Олександр Сульпіцій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олександр Сульпіцій
Народився4 століття
КраїнаСтародавній Рим
Діяльністьісторик
Знання мовлатина
Magnum opusHistory[d]

Олександр Сульпіцій (лат. Alexander Sulpicius)  — римський історик пізньої античності, який жив і писав у другій половині IV століття н. е.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Про самого Олександра відомостей вкрай мало. Напевно, належав до роду Сульпіціїв.

В уцілілих уривках свого твору «Історія» Сульпіцій явно симпатизує галльським узурпаторам своєї епохи, що може вказувати на його галло-римське походження. Тому його можна ототожнити з трибуном Олександром та імператорським нотаріусом, що був присутнім у 387 році при дворі імператора Магна Максима та був у хороших стосунках з консулом Квінтом Аврелієм Сіммахом.

Творчість

[ред. | ред. код]

Знаний тим, що є автором праці «Історія» (лат. Historia), яка написана латиною, складалася щонайменше з чотирьох книг і охоплювала історичний період щонайменше до смерті імператора Валентиніана II (392 рік н. е.) та діянь його наступника Євгенія у 393. Сама праця не збереглася, але Григорій Турський, який жив у VI столітті, використовував її і часто цитує у своїй «Історії франків» у розділі «Decem Libri Historiarum (II 9)».[1][2] Втім, навіть у вигляді уривків, праця Олександра Сульпіція вважається важливим джерелом інформації про походження франкських племен[3] та відомостей про франків, що служили при дворі Валентиніана II.[4]

Також Олександр у своєму творі розповідає про невдалий похід римлян у 388 проти франків, що переправилися через Рейн і розпочали вторгнення у Римську імперію в районі Кельна.[2] Поразка римлян у місцевості під назвою apud Carbonariam,[5] описана у стилі, близькому до описів римських істориків першого століття поразки Вара в Тевтобурзькому лісі, що показує певну традицію римської історіографії.

Ймовірно, «Історія» була писана після твору «Res Gestae» («Діяння») Аміана Марцеліна, який був завершений близько 378 року н. е., і є його своєрідним продовженням.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Проблема становления королевской власти у франков. SciCenter.online (рос.). 26 квітня 2011. Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 15 травня 2021.
  2. а б Люсьен Мюссе. Варварские нашествия на Европу: Германский натиск. стр. 24-25 [Архівовано 5 червня 2021 у Wayback Machine.] «Евразия», СП, 2006 г, стр. 154.
  3. Ампсиварии. Картаслов.ру (рос.). Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 15 травня 2021.
  4. Флавий Арбогаст / Flavius Arbogastes. Люди, биографии, истории, факты (peoples.ru) (рос.). Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 15 травня 2021.
  5. локацію apud Carbonariam поки що не вдалося ідентифікувати

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Григорий Турский. История франков. – М., 1987.