Олишівська селищна громада

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олишівська селищна громада
Основні дані
КраїнаУкраїна Україна
ОбластьЧернігівська область
РайонЧернігівський район
Код КАТОТТГUA74100290000084770
Утворена3 травня 2017 року
Адмін. центрОлишівка
Територія та населення
Площа153,94 км²
Населення2850 осіб (2018)
Густота18,51 осіб/км²
Населені пункти
Міста0
Селища1
Села5
Органи влади
РадаОлишівська селищна рада
Голова громадиСергій Вікторович Малець

Мапа

Олишівська селищна територіальна громада — територіальна громада в Україні, на території Чернігівського району Чернігівської області. Адміністративний центр — селище Олишівка.

Площа громади — 153,94 км², населення — 2850 мешканців (2018).[1]

Утворена 3 травня 2017 року шляхом об'єднання Смолянської сільської ради Куликівського району та Олишівської селищної ради Чернігівського району.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р від 12 червня 2020 року «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», до складу громади була включена територія Серединської сільської ради Чернігівського району [2].

Відповідно до постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року «Про утворення та ліквідацію районів», громада увійшла до новоствореного Чернігівського району[3].

Населені пункти

[ред. | ред. код]

До складу громади входять 1 селище (Олишівка) і 5 сіл: Коростень, Серединка, Сіножацьке, Смолянка, Топчіївка.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 280-р «Про затвердження розподілу обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на формування інфраструктури об'єднаних територіальних громад у 2019 році»
  2. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області
  3. Про утворення та ліквідацію районів. Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 8 грудня 2020.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • ВВРУ, 2018, № 8, стор. 56