Обрядові пісні
Обрядові пісні — ті, які виконують під час календарних свят, обрядів, вони поділяються на |+Класифікація обрядових пісень !Літній цикл !Зимовий Цикл !Весняний цикл |- |русальні |колядки |веснянки |- |купальські |щедрівки |гаївки |- |жниварські | |гагілки |}
Обрядові пісні — це словесно музичні твори, які виконували у різні народні свята та обряди. Вони пов’язані з язичницькими віруваннями. Слов'яни вірували в сили землі, в її духів та думали, що такими піснями спроможні повпливати на них та змусити їх діяти в потрібному для людей напрямку. Обрядова поезія переплітається з людською працею, побутом родини та з календарними святами.
Зимовий цикл[ред. | ред. код]
Колядки виконують під час обряду колядування на Різдвяні свята, а щедрівки — у щедрий вечір, під Новий рік. Гурти молоді обходили домівки, іноді з «козою» (один із щедрувальників у вивернутому кожусі і з дерев’яною головою кози), величали піснями господарів, бажаючи їм усіляких щедрот і достатку, а за це, жартуючи, просили винагороду.
Весняний цикл[ред. | ред. код]
Веснянки виконували під час весняних обрядів. Це — закличні пісні, вони мали закликати весну і добрий врожай. До найвідоміших веснянок належать такі: «Ой весна, весна — днем красна», «А ми просо сіяли, сіяли», «Подоляночка».
"Десь тут була подоляночка
Десь тут була молодесенька
Тут вона сіла, тут вона впала
Сім літ не вмивалась, бо води не мала
Ой устань, устань подоляночка
Ой устань, устань молодесенька
Піди до Дунаю, вимий своє личко
Та й личко біленьке
Десь тут була подоляночка
Десь тут була молодесенька
Тут вона сіла, тут вона впала
Сім літ не вмивалась, бо води не мала
Ой устань, устань подоляночка
Ой устань, устань молодесенька
Піди до Дунаю,
Вмий, вмий, вмий своє личко
Та й личко біленьке"
Літній цикл[ред. | ред. код]
Русальні пісні дуже давні за походженням, їх виконували під час «русального тижня», наприкінці травня — на початку червня, коли починало колоситися жито. Наші пращури хотіли забезпечити високий урожай і вплинути на міфічних русалок, аби вони не шкодили посівам, умилостивити їх, щоб не ловили й не залоскочували дівчат і хлопців. Купальські пісні виконували в ніч перед святом Івана Купала (7 липня): хлопці й дівчата збиралися біля вогнищ, стрибали через них, співали, влаштовували ігри, дівчата пускали вінки на воду й дивилися, куди вони попливуть, — звідти й прийде суджений, топили в річці чи спалювали на вогнищі опудало Купали, щоб забезпечити добрий урожай на майбутній рік. Жниварські пісні — обрядові величальні пісні, які виконували під час жнив. День їх закінчення перетворювався на свято завершення польових робіт зі збирання врожаю. Воно проходило радісно й урочисто, супроводжувалося цікавими дійствами й піснями. Женці висловлювали побажання доброго врожаю в наступному році, дякували ниві за врожай.[1]
Посилання[ред. | ред. код]
- Обрядові пісні // Українська музична енциклопедія. Т. 4: [Н – О] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2016. — С. 352.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Календарно-обрядові пісні - Усна народна творчість. sites.google.com. Процитовано 15 січня 2020.