Пан Коцький

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пан Коцький на поштовій марці 2002 року.

Пан Ко́цький — українська народна казка.

Сюжет[ред. | ред. код]

Чоловік відводить свого старого кота, вже не здатного ловити мишей, до лісу. Той зустрічає лисицю і називає себе паном Коцьким. Лисиця просить кота бути їй за чоловіка і він погоджується. Коли лісові звірі, заєць, вовк, ведмідь і кабан, цікавляться хто оселився в лисиці, вона розповідає, що це сильний і сердитий пан Коцький. Звірі хочуть побачити пана Коцького та вирішують запросити його на обід. Коли обід зготовано, вони один за одним вигадують відмовки аби не бути присутніми, оскільки бояться пана Коцького. Звірі присилають до лисиці зайця, котрий і передає запрошення. Лисиця погоджується привести пана Коцького, але застерігає щоб усі добре сховалися. Нявкіт кота звірі сприймають за слова «Мало! Мало!». Кабана кусає комар, той крутить хвостом, а кіт, думаючи, що це миша, кидається на кабана. Налякані звірі тікають і бідкаються, що пан Коцький ледве їх усіх не поїв.

Вплив[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Р. А. Сулім. Дитячі опери Миколи Лисенка та їхні долі. Archive.nbuv.gov.ua. Архів оригіналу за 2013-08-29. Процитовано 2013-08-19. 
  2. літературна спадщина Бориса Грінченка. Library.lg.ua. Архів оригіналу за 2013-08-29. Процитовано 2013-08-19. 

Джерела[ред. | ред. код]

  • Пан Коцький (текст). Українські традиції. Архів оригіналу за 2013-08-29. Процитовано 2013-08-19. 
  • Українська дитяча література. – К. : Вища школа, 1976