Федеративні Штати Мікронезії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ця стаття про суверенну державу в Океанії. Про регіон під назвою Мікронезія, див. Мікронезія.

Федеративні Штати Мікронезії
Federated States of Micronesia

Прапор Герб
Девіз: Peace, Unity, Liberty

(Мир, Єдність, Воля)

Гімн: Patriots of Micronesia (Патріоти Мікронезії)
Розташування Мікронезії
Столиця Палікір
6°55′ пн. ш. 158°09′ сх. д. / 6.917° пн. ш. 158.150° сх. д. / 6.917; 158.150
Найбільше місто Вено
Офіційні мови англійська (державна), улітійська, волеаянська, япазе, понпеянська, косраеянська та чуукезька (на місцевому рівні)
Державний устрій Конституційна федерація1
 - Президент Джозеф Урусемал
Незалежність від США 
 - Дата 3 листопада 1986 
Площа
 - Загалом 702 км² (188-та)
 - Води (%) незначна
Населення
 - оцінка чер. 2006 р. 108 500 (192-га)
 - перепис 2000 р. 107 000
 - Густота 154/км² (66-та)
ВВП (ПКС) 2002 р., оцінка
 - Повний 277 млн. $ (215-та)
 - На душу населення 2 000 $ (180-та)
Валюта Долар США (USD)
Часовий пояс UTC+10, UTC+11, без літнього часу
Домен інтернету .fm
Телефонний код +691

Федерати́вні Шта́ти Мікроне́зії — держава в Мікронезії, яка представляє групу островів у західній частині Тихого океану, адміністративно поділяються на 4 штати — Косрае, Понпеї, Чуук (раніше Трук) і Яп; площа 700 км²; столиця Палікір, розташована на Понпеї.

Географія[ред.ред. код]

Мапа Федеративних Штатів Мікронезії
Атолл Нукуоро в південній частині країни

Федеративні Штати Мікронезії знаходяться в Мікронезії і розташовуються в північно-західній частині Океанії, в архіпелазі Каролінські островів, між 0 і 14 ° з .ш. і 136 і 166 ° східної довготи, на відстані близько 4000 км на північний захід від Гавайських островів.

Являють собою державу, що складається з 607 дрібних островів, лише 40 з яких мають значні розміри. З 607 островів 65 населені. ФШМ Складається з чотирьох штатів: Яп, Чуук (кол. Трук), Понпеї (кол. Понапе) і Косрае (кол. Кусае). Столиця — місто Палікір на о. Понпеї. Хоча загальна площа земель в країні складає всього 702 км², вона займає більш ніж 2.600.000 км² в Тихому океані. Кожен з чотирьох штатів складаються з одного або більш «високих островів» як правило вулканічного походження, і всі, крім Косрае включають в себе численні атоли. Штат Чуук — загальна площа становить 127 км² і включає в себе сім основних груп островів. Штат Понпеї займає площу в 344 км² з яких 130 припадає на острів Понпеї, найбільший у ФШМ. Штат Яп складається з 4 великих островів, семи малих островів і 134 атолів, із загальною земельною площею 122 км². Штат Косрае — один високий острів, площею 109 км².

Всі великі острови вулканічного походження гористі, покриті лісом, оточені кораловими рифами. Інші являють собою атоли-коралові острова кільцеподібної форми, всередині що укладають мілководну лагуну.

Найвища точка — гора Нана-Лауд (на о. Понпеї, висота 798 м).

Острови пов'язані між собою морським і повітряним транспортом. Присутній морський зв'язок із західним узбережжям США, Японією, Філіппінами, Тайванем, Гуамом і повітряна зв'язок з Гуамом, Гаваями, Науру.

Історія[ред.ред. код]

Мікронезійці почали прибувати на ці острови з Азії в другому тисячолітті до н. е. Пам'ятником доколоніального періоду історії є комплекс Нан-Мадол, що знаходиться на острові Понапе. До моменту початку колонізації островів європейцями місцеве населення перебувало на стадії розкладання первіснообщинного ладу. Суспільство поділялося на ряд нерівноправних за своїм становищем соціальних груп. На деяких острівних групах виникли великі територіальні об'єднання, хоча держави ще створені не були.

Каролінські острови були відкриті іспанцями у 1527 році. У 17 столітті Іспанія оголосила Кароліни своїм володінням, проте фактичного контролю над архіпелагом встановлено не було. У 1885 році про свої претензії на Каролінські острови оголосила Німеччина, на одному з островів був поставлений німецький прапор. Іспанія звернулася до міжнародного арбітражу, і обраний арбітром папа Лев XIII присудив острови Іспанії. Продані Німеччині Іспанією у 1883, острови були окуповані Японією в 1914. Були захоплені США під час Другої світової війни і стали частиною трастової території ООН, якою керували США в 19471990.

У 1979 році Каролінські острови отримали статус «вільно асоційованої з США території» (угода підписана в 1982 році). Від 3 листопада 1986 року Мікронезія — суверенна держава у вільній асоціації з США. Цей статус означає, що США відповідають за оборону цієї держави і зобов'язуються його фінансово дотувати.

Федеративні Штати Мікронезії стали членом ООН у 1991. Дипломатичні стосунки з Україною укладені 17 вересня 1999 року — цього дня Федеративні штати визнали незалежність України.

Клімат[ред.ред. код]

Клімат екваторіальний і субекваторіальний, пасатно-мусонного типу. Сезонні коливання температури незначні. Середньомісячні температури — 26-33 °C. Тут часто йдуть рясні дощі. Найбільш вологий місяць — квітень. Опадів випадає від 2250 мм до 3000-6000 мм (у горах на острові Кусапе) в рік. Частина Тихого океану, де знаходиться Мікронезія, є областю зародження тайфунів, в середньому буває до 25 тайфунів на рік. Сезон тайфунів — з серпня по грудень. Вічнозелені тропічні ліси, савани; на великих коралових островах переважають кокосова пальма і панданус.

Політична система[ред.ред. код]

Мікронезія — федеративна держава, що складається з 4 штатів, що мають власні уряди: Чуук (колиш. Трук), Косрае, Понпеї (Понапе) і Яп. Штати мають високий ступінь самостійності майже у всіх сферах державного життя. Діє Конституція 1979 р. складена за зразком Конституції США. За формою правління ФШМ — республіка особливого типу. Політичний режим демократичний. Політичні партії відсутні. Законодавча влада належить федеральному однопалатному парламенту — Конгресу ФШМ, що складається з 14 сенаторів (4 сенатори обираються по одному від кожного штату терміном на 4 роки, 10 в одномандатних округах з приблизно рівною кількістю виборців терміном на 2 роки). Голова держави і уряду — Президент, який обирається членами Конгресу ФШМ з числа 4 сенаторів від штатів терміном на 4 роки. Одночасно обирається Віце-президент.

Адміністративно-територіальний поділ[ред.ред. код]

Федеративні Штати Мікронезії включають 4 штати:

Прапор штатц Штат Адміністративний центр штатц Територія штату,
км²
Населення штату[1],
чол. (2010)
Щільність населення,
чол./км²
Flag of Chuuk Чуук Вено 127 48 654 383,10
Flag of Kosrae Косрае Тофол 109 6616 60,70
Flag of Pohnpei Понпеї Колонія (Понпеї) 344 36 196 105,22
Flag of Yap Яп Колонія (Яп) 122 11 377 93,25
Всього 702 102 843 146,50

Економіка[ред.ред. код]

ВВП на душу населення у 2008 році — 2,2 тис. дол. (183-тє місце в світі). Економічна діяльність — в основному сільське господарство і рибальство. Культивуються кокосова пальма, овочі і фрукти, банани, тапиока, чорний перець. Розводяться свині, кози, собаки (на м'ясо), кури. Промисловість — переробка сільгосппродукції, миловарні, лісопилки, виготовлення човнів. Експортні товари (14 млн. $) — Риба, копра, чорний перець, банани, сувеніри (в основному — в Японію і США). Імпортуються (133 млн. $) — Продовольство, промислові товари (в основному — з США і Японії). На островах немає мінеральних ресурсів, крім фосфатів. Є потенціал для туристичного бізнесу, проте його розвитку перешкоджають віддаленість островів, недостатність відповідних структур і нерозвиненість повітряного сполучення із зовнішнім світом. За умовами договору про вільну асоціацію, США виділили ФШМ в період із 1986 року по 2001 рік 1,3 млрд доларів. Потім розмір щорічної допомоги був зменшений, проте постійні багатомільйонні грошові надходження від США обіцяні до 2023 року.

Населення[ред.ред. код]

Чисельність населення — 102 843 чол. (Перепис 2010 року)[2].

Попри високий рівень народжуваності у 2015 р. спостерігалось скорочення населення ФШМ на 0.46%. Це повязано з тим, що у цій країні найвищий рівень еміграції у світі — коефіцієнт міграції становить -20.93 мігрантів на 1 000 чоловік.[3]

Народжуваність — 22,6 чол. на 1000 чол. (Фертильність — 2,8 народжень на жінку)

Смертність — 4,4 чол. на 1000 чол. Еміграція — 21 чол. на 1000 чол.

Середня тривалість життя — 69 років у чоловіків і 73 роки у жінок.

Етнічний склад: Чуук — 48,8 %, Понапе — 24,2 %, Косрае — 6,2 %, яп — 5,2 %, яп зовнішніх островів — 4,5 %, азіати — 1,8 %, полінезійці — 1 , 5 %, інші — близько 8 % (за переписом 2000 року). Мови: англійська (офіційна і міжетнічного спілкування), 8 місцевих мов.

Релігії: католики — 54,7 % (56 230 чол.), Протестанти — 38,5 % (39 546 чол.), Мормони 1,5 % (1586 чол.), Баптисти — 1,1 % (1145 чол.), інші — 4,2 %[2].

Грамотність населення — 89 %.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]