Окниця (Кам'янський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Село Окниця
молд./рум. Ocniţa
Основні дані
48°07′59″ пн. ш. 28°38′10″ сх. д. / 48.13306° пн. ш. 28.63611° сх. д. / 48.13306; 28.63611Координати: 48°07′59″ пн. ш. 28°38′10″ сх. д. / 48.13306° пн. ш. 28.63611° сх. д. / 48.13306; 28.63611
Країна Молдова Молдова
Район Кам'янський район
Засновано 1769
Перша згадка 1769
Населення 815 (2004)
Поштові індекси
(Poșta Moldovei)
MD-6624[1]
Часовий пояс UTC+2, UTC+3
Водойма Вікниця
Місцева влада
Ідентифікатори і посилання
GeoNames 617660
Freebase /m/0cz9jq_
Карта
Окниця. Карта розташування: Молдова
Окниця
Окниця
Окниця (Молдова)

О́книця (молд./рум. Ocniţa, рос. Окница) — село в Кам'янському районі в Молдові (Придністров'ї). Центр Окницької сільради.

Опис села[ред.ред. код]

Розташоване в північній частині району, за 9 км від районного центру. Село розташоване в долині дністровського притоку річки Вікниця. Розташоване на кордоні з Україною — пункт пропуску Грабарівка. В околицях села міститься унікальне термальне джерело, що оберігається державою як гідрогеологічна пам'ятка природи, що раніше називалась «Окнина». Від нього і пішла назва села.

В 1959 р. в Окниці проживало 1348 чол., в 1979 — 1099, в 1989 — 985, а в 2004 г. — 815 чол. За етнічним складом найбільше українців, також проживають молдовани, росіяни, болгари та ін.

Географія[ред.ред. код]

У селі річка Кисирняк впадає у Вікницю.

Історія[ред.ред. код]

Село вперше згадується в документах в 1769 р. В околицях села розташовано чотири кургани, один з яких носить назву «Мойсеєва могила»; на ньому, за переказами, була вбудована дерев'яна башта для подачі сигналу жителям в разі наближення татар.

Перший храм збудований в селі в ім'я святого великомученика Димитрія Солунського був дерев'яним. Він проіснував до 1808 року, коли на кошти колишнього священика Іоана Зубрицького будується новий кам'яний храм з дзвіницею, розташованою окремо. В 1864 році в селі відкрилась церковно-приходська школа.

В 1901 році Ю. А. Сицинський в «Археологічній карті Подільської губернії» дав наступне описання Окниці та її околиць: "В східній стороні села, в Болганській долині, на східному схилі гори, печера у вигляді келії. На східній стороні видний висічений хрест і написи. Навколо печери росте хвойний ліс. Народ називає цю місцевість «Монастирище».[2]

В списку землевласників Ольгопільського повіту[3] в 1914 р. в селі Окниця Кам'янської волості значились: Полтович Олександр Цезарович, що володів 438 десятинами, Полтович Петро Цезарович — 197 дес., Полтович Густав-Адольф Францевич — 168 дес. і Полтович Валерій-Карл Цезарович, що мав 153 десятини.

Після утворення радянської влади в 1928 році в Окниці будується нова будівля школи-семирічки. В 1929 році в селі був організований перший колгосп «Червоний промінь», а в 1930 — ще один — «ім. Молотова». В 1932 році обидва господарства об'єднались в один колгосп — «ім. Будьонного», а в 1956 році став носити ім'я Чапаєва. В 1963 р. колгосп об'єднався з колгоспом «ім. Фрунзе» села Грушка. В лютому 1970 р. в селі створений самостійний колгосп «Рассвет». Основними культурами рослинництва були: тютюн, пшениця, кукурудза, соняшник, кормовий буряк. В колгоспі функціонувала молочно-товарна ферма, вівцеферма, свиноферма, птахоферма, конеферма. Розвивалось садівництво та бджільництво.

Окниця — перший населений пункт Радянської Молдови, який звільнено від німецько-румунських загарбників (18 березня 1944 року). Всього на фронтах Другої світової війни воювало 200 жителів села, понад 90 з них загинули.[4]

В 1952 році був збудований Будинок культури, в 1968 — нова будівля школи. Також відкриваються фельдшерсько-акушерський пункт, дитячі ясла, магазин, відділення зв'язку. В 1970 році в селі встановлено пам'ятник радянським воїнам, що загинули у Другій світовій війні.

В 90-ті роки в селі був відновлений приход православної церкви і знову освячена церква святого великомученика Димитрія Солунського.

Населення[ред.ред. код]

За даними перепису 2004 року в селі проживало 815 осіб, з яких 96,6% складали українці, 2,3% — молдовани, 1% — росіяни, а 0,1% — болгари[5].

Джерела[ред.ред. код]

  • Кривенко А. В., Бурла М. П., Фоменко В. Г. и др. География Каменского района ПМР. - Тирасполь, 2009. − 191 с.

Примітки[ред.ред. код]

  1. http://date.gov.md/ro/system/files/resources/2015-11/coduri%20postale%20RM.xlsx
  2. Сицинский Ю. Й. Археологическая карта Подольской губернии: факсимильное переиздание / Составитель и издатель О. Л. Баженов, предисловие И. С. Винокур/. — Каменец-Подольский: Центр Подольеведения, 2001.
  3. Список Землевладельцев Ольгопольского уезда на 1914 год.
  4. Жители села Окница первые в Каменском районе отметили 70-ю годовщину освобождения
  5. Перепис населення ПМР 2004 року