Франциск Салезький

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Франциск Салезький
фр. François de Sales
Franz von Sales.jpg
Народився 16 серпня 1567
Château de Thorens[d], Торан-Гльєр
Помер 28 грудня 1622(1622-12-28)[1][2][…] (55 років)
Ліон, Франція
·інсульт
Поховання
Громадянство
(підданство)
Bannière de France style 1500.svg Франція
Діяльність богослов, священик, письменник, католицький священик
Alma mater ліцей Людовика Великого і Падуанський університет
Титул князь-єпископ
Посада Єпископ і католицький єпископ[d]
Конфесія Римо-католицька церква
Брати, сестри  • Jean-François de Sales[d]

Франциск Салезький (фр. François de Sales), Франсуа де Саль, 1567 — 1622) — французький релігійний діяч. Єпископ, засновник жіночого монашого товариства Сестер Благовіщення Пресвятої Богородиці (контемплятивного типу), борець з протестантизмом, святий, покровитель журналістів і ЗМІ. Покровитель товариства Салезіян. День пам'яті — 29 січня за григоріанським календарем.

Коротка біографія[ред. | ред. код]

Франсуа де Саль народився 21 серпня 1567 року в Салезькому замку Торенс Королівства Савоя (тепер Франція) в сім'ї герцогів де Буазі. Початкову освіту здобув у савойських коледжах Ла Рош, Аннесі та Парижа. Згодом вчить правознавство в Падові та Парижі. Все навкруг йому усміхалося: честь, подружжя, світські достатки та радості. Наперекір батьку, який понад усе хотів його бачити адвокатом і гідним продовжувачем його шляхетного роду, стає священиком у 1593 році. Наступного року йде з проповіддю по селах, розповсюджує буклети-пропаганду, з метою навернути колишніх католиків з кальвінізму, до якого масово перейшли в ті часи. В 1599 році є свячений на Єпископа-Коад'ютора (помічника з правом наступництва) Женеви і 8 грудня 1602 року стає Ординарієм Женеви. Був дуже відомим як духовний провідник та вчитель духовного життя. Першою турботою Франциска було спасіння доручених йому Господом душ.

Помер 28 грудня 1622 року в Ліоні, проголошений блаженним в 1661 році, святим — 19 квітня 1665, а 16 листопада 1877 — Учителем Церкви. Все його пастирське служіння було позначене любов'ю, добротою, делікатністю, терпеливістю, запалом та ревністю, ними керувався в проводі єпархії та кожної особи.

Саме ці характеристики бажав наслідувати Дон Боско: «Милосердя і любов св. Франциска Салезького нехай мною керують завжди». Також девіз всього життя отця Боско, який був написаний на стіні його кімнати, є тими словами, якими керувався і св. Франциск Салезький: «Душі мені дай, все інше забирай». У 1859 році Дон Боско сказав: «Пресвята Богородиця бажає, щоб ми створили згромадження. Я вирішив, що ми будемо зватися Салезіянами. Станьмо під заступництво святого Франциска Салезького, щоб наслідувати його нескінченне милосердя». В 1854 Дон Боско заснував Салезіянське Згромадження, яке назвав «Побожне Товариство Святого Франциска Салезького», до складу якого входило 17 осіб, які виявили бажання наслідувати приклад Франциска та задум о. Івана Боско у служінні молоді.

Через оголошення слова Божого у різноманітний незвичайний тоді спосіб, зокрема розповсюдження буклетів, різних оголошень та друкованих видань, Франциск Салезький був визнаний покровителем журналістів, авторів та письменників.

Посилання[ред. | ред. код]


  1. SNAC — 2010.
  2. Encyclopædia Britannica
  3. Comité des travaux historiques et scientifiques — 1834.