Паркіна Тетяна Олексіївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тетяна Паркіна
Народилася 13 квітня 1952(1952-04-13)
Рига
Померла 6 травня 2020(2020-05-06) (68 років)
Москва, Росія
Національність росіянка
Громадянство СРСР СРСР
Росія Росія
Діяльність актриса, співачка
Alma mater Всеросійський державний інститут кінематографії
Роки діяльності 1974—2006
IMDb nm0662802

Тетяна Олексіївна Паркіна (13 квітня 1952, Рига, Латвійська РСР — 6 травня 2020) — радянська і російська актриса, співачка.

Біографія[ред. | ред. код]

Тетяна Паркіна народилася 1952 року в Ризі, де і виросла. Потім закінчила ВДІК на курсі у Сергія Герасимова і Тамари Макарової. Успішно виступала як вокалістка.[1]

Через відсутність московської прописки в Москві закріпитися не змогла, повернулася до Риги і працювала в Ризькому естрадно-концертному об'єднанні. У 1980 році повертається до Москви, працює в Московському об'єднанні музичних ансамблів.[2]

У 1982 році знялася у фільмі «Не можу сказати „прощавай“», завдяки чому стала відомою. З 1980-х років Тетяна Паркіна постійно виступає на сцені в різних ансамблях. З початку 2000-х років почала зніматися в телесеріалах.[1][3]

Померла 6 травня 2020 року.

Фільмографія[ред. | ред. код]

  1. 1974 — Дочки-матері — кухарка
  2. 1975 — Городяни — пасажирка таксі, дружина молодого композитора
  3. 1976 — Червоне і чорне — Еліза, покоївка пані де Реналь
  4. 1977 — Міміно — стюардеса Тимофєєва, напарниця Лариси (немає в титрах)
  5. 1977 — «Посейдон» поспішає на допомогу — Тамара, лікарка «Кайра»
  6. 1977 — Ти іноді згадуй — дружина головного героя, військового хірурга
  7. 1980 — Дами запрошують кавалерів — адміністраторка готелю (немає в титрах)
  8. 1982 — Не можу сказати «прощай» — Марта
  9. 1984 — Оплески, оплески… — Ніночка, дружина Макарова
  10. 1986 — Капітан «Пілігрима» — Мері Велдон, дружина судновласника
  11. 1986 — Крик дельфіна — Ніка
  12. 1988 — Щасливчик — епізод
  13. 1988 — Пілоти — Карін, шведка з «Червоного Хреста»
  14. 2000 — Салон краси — лікар-гінеколог
  15. 2000 — Заздрість богів — асистент режисера на телебаченні
  16. 2002 — Дві долі — приятелька
  17. 2004 — Проти течії — мати (немає в титрах)

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Татьяна Паркина — биография, информация, личная жизнь. Архів оригіналу за 14 серпня 2020. Процитовано 9 квітня 2020.
  2. Татьяна Паркина. Архів оригіналу за 9 квітня 2020. Процитовано 9 квітня 2020.
  3. Куда пропала звезда фильма "Не могу сказать «прощай»: Неоконченный роман с кино Татьяны Паркиной. Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 9 квітня 2020.