Повсть

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кольорова повсть
Шаповал з луком. Фото Ф. Бонфіса[fr], Єрусалим, 1880 р.
Казахська юрта з повсті
Капелюх з повсті

По́всть (дав.-рус. пълсть, від прасл. *pьl̥stь)[1] — нетканий текстиль, виготовлений із волокон шерсті. Листовий пористий цупкий матеріал виготовлений способом валяння. Використовується як прокладковий, ущільнювальний, тепло- і звукоізоляційний матеріал.

Історія[ред. | ред. код]

Повсть вважається найдавнішим з відомих текстильних матеріалів[2]. Багато які культури мають легенди, що пояснюють винахід валяння. Наприклад, шумери приписували відкриття секрету виробництва повсті Урнамману з Лагаша[3]. Християнська оповідь про Святого Климента і Святого Христофора повідомляє, що під час втечі вони набили свої сандалі вовною для захисту ніг від пухирів і в кінці їхньої подорожі під впливом порухів і поту вовна звалялася в повстяні панчохи[4][5].

Найімовірніше за все, батьківщиною повсті є Центральна Азія. Знайдені в Сибіру поховання, датовані VII—II століттями до нашої ери, свідчать про широке застосування повсті, включаючи одяг, оздоби, покриття стін і кінські попони. Використовуючи підфарбовування, вишивку лініями стібків та інші прийоми, повстярі робили матеріал образотворчим засобом[6]. Із Сибіру й Монголії повстярство поширилося в інші регіони разом з міграціями монгольських і тюркських народів. Поширенню повстяної технології сприяли розвиток у степових народів вівчарства і верблюдівництва, потреба в будівельному матеріалі в умовах браку лісу: з повсті робили стіни і підлогове покриття юрт. Використовувалася повсть і для одягу, ковдр, килимів (кошм), підсідельників[6].

В Україні виробництвом повсті займалися майстри, що називалися шаповалами, оскільки одним зі застосувань матеріалу було виготовлення щільних шапок[7]. Валяння здійснювалося в майстернях — шаповальнях[8], і включало кілька етапів: підготовку сировини (миття в чистій, потім у мильній чи лужній воді, сортування за типом волосу), чесання, розпушування і збивання, і нарешті, власно валяння. Спочатку вимиту і відсортовану сировину розчісували на залізних гребенях. Процес розпушування і збивання здійснювався на спеціальній решітці[9] за допомогою пристрою — лука. Він складався з таких елементів: власно лука, кобилки, тарілки з натягачем, струни, гачка, чаплії. Лук мав вигляд закругленого бруска, кінець якого праворуч від шаповала був дещо тонше за лівий. Через правий кінець проходила кобилка — клинець з виїмкою, до лівого за допомогою мотузки (натягача) була прикріплена тарілка — чотирикутна дощечка з круглим отвором посередині. Кінці лука з'єднувалися струною — тятивою, що проходила від правого кінця через кобилку до тарілки і через тарілку. Посередині лука був гачок, що служив для кріплення чаплії́ — дерев'яного брусочка з мотузками по обох кінцях: до нижньої кріпився гачок лука, а верхня була прив'язана до вбитого в стіну цвяха. Лук встановлювався таким чином, щоб струна лежала на вовні. Смикаючи за струну дерев'яним гачком-шляхуном[10], шаповал приводив її в рух, від якого вовна розбивалася[11], грубий волос відкидався вбік, пил і дрібні частинки провалювалися крізь решітку, а підшерсток розпушувався.

Розпушену і збиту вовну укладали тонким шаром на шматок полотна або очеретяну мату, злегка збризкували гарячою водою, згортали по діагоналі в рулон і качали протягом близько 15 хвилин, періодично розгортаючи і згортаючи знову по іншій діагоналі. Потім валяння продовжували вже без обгортки, за потреби повторюючи гаряче зволожування[12]. Виготовлення повстяних виробів називалося «бити повсті»[13].

Валяння повсті могло здійснюватися і механізованим способом — на валяльнях, які також використовувалися для виробництва сукна.

Опис[ред. | ред. код]

Одержують повсть валянням вовни і хутрових відходів або формуванням і тепловою обробкою суміші мінеральної вати і зв'язуючої речовини (наприклад, бітуму). Випускають повсть у вигляді стрічок, пластин, готових деталей та іншого.

Повітряні пори в матеріалі складають не менше 75 % об'єму.[14] Щільність повсті коливається в межах від 200 до 430 кг/м²[14] Термічна стійкість повсті не перевищує 75оС.[14].

Розрізняють повсть технічну, побутову, будівельну і протипожежну. Технічну повсть поділяють на тонкошерсту, напівгрубошерсту і грубошерсту[14].

Повсть володіє високими тепло-, звукоізолювальними і амортизувальними властивостями.

Волокна повсті руйнуються від дії грибків і молі, легко руйнується від дії лугів, але стійкі проти кислот[14].

Повсть використовують також у папероробних машинах, музичних інструментах, для полірування жерсті тощо.

Майстрів з виготовлення повсті називають повстяра́ми[15].

Види[ред. | ред. код]

Фетр

Фетр (від фр. feutre) — тонка щільна повсть найвищого сорту, з якої виготовляють капелюхи, валянки[16] (з пуху кролів і ангорських кіз).

Будівельна повсть

Будівельною повстю утеплюють трубопроводи, віконні і дверні коробки та інші.

Побутова повсть

Побутову повсть (підошовну, взуттєву, шорну) застосовують у виробництві взуття.

Технічна повсть

З технічної повсті (грубововняної, напівгрубої і тонкововняної) виготовляють сальники, прокладки, амортизатори для автомобілів, тракторів, комбайнів, літаків.

Протипожежна повсть

Протипожежна повсть (кошма, пожежне полотно) входить в комплект пожежного щита на АЗС.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
  2. Chad Alice Hagen (2005). Fabulous Felt Hats: Dazzling Designs from Handmade Felt. Lark Books. с. 8–. ISBN 978-1-57990-542-2. 
  3. Dan Howard (2011). Bronze Age Military Equipment. Casemate Publishers. с. 69–. ISBN 978-1-84884-293-9. 
  4. Chris Thompson (2011). Felt: Fluxus, Joseph Beuys, and the Dalai Lama. U of Minnesota Press. с. 56–. ISBN 978-0-8166-5354-6. 
  5. The Recent Development of American Industries. University of Pennsylvania Press. 1891. с. 63–. 
  6. а б Brown, Susan (2009). Fashioning Felt. New York City: Smithsonian, Cooper-Hewitt, National Design Museum. ISBN 978-0-910503-89-1. 
  7. Шаповал // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  8. Шаповальня // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  9. Решітка // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  10. Шляхун // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  11. Лук // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  12. Войлочное производство // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос.)
  13. Повсть // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  14. а б в г д Автомобильные материалы: Справочник. — 3-е изд., перераб. и доп. / Г. В. Мотовилин, М. А. Масино, О. М. Суворов, — М.: Транспорт, 1989. — 464 с. ISBN 5-277-00458-0
  15. Повстяр // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  16. Фетр // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.

Джерела та література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]