Парестезія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Парестезія
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10 R20.2
DiseasesDB 24182
MeSH D010292

Парестезія (грец. παραίσθησις, відчуття біля чогось) — це відчуття поколювання, лоскоту, печіння шкіри людини без видимого фізичного подразнення.[1] Прояви парестезії можуть бути тимчасовими або хронічними.

Найбільш відомий вид парестезії це відчуття «поколювання голками» або «засинання кінцівки». Менш відомий і рідко, але важливим є парестезії з відчуттями «повзання мурашок», «повзання жучків» під шкірою.

Причини[ред. | ред. код]

Тимчасові[ред. | ред. код]

Парестезії рук, ніг, рук і ніг є загальними, тимчасовими симптоми. Найкоротший тип парестезії — «електричний удар» може бути викликаний ударом ліктьового нерву. Короткочасні парестезії подібні до цієї можуть відчуватись, коли будь-який інший нерв подразнений. У старшій віковій групі, спінальні порушення (порушення спинного мозку) можуть давати парестезії на короткий час, коли голова або тіло повертається, зігнуті або розміщені в незвичних позиціях (симптом Лермітта). Найбільш поширеним, повсякденною причиною є тимчасове обмеження нервових імпульсів до області нервів, зазвичай викликані незручними нахилами або «засиджування» частинах тіла. Інші причини включають в себе умови, такі як синдром гіпервентиляції і синдром панічних атак. Вірус вітряної віспи (оперізувальний лишай) також помітно може викликати повторювані болі і поколювання в шкірі або тканині уздовж шляху поширення цього нерва, як правило згідно з дерматомними картами нервів.

Інші поширені приклади є стискування нерва в місці його проходження під шкірою, що пригнічує або стимулює його функції. Зняття тиску, як правило, призводить до поступового полегшення парестезії.[2]

Хронічні[ред. | ред. код]

Хронічні парестезії вказують на проблеми з функціонуванням нейронів або поганий кровообіг.

У літніх осіб, парестезії часто є результатом поганої циркуляції в кінцівках (наприклад, при хворобі периферичних судин), найчастіше викликано атеросклерозом, накопиченням атеросклеротичних бляшок в стінках артерій, протягом багатьох десятиліть, звуження судин. Без належного кровопостачання поживних речовин, нервові клітини вже не можуть адекватно передавати сигнали в мозок. Парестезії можуть бути симптомом дефіциту вітаміну і недоїдання, порушення обміну речовин, наприклад, діабет, гіпотиреоз і гіпопаратиреоз. В рідкісних випадках парестезії можуть бути симптомом отруєння ртуттю.

Безпосереднє враження самих нервів, об'єднані в групу нейропатій, що часто самі є наслідками вражень інфекційними факторами (наприклад, хвороба Лайма), можуть бути причиною парастезій. Парестезії можуть виникати як побічний ефект при хіміотерапії раку.[3] Хронічні парестезії можуть бути симптомами досить серйозних станів, наприклад, транзиторої ішемічної атаки, і/або автоімунних патологій, таких як системна склеродермія чи системний червоний вовчак. Парестезії можуть відчуватись як наслідок пошкоджень ЦНС в людей, які перенесли інсульт ти черепно-мозкові травми.

Стоматологія[ред. | ред. код]

Так звана «постійна анестезія» є станом, коли знечулення замінюється поколюванням, як при зникнення анестезії, коли строк дії знеболення зник.[4] Потенційні причини включають травми оболонки нерва під час введення ін'єкції, крововилив біля нерва, тип використовуваного анестетика, або введення анестетика забрудненого алкоголем або стерилізуючим розчином. [5]

Діагностика[ред. | ред. код]

Дослідження провідності нерва зазвичай інформативне для постановки діагнозу. Для виключення ролі ЦНС використовують КТ.

Лікування[ред. | ред. код]

Лікування основної хвороби, симптоматично — імуносупресори, такі як преднізолон, внутрішньовенне введення імуноглобуліну, протисудомні препарати, противірусні препарати, в залежності від першопричин.

В додаток до лікування самої основної хвороби, може використовуватись аплікаційна анестезія в вигляді кремів, які містять, наприклад, лідокаїн. Тимчасовий ефект пригнічення парестезій в хворих з травмами мозку або в тих, які перенесли інсульт дає баклофен

Парестезії, спричинені вірусом простого герпесу, лікуються шляхом лікування самої хвороби противірусними препаратами.[6]

Примітки[ред. | ред. код]