Окулярник сірий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Окулярник сірий

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Окулярникові (Zosteropidae)
Рід: Окулярник (Zosterops)
Вид: Окулярник сірий
Zosterops cinereus
(Kittlitz, 1832)[2]
Підвиди

(Див. текст)

Посилання
Вікісховище: Zosterops cinereus
Віківиди: Zosterops cinereus
EOL: 1178293
ITIS: 179910
МСОП: 103892693
NCBI: 589877

Окулярник сірий[3] (Zosterops cinereus) — вид горобцеподібних птахів родини окулярникових (Zosteropidae)[4]. Ендемік Федеративних Штатів Мікронезії. Раніше вважався конспецифічним з погнпейським окулярником[5].

Опис[ред. | ред. код]

Довжина птаха становить 10-11 см. Верхня частина тіла попелясто-сіра, нижня частина тіла світло-сіра, боки дещо темніші. Навколо очей вузькі, часто малопомітні білі кільця. Дзьоб темно-коричневий, лапи жовтувато-сірі, очі карі. У молодих птахів забарвлення темніше, а дзьоб жовтувато-роговий з темним кінчиком.

Поширення і екологія[ред. | ред. код]

Сірі окулярники є ендеміками острова Косрае. Вони живуть в тропічних лісах, чагарникових заростях і на плантаціях.

Поведінка[ред. | ред. код]

Сірі окулярники харчуються ягодами, насінням і комахами.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2016). Zosterops cinereus. Архів оригіналу за 19 січня 2021. Процитовано 6 вересня 2021.
  2. Heinrich von Kittlitz: Kupfertafeln zur Naturgeschichte der Vögel. 1, Johann David Sauerländer, Frankfurt am Main, S. 6, Tafel 8, Figur 2 (biodiversitylibrary.org).
  3. Zosterops cinereus у базі Avibase.
  4. Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (January 2021). Sylviid babblers, parrotbills, white-eyes. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 24 квітня 2020. Процитовано 01 September 2021.
  5. Floyd Hayes, Douglas Pratt, Carlos J. Cianchini: The avifauna of Kosrae, Micronesia: history, status, and taxonomy. Pacific Science 70, 2016, S. 91–127. DOI:10.2984/70.1.8