Обговорення:Хорс
| Ця стаття є частиною Проєкту:Міфологія (рівень: 3, важливість: середня) | ||
|---|---|---|
|
Мета проєкту — створення якісних та інформативних статей на теми, пов'язані міфологією. Ви можете покращити цю статтю, відредагувавши її, а на сторінці проєкту вказано, чим ще можна допомогти. Учасники проєкту будуть вам вдячні. | |
| III (у розвитку) |
Ця стаття за шкалою оцінок статей Проєкту:Міфологія має рівень «стаття у розвитку». | |
|
Середня |
Важливість цієї статті для проєкту Міфологія: «середня» | |
Чим допомогти:
| ||
Переробити[ред. код]
Ця стаття потребує перегляду.SitizenX (обговорення) 11:29, 14 жовтня 2012 (UTC)
Треба негайно в усіх статтях про слов'янську міфологію зробити розділ =сучасний неошаманізм= --SitizenX (обговорення) 20:48, 27 вересня 2015 (UTC)
такі серйозні (ще й анонімні) зміни змісту може патрулювати тільки знавець теми. --ursus (обговорення) 03:02, 26 грудня 2016 (UTC)
На цей додаток є авторитетні посилання, незрозуміло, чому анонім їх не додав. Але оті яви/правило/нави - всі ці "лапца-дрипца-лап-ца-ца" є лишень частиною світогляду сучасних неопоганців й до моделі світу давніх слов'ян не мають жодного відношення. --SitizenX (обговорення) 07:55, 26 грудня 2016 (UTC)
Додайте про місячну теорію. На користь Хорса як бога-Місяця висловлювався Гейштор--ЮеАртеміс (обговорення) 13:22, 21 листопада 2017 (UTC)
- цікава думка, особливо тим, що сам теонім має прозору етимологію - буквально "сонце". --SitizenX (обговорення) 14:14, 21 листопада 2017 (UTC)
- Насправді ні. Променистий, сяючий.--ЮеАртеміс (обговорення) 21:11, 26 листопада 2017 (UTC)
UeArtemis, невіть не знаю, де Ви находите такі цікаві інтерпретації. Я тут на скору переглянув:
*h(u)uar- / *h(u)uan- : hör- / hün- > *xvar- / xvan- : hör- / hün- (?) 'солнце' — и арийск. *s(u)uar- : sur- / s(u)uan- : sün- 'солнце; Солнц (ка божество)', ср. др.-инд. surya- 'Солнце; бо- жество-Солнце' и svar-, súvar- ср.р. 'солнце, солнечны свет; ясно сияюще небо' (такж с огласовко síir-as, sür-é). Восходит и.-е. *suuél-, suél-y sül- / *suen- : sun- ( основам н чередующиес *1/п), ср. греч. TjAioç, греч. гом. rféÀwç, лат. sol, sölis, гот. sauil 'солнце', лит. sáulé 'солнце', праслав. shnbce (уменьшительное
- sblnb), др.-рус. сълньце, рус. солнце...
Відтворено трохи некоректно, але зрозуміло. Де Ви зназодите ці дивні теорії? Дякую--SitizenX (обговорення) 06:26, 27 листопада 2017 (UTC)
- Ну, я джерела вказав. Як на мене, теорії логічні. Інакше виходить, що слов'янський пантеон позбавлений місячного божества, але має від двох до чотирьох сонячних.
- До речі, як на мене, слово таки слов'янського походження (від *xorъ, пари до *xvorъ; укр. мова зберегла прикметник "хорий"). Припускаю це з огляду на ім'я Велес/Волос та рос. прикметник белёсый. Думається, що С належить до окремої морфеми в імені. Пізніша повноголоса форма хорос могла дати нам прикметник хороший, етимологія якого достеменно не встановлена (припускається, що від хоробрий). Тоді, подібно до "благого" (благий мат - не "добрий", а поганий), сенс слова розвернуло на 180 градусів. Причиною міг бути культ місяця-молодика/княжича, який символізує чоловічу молодість та красу.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:48, 27 листопада 2017 (UTC)
- хороший Искон. Этимология не установлена. Наиболее приемлемым кажется толкование слова как суф. производного (суф. -j-) от *chorsъ «чистый, убранный» [1] - також підходить для імені бога-місяця.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:04, 27 листопада 2017 (UTC)
- До речі, як на мене, слово таки слов'янського походження (від *xorъ, пари до *xvorъ; укр. мова зберегла прикметник "хорий"). Припускаю це з огляду на ім'я Велес/Волос та рос. прикметник белёсый. Думається, що С належить до окремої морфеми в імені. Пізніша повноголоса форма хорос могла дати нам прикметник хороший, етимологія якого достеменно не встановлена (припускається, що від хоробрий). Тоді, подібно до "благого" (благий мат - не "добрий", а поганий), сенс слова розвернуло на 180 градусів. Причиною міг бути культ місяця-молодика/княжича, який символізує чоловічу молодість та красу.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:48, 27 листопада 2017 (UTC)
- сонячний бог один, але враховуючи його важливість у пантеоні, він має декілька еманацій чи іпостасей, по функціоналу : бог-одарюючий, бог-караючий, бог-наглядаючий. Для міфології індо-іранського кола (слов'янська також тут), верховний бог (чи бог-сонце, чи бог грози - у варіаціях) - центральний. Є більш слов'янізований варіант Ярило, Святовид тощо. Щодо місяця - з певних причин його пов'язано зі стихією води. Арх. Укр. Варіант - Перекрій. Дякую--SitizenX (обговорення) 14:16, 27 листопада 2017 (UTC)
- Це речі очевидні, але вони ніяк не пояснюють і не спростовують диспропорцію популярних побудов.--ЮеАртеміс (обговорення) 14:43, 27 листопада 2017 (UTC)
Чого ж не пояснюють, якраз абсолютно прозоро пояснюють. З місяцем більш пов'язаний Велес. А все інше (з того, безумовно, що читав я) я компілював у Іранський елемент в українській духовній культурі дякую --SitizenX (обговорення) 14:52, 27 листопада 2017 (UTC)
Раджу почитати працю польського академіка Гейштора.--ЮеАртеміс (обговорення) 14:55, 27 листопада 2017 (UTC)
The traditional explanation of Xors as a late Iranian loan from the Persian xwaršēδ/xoršid ‘(radiant) sun’, conceived in the early stage of Historical Linguistics, has become an anachronism. It is not viable linguistically and is also a methodological dead-end because defining Xors as an abstract generic ‘solar god’ or the ‘god of the solar disc’ does not really explain anything.
Borissoff C. L. Non-Iranian origin of the Eastern-Slavonic god Xŭrsŭ/Xors // Studia Mythologica Slavica. — 2014. — Vol. 17. — P. 11—12.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:54, 28 серпня 2019 (UTC)