Пала ді Сан Дзаккарія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Пала ді Сан Дзаккарія
Perspective à Venise-balance.jpg
Пала ді Сан Дзаккарія
італ. Pala di San Zaccaria
Творець: Джованні Белліні
Час створення: 1505
Розміри: 500 х 235 см
Матеріал: олійні фарби на полотні
Зберігається: Італія, Венеція
Музей: церква Сан Дзаккарія

Пала ді Сан Дзаккарія (італ. Pala di San Zaccaria) — венеціанська назва вівтаря в церкві Св. Захарії в Венеції, створеного Джованні Белліні.

За припущеннями дослідників, вівтарний образ відноситься до пізніх творів художника і створений у той же період, що і уславлена картина Джорджоне " Мадонна ді Кастельфранко ", тобто на початку 16 ст.

Картина зберігається на первісному місці у церкві Св. Захарії в Венеції. Серед творів Дж. Белліні є безумовним шедевром. Картина стала етапним твором для венеціанського живопису. Її композиція та образи надихнули на створення декількох картин учнів і послідовників Дж. Белліні, серед яких ранні твори Тиціана і Джорджоне.

Саме цей вівтарний образ описав Нобелівський лауреат з літератури, поет Бродський Йосип Олександрович в своєму есе " Набережна Невиліковних " (російською " Набережная Неисцелимых "). Названа церква розташована неподалік від колишнього середньовічного району, де стояв шпиталь для невиліковних хворих в Венеції. По назві шпиталю була названа й набережна. Пізніше, аби забути трагічні сторінки історії міста, набережну перейменували. Нині вона носить назву Фондамента Заттере (Fondamenta Zattere), це південна частина острова Дорсодуро. Район відомий через один з красивіших храмів Венеції — собор Санта-Марія делла Салюте, побудованого на знак позбавлення Венеції від чуми. Набережна Невиліковних пов'язана в есе Бродського з невиліковною тугою по батьківщині, яку той залишив не за власним бажанням.

Див. також[ред.ред. код]