Павло від Хреста

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Павло Хреста)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Павло від Хреста
Народився3 січня 1694(1694-01-03)[1][2][…]
Овада, Провінція Алессандрія, П'ємонт, Італія
Помер18 жовтня 1775(1775-10-18)[1][2][…] (81 рік)
Рим, Папська держава
Країна Савойське герцогство
Діяльністьпресвітер, місіонер
Знання мовіталійська[4][5]
Конфесіякатолицька церква
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Святий Павло.
Павло від Хреста

Павло від Хреста (італ. Paolo della Croce; 3 січня 1694, Овада — 18 жовтня 1775, Рим) — італійський священник, містик, католицький святий, засновник Ордену пасіоністів.

Біографія

[ред. | ред. код]

Паоло Франческо Даней (італ. Paolo Francesco Danei) народився в багатій родині торговця. У 19 років пережив духовне навернення, прочитавши «Трактат любові до Бога» святого Франциска Салезького.

У 1714 році римський папа Бенедикт XIII закликав добровольців вступати у венеціанську армію, щоб воювати з турками. Павло вирушив до Венеції, щоб там вступити на військову службу. Через рік він зрозумів, що військова служба йому не підходить. У цей час він захоплюється кармелітською духовністю. Перебуваючи під впливом священників з чернечого ордену кармелітів, він приділяє велику увагу свого духовного життя, проводячи наступні п'ять років в постійній молитві і суворої аскези.

У 26 років він відчуває духовні бачення: йому є Діва Марія, яка дала йому чорне вбрання з вишитим на ньому білим хрестом і сказала, що він повинен заснувати нову чернечу конгрегацію, члени якої оплакували б Страсті Ісуса Христа. Після цих видінь Павло від Хреста починає просити місцевого єпископа благословити його заснувати нову чернечу громаду. Він пише Статут для цієї громади, члени якої жили б у бідності та самотності, розмірковуючи про Страсті Господні. Першим його сподвижником в організації нової чернечої громади став його власний брат Іван Баттіста.

7 червня 1727 року римський папа Бенедиктом XIII благословив Павла від Хреста на духовну діяльність, після чого брати починають проповідувати, мандруючи по всій Італії. Їх старанність і прагнення жити в бідності привернуло до них безліч охочих вступити в їхню нову чернечу громаду.

Перший монастир під керівництвом Павла від Хреста був заснований в 1737 році на горі Арджентаріо. Через деякий час Павло від Хреста був висвячений на священника і отримав право приймати охочих у заснований ним монастир. У цей час громада ченців вже налічувала дев'ять осіб. Духовність пасіоністів, згідно з Павлом від Хреста, повинна була складатися з двох елементів: суворої аскези і проповіді про Хрест Господній. Ченці ходили селами, розповідаючи мешканцям про Страсті Ісуса Христа. Також Павло Хреста вів активне листування: збереглося більш ніж дві тисячі його листів, в яких розкривається його духовне, глибоко містичне життя.

У 1769 році римський папа затвердив Статут нової чернечої конгрегації, яка стала називатись «пасіоністи» (від лат. Passio — страждаю).

Павло від Хреста помер 18 жовтня 1775 року. Незадовго до своєї смерті він також заснував жіночу гілку пасіоністів.

Прославлення

[ред. | ред. код]

1 жовтня 1852 року римо-католицька церква зарахувала Павла від Хреста до лику блаженних. 29 червня 1867 року римський папа Пій IX зарахував його до лику святих.

День пам'яті святого Павла від Хреста — 28 квітня.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Енциклопедія Брокгауз
  2. ↑ а б в Schäfer J. Ökumenisches Heiligenlexikon — 1998.
  3. ↑ а б в GCatholic.org — 1997.
  4. ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
  5. ↑ CONOR.Sl

Джерела

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Павло_від_Хреста&oldid=40597611