Оттон I Великий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук


Оттон I Великий
Otto I der Große
Die deutschen Kaiser Otto der Große.jpg
Імператор Священної Римської імперії
Початок правління: 2 лютого 962
Кінець правління: 7 травня 973
Інші титули: король Східно-Франкського королівства
король Італії
герцог Саксонії
герцог Франконії
Попередник: Генріх I Птахолов
Наступник: Беренгар I
Дата народження: 23 листопада 912(0912-11-23)
Місце народження: Валлхаузен
Дата смерті: 7 травня 973(0973-05-07) (60 років)
Місце смерті: Мемлебен
Дружина: 1-а:Едіт Англійська
2-я:Адельгейда Бургундська
Діти: Від 1-го шлюбу:
син: Людольф
дочка: Ліутгарда
Від 2-го шлюбу:
сини: Генріх, Бруно, Оттон
дочка: Матильда
Династія: Саксонська династія
Батько: Генріх I Птахолов
Мати: Матильда Вестфальська
Оттон I (з Міланського рукопису, бл. 1200)

Оттон І Великий або Отто (нім. Otto I. der Größe; *23 листопада 912, Валлхаузен — † 7 травня 973, Мемлебен), з роду «Людольфінгів», син Генріха I Птахолова, короля Східної Франкії. Був герцогом Саксонії, королем Східної Франкії з 936 року та засновником й першим імператором (кайзером) Священної Римської Імперії з 962 року.

З іменем Отто І часто використовується епітет «Великий» (нім. der Größe). Його вперше вжив середньовічний хроніст Отто із Фрайзінга (нім. Otto von Freising, 1112—1158), який однак не був сучасником короля Отто І.

Після смерті свого батька Генріха І Птахолова у 936 р. Оттон був коронований на короля Саксонії. У наступні роки він мусив воювати за збереження влади з молодшим братом і сином. Намагаючись зміцнити свій королівський авторитет, Отто I спирався на духівництво, якому надавав державні посади та земельні наділи. Східні границі він забезпечував заснуванням нових марок і єпископатів на території слов'янських поселень, які різними способами приєднував до держави. Успішній політиці Отто немало сприяла його перемога над угорцями біля Ауґсбургу у 955 році. Вже у 951 він вторгся в Італію, де коронувався на короля лангобардів.

959 року княгиня Ольга послала до короля Оттона І посольство. Гільдейсгеймський часопис свідчить: «Прийшли до короля Оттона посли народу Русь (Rusciae gentis) і просили його прислати їм одного з своїх єпископів, який показав би їм шлях істини». Вірогідно, це пов'язано з Священною Римською імперією, проголошення якої у ті часи готувалося, і засновниками якої виступали король Оттон та Ватикан. З цим пов'язана місія Адальберта Магдебурзького, посланця короля Оттона з монастиря святого Максиміліана у Трірі.

Під час другого походу в Італію 962 року Отто був коронований папою Іваном ХІІ на імператора Священної Римської Імперії, ефемерного державного утворення, яке в різному складі існувало з 962 до 1806.

Продовжуючи політику Карла I Великого, Оттон перейняв опіку над папством. Завдяки одруженню сина Оттона ІІ з візантійською принцесою Теофанією його визнала також і Візантія.


Попередник
Генріх I Птахолов
Holy Roman Empire Arms-single head.svg Імператор Священної Римської імперії
962-973
Holy Roman Empire Arms-single head.svg Наступник
Беренгар I
Попередник
Генріх I Птахолов
Coat of arms of Lower Saxony.svg Герцог Саксонії
936-961
Coat of arms of Lower Saxony.svg Наступник
Герман Біллунг