Оттон I Великий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Оттон I Великий
Otto I der Große
Die deutschen Kaiser Otto der Große.jpg
Імператор Священної Римської імперії
Початок правління: 2 лютого 962
Кінець правління: 7 травня 973
Інші титули: король Східно-Франкського королівства
король Італії
герцог Саксонії
герцог Франконії
Попередник: Генріх I Птахолов
Наступник: Беренгар I
Дата народження: 23 листопада 912(0912-11-23)
Місце народження: Валлхаузен
Дата смерті: 7 травня 973(0973-05-07) (60 років)
Місце смерті: Мемлебен
Дружина: 1-а:Едіт Англійська
2-я:Адельгейда Бургундська
Діти: Від 1-го шлюбу:
син: Людольф
дочка: Ліутгарда
Від 2-го шлюбу:
сини: Генріх, Бруно, Оттон
дочка: Матильда
Династія: Саксонська династія
Батько: Генріх I Птахолов
Мати: Матильда Вестфальська
Оттон I (з Міланського рукопису, бл. 1200)

Оттон І Великий або Отто (нім. Otto I. der Größe; *23 листопада 912, Валлхаузен — † 7 травня 973, Мемлебен), з роду «Людольфінгів», син Генріха I Птахолова, короля Східної Франкії. Був герцогом Саксонії, королем Східної Франкії з 936 року та засновником й першим імператором (кайзером) Священної Римської Імперії з 962 року.

З іменем Отто І часто використовується епітет «Великий» (нім. der Größe). Його вперше вжив середньовічний хроніст Отто із Фрайзінга (нім. Otto von Freising, 1112—1158), який однак не був сучасником короля Отто І.

Після смерті свого батька Генріха І Птахолова у 936 р. Оттон був коронований на короля Саксонії. У наступні роки він мусив воювати за збереження влади з молодшим братом і сином. Намагаючись зміцнити свій королівський авторитет, Отто I спирався на духівництво, якому надавав державні посади та земельні наділи. Східні границі він забезпечував заснуванням нових марок і єпископатів на території слов'янських поселень, які різними способами приєднував до держави. Успішній політиці Отто немало сприяла його перемога над угорцями біля Ауґсбургу у 955 році. Вже у 951 він вторгся в Італію, де коронувався на короля лангобардів.

959 року княгиня Ольга послала до короля Оттона І посольство. Гільдейсгеймський часопис свідчить: «Прийшли до короля Оттона посли народу Русь (Rusciae gentis) і просили його прислати їм одного з своїх єпископів, який показав би їм шлях істини». Вірогідно, це пов'язано з Священною Римською імперією, проголошення якої у ті часи готувалося, і засновниками якої виступали король Оттон та Ватикан. З цим пов'язана місія Адальберта Магдебурзького, посланця короля Оттона з монастиря святого Максиміліана у Трірі.

Під час другого походу в Італію 962 року Отто був коронований папою Іваном ХІІ на імператора Священної Римської Імперії, ефемерного державного утворення, яке в різному складі існувало з 962 до 1806.

Продовжуючи політику Карла I Великого, Оттон перейняв опіку над папством. Завдяки одруженню сина Оттона ІІ з візантійською принцесою Теофанією його визнала також і Візантія.

Попередник
Генріх I Птахолов
Holy Roman Empire Arms-single head.svg Імператор Священної Римської імперії
962-973
Holy Roman Empire Arms-single head.svg Наступник
Беренгар I
Попередник
Генріх I Птахолов
Coat of arms of Saxony.svg Герцог Саксонії
936-961
Coat of arms of Saxony.svg Наступник
Герман Біллунг
Holy Roman Empire crown dsc02909.jpg Імператори Священної Римської імперії 800—1806
Banner of the Holy Roman Emperor with haloes (1400-1806).svg
800 814 840 843 855 875 877 881 887 891
   Карл I Великий Людовик I Благочестивий  —  Лотар I Людовик II Карл II Лисий  —  Карл III Товстий  —    
891 894 896 899 901 905 915 924 962 973 983
   Гі Сполетський Ламберт Арнульф Каринтійський  —  Людовик III Сліпий  —  Беренгар I  —  Оттон I Великий Оттон II Рудий   
983 996 1002 1014 1024 1027 1039 1046 1056 1084 1105 1111 1125 1133 1137 1155
    —  Оттон III  —  Генріх II Святий  —  Конрад II  —  Генріх III  —  Генріх IV  —  Генріх V  —  Лотар II  —    
1155 1190 1197 1209 1215 1220 1250 1312 1313 1328 1347 1355 1378 1410
   Фрідріх I Барбаросса Генріх VI  —  Оттон IV  —  Фрідріх II  —  Генріх VII  —  Людовик IV Баварський  —  Карл IV  —    
1410 1437 1452 1493 1508 1519 1530 1556 1564 1576 1612 1619 1637
   Сигізмунд  —  Фрідріх III  —  Максиміліан I  —  Карл V Фердинанд I Максиміліан II Рудольф II Матвій Фердинанд II   
1637 1657 1705 1711 1740 1742 1745 1765 1790 1792 1806
   Фердинанд III Леопольд I Йосип I Карл VI  —  Карл VII Альбрехт Франц I Йосип II Леопольд II Франц II   

КаролінгиСаксонська династіяСалічна династіяШтауфениВіттельсбахиГабсбурги