Панталасса

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пангея в оточенні Панталасси

Панталасса (від дав.-гр. παν — «весь» і Θάλασσα — «море») — гіпотетичний океан, що оточував починаючи з силурійського періоду палеозою і аж до мезозою суперконтинент Пангею і покривав близько половини земної кулі.

Величезна затока, що називалась морем Тетіс, вдавалася в суперконтинент між майбутніми Євразією та Австралією. Океан Панталасса безперервно розширювався, літосферні плити, що оточували його, розсувалися в сторони; причиною цього руху був спрединг (розповсюдження) океанічної кори, що безперервно утворювалася в серединно-океанічному хребті.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Вегенер, А.Происхождение материков и океанов /пер. с нем. П. Г. Каминского под ред. П. Н. Кропоткина. — Л.: Наука, 1984. — 285 с.
  • Van Andel, T. H. New Views on an Old Planet: A History of Global Change. Cambridge: Cambridge University Press, 1994. — 457p.