Оттон I

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Оттон I Великий)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Оттон I
Оттон I
Імператор Священної Римської імперії
2 лютого 962 — 7 травня 973
Коронація: 2 лютого 962
Попередник: Генріх I Птахолов
Наступник: Оттон II
Король Італії
25 грудня 961 — 7 травня 973
Коронація: 10 жовтня 951
Король Східної Франкії
2 липня 936 — 7 травня 973
Коронація: 7 серпня 936
Герцог Саксонський
2 липня 936 — 7 травня 973
 
Народження: 23 листопада 912(0912-11-23)
Вальгаузен, Східна Франкія
Смерть: 7 травня 973(0973-05-07) (60 років)
Мемлебен, Священна Римська імперія
Династія: Саксонська династія
Батько: Генріх I Птахолов
Мати: Матильда Вестфальська
Дружина: 1-а:Едіт Англійська
2-я:Адельгейда Бургундська
Діти: Від 1-го шлюбу:
син: Людольф
дочка: Ліутгарда
Від 2-го шлюбу:
сини: Генріх, Бруно, Оттон II
дочка: Матильда

Медіафайли у Вікісховищі?

Отто́н І (нім. Otto I, італ. Ottone; 23 листопада 912(09121123)7 травня 973) — засновник і перший імператор Священної Римської імперії (962973). Король Східної Франкії і герцог Саксонський (936973). Король Італії (961973). Представник Саксонської династії. Народився у Вальгаузені, Східна Франкія. Син східнофранкського короля Генріха I Птахолова і Матильди Вестфальської. Батько Оттона ІІ. Помер у Мемлебені, Священна Римська імперія. Похований у Магдебурзькому соборі. Прізвисько — Великий (нім. der Große; його вперше вжив середньовічний хроніст Отто із Фрайзінга (нім. Otto von Freising, 1112—1158).

Правління[ред. | ред. код]

Після смерті свого батька Генріха І Птахолова у 936 р. Оттон був коронований на короля Саксонії. У наступні роки він мусив воювати за збереження влади з молодшим братом і сином. Намагаючись зміцнити свій королівський авторитет, Отто I спирався на духівництво, якому надавав державні посади та земельні наділи. Східні границі він забезпечував заснуванням нових марок і єпископатів на території слов'янських поселень, які різними способами приєднував до держави. Успішній політиці Отто немало сприяла його перемога над угорцями біля Ауґсбургу у 955 році. Вже у 951 він вторгся в Італію, де коронувався на короля лангобардів.

959 року княгиня Ольга послала до короля Оттона І посольство. Гільдейсгеймський часопис свідчить: «Прийшли до короля Оттона посли народу Русь (Rusciae gentis) і просили його прислати їм одного з своїх єпископів, який показав би їм шлях істини». Вірогідно, це пов'язано з Священною Римською імперією, проголошення якої у ті часи готувалося, і засновниками якої виступали король Оттон та Ватикан. З цим пов'язана місія Адальберта Магдебурзького, посланця короля Оттона з монастиря святого Максиміліана у Трірі.

Під час другого походу в Італію 962 року Отто був коронований папою Іваном ХІІ на імператора Священної Римської імперії, ефемерного державного утворення, яке в різному складі існувало з 962 до 1806.

Продовжуючи політику Карла I Великого, Оттон перейняв опіку над папством. Завдяки одруженню сина Оттона ІІ з візантійською принцесою Теофанією його визнала також і Візантія.

Сім'я[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Оттон I