Слов'янський район (Краснодарський край)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Слов'янський район
рос. Славянский муниципальный район
Coat of Arms of Slavyansky rayon (Krasnodar krai).png Flag of Slavyansky rayon (Krasnodar krai).png
Герб Слов'янського району Прапор Слов'янського району
Адміністративний центр Слов'янськ-на-Кубані
муніципальний район Росія Росія
Офіційна мова російська
Населення
 - повне 130 287 (2002)
 - густота 30 осіб/км²
Площа
 - повна 2 179 км²
Часовий пояс UTC+3, влітку UTC+4
Дата заснування 1924
Веб-сайт [1]
Слов'янський район на мапі Краснодарського краю
Слов'янський район на мапі Краснодарського краю

Слов'янський район розташований в західній частини Краснодарського краю, в межиріччі гирлових рукавів Кубані. Має кордони з Красноармійським і Приморсько-Ахтарським (по Протоці), Кримським (по Кубані) і Темрюцьким (по єрику Курка і лиманам Жестерської групи) районами. На заході омивається водами Азовського моря.

Площа 2156 км². Населення 44,8 тис. осіб. У складі району налічується 1 селищна і 6 сільських Рад. Адміністративний центр — місто краєвого підпорядкування Слов'янськ-на-Кубані.

Слов'янський район займає центральну частину Кубанської дельти. Рельєф — плоска, майже ідеальна рівнина, складена річковими наносами. Абсолютні відмітки поверхні ледве помітно зменшуються в напрямку з південного сходу на північний захід від 10 м (у Раздерського вузла) до −0,5 м (у Приазовських плавнях). Переважаючими формами рельєфу є сухі річища і прирічищні пасма колишніх єриків, міжпасмові пониження (блюдця, западини і стародавні морські бари, «черепашачі гряди»). У південній частині району розташована острівна піднесеність тектонічного походження — Ханьковська «гора» (25 м). Повсюдно канали, вали, сплановані майданчики (рисові чеки, виїмки ґрунту — кар'єри)

Клімат[ред.ред. код]

Клімат Слов'янського району формується під впливом двох атмосферних течій: північно-східного (континентального) і південного-західного (морського). Перше приносить холод (взимку), запорошені бурі (навесні) і спеку (влітку), друге — відлига, дощі (у зимовий період), зливи і грози (у літній період). Середня річна температура повітря в районі складає +10°. Найспекотніший місяць — липень (+23°), найхолодніший, — січень (-2°). По кількості опадів (менше 500 мм в рік) район відноситься до числа недостатньо зволожених місць, але близькість Азовського моря, наявність обширних лиманів і неглибоке залягання ґрунтових вод компенсують брак атмосферної вологи.

Гідрографія[ред.ред. код]

Мережа гідрографії Слов'янського району представлена приморськими і внутрішніми водоймищами. До перших відносяться Азовське море, Кубань і Протока, до других — численні лагунні і заплавні лимани, єрики і гирла. Азовське море омиває територію району впродовж 41 км, Кубань — 62 км і Протоки — 128 км. Лимани займають восьму частину площі району, розташовуючись в прибережній смузі Азовського моря (Жестерська, Горьковська і Сладковська групи) і лівобережжі Протоки (Черноєрковська група). До найбільших належать лимани: Восточний (28 кв км), Горький (24 кв км), Солодкий (20 кв км) і Довгий (18 кв км). Єрики (Курка, Чумаків, Терноватий, Берестоватий, Демін) і гирла (Зозулієвське, Солодке, Соляниковське) є каналізованими водотоками.

Ґрунти[ред.ред. код]

Ґрунти Слов'янського району є мозаїчним переходом від дельтових чорноземів, що покривають прирічищні вали Кубані і Протоки поблизу Раздерського вузла, до слаборозвинених утворень Приазов'я. У проміжній смузі поширені лукові, луково-плавневі і плавневі ґрунти. Лукові (алювіальні) ґрунти зустрічаються в заплаві Кубані, в районі станиці Черноєрковськой і в Примор'ї. Властива цим ґрунтам солонцюватість нейтралізується атмосферними опадами. Луково-плавневі ґрунти вистилають простір між Славянськом-на-Кубані і Петровськой. На них добре ростуть зернові (рис). Плавневі ґрунти, представлені декількома солончакуватими диференціаціями, покривають вододіли Черноєрковських лиманів.

Природні ресурси[ред.ред. код]

Природні ресурси Слов'янського району вельми різноманітні. Надра Кубано-Протоцького межиріччя таять в собі запаси палива (нафта, природний газ), хімічної сировини (йод і броммісткі води), будівельних матеріалів (пісок, глина, морська черепашка — «черепашка»).

Населення[ред.ред. код]

У Слов'янському районі (без адміністративного центру) 44,8 тис. осіб. Переважна більшість — росіяни. Окрім них, живуть українці, вірмени тощо. Середня щільність населення - 25 осіб на 1 кв км. Найгустіше заселені південна і східна частини району, найменше — лівобережжя нижньої течії Протоки і приморська смуга.

У районі налічують 45 населених пунктів: одне селище міського типу, 3 станиці, 10 селищ, 1 сіло і 30 хуторів. Всі поселення розташовані на прирічищних валах гирлових рукавів і єриків. Найбільш населений пункт району — станція Петровська (10,7 тис), Анастасієвська (9,6 тис) і Черноєрковська (3,0 тис) Близько 2 тис. осіб налічує кожен з хуторів: Бараниковський, Ханьков і Нещадімовський.

Добре розвинені промисловість, сільське і рибне господарство, будівництво і транспорт.

Адміністративний поділ[ред.ред. код]

Територія Слов'янського району складаєється з:

  • міське поселення:
  • 14 сільських поселень
    • Анастасіївське сільське поселення — центр станиця Анастасіївська
    • Ачуївське сільське поселення — центр село Ачуїво
    • Забойське сільське поселення — центр селище Забойський
    • Кировське сільське поселення— центр хутір Галицин
    • Коржевське сільське поселення — центр хутір Коржевський
    • Маївське сільське поселення — центр хутір Маївський
    • Петровське сільське поселення — центр станиця Петровська
    • Прибрежное сільське поселення — центр селище Совхозний
    • Прикубанське сільське поселення — центр хутір Прикубанський
    • Протоцьке сільське поселення — центр хутір Бараниковський
    • Рисовое сільське поселення — центр селище Рисовий
    • Сільське поселення Голуба Нива — центр селище Голуба Нива
    • Целінне сільське поселення — центр селище Целінний
    • Чорноєрковське сільське поселення — центр станиця Чорноєрковська

Посилання[ред.ред. код]

Слов'янський район (рос.)