Луцький район

Луцький район
Герб	Прапор
	Район на карті регіону
Основні дані
Країна:	Україна
Регіон:	Волинська область
Код КОАТУУ:	0722800000
Утворений:	17 січня 1940
Населення:	▲ 66002 (на 1.1.2019)
Площа:	973 км²
Густота:	62.4 осіб/км²
Тел. код:	+380-3322
Поштові індекси:	45601—45665
Населені пункти та ради
Районний центр:	м. Луцьк
Селищні ради:	2
Сільські ради:	29
Смт:	2
Села:	83
	Мапа району
Районна влада
Адреса:	45001 Волинська обл., м. Луцьк, вул. Ковельська, 53
Вебсторінка:	Луцька РДА; Луцька районна рада
Голова РДА:	Кец Володимир Олександрович
Голова ради:	Приходько Валентин Васильович
Мапа
	Луцький район у Вікісховищі

Лу́цький райо́н — район розташований у південно-східній частині Волинської області. Районним центром є місто Луцьк, яке не входить до складу району та є містом обласного підпорядкування.

Загальні відомості[ред. | ред. код]

Площа району 0,973 тис. км², що становить 4,8% території області. Межує з Горохівським, Ківерцівським, Локачинським та Рожищенським районами області, Рівненською областю.

Район включає 83 сільських населених пункти і 2 селища міського типу (Торчин, Рокині).

Луцький район утворено 17 січня 1940 р., встановлено в сучасних межах 8 грудня 1966 р., хоча Луцька волость згадується ще в XIII ст. Центром району є (водночас і обласний центр) — місто Луцьк.

У районі проживає 60,6 тис. чоловік населення, з них 10% міського населення, 90% сільського. Щільність населення на 1 км² 63 особи.

Географія[ред. | ред. код]

Район розташований у південній поліській та західній лісостеповій фізико-географічних зонах. Середньорічні температури: літня + 18 °C, зимова — -5 °C. Кількість опадів: 540–560 мм.

На території району є два озера, протікає чотири річки (Стир, Омеляник, Сапалаївка, Чорногузка), найбільша з яких — Стир довжиною 38 км на території району.

Адміністративний устрій[ред. | ред. код]

Докладніше: Адміністративний устрій Луцького району

Район поділяється на 2 селищні і 28 сільських рад, що об'єднують 85 населених пунктів. Адміністративний центр — місто Луцьк^[2].

Економіка[ред. | ред. код]

Основна діяльність району — сільське господарство. Воно спеціалізується з вирощування зернових, цукрових буряків, великої рогатої худоби м'ясо-молочного напряму. Площа сільськогосподарських угідь району становить 73,7 тис. га

На сьогодні в районі створено і функціонують 68 сільськогосподарських підприємств усіх форм власності. Кількість фермерських господарств — 122, господарств населення — 15 тис. одиниць. У районі працює Волинський інститут агропромислового виробництва Української Академії аграрних наук.

Працюють 18 промислових підприємства, серед яких акціонерні товариства «Волиньхолдінг» (відоме за торговельною маркою «Торчин-продукт»), «Троянда-Волинь», торговельні марки «Троянда», «Гнідавський цукровий завод».

Політика[ред. | ред. код]

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Луцького району було створено 59 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 80,82% (проголосували 37 369 із 46 237 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 60,65% (22 666 виборців); Юлія Тимошенко — 14,68% (5 484 виборців), Олег Ляшко — 12,03% (4 495 виборців), Анатолій Гриценко — 5,05% (1 886 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,64%.^[3]

Транспорт[ред. | ред. код]

Територією району проходять автошляхи E85, Н17, Н22, Т 0303, Т 0309 та Т 1802.

Станція Луцьк є проміжною на лінії Ківерці — Підзамче відтак у районі лише одна станція Несвіч-Волинський та чотири зупинних пункти Вигуричі, Лаврів, Оздів та Промінь.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

На території району розміщено 8 храмів — пам'яток архітектури, що занесені до Державного реєстру та охороняються законом. Територія району, його села та селища багаті на пам'ятки археології, зокрема часів палеоліту, мезоліту, неоліту. Особливо щедра Луцька земля на ранньослов'янські та давньоруські пам'ятки.

На території району розміщено Історико-краєзнавчий музей у с. Торчин та у дендропарку с. Рокині — Музей історії сільського господарства Волині.

Туристичні об'єкти[ред. | ред. код]

Музей історії сільського господарства Волині просто неба.
Школа козацького гарту.

Церкви[ред. | ред. код]

Свято-Успенська церква с. Баїв (дерев'яна, побудована в 1875 р.).
Михайло-Архангельська церква в с. Білосток.
Свято-Василівська церква в с. Боголюби (дерев'яна, побудована в 1863 р.).
Свято-Воздвиженська церква в с. Буків (побудована в 1764 р.).
Різдво-Богородична церква в с. Воротнів побудована в 1785 р.).
Свято-Миколаївська церква в с. Городок (дерев'яна, побудована в 1890 р.).
Соборо-Богородична церква в с. Забороль (цегляна, побудована в 1914 р.).
Свято-Воздвиженська церква в с. Коршів.
Свято-Троїцька церква в с. Лучиці (дерев'яна, побудована в 1900 р.).
Церква Покрови святої Богородиці в с. Маяки.
Церква святої Параскеви в с. Милуші (побудована в кінці XXVII ст.).
Свято Михайло-Архангельська церква в с. Несвіч (дерев'яна, побудована в 1751 р.).
Кірха в с. Озеряни (цегляна, побудована в 1925 р.).
Божої Матері-Покрови двопрестольна церква в с. Піддубці.
Олександра Невського церква в с. Підгайці (дерев'яна, побудована в 1868 р.).
Свято-Михайлівська церква в с. Промінь (дерев'яна, побудована в 1885 р.).
Борисо-Глібська церква в с. Романів (дерев'яна, побудована в 1885 р.).
Казансько-Богородична церква в с. Садів (цегляна, побудована в 1909 р.).
Іоанно-Богословська церква в с. Сьомаки (дерев'яна, побудована в 1871–1875 р.).
Свято-Миколаївська церква в с. Смолигів.
Свято-Стефанівська церква в с. Усичі.
Свято-Покровський храм в с. Веселе

Заповідні території загальнодержавного значення[ред. | ред. код]

Ботанічний заказник «Воротнів», с. Воротнів.
Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Байрак», смт Рокині.

Заповідні території місцевого значення[ред. | ред. код]

Загальнозоологічний заказник «Гнідавське болото», с. Рованці.
Загальнозоологічний заказник «Шепель», с. Шепель.
Орнітологічний заказник «Чаруків», с. Чаруків.
Орнітологічний заказник «Лобаниха», смт Рокині.
Орнітологічний заказник «Рокинівський», с. Чаруків.
Гідрологічний заказник «Чорногузка», між с. Сьомаки — с. Гірка Полонка.
Гідрологічний заказник «Краєвид», смт Рокині.
Ботанічна пам'ятка природи «Група дубів-велетнів», с. Тарасове.
Заповідне урочище «Радомишль», с. Радомишль.
Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Першотравневий», Луцький р-н, с. Тарасове.

Персоналії[ред. | ред. код]

Народилися[ред. | ред. код]

Стельмащук Юрій — (1920 — 5 жовтня 1945, розстріляний, Лук'янівська в'язниця, Київ) — організатор відділів УПА в Волинській і Берестейській областях, командир загону «Озеро» (06.1943-10.1943), ВО «Турів» (11.1943-10.1944), З'єднаних груп «Завихост» (11.1944-01.1945), одночасно заступник крайового провідника ОУН на Волині.
Ковальський Микола Миколайович — член Української Центральної Ради.
Бохонюк Стефан Якович -пастир Богушівсько-Вічинської общини євангельських християн.

Джерела[ред. | ред. код]

↑ Розпорядження Президента України від 15 червня 2020 року № 394/2020-рп «Про призначення В.Кеца головою Луцької районної державної адміністрації Волинської області».
↑ Адміністративно-територіальний устрій Волинської області на сайті Верховної Ради України
↑ ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Процитовано 2016-03-07.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Луцький район

Сторінка на сайті ОДА

	Рожищенський район	Ківерцівський район Луцьк
Локачинський район
Горохівський район	Рівненська область (Демидівський район)	Рівненська область (Млинівський район)

[1] Розпорядження Президента України від 15 червня 2020 року № 394/2020-рп «Про призначення В.Кеца головою Луцької районної державної адміністрації Волинської області».

[2] Адміністративно-територіальний устрій Волинської області на сайті Верховної Ради України

[3] ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Процитовано 2016-03-07.

[1]

[2]

[3]