Оливний фільтр
Оли́вний фільтр[1] призначений для видалення (фільтрації) забруднень з моторних і трансмісійних олив, мастил або робочих рідин гідроприводів. Деколи використовується назва мастильний, масляний фільтр.
Використання[ред. | ред. код]
З часом, у системі циркуляції оливи утворюються забруднення у вигляді нагарів, металічної стружки і ін.[2] Наймасовішим є використання оливних фільтрів у двигунах внутрішнього згоряння транспортних засобів, що експлуатуються у звичному режимі та у позашляхових умовах, легких літаків, а також морських суден. Оливні фільтри використовуються в різних типах гідравлічних систем. Гідравлічні системи транспортних засобів, наприклад, автоматичні коробки передач і гідропідсилювачі керма, часто також оснащені оливним фільтром. Використання оливних фільтрів вимагають і газотурбінні двигуни в авіації. Крім цих цілей, у видобутку нафти, її транспортуванні і переробці також використовують фільтри.
Історія створення[ред. | ред. код]
Перший автомобільний оливний фільтр був запропонований в 1923 р. Ернестом Світлендом (Ernest Sweetland) і Джорджем Г. Грінгалгом (George H. Greenhalgh), що спочатку отримав назву «Purolator» (скорочення від англ. pure oil later — «чиста олива згодом»)[3]. Цей фільтр був неповнопотоковим: через фільтр протікала тільки невелика частина оливи. Основна ж маса оливи потрапляла в двигун безпосередньо. Фільтри такого типу використовувались у двигунах тривалий період. Сучасні неповнопотокові системи фільтрації для дизельних двигунів стають популярними у виробництві оскільки менш затратні в обслуговуванні[4][5].
Двадцять років пізніше з'явився перший повнопотоковий фільтр, в якому вся олива, перш ніж потрапити в двигун, проходила процедуру фільтрації. Однак для ефективної роботи такого фільтра необхідно, щоб обсяг оливи і її тиск не перевищували деякої величини. У деяких системах використовуються обидва типи фільтрів (комбінована система фільтрації).
Типи фільтрів[ред. | ред. код]
Механічні[ред. | ред. код]
У цих фільтрах для видалення домішок використовується явище фільтрації (найпоширеніший тип фільтрів на сьогодні). В автомобілях такі фільтри, як правило, виконані у вигляді картриджів. При забрудненні такі картриджі виймаються з фільтру і замінюються новими. Втім також існують і одноразові оливні фільтри без змінних картриджів. Механічні фільтри отримали широке поширення в системах об'ємного гідропривода. Зокрема, встановлюють наступні типи механічних фільтрів:
Паперові і повстяні фільтри відносять до фільтрів тонкої фільтрації, а сітчасті, пластинчасті і дротяні — до фільтрів середньої і грубої фільтрації, При цьому строгої межі між фільтрами тонкої фільтрації і фільтрами, наприклад, середньої фільтрації не існує.
Магнітні[ред. | ред. код]
Цей тип фільтрів використовує постійний магніт або електромагніт для видалення феромагнітних забруднюючих речовин.
Гравітаційні[ред. | ред. код]
Принцип роботи базується на осадженні частинок, з більшою густиною ніж в оливи під дією сили тяжіння.
Відцентрові[ред. | ред. код]
Для видалення забруднювачів використовуються сили інерції при зміні напряму руху потоку оливи (зокрема, в умовах обертового руху з використанням центрифуги).
Конструкція оливного фільтра[ред. | ред. код]
Повнопотоковий фільтр зазвичай складається з металевого корпусу, фільтрувального елемента і двох клапанів: перепускного (його називають іноді запобіжним або обвідним) і зворотного (антидренажного) клапанів. Зовнішній корпус виготовляється з різних матеріалів: алюміній, сталь, пластик. Все пов'язано з умовами і температурою.[6]
Перепускний клапан забезпечує подачу оливи в двигун в тих випадках, коли його не пропускає фільтрувальний елемент. Так буває, якщо елемент забруднений, а також при різкому підвищенні частоти обертання вала двигуна або зростання в'язкості оливи на холоді. Призначення зворотного клапана — утримувати оливу в фільтрі при непрацюючому двигуні з тим, щоб забезпечити швидке встановлення заданого тиску в системі під час запуску двигуна.
Якість фільтрації[ред. | ред. код]
Для оцінки якості фільтрації існують два параметри:
- номінальний ступінь фільтрації — це розмір часток, затримуваних фільтром на 95 %;
- абсолютний ступінь фільтрації — це розмір часток, повністю затримуваних фільтром.
У вітчизняній практиці прийнято оцінювати фільтри за номінальним ступенем фільтрації. Наприклад, в дорожньо-будівельній техніці номінальний ступінь фільтрації більшості фільтрів систем гідроприводу становить 25-40 мкм. В авіації вимоги до фільтрації жорсткіші, і номінальний ступінь фільтрації більшості фільтрів становить 5 мкм і менше.
Чим якісніша фільтрація, тим більший опір чинить потоку рідини фільтр, але, з іншого боку, тим менший вплив чинять забруднення робочої рідини на знос деталей гідроустаткування.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Англо-польсько-російсько-український словник з хімії та технології переробки нафти. — Львів: Вид-во НУ «Львівська політехніка», 2004. — С. 1529, 2355
- ↑ Проблема правильной смазки мотора // За рулем. — 1931, № 10 (травень)
- ↑ Fleet Maintenance magazine on Purolator history. Архів оригіналу за 24 лютого 2009. Процитовано 24 лютого 2009.
- ↑ Oil Bypass Filter Technology Performance Evaluation — 1st Qtr 2003 — DoE FreedomCAR
- ↑ Oil Bypass Filter Technology Performance Evaluation — 4th Qtr 2003 [Архівовано 15 липня 2004 у Wayback Machine.] — DoE FreedomCAR
- ↑ Гідравлічні фільтри: опис, конструкція, застосування.
Посилання[ред. | ред. код]
- Масляный фильтр // Техинфо (рос.)