Іоанн I Цимісхій
| Іоанн I Цимісхій | |
|---|---|
| грец. Ιωάννης «Τσιμισκής» Κουρκούας | |
| Народився | 925[2][3][…] Константинополь, Східна Римська імперія |
| Помер | 10 січня 976[1] Константинополь, Східна Римська імперія ·хвороба |
| Поховання | Константинополь |
| Країна | Східна Римська імперія |
| Діяльність | правитель |
| Знання мов | давньогрецька[5] |
| Роки активності | 969[6] — 976[6] |
| Посада | Візантійський імператор |
| Рід | Македонська династія |
| У шлюбі з | Феодора |
| Діти | Theophano Kourkouasd |

Іоа́нн I Цимісхій (грец. Ιωάννης Α΄ Τζιμισκής, вірм. Հովհաննես Ա Չմշկիկ; 925 — 10 січня 976) — візантійський імператор з 11 грудня 969 до 10 січня 976.
Походив із знатного вірменського роду Куркуас (прізвисько Цимісхій вірменською означає «низького зросту»). Був небожем свого попередника Никифора II Фоки (його мати була донькою Барди Фоки Старшого, а батько, ім'я якого викликає дискусії, імовірно Романом, сином стратега Феофіла Куркуаса). Замолоду відрізнявся великою силою, вправністю у військових виправах, звитягою та військовими здібностями. Допоміг Никифору Фоці у 963 році посісти імператорський трон.
970 року брав діяльну участь в загибелі імператора, відповідно до угоди зі своєю коханкою Феофано, дружиною Никифора. На вимогу патріарха Полієвкта Іоанн I покарав своїх прихильників, звинувативши винятково їх у вбивстві Никифора II, і видалив від двору Феофано. Щоб укріпити свою владу, Іоанн одружився з Феодорою, дочкою імператора Костянтина VII Багрянородного.
У серії кампаній проти вторгнення війська князя Святослава Ігоровича на нижчому Дунаї в (970—971) він вигнав ворогів з Фракії, перетнув Стару Планину і обложив фортецю Доростол (зараз Силистра) на Дунаї. У декількох важко проведених битвах Іоанн Цимісхій завдав поразки Святославу[7]. У результаті Візантія отримала східну Болгарію і Добруджу.
У 972 Іоанн I Цимісхій виступив проти імперії Аббасидів та їхніх васалів, почавши з вторгнення до Верхньої Месопотамії. Друга кампанія, в 975, була націлена на Сирію, де сили Іоанна узяли Дамаск, Кесарію і Триполі, але не змогли взяти Єрусалим. Цимісхій помер раптово в 976 після повернення зі своєї другої кампанії проти Аббасидів від невідомої хвороби, спричиненої, на думку його сучасників, отруєнням[8]. Іоанну Цимісхію наслідував його племінник, Василій ІІ, номінальний співімператор з 960 року.
Іоанн Цимісхій один з персонажів романів С. Скляренка «Святослав» (1959) і «Володимир» (1962)[9].
- ↑ а б Енциклопедія Брокгауз
- ↑ Faceted Application of Subject Terminology
- ↑ British Museum person-institution thesaurus
- ↑ AlKindi
- ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- ↑ а б Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ Лев Диакон. История (книги 1-5) (книги 6-10).
- ↑ ІОАНН І ЦИМІСХІЙ. resource.history.org.ua. Процитовано 17 серпня 2025.
- ↑ «Володимир» Семен Скляренко, читати онлайн текст твору повністю. Сторінка 6. Освіта.UA (укр.). 17 березня 2021. Процитовано 17 серпня 2025.
- М. Ф. Котляр. Іоанн I Цимісхій [Архівовано 10 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 526. — ISBN 966-00-0610-1.
- Profile of Emperor John
- Coinage of Tzimiskes [Архівовано 14 травня 2011 у Wayback Machine.]
- Лев Диакон. История (книги 1-5) (книги 6-10)
- Велика війна за Дунаєм. Болгарська кампанія князя Святослава: перебіг, підсумки, історичний контекст.
| Попередник: | Візантійський імператор 969—976 |
Наступник: |
| Никифор ІІ Фока | Василій ІІ Болгаробійця |
| Це незавершена стаття про монарха, династію чи її представника (представницю). Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |