Пандульф I (герцог Сполетський)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пандульф I
Народився 10 століття
Помер березень 981
Титул Герцог
Батько Ландульф II
Брати, сестри  • Ландульф III
Діти Ландульф IV, Ланденульф II, Лайдульф і Пандульф II

Пандульф або Пандульф Залізна Голова (італ. Pandolfo; †981), князь Беневентський і князь Капуанський з 943, герцог Сполетський з 967, князь Салернський з 977. Був можновладцем, який відіграв важливу роль у боротьбі з сарацинами та візантійцями за Меццоджорно.

Його матір'ю була Івантія. Пандульф співправив зі своїм батьком Ландульфом II з 943, коли його прадід Ландульф I помер, і зі своїм братом Ландульфом III з 959. Близько 955 папа Римський Іоанн XII повів об'єднану армію римлян, тосканців і сполетанців проти Ландульфа II і Пандульфа, проте Гізульф I прибув на допомогу та відвернув битву. Папа і Гізульф підписали договір у Террачіні. Пандульф і Гізульф з того часу підтримували міцний союз.

У 961 Ландульф II помер, тому Пандульф і його брат стали правити, хоча старший брат домінував у цьому союзі.

У 965 бунт у Римі призвів до зміщення папи Іоанна XIII, якого тримали в ув'язненні в Кампанії. Папа утік і прибув до Капуї, благаючи захисту у Пандульфа, який радо допоміг йогму. За це папа надав Капуї статус архидіоцезії та вручиив братові Пандульфа Іоанну палліум. Через десять місцяів інший бунт римлян дозволив Іоанну XIII за допомогою Пандульфа повернути собі папський престол..

У 967 імператор Священної Римської імперії Оттон I Великий прибув до Риму і подарував Пандульфу вакантний титул герцога Сполетського та зобов'язав його вести війну проти візантійців. Пандульф і Ландульф почали військові дії у 968, проте молодший брат захворів і помер, залишивши 2 синів: Пандульфа і Ландульфа. Проте, Пандульф I позбавив своїх племінників власності і став правити одноособово, відновивши військові дії проти візантійців. Того ж року Оттон I доручив Пандульфу вести облогу Барі. У 969 Пандульф був полонений візантійцями та утримувався у тюрмі в Константинополі. Звільнений у 970 після того як Візантійський імператор Іоанн Цимісхій віддав Феофанію заміж за сина Оттона I, майбутнього Оттона II.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Wickham Chris. Early Medieval Italy: Central Power and Local Society 400—1000. MacMillan Press: 1981.
  • Leyser, Karl. Communications and Power in Medieval Europe: The Carolingian and Ottonian Centuries. London: 1994.
  • Caravale, Mario (ed). Dizionario Biografico degli Italiani: LXIII Labroca — Laterza. Rome: 2004.
  • Gregorovius, Ferdinand. Rome in the Middle Ages Vol. III Part 2. trans. Annie Hamilton. Rome: 1905.
  • Gwatkin, H. M., Whitney, J. P. (ed) et al. The Cambridge Medieval History: Volume III. Cambridge University Press, 1926.


Королівські титули
Попередник:
Ландульф II
Князь Капуанський
961 — 981
Наступник:
Ландульф IV
Князь Беневентський
961 – 981
Італійська шляхта[en]
Попередник:
Гізульф I
князь Салернський
978 — 991
Наступник:
Пандульф II
Попередник:
Тразімунд III
Герцог Сполетський
967 — 981
Наступник:
Тразімунд IV