Олешковичі
| село Олешковичі | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Волинська область |
| Район | Луцький район |
| Рада | Носачевичівська сільська рада |
| Код КАТОТТГ | UA07080250280051652 |
| Облікова картка | картка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1570 |
| Населення | 86 |
| Площа | 5,01 км² |
| Густота населення | 17 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 45146 |
| Телефонний код | +380 3368 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°55′59″ пн. ш. 25°23′24″ сх. д. / 50.93306° пн. ш. 25.39000° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
179 м |
| Водойми | Конопелька |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 45108, Волинська обл., Рожищенський р-н, с. Носачевичі, вул. Молодіжна, 23 |
| Карта | |
  Олешковичі | |
 Олешковичі | |
| Мапа | |
| |
Оле́шковичі — село в Україні, у Луцькому районі Волинської області. Населення становить 86 осіб.
Про першу згадку можна прочитати в Олександра Цинкаловського (у праці «Стара Волинь і Полісся»). Він пише, що вперше Олешковичі згадуються в 1570 році, коли належали до села Бутиня, князя Андрія Масальського, а в 1577 до Степана Харлинського, що платив від 6 домів.
Згодом, у 1816 році сюди з-над Буга, переселяються так звані «голєндри», тобто голландці, що почали займатися тут господарством. І ось тут починаються цікавинки. Через деякий час вони розуміють, що насправді вони не голландці, а поляки! Ходять до римо-католицького костелу в Вишеньках.
А коли у другій половині XIX ст. на Волинь з'їжджаються німецькі колоністи, які отримують численні привілеї, то поляки-голландці з Олешкович знову змінюють свою національну приналежність і стають німцями.[1]
До середини XX ст. (до початку ІІ світової війни) село розкинулось невеликими хутірськими поселеннями аж до земель сучасних Носачевич. Хатини розміщувались хаотично, зовсім не близько одна біля однієї, як зараз. За свідченням Олександра Цинкаловського — наприкінці XIX ст. тут було 36 будинків і 159 жителів.
Є у селі і декілька цікавинок архітектури. Зокрема — мурована лютеранська кірха, яка була спочатку дерев'яною. Сучасний вигляд будівлі сформувався у 1930-х роках. Станом на 2016 рік, цей храм належить християнам-баптистам. За селом збереглася ще (щоправда у вкрай жахливому стані) німецька хатина міжвоєнного періоду. Зараз тут руїни, а в одну з кімнат хтось ще й напхав сіна, перетворивши колись житло на клуню. Але попри те — хатина ще зберігає свій оригінальний вигляд.
У 1939 році, перед війною, коли більшість колоністів залишили село, на пусті хатини були заселені українці з прикордонних надбужанських сіл. Цікаво, що переселенців з Холмщини у селі майже немає. Зате сюди переселялися українці із Гродненської губернії (Сучасна Білорусь) у 20-х роках минулого століття.
Збереглося до нашого часу старе кладовище колоністів. І хоч більшість могил ніхто не доглядає, бо ж нащадків немає, але на кладовищі в 2001 р. установлений пам'ятник, який і розповідає про те, хто ж тут похований. Цікаво, що на цьому ж місці (поруч) діє і сучасне православне кладовище. Ба більше — є могили однієї родини нібито з різних часів. З одного боку — німецькі надписи ще з початку століття, з іншого українські зовсім сучасні. Це одна з небагатьох родин колоністів, що залишилась в Олешковичах до сьогодні.[1]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 102 особи, з яких 46 чоловіків та 56 жінок.[2]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 85 осіб.[3]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 98,84 % |
| російська | 1,16 % |
- ↑ а б Олешковичі: історія одного волинського села. Хроніки Любарта (укр.). 14 вересня 2016. Процитовано 4 березня 2017.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
 Населені пункти Рожищенського району | |
|---|---|
| Міста | |
| Смт | |
| Села | Башова • Берегове • Березолуки • Береськ • Богушівська Мар'янівка • Бортяхівка • Валер'янівка • Вишеньки • Вітоніж • Вічині • Ворончин • Городині • Дмитрівка • Доросині • Духче • Єлизаветин • Забара • Залісці • Іванівка • Іванчиці • Квітневе • Кияж • Кобче • Козин • Копачівка • Корсині • Кременець • Крижівка • Кроватка • Линівка • Літогоща • Луків • Любче • Малинівка • Мильськ • Мирославка • Михайлин • Навіз • Незвір • Немир • Носачевичі • Озденіж • Олександрівка • Оленівка • Олешковичі • Ольганівка • Переспа • Підгірне • Підліски • Пожарки • Раймісто • Романів • Рудка-Козинська • Рудня • Сокіл • Студині • Тихотин • Топільне • Трилісці • Тристень • Тростянка • Ужова • Уляники • Щурин • Яблунівка • Ясенівка |
|
Це незавершена стаття з географії Волинської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |