Палац Саґера

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Палац Саґера
Палац Саґера. Карта розташування: Швеція
Палац Саґера
Палац Саґера
Палац Саґера (Швеція)
Країна Швеція[1]
Територіальна одиницякомуна Стокгольм[1]
МісцезнаходженняНоррмальм (округ)
59°19′44″ пн. ш. 18°04′02″ сх. д. / 59.3288888889167723° пн. ш. 18.067222222249778696° сх. д. / 59.3288888889167723; 18.067222222249778696Координати: 59°19′44″ пн. ш. 18°04′02″ сх. д. / 59.3288888889167723° пн. ш. 18.067222222249778696° сх. д. / 59.3288888889167723; 18.067222222249778696
Стильрококо і Неорококо
АрхітекторJean René Pierre Litouxd і Gustaf Lindgrend
Час заснування1894[1]
Сучасний станgovernmental listed building complexd[2]
Мапа
CMNS: Палац Саґера у Вікісховищі

Палац Саґера (швед. Sagerska huset) — офіційна резиденція прем'єр-міністра Швеції, що знаходиться в центрі столиці Швеції — Стокгольмі — на вулиці Стрьомґатан, будинок 18, поряд з Королівським палацом і будівлею Риксдагу. Спочатку особняк був побудований на замовлення дипломата Роберта Саґера як приватна резиденція. У будинку проживало кілька поколінь родини Саґерів до 1988, що зробило його останнім приватним особняком у Стокгольмі. Після цього він був придбаний державою і з 1995 став офіційною резиденцією шведського прем'єр-міністра [3] .

Історія та архітектура

[ред. | ред. код]
Палац Саґера до 1883.
Палац Саґера близько 1890.

Перші згадки про споруди на місці нинішнього особняка відносяться до 1640-х, а саме опис маленької будівлі на довгій, вузькій ділянці між вулицями Фредсгатан та Стрьомгатан, біля річки Норстьорм. В 1772 будинок був перебудований на двоповерховий особняк з одним центральним входом. У 1880 все майно із землею було придбане братами Робертом та Едвардом Саґерами, а 1883 в архітектуру будинку було внесено незначні зміни. Незабаром, камергер короля Оскара II і дипломат Роберт, що став повноправним власником будинку і одружився у 1888 з датчанкою Марі Мотке Гаїфельдт, після народження сина наступного року ініціював повну реконструкцію будинку, проведену в період з 1893 по 1894 за проєктом архітектора Жана Рене Пьєра Літу. В результаті будинок був перероблений у стилі необарокко з деталями та поручнями з кованого заліза та цинку, а дах був зроблений мансардним. З 1899 по 1901 пройшла нова реконструкція за планом архітектора Густава Ліндгрена, завдяки якій було зроблено два входи на бічних флангах замість одного, інтер'єри будинку були оформлені в англійському стилі, рококо та стилі Людовіка XVI, сама будівля була обладнана унікальною системою вентиляції та опалення, а поряд був побудований каретний сарай зі стайнею для трьох коней. Роберт Саґер прожив залишок свого життя в Палаці Саґера до 1919 разом зі своєю дружиною Марі Мотке Гайфельдт. Після цього їхній син Лео став жити в особняку, північна частина якого в 1947 була викуплена державою, а стайні були знесені для будівництва на їхньому місці будівлі архіву міністерства закордонних справ. Після смерті Лео в 1948, за його заповітом будинок перейшов католицькій церкві з умовою, що в ньому залишиться жити його дружина, Віра, яка пізніше померла в 1986[4]. У 1988 будинок був повністю викуплений державою, а 1 жовтня 1993 перейшов у відання Національної ради із власності, після чого було проведено його повну реконструкцію за проєктом архітектора Сванте Тенґбома. Перший поверх зайняв залу прийомів, кухню та приміщення персоналу, а другий поверх – вітальні. Квартира прем'єр-міністра була розміщена на третьому та четвертому поверхах разом з кухнею, офісом, спальнею та терасою з видом на внутрішній двір. У підвалі було розміщено сауну та приміщення для занять хобі. В 1995 особняк став резиденцією прем'єр-міністра Швеції[5] [6]. У 2011 будинок зазнав семимісячного ремонту, під час якого були замінені ліфти, опалювальна система, відремонтований дах[7], ванна та кухня, а колір фасаду було замінено на колір лляної олії[8]. На час реконструкції сім'я прем'єр-міністра Фредріка Райнфельдта жила в іншому будинку[9].

У 2012 в будці біля резиденції було знайдено тіло охоронця, який скоїв самогубство з власної вогнепальної зброї [10] [11].

Росенбад та через будинок — Палац Саґера, літо 2014 року .
Палац Саґера ліворуч, вдалині біля мосту — Королівська опера, літо 2012 року .

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Wiki Loves Monuments monuments database — 2017.
  2. ↑ Bebyggelseregistret
  3. ↑ The Swedish Parliament, the Riksdag. Algonet.se. Архів оригіналу за 26 грудня 2012. Процитовано 6 октября 2014.
  4. ↑ Fakta: Sagerska huset. SvD. 9 ноября 2012. Процитовано 6 октября 2014.
  5. ↑ Sagerska huset. Statens fastighetsverk. Архів оригіналу за 19 березня 2019. Процитовано 6 октября 2014.
  6. ↑ Strömgatan 18 (PDF). Statens fastighetsverk. Архів оригіналу (PDF) за 22 лютого 2014. Процитовано 6 октября 2014.
  7. ↑ Sagerska och Harpsund. Прем'єр-міністр Швеції. Архів оригіналу за 10 жовтня 2014. Процитовано 6 октября 2014.
  8. ↑ Sagerska huset färdigrenoverat. Byggnyheter.se. 15 декабря 2011. Архів оригіналу за 9 жовтня 2014. Процитовано 6 октября 2014.
  9. ↑ Familjen Reinfeldt lämnar Sagerska i sommar. DN.SE. 29 апреля 2011. Процитовано 6 октября 2014.
  10. ↑ En person hittad död i Sagerska huset. Sveriges Radio. 9 ноября 2012. Процитовано 6 октября 2014.
  11. ↑ Man Killed At Residence Of Swedish Prime Minister Fredrik Reinfeldt. The Huffington Post. 9 ноября 2012. Процитовано 6 октября 2014.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Палац_Саґера