Паращенко Микита Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Паращенко Микита Іванович
біл. Мікіта Іванавіч Парашчанка
Народився28 липня 1906(1906-07-28)
село Мормаль Рогачовського повіту Могильовської губернії, тепер Жлобинського району Гомельської області, Білорусь
Помергрудень 1978 (72 роки)
Мінськ, Білоруська РСР, СРСР
ГромадянствоРосія Росія, СРСР СРСР
Національністьбілорус
Діяльністьполітик
Учасникнімецько-радянська війна
Посададепутат Верховної ради СРСР[d] і member of the Supreme Soviet of the Byelorussian SSR of the 1st convocationd
ПартіяКПРС
Нагороди
орден Червоного Прапора орден Вітчизняної війни I ступеня орден Трудового Червоного Прапора орден Дружби народів орден Червоної Зірки медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «20 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «30 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» ювілейна медаль «50 років Збройних Сил СРСР» ювілейна медаль «60 років Збройних Сил СРСР»

Микита Іванович Паращенко (28 липня 1906(19060728), село Мормаль Рогачовського повіту Могильовської губернії, тепер Жлобинського району Гомельської області, Білорусь — грудень 1978, місто Мінськ, тепер Білорусь) — радянський державний діяч, голова Мінського та Вітебського облвиконкомів. Депутат Верховної ради СРСР 3—4-го скликань.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в селянській родині. З вересня 1926 по 1927 рік — секретар Мормальської сільської ради.

Член ВКП(б) з 1927 року.

Перебував на відповідальній радянській і партійній роботі.

З 1941 року служив у Червоній армії на політичній роботі, учасник німецько-радянської війни. У вересні 1941 — березні 1942 року — заступник начальника політичного відділу 325-ї стрілецької дивізії. З березня 1942 року — начальник політвідділу 344-ї стрілецької дивізії. З 1944 року — начальник організаційно-інструкторського відділення політвідділу 49-ї армії.

У 1948 — вересні 1952 року — голова виконавчого комітету Мінської обласної ради депутатів трудящих.

У 1955—1959 роках — голова виконавчого комітету Вітебської обласної ради депутатів трудящих.

У 1959—1961 роках — міністр соціального забезпечення Білоруської РСР.

Потім — персональний пенсіонер.

Помер у грудні 1978 року в Мінську. Похований на Східному цвинтарі Мінська.

Звання

[ред. | ред. код]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]