Обговорення Вікіпедії:Запити на арбітраж/Перевірники користувачів

Щодо "прозорості" призначення

Якось воно непрозоро виходить із призначенням перевіряючих. Я, звичайно, розумію, що перевіряючі потрібні. Тут питань нема.

Але механізм призначення викликає у мене незрозумілу тривогу.

Ну вирішили, що Арбком, то хай АрбКом. Чому ж тоді кандидати висуваються?

А якщо вже хтось зі спільноти висуває кандидатів, то чому всю спільноту усунено від цього рішення? Хто уповноважував АС на саме таке висунення? Чи є згода кандидатів і як її було отримано? Чи буде Арбком обмежуватися лише висунутими кандатами?

--Olvin 16:35, 14 червня 2010 (UTC)

Ні, цей список у жодному разі не буде обмежений цими кандидатами, більше того, вже висунуті кандидати матимуть підтвердити, що вони ознайомлені та згодні з відповідними правилами Фонду. Сподіваюсь, до завтра сформулюємо вимоги до кандидатів та ініціюємо висунення та підтвердження згоди кандидатів. Узагалі моя особиста позиція полягає в тому, що для ЧЮ найкраще — дозволити лише самовисунення кандидатів — NickK 20:39, 14 червня 2010 (UTC)

Мало того, вони ще мають надіслати персональні дані до Фонду (після того як їх уже затвердять), без цього їх не призначать ЧЮ.--Анатолій (обг.) 08:28, 15 червня 2010 (UTC)

Солідарний з Olvin'ом, чому саме ці кандидати?? У мене є заперечення принаймні по 33% із них. --А1 08:45, 15 червня 2010 (UTC)

і які ж заперечення? --Ілля 18:42, 15 червня 2010 (UTC)

Треба було пропонувати змінити правила... --Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 10:31, 24 червня 2010 (UTC)

Погано, коли судовий орган перетворюють на виконавчий, та ще й на законодавчий, на додачу. Ну, вирішили делегувати призначення арбкому, усунули спільноту. Але ж процедури призначення як не було, так і нема. Те, що Арбітражний комітет взявся вибудовувати цю процедуру самостійно, прямо суперечить ВП:АК: «Арбітражний комітет є винятково судовим органом. Він не має права формувати політику й правила Вікіпедії (які формуються співтовариством на основі консенсусу)». Хіба що вважати, начебто процедура призначення перевіряючих лежить десь поза межами правил та політики Вікіпедії.

Єдине, що утримує мене від подачі зустрічного позову - авторитетність Арбкому. Адже питання дуже чутливе і, можливо, обговорення всією спільнотою справді не найкращий шлях. Маю надію, що арбком призначатиме перевіряючих керуючись здоровим глуздом, процедура буде більш-менш прозорою, не викликатиме заперечень, а насамкінець (хоча б і після призначення перших перевіряючих) — буде подана на розгляд спільноти як правило чи рекомендація (для майбутніх арбкомів). --Olvin 12:29, 24 червня 2010 (UTC)

Справді, так вийшло, що правил вибору ЧЮ в нас немає, було лише доручено призначати чек'юзерів рішенням АК, тому довелося їх розробляти вже на місці. Вимоги до кандидатів (якщо це малося на увазі під процедурою) формувалися виходячи зі здорового глузду та вимог Фонду. Перший пункт (про 1000 редагувань та 6 місяців) був взятий з правил вибору АК, навряд чи в когось є сумніви, що досвід у потенційних чек'юзерів повинен бути не меншим, ніж у потенційних арбітрів, це дозволяє позбутися явно абсурдних кандидатур. Пункти з другого по четвертий встановлені вимогами Фонду, і рішенням спільноти їх змінити навряд чи можливо, оскільки така політика надання доступу до приватної інформації. Те, що один чек'юзер повинен бути адміністратором, є вимогою ефективної їх роботи (було б досить незручно, якби чек'юзери щоразу викладали на ВП:ЗА списки користувачів чи IP-адрес для блокування). Тому це щось на зразок необхідних мінімальних вимог до кандидатів. Якщо є пропозиція змінити чи доповнити процедуру, ніхто ж не заперечує проти опитування з цього питання, але з квітня (коли це питання було порушене в Кнайпі) жодного бажання не було.

Стосовно призначення чек'юзерів, то, сподіваюсь, встигнемо до кінця терміну повноважень сформулювати та опублікувати міркування щодо кожного з кандидатів та рішення. Залишати це наступному АК, в який наразі потрапляє три користувачі, один з яких опиниться у самовідводі, навряд чи конструктивно (вийде, що рішення прийматимуть два користувачі), тому додається ще й обмеженість в часі. В будь-якому разі якщо хтось має суттєві аргументовані заперечення щодо когось із кандидатів чи іншу важливу інформацію (зокрема, як зазначалося вище), будемо раді (якщо це звісно, не буде в ультимативній формі). Сподіваюсь, це сприятиме розумінню рішення АК. З повагою — NickK 13:12, 24 червня 2010 (UTC)

Можливо, я обрав не найкращу форму подачі своїх роздумів. Прошу вибачити, якщо вона здається ультимативною. Цього на малося на увазі. Я вважаю, що будь-яке рішення АК має бути сприйнято з розумінням. Зокрема, це стосується вже ухваленого: вимог до кандидатів, процесу самовисунення кандидатів та термінів призначення (до спливання повноважень поточного Арбкому). Але все ж мушу висловити деякі зауваження.

• Обговорення у Кнайпі було з питання «Чи потрібні в Українській Вікіпедії чек'юзери (перевіряючі)?» Сумнівів з цього питання у мене не має, тому я не брав участі у тому обговоренні. До речі, після підведення підсумків у Кнайпі було зауважено, що спосіб призначення перевіряльників (тобто, процедура) так і залишилися невизначеними. Та репліка залишилася без відповіді. А від того, що спільнота передала цей чемодан_без_ручки Арбкому, його ж не стало легше нести? Хіба що тепер не має обов'язку пояснювати, «а чому робимо це саме так?» --Olvin 16:11, 24 червня 2010 (UTC)
• Для мене залишається незрозумілою вимога наявності серед перевіряючих адміністратора. Досі це ніде не обговорювалося. Можливо, тут не найкраще місце, але я все ж вислювлюся з цього приводу. Ефективність роботи перевіряючих та ефективність роботи адміністраторів слід розглядати окремо. Діяльність перевіряючого полягає не в тому, щоб якомога швидше заблокувати проксі (це справа адміністратора), а в тому, щоб оцінити, наскільки вагомими є підстави для перевірки (ці підстави мають бути надані адміністратором), виконати перевірку та надати відповідь. І все. Рішення про блокування (як і відповідальність за нього) лишається за адміністратором. Мені здається, що перевіряючі у процесі блокування брати участь не повинні. Їх слід якомога далі усунути від можливих конфліктів, пов'язаних із наслідками перевірок. Я не знаю, яка практика розподілу повноважень в інших Вікі, але конфлікти навколо перевіряючих там є. Тому я вважаю, взаємодія адміністраторів з перевіряючими має здійснюватися за тією ж прозорою схемою, як зараз зі стюардами - запит від адміна (на окремій сторінці) - відповідь там же - далі адміндії. Побоювання, що це неефективно, вважаю марними: в будь-якому випадку це буде краще, ніж зараз. Як я бачив, основною проблемою було довести check-user`ам на Меті необхідність перевірки. Наш перевіряючий матиме більш повну інформацію щодо локальної ситуації, щоб прийняти виважене рішення. Поєднання ж перевірок із адміндіями у одній особі я вважаю хибним, більше того - небезпечним. --Olvin 16:11, 24 червня 2010 (UTC)

• Я про ультиматум мав на увазі зовсім не вас, перепрошую за некоректне формулювання. Я мав на увазі те, що вище зазначалося, що користувач має суттєві заперечення проти одного з кандидатів, то якщо такі заперечення (не лише його, а взагалі будь-які заперечення) будуть подані коректно (наприклад, факти блокування облікових записів як сокпапетів, які в підсумку виявлялися порядними користувачами або не використовувалися для порушення правил), а не в ультимативній формі, то АК їх, безумовно, врахує
• Стосовно хоча б одного адміністратора, то на те є ряд причин (і блокування є лише однією з них). На етапі перевірки підстав цілком може бути потреба у перегляді вилучених або прихованих редагувань. Без статусу адміністратора цього зробити неможливо. Далі при перевірці є кілька варіантів. По-перше, може виникнути потреба в блокуванні, наприклад, ряду відкритих проксі, з яких здійснювався вандалізм. Справді, досить незручно, якщо це буде робити не чек'юзер, а він буде доручати це іншим, але це ще прийнятно. А от якщо виникне потреба заблокувати, наприклад, певний діапазон, з якого здійснюється вандалізм, то це зробити значно важче. Чек'юзер не має права повідомити, наприклад, що користувач X активно займався вандалізмом з діапазону провайдера з міста Y, якщо користувач X не повідомив на своїй сторінці, що він живе в місті Y, оскільки це є розголошенням приватних даних. Тому тут чек'юзер має сам заблокувати цей діапазон, не розміщуючи цієї інформації у відкритий доступ (стюарди на Меті, наприклад, повідомляють такі дані виключно через IRC). Так само він не може повідомити, що користувач X анонімно редагує з IP-адреси XX.XX.XX.XX, якщо тільки це не відкритий проксі, оскільки це також є розголошенням приватної інформації. А от заблокувати цю адресу він має повне право. Чисто теоретично чек'юзери можуть спитати в адміністраторів, яким був вміст вилучених або прихованих редагувань, чи повідомити приватно когось із адміністраторів про необхідність заблокувати діапазон чи IP-адресу, виявлені під час перевірки. Але ефективність таких заходів, мабуть, буде не дуже високою і однозначно не буде швидкою. Якщо блокування накладає чек'юзер-адміністратор, то він за нього нестиме не меншу відповідальність, ніж будь-який інший адміністратор — NickK 17:38, 24 червня 2010 (UTC)

  Потреба у призначені перевіряючих обгрунтовувалася тим, що запити на Меті розглядаються довго, іноді взагалі ігноруються, іноді стюарди вважають, що підстави для перевірки недостатні. Це питання має бути вирішено із призначенням місцевих перевіряючих. Ви навели механізми, які забезпечують дотримання конфіденційності зі сторонніми стюардами. Я не бачу причин, чому мають застосовуватися інші механізми, коли перевіряючі будуть місцевими.
  Проте я бачу, що ми ставимося до функцій перевіряючих надто по-різному. Ви бачите check-using як інструмент адмінстрування. Але це надто потужний інструмент, щоб надавати його безпосередньо адміністратору. Можна було б дозволити його використання лише найбільш досвідченим та авторитетним адмінстраторам, якими є бюрократи. Але ж ні, його відокремлено. Я вважаю, що поєднувати адміністративні функції з функціями перевірки не можна ні в якому разі. Не тільки тому, що це потенційна можливість для зловживань, які дуже важко виявити і надзвичайно важко довести. Найгірше у тому, що звинувачення практично неможливо спростувати. Чи Ви думаєте, що звинувачень не буде? Тіні сумнівів уже було висловлено. Найбільша небезпека - криза довіри. --Olvin 18:32, 24 червня 2010 (UTC)

  • Гадаю, ваші перестороги не зайві, хоч і CheckUser policy напралені на те, щоб такі зловживання не відбувались - всі перевірки протоколюються, і інші ЧЮ або обмудсмени можуть перевірити у будь-який момент будь-кого із ЧЮ. Те, що звинувачення у зловживаннях будуть, я цілком допускаю, враховуючи досвід роботи ЧЮ на рувікі (єдине, що такі звинувачення на 95 % або більше відсотків там були на порожньому місці і були з боку порушників-віртуалів). Звісно, що при невеликій кількості активних учасників в укрвікі, і при тому, що більшість користувачів, які мають значну довіру спільноти і схильність до метапедійної діяльності вже є адмінами, ймовірність того, що призначені ЧЮ будуть адмінами досить велика. Я поділяю вашу тезу про те, що небажано адміністратору-чек'юзеру поєднувати адміністративні функції із ЧЮ у конкретних ситуаціях, проте я не певен, що цього не можна робити ні в якому разі. Тут потрібно ситуацію знати із середини, певні технічні особливості діяльності перевірників мають бути закритими для потенційних порушників для того, щоб не дати їм в руки можливості обходити такі перевірки. Російські перевірники якось писали в обговореннях на рувікі, що виникають ситуації, коли адміністративні дії потрібно робити без зайвого галасу. Чи це так, чи ні я не знаю, це можна сказати тільки на основі досвіду. --yakudza 22:51, 24 червня 2010 (UTC)

    Я можу погодитися з тим, що адміндії іноді потрібно робити без зайвого галасу. Також я повністю погоджуюся з тим, що технічні особливості діяльності перевіряючих мають бути закритими, тобто у разі потреби передаватися закритими каналами. Але запити на перевірку та факти їх здійснення закритими бути не можуть. Як і висновки (без технічних деталей). Ця інформація має бути публічною. Особливо що стосується зареєстрованих користувачів. Саме тому і потрібен розподіл повноважень на адмінів та перевіряючих. А от що призначені перевіряючі будуть адмінами... Політика їх призначення (за наявності такої) може визначати, що призначення перевіряючим означає відкликання адміністративних повноважень. Втім, відчуваю, що Арбком (у складі якого теж одні адміни) таке рішення навряд чи ухвалить. --Olvin 09:05, 25 червня 2010 (UTC)

    Процедура і буде публічною. По-перше, для запиту до чек'юзерів повинні бути підстави, які ініціатор запиту повинен буде зазначити на спеціальній сторінці. Здійснити перевірку без жодних на те підстав чек'юзер не має права. По-друге, ведеться окремий журнал перевірок, який періодично перевіряється представниками Фонду. В цьому журналі зазначаються всі дії, які здійснювалися, з зазначенням списку користувачів та IP-адрес, які перевірялися, та (обов'язково) причинами цих перевірок. Для більшої прозорості можна було б за прикладом ряду інших Вікіпедій зобов'язати щомісячно повідомляти статистику проведених перевірок (звісно, без зазначення об'єктів перевірки). По-третє, мені здається, що можливість зловживання чек'юзерів своїми правами адміністратора дуже перебільшена, неможливо заблокувати користувача чи IP-адресу без жодних на те причин, так само як і неможливо приховати від інших факт блокування, адже журнал блокувань може переглянути будь-хто, спитавши в адміністратора, чому заблокували того чи іншого користувача. Стосовно технічних особливостей, то вони, навпаки, відкриті, будь-хто може в будь-яку мить переглянути вихідний код всього інструментарію чек'юзерів.

    Стосовно ж адміністраторів, які можуть стати чек'юзерами, то особисто моє бачення ситуації таке. Перш за все, АК в жодному разі не планує призначати чек'юзерами користувачів, до яких немає довіри спільноти чи які мають недостатній досвід. Перевірники користувачів повинні мати високий рівень довіри спільноти та не порушувати правил, зокрема, пов'язаних з адміністрування, в іншому разі, як Ви справедливо зазначили, довіри до таких чек'юзерів не буде. В нас наразі не дуже багато користувачів, які мають достатню довіру спільноти та здатність зробити правильні висновки з отриманих даних (про доцільність перевірки чи про її результати), тому якщо Ви переконаєте хоча б одного такого кориистувача, який не є адміністратором, стати чек'юзером, це буде чудово. Крім того, я не вважаю CheckUser інструментом адміністрування. Але я вважаю, що і інструмент CheckUser, і інструменти адміністрування мають спільне призначення — запобігання шкоді проекту, саме це їх і об'єднує (не випадково ж в інтерфейсі перевірки користувачів передбачені кнопки для блокування, не знаю чи вони активовані тут). Але будь-які додаткові повноваження призводять до додаткової відповідальності. Якщо користувач готовий нести відповідальність і як чек'юзер (за результати перевірки), і як адміністратор (за накладені блокування), і його діяльність не викликає нарікань, то чому б і ні? Адже адмін. повноваження ніякої відчутної переваги не дають, і я не бачу великої проблеми, якщо в проміжок часу між перевірками (гадаю, вони будуть далеко не щодня) користувач вилучатиме або захищатиме статті чи блокуватиме вандалів. Звісно, якщо він робитиме це згідно з правилами — NickK 14:02, 25 червня 2010 (UTC)

  • … а найгірші з криз довіри - штучно інспіровані, коли підставою подається не факт, а підозра що він був, ба більше, сумнів — тобто припущення, що факт міг, або й лише може бути, а ми вже говоримо про й про "тіні сумнівів" :( .
    Вже висловлено достатньо аргументів, що "плюсів" (зокрема у суміщенні повноважень перевіряльника та адміна) більше, ніж мінусів. Щодо застережень — вони слушні і я не маю сумніву, що АК їх врахує в сенсі особливої уважності щодо кандидатур (зокрема тієї кандидатури, яка буде суміщати).
    Все покаже практика, а перевіряльники нам давно потрібні. --pavlosh ^҉ 23:49, 24 червня 2010 (UTC)

    Зі штучно інспірованими кризами є доволі простий засіб боротьби — позбавитися інспіраторів. Скажімо, заблокуватити. Якщо не зрозуміють наших добрих намірів — то довічно на невизначений строк. А якщо вважати штучно інспірованими всі кризи довіри (хто не з нами - той проти нас), то у такому випадку поєднання повноважень безумовно є плюсом. Адже не потрібно замислюватися над можливими причинами криз, розподілом повноважень, який дозволяє запобігти таким випадкам, розробкою процедур тощо. Тільки от історія вчить нас, що коли під приводом боротьби із «ворогами» надто багато повноважень концентрується, то ми швидко отримуємо тоталітаризм. Навіть якщо перші будівники були високоморальними людьми, користувалися великою довірою і мали добрі наміри. Біда в тому, що уроки історії іноді доводиться повторювати. --Olvin 15:21, 25 червня 2010 (UTC)

• Трохи заглиблюсь у історію. Питання необхідності перевірників в уквікі виникало час від часу протягом декількох років. Нарешті, два роки тому, коли був черговий період посилення активності віртуалів, а запити до стюартів на мету ігнорувались, назріла думка, що в укрвікі чек'юзери потрібні і був поданий позов про призначення Вікіпедія:Запити на арбітраж/Checkusers. На сторінці meta:CheckUser_policy/uk#Доступ основні вимоги фонду до призначення чек'юзерів в локальних вікіпедіях зараз записані так: Якщо у вікі-проекті є офіційно діючий Арбітражний комітет, права CheckUser можуть отримати лише користувачі, схвалені арбітрами. Англійською потім було уточнення: On wikis with an Arbitration Committee (ArbCom) whose members have been elected with the support of at least 25-30 members of the local community, CheckUsers can be appointed by the Arbitrators only. Приблизно такий принцип було записано із самого початку, але на момент подання позову якийсь користувач вніс досить радикальні зміни у правила. Тому було вирішено, що спільноті потрібно визначитись як призначати ЧЮ рішенням АК чи загальними виборами. Було проведено обговорення на сторінці Обговорення Вікіпедії:Чек'юзери і прийнято правило Вікіпедія:Чек'юзери. Але, як виявилось, наш АК на той момент не відповідав вимогам вимогам "whose members have been elected with the support of at least 25-30 members of the local community" (бо лише один із членів АК отримав стільки голосів). Тим часом правила на меті повернулись у звичайний вигляд [1], а новий склад АК таки став відповідати вимогам CheckUser policy і укрвікі дозволили призначити ЧЮ.
• Ви цілком правильно вказали, що процедура призначення перевіряючих не є процедурою формування правил та політики. Формальна сторона тут тільки така, що згідно правил ВП:АК, має бути позов щодо призначення, рішення АК про прийняття або відхилення позову, та, власне, прийняття рішень. Все інше відбувається у відповідності із CheckUser policy та здоровим глуздом. Тобто обговорення кандидатур та висунення нових кандидатур може відбуватись на цій сторінці - тобто все так само як і в розгляді інших позовів. --yakudza 14:11, 24 червня 2010 (UTC)

  Взагалі-то я не казав, «що процедура призначення перевіряючих не є процедурою формування правил та політики». Я висловив лише вельми сумнівне припущення щодо цього. Насправді я вважаю, що процедура надання будь-яких повноважень окремим особам належить саме до політик. А як, на Вашу думку, policy з англійської перекладається? --Olvin 16:44, 24 червня 2010 (UTC)

  Як виявилось, ми говоримо трохи про різні речі. Я мав на увазі, що фактом призначення ЧЮ в даному конкретному випадку АК не сформує нових правил Вікіпедії тому, що ці правила (політики) достатньою мірою розписані у ВП:ЧЮ, ВП:АК та в першу чергу m:CheckUser policy. В англійських правилах en:Wikipedia:CheckUser#Assignment and revocation є певна деталізація, в російських нема, там навіть нема окремого розділу правил, а тільки вказівка, що "действия проверяющих участников раздела Википедии на русском языке должны регламентироваться лишь официальной политикой Совета фонда «Викимедиа» и действующими правилами раздела Википедии на русском языке". Тобто, правилами Вікіпедії регулюється лише сам факт призначення ЧЮ, а процедура призначення належить до внутрішнього регламенту АК. Так само це відбувається і в рувікі та англовікі. Я досить добре знайомий із процедурою розгляду справ у російському АК, з англійським лише поверхово. Але, наскільки я розумію, там це також внутрішні процедурні політики (внутрішній регламент АК) en:Wikipedia:Arbitration Committee/CheckUser and Oversight. --yakudza 21:19, 24 червня 2010 (UTC)

  Перший рядок у en:Wikipedia:Arbitration Committee/CheckUser and Oversight виглядає так: «This page is a procedural policy, and documents an extension of the arbitration policy developed by the Arbitration Committee in consultation with the Wikipedia community». Зверніть увагу на підкреслене та виділене (мною). --Olvin 09:30, 25 червня 2010 (UTC)

  Мушу погодитися, що не варто ставити під сумнів право арбкому самостійно виробити процедуру (внутрішній регламент АК). Але все ж вважаю, що така процедура (чи то внутрішній регламент):

  1. має бути (записаною)
  2. має бути доступною спільноті
  3. не викликати у спільноти заперечень.

  Саме про це я і писав вище: «Маю надію, що арбком призначатиме перевіряючих керуючись здоровим глуздом, процедура буде більш-менш прозорою, не викликатиме заперечень, а насамкінець (хоча б і після призначення перших перевіряючих) — буде подана на розгляд спільноти як правило чи рекомендація (для майбутніх арбкомів). --Olvin 12:29, 24 червня 2010 (UTC)»

  Чи я занадто багато хочу? --Olvin 10:06, 25 червня 2010 (UTC)

• АК не вийшло розробити процедуру призначення ЧЮ, і тому діяли за стандартною схемою обговорення позовів - обговорення кандидатур у внутрішній розсилці. Можливо, варто було зробити це більш прозорим і провести щось на зразок відкритого обговорення - ніяких особливих секретів в ньому не було (або опублікувати листування як це інколи робиться в російському АК). На мою думку, в обговореннях у розсилці є певні недоліки, такі обговорення є менш оперативними. Напевне, це варто обговорити на сторінках вікі - чи потрібна на даний момент так процедура, і якщо потрібна, то деталізувати. Серед арбітрів обговорення цього питання не викликало великого ентузіазму - не було ні заперечень, ні підтримки. --yakudza 14:32, 30 червня 2010 (UTC)

Консенсус арбітрів

Як цікаво виходить, усі арбітри не підтвердили цей свій консенсус, є слово лише одного, не те щоб я йому не довіряв, але все таки... --Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 10:33, 24 червня 2010 (UTC)

Ну якщо з бюрократичних міркувань потрібне підтвердження, можемо всі дружно підписатися — NickK 12:03, 24 червня 2010 (UTC)

Про критерії

А чи повинен бути ЧЮ адміністратором (не подумайте, що я хочу висунути свою кандидатуру, просто уточнюю, щоб не було потім суперечок)? В інших Вікіпедіях (принаймні в російській, англійській) чек'юзерами обирають лише адміністраторів для того, щоб в разі виявлення порушення ЧЮ міг сам ліквідувати наслідки порушення (тобто заблокувати користувача чи IP, відкотити вандальні зміни тощо), не передаючи конфіденційних даних іншій людині-адміністратору.--Анатолій (обг.) 17:23, 28 червня 2010 (UTC)

Чи встигне Арбком другого скликання прийняти рішення?

Адже термін повноважень спливає сьогодні... --Olvin 14:09, 30 червня 2010 (UTC)

Рішення вже фактично обговорене, зараз викладу. --yakudza 14:24, 30 червня 2010 (UTC)

ВП:АК пише «Термін повноважень Арбітражного комітету — 12 місяців від дня офіційного оголошення результатів виборів.». Я так бачу що офіційні результати було оголошено 21:04, 27 червня 2009 (UTC). Панове, чи ви не мали скласти повноваження кілька днів тому? --Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 15:34, 30 червня 2010 (UTC)

Цитата з ВП:АК: До цього моменту [обрання трьох арбітрів нового скликання] повноваження арбітрів виконують члени АК попереднього скликання. У період «міжвладдя» працює старий АК — NickK 18:06, 30 червня 2010 (UTC)

Вами наведено цитату з Вікіпедія:Правила виборів Арбітражного комітету. У ВП:АК, на яке Ви посилаєтеся, я такого не знайшов. Втім, формальна неузгодженість наших правил нікого особливо не хвилює. --Olvin 19:22, 30 червня 2010 (UTC)

Пам'ятаєте задачку про блакитнооких остров'ян? От у них справді була фатальність у правилах. У Вікіпедії, на щастя, нічого подібного нема - дух правил є важливішим, ніж буква. Наявність певної неузгодженості лише означає, що її потрібно виправити. --yakudza 23:58, 30 червня 2010 (UTC)

Дух правил у тому що АК діє 12 місяців, а не як наші парламент і Президент (до обрання наступного). --Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 03:30, 1 липня 2010 (UTC)

Дивно, якось навпаки у вас виходить. --Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 03:30, 1 липня 2010 (UTC) Це щось я якось «нє в тєму» --Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 17:19, 2 липня 2010 (UTC)

Ну так Організація виборів Арбітражного комітету встановлюється Правилами виборів Арбітражного комітету, які є складовою частиною цього Регламенту, тому ці правила взаємно доповнюють одне одного, а не суперечать — NickK 21:55, 1 липня 2010 (UTC)

Так, додивився, Правила виборів справді є частиною Арбітражного регламенту. Тобто неузгодженість у нас не між різними правилами, а всередині одного. Як краще ініціювати її усунення? --Olvin 07:38, 2 липня 2010 (UTC)

NickK, а Ви справді не бачите неузгодженості між:

• 2. Термін повноважень Арбітражного комітету — 12 місяців від дня офіційного оголошення результатів виборів
• 3. ... До обрання нових арбітрів їх повноваження виконують члени АК попереднього скликання

У нас же є іще одна частина правил:

• 4. У разі неспроможності прийняти рішення по будь-якій справі протягом двох місяців від дня її подання, Арбітражний комітет автоматично вважається розпущеним та переобирається

В останньому випадку старі арбітри теж виконуватимуть повноваження до обрання нових?

А якщо вибори взагалі не буде призначено? Або вони не відбудуться разів зо два-три, тоді як? --Olvin 07:51, 2 липня 2010 (UTC)

Я бачу алгоритм приблизно таким:

1. Якщо АК розпущений через неактивність, і за буквою (він же розпущений), і за духом (якщо АК неактивний, який сенс тримати неактивний АК, якщо він все одно не може прийняти рішення?), тому мають відбутися нові вибори
2. Якщо нові вибори вже тривають, але вони закінчаться за кілька днів після завершення терміну роботи АК, то за правилами виходить невизначена ситуація. З одного боку, термін повноважень АК вже сплинув, а з іншого, якщо за підсумками виборів не буде обрано трьох арбітрів, повноваження АК мають бути продовжені, тому виглядало б дивно, якби в такій ситуації АК спочатку закінчив робту, а потім за кілька днів знову повернувся.
3. Якщо термін повноважень АК вже завершився, а вибори так і не розпочалися, то або АК не потрібен спільноті (в такому разі продовження терміну повноважень АК не допоможе), або бюрократи протягом місяця не можуть виконати своїх обов'язків (що дуже погано)

Так, правила справді не дають чіткого алгоритму, але з наявних правил вийшло щось таке — NickK 10:37, 2 липня 2010 (UTC)

Що в нас за правила, ніби нема в розділі ні юристів, ні програмістів... Очевидно, що треба це все якось вирішувати. --Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 17:19, 2 липня 2010 (UTC)

Звичайно, що є, але "маємо те, що маємо". Це я не до того, щоб "гуморку" додати, а до того, що допоки абсолютно необхідний і такий, що на часі процес "це все якось вирішувати" не увінчається належним результатом (відтак — занадто поспішати не варто), треба спокійно функціонувати під чинними правилами, які надають достатньо можливостей для цього. --pavlosh ^҉ 17:29, 2 липня 2010 (UTC)

Зрозуміло, що у разі закінчення повноважень Арбкому мають відбутися нові вибори. Проте це не дає відповіді на питання, чи продовжуються повноваження арбкому до обрання нового. Як на мене:

1. Подовження роботи Арбкому на час виборів (якщо їх було призначено до закінчення повноважень) виглядає цілком розумним.
2. У разі, якщо Арбком розпущений через бездіяльність, продовження його повноважень сенсу не має. Тобто, принаймні деякий час будемо без Арбкому.
3. Якщо вибори не було призначено вчасно (або вони не відбулися), то продовження терміну повноважень старого Арбкому у мене викликає сумнів. Не знаю, чи варто зачіпати це питання, поки така ситуація не виникла.
4. Визначення терміну повноважень має бути зібране в одному місці (а не розкидане, та ще й на різних сторінках). Можливо, навіть варто виокремити відповідний розділ. --Olvin 17:45, 2 липня 2010 (UTC)

Ситуація, коли АК був розпущений, а новий кілька місяців не скликався вже була. --Erud 21:36, 2 липня 2010 (UTC)