Обговорення користувача:Kotovska28/Чернетка
| Kotovska28/Чернетка | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Бракує шаблону таксономії (створити): | Kotovska28/Чернетка |
 Вікісховище: Abies borisii-regis
| |
Ялиця македонська (лат. Abies borisii-regis) — ендемічне вічнозелене однодомне дерево; вид роду Ялиця сімейства Соснові (Pinaceae). Ареал — гірські райони Балканського півострова в Болгарії, півночної Греції, Македонії, Сербії і Албанії. Вид займає проміжне місце між ялицею кефалінійською (Abies cephalonica) і ялицею білою (Abies alba), деякі вчені визначають його як гібрид цих ялиць[1][2].
Історичні відомості і назва
[ред. код]Ялиця була названа в честь болгарского царя Бориса III (лат. Rorisii Regis), в роки правління якого німецький ботанік Йоханес Маттфельд в 1925 році в Родопських горах Болгарії відкрив і описав цей вид[3]. В англомовній літературі ялиця македонська, крім латинскої наукової назви, має такі назви: «King Boris Fir», «Balkan Fir», «Bulgarian Fir», «Macedonian Fir»[3][4].
Вчені досі сперечаються щодо таксономічної ідентичності виду: так, в 1991 році відомий хорватський ботанік Мирко Видакович в своїй роботі «Conifers: morphology and variation» написав, що таксон носить гібридний характер і є перехідною формою між ялицею кефалінійською (Abies cephalonica) і ялицею білою (Abies alba)[4].
У виданні 2009 року «Conifers of the World: The Complete Reference» цей вид зазначений як гібрид: Abies x borisii-regis[3].
Екологія
[ред. код]Ялиця росте на гірських вапнякових або серпентинітових грунтах на висоті 500—2000 метрів[5]. Періодично утворює на висотах 1000—1600 метрів невеликі чисті й змішані ліси, разом з сосною чорною (Pinus nigra) і буком лісовим (Fagus sylvatica)[6][7].
Найстаріша ялиця македонська із зареєстрованих була знайдена в 1996 році в Греції: її вік - близько 170 років. Однак, зважаючи на невелику поширеність цього виду, а також на обмеженість спостережень, вважається, що в природі можуть зустрічатися й старіші дерева цього виду.
- ↑ Деревья и кустарники СССР. Дикорастущие, культивируемые и перспективные для интродукции / Под ред. д-р биол. наук, проф. С. Я. Соколова и чл.-корр. АН СССР Б. К. Шишкина. — М., Л. : Издательство Академии наук СССР, 1949. — Т. 1 (Голосеменные). — С. 98.
- ↑ Ross H.H. A Synthesis of Evolutionary Theory. — Englewood Cliffs : Prentice-Hall Inc, 1962. — С. 191.
- ↑ а б в Eckenwalder J.E. Conifers of the World: The Complete Reference. — London : Timber Press, 2009. — P. 87—88. — ISBN 978-0-88192-974-4.
- ↑ а б Abies borisii-regis. Pinaceae (англ.). The Gymnosperm Database. Архів оригіналу за 27 вересня 2006. Процитовано 18 грудня 2009.
{{cite web}}: Cite має пусті невідомі параметри:|description=та|datepublished=(довідка) - ↑ Strid A. Mountain flora of Greece. — Cambridge : Cambridge University Press, 1986. — Т. 1. — P. 40—41. — ISBN 978-0-52125-737-4.
- ↑ The most distinctive Ecosystems. Presentation of Municipality of Central Zagori in web page (англ.). Technological Educational Institutes of Piraeus (Greece). Архів оригіналу за 12 квітня 2012. Процитовано 21 грудня 2009.
{{cite web}}: Cite має пусті невідомі параметри:|description=та|datepublished=(довідка) - ↑ Papaioannou H.I., Kati V.I. Current status of the Balkan chamois (Rupicapra rupicapra balcanica) in Greece : Implications for conservation : [англ.] // Belgian Journal of Zoology. — 2007. — Vol. 137, № 1. — С. 33—39.