). )--Анатолій (обг.) 23:50, 22 червня 2019 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти Згоден з НікКом. З одного боку нова назва була би правильніша, з іншого — дуже багато міняти треба.--Анатолій (обг.) 23:48, 22 червня 2019 (UTC)

  • @Ahonc та NickK: тобто ви вважаєте, що нова назва краща і якщо знайти ботовласника, який погодиться все замінити, то можна й перейменувати?--DiMon2711 07:18, 23 червня 2019 (UTC)
    Там одним ботовласником не обійдешся. Скрипти поміняти треба, бота, що закриває обговорення, переписати. Невже у вас нема більш корисних справ? Можу запропонувати простіший варіант: поточна ВП:ВИЛ лишається для сторінок основного простору, а для інших просторів створити Вікіпедія:Сторінки до вилучення, тоді не потрібно буде перейменування, бо назва відображатиме суть.--Анатолій (обг.) 10:02, 23 червня 2019 (UTC)
    змінити скрипти та код бота - декілька хвилин. Ця назва мені постійно морочила голову. З телефону її набирати взагалі майже неможливо. Он у росіян "К удалению/32 мартобря 4321", або в англійців "Requests for deletion/32 Marchember 4321". А в нас доки те "Статті-кандидати на вилучення/32 березнепада 4321" доки напишеш. Щодо двох окремих сторінок - то це зайве множення сутностей, як на мене. Адже проблема з цією назвою (вона жах яка довга) залишається.--DiMon2711 10:09, 23 червня 2019 (UTC)
    А ВП:ВИЛ релігія забороняє написати?--Анатолій (обг.) 10:14, 23 червня 2019 (UTC)
    @Ahonc: ВП:ВИЛ/1 червня 2019 не працює. Треба повністю ВП:Статті-кандидати на вилучення/1 червня 2019--DiMon2711 10:43, 23 червня 2019 (UTC)
    Перейти на ВП:ВИЛ, а потім перейти на потрібну дату.--Анатолій (обг.) 10:44, 23 червня 2019 (UTC)
    а якщо мені треба дата, якої там немає, наприклад 1 червня 2017? Бо, скажімо, вчора підбили підсумок, де номінували мою статтю на вилучення, бот вночі поприбирав звідти і я хочу прочитати його--DiMon2711 10:46, 23 червня 2019 (UTC)
    Ну таке і з комп'ютера не зразу відкриєш. Проте бот же вилучає не зразу: он запит за 10.02 був прибраний 20.06, а не 19.06. А взагалі, якщо номінували вашу статтю, то на вашій СО буде посилання на сторінку.--Анатолій (обг.) 13:29, 23 червня 2019 (UTC)
    ну якщо перепишете скрипти і бота для Вікіпедія:Сторінки до вилучення то можна таку сторінку створити для інших просторів --『  』 Обг. 14:42, 29 червня 2019 (UTC)
    @Dimon2711: Ні, я все одно Symbol oppose vote.svg Проти. Єдиний випадок, в якому це може мати сенс — перейменування всіх подібних сторінок (вилучення, відновлення, перейменування, поліпшення тощо) за єдиним стандартом. Перейменування рівно однієї сторінки так, що ні до перейменування, ні після все одно нема системи іменування, не має сенсу — NickK (обг.) 20:33, 24 червня 2019 (UTC)
    @NickK: тобто треба щоб було ВП:Запити на поліпшення, ВП:Запити на перейменування, ВП:Запити на відновлення? Ну, я згоден у даному випадку. Тут кожну окрему назву можна розібрати окремо:
    • ВП:ВВС - відновити можна лише вилучені сторінки, отже уточнення непотрібне
    • ВП:ПС - не лише статті
    • ВП:ПОЛ - Статті, що необхідно поліпшити дуже довга та частково некоректна назва, адже там апріорі не всі статті, що треба птліпшити, там конкретні запити користувачів щодо поліпшення конкретних сторінок--DiMon2711 20:48, 24 червня 2019 (UTC)
    Але давайте, все ж, «one thing at a time» — тут навіть на перейменування ВП:ВИЛ важко знайти ресурси, а що вже говорити про решту? Однак можна розробити якийсь один загальний підхід — уніфікація і точність назв справді можуть бути корисними для спільноти, а особливо — для новачків. Тож можна обговорити такий підхід, і потім поступово реалізовувати його — треба, щоб хтось брався за якусь конкретну сторінку (наприклад, та ж ВП:ВИЛ), колись уночі, щоб не заважати дописувачам (вдень вони зазвичай дуже активні, тоді як уночі активність зазвичай близька до нульової) — і перейменовував, редагував скрипти, вносив усі необхідні заміни тощо. Колись іще — наступну сторінку за таким же принципом. Якби в нас була англовікі, де купа редакторів, і точно знайдуться ті, хто не проти потратити свій час на таке дещо марудне і не зовсім необхідне (радше декоративне) завдання, то проблем би не було — зробили б усе скопом і за один день. Але людський ресурс у нас дуже обмежений, тому треба це враховувати, якщо, все ж, вирішимо вносити відповідні зміни.--Piramidion 22:12, 24 червня 2019 (UTC)
    @Piramidion: Я про те, що єдиним суттєвим недоліком поточної назви є брак уніфікації. Назва «Статті-кандидати на вилучення» не є незрозуміла, загалом відповідає змісту, бо там справді стоять статті-кандидати на вилучення, але не точно, бо там можуть зрідка також бути сторінки інших просторів. Назва «Запити на вилучення» така сама: вона не є незрозуміла, загалом відповідає змісту, бо там запити на вилучення, але теж не точно, бо запитів на швидке вилучення на тій сторінці немає. В підсумку заміна шила на мило. Витрачати значні ресурси для заміни шила на мило й ремонтувати те, що загалом не поламане, як на мене, не має сенсу. Єдиний випадок, в якому це мало б сенс — загальна уніфікація назв подібних сторінок, як-от кілька років тому уніфікували ЗПА/ЗПП/ЗППА/ЗППП. Просто так перейменувати дуже популярну сторінку з однієї назви з недоліком на іншу назву з недоліком — доволі погана ідея — NickK (обг.) 11:26, 28 червня 2019 (UTC)
    А, так, резонне зауваження. Варто було б підібрати більш однозначну назву.--Piramidion 18:57, 29 червня 2019 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти - пустоПорожня ""ініціатива....а мені муляє червоно-комуняцький колір, може й собізапропонувати деКомунізацію)))--Користувач:Когутяк Зенко (обговорення) 12:39, 23 червня 2019 (UTC)
    цей аргумент можна до кожного обговорення застосовувати. А взагалі хоч у когось притензії до назви є? Імовно, підсумок підіб'є активний ботовласник, тому в мене ще є надія, що корисні (нехай користі й небагато, але вона є, а шкоди - 0) ініціативи не підуть в архів назавжди. З повагою--DiMon2711 16:44, 23 червня 2019 (UTC)
  • Я радше Symbol support vote.svg За перейменування, але якщо його робити — то лише швидко (щоб не створювати тривалих проблем), лише з урахуванням усіх нюансів (таких як збереження перенаправлень) і лише за участі когось (можливо, ботовласника чи АІ), хто зможе швидко вирішити всі потенційні проблеми, скажімо, в просторі назв MediaWiki. Тобто тут потрібні доволі значні затрати людських ресурсів, хоча я думаю, що на заміну всього не повинен піти більш як один день. Якщо ж знайти такі ресурси проблематично — то я погоджуюсь із NickK'ом. Заміна — суто декоративна, ні на що насправді не впливає, є виключно внутрішньовікіпедійною. Отже — без неї можна обійтися — вікіпедисти й так знають, про що йдеться.--Piramidion 19:09, 24 червня 2019 (UTC)
    @Piramidion: чи зможете ви стати тим АІ, який зробить відповідні зміни?--DiMon2711 19:24, 24 червня 2019 (UTC)
    Думаю, що так, але тут потрібна ще підтримка ботовласника (йдеться про бота, який архівує та проставляє шаблони на СО статей), а також досить значний об'єм роботи з перейменуваннями (думаю, що можна було б зробити за алгоритмом Ahonc'а). От тільки я зараз неактивний — майже не маю часу. Лише ввечері годину-дві (а іноді й цього нема), ну й іноді в неділю. --Piramidion 19:48, 24 червня 2019 (UTC)
    Ви серйозно збираєтеся 82 рази перейменовувати сторінку?--Анатолій (обг.) 22:29, 28 червня 2019 (UTC)
    41 же наче? І так, мене такі цифри ніколи не лякали. В одному обговоренні один користувач запитав: «невже хтось буде виправляти це вручну у тисячах статей»? Бот цього зробити не міг — треба було вручну. І я зробив — насправді там було 700-800 сторінок. Але ні, наразі я не збираюсь цього робити, доки не вибрано відповідну назву, і доки в мене не з'явиться достатньо вільного часу на внесення таких змін. В ідеалі особисто мені найзручніше було б займатися таким взимку — люблю сидіти допізна ночами. Зараз же це для мене нереально.--Piramidion 18:57, 29 червня 2019 (UTC)
    41 туди і 41 назад.--Анатолій (обг.) 21:16, 29 червня 2019 (UTC)
    в англійців є спеціальний прапорець для таких випадків. Він дозволяє перейменувати одразу всі підкатегорії. А тепер повертаємося в укрвікі. Мені не важко зробити 41 перейменування туди-назад (тобто, 82). Неважко те саме зробити й для інших сторінок. Отже, пропозиція наступна:
  • Вікіпедія:Статті-кандидати на вилучення - Вікіпедія:Запити на вилучення
  • Вікіпедія:Відновлення вилучених сторінок - Вікіпедія:Запити на відновлення
  • Вікіпедія:Перейменування статей - Вікіпедія:Запити на перейменування
  • Вікіпедія:Статті, що необхідно поліпшити - Вікіпедія:Запити на поліпшення
    здається, все. Перейменувати всі сторінки, замінити скрипти - є кому, це не проблема. Аргументи проти пропонованої назви (відсутність уніфікації з іншими статтями) я взяв до уваги.--DiMon2711 19:13, 29 червня 2019 (UTC)
    Ви ж починали обговорення про одну сторінку, тепер уже 4 стало? А які шорткати для них будуть?--Анатолій (обг.) 21:16, 29 червня 2019 (UTC)
    ті, що є зараз + ВП:ЗНВ для ВП:ВИЛ + ВП:ЗНП для ВП:ПС (для ВП:ПОЛ та ВП:ВВС додаткових небуде, але на ВП:ВИЛ та ВП:ПС буде встановлено шаблони "перенаправлення")--DiMon2711 22:16, 29 червня 2019 (UTC)

ШадринськШадрінськ[ред. код]

Згідно з із чинним правописом У географічних назвах, утворених від загальних назв та імен, спільних за походженням для української та російської мов, звичайно пишеться и в суфіксах -ин-, -инськ-: Березина, Гусине Озеро, Дудинка, Жабинка, Карпинськ, Крутинське, Правдинськ, в інших випадках — -ін. Так як назва міста утворилась від татарського шадра, а це не українське слово, тому згідно з правилом має бути суфікс -інськ. --Вальдимар 14:48, 30 січня 2019 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти Причина, Правило дев'ятки#Вживання літери И у географічних назвах

У географічних назвах із звукосполученням -ри- перед приголосним: Велика Британія, Крит, Мавританія, Мадрид, Париж, Рига, Рим та ін., але Австрія, Ріо-де-Жанейро.--Viktor Legend 15:03, 30 січня 2019 (UTC)

Цитата з самого правила: На власні назви «правило дев'ятки» не поширюється — після д, т, з, с, р пишуть і (Дізель, Тіто, Зімбабве, Міссісіпі, Грімм). Тут мається на увазі назви-іменники без суфіксів. Наперед вказую, що географічні назви є власними назвами і вони ж наведені у самому правилі - Міссісіпі та Зімбабве. Окрім того написання назви Шадрінськ регламентує інше правило, яке я вказав вище - У географічних назвах, утворених від загальних назв та імен, спільних за походженням для української та російської мов, звичайно пишеться и в суфіксах -ин-, -инськ-: Березина, Гусине Озеро, Дудинка, Жабинка, Карпинськ, Крутинське, Правдинськ, в інших випадках — -ін. --Вальдимар 09:46, 31 січня 2019 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти. Номінатор не врахував обов'язкове рикання в географічних назвах.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:07, 31 січня 2019 (UTC)

Про це рикання вже згадували вище. прочитайте усе будь ласка. --Вальдимар 10:32, 31 січня 2019 (UTC)

4) у географічних назвах із звукосполученням ри перед приголосним (крім j): Великобританія, Крит, Мавританія, Мадрид, Париж, Рига, Рим та ін.; але: Австрія, Ріо-де-Жанейро;

III. ПРАВОПИС СЛІВ ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ. ПЕРЕДАЧА ЗВУКА J ТА ГОЛОСНИХ

Symbol support vote.svg За користувачі вище не врахували, що пар. 109 для слов'янських назв. А також правило ВП:ІГО. Відповідно в УРЕ - Шадрінськ. П.С.: не забудьте про похідні назви та категорії, якщо буде перейменовування --『  』 Обг. 19:10, 31 січня 2019 (UTC)

Усі похідні статті, створені мною, із суфіксом -інськ. Лишилась лише стаття про райцентр. --Вальдимар 06:35, 1 лютого 2019 (UTC)
У ВП:ІГО є вимога узгоджувати з УЛІФ, а там Шадринськ через И.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:56, 1 лютого 2019 (UTC)
ЮеАртеміс, з цього приводу був коротенький діалог:
  1. Навіщо словник УЛІФ на першому місці ? --Микола Івкі (обговорення) 12:59, 21 лютого 2016 (UTC)
    Див. #Пріоритетним слід вважати Орфографічний словник УЛІФ. Він не є на першому місці, він є одним із джерел — NickK (обг.) 13:01, 21 лютого 2016 (UTC)
Якщо сходити за посиланням, то можна прочитати ""Пріоритетним слід вважати Орфографічний словник УЛІФ." позицію підтримали 5, проти - 7, отже теза відхиляється."
Тому дивимось нижче правило ВП:ІГО,а там "Правопис географічних назв повинен узгоджуватись із наступними джерелами:... Авторитетними енциклопедіями (зокрема УРЕ, УРЕС, УСЕ)".
Отже ці два джерела є рівнозначними. Ви на підримку своєї позиції вже навіть 2 речення підряд лінуєтесь прочитати.--95.91.179.43 14:25, 1 лютого 2019 (UTC)
в ІГО про це написано нижче. Тому я і почав з правопису. А застосовувати правило для іноземних назва, коли це є слов'янська назва, то див. пар. 111 --『  』 Обг. 08:59, 2 лютого 2019 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти. Я не зрозумів аргументів: який зв'язок між словом «шадра» і необхідністю суфікса -інськ- замість -инськ-? Це якби хоч корінь мав вигляд «шадрі»... А так стандартний для української мови суфікс -инськ-, як «Тува́» — туви́нський тощо.--Словолюб (обговорення) 19:50, 4 лютого 2019 (UTC)
    Якщо виходити з параграфа правопису 113(1), що називається "Суфікси -ИНСЬК(ИЙ), -ІНСЬК(ИЙ)", то обидва суфікси є стандартними.--95.91.179.43 05:18, 5 лютого 2019 (UTC)
    Слово Шадрінськ від слова шадра утворили не ми, а росіяни. Нам тепер слід правильно написати вже назву Шадрінськ. саме про неї йде мова. А згідно з правилом правопису У географічних назвах, утворених від загальних назв та імен, спільних за походженням для української та російської мов, звичайно пишеться и в суфіксах -ин-, -инськ-: Березина, Гусине Озеро, Дудинка, Жабинка, Карпинськ, Крутинське, Правдинськ, в інших випадках — -ін має бути саме Шадрінськ. Це якби місто називалось Шадра, то ми б утворили Шадринський район, як для прикладу Шуміха та Шуміхинський район. --Вальдимар 14:43, 5 лютого 2019 (UTC)
Все ж таки після «р» завжди пишемо «и», навіть у неслов'янських топонімах.--Словолюб (обговорення) 07:29, 6 лютого 2019 (UTC)
Не завжди, наприклад, Біарріц або назви, що походять від імен мають -рі-.--95.91.179.43 10:12, 6 лютого 2019 (UTC)
Тут не подвоєння і не від імені! І взагалі, якщо ми румунське «Crișuri» (Крішурь) передаємо як «Кришур», то з близької, слов'янської мови і поготів.--Словолюб (обговорення) 14:32, 6 лютого 2019 (UTC)
румунська це слов'янська мова хіба? Є відповідні параграфи правопису, нехай вони і розбираються, а не власні думки. --『  』 Обг. 14:50, 11 лютого 2019 (UTC)

Нагадаю, що чинний правопис відрізняється від радянського. В УРЕ Чилі через дві І тощо. Були зміни в правописі географічних назв.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:01, 5 лютого 2019 (UTC)

Щоб ваш аргумент звучав, як аргумент, а не спроба протиснути свій варіант, він має бути наступним:
Відповідно до ВП:ІГО "У разі суперечностей між зазначеними джерелами ... рішення приймається шляхом аналізу причин розбіжностей між джерелами й обирається та назва, яка найбільше відповідає: сучасному українському правопису".
Тут навіть шукати не треба, все на одній сторінці, достатньо зовсім трохи напружитись (два речення прочитати).--95.91.179.43 08:02, 6 лютого 2019 (UTC)
У мене є радикальне рішення - суфікси -інськ, -инськ, -ін та -ин у географічних назвах завжди писати через и. Зникне маса проблем. А то я кожного разу, створюючи статті про російські населені пункти, задуму на декілька годин - як писати. Галкино через -ин, бо є галка, сусіднє Малкіно через -ін, бо малки немає тощо. --Вальдимар 08:33, 10 лютого 2019 (UTC)

Анонім з IP 95.91.179.43, а точніше користувач, якому, як я розумію, заборонено робити редагування в цьому просторі Вікіпедії, систематично демонструє проблеми з логікою. При чому в форматі претензій до мене. Це втомлює. Слов'янські назви також можуть бути іноземними. Якщо назва слов'янська це означає, що для неї є додаткові правила, а не окремі. Є вимога узгодити з УЛІФ, є пункт про рикання в географічних назвах. Згаданий номінатором пункт правопису не є вичерпним. Зокрема в ньому нічого про икання після Ч. Виходить -чін-? Звісно, ні. Бо є інші пункти.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:28, 25 лютого 2019 (UTC)

Примітка. У географічних назвах, утворених від загальних назв та імен, спільних за походженням для української та російської мов, звичайно пишеться и в суфіксах -ин-, -инськ-: Березина, Гусине Озеро, Дудинка, Жабинка, Карпинськ, Крутинське, Правдинськ (докладніше про правопис и див. нижче);

Користуйтеся краще цим сайтом. Соже, pravopys.net щось спотворив.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:31, 25 лютого 2019 (UTC)

Щоб ви не могли і далі перебувати у своїх фантазіях -- ні, мені не заборонено редагування. Просто в мене виходить автоматично з залогінених акаунтів і інколи просто ліньки вводити пароль, він не простий. Тепер стосовно теми -- ви пішли по колу, знову згадуючи параграф, про який писалось вище -- це не назва спільного походження для українського та російського, тож параграф не діє у цьому випадку. Стосовно УЛІФ -- це одне з джерел, що є у ряду наведених, воно не є єдиним. Знову аргумент по колу. Про рикання -- є параграф з Біарріцем та параграф, що географічні назви, що походять від імен, передавати як ім'я (тож буде умовна Дізелівка, а не Дизелівка). Єдиний ваш аргумент, що дійсно є серйозним -- це той, що я сатирично описав вище:
Відповідно до ВП:ІГО "У разі суперечностей між зазначеними джерелами ... рішення приймається шляхом аналізу причин розбіжностей між джерелами й обирається та назва, яка найбільше відповідає: сучасному українському правопису".
Біарріц очевидний релікт старої редакції. Він не вписується в жодне правило. Це помилка, одрук. І тут ми маємо справу не з назвою, похідною від імені відомої людини. Стосовно інших джерел: УРЕ не може бути беззастережним орієнтиром у правописі географічних назв, бо написана до зміни правопису географічних назв, що була в 90-ті. І так, Ви праві, що номінатор неправильно послався на цей параграф. Але це очевидно, коли навести оригінал тексту, де немає "в інших випадках — -ін".--ЮеАртеміс (обговорення) 06:36, 26 лютого 2019 (UTC)
"Біарріц очевидний релікт старої редакції...Це помилка, одрук" -- це ОД. Не потрібно вигадувати те, що вам подобається.--95.91.179.43 08:27, 26 лютого 2019 (UTC)
І цей аргумент в принципі більше відповідає Symbol support vote.svg За залишення Шадринська. Але ви цього не зрозуміли та не змогли аргументувати, що при вашій активності більше нагадує пости заради постів, аби десь затвердитись, аніж реально енциклопедичний варіант вибрати.--Divega (обговорення) 17:36, 25 лютого 2019 (UTC)
У мене є радикальне рішення - суфікси -інськ, -инськ, -ін та -ин у географічних назвах завжди писати через и. Зникне маса проблем. А то я кожного разу, створюючи статті про російські населені пункти, задуму на декілька годин - як писати. Галкино через -ин, бо є галка, сусіднє Малкіно через -ін, бо малки немає тощо. --Вальдимар 08:33, 10 лютого 2019 (UTC)
Це ОД, тому маємо користуватись тим, що є.--95.91.179.43 14:44, 18 березня 2019 (UTC)

Оскаржений підсумок[ред. код]

Вся суть обговорення спирається до правописного написання українською російського Шадринск відповідно до ВП:ІГО. Користувачі "проти" перейменування спиралися переважно на параграф § 90, де вказано передавати через сполучення -ри. Користувачі "за" стверджували, що потрібно передавати через і відповідно до параграфу § 109. Важливу допомогу у вирішенні цього питання надає параграф § 111, цитую: Про правопис решти іншомовних географічних назв див. розділ «Правопис слів іншомовного походження» (§ 86 — 100). Слов’янські географічні назви пишуться відповідно до правил, викладених у § 104. Цей параграф дає припускати, що параграфи § 86 — 100 (а отже й § 90) регламентують передавання виключно неслов'янських географічних назв, це припущення знаходить підтвердження в прикладах поданих у тих параграфах, де присутні тільки неслов'янські географічні назви (Великобританія, Крит, Мавританія, Мадрид, Париж, Рига, Рим, Австрія, Ріо-де-Жанейро та багато інших). Дивлячись тепер на § 109, там написано: Літера и передається: через і в основі географічних назв, зокрема на їх початку, а також у кінці: Бородіно, Воткінськ, Челябінськ, Двіна. Примітка. У географічних назвах, утворених від загальних назв та імен, спільних за походженням для української та російської мов, звичайно пишеться и в суфіксах -ин-, -инськ-: Березина, Гусине Озеро, Дудинка, Жабинка, Карпинськ, Крутинське, Правдинськ. Оскільки рос. Шадринск не походить ні з української, ні з російської мов, він не підпадає під виключення зазначене в примітці, а отже пишеться як Шадрінськ через і. Перейменовано на Шадрінськ.--Andriy.v (обговорення) 08:24, 27 травня 2019 (UTC)

Пробачте, але Ви написали абсолютно нелогічну річ. РИ не залежить від приналежності до слов'янських чи неслов'янських. Немає розділу про "неслов'янські мови". Для слов'янських просто діють додаткові правила, а не альтернативні. ОСКАРЖУЮ.--ЮеАртеміс (обговорення) 19:02, 28 травня 2019 (UTC)
ЮеАртеміс ще раз дуже уважно перечитайте мій підсумок. Логіка там є, може просто ви її не хочете бачити. Правопис можна трактувати тільки так, інакше він суперечить самому собі, якщо займатися буквоїдством.--Andriy.v (обговорення) 19:11, 28 травня 2019 (UTC)
Незгоден.--ЮеАртеміс (обговорення) 19:14, 28 травня 2019 (UTC)
ЮеАртеміс У новому правописі спеціально поставили примітку Правопис іншомовних власних назв, що походять зі слов’янських мов, подано в IV розділі «Правопис власнх назв» (§ 151–164). (див. ст. 124) після назви розділу ІІІ. ПРАВОПИС СЛІВ ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ1. Це підтверджує висновок мого підсумку.--Andriy.v (обговорення) 08:11, 18 червня 2019 (UTC)
Там взагалі структура інша розділу про іншомовні. Тим паче § 151 йде ПІСЛЯ правила § 149 щодо І/И і після § 150 про -ин-/-ін-. § 151–154 не про наше: Апостроф, м’який знак, Відмінювання географічних назв, Правопис прикметникових форм від географічних назв і від назв народів, Правопис складних і складених географічних назв. Тож це зауваження ні про що не свідчить. До речі, зараз яким керуються вікіпедія? Обговорення треба починати спочатку, тепер посилаючись на правила нової орфографії?--ЮеАртеміс (обговорення) 09:16, 18 червня 2019 (UTC)
До § 164 - чудовий приклад сміттєвості нового Правопису. Очевидно, що до § 154 мали на увазі, бо далі V. УЖИВАННЯ РОЗДІЛОВИХ ЗНАКІВ.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:44, 18 червня 2019 (UTC)
Помилки були й у старому (та ще й які), тут тільки діапазоном помилились має бути § 141–154, розділ якраз починається і завершується там, ясно що 164 не може бути, бо там вже розділ IV--Andriy.v (обговорення) 10:00, 18 червня 2019 (UTC)
Серед прикладів я не бачив ні одного прикладу рікання в географічних назвах, тому це лише здогадка, що правило про ри не поширюється на слов'янські назви. Стою на своєму: "слов'янські" правила додаються, а не заміняють основні.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:03, 18 червня 2019 (UTC)
А Ви десь бачили приклади де використовуються слов'янські назви в розділі III? Це теж догадування що там до слов'янських стосується. Ще раз кажу: примітку там поставили спеціально щоб вказати що те правило тільки для неслов'янських. І мене справді дивує Ваша впертість та закривання очей на це.--Andriy.v (обговорення) 10:11, 18 червня 2019 (UTC)
Ніт. Примітку написали, щоб показати, що правила в розділі для слов'янських не є вичерпними.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:14, 18 червня 2019 (UTC)

В українській мові є слово шадровий, що значить "з тріщинами". На початку обговорення посилалися на Географические названия мира: Топонимический словарь. — М: АСТ. Поспелов Е.М. 2001. Там сказано, що заїмка отримала назву від прізвиська Шадра, себто "вкритий віспинами". Можна вважати, що назва підпадає під дію примітки на 152 сторінці:--ЮеАртеміс (обговорення) 10:21, 18 червня 2019 (UTC)

Примітка. У географічних назвах, утворених від загальних назв та імен, спільних за походженням для української та російської мов, звичайно пишемо и в суфіксах -ин-, -инськ-

@UeArtemis: Ось відповідь секретаря правописної комісії, кандидата філологічних наук Л. Л. Шевченко File:Відповідь секретаря правописної комісії.pdf. Сподіваюсь на цьому ми і закриємо це питання.--Andriy.v (обговорення) 07:24, 13 липня 2019 (UTC)

Де реквізити? І як це виправити, коли вже затверджено Кабміном? Ну, і поки нічого не виправлено.--ЮеАртеміс (обговорення) 19:54, 13 липня 2019 (UTC)
Тут не йдеться мова про виправлення, а про трактування.--Andriy.v (обговорення) 19:56, 13 липня 2019 (UTC)

Розгляд аргументів та інші матеріали до підсумку[ред. код]

Розділимо аргументи у обговоренні на групи, розташовані на кількох рівнях.

Група першого рівня апелює до правил Правопису 1993 та Правопису 2019.

Правопис 1993: § 111 вказує, що іншомовні географічні назви §§ 86-100, слов'янські § 104.

Група другого рівня — Шадринськ слов'янська назва. Тоді застосовується
§ 104 п. 6. Російська літера и передається:
а) Літерою і на початку слова та після приголосних (крім шиплячих і ц)
в) Літерою и:
4. У суфіксах -ик-, -ич-, -иц-, -ищ-.

Вважаю, що спільноті варто частково підтримати пропозицію Вальдимара (08:33, 10 лютого, двічі), а саме, що § 104 п. 6 б) 4 слід доповнити суфіксом -инськ після дев'ятки: «У мене є радикальне рішення — суфікси -інськ, -инськ, -ін та -ин у географічних назвах завжди писати через и. Зникне маса проблем. А то я кожного разу, створюючи статті про російські населені пункти, задуму на декілька годин — як писати. Галкино через -ин, бо є галка, сусіднє Малкіно через -ін, бо малки немає тощо.» Про суфікси -ин, -ін див. нижче.

Група другого рівня : Шадринськ — татарська, не слов'янська назва, від шадра — рябий, побитий віспою. Застосовується

§ 90 п. 5. Залежно від позиції та вимови в українській мові і, у (ігрек) передаються також літерами і, ї та и.
в) И пишеться:
4. У географічних назвах із звукосполученням -ри- перед приголосним (крім j).

З обговорення видно, що правила недосконалі, суперечать один одному.

Група першого рівня апелює до словників та інших авторитетних джерел. Джерела суперечать між собою: УЛІФ Шадринськ, УРЕ Шадрінськ.

Пошук Гуглом: Шадрінськ 52, Шадринськ 144.

Отже, глухий кут. Залишається лише еспертне рішення. Наприклад, пошук у тих письменників, які є творцями мови, мають талант природного відчуття мови. Звернення до мовознавців, які вивчають мову, пізнають її закони. До визнаних перекладачів.

За моїм власним суб'єктивним відчуттям, далі у споріднених словах має бути чергування і — и: Шадрін, Одрін, Видрін, Бобрін (хоча в українській мові є видра та бобер, застаріле одр) але Шадринський, Одринський, Видринський, Бобринський. Отже, місто Шадринськ, Шадринський район.

Але я не належу до кола експертів.

Юрій Дзядик в) 23:39, 14 липня 2019 (UTC).

Pictogram voting comment.svg Коментар насправді, справа дуже непроста. Чим можна пояснити такі розбіжності в учасників обговорення? Очевидно, річ у суперечностях між двома принципами правопису — етимологічним і фонетичним. Сучасний український вважається фонетичним, такий само принцип виконується і для іншомовних запозичень — передавати ближче до оригінального фонетичного образу слова. Тільки проблема: як бути зі спорідненими мовами: білоруською, російською, польською? Чи адаптувати до української спільні корені й афікси? Більшість прихильників варіанту -инськ, можливо, відчували позасвідомо, що оригінальне -ин відповідає українському -ин в присвійних формах: мамин, бабин, доччин. Оскільки праслов'янський -in в українській дав -ин, а в російській -ин ([-ін]), залежно від принципу правопису допустимі обидва варіанти. Етимологічно правильно — Шадринськ, чинний правопис приписує Шадрінськ (суфікс -инськ допускається тільки в разі спільних коренів: У географічних назвах, утворених від загальних назв та імен, спільних за походженням для української та російської мов, звичайно пишеться и в суфіксах -ин-, -инськ-…). Етимологічний принцип не додержується і в передачі російських прізвищ на -ин, топонімів на -ино. Моя думка: навести обидва варіанти. З часом все визначиться. Не слід думати, що плутанина в передачі іншомовних назв — це особливість тільки української мови. Росіяни досі не розберуться, як передавати прізвище Чорновіл: пишуть й Черновол, і Чорновол, і Черновил, і Чорновил. Якщо зберігати [і], тоді неясно, як бути з непрямими відмінками, адже чергування і/о в російській нема. Те ж саме стосується й прізвищ на -ів. Попередній підсумок: перейменувати відповідно до правопису (2012), але обов'язково навести форму «Шадринськ» як паралельну. --В.Галушко (обговорення) 13:46, 17 липня 2019 (UTC)
Якщо мова про чинний правопис, то там всі географічні назви з -ри- ідуть.--95.91.26.149 05:02, 18 липня 2019 (UTC)

Шадрінський районШадринський район[ред. код]

Причина, Правило дев'ятки#Вживання літери И у географічних назвах

У географічних назвах із звукосполученням -ри- перед приголосним: Велика Британія, Крит, Мавританія, Мадрид, Париж, Рига, Рим та ін., але Австрія, Ріо-де-Жанейро. — Це написав, але не підписав користувач Viktor Legend (обговореннявнесок).

російська це слов'янська мова, а відповідно і параграф для слов'янських мов. Тобто російська И передається як І --『  』 Обг. 16:15, 10 лютого 2019 (UTC)
Де сказано, що слов'янські мови становлять виняток із правила дев'ятки?--Словолюб (обговорення) 17:26, 10 лютого 2019 (UTC)
пар. 111 вказує, що іншомовні географічні назви пар. 86-100, слов'янські пар. 104. І для власних назв правило дев'ятки не поширюється. --『  』 Обг. 20:52, 10 лютого 2019 (UTC)

Оскільки обговореня цього ж питання вже ведеться тут Вікіпедія:Перейменування статей/Шадринськ → Шадрінськ, то не потрібно дублювати теми з девізом "а може тут вийде".--95.91.179.43 05:02, 11 лютого 2019 (UTC)

Оскаржений підсумок[ред. код]

Не перейменовано відповідно до підсумку обговорення про місто на Вікіпедія:Перейменування статей/Шадринськ → Шадрінськ.--Andriy.v (обговорення) 08:28, 27 травня 2019 (UTC)

Оскаржую у купі з Вікіпедія:Перейменування статей/Шадринськ → Шадрінськ.--ЮеАртеміс (обговорення) 19:03, 28 травня 2019 (UTC)

Олесьницький повітОлесницький повіт[ред. код]

Правопис, § 104, п. 9, 12: М’якість польської приголосної s’ у прізвищах перед м’якими приголосними не позначається м’яким знаком, хоч в українській вимові в цих позиціях с пом’якшується.

ВП:МОВА, аналоги: Олесниця, Збігнев Олесницький.

Правило § 104, п. 9 можна було би застосувати, якби Oleśnica перекладалося як Олесніця. Тому ситуація неоднозначна. пор. Олесьники, пол. Oleśniki. „Oleśnia” § 104, п. 9, 12 Олесня, (Ludowy Klub Sportowy „Oleśnia” Oleśniki), але тоді нелогічно Олесьники.

@Rar: diff «Олесницький повіт» перейменовано на «Олесьницький повіт»: Помилка у назві - від Oleśnica, Олесьниця (16 лютого 2009).

пол. Oleśnica .

[ɔlɛɕˈɲit͡sa] містить символи Міжнародного фонетичного алфавіту[ɔlɛɕˈɲit͡sa] вимовляється приблизно [олешні́ца]

  • ɕ, 'глухий ясенно-твердопіднебінний фрикатив. В українській мові цей звук передається на письмі літерою ш.
  • ɲ, твердопіднебінний носовий приголосний. Наприклад, тінь, Познань.

Традиційний переклад: Олесниця. Наприклад, кардинал Збіґнєв Олесницький, син Яна з Олесниці.

Юрій Дзядик в) 22:54, 8 травня 2019 (UTC)

@UeArtemis: Олесьники ? [ɔlɛɕˈɲit͡sa] вимовляється приблизно [олешні́ца] ? — Юрій Дзядик в) 11:30, 11 травня 2019 (UTC).
Польською? Олєщьнікі.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:41, 11 травня 2019 (UTC)
А, Ви про читання МФА. Олєшьніца.--ЮеАртеміс (обговорення) 16:56, 12 травня 2019 (UTC)
  • Мені здається, що було б логічніше розпочати з Олесьниця, а потім привести до такого ж стандарту похідні від неї прикметники. На населені пункти зазвичай більше джерел, ніж на прикметники від них — NickK (обг.) 21:09, 16 травня 2019 (UTC)
  • @NickK: Найбільше джерел на прізвище Олесницький, потім трохи на Олесниці, причому водночас це дійсно авторитетні літературні джерела. Менш авторитетні джерела та зовсім неавторитетні (ОД в укрвікі) на Олесьніки, Олесьниці тощо. — Юрій Дзядик в) 09:58, 24 травня 2019 (UTC).

Оскаржений підсумок[ред. код]

Всі висловлені аргументи в обговоренні були за перейменування, зокрема посилання на норму правопису "§ 104, п. 9, 12: М’якість польської приголосної s’ у прізвищах перед м’якими приголосними не позначається м’яким знаком". Перейменовано. --Tespaer (обговорення) 13:13, 19 травня 2019 (UTC)

Оскаржую підсумок, оскільки вказане правило не пов'язане з обговорюваним словом. Навіть якщо враховувати, що за §111 геоназви передаються так як прізвища (це варто було теж зазначити в підсумку), то все одно вказані пункти не підходять. У пункті 9 перед м'яким приголосним не пишеться м'який знак, тут наступний приголосний твердий. За пунктом 12 а)2) Знак м'якшення пишеться … у прізвищах після м’яких приголосних д, т, з, с, ц, л, н перед приголосними. Тобто з п.9 не випливає, що він не пишеться, а з п.12 чітко випливає, що він пишеться там. Тим не менше, ви робите висновок, що не пишеться.--Анатолій (обг.) 20:06, 21 травня 2019 (UTC)
Так, погоджуюсь. Правило щодо польських прізвищ тут не підходить, бо тут нема збігу двох м'яких приголосних. Тим не менше я схиляюсь до варіанта без м'якого знаку, тому що сполучення "-сьн-" не можу пригадати у жодному слові. Цікаво було б почути думки мовознавців. --Tespaer (обговорення) 09:02, 22 травня 2019 (UTC)
Додам, що не було згадано в обговоренні ще декілька об'єктів з назвою Олесьниця (значення) (10 об'єктів), а також Олесьники, Олесьниця-Мала, Олесьник (2 об'єкти) і Олеснічка. Їх треба теж буде додати в остаточний підсумок, коли він буде. --Tespaer (обговорення) 09:02, 22 травня 2019 (UTC)
Також не погоджуюсь з висновком (пінг вище до мене чомусь не дійшов). Наступна приголосна не м'яка, тож м'який знак має залишитись. Ще дивніше виглядають варіанти з ш і навіть щ (справді Олєщьнікі ?). За дальшу частину мого допису філологів z góry przepraszam. Глянув у Список символів Міжнародного фонетичного алфавіту, там ɕ кажуть передавати ш, але як польський приклад наведено siedem. Шім разів послухав як це справді вимовляється, немає там ш. Стаття ɕ дає приклад śruba, але на Західній Україні старші люди на гвинт досі кажуть сьрубка (ніколи шрубка). --Rar (обговорення) 17:25, 22 травня 2019 (UTC)
Наши вуха не є АД. Цей звук посередині між Ш та С, і я чую там більше Ш, аніж С. Це як з ch у німецькому ich -- англомовні чітко чують Ш і тільки так вимовляють, але насправді там в залежності від сусідніх символів воно то ближче до С, то до Ш (а ще є регіональні відмінності). --95.91.26.149 09:42, 23 травня 2019 (UTC)
  • Якщо зробити пошук за джерелами, зокрема згаданого вище Збігнева з Олесниці, то зустрічається лише цей варіант. У новому правописі (с. 149, розділ "М’який знак (Ь)") є абзац, який прояснює ситуацію: "Примітка 1. М’якість польських приголосних n, s, c, dz позначається в українській мові літерою ь лише в кінці слова: Кýронь, Дзісь, Цúрліць, Нéдзведзь, але Урбáнчик, Куснéвич, Свяˊдек, Свідзíнський." Це не нове правило, а уточнення, бо всі ці слова так і писались. @Ahonc:, @Dzyadyk:, @UeArtemis:, @NickK:, @Rar: як ви вважаєте, цих аргументів достатньо для перейменування? --Tespaer (обговорення) 09:46, 24 травня 2019 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За Олесницький. Тепер Олесьни- втратили останній аргумент. Добре, що у новому Правописі нарешті зроблено деякі уточнення та виправлення. Звісно, так завжди і було у мові. — Юрій Дзядик в) 10:34, 24 травня 2019 (UTC).
Затвердженого тексту нового правопису поки ніхто не бачив.--Анатолій (обг.) 23:14, 24 травня 2019 (UTC)
Остаточного варіанту нового Українського правопису ще немає. Але це несуттєво. Виправлені помилки та недоліки назад повертати ніхто не буде. Вони є основою для конфліктів та зловживань проти мови. — Юрій Дзядик в) 06:29, 25 травня 2019 (UTC).
  • Розглянемо нову ситуацію трохи докладніше. Неоднозначності, на яку я вказував (22:54, 8 травня), більше немає. Правопис 1993 вже не діє. Використовуємо лише приклади з мови. Насамперед, кардинал Збіґнєв Олесницький, син Яна з Олесниці. Хоча ... У джерелах, незалежних від Вікіпедії, зустрічається прізвище "Олесьницький". Знов неоднозначність? — Юрій Дзядик в) 06:29, 25 травня 2019 (UTC).

Тут є м'якість у польській та історично була м'якість в українській мові. Думаю, правило застосовано справедливо.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:01, 24 травня 2019 (UTC)

Чжуан-цзи (книжка)Джвандзи (книжка)[ред. код]

Перший та єдиний український переклад [52].--ЮеАртеміс (обговорення) 10:47, 16 травня 2019 (UTC)

  • Symbol oppose vote.svg Проти Перший переклад — це чудово. Але десятиріччями в українській літературі (слідом за російською) вживається паладієвське Чжуанцзи чи Чжуан-цзи [53], [54], [55], [56]. Система Паладія — це застаріла і неадекватна система. Але новітня ще гірше. Звідки у zhuāng взялося джван — не розумію. Тому, при всіх вадах паладієвської системи, краще старе і погане, ніж нове і жахливе. --N.Português (обговорення) 11:04, 16 травня 2019 (UTC)
    • Система Паладія це російська система, а у російській немає дж, дз, тому вживаються неприродні для української диграфи. Звідки ДЖ? Звідти, що звуки без придиху передаються як дзвінкі. Звідки В? Звідти, що там напівголосна, а не складотворча голосна. У віктіонарії явно не носій вимовляв. Приклад носія [57].--ЮеАртеміс (обговорення) 11:19, 16 травня 2019 (UTC)
      • Я, особисто, за ДЗ і ДЖ. Але мова не про ДЖ, а про ДЖВА. В читається як напівголосна [ў] після приголосного Ж? Це неймовірний запис. Добре, що ця нова транскрипція ще не усталилася. --N.Português (обговорення) 11:41, 16 травня 2019 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За Видання українською — достатня підстава для перейменування. Разом з нею, очевидно, слід перейменувати і статтю про автора. --ivasykus (обговорення) 11:21, 16 травня 2019 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За єдиний український переклад, перевага повинна бути за ним, бо в майбутньому будуть шукати цей переклад. --『  』 Обг. 11:21, 16 травня 2019 (UTC)
    • Більш звична назва в українських джерелах «Чжуанцзи», а не «Джвандзи». Перейменувати можна, але це буде ще один привід посміятися над вікіпедією. Бо саме «Чжуанцзи» вивчають на філософських, історичних й філологічних факультетах українських університетів [58] [59]. --N.Português (обговорення) 11:41, 16 травня 2019 (UTC)
      • Не вивчають, а згадують...--ЮеАртеміс (обговорення) 12:42, 16 травня 2019 (UTC)
      • Значить уже будуть читати про "Джвандзи". Посміятися над Вікіпедією? Вибачте, навіть якщо текст був б безглуздим я не можу сміятися над стараннями інших людей. Я висловив свою думку, Ви свою на цьому й розійдемось. --『  』 Обг. 14:18, 16 травня 2019 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти Категорично проти. Для видавництва це свого роду експеримент [60] «кандидаток» і «доценток», котрі ніби порадилися між собою і щось для себе рішили. (Причому ще не до кінця рішили, бо запрошують «наразі.. до обговорень».) Для Вікіпедії ж краще зупинитися на стандартному варіанті, перевіреному часом в різних джерелах, а не тільки в чиїхось експериментальних пропозиціях. Для прикладу, фаховий журнал «Східний світ» [61] Maksym Ye. (обговорення) 07:56, 17 травня 2019 (UTC)

Вибачте, але "кандидатка", про яку Ви з таким презирством написали, є так само автором і попередньої системи, якою Ви пропонуєте скористатися (Система Кірносової).--ЮеАртеміс (обговорення) 08:11, 17 травня 2019 (UTC)
Допис за лютий. Які зараз обговорення, коли книжки вже надруковані та презентуються на Книжковому Арсеналі?--ЮеАртеміс (обговорення) 08:18, 17 травня 2019 (UTC)
  • Я не пропоную скористатися жодною системою. Це було б принципово антивікіпедійне особисте дослідження. Оскільки це стаття не про український переклад, а про книжку, потрібно брати той варіант назви, що найкраще відомий і усталений в літературі, спеціальній і загальній. Спиратися ж на назву в перекладі, де якісь дивні видавці зі своїми прозоро ідеолоігчними приколами заради експерименту відмовилися від норми, це теж було б дуже антивікіпедійно. (Може, ви бачили ті дуже дивні пропозиції до проекту правопису від згаданого семінару.) А принцип кінофільмів тут не підходить, бо назва українською існує вже давно. Maksym Ye. (обговорення) 08:58, 17 травня 2019 (UTC)
    Додам, що теперішня назва вже енциклопедична і довідникова. Для прикладу: Андреус А.П. Чжуан-цзи, Чжуан Чжоу // Історія філософії: cловник / КНУТШ, Філософський фак-т. – К.: Знання України, 2006. – С. 76-77. [62]. Запропонована назва поки трапляється у загальному пошуку менше десяти разів, і тільки в рекламах видавництва. Maksym Ye. (обговорення) 09:12, 17 травня 2019 (UTC)
    Чжуан Чжоу - це стаття про автора. Його на перейменування не номіновано.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:22, 17 травня 2019 (UTC)
    Цитата: «ЧЖУАН-ЦЗИ, Чжуан Чжоу (бл. 369-286 до н. е.) - стародавній кит. філософ. Про його життя відомо лише те, що він недовго був дрібним службовцем, потім покинув службу і жив на самоті. Філософські погляди Ч. збереглися в творі «Чжуан-цзи»»... Просто наберіть [63], побачите різні українські енциклопедії про автора та про трактат. Maksym Ye. (обговорення) 09:28, 17 травня 2019 (UTC)
    Про що й кажу. Стаття перш за все про автора.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:28, 17 травня 2019 (UTC)
    "Дивні видавці" - я б це назвав антивикіпедійним розсудом. Автор системи авторитетний китаїст. Природно, що вони керуються її наробками.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:28, 17 травня 2019 (UTC)
    Про що й мова. Про дивних видавців, котрі не здатні (і не бажають) навіть елементарно дотриматися норми в оголошенні про видання (одне друкують однією системою, друге — іншою, і запрошують до обговорення третьої), про окремого видатного китаїста, котра вигадала свою унікальну систему і пропонує її всім бажаючим і небажаючим, про українську спільноту, яка має давати собі раду з такими відхиленнями. Не всі експериментальні назви варто одразу тягнути у вікіпедійний простір назв. Maksym Ye. (обговорення) 13:28, 17 травня 2019 (UTC)
    Я б не називав нормою стан "безриб'я", брак питомої української системи транслітерації.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:41, 20 травня 2019 (UTC)
    Ви так кажете, наче в нас є системи для всіх інших мов і якісь вимоги цих систем додержуватися. Хтось запропонував ще одну китайську систему, добре. Як новою системою буде Пекін? Бейцзін чи Бейджін. Ага, добре, було весело, проїхали. Нікого це не обходить, коли йдеться про усталені назви. Maksym Ye. (обговорення) 14:16, 20 травня 2019 (UTC)
    Поява Пекіна, як і Токіо, не обумовлена використанням якоїсь системи. Це стихійне запозичення. І це не твір, що потребує видання українською.--ЮеАртеміс (обговорення) 17:37, 20 травня 2019 (UTC)

І ще треба зауважити, що пропозиція одразу тягне за собою необхідність перейменування всіх 莊 (Чжуанів), що взагалі неймовірно на такій непевній підставі. Maksym Ye. (обговорення) 13:44, 17 травня 2019 (UTC)

Пропозиція ні на що не тягне, бо для Чжуанів потрібне нове обговорення на основі правил ВП:ІС. Нинішнє обговорення лише щодо назви книги, і ніяким чином не повинне впливати на інші назви, крім назви даної книги, бо це буде ВП:НГП зі ВП:КОНС.--『  』 Обг. 13:48, 17 травня 2019 (UTC)
Окрім начотництва правил, є логіка однакового іменування однакових речей, щоб не збільшувати калейдоскоп назв. У статті прямо написано про книгу: «названа за іменем автора». Якщо ми міняємо, постає негайно питання перейменування і автора, і всіх інших власних і загальних назв того ж походження. Maksym Ye. (обговорення) 16:52, 17 травня 2019 (UTC)
перекладач може називати книгу як хоче. Навіть з помилкою в назві, таке добре полюбляють критики. Усе інше не стосується об'єкту назви книги. Питання лише в тому чи ввійшла нова назва в мову. --『  』 Обг. 16:09, 20 травня 2019 (UTC)

Я пропоную дотримуватися того ж принципу, що й для кінофільмів: як офіційно переклали. А вибирати найбільш поширений варіант лише у випадку, коли є кілька різних видань.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:13, 17 травня 2019 (UTC)

А трохи більше року тому ваша аргументація звучала так: "Вікіпедія користається вторинними джерелами, а український переклад твору цього автора є первинним джерелом". Хоча у тому випадку було ще "Наразі немає жодних авторитетних публікацій про особу цього автора чи його творчість (тобто вторинних АД), тому не можна казати про усталеність іменування", а тут вже є усталена назва, тож має лишитись Чжуан-цзи. (Було у перейменуванні статті Томас Гевельт). Так який підхід все ж варто взяти?--95.91.26.149 08:07, 20 травня 2019 (UTC)
Аноніме-переслідувачу. У Вас знову логічна хиба. Сенс сказаного тоді: переклади книжок не є аргументом у питанні іменування АВТОРА. Власне, те саме написав вище Алекс Козур. У нас обговорення назви книжки. Лише її.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:38, 20 травня 2019 (UTC)
Твір є у розпорядженні видавця, а автор це людина, що існує і поза своєю творчістю. Тому для мене очевидно, що підхід має бути різний.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:50, 20 травня 2019 (UTC)
У першому ж реченні згадано, що книг названа за ім'ям автора. Тож ви пропонуєте використовувати різні системи транслітерації для одного і того ж набору символів? І це в мене логічна хиба? І чому тут усталеність за тими ж принципами, що ви самі навели, не може застосовуватись? Є публікації, є згадки, але чомусь тут це не діє.--95.91.26.149 10:49, 20 травня 2019 (UTC)
Так, можливі розбіжності для тезойменних оригіналів. Так однойменні серіал і книжка в перекладі можуть мати різні назви. Якщо вважаєте інакше, прошу підтримати перейменування Вікіпедія:Перейменування статей/Ті, що летять крізь ніч → Ночеліт (телесеріал) (щоправда там інший випадок, бо там переклад неофіційний). Повторюю, автор як жива людина існує поза творчістю, тому я вважаю, що видавництво не може диктувати, як іменувати людину. Інша справа твір. Твір зараз існує лише в такому перекладі. Іншої реальності для нього немає. Не вважаю, що українські згадки російського перекладу рівноважні першому українському перекладу.--ЮеАртеміс (обговорення) 17:31, 20 травня 2019 (UTC)
Це все одно не скасовує вашого ж аргумента, що переклад -- то первинне джерело. Коли про нього буде згадано у вторинних джерелах без приміток на кшталт "назва, що не узвичаїлась" або "експериментальна транслітерація" -- тоді може йти мова про перейменування. Лишиться питання про систему транслітерції, бо у енциклопедії все ж має якась одна використовуватись, а не десяток різних для одного й того ж слова (за виключенням усталених назв, як наведений вище Пекін).--95.91.26.149 04:14, 21 травня 2019 (UTC)

Коротше, книжки за українським виданнями, фільми за українським прокатом, українців за паспортом - чи прийнятний для нас такий принцип? Ось про що вся суперечка.--ЮеАртеміс (обговорення) 17:48, 20 травня 2019 (UTC)

  • Це працювало б у випадку нових назв, яких раніше не було. Фільми, що виходили колись давно, могли потрапити в енциклопедії і довідники під іншими назвами, ніж можуть транслюватися тепер. Люди, відомі більше за псевдонімами, котрі встигли потрапити у вжиток не під паспортним варіантом, теж порушують такий принцип. Тим більше це стосується давно відомих назв книжок. Вийде новий переклад, новмх приколістів, одразу змінювати назву? Он, нещодавно перевидали Хемінґуея з приколами. Оскільки це стаття не про український переклад, а про саму книгу, добре відому в українських джерелах, немає потреби перейменовувати, поки якась чергова експериментальна назва помітно не переважить у вторинних джерелах, щоб вікіпедистам не доводилося проводити особисте дослідження систем. Maksym Ye. (обговорення) 18:38, 20 травня 2019 (UTC)

Щодо "сумнівності" видання: Український переклад книжки виконаний львівським буддистським монахом Вон Гаком. Науковий редактор книжки: Марта Логвин, провідна наукова співробітниця Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків. Видання пройшло двох зовнішніх рецензентів: текстолога Єгора Гребнєва з Оксфорда та доктора філософських наук Анастасії Стрелкової з Інституту філософії Сковороди НАНУ.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:13, 23 травня 2019 (UTC)

Звернення до авторитету?
Вон Гак -- кваліфікацію не знайшов. Кожен може перекладати, питання, наскільки цей переклад правильний.
Марта Логвин -- мистецвозавець (схоже), не перекладач або мовознавець
Єгор Гребнєв -- перекладач китайсько-російський. P.S. не володіє українською мовою.
Анастасія Стрелкова -- точно знає японську. Cтупінь має з "історії філософії" (джерело)--95.91.26.149 10:05, 23 травня 2019 (UTC)
П'ятирічний вишкіл з класичної китайської (веньянь) у буддійському ордені Чоґ’є. [64]--ЮеАртеміс (обговорення) 12:05, 24 травня 2019 (UTC)
І що це має озачати? Він здавав якись тест, наприклад, Hanyu Shuiping Kaoshi? І де саме він вчився? Де можна дізнатись про кваліфікацію ордену? (для тих, кому ліньки шукати -- мова про Вон Гака). Доречі, усюди іде майже однаковий текст про зазачених людей, окрім Гребнєва, але він української не знає. Тож сумнівів стосовно перекладу це тільки додає.--95.91.26.149 12:37, 24 травня 2019 (UTC)

Інформація для того, хто прийматиме рішення: за наведеними даними Symbol oppose vote.svg Проти, бо підтримується версія Maksym Ye. про експеримент видавництва (моя аргументація вище)--95.91.26.149 12:37, 24 травня 2019 (UTC)

Твір входить у літературознавче середовище під новою назвою: Книга про закон і благодать: рецензія на «Джвандзи» («Перекласти старокитайський текст українською мовою — нетривіальне завдання і, треба відзначити, перекладач віртуозно з ним упорався, давши переклад тонкої літературної краси.»), Один із базових текстів даосизму «Джвандзи» вперше переклали українською мовою, На «Книжковому арсеналі» презентували перший український переклад старокитайського тексту (у російськомовного Інтера написано з помилкою)--ЮеАртеміс (обговорення) 06:32, 1 липня 2019 (UTC)
Друге та третє посилання -- один і той самий лінк. Стосовно "входить" -- це ніяк не заперечує аргументу Maksym Ye. "Оскільки це стаття не про український переклад, а про саму книгу, добре відому в українських джерелах, немає потреби перейменовувати, поки якась чергова експериментальна назва помітно не переважить у вторинних джерелах, щоб вікіпедистам не доводилося проводити особисте дослідження систем."--95.91.26.149 09:43, 1 липня 2019 (UTC)
Помилка копіювання. Друге посилання мало бути на "Українське радіо".--ЮеАртеміс (обговорення) 10:48, 1 липня 2019 (UTC)

Зміна практичної транскрипції китайської збіглася зі зміною загальної української орфографії, яку ми не відкидаємо через такі аргументи. Система К.-Ц. стрімко завойовує позиції: --ЮеАртеміс (обговорення) 11:03, 1 липня 2019 (UTC)

  • Чому військова стратегія важлива для сучасного бізнесу?
  • Давньокитайська філософія війни (паралелі з Козацької визвольної війни) і методи ведення бізнесу на сучасному Далекому Сході
  • Асиметрична модель у Лао-дзи, Сунь-дзи, Джвандзи
  • Бліц-масштабування китайського бізнесу (масштабуванння, швидкість, магнентичність)
  • Платформи як нова позиційна війна. Можливості для України з точки зору асиметричної стратегії

Бізнес як військова стратегія

Щоправда правильніше Свеньдзи.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:06, 1 липня 2019 (UTC)

Тобто система були офіційно визнанан і наведена у державних джерелах, як і правопис? Чи це все ж просто ще одна система, яку навіть правильно не всі використовують?--95.91.26.149 05:17, 2 липня 2019 (UTC)

ШивераБистрина[ред. код]

В українській мові немає слова шивера, зате є ті назви, що зазначені у польській версії статі: шипіт, бистря, бистрина. Англійською ця частина річки зветься Riffle, що за Англо-український словник Балла М.І. перекладається як поріг чи бистрінь. У нас є стаття бистрина, що не має інтервікі. Шивера ж навпаки не має україномовних джерел. Думаю, це одна річ.--ЮеАртеміс (обговорення) 16:53, 12 травня 2019 (UTC)

Дочитайте статтю до другого слова після тире, принаймні. Потім відкрийте словник і звіртесь (Стрижень (річка)). Вам же пояснювали. Не робіть фантастичних припущень та не уводьте людей в оману. Залиште харматани з хамсинами географам, а загальну українську лексику мовознавцям, які не стверджують у вашому джерелі «поріг чи бистрінь», а і поріг, і бистрінь через кому з крапкою. Принаймні, не відбувається змішування категорій геоморфології і гідродинаміки. Використовувати ж польську вікі для пояснення в українській терміну походженням з Сибіру, вигадуючи, що в росіян відсутній термін «стремніна», бо статті такої ще не створили... Так і джунглі стануть грудом. Фізикогеографічне відкриття про те, що шивери, то є те саме, що й бистрінь у Бузькому лимані не відбулось. Закриваймо номінацію.--Dim Grits 13:19, 1 червня 2019 (UTC)
У статті жодних україномовних джерел. Ваша думка нічим не підтверджена. З мого боку хоч словник.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:29, 2 червня 2019 (UTC)
@Dim Grits: у Вас є якісь україномовні джерела на «шивера»? Можливо, це слово існує тільки в російській мові. Пам'ятаю, був випадок, коли в списку гідрографічних термінів у нас багато років числилося російське слово «майна» (не засвідчене жодним зі словників), навіть було перенаправлення. Може і тут такий само випадок? @UeArtemis: пропоную одне з двох, чи перейменувати відповідно до Вашої пропозиції, чи залишити як опис російського слова, створивши нову сторінку Бистрина. --В.Галушко (обговорення) 10:44, 7 липня 2019 (UTC)
Що значить «чи є»? В мене є література, інтернет є. З доступом до останнього можу допомогти. Ось у перших видачах пошуковика видає онлайн-версію словника за 0,34 с, де знаходиться і термін, і його використання в поясненнях до іншого гасла. Сподіваюсь, пояснювати, що бистрину в словнику ви знайдете як під самостійним гаслом, так і синонімом до стрижня. В словнику з туризму, знаходиться під гаслом Туризм водний. Звичайно, можна кіта перейменувати на кита, користуючись словником Беринди та королівства Угорського, але тут не словник. Хоч є місце для інформації з фонетики, й лексики, й етимології, але не тільки для них. В загальній енциклопедії мова йде не про слова та їх категорії, а про предмети, явища.--Dim Grits 12:23, 7 липня 2019 (UTC)
Тут потрібні статті з гідрології, а не туризму.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:22, 8 липня 2019 (UTC)

Харківський історичний музейХарківський історичний музей імені М. Ф. Сумцова[ред. код]

Відповідно до сучасної назви: http://museum.kh.ua/about/ --Asperos (обговорення) 13:19, 26 квітня 2019 (UTC)

Скасований підсумок[ред. код]

Згідно правил, назва повинна бути якомога коротшою. Оскільки інших історичних музеїв у Харкові наче нема, то не перейменовано--DiMon2711 22:33, 4 травня 2019 (UTC)

@Dimon2711: Перепрошую, але ж тут ідеться про перейменування. Був Харківський історичний музей, перейменували на Харківський історичний музей імені М. Ф. Сумцова. Іншим історичним музеям ми даємо таке право і зберігаємо їх офіційну назву з усіма регаліями, наприклад, Дніпропетровський національний історичний музей імені Дмитра Яворницького, Чернігівський обласний історичний музей імені Василя Тарновського тощо, але чомусь не харківському. Чому? — NickK (обг.) 20:58, 7 травня 2019 (UTC)
гмм... тоді нехай буде як і всі. Я не дивився на інші історичні музеї, бо, здавалося мені, що це дуже очевидний випадок. Нехай мені всеодно мій варіант більше подобається, але ще більше мені подобається уніфікація. Скасовую свій підсумок. Остаточний нехай підіб'є хто-небудь інший--DiMon2711 21:08, 7 травня 2019 (UTC)
@Dimon2711: Можете, будь ласка, тоді повернути на обговорення? Бо це обговорення вже пішло до архіву... — NickK (обг.) 13:20, 8 травня 2019 (UTC)

Symbol support vote.svg За уніфікація відповідно до офіційної назви --『  』 Обг. 02:03, 8 травня 2019 (UTC)

  • Symbol oppose vote.svg Проти Назва повинна бути найкоротшою. Якщо в Харкові є інші відомі історичні музеї, то громіздка офіційна назва мала б сенс для розрізнення з ними. А так, це найвідоміший історичний музей у місті. Про нього і стаття в ЕІУ саме так і називається — Харківський історичний музей, без уточнень «імені Х». --N.Português (обговорення) 01:35, 10 травня 2019 (UTC)
@N.Português:Стаття в ЕІУ називається без уточнень «імені...» тому, що написана і опублікована була ще до перейменування музею - т.10 ЕІУ було опубліковано у 2013 році, а музей отримав назву імені М.Ф.Сумцова у 2015 році. Водночас, стосовно інших музеїв, які мають в своїй назві «імені...» (Дніпропетровський національний історичний музей імені Дмитра Яворницького, Чернігівський обласний історичний музей імені Василя Тарновського тощо) - і у ЕІУ: ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ІСТОРИЧНИЙ МУЗЕЙ ІМЕНІ Д.ЯВОРНИЦЬКОГО, ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ІСТОРИЧНИЙ МУЗЕЙ ІМЕНІ В.ТАРНОВСЬКОГО, і тут, у Вікіпедії, назва статті має уточнення «імені...», хоч у Дніпрі або Чернігові немає інших відомих історичних музеїв. Це стосується і невеликих міст (наприклад, райцентрів), де у місті точно немає подібних аналогів щоб могла виникнути потреба їх розрізняти. Ще приклади: Чернігівський обласний художній музей ім. Григорія Ґалаґана, Музей історії міста Болехова імені Романа Скворія, Музей історії міста Тисмениці імені Степана Гаврилюка, Торчинський історико-краєзнавчий музей імені Григорія Гуртового, Миколаївський обласний художній музей імені В. В. Верещагіна, Закарпатський обласний художній музей імені Йосипа Бокшая, Сумський художній музей імені Никанора Онацького, Ніжинський краєзнавчий музей імені Івана Спаського, Золотоніський краєзнавчий музей імені М. Ф. Пономаренка, Лебединський міський художній музей імені Б. К. Руднєва, Лохвицький краєзнавчий музей імені Г. С. Сковороди, Прилуцький краєзнавчий музей імені В. І. Маслова, Вознесенський художній музей імені Є. А. Кібрика тощо. Тобто, стандартною ситуацією є - якщо у назві закладу є «імені...», то ця фраза також вказується і у назві статті.--Asperos (обговорення) 09:44, 10 травня 2019 (UTC)
  • Категорично Symbol oppose vote.svg Проти! У нас є правило, де чітко визначено «Назва має бути за можливості найкоротшою, але достатньою для однозначної ідентифікації теми статті». Тому я проти офіційних назв для всіх унікальних музеїв, театрів, університетів тощо. Саме через системне порушення цього правила якраз потрібна уніфікація в зворотному напрямку. Окрім зручності для читачів необхідно взяти до уваги: 1) аналогію з іменами, деякі особи їх мають до десятка, але ж ми не тулимо усе це багатство в заголовок, а називаємо за найпоширенішою формою; 2) штучне ускладнення назв, яке так полюбляють наші чиновники. В нас вже зникла прекрасна дорадянська традиція творити від імен засновників/меценатів короткі похідні назви (Бестужевські курси, Музей Ханенків, Університет Карнеґі — Меллона), а саме вони якнайкраще відповідають граматиці більшості європейських мов. Натомість у нас в назву стали пхати форму власності, статуси, спеціалізацію, державну приналежність і незрозуміло-що (Волинський регіональний музей українського війська та військової техніки, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» — це просто для розумово неповноцінних); 3) універсальність, бо назва має відповідати якнайширшому колу можливих пошуків. Наприклад, Києво-Могилянська академія трапляється як в давніх, так і в нових книгах, а офіційний варіант — тільки в сучасних документах; 4) пошуковий рейтинг сторінки, бо за повною назвою практично ніхто не шукає. Хоча гугл «і так поймьот», але може поставити вікісторінку нижче, а це якісь долі % відтягує; 5) зрештою робота сайту вимагає ресурсів, кожне інтенсивно експлуатоване перенаправлення — додаткове навантаження на сервери. Я розумію, що бідні українці звикли, коли за них платять у щасливіших краях, але ж не треба зловживати. --Nina Shenturk (обговорення) 12:08, 10 травня 2019 (UTC)
@Nina Shenturk: Перейменовувати на повну офіційну назву і не пропонується - вона набагато більша: "Комунальний заклад «Харківський історичний музей імені М. Ф. Сумцова» Харківської обласної ради". А той варіант, що пропонується є якраз скороченим. "Універсальність" якраз і вимагає включення частини «імені...», оскільки ряд користувачів може запам'ятати і шукати заклад саме за цією частиною, наприклад фраза "університет Шевченка" досить часто зустрічається і тут ідентифікація йде саме за іменем особи, на честь кої названо заклад. І виключення цієї частини якраз ускладнить пошук і потребуватиме додаткових серверних ресурсів для пошуку. В той же час, практично у всіх закладів, що носять чиєсь ім'я, у назві сторінки вказано «імені...». Той же приклад з Музеєм Ханенків - назва сторінки: Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків. Також, сторіка харківського оперного театру називається: "Харківський національний академічний театр опери та балету імені Миколи Лисенка", хоч оперний театр у місті один, і переплутати його з іншим закладом неможливо. Тож, незрозумілим є, чому "Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків" - є найкоротшою назвою, достатньою для однозначної ідентифікації (а також для 99% інших закладів, що носять ім'я певної особи і де це ім'я винесене в назву сторінки), а "Харківський історичний музей імені М. Ф. Сумцова" - занадто довгою. Схоже на подвійні стандарти. Навпаки, цей варіант не перешкоджатиме знаходити сторінку тим користувачам, що шукатимуть її за фразою "Харківський історичний музей" - оскільки з цієї фрази починається назва, і дасть змогу легко знайти сторінку тим користувачам, що шукатимуть за фразою, скажімо "історичний музей імені Сумцова". --Asperos (обговорення) 15:03, 10 травня 2019 (UTC)
Ви перекрутили мої слова — я не вважаю назву Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків найкоротшою і прийнятною, відповідно, ні про які подвійні стандарти не йдеться. Ну і за вашою логікою, назва «Харківський історичний музей» не перешкоджатиме знаходити сторінку тим читачам, які шукатимуть «Харківський історичний музей ім. Сумцова».--Nina Shenturk (обговорення) 16:09, 11 травня 2019 (UTC)
@Nina Shenturk: Просто Ви вище приводите музей Ханенків як приклад того як має правильно називатися сторінка музею, однак цей приклад не підтверджує Ваші слова, оскільки назва цієї сторінки викладена не в тій формі, що Ви пропонуєте, а є більш повною: Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, так само як і сторінки інших закладів з подібною назвою. Тобто, де-факто, стандартом є саме подібна форма назви. Тож, або те правило, про яке Ви вище говорите взагалі всі ігнорують, що є нонсенсом. Або, що є більш вірогідним, подібні назви не суперечать цьому правилу, тому подібні сторінки і мають такі назви. Зважаючи на те, що навіть у випадку друкованих енциклопедичних видань в назвах статей, присвячених закладам, вказується, на честь кого вони названі, хоч це і потребує додаткової "витрати" простору на сторінці. Одначе, навіть там не вважають за потрібне скорочувати цю частину, оскільки це є їх назва.
Стосовно "не перешкоджатиме знаходити сторінку" - це була Ваша теза, що перейменовувати не можна, оскільки додавання у назву фрази «імені...» - ускладнить пошук сторінки, через що впадуть пошукові рейтинги сторінки, зросте навантаження на сервер і т.п. Моя теза, що це навпаки розширить можливості пошуку, рейтинги тощо, оскільки додасться результат за пошуковими запитами на кшалт "музей імені Сумцова". --Asperos (обговорення) 17:04, 11 травня 2019 (UTC)
якщо суто бюрократично підійти, то правила немає, є лише проєкт. П.С. мені гугл з пошуком "харків, музей" показав "Історичний музей" ))--『  』 Обг. 22:49, 10 травня 2019 (UTC)

Symbol support vote.svg За Якщо на вшанування відомого діяча його іменем названо музей, то прибирати його ім'я з назви сторінки було б неправильно --Sertom (обговорення) 10:30, 11 травня 2019 (UTC)

  • Per Nina Shenturk, категорично Symbol oppose vote.svg Проти. Це питання на ВП:К-П, завжди перейм