Милорадович Олександра Олександрівна
| Милорадович Олександра Олександрівна | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народилася |
16 (28) червня 1860 Париж | |||
| Померла |
31 січня 1927 (66 років) Париж | |||
| Громадянство | Російська імперія | |||
| Діяльність | поетеса, перекладачка | |||
| Мова творів | московська | |||
| Роки активності | 1900-ті | |||
| Жанр | Переклад, вірші | |||
| Рід | Васильчиковіd | |||
| Батько | Васильчиков Олександр Олексійович[1] | |||
| Мати | Olga Olsufyevad[1] | |||
| У шлюбі з | Милорадович Леонід Олександрович | |||
| Діти | Nikolay Miloradovichd[1] | |||
|
| ||||
 Милорадович Олександра Олександрівна у Вікісховищі | ||||
Олександра Олександрівна Милорадович (уроджена Васильчикова, 28 червня 1860, Париж ― 31 січня 1927, Париж) ― прапраонучка Гетьмана Кирила Розумовського, дружина патріота Гетьманщини Леоніда Милорадовича, поетеса і перекладачка. Писала російською мовою. Перекладала твори Г. Лонгфелло, А. Теннісона, М. Метерлінка.
Життєпис[ред. | ред. код]
Донька директора Імператорського Ермітажу (1879—1888) гофмейстерa Олександра Васильчикова (1832-1890) від його шлюбу з графинею Ольгою Олсуф'євою (1835-1915). Народилася в Парижі, хрещениця графині Марії Розумовської і Олександра Олсуф'єва. Разом зі старшою сестрою Марією (1859-1934; фрейліна двору)[2][3] отримала домашню освіту.
Навесні 1883 після коронації, стала дружиною колишнього подільського губернатора Леоніда Милорадовича. Весілля справили в маєтку її батьків — в Кораловому і, за словами князя С. Волконського, це «було найвеселіше весілля», яке він бачив. Після цього оселилася з чоловіком в його полтавському маєтку.
Цікавлячись російською історією, робила розвідки в архівах, систематизувала спадковий сімейний архів XVII — XIX ст., документи з якого запропонувала опублікувати в 1890-х редактору «Русского архива» Петру Бартенєву.
У 1909-1914 опублікувала з коментарями в «Русском архиве» лист М. Ломоносова до І.Шувалова, листи Миколи I, Олександра II та ін. Після революції поїхала до Франції. Померла в Парижі, похована в Кламарі[4][5].
Творчість[ред. | ред. код]
Планувала написати великі біографії дружин царя Михайла Федоровича. В «Русском архиве» були опубліковані її нариси «Царица Мария Владимировна» та «Царица Евдокия Лукьяновна Стрешнева».
Займалася поетичним перекладом А. Теннісона, М. Метерлінка, Г. Лонгфелло, Сюллі-Прюдом та ін[6].
Свої вірші вперше опублікувала в колективному збірнику «Кілька віршів» (1902), — це сонети, адресовані членам царської родини, любовна і пейзажна лірика.
У «Московських відомостях» опубліковано віршований цикл «Історичні силуети».
У 1904 вийшла її книжка з власними ілюстраціями «Казки, перекази і вірші». На книгу відгукнувся В. Брюсов: «Авторці хотілося обплести свої вірші і свої переклади художніми віньєтками, натякнути на недомовлене в словах ― малюнком, хотілося красивістю самого шрифту, набору, всієї зовнішності сторінок доповнити враження… У пані Милорадович є школа, є любов до вишуканості виразів, є прагнення до співучості вірша і вірності образів»[7].
Родина[ред. | ред. код]
Чоловік — Леонід Милорадович (1841-1908), дипломат, подільський губернатор.
Діти — Олександр Милорадович (1884-1885), Сергій Милорадович (1885), Борис Милорадович (1887-1920), Микола Милорадович (1889-1954), Ольга Милорадович (1894-1932).
Онучка Олександра вийшла заміж за німецького герцога де Круа і стала послідовницею цього роду, одного зі шляхетних в Європі.
Література[ред. | ред. код]
- Милорадович Г. А. Родословная книга Черниговского дворянства. Т. 2. ч. 6. ― СПб., 1901
- Абросимова В. Н. Милорадович Александра Александровна // Русские писатели. 1800—1917. ― М., Большая Российская энциклопедия. 1999. С. 59
Посилання[ред. | ред. код]
- Переклади Олександри Милорадович [Архівовано 16 січня 2020 у Wayback Machine.]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Lundy D. R. The Peerage
- ↑ Спиридович А. И. Великая Война и Февральская революция. Дело фрейлины М. А. Васильчиковой. Архів оригіналу за 26 січня 2020. Процитовано 23 вересня 2013.
- ↑ Танеева (Вырубова) А. А. [1] — М. : Благо, 2000. — 320 с. Архівовано з джерела 26 липня 2020
- ↑ Писательницы России. Материалы Ю. А. Горбунова для библиографического словаря. Архів оригіналу за 11 липня 2020. Процитовано 23 вересня 2013.
- ↑ Дом-музей Марины Цветаевой — Милорадович (урожд. Васильчикова) Александра Александровна. Архів оригіналу за 23 червня 2016. Процитовано 23 вересня 2013.
- ↑ Александра Милорадович. Век перевода. Архів оригіналу за 16 січня 2020. Процитовано 23 вересня 2013.
- ↑ Брюсов В. Я. Стихи А. А. Милорадович // Весы. — СПб, 1904. — № 4 (21 квітня). — С. 63.