Османсько-перська війна (1514-1555)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Османсько-перська війна
Османсько-перські війни
Sueleymanname nahcevan.jpg
Мініатюра, що змальовує вступ Сулеймана до Нахічевані й завершення війни
Дата: 15141555
Місце: Межиріччя, Західний Іран, Південний Кавказ
Результат: Амасійський мир
Сторони
* Flag of Shah Tahmasp I.svg Держава Сефевідів * Fictitious Ottoman flag 3.svg Османська імперія
Командувачі
* Flag of Shah Tahmasp I.svg Ісмаїл I * Fictitious Ottoman flag 2.svg Селім I
Військові сили
* Сефевіди
  • 1514:
  • 40[1][2] (за іншими даними 55[3] чи 80[4]) тисяч вояків
  • 1532—1555:
  • 60 тисяч вояків, 10 гармат
* Османська імперія
  • 1514:
  • 60[5] (за іншими даними 100[4][2]) тисяч вояків, 100—150[6] (за іншими даними 300[7]) гармат
  • 1532—1555:
  • 200 тисяч вояків, 300 гармат

Османсько-перська війна 1514—1555 років — перший збройний конфлікт між Османською імперією та державою Сефевідів у Персії[8]. Незважаючи на те, що у той період проходило кілька військових кампаній з періодами бездіяльності, війна вважається єдиною, оскільки тільки 1555 року було підписано мирний договір.

Передумови[ред. | ред. код]

Наприкінці XV століття було зруйновано державу Ширваншахів, а 1503 року Ісмаїл I розбив Ак-Коюнлу та, завоювавши території сучасних Ірану й Іраку, створив шиїтську державу Сефевідів. Відносини останніх з османами були напруженими з самого початку.

1511 року в південній частині Малої Азії відбулось масштабне повстання на чолі з Хасаном-халіфом, відомим в народі під прізвиськом Шахкулу («Раб шаха»). Повстанці розбили османів і практично вигнали їх з Малої Азії. 21 квітня 1511 року каді Бурси закликав яничар на допомогу, передбачаючи, що за два дні область загине. Проведення кампанії проти Шахкулу було покладено на великого візира Хадима Алі-пашу. Османське військо наздогнало повстанців лише у Сівасі, де й Шахкулу, й Хадим Алі загинули в битві. Решта повстанців утекли до Персії.

1512 року султан Баязид II зрікся престолу, а новим правителем імперії став Селім I Явуз. У той же час у боротьбу за владу вступив Ахмед, син Баязида, під час якої звертався по допомогу до різних правителів, у тому числі й до Ісмаїла. Тому Селім вирішив кинути виклик персам на чолі з Ісмаїлом I.

Готуючись до війни, Селім I продовжив дію угод з європейськими державами (Угорщиною та Польщею), а також з мамелюками, жадаючи таким чином уникнути війни на два фронти. Окрім того султан закрив кордон з Персією, таким чином припинивши експорт перських товарів на захід та імпорт зброї до держави Сефевідів.

Перебіг війни[ред. | ред. код]

Влітку 1514 року Селім вторгся до меж Сефевідської держави. Ісмаїл вирішив застосувати тактику спаленої землі на шляху руху османської армії. Складні умови виснажили війська Селіма, продовольства не вистачало, в армії зростало невдоволення. Окрім іншого османські вояки були не в захваті від того, що вони мають битись із братами-мусульманами.

Невдовзі Селіму стало відомо, що перські війська зосереджені в Чалдиранській долині. Перспектива близької битви заспокоїла яничар. 23 серпня 1514 року в результаті битви перська армія, що не мала, на відміну від османів, вогнепальної зброї, була розбита. Ісмаїл утік з поля бою спочатку до Тебриза, а потім на південний схід. Селім переслідував його до самого Тебриза, куди прибув 6 вересня й розграбував місто.

Османські війська відмовились зимувати на сході, й Селім був змушений повернути назад до Амасьї. Щоб заспокоїти невдоволених, у листопаді 1514 року був усунутий великий візир Херсеклі Ахмед-паша, а його місце зайняв Дукакіноглу Ахмед-паша. Ісмаїл тим часом, остерігаючись весняної кампанії, шукав союзників серед інших держав, а також прохав про мир у самого Селіма. Втім останній лише страчував сефевідських посланців. І лише португальський віце-король Індії Афонсу де Албукеркі надіслав Ісмаїлу символічний подарунок — дві малі гармати й шість аркебуз.

1516 року армія Селіма I знову виступила на схід зі Стамбула. Однак османи не пішли на Персію, а несподівано повернули на мамелюків і вторглись до Сирії. Після завоювання Сирії та Єгипту Селіму стало простіше здійснювати торгову блокаду Персії. У травні 1518 року армія Селіма йшла до Євфрату, але потім без попередження повернула на захід і повернулась у Стамбул.

На початку 1520 року Ісмаїл схвалив повстання кизилбашів на чолі з Шахом-велі. Султан мобілізував армію проти нової небезпеки, після чого відбулись дві великі битви в центральній і північно-центральній Малій Азії. Шах-велі був страчений, його тіло було привселюдно розчленовано. Після придушення повстання османські загони залишились у Малій Азії з наказом перебувати в готовності до нового походу.

У вересні 1520 року Селім помер, його наступником на султанському престолі став його син Сулейман Кануні. Після сходження на престол останній відмовився від походів на схід і вирушив на захід — у похід проти Угорщини та госпітальєрів.

1524 року помер і шах Ісмаїл. Його спадкоємцем став 10-річний Тахмасп I. В державі Сефевідів спалахнула боротьба за владу. 1528 року губернатор Багдада заявив, що переходить у підпорядкування до Сулеймана, але невдовзі його вбили, і владу Сефевідів було відновлено. Потім на бік султана перейшов перський губернатор Азербайджану, а на бік шаха — курдський емір Бітліса.

1533 року Сулейман I уклав перемир'я з Фердинандом I Австрійським, і відрядив садразама Паргали Ібрагіма-пашу з армією на схід. Сераскір провів зиму в Алеппо, а влітку 1534 року захопив Тебриз. Тахмасп вирішив з османами не битись і втік зі столиці. Здійснивши перехід через нагір'я південно-західного Ірану, османська армія підійшла до Багдада, й місто капітулювало. За результатами тієї кампанії під владу османів перейшли найголовніші святині шиїтського ісламу — Наджаф і Кербела.

1548 року Сулейман розпочав чергову кампанію проти Сефевідів. Османська армія підійшла до Тебриза, але через нестачу продовольства Сулейман був змушений відмовитись від облоги міста. Військо султана просунулось вглиб Ірану й тимчасово зайняло Ісфаган. У подальшому військові дії тривали зі змінним успіхом. Сулейман повернувся додому ні з чим, якщо не враховувати захоплення прикордонного міста Ван і багатої здобичі.

1552 року вже Тахмасп виступив у похід, щоб повернути нещодавно втрачені території. В османському війську, що було відряджено проти персів, почались заворушення. До табору прибув Сулейман і стратив свого сина Мустафу, якого запідозрив у спробі зайняти трон. Це спричинило значні заворушення в Анатолії.

1554 року султан знову вирушив на схід, діставшись Карабаху[9]. Того разу вже османи, наслідуючи персів, застосовували тактику спаленої землі в тих прикордонних районах, звідки перси починали свої набіги.

Результат і наслідки[ред. | ред. код]

1555 року було укладено мирну угоду в Амасьї, за умовами якої західна Вірменія й арабський Ірак відійшли до Османської імперії.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Roger M. Savory, Iran under the Safavids, Cambridge, 1980, стор. 41
  2. а б McCaffrey, Michael J. (1990). «ČĀLDERĀN». Encyclopaedia Iranica, Vol. IV, Fasc. 6. pp. 656–658. http://www.iranicaonline.org/articles/calderan-battle. 
  3. Keegan & Wheatcroft, Who's Who in Military History, Routledge, 1996. стор. 268
  4. а б Encyclopedia of the Ottoman Empire, ed. Gábor Ágoston, Bruce Alan Masters, стор. 286, 2009
  5. Keegan & Wheatcroft, Who's Who in Military History, Routledge, 1996. стор. 268
  6. Ágoston, Gábor (2014). Firearms and Military Adaptation: The Ottomans and the European Military Revolution, 1450–1800. Journal of World History 25: 110. 
  7. Savory, Roger (2007). Savory, Roger (2007). Iran Under the Safavids. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 978-0521042512.  стор. 42
  8. І. П. Петрушевський. Нариси з історії феодальних відносин в Азербайджані та Вірменії у XVI-початку XIX ст. — стор. 38
  9. The Cambridge History of Iran, Vol. 6, стор. 243

Джерела[ред. | ред. код]

  • Yves Bomati, Houchang Nahavandi,Shah Abbas, Emperor of Persia,1587-1629, 2017, ed. Ketab Corporation, Los Angeles, ISBN 978-1595845672
  • Мікаберідзе, Александер (2015). Історичний словник Грузії (вид. 2). Rowman & Littlefield. с. XXXI. ISBN 978-1442241466.