Магн Максим

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук


Маґнус Максімус
Flavius Magnus Maximus
Solidus Magnus Maximus-constantinople Dep 38-7.jpg
Солідус Магна Максима
Імператор
Початок правління: 383 р.
Кінець правління: 388 р.
Попередник: Граціан
Наступник: Валентиніан II
Дата народження: 335
Країна: Римської імперії
Дата смерті: 28 серпня 388(0388-08-28)
Місце смерті: Аквілея
Діти: Флавій Віктор, дві дочки

Маґнус Максімус (лат. Flavius Magnus Maximus) — * бл. 335 — † 28 серпня 388, Аквілея) — імператор та узурпатор Західної Римської імперії з 383 по 388 рік.

Походження[ред.ред. код]

Народжений у римській провінції Іспанія, де служив під керівництвом Флавія Феодосія, батька імператора Феодосія Великого. Малоймовірно, що вони були споріднені з Феодосієм. Максима було проголошено імператором його військами на початку 383 року, коли вони знаходилися у Британії. Причиною було невдоволення військових імператором Граціаном, який надавав перевагу аланським військовим формуванням, нехтуючи римськими громадянами. Припускається також можливість переходу на сторону Максима германського воєнначальника Меробада.

Правління[ред.ред. код]

Магн Максим перебирається спочатку до Галлії. Проти нього виступає Граціан, однак неуспішно, бо його армія переходить на бік Максима під Парижом. Граціан утікає у Лугдунум (Ліон), де його вбивають 25 серпня 383 року. Максима визнає імператор сходу Феодосій Великий і призначає Авґустом та відповідальним за провінції Британію, Галлію, Германію та Іспанію а також співправителем з імператором, братом забитого Граціана — Валентиніаном II.

Максим робить своєю резиденцією Аугусту Треверорум (Трір). Стає популярним імператором, та переслідує гностичні єресі.

Влітку 387 року Максим порушивши угоду про розділ влади, висунув свої війська в північну Італію. Причиною для усунення Валентиніана від влади виразив Максим, як боротьба за віру батьків. Максим, щоб безперешкодно перетнути з армією альпійські проходи з Галії до Італії використав хитрість. Довірена особа Валентініана — Домнін отримав багаті подарунки під час посольства до Максима. Більше того, Максим відправив з Домніном загін, як військову допомогу для війни з варварами в Панонії. Слідом за Домніном, тим же шляхом, рушив Максим з армією, затримуючи всіх подорожніх. Так Максим зумів без опору увійти до Італії. Римський сенат визнав нового імператора Італії. Валентініан з сім'єю утік під захист Феодосія в Салоніки.

У 388 році почалася війна проти Максима. Римський намісник у Північній Африці Гільдон захопив Сицилію, відтягнувши частину сил Максима на південь. Феодосій зібрав армію і також вирушив проти Максима та розбив його армію у битві на річці Сава (в сучасній Хорватії). Інший його полководець, Андрагатій, убивця імператора Граціана, був розбитий під Сісцієм (нині Сісак), а брат Максима - Марцеллін загинув у битві під Поетовіо (нині Птуй). Після чого армія Феодосія пройшла через Альпи переслідуючи війська Максима. Максимус здався Феодосієві у Аквілеї, де був страчений.

Посилання[ред.ред. код]

Walter E. Roberts:Біографія у De Imperatoribus Romanis(англ.)


Корона принца крові Це незавершена стаття про монарха, династію чи її представника.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.