Образцов Сергій Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Образцов Сергій Володимирович
Сергій Образцов.jpg
Народився 22 червня (5 липня) 1901(1901-07-05)
Москва
Помер 8 травня 1992(1992-05-08) (90 років)
Москва
Поховання
Громадянство Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Діяльність режисер лялькового театру
Alma mater Вищі художньо-технічні майстерні
Заклад Російський університет театрального мистецтва
IMDb nm1191982
Нагороди та премії
медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Герой Соціалістичної Праці
орден Леніна орден Трудового Червоного Прапора
народний артист СРСР Народний артист РРФСР Заслужений артист РРФСР Сталінська премія Ленінська премія
медаль «В пам'ять 800-річчя Москви» орден Усмішки
Державна премія РРФСР імені К. С. Станіславського

Образцов Сергій Володимирович у Вікісховищі?

Сергі́й Володи́мирович Образцо́в (*22 червня (5 липня) 1901(19010705) — †8 травня 1992) — російський актор, режисер лялькового театру; президент UNIMA (197680 роки), Герой Соціалістичної Праці (1971), народний артист СРСР (1954), лауреат Ленінської (1984) та Сталінських премій другого ступеня (1946).


У 1931 заснував і очолив Центральний театр ляльок у Москві. Був автором оригінальних постановок, у яких також виступав сам. Автор нової техніки анімації ляльок.

Образцов був творцем та керівником театру ляльок, якому згодом було присвоєно його ім'я. Колекція ляльок є найбільшою в Росії та однією з найбільших у світі.
Батько його, В. М. Образцов, уродженець Миколаєва, був інженером-залізничником (згодом — академік АН СРСР), мати — вчителька. В 1922–1931 працював з Немировичем-Данченком в Московському художньому театрі, спочатку як актор.
В 1920 вперше починає виступи з театральними ляльками. До середини 1930-х років набуває відомості як естрадний артист, який робив вистави в пародійному стилі «романсів з ляльками». З 1935 провадив педагогічну роботу. Професор ГІТІСу (1973). З 1976 по 1984 — президент Міжнародного союзу лялькарів (з 1984 — почесний президент) та Ради центру цієї організації (з 1958).
Похований на Новодівичому кладовищі. Поруч з театром його імені в 2006 році встановлено пам'ятник.

Нагороди та звання[ред. | ред. код]

Ленінська премія (премія за літературні твори та мистецтва для дітей) (1984), Сталінська премія другого ступеня (1946) — за видатні досягнення в царині лялькового театру, Державна премія РРФСР імені Станіславського (1967) — за постановку спектаклів для дорослих та дітей, три ордени Леніна (1967, 1971, 1981), два ордени Трудового Червоного Прапора (1946, 1961), медалі, Орден Усмішки (Польща).

Твори[ред. | ред. код]

  • Моя Кунсткамера. — М.: Детская литература, 1990.(рос.)
  • По ступенькам памяти. — М.: Советский писатель, 1987.(рос.)
  • Моя профессия. — М.: Искусство, 1981.(рос.)
  • Эстафета искусств. — М.: Искусство, 1988.(рос.)

Джерела[ред. | ред. код]

  • Сторінка в Британніці [1]
  • Сторінка «Герої Соціалістичної Праці» [2]
  • біографія на «кіно-театр» [3]