Очікує на перевірку

Луарсаб I

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Луарсаб I
груз. ლუარსაბ I
Прапор
Прапор
Цар Картлі
1534 — 1556
Попередник: Георгій IX
Спадкоємець: Симон I
 
Народження: 1502(1502)
Смерть: 1556(1556)
Тіфліс
Поховання: Собор Свєтіцховелі
Релігія: Грузинська православна церква
Рід: Багратіоні
Батько: Давид X
Мати: Тамар Джакелі
Шлюб: Tamar of Imeretid
Діти: сини: Симон, Давид, Вахтанг, Олександр і Леван
Автограф:

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Луарсаб I Великий (груз. ლუარსაბ I; 15021556) — цар Картлі (15271556). Син Давида X. Представник династії Багратіоні.

Основними подіями його правління були навали шаха Тамаза.

Війна з Іраном

[ред. | ред. код]

1536 року, коли цар перебував у Мцхеті, на картлійську територію вторглась армія шаха Тамаза, спалила Тбілісі й залишила у фортеці перський гарнізон. Луарсаб зміг відбити столицю лише 1539 року.

1548 шах Тамаз знову захопив Тбілісі. З того моменту Луарсаб I вів, фактично, партизанську війну проти персів.

1556 року до Картлі вторгся карабаський бейлербей Шахверди-султан. Луарсаб I був уже старим, і грузинською армією командував його син Симон. Битва сталась поблизу села Гарісі. Карабахців було розбито, проте один з карабаських загонів опинився на височині, звідки цар спостерігав за ходом битви. В результаті царя було смертельно поранено.[1]

Кінець правління

[ред. | ред. код]

1556 року цар Луарсаб I помер від отриманих в бою смертельних поранень. Був долучений до лику святих «Бо цар цей воював усі дні свої з мусульманами, щоб не залишили грузини Христа».

Родина

[ред. | ред. код]

Був одружений з Тамар, дочкою царя Імеретії Баграта III. Від того шлюбу народились:

  • дочка, царівна, у шлюбі з царевичем Георгієм, сином царя Кахетії Левана.
  • Симон, цар Картлі
  • Давид, цар Картлі
  • Вахтанг (1546–1605), царевич.
  • Олександр (1546–1573), царевич.
  • Леван, царевич.
  • дочка, царівна. У шлюбі з князем Кейкаозом Чхеїдзе.[2]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Вахушті Багратіоні. Історія царства Грузинського. — Тб., 1976.
  2. Кейкаоз Чхеїдзе. Архів оригіналу за 12 жовтня 2016. Процитовано 12 квітня 2022.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Дворянські роди Російської імперії. Том 3. Князі