Пам'ятник щасливому сажотрусу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Пам'ятник щасливому сажотрусу
Munkacs Sazhotrus.jpg
Пам'ятник щасливому сажотрусу в Мукачеві

Тип пам'ятник
Країна Україна Україна
Розташування Мукачеве
Автор проекту Бровді Іван Васильович
Скульптор Бровді Іван Васильович
Матеріал бронза
Встановлено 12 червня 2010 року

Пам'ятник Щасливому Сажотрусу — пам'ятник сажотрусу Берталону Товту, встановлений у Мукачеві 12 червня 2010 року на центральній площі міста. Скульптуру вилито з бронзи місцевим митцем Іваном Бровді. Інша назва пам'ятника — «Берталон-бачі — щасливий коминар».

Історія[ред.ред. код]

Ініціатором встановлення скульптури та меценатом проекту виступив Почесний громадянин міста Мукачева Віктор Балога[1], на замовлення якого[2] скульптор Іван Бровді й зайнявся розробкою пам'ятника. Прототипом бронзової фігури став реальний сажотрус Берталон Товт, що працював у мукачівському ЖРЕПі № 3 протягом більш ніж 50 років. Цікаво, що пам'ятник було встановлено ще за життя самого Товта, який був присутнім на відкритті[1].

Скульптуру було встановлено 12 червня 2010 року прямо на бруківці біля фонтану, якраз навпроти мукачівського Будинку культури. Пам'ятник являє собою постать сажотруса зі спеціальними мотузками через плече, що крокує кудись у справах. Місцеві жителі зазначають, що не вистачає йому лише велосипеда, на якому всі звикли бачити Берталона Товта. Натомість у скульптурній композиції присутній кіт, що супроводжує сажотруса.[3]

На церемонії відкриття, окрім самого Товта та автора скульптури, були присутні Віктор Балога та мер Мукачевого Золтан Ленд'єл. За словами останнього, пам'ятник може претендувати на те, аби стати новим символом міста, а якщо пощастить, то й зрівнятися у популярності з Русалонькою з Копенгагена чи Пісяючим хлопчиком з Брюсселю[4]. Продовжив урочисту частину театралізований виступ, під час якого було висвітлено факт першої появи коминаря у Мукачевому.

Кожен охочий може потерти ґудзик на одязі сажотруса, що за повір'ям неодмінно має принести успіх та посприяти у здійсненні бажань. Не оминають увагою й кота — його теж полюбляють на вдачу погладити по спинці, особливо діти. Інколи невідомі шанувальники навіть дарують коминареві квіти, а дитяча письменниця Галина Малик присвятила йому вірш, який було зачитано під час суспільного миття пам'ятника у жовтні 2010 року[5][6]. У рамках всеукраїнського проекту «Поділіться любов'ю до України»[7] пам'ятник сажотрусу було внесено до десятки найоригінальніших скульптур країни.

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б У Мукачеві відкрили прижиттєвий пам’ятник сажотрусу (укр.). www.mukachevo.net. 2010-06-12. Архів оригіналу за 2013-08-22. Процитовано 2012-11-13. 
  2. Мукачівський Сажотрус не виходить з моди вже 2 роки (укр.). zakarpatpost.net. 2012-06-14. Архів оригіналу за 2013-08-22. Процитовано 2012-11-13. 
  3. Віктор Балога розповів історію появи у центрі Мукачева Щасливого Сажотруса (укр.). www.mukachevo.net. 2012-09-23. Архів оригіналу за 2013-08-22. Процитовано 2012-11-13. 
  4. У Мукачеві відкрили пам'ятник коминареві (укр.). zakarpattya.net.ua. 2010-06-14. Архів оригіналу за 2013-08-25. Процитовано 2012-11-13. 
  5. Мукачеве «запрограмували» на чистоту (укр.). mukachevo.net. Архів оригіналу за 2013-08-22. Процитовано 2012-11-13. 
  6. Вірш про сажотруса у виконанні хлопчика (відео) (укр.). youtube.com. Процитовано 13 листопада 2012. 
  7. Мукачівський Сажотрус потрапив у десятку найоригінальніших скульптур України (укр.). chas-z.com.ua. Архів оригіналу за 2013-08-22. Процитовано 2012-11-13.