Павлоградський історико-краєзнавчий музей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Павлоградський історико – краєзнавчий музей
48°32′04″ пн. ш. 35°52′32″ сх. д. / 48.534500° пн. ш. 35.875556° сх. д. / 48.534500; 35.875556Координати: 48°32′04″ пн. ш. 35°52′32″ сх. д. / 48.534500° пн. ш. 35.875556° сх. д. / 48.534500; 35.875556
Тип музей
Країна  Україна
Розташування Україна Україна: Павлоград (Дніпропетровська обл.)
Адреса провулок Музейний, 8
Засновано 1962
Відкрито 23 лютого 1962 рік
Фонд понад 55 тис. експонатів
Відвідувачі понад 50 тис. чол.
Директор Шаня Анастасія Сергіївна
Павлоградський історико-краєзнавчий музей. Карта розташування: Україна
Павлоградський історико-краєзнавчий музей
Павлоградський історико-краєзнавчий музей (Україна)
Мапа

Комунальний заклад «Павлоградський історико-краєзнавчий музей» Павлоградської міської ради — культурно-освітній і науково-дослідний заклад, що збирає, вивчає, зберігає та експонує пам'ятки матеріальної та духовної культури Павлоградщини.

Історія[ред. | ред. код]

Ідея створення музею в Павлограді постала на поч. XX ст., коли серед представників інтелігенції міста виникла думка про відкриття музею. Перша спроба відбулася у 1914 році. Тоді почалися роботи по створенню сільськогосподарського музею при Павлоградській Повітовій Земській управі. Очолив його створення автор катеринославського просвітянського часопису «Дніпрові хвилі» Олексій Степанович Гладченко, під його керівництвом відбувався активний пошук експонатів та виготовлення допоміжних матеріалів. Але реалізація цієї ідеї не відбулася через Першу світову війну.

Друга спроба відкрити музей відбулася під час Української революції 1917 року, у приміщенні Міської Управи, де демонструвалися картини, предмети побуту, різноманітна старовинна зброя. Деякий час експозиція розташовувалася у військовій церкві (нині Свято-Покровський храм). У зв’язку з відсутністю коштів на утримання цей музей проіснував лише декілька років. Після Другої світової війни питання про організацію музею неодноразово ставилося в міськвиконкомі.

І нарешті, 23 лютого 1962 року відбулося урочисте відкриття міського музею. Заклад розмістився у будівлі кінця ХІХ — початку XX століття, який в минулому слугував як помешкання для священнослужителів. Очолювала музей на громадських засадах впродовж 15 років Марія Іванівна Комісарова.

В травні – червні 1976 року відбулося перепрофілювання закладу – створено нові експозиції присвячені історії міста. У 2008 році музей отримав статус юридичної особи та тепер працює за власним Статутом. З 01 січня 2008 року музей отримав статус комунального закладу[1].

Фонди, експозиція[ред. | ред. код]

Фонди музею налічують понад 50 тисяч одиниць основного і науково-допоміжного фонду. Профіль музею обумовлює характер його музейного зібрання. Колекція складається з археологічних знахідок (знаряддя праці, зброя та культові речі первісних людей, періоду Київської Русі та козаччини), етнографічних матеріалів, стародруків, кераміки, нумізматики, фотографій, карт та ін.

Експозиція музею відображає історію міста від найдавніших часів до сьогодення: «Археологія» та «Подих скіфських степів», «Козаччина в міжріччі Вовчої і Самари від давнини до сьогодення», «Історія заснування м. Павлоград до 1917 року», «Сторінки історії: 1917-1939 рр.», «Павлоградщина в роки Другої світової війни», «Відважні та сміливі», етнографічний куток просто неба «Українська гостинна садиба», меморіальний музей-квартира павлоградської поетеси Ганни Світличної[2].

Діяльність[ред. | ред. код]

В закладі проводяться екскурсії, мистецькі заходи, майстер-класи, арттерапії, тренінги, інтерактиви, авторські екскурсії по музею та місту, конференції, створюються десятки виставок, що дає можливість ознайомлювати мешканців та гостей міста з музейною колекцією.

Щорічно музей обслуговує понад 50 тис. осіб, проводить понад 600 екскурсій[1].

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Ведмідь Т. І. Дім, в якому живе історія. Науково-історичний довідник / Т. І. Ведмідь, Л. Г. Губарєва – Павлоград: Арт Синтез-Т, 2021.-276 с.
  2. Павлоградський історико-краєзнавчий музей: історична довідка // Сайт Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д. І. Яворницького

Джерела[ред. | ред. код]

  • Павлоградський історико-краєзнавчий музей на Світоглядному порталі «Рідна Україна»
  • Павлоградський музей опублікував старі фото міського парку розваг. Незалежний портал Pavlograd.DP.UA
  • Культура, музеї та театри Павлограда Місто України. Національний вибір
  • Хранителі часу: Бібліографічний покажчик (до 55-річниці створення Павлоградського історико-краєзнавчого музею) / Електронний ресурс. Павлоград: Павлоградська міська централізована бібліотечна система, 2017, 24 с. Довідник
  • Павлоградський історико-краєзнавчий музей Історична довідка
  • Павлоградський історико-краєзнавчий музей (до 50-річчя створення) Історична довідка
  • Музеї Дніпропетровської області: довідник-путівник. Дніпропетровськ. Арт-Прес, 2006, 56 с.
  • Павлоградский народный историко-революционный музей имени XXII съезда КПСС. – М: Советская Россия, 1962. – 24 с.
  • Павлоградський історико-краєзнавчий музей. Скарбниця неповторних музейних предметів: Буклет /Автори: Т.В. Борисенко, Т.І.Ведмідь. – Павлоград, 2009. – 12 с.
  • Павлоградщина – козацький край. Буклет Павлоградського історико-краєзнавчого музею. – Павлоград, 2010.
  • «Я рідний край та мову солов‘їну у вишивку свою вплела в нитки». Буклет Павлоградського історико-краєзнавчого музею. – Павлоград, 2010.
  • Матвій Хижняк – засновник м. Павлограда. Популярна листівка Павлоградського історико-краєзнавчого музею. – Павлоград, 2010.