Обговорення користувача:Thevolodymyr/Райони Росії
При автоматичному «перекладі» з російської назв районів РФ знайдено цілу низку невідповідностей згенерованої ботом назви назві вже існуючої статті, створеної людиною. Відповідно, для допрацювання алгоритму бота-перекладача та приведення правил іменування російських географічних назв до «спільного знаменника» необхідна кваліфікована допомога щодо застосування норм правопису та існуюючих традицій перекладу російських назв. Нижче наведені виявлені неоднозначності (насправді їх може бути більше). --Thevolodymyr (обговорення) 09:32, 23 квітня 2012 (UTC)
Передавання російського «и»[ред. код]
ПРАВОПИС § 109.4.б) Російське и передається через и: 1) Після ж, ч, ш, і ц перед приголосним: Жигалово, Жиздра, Жила Коса; Ачинськ, Нальчик, Чирчик; Єгоршино, Ішим, Камишин, Тушино; Щигри; Цимлянська.
2) У географічних назвах, утворених від людських імен, спільних для української та російської мов: Гаврилово, Данилов, Дмитров, Михайловське; але Ніколаєвськ-на-Амурі та ін. (тобто від імен, що в українській мові мають форму, виразно відмінну від форми цього ж імені, вживаної в російській мові). Примітка. І зберігається в географічних назвах, утворених від людських імен, які в українській мові пишуться через і: Леонідово.
3) У коренях географічних назв, якщо ці корені спільні для української та російської мов: Виноградово, Кисловодськ, Клин, Кричев, Курильські острови, Липецьк, Лихославль, Тихвін, Тихорєцьк.
4) У складних географічних назвах, де и виступає у функції сполучного звука: Владивосток, П’ятигорськ, Семипалатинськ.
5) У префіксі при-: Приволжя, Примор’я, Прикумськ.
6) У суфіксах -ик-, -ич-, -иц-, -ищ-: Зимовники, Тупик; Боровичі, Котельнич, Осиповичі, Углич; Бронниці, Гливиці, оз. Колвицьке, Луховиці; Митищі, Ртищево.
7) У закінченні географічних назв, уживаних у формі множини, якщо в російській мові тверда основа: Березники, Валуйки, Горки, але Жигулі (бо тут м’яка основа).
8) У словах Сибір, Симбірськ і похідних від них (наприклад, Новосибірськ).
Підпункти 2, 3, 4, 6 вочевидь унеможливлюють повністю коректний автоматичний переклад, однак й без того вистачає нюансів. Зокрема:
- маємо Аскизький район, за правописом, наче, має бути Аскізький район
- те ж саме з Тигільський район (Тігільський район?)
- Тимський район (Тімський район?)
- У першому випадку в оригіналі (хакаською) Асхыс, тож там и виправдане. У двох інших має бути і (адже «дев'ятка» на власні анзви не поширюється). Загалом треба дивитися, яка літера в назві райцентру. Адже більшість районів названі від райцентрів.--Анатолій (обг.) 13:47, 25 квітня 2012 (UTC)
- У Тимському районі подвійна можливість отримати літеру -и-: з одного боку, назва райцентру походить від річки, яка в УЛІФі записана як Тим, з іншого, назва річки походить чи то від імені Тимофій, чи то від давньоруського слова тим, яке позначало тип шкіри. Взагалі деякі назви є в словнику, можливо, вони якраз є винятками з правил — NickK (обг.) 17:22, 25 квітня 2012 (UTC)
Передавання «е»[ред. код]
ПРАВОПИС § 109.1. Російська літера е передається через е Але інколи е передається через є:
а) На початку слова: Євпаторія, Єйськ, Єлець, Єнісей, Єреван; так само після голосного й при роздільній вимові після приголосного: Єгор’євськ, Колгуєв, Посьєт.
б) Після приголосних (крім шиплячих, р і ц) у суфіксах -ев, -єєв російських назв, похідних переважно від прізвищ: море Лаптєвих, Лежнєво, але: Плещеєво, Ржев, мис Рум’янцева.
в) Коли російському е основи відповідає в аналогічних українських основах і (тобто на місці колишнього ѣ): Бєжецьк, Бєлгород, Бєлово, Бєлорєцьк, Благовєщенськ, Желєзноводськ, Орєхово-Зуєво.
Але в географічних назвах, що мають у російській мові форму, спільну з відповідною українською, таке е передаємо через і: Арабатська стрілка, Біла, оз. Біле, Біловезька Пуща, Вітка, Лісна, Негоріле, Піщане, Сінне, Сірий мис, Цілиноград і под. Це стосується і польського іа: Біла Підляська, Білосток тощо.
- Виходячи з правопису Сєверський район має бути Северським?
- ... а Вейделєвський район Вейделевським?
- здається також, що вже майже усталена передача «Совєтський» не відповідає провопису (чи не має бути Советський?)
- Чому ж? -север- → -сівер- (раніше сѣверъ), отже підпадає під пункт в, а значить Сєверський.--Анатолій (обг.) 13:43, 25 квітня 2012 (UTC)
- Здається, це саме з Совєтським, який, по-перше, є в словнику як Совєтський, по-друге, в українській мові трапляється корінь совіт-, і там було колись совѣтъ — NickK (обг.) 17:25, 25 квітня 2012 (UTC)
Передавання «ё»[ред. код]
ПРАВОПИС § 109.2. Літера ё передається а) Через йо на початку та в середині слова, коли вона означає звукосполучення й + о: Йолкіно, Соловйово.
б) Через ьо в середині слова, коли вона означає сполучення м’якого приголосного з о: мис Дежньова, р. Оленьок, але: р. Березова, Орел.
в) Через о під наголосом після ч, щ: Рогачово, Сичовка, Щокіно.
- Не зовсім зрозуміле оце «але» у пункті б)... Тимашевський район це правильна передача ru:Тимашёвський район?
Суфікс -ськ(ий)[ред. код]
ПРАВОПИС § 113. Правопис прикметникових форм від географічних назв При творенні прикметників за допомогою суфікса -ськ(ий) від географічних назв і назв народів, основа яких закінчується на приголосний, відбуваються такі фонетичні зміни:
а) Г, ж, з (дз) + -ськ(ий) — -зьк(ий) [-дзьк(ий)].
б) К, ц, ч + -ськ(ий) — -цьк(ий).
в) С, х, ш + -ськ(ий) – -ськ(ий).
Схоже маємо невірно названі:
Водночас, можна зазначити, що на 100% коректний автоматичний переклад неможливий (приклад: Лакський район бот не може передати інакше ніж Лацький, що невірно)
Переклад чи транслітерація?[ред. код]
- Маємо Слов'янський район (Краснодарський край). Якщо норми щодо перекладу географічних назв немає, то має бути Славянський район (Краснодарський край)
- Предгірний район має бути Предгорним?
- а Олексієвський район Алексєєвським?
- як правильно перекласти/транслітерувати Красногвардейский? Бо в Бєлгородській області у нас Красногвардєйський район, а в Адигеї Красногвардійський район (Адигея). Те ж питання й по різноманітним Красноармейским.
- Не забуваймо, що Кубань — етнічна українська земля, там багато НП засновані українцями, тому і назви можуть перекдадатися.--Анатолій (обг.) 13:37, 25 квітня 2012 (UTC)
- Можливо дещо не в тему, але якось не гарно виходить, вони наші назви поперекладали. а ми маємо вживати їхні неперекладені. Таким чином раночи пізно українські назви виродяться, оскільки за правилами не можна перекладати українською.--KuRaG (обговорення) 08:58, 7 травня 2012 (UTC)
- Ну по-перше не так вже й «наперекладали» (ru:Червоный Колодязь), а по-друге наявність усталених «перекладених» назв українських населених пунктів об'єктивно обумовлена тим, що протягом значної частини нової та новітньої історії на наших теренах російська була спочатку «загальнодержавною», а згодом де-факто офіційною. Відповідної аргументації для перекладу російських топонімів українською не знаходжу. Щодо «виродження» українських назв — не раніше виродження мови як такої, адже ця дискусія жодним чином не зачіпає іменування наших адмін. одиниць. З повагою, Thevolodymyr (обговорення) 09:25, 7 травня 2012 (UTC)
- Можливо дещо не в тему, але якось не гарно виходить, вони наші назви поперекладали. а ми маємо вживати їхні неперекладені. Таким чином раночи пізно українські назви виродяться, оскільки за правилами не можна перекладати українською.--KuRaG (обговорення) 08:58, 7 травня 2012 (UTC)