Рожищенський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рожищенський район
ліквідована адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Розташування району
Колишній район на карті Волинська область Волинська область
Основні дані
Країна: СРСР СРСР ( УСРР),
Україна Україна
Область: Волинська область Волинська область
Код КОАТУУ: 0724500000
Утворений: 17 січня 1940
Ліквідований: 17 липня 2020 року[1]
Населення: 38684 (на 1.1.2019)
Площа: 928 км²
Густота: 43.5 осіб/км²
Тел. код: +380-3368
Поштові індекси: 45100—45154
Населені пункти та ради
Районний центр: Рожище
Міські ради: 1
Селищні ради: 1
Сільські ради: 28
Міста: 1
Смт: 1
Села: 66
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Голова ради: Музика Андрій Євгенович
Голова РДА: Шкода Сергій Іванович[2]
Вебсторінка: Рожищенська РДА
Рожищенська районна рада
Адреса: 45100 Волинська обл., Рожищенський район, м. Рожище, вул. Грушевського, 12
Мапа
Мапа

Рожищенський район у Вікісховищі

Рожи́щенський райо́н — колишній район, що був розташований у центральній частині Волинської області України. Площа 928 км (13-е місце серед районів). Районний центр місто Рожище. Район створений 17 січня 1940 року.

Історична довідка[ред. | ред. код]

Перші письмові відомості про Рожище датуються 1377 роком, коли литовський князь Любарт Гедимінович подарував його соборній церкві Івана Богослова, яка знаходилась в Луцькому замку. З того часу воно більше трьох століть було власністю Луцького єпископа. Рожище не раз спустошувалось під час нападу татар на Волинь, але завдяки вигідному розташуванню завжди відбудовувалось.

У 1567 році польський король Сигізмунд Август надав йому магдебурзьке право.

Після Люблінської унії 1569 року Рожище знаходиться під владою Польщі і залишається у її складі по закінченні Визвольної війни 1648–1654 років. Після третього розподілу Польщі в 1795 році Рожище в складі західної Волині ввійшло до складу Росії.

З 1808 року Рожище належало графу Стройковському. Царським указом 1812 року Рожище і його околиці були передані князю Багратіону Імператинському.

У 1833 році на околиці Рожищ було побудовано кілька суконних фабрик. Цей район одержав назву Вовнянка. В 1870 році в Рожищах було 192 будинки, 860 жителів, церква, каплиця, молитовний будинок євангелістів, синагога, 27 сукновалень, 2 цегляних заводи, пивоварня, 17 магазинів. Щорічно проводилось 2 ярмарки. Відміна кріпосного права та прокладання через Рожище залізниці Київ-Варшава сприяли розвитку його промисловості та росту населення. У 1899 році тут проживало вже 3646 чоловік, були збудовані консервний, винокурний заводи, фабрика гнутих меблів.

Влада в Рожищах змінювалась таким чином: у 1918 році в місті розпочалась перша радянська окупація; на початку 1918 року місто захоплюють німецькі війська; у вересні 1920 року місто опиняється під владою Польщі; у вересні 1939 року на території Рожищенського району знову проголошено радянську окупацію.

З червня 1941 року по березень 1944 року Рожищенський район перебував від окупацією німецької армії.

05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Літогощенську сільраду Ковельського району до складу Рожищенського району.[3]

Транспорт[ред. | ред. код]

Територією району проходять автошляхи E85, Т 0309 та Т 1802.

Залізнична станція Переспа та три зупинних пункти: Бірок, Валер'янівка та Трилісці.

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

Населення Рожищенського району становить 42300 тис. осіб, з яких 46,6% — чоловіків та 53,4% — жінок. На території району містяться 66 сільських населених пункти та 1 селище міського типу. Відстань між обласним та районним центрами становить 26 км (залізницею) або 25 км (шосейними дорогами).

Серед загальноосвітніх закладів у районі працює 47 загально середніх шкіл, з них 11 початкових та 15 неповних середніх. Загальна кількість учнів, які навчаються у школах, становить 5619. Серед вищих навчальних закладів Рожищенський зооветеринарний технікум, філія Львівської академії ветеринарної медицини ім. Гжицького. Загальна кількість студентів у вищих навчальних закладах становить 422.

Для мешканців Рожищенського району працює 35 бібліотек, 1 будинок культури, 48 сільських клубів, 1 інтернет-центр, 2 музеї.

У Рожищенському районі діє 96 органів самоорганізації населення, з них 28 сільських, 57 вуличних та 11 будинкових комітетів. У районі зареєстровано 7 промислових підприємств, 9 фермерських господарств, 30 сільськогосподарських підприємств усіх форм власності та 1200 фізичних осіб-підприємців.

Природно-заповідний фонд[ред. | ред. код]

Ботанічні заказники[ред. | ред. код]

Дубовий закіт. На якому знаходився зруйнований замок Часів Сігізмунда іі якого досі незнайшли

Гідрологічні заказники[ред. | ред. код]

Гурсько-Гривенський, Надстирський, Падалівський, Урочище Озеро.

Лісові заказники[ред. | ред. код]

Ліски.

Ботанічні пам'ятки природи[ред. | ред. код]

Алея модрини європейської, Іванчицівська липа, Липа звичайна, Сосни звичайні, Ясен звичайний.

Політика[ред. | ред. код]

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Рожищенського району було створено 59 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 76,39% (проголосували 23 681 із 31 001 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 54,44% (12 892 виборців); Юлія Тимошенко — 17,21% (4 075 виборців), Олег Ляшко — 13,89% (3 289 виборців), Анатолій Гриценко — 5,62% (1 330 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,69%.[4]

Населені пункти[ред. | ред. код]

Список сіл району[ред. | ред. код]

Назва Входження
Башова Копачівська сільська рада
Берегове Мильська сільська рада
Березолуки Березолуківська сільська рада
Береськ Береська сільська рада
Богушівська Мар'янівка Переспівська сільська рада
Бортяхівка Тихотинська сільська рада
Валер'янівка Руднянська сільська рада
Вишеньки Носачевичівська сільська рада
Вітоніж Ясенівська сільська рада
Вічині Вічинівська сільська рада
Ворончин Ворончинська сільська рада
Городині Городинівська сільська рада
Дмитрівка Топільненська сільська рада
Доросині Доросинівська сільська громада
Духче Сокільська сільська рада
Єлизаветин Носачевичівська сільська рада
Забара Переспівська сільська рада
Залісці Залісцівська сільська рада
Іванівка Літогощанська сільська рада
Іванчиці Іванчицівська сільська рада
Квітневе Щуринська сільська рада
Кияж Доросинівська сільська рада
Кобче Кобченська сільська рада
Козин Рудко-Козинська сільська рада
Копачівка Копачівська сільська рада
Корсині Літогощанська сільська рада
Кременець Кременецька сільська рада
Крижівка Луківська сільська рада
Кроватка Березолуківська сільська рада
Линівка Переспівська сільська рада
Літогоща Літогощанська сільська рада
Луків Луківська сільська рада
Любче Любченська сільська рада
Малинівка Переспівська сільська рада
Мильськ Мильська сільська рада
Мирославка Переспівська сільська рада
Михайлин Топільненська сільська рада
Навіз Навізька сільська рада
Незвір Луківська сільська рада
Немир Немирська сільська рада
Носачевичі Носачевичівська сільська рада
Озденіж Іванчицівська сільська рада
Олександрівка Копачівська сільська рада
Оленівка Пожарківська сільська рада
Олешковичі Носачевичівська сільська рада
Ольганівка Руднянська сільська рада
Переспа Переспівська сільська рада
Підгірне Березолуківська сільська рада
Підліски Копачівська сільська рада
Пожарки Пожарківська сільська рада
Раймісто Немирська сільська рада
Романів Городинівська сільська рада
Рудка-Козинська Рудко-Козинська сільська рада
Рудня Руднянська сільська рада
Сокіл Сокільська сільська рада
Студині Ворончинська сільська рада
Тихотин Тихотинська сільська рада
Топільне Топільненська сільська рада
Трилісці Переспівська сільська рада
Тристень Щуринська сільська рада
Тростянка Копачівська сільська рада
Ужова Залісцівська сільська рада
Уляники Уляниківська сільська рада
Щурин Щуринська сільська рада
Яблунівка Березолуківська сільська рада
Ясенівка Ясенівська сільська рада

Визначні місця[ред. | ред. код]

Пам'ятки архітектури[ред. | ред. код]

  • Михайлівська церква в с. Щурин (побудована в 1767 році).
  • Стефанівська церква в с. Пожарки (побудована в 1788 році).
  • Петропавлівська церква в с. Іванівка (побудована в 1629 році).
  • Троїцька церква в с. Рудка-Козинська (побудована в 1700 році).
  • Луківська церква в с. Доросині (побудована в 1721 році).
  • Успенська церква в с. Сокіл (побудована в XVII столітті).
  • Покровська церква в с. Городині (побудована в 1762 році).
  • Поштова станція в с. Копачівка (побудована в 1846 році).

Інші[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  2. Розпорядження Президента України від 17 квітня 2020 року № 279/2020-рп «Про призначення С.Шкоди головою Рожищенської районної державної адміністрації Волинської області»
  3. Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року "Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР"
  4. ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Процитовано 7 березня 2016.

Література[ред. | ред. код]

  • Рожищенський район // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Волинська область / І.С. Клімаш (голова редколегії тому), 1970 : 747с. — С.603-638, 613

Посилання[ред. | ред. код]


Ковельський район Маневицький район
Турійський район Ківерцівський район
Локачинський район Луцький район