Отто Гюнше
| Отто Гюнше | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| нім. Otto Günsche | |||||||||
 | |||||||||
| Народився |
24 вересня 1917[1][2] Єна, Апольда[d], Герцогство Саксен-Веймар-Ейзенахське, Німецька імперія[2] | ||||||||
| Помер |
2 жовтня 2003[1][2] (86 років) Ломар, Райн-Зіг, Кельн, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина[2] ·інфаркт міокарда | ||||||||
| Країна |
 Німеччина | ||||||||
| Діяльність | військовослужбовець, солдат | ||||||||
| Знання мов | німецька[3] | ||||||||
| Учасник | Друга світова війна | ||||||||
| Членство | СС | ||||||||
| Роки активності | з 1935 | ||||||||
| Військове звання | Штурмбанфюрер | ||||||||
| Партія | Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини[2] | ||||||||
| Нагороди |
 | ||||||||
Отто Гюнше (нім. Otto Günsche; 24 вересня 1917, Єна — 2 жовтня 2003, Ломар) — штурмбанфюрер СС, ад'ютант Адольфа Гітлера.
Біографія[ред. | ред. код]
У 1936 році переведений в команду супроводу СС. У 1940—1941 роках — офіцер-ординарець. У 1941—1942 роках навчався в офіцерській академії СС (Бад-Тельц). У складі «Лейбштандарта СС Адольф Гітлер» брав участь в боях на радянсько-німецькому фронті, командир моторизованої роти. З 12 січня 1943 року — особистий ад'ютант Адольфа Гітлера по військах СС. У серпні 1943 року знову направлений на радянсько-німецький фронт. З 6 лютого 1944 року відкликаний в Ставку і знову призначений ад'ютантом фюрера, з 1 липня 1944 року служив в «Лейбштандарті СС Адольф Гітлер». 30 квітня 1945 року одержав особисте доручення Гітлера: спалити його труп, після того, як він накладе на себе руки; того ж дня покинув рейхсканцелярію.[4]
2 травня 1945 року Гюнше був узятий в полон радянськими військами. Його допитували співробітники СМЕРШу, вимагаючи від нього зізнатися, куди зник фюрер. У 1950 році засуджений до 25 років ув'язнення. Відбував покарання в Свердловську[5], в якості виправних робіт брав участь в будівництві палацу культури в Дегтярську.[6] У 1955 році переведений в НДР, в 1956 році звільнений з в'язниці в Бауцені. Незабаром втік до ФРН.
Помер 2 жовтня 2003 року в своєму будинку в місті Ломарі поблизу Бонна. Після цього останнім живим свідком смерті Гітлера і його дружини Єви Браун залишався Рохус Міш, який помер 5 вересня 2013 року.
Звання[ред. | ред. код]
- Унтерштурмфюрер СС (21 червня 1942)
- Оберштурмфюрер СС (20 квітня 1943)
- Гауптштурмфюрер (20 квітня 1944)
- Штурмбанфюрер СС (21 грудня 1944)
Нагороди[ред. | ред. код]
- Пам'ятна Олімпійська медаль
- Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» із застібкою «Празький град»
- Медаль «За Атлантичний вал»
- Медаль «У пам'ять 22 березня 1939 року»
- Залізний хрест
- 2-го класу
- 1-го класу (грудень 1943)
- Штурмовий піхотний знак в бронзі
- Нагрудний знак «За поранення»
- в чорному
- в сріблі
- в чорному 20 липня 1944
- Золотий почесний знак Гітлер'югенду
- Хрест Воєнних заслуг 2-го класу з мечами
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Babelio — 2007.
- ↑ а б в г д е The Hitler Book / Hrsg.: H. Eberle, M. Uhl — 2005.
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ Адъютант дьявола. www.kommersant.ru (рос.). 20 жовтня 2003. Процитовано 26 липня 2019.
- ↑ СИЗО №1: камеры, карцеры, столовые, душевые... Экскурсия для тех, кто пока не побывал здесь. www.znak.com. Архів оригіналу за 17 серпня 2018. Процитовано 26 липня 2019.
- ↑ правды», Данил СВЕЧКОВ | Сайт «Комсомольской (21 червня 2016). Адъютант Гитлера едва не сбежал из лагеря под Свердловском. KP.RU - сайт «Комсомольской правды» (рос.). Процитовано 26 липня 2019.
Література[ред. | ред. код]
- Henrik Eberle / Matthias Uhl: Das Buch Hitler — Geheimdossier des NKWD für J.W. Stalin. Lübbe Verlag, Bergisch Gladbach 2010, ISBN 3-4046-4219-8
|
- Народились 24 вересня
- Народились 1917
- Уродженці Єни
- Померли 2 жовтня
- Померли 2003
- Померли в Північному Рейні-Вестфалії
- Члени НСДАП
- Кавалери Залізного хреста 1-го класу
- Кавалери Залізного хреста 2-го класу
- Кавалери хреста Воєнних заслуг II класу з мечами
- Нагороджені Пам'ятною Олімпійською медаллю
- Нагороджені медаллю «У пам'ять 1 жовтня 1938» із застібкою «Празький град»
- Нагороджені медаллю «У пам'ять 22 березня 1939 року»
- Нагороджені медаллю «За Атлантичний вал»
- Нагороджені срібним нагрудним знаком «За поранення»
- Нагороджені Штурмовим піхотним знаком в бронзі
- Штурмбанфюрери СС
- Найближче оточення Адольфа Гітлера
- Учасники Другої світової війни з Німеччини
- Нагороджені Золотим почесним знаком Гітлер'югенду